🇪🇺 Податкове резидентство біженців в ЄС. Директива, конвенції, податки

У відео, разом з досвідченими юристами, засновниками компанії «Law for IT Startups» Ксенією Гавріною і Романом Новосадом розбираємося з юридичними і моральними аспектами податкового резидентства біженців, а також із буквою закону: директиви, конвенції, статті.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 100 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, висловлює Вам свою повагу та звертається із наступним.

Через війну значна кількість громадян була вимушена залишити Україну та переїхати за кордон, більшість — на територію ЄС (до Польщі, Німеччини, Чехії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Болгарії та ін.). Частина з них отримує і надалі заробітну плату або підприємницьку винагороду на українські рахунки.

При цьому, українці ризикують стати податковими резидентами країн ЄС. Фізичні особи, як правило, вважаються податковими резидентами відповідно до законодавства інших країн, якщо вони мають місце постійного проживання, центр життєвих інтересів або перебувають на їх території понад 183 дні. Однак, деякі країни вважають українців податковими резидентами з 1 дня (зокрема Естонія).

Крім того, якщо громадянин України працює на міжнародну компанію, яка має офіс у країні ЄС, де він знаходиться, для такої міжнародної компанії можуть мати місце ризики додаткового оподаткування (через economic employer або постійного представництва). Така ситуація створює правову невизначеність та ризики, які можуть стати основою для: звільнення українців; накладення на них штрафних санкцій; переведення розрахунків за кордон.

Стосовно юридичних осіб — законодавство інших держав часто містить вимогу щодо обов’язкової реєстрації та сплати податків для компанії, якщо в такій окремій країні розташований її офіс, або з території цієї країни фактично здійснюється контроль та керівництво підприємницькою діяльністю або сама така діяльність. Також, зазвичай, наявні вимоги щодо реєстрації окремої компанії або її постійного представництва — як передумови провадження діяльності.

Наприклад, такі вимоги можуть виникнути до компанії, яка тимчасово переїхала до однієї з країн ЄС, орендувала офіс та розмістила в ній працівників. У такому разі вимога щодо перереєстрації у країні ЄС може надійти як від податкової служби відповідної країни, так і від compliance-служби замовника компанії.

Зазначене створює правову невизначеність, що стимулює бізнес створювати нові юридичні особи в країні перебування (або в інших країнах ЄС), переукладати від їх імені контракти, переводити розрахунки за кордон.

Саме тому український бізнес наголошує на необхідності збереження резидентності України та на недопущенні оподаткування в країні перебування:

Критично важливо, щоб фінансові потоки залишились в Україні, оскільки вони формують податкову базу (тобто надходження до бюджетів), ВВП, впливають на ліквідність банків, додають валютну виручку.
Центр життєвих інтересів переміщених осіб та компаній має залишатися в Україні.Переважна більшість переміщених осіб планують повернутись, як тільки в Україні стане безпечно, адже вони відчувають себе частиною українського суспільства.

3. Відсутність доходів, отриманих на іноземні рахунки.Фінансові транзакції з отримання доходів відбуваються у банківській системі України.

4. Економічний базис для доходів — економіка України, а не економіка країни тимчасового перебування.Переміщені особи та компанії, як правило, працюють дистанційно для українських замовників або експортуючи послуги, відтак формування доданої вартості виникає не за рахунок економіки країни перебування.

Пропонуємо такі подальші кроки:

Для визначення конкретного переліку вимог для кожної окремої держави слід терміново проаналізувати її законодавство, міждержавні угоди, зокрема про уникнення подвійного оподаткування в частині визначення таких податкових термінів як резидентність (residency), економічний зміст (economic substance), економічний роботодавець (economic employer), джерело доходу (source of income) тощо і правила їх застосування.

Відтак, необхідне дослідження впливу вищевказаних правових інститутів на положення переміщених осіб та компаній в кожній з країн окремо. Пропонуємо фокусуватись на тих країнах, куди переїхало найбільше українців. Таке дослідження надасть можливість внесення відповідних змін до законодавства України, видання роз’яснень податковими органами, внесення змін до міждержавних угод та ін. Як один із варіантів, розглянути можливість внесення змін до правил щодо тимчасового захисту переміщених осіб.

Крім того, для пришвидшення отримання необхідної інформації та можливих юридичних дій — провести консультації з податковими та іншими органами країн тимчасового перебування українців.

З точки зору комунікації, одночасно необхідно від імені найвищого політичного керівництва України сформулювати заклик до іноземних держав про необхідність звільнення від оподаткування доходів українців та українських компаній, якщо такі доходи отримані на українські рахунки як частина міжнародної допомоги Україні через агресивні дії росії.

Тому вважаємо за необхідне:

1. Формулювання заклику від найвищого політичного керівництва України до ЄС — з проханням щодо:

виключення для фізичних осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, податкової резидентності як наслідку перебування в країні ЄС;
виключення обов’язку сплати податків, якщо доходи особа й надалі отримує в Україні;
виключення для українських компаній, які перемістили офіси до країн ЄС, необхідності реєстрації постійного представництва та/або окремої компанії та сплати податків в країні ЄС, якщо доходи й надалі отримуються в Україні.
2. Звернення від імені України до окремих європейських держав із закликами, аналогічними до п.1.

