Що важливіше: злагода та гроші чи спокій та порядок?

Дивуюсь наскільки протягом останніх років 10-20, із змешенням строгості типізації, збільшується потреба у шануванні праці інших і що англійська і мова Езопа стає важливішою за формальну логіку, функціональне програмування чи, хоча би swagger.

Куди пропали старі, добрі, наглі програмісти? Чому компаніям дешевше підкупити лояльність працівників чим навчити менеджмент контролювати ланцюгову реакцію перфекціонізму? Може то риба гниє з голови, а високочолі владики архітектури зовсім забувають як писати не роздутий і примітивний, а простий, елегатний та надійний код? Чи можливо серед менеджменту занадто багато тих, хто забув, що краще задоволеного клієнта може бути тільки вдячний. І що просити в клієнта час на вдосконалення значно дешевше чим на проблемолатання?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Ctrl + Enter
Ctrl + Enter

висвітилася тема у «схожих дописах»
а куди дівся цей дотепний автор? 🤔

взагалі, як вдається зберігати критичне мислення, і... шось заробляти? 🙂

Це затравка для роздумів. Мені цікава інтерпретація різних людей. Можна сприйямати як вкид, тролінг. Я не маю на меті когось образити, мені лиш цікаво наскільки люди в досить високомірних і снобіських словах побачать те, що я не і не мав на увазі. Але вважаю, що людей потрібно ображати, якщо вони втікають від свободи і конструктиву

Родился на улице Герцена, в гастрономе номер двадцать два. Известный экономист, по призванию своему — библиотекарь. В народе — колхозник. В магазине — продавец. В экономике, так сказать, необходим. Это, так сказать, система... э-э-э... в составе ста двадцати единиц. Фотографируете Мурманский полуостров и получаете «Те-ле-фун-кен». И бухгалтер работает по другой линии — по линии библиотекаря. Потому что не воздух будет, академик будет! Ну вот можно сфотографировать Мурманский полуостров. Можно стать воздушным асом. Можно стать воздушной планетой. И будешь уверен, что эту планету примут по учебнику. Значит, на пользу физике пойдёт одна планета. Величина, оторванная в область дипломатии, даёт свои колебания на всю дипломатию. А Илья Муромец даёт колебания только на семью на свою. Спичка в библиотеке работает. В кинохронику ходят и зажигают в кинохронике большой лист. В библиотеке маленький лист разжигают. Огонь... э-э-э... будет вырабатываться гораздо легче, чем учебник крепкий. А крепкий учебник будет весомее, чем гастроном на улице Герцена. А на улице Герцена будет расщеплённый учебник. Тогда учебник будет проходить через улицу Герцена, через гастроном номер двадцать два, и замещаться там по формуле экономического единства. Вот в магазине двадцать два она может расщепиться, экономика! На экономистов, на диспетчеров, на продавцов, на культуру торговли... Так что, в эту сторону двинется вся экономика. Библиотека двинется в сторону ста двадцати единиц, которые будут... э-э-э... предмет укладывать на предмет. Сто двадцать единиц — предмет физика. Электрическая лампочка горит от ста двадцати кирпичей, потому что структура, так сказать, похожа у неё на кирпич. Илья Муромец работает на стадионе «Динамо». Илья Муромец работает у себя дома. Вот конкретная дипломатия! Открытая дипломатия — то же самое. Ну, берём телевизор, вставляем в Мурманский полуостров, накручиваем там... э-э-э... всё время чёрный хлеб... Так что же, будет Муромец, что ли, вырастать? Илья Муромец, что ли, будет вырастать из этого?

Солнышко, объяснить зачем в СССР был диагноз вялотекущая шизофрения?

Не сомневаюсь, что тебе об этом известно, как никому другому, но мне эта тема не особенно интересна, честно говоря.

Гаразд, це можна сприймати і як шизофренію. Як і будь-яке мистецтво)

Перекладiть хтось на зрозумiлу мову, що там написано

Раніше можна було просто писати код, а тепер треба говорити більше ніж робити.

Якщо спростити — то майже так. Комунікація — важлива частина роботи, але вона може бути вельми ефективна і займати менше 20% робочого часу

Прочитав тему, а потім заглянув у профіль автора, перші три слова: JavaScript, Python, PHP
І при цьому авто пише про

строгості типізації
роздутий і примітивний, а простий, елегатний та надійний код?

Дякую, поржав)

Або годний вброс або нерозуміння в принципі індустрії, її потреб, принципів роботи, того, що написаний код в рішенні це часто не головне і того звідки врешті-решт беруться хороші та погані рішення.

Я би сказав, що і нерозуміння чогось також

Таки, без английского — ни функциональщины, ни даже сваггера.

А что касается послушных кодерков — никогда не испытывал проблем с продвижением лучшего. Но нужно объяснять.

Дивуюсь наскільки протягом останніх років 10-20, із змешенням строгості типізації, збільшується потреба у шануванні праці інших і що англійська і мова Езопа стає важливішою за формальну логіку, функціональне програмування чи, хоча би swagger

Нормально так завернул, по-пятничному.

В процесі. Зараз, можна сказати, піарюсь.

а високочолі владики архітектури зовсім забувають як писати не роздутий і примітивний, а простий, елегатний та надійний код

Для того щоб зрозуміти що ви написали треба перечитувати.

Мабуть це комплімент. Якщо комусь цікаво, то я такі текста можу генерувати нескінченно)

Підписатись на коментарі