3. Проведення консультацій з податковими та іншими компетентними органами іноземних держав.

На підставі викладеного, просимо доручити відповідним міністерствам і відомствам України вивчення порушеного у цьому листі питання та розроблення плану заходів, необхідних для збереження резидентності України під час війни для українських платників податків.

Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
З повагою
Бізнес асоціації
Члени Української Ради Бізнесу

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Можливо, хтось стикався або може підказати, хочу відкрити рахунок і покласти на нього долари, наприклад, в Польщі. Працювати в Польщі буду поки що з українським фопом і з часом переходити на польське працевлаштування. Чи можуть мене визнати податковим резидентом з моменту внесення коштів на рахунок, ще до настання 180 днів перебування?

внесення коштів на рахунок не є важливим критерієм резидентсва.
Рекомендую подитис кілька відео з плейліста Податкове резиденство
www.youtube.com/...​fdcuDHFP9nf6T_KTJ_1NrqbiK

Радив би звернутися в іх податкову. Якщо Ви залишитесь в Польщі , то у Вас центр життєвих інтересів зміститься у Польщу.
З якоі дати вони почнуть брати податки? З 180 , якщо Ви плануєте там залишитись.
Якщо ні — то не треба іх платитит

телеграм канал @iplanpl
19.07.2022

💸Де платити податки українцям? Офіційний лист Міністерства фінансів Польщі

Міністерство фінансів Польщі надало відповідь на запит Офісу ефективного регулювання BRDO та IT-асоціації України щодо податкового статусу українців у Польщі.

❗Основне від головного податкового органу Польщі:
📌 якщо ти податковий резидент 🇵🇱 - сплачуй податки з усіх доходів (як з Польщі, так і іноземних доходів)
📌якщо ти нерезидент 🇵🇱 - сплачуй у Польщі податки з доходів отриманих у Польщі
📌хто є податковим резидентом Польщі визначає закон PIT Act (а це (1) або перебування у Польщі понад 183 дні, або (2) центр життєвих інтересів у Польщі), але
📌Угода про уникнення подвійного оподаткування 💪🏻 має вищу силу за PIT Act
📌 тому навіть якщо особа пройшла тест на резидентство за внутрішнім законодавством, має застосовуватись така Угода (де основним критерієм є центр життєвих інтересів).
Більше про це у нашому пості тут (роз’яснення і схема, як визначити, де ти податковий резидент).

❤️Мінфін запевнив, що з розумінням ставиться до того, що у багатьох українців центр життєвих інтересів лишився в Україні 💙💛.

❗Що це означає:
✔️ не відслідковуватимуть і не вимагатимуть податків виключно на підставі перебування у Польщі понад 183 дні;
✔️якщо не хочете сплачувати податки у Польщі — збирайте аргументи на підтвердження зв’язку з Україною.

Для тих же, хто бачить себе вже резидентом Польщі, Мінфін нагадав про можливість подати відповідну заяву про це. Ми писали про це тут.

Подібна відповідь і з чеської податкової. У Вас в коментарях на каналі

Які проблеми валютна політика створює для роботи IT-спеціалістів
ain.ua/...​-yaki-vtrachaye-ukrayina

Никому не навязываю свое мнение, но пошерстив разные источники/мнения пришел к следующей схеме для себя:

1. ФОП Украины остается живым и отчитывается за инком в украинские банки, платит 5% + ЕСВ
2. ФОП Польши создается, живет постоянно и отчитывается за инком в польские банки, платит 12% + ZUS
3. С галерой поднимается 2 контракта с возможностью кидать месячный gross куда будет нужнее
4. Один из ФОПов точно будет показывать 0 за какой-то месяц/квартал, это ок, но константы платить надо

Более понятной и простой схемы пока не вижу.
Спойлер: благодаря № 2 с него останется больше денег, чем через № 1

. С галерой поднимается 2 контракта с возможностью кидать месячный gross куда будет нужнее

І фірма погодилась на таке? Бо моя відмовила

Ну им по большей части все равно, т.к. галера мульти-страновая.
Ранее платили USA -> UA, сейчас будем поднимать скорее всего PL -> PL.
Какой путь использовать им роли особой играть не должно.
В любом случае кучу следующих месяцев я буду гнать в PL, аж пока не съем/выведу все запасы из UA.

По набуттю податкового резидентства, Ви змушені будете задекларувати та сплатити податки за прибуток отриманий на Український ФОП також. При тому можливо за весь рік.

Я не вижу смысла в любых темах: «Жить в ЕС и платить 5% налогов». Проблема не в самих налогах, многие и сейчас так делают, муж или жена, например. Проблема в других вещах, например в мед страховке. Самый оптимальный вариант «сэкономить», это официальное трудоустройство одного из членов семьи, чтобы он платил налоги ЕС и получил медстраховку на всю семью. Второй же, втихаря. может продолжать работать ФОП-ом в Украине. В противном случае, стоимость частной медстраховки на семью съест любые «сэкономленные» деньги.

Так дискусія не про "

«Жить в ЕС и платить 5% налогов».

Це зрозуміо, що не так не вийде.

Правильна постановка питання «Чи може ФОП (послуги) на час війни у 2022 році зберегти податкове резиденство України, знаходячись у ЄС на тимчасовому захисті»

Так я про це і пишу — не зможе, або практично не зможе. І основна причина — відсутність медичної страховки. На свій страх і ризик, звичайно можна і без страховки. Але це лотерея.

Друга проблема — я не бачу можливості отримувати базові сервіси в ЄС (арендувати квартиру, провести інтернет, купити автомобіль в кредит і тп.) без місцевого працевлаштування. Це, правда, про Німеччину, в інших країнах може буде простіше, у Польші, наприклад.

орендую квартиру у Франції, маю контракт на електропостачання в квартирі на своє ім’я та вайфай, працюю як ФОП, працювати у Франції на французьку компанію поки не планую, медичний поліс мені надали разом з посвідкою на тимчасовий захист

Це звичайна справа? Я завтра приїду і теж зможу арендувати не працюючи у Франції?

ХЗ як в Франції а в Польщі нічого крім грошей не треба. Угода на рік, ціна як для поляків.

Я не настільки довго тут живу, щоб відповісти на ваше питання. Квартиру орендувати важко тут навіть французу, як мені казали агенти — тут закон дуже захищає саме орендарів, тому орендодавці перевіряють всіх як тільки можуть та обирають максимально надійних — на їх погляд. Є три питання, які потрібно вирішити — контракт, гарант та дохід в три рази вищий за оренду, це питали в мене всі. При чому в мене питали саме контракт на майбутнє, бо я спочатку намагалась їм надсилати декларацію за попередні роки, але це їх не цікавить зовсім, не важливо, що ви заробили рік чи два тому, важливо, що ви будете заробляти щомісячно всі наступні місяці оренди.
Але деяким вдається знімати і без всього цього )) тільки у власників, агенти так точно не здадуть, вони спочатку в себе вирішують, чи готові з вами працювати, потім складають досьє для власника і він вирішує вже чи будете жити ви, чи хтось інший.

ну якщо ви хочете жити в Парижі, Ліоні, Каннах ( а наші люди настільки знахабніли), що і не розглядають тихі круті нереально крсиві міста, про які мало хто знає, тоді може і важко. Ми орендувати в годині їзди від Діжона, без контракта на роботу, без гаранта, через орендодавця і лебонкоїн сайт. 80 квадраів, центр міста, сплачуємо 150 євро + комуналку

ну якщо ви хочете жити в Парижі, Ліоні, Каннах ( а наші люди настільки знахабніли), що і не розглядають тихі круті нереально крсиві міста,

Чому якщо людина заробляє в рази більше за вас то вона «знахабніла»?

Ми орендувати в годині їзди від Діжона,

Вам норм жити в селі за 60км від райцентру, а комусь важливо дітей в норм школу віддати або мати можливість на хорошу роботу влаштуватись.

в Люксембурге без постоянного контракта даже разговаривать не будут и даже с постоянным местным сложно. Плюс в любом случае через полгода становитесь резидентом страны где проживаете и должны подавать декларацию с доходами с других стран в том числе

Це не автоматично. Якщо плануєте там залишитись, то ставте резидентом. Якщо не плануєте, то не стаєте іх резидентом..
В більшості краін хочуть контракти місцеві, але все залежить від вміння іх переконати і від іх гнучкості.

Я не можу орендувати навіть з сертифікатом garantme — французи просто не хочуть мати справи.
Як вам вдалося винайняти квартиру у Франції, працюючи як український ФОП?
В якому місті Ви орендуєте, чи був у Вас гарант під час пошука квартири (якщо так — то це була приватна особа француз чи сервіс типу garantme?)

Дуже тяжко усюди, але інколи вдається. Все залежить від міста, попиту і так далі.
Раджу скористатися спотахом або хаусенівеее)

Я надала свій контракт та сертифікат гарантмі, в гарантмі також надавала контракт, щоб сертифікат отримати.
Доречі, гарантмі мають свою базу партнерських агентств, тому вони також надсилали варіанти квартир, а менеджер постійно просив посилання на ті квартири, з якими я веду перемовини, бо їм не подобалось, що я так довго не можу нічого зняти, вони вважають, що з їх сертифікатом всі двері повинні швидко відчинитися))
Я живу в Тулузі, квартиру шукала майже півтора місяці, в більшості — на сайті leboncoin, зробила там собі аккаунт, написала пару слів про себе та свою ситуацію та надсилала по 10-20 заявок на день :) це було дійсно важко і довго, але я майже весь час проводила на цьому сайті, їздила дивитись майже всі варіанти, що мені відповідали, розмовляла з агентами, розказувала про себе...
В результаті всього цього часу я отримала тільки два офери, один з яких і орендувала. Також двоє власників попередньо відповіли «так», але попередньо то таке ))) не факт, що здали б, могли і когось іншого обрати

Так. Якщо Ви не плануєте залишитись, то не потрібно платити там податки

про Польщу — дивіться лсит їх МінФіна вверху.

Зможе . Є декілька вже відповідей від податкових.

Таким чином, ФОПи, які виїхали за кордон і отримали в іншій країні тимчасовий захист, залишаються податковими резидентами України, що не виключає надання їм статусу податкового резидента країною перебування через певний термін.

Щоб уникнути ризику подвійного оподаткування, потрібно, керуватись конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, національним законодавством України та країни перебування.

У разі необхідності, ФОП має право ініціювати процедуру взаємного узгодження, в процесі якої дві країни обмінюються інформацією і доходять спільного висновку щодо оподаткування особи
biz.ligazakon.net/...​ost&utm_campaign=reportax

ФОП має право ініціювати процедуру взаємного узгодження, в процесі якої дві країни обмінюються інформацією і доходять спільного висновку щодо оподаткування особи

І самому створити собі кучу проблем)

Здається, зараховуються однотипні групи податків: тому, схоже, 5% сплачених в Україні не мінусуються з суми податків до сплати у країні перебування.

Не буде іх. Якщо ФОП планує повертатися потім в Украіну

Как я понимаю, как и указано в статье, фоповские 5% дожны платиться в Украине и сверху, когда появится налоговое резиденство ЕС, налог на поступающие из Украины доходы как иностранные доходы физлица. С точки зрения страны ЕС этот доход будет иностранным для физлица и он не был соответствующе оподаткован в Украине. Статус беженца ничего не меняет, 5% не вычитаются.
По крайней мере, не вижу из статьи объяснения почему они бы засчитывались. В выводе говорят, что можно попробовать зачесть, но пока это кто-то не сделает и не расскажет нам — не думаю, что на это стоит рассчитывать.

фоповские 5% дожны платиться в Украине и сверху, когда появится налоговое резиденство ЕС

Оно появляется сразу с момента получения убежища. Не через 6 месяцев как многие тут пишут, а _сразу. Ещё может привлекут к налогообложению и доходы с начала года до момента отчаливания.
Не надо бредить про какое-то «налоговое резидентство» физика за границей. Где ставки поменьше, ага. Дадут вам, потом ещё и догонят

Оно появляется сразу с момента получения убежища

 А можна посилання де це написано?

Здравый смысл, какое-то базовое понимание того что есть налоги и почему их надо платить и знание того как работают налоговики и прокуроры в «цывелизованных» странах (куда мы все так стремимся), если речь заходит о всяких якобы юридически подкованных налоговых комбинаторах.

В общем то это «обычное право», оно часто не кодифицируется

В общем то это «обычное право», оно часто не кодифицируется

Що за брєд? Якраз право регулюється чіткими законами.

@uataxesyou в телеграм

Податковий статус українців за кордоном

Найчастіше критерієм податкового резидентства є перебування на території країни понад 183 дні (Португалія, Німеччина, Іспанія, Італія, Латвія, Естонія, Молдова, Туреччина, Грузія та Чехія)

Однак, у деяких країнах є більш пріоритетні критерії, ніж термін:

🔹 місце постійного проживання в країні (оренда, власність тощо);
🔹 наявність центру життєвих інтересів (проживання сім’ї, ведення бізнесу, робота за наймом)

Польща
Особа визнається податковим резидентом, якщо має центр життєвих інтересів або перебуває більше 183 днів. При цьому, особисті інтереси у пріоритеті.

Великобританія
Що більше зв’язків ви маєте з країною (житло, сім’я, робота тощо), то менше днів достатньо там перебувати, щоб вважатися резидентом.

Нідерланди
Якщо особа зареєстрована в Нідерландах (отримала податковий номер), вона автоматично стає податковим резидентом.

Франція
Крім класичних тестів застосовується правило, коли податковим резидентом також вважається особа, яка займається професійною діяльністю у країні.

Умови податкового резидентства якої країни Вас цікавлять?

Можете, будь ласка, більш детально розказати про Францію?

В Чехіі і інших теж важливіше центр життєвих інтересів , а не 183 дні

можете розаказаит про Бельгію.
Конвенція про уникнення подвійного оподаткування імплементована між Україною та Бельгією

Андрій,
по Бельгії поки кейсів немає

Якщо людина не планує залишатися в ЕС (краіні притулку) , то не буде в неі іх податкового резиденства

Шановний Денисе Анатолійовичу!

Українська Рада Бізнесу, до складу якої входять 100 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, висловлює Вам свою повагу та звертається із наступним.

Через війну значна кількість громадян була вимушена залишити Україну та переїхати за кордон, більшість — на територію ЄС (до Польщі, Німеччини, Чехії, Румунії, Угорщини, Словаччини, Болгарії та ін.). Частина з них отримує і надалі заробітну плату або підприємницьку винагороду на українські рахунки.

При цьому, українці ризикують стати податковими резидентами країн ЄС. Фізичні особи, як правило, вважаються податковими резидентами відповідно до законодавства інших країн, якщо вони мають місце постійного проживання, центр життєвих інтересів або перебувають на їх території понад 183 дні. Однак, деякі країни вважають українців податковими резидентами з 1 дня (зокрема Естонія).

Крім того, якщо громадянин України працює на міжнародну компанію, яка має офіс у країні ЄС, де він знаходиться, для такої міжнародної компанії можуть мати місце ризики додаткового оподаткування (через economic employer або постійного представництва). Така ситуація створює правову невизначеність та ризики, які можуть стати основою для: звільнення українців; накладення на них штрафних санкцій; переведення розрахунків за кордон.

Стосовно юридичних осіб — законодавство інших держав часто містить вимогу щодо обов’язкової реєстрації та сплати податків для компанії, якщо в такій окремій країні розташований її офіс, або з території цієї країни фактично здійснюється контроль та керівництво підприємницькою діяльністю або сама така діяльність. Також, зазвичай, наявні вимоги щодо реєстрації окремої компанії або її постійного представництва — як передумови провадження діяльності.

Наприклад, такі вимоги можуть виникнути до компанії, яка тимчасово переїхала до однієї з країн ЄС, орендувала офіс та розмістила в ній працівників. У такому разі вимога щодо перереєстрації у країні ЄС може надійти як від податкової служби відповідної країни, так і від compliance-служби замовника компанії.

Зазначене створює правову невизначеність, що стимулює бізнес створювати нові юридичні особи в країні перебування (або в інших країнах ЄС), переукладати від їх імені контракти, переводити розрахунки за кордон.

Саме тому український бізнес наголошує на необхідності збереження резидентності України та на недопущенні оподаткування в країні перебування:

Критично важливо, щоб фінансові потоки залишились в Україні, оскільки вони формують податкову базу (тобто надходження до бюджетів), ВВП, впливають на ліквідність банків, додають валютну виручку.
Центр життєвих інтересів переміщених осіб та компаній має залишатися в Україні.Переважна більшість переміщених осіб планують повернутись, як тільки в Україні стане безпечно, адже вони відчувають себе частиною українського суспільства.

3. Відсутність доходів, отриманих на іноземні рахунки.Фінансові транзакції з отримання доходів відбуваються у банківській системі України.

4. Економічний базис для доходів — економіка України, а не економіка країни тимчасового перебування.Переміщені особи та компанії, як правило, працюють дистанційно для українських замовників або експортуючи послуги, відтак формування доданої вартості виникає не за рахунок економіки країни перебування.

Пропонуємо такі подальші кроки:

Для визначення конкретного переліку вимог для кожної окремої держави слід терміново проаналізувати її законодавство, міждержавні угоди, зокрема про уникнення подвійного оподаткування в частині визначення таких податкових термінів як резидентність (residency), економічний зміст (economic substance), економічний роботодавець (economic employer), джерело доходу (source of income) тощо і правила їх застосування.

Відтак, необхідне дослідження впливу вищевказаних правових інститутів на положення переміщених осіб та компаній в кожній з країн окремо. Пропонуємо фокусуватись на тих країнах, куди переїхало найбільше українців. Таке дослідження надасть можливість внесення відповідних змін до законодавства України, видання роз’яснень податковими органами, внесення змін до міждержавних угод та ін. Як один із варіантів, розглянути можливість внесення змін до правил щодо тимчасового захисту переміщених осіб.

Крім того, для пришвидшення отримання необхідної інформації та можливих юридичних дій — провести консультації з податковими та іншими органами країн тимчасового перебування українців.

З точки зору комунікації, одночасно необхідно від імені найвищого політичного керівництва України сформулювати заклик до іноземних держав про необхідність звільнення від оподаткування доходів українців та українських компаній, якщо такі доходи отримані на українські рахунки як частина міжнародної допомоги Україні через агресивні дії росії.

Тому вважаємо за необхідне:

1. Формулювання заклику від найвищого політичного керівництва України до ЄС — з проханням щодо:

виключення для фізичних осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, податкової резидентності як наслідку перебування в країні ЄС;
виключення обов’язку сплати податків, якщо доходи особа й надалі отримує в Україні;
виключення для українських компаній, які перемістили офіси до країн ЄС, необхідності реєстрації постійного представництва та/або окремої компанії та сплати податків в країні ЄС, якщо доходи й надалі отримуються в Україні.
2. Звернення від імені України до окремих європейських держав із закликами, аналогічними до п.1.

3. Проведення консультацій з податковими та іншими компетентними органами іноземних держав.

На підставі викладеного, просимо доручити відповідним міністерствам і відомствам України вивчення порушеного у цьому листі питання та розроблення плану заходів, необхідних для збереження резидентності України під час війни для українських платників податків.

Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю.
З повагою
Бізнес асоціації
Члени Української Ради Бізнесу

Любомир просуває ідею що платити податки треба в Україні з патріотичних міркувань, сюди ж і купівля військових облігацій, і боротьба за плаваючий курс щоб більше валюти заходило. Це все чудово але не завжди на користь тим хто виїхав.
Треба думати самому і читати відповідні закони (або питатись порад в людей які живуть в тій країні де ви).

А можна пояснити на що саме (який пункт) використовувати для аргументації, під час спілкування з податкої країни тимчасового перебування?

Хотелось бы в разборе такой темы услышать еще мнение налоговых специалистов именно из ЕС. Потому что «максимизировать налоговые поступления именно в украинский бюджет» — цель хоть и благородная, но вполне вероятно контрастирующая с тем, как сам ЕС будет трактовать налоговое резидентство украинцев.
Как по мне, то начинать такой разбор стоит с вопроса, а где же у беженцев центр жизненных интересов.

Далеко не в каждой стране «центр жизненных интересов» имеет значение при определении налогового резидентства. В Польше, например, 180 дней проживания — и ты налоговый резидент Польши.

В Польше, например, 180 дней проживания — и ты налоговый резидент Польши.

«Центр жизненных интересов» в стране — может появиться гораздо быстрее, чем через 180 дней.

Скажем, стал беженцем — центр жизненных интересов там, куда сбежал. Переехала куча близких родственников (скажем, супруга с детьми) в страну ЕС и ты у них постоянно тусишь в гостях — тоже могут защитать «центром жизненных интересов» эту страну.

Но это всё может сделать налоговым резидентом — при условии наличия разрешения на работу в этой стране.
Нет такого разрешения — значит, гость без права работы (с соответствующими госте-визовыми/безвизовыми ограничениями на пребывание).

Вы мыслите понятиями российского законодательства. За пределами России это так не работает. В том же польском, нет такого понятия как «Центр жизненных интересов».

Рашанзы содрали это с западных законодательств. В Польше, наверняка, есть тоже — если не для определения налогового резидентства, то для каких-нибудь спец-случаев (типа, списания/не списания служебного жилья).

В том же польском, нет такого понятия как „Центр жизненных интересов”.

Есть.

www.podatki.gov.pl/...​-rezydencja-podatkowa.pdf

Kryteria ustalania miejsca zamieszkania dla celów podatkowych osoby fizycznej zawarte są
w art. 3 ust. 1a ustawy PIT.
Osoba fizyczna ma miejsce zamieszkania na terytorium Polski jeżeli:
1) posiada na terytorium Polski centrum interesów osobistych lub gospodarczych
(ośrodek interesów życiowych) lub
2) przebywa na terytorium Polski dłużej niż 183 dni w roku podatkowym.
Definicja miejsca zamieszkania, zawarta w ustawie PIT, obejmuje dwa kryteria: pobyt na
terytorium Polski dłużej niż 183 dni w roku podatkowym lub posiadanie na terytorium Polski
ośrodka interesów życiowych rozumianego jako centrum interesów osobistych lub centrum
interesów gospodarczych. Spójnik „lub” oznacza, że spełnienie przynajmniej jednego z tych
kryteriów pozwala uznać podatnika za osobę mającą miejsce zamieszkania na terytorium
Polski. Jednocześnie każde z tych kryteriów należy rozpatrywać samodzielnie i niezależnie.

телеграм канал @iplanpl
19.07.2022

💸Де платити податки українцям? Офіційний лист Міністерства фінансів Польщі

Міністерство фінансів Польщі надало відповідь на запит Офісу ефективного регулювання BRDO та IT-асоціації України щодо податкового статусу українців у Польщі.

❗Основне від головного податкового органу Польщі:
📌 якщо ти податковий резидент 🇵🇱 - сплачуй податки з усіх доходів (як з Польщі, так і іноземних доходів)
📌якщо ти нерезидент 🇵🇱 - сплачуй у Польщі податки з доходів отриманих у Польщі
📌хто є податковим резидентом Польщі визначає закон PIT Act (а це (1) або перебування у Польщі понад 183 дні, або (2) центр життєвих інтересів у Польщі), але
📌Угода про уникнення подвійного оподаткування 💪🏻 має вищу силу за PIT Act
📌 тому навіть якщо особа пройшла тест на резидентство за внутрішнім законодавством, має застосовуватись така Угода (де основним критерієм є центр життєвих інтересів).
Більше про це у нашому пості тут (роз’яснення і схема, як визначити, де ти податковий резидент).

❤️Мінфін запевнив, що з розумінням ставиться до того, що у багатьох українців центр життєвих інтересів лишився в Україні 💙💛.

❗Що це означає:
✔️ не відслідковуватимуть і не вимагатимуть податків виключно на підставі перебування у Польщі понад 183 дні;
✔️якщо не хочете сплачувати податки у Польщі — збирайте аргументи на підтвердження зв’язку з Україною.

Для тих же, хто бачить себе вже резидентом Польщі, Мінфін нагадав про можливість подати відповідну заяву про це. Ми писали про це тут.

Дякую за відповіді в цьому топіку.
Маю питання повязане з темою.

Якщо отримуєш дохід в Польщі (як працівник польської фірми, податки платить фірма) і є активний ФОП(туди приходить незначна сума в місяць), то не задекларувавши український дохід в Польщі і польський в Україні які закони порушуються?
Як я розумію,
— з Польщою все буде ок бо з доходів в Україні не потрібно платити податки значить і декларувати не потрібно.
— з Україною НЕ все ок бо порушуються правила декларації доходів фізособи і через це можна злетіти з спрощеної системи? То у першим ділом треба закривати ФОП.
Все правильно?

Напевно. Якщо Вам той ФОП мало що приносить.
До речі я не впевнений, що не треба в Польщі доходи ФОП декларувати

Любомир, подскажи где именно в тексте директивы сказано о продлении периода 183 дня на время ВП? Я не нашел.

ec.europa.eu/...​m/temporary-protection_en

Роман абсолютно верно описал разницу между «предприятием» и "предпринимателем«/ФОП, в рамках конвенций/законодательств. И что ФОП не является «предприятием» — а является физлицом/"предпринимателем«. И о том, что украинских предпринимателей/ФОПов касается статься конвенций про «независимых профессионалов».

Но почему-то отказался прокомментировать следующее:
«Доходи, що одержуються резидентом однієї Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковуються в другій Договірній Державі, тільки, якщо він володіє там доступною йому постійною базою з метою проведення цієї діяльності. У такому випадку доходи можуть оподатковуватись, але тільки стосовно доходів, що приписуються до цієї постійної бази.»

ФОП оказывает услуги по месту своей работы и никакой иной «постоянной базы», кроме места своей работы у ФОПа, как правило, нет. Соответственно, если ФОП работает в Украине — местом оказания услуг будет Украина (и налогообложение заработка будет в Украине). Если ФОП работает в Польше — местом оказания услуг будет Польша (и налогообложение в Польше).

Более того, речь идёт исключительно о местных формах самозанятости (в конкретной стране). Украинский ФОП не имеет права на работу в странах ЕС, т.к. в странах ЕС такой вариант регистрации предпринимателем неизвестен (в них есть свои формы регистрации предпринимателя).

В директивах ЕС по беженству нет ни слова о допуске украинских форм предпринимательства к работе в странех ЕС. Беженцу из Украины разрешено получить право на работу и даже на предпринимательство в стране-убежище — но лишь при местной регистрации.
При этом, если есть ВНЖ с правом на работу — местная налоговая ответственностъ начинается с 1-го же дня такого ВНЖ (180 дней для налогового резиденстства, это вообще о других вещах).

Юрист по украинскому ИТ, рассказывающий о том, что украинский ФОП предоставляет услуги украинским предприятиям — это вообще неясно, из какой реальности. Но точно не из украинской, где нет ни одной крупной «галеры», зарегистрированной в Украине. A 99% контрактов ИТ-ФОПов — с западными юрлицами (включая страны регистрации «галер»).

Ксения же — тупо рассказывает о том, что «работайте в ЕС через укро-ФОП нелегально, всё равно об этом в ЕС никто не узнает».
В принципе, откровенность и простота подхода мне импонирует — но это не совсем из области права + такой баблос сложно будет показать в странах ЕС (например, банковским переводом с украинского счёта на западный, для крупных покупок).
Но для оплаты карточкой мелких покупок в странах запада, может даже прокатить. Главное тогда, не регистрироваться получателем соцпомощи в странах запада — т.к. таких могут проверить.

Дайте будь ласка лінк на закондавство і судову базу, яка би підкріпила ваше трактування "

ФОП оказывает услуги по месту своей работы и никакой иной «постоянной базы», кроме места своей работы у ФОПа, как правило, нет. Соответственно, если ФОП работает в Украине — местом оказания услуг будет Украина (и налогообложение заработка будет в Украине). Если ФОП работает в Польше — местом оказания услуг будет Польша (и налогообложение в Польше).

"

для випадку коли укр ФЛП тимчасово живе в Польщі, і надає послуги по розробці софта замовнику із США.

Довольно странно давать линк на очевидные вещи — типа, что без регистрации местным предпринимателем в стране, в ней нельзя предпринимать.

На это можно забивать, приезжая по туристической визе (или по безвизу) с лаптопом и работая удалённо через укро-ФОП. Но то, что таких предпринимателей-нелегалов (т.к. по турвизе и безвизу работать в стране запрещено) сложно выявить — не делает этот вариант работы легальным.

Лучше процитируйте место в директиве ЕС по беженцам, где украинцам разрешено работать в ЕС через украинский ФОП.

для вас очевидні, для декого ні.
так, а де лінки і судова база?

так, а де лінки і судова база?

К примеру, для Германии:

«Вы можете работать в Германии без ограничений, если вы гражданин одной из следующих стран:
— одной из стран-членов ЕС
— одной из стран-членов европейского экономического пространства
— Швейцарии
Страны, не являющиеся членами ЕС или партнёрами ЕС — обозначаются в Германии, как „третьи страны“. Если вы гражданин такой страны — вы нуждаетесь в ВНЖ, в котором прописано, что у вас есть право на работу. Таким ВНЖ может быть и [национальная] виза.»

www.arbeitsagentur.de/...​n-arbeiten-in-deutschland

Это информация, в облегчённой для чтения форме, с сайта германского МинТруда. Могу найти ссылки на соотвестгвующие законы (в основном, это т.н. «Aufenthaltsgesetz» — закон о проживании, трудозанятости и интеграции иностранцев в Германии) — но честно признаться, лениво настолько подробно доказывать элементарные вещи.

Примерно то же самое и в остальных странах ЕС, включая Польшу. И директива по приёму беженцев — в этом плане ничего не изменила. Лишь дала беженцам разрешение становиться местным работником или даже местным предпринимателем, в стране-убежище.
Ни о какой работе через украинский ФОП из страны ЕС — речь, разумеется, не идёт. Такая работа на територии ЕС нелегальна.

Але що означає «право працювати»? Чи входить сюди робота на комп’ютері на замовника з іншої країни, який оплачує на твій рахунок в Україні (громадянином якої ти і являєшся)? Без оренди офісу, без роботи на місцеві організації. Тобто ти до країни ніяк не прив’язаний.
Де написано, що право на роботу одразу робить тебе податковим резидентом?
Ще питання — а податки з зароблених відсотків на біржі кому платити?

Тобто ти до країни ніяк не прив’язаний.

Что значит «к стране никак не привязанный» — когда ты постоянно проживаешь в стране и в ней работаешь?

В этом случае, возникает даже не привязка — а перемещение в эту страну центра жизненных интересов (лишний повод облагать налогами здесь).

А чи можна всі свої великі витрати пояснювати «заробив в Україні раніше, це заощадження»? Звичайно, податкову декларацію за минулі роки в розмірі більше за ці витрати — покажу.

В принципе, работая удалённо — можно работать через укро-ФОП откуда угодно. Так всегда работали (из европпок, тайландов и прочих гоа), так продолжают работать и сейчас. Это нелегально (и всегда было нелегально, т.к. нельзя легально работать по турвизе или безвизу) — но сложно выявляемо.

При этом, если в какой-то из таких стран ты завис надолго (т.е. арендуешь квартиру, зарегистрировался на проживание) — в этой стране может быть проблематично предъявить справки о доходах укро-ФОП за этот период (как обоснование легальности дохода).

Але якшо накопичено до того, як перебрався, достатньо багато (по документам за минулі періоди), то можна і машину купити, і на даунпеймент якийсь вистачить. А там вже й легалізуватись можна :-)

Всё что было заработано в Украине — налого-обложено в Украине и после этого легально везде.

Звичайно.
Але і потрачено ж там же)

Приклад.
За 21 рік в мене сплачено податків на $200к. Їх в мене немає накопичень (бо то тачку купив, то будинок). За 22 рік перебуваючи за кордоном зароблю ще. А коли буду шось купувати і запитають «звідки гроші?», скажу — «заробив в 2021».

Це не про мене історія, просто видумав, щоб пояснити думку.

А коли буду шось купувати і запитають «звідки гроші?», скажу — «заробив в 2021».

Так должно работать. Другое дело, нужно выяснять на какое время «назад» — думаю, минимум 3 года. Может даже 5. Возможно, даже 10. Вряд ли больше.

Тому я би на місці тих, хто виїхав, але залишатися не збирається, просто не парився і не платив податки.
А хто залишається — оформлявся би відразу офіційно, щоб не нариватися на проблеми за кордоном.

в Франції почали натякати на продати майно, а потім уже і допомогу можна отримати, якщо щось у вас є занадто понтове за їхніми мірками або 20к євро.

Чим з точки зору закону відрізняється

укр ФЛП тимчасово живе в Польщі, і надає послуги по розробці софта замовнику із США

від «укр ФЛП тимчасово живе в Польщі, і надає послуги по перевезенню пассажирів замовнику із США»? Але таксі не можна бо зловлять а розробка софту можна бо ні?

таксі — як за нього в Польші бможе платити замовник в США?
є послуги які фізично привязані долокації, а є послуги в інтернеті.

є послуги які фізично привязані долокації, а є послуги в інтернеті.

Работа ФОПа в своём офисе (даже если это хоум-офис), на своём оборудовании — это не работа в Интернете.
Это тоже работа, привязанная к месторасположению (физическому) ФОПа.

Доречі цікаво, чи також грає роль той факт, якщо наприклад код створюється віддалено на хмарній машині, яка арендована роботодавцем та фізично десь у штатах.

Ну тобі платять за надані послуги(згідно з інвойсу) а не за код, ти їх надавав у себе вдома незалежено від того чи використовував хмару, свій комп чи листок паперу.

он создается не сам а его создает Вася и его работа по сетям достигает точки где он появляется в виде текста «в облаке».

Привет. Вы как житель планеты земля имеете право иметь украинский фоп и платить налоги в стране, где ведете предпринимательскую деятельность. Другое дело, что в таком случае упрощенная система налогообложения (5%) не применима, тогда вы работаете на общих основаниях. Кроме этого, думаю что надо будет отчитаться в стране проживания, что вы свои налоги уплатили в другой стране и тут надо учитывать наличие договора об избежании двойного налогообложения, если такого нет, то налоги платите дважды 🤷🏼‍♀️ Это в идеальной картине мира :) Фактически, если у вас счета в украинских банках и поступления на них с украинских предприятий, ваша новая страна информацию об этом нигде не получит, действует банковская тайна, если говорим о ваших поступлениях. Налоговая пока информацию о наших фопах и их деятельности никому не разглашает. Если просто будете жить, не делать больших покупок, то вопросы вряд ли возникнут. По большой покупке типа квартиры нужно будет отчитаться по источнику происхождения средств.

Вы как житель планеты земля имеете право иметь украинский фоп и платить налоги в стране, где ведете предпринимательскую деятельность. Другое дело, что в таком случае упрощенная система налогообложения (5%) не применима, тогда вы работаете на общих основаниях.

Скажем, в Германии можно зарегистрироваться/работать предпринимателем — только если иметь бессрочный ВНЖ в стране или быть гражданином одной из стран ЕС.

Если этого нет, а есть лишь укро-ФОП и гражданство Украины — работать в Германии (да и в прочей стране ЕС) легально нельзя, разумеется. Т.к. защита рынка труда от всяких-разных...

Я говорила о том, что вы будучи нерезидентом имеете право вести хоз.деятельность на территории Украины.

вы будучи нерезидентом имеете право вести хоз.деятельность на территории Украины

Как физлицо — только если у меня гражданство/бессрочный ВНЖ в Украине, либо право на ведение предпринимательской деятельности.

Це не стосуєтьс тимчасового притулку

Упрощкнки типа фопа не подпадают обычно под договора о двойном обложении.

Украинский ФОП не имеет права на работу в странах ЕС, т.к. в странах ЕС такой вариант регистрации предпринимателем неизвестен

Господи, дальше уже можно не читать.

Підписатись на коментарі