Документальний короткометражний фильм «Выйти з IT». Делитесь впечатлениями

Герои фильма много лет работали в ИТ, но приняли решение поменять профессию. Это был сложный выбор для каждого из них. Отказаться от денег и стабильности, столкнуться с непониманием коллег и близких и в итоге пойти за своей мечтой готов не каждый.

Фильм вдохновит задуматься, а может и сделать шаг в направлении своей мечты. Может быть интересен многим кто давно работает в ИТ и хочет сменить профессию, но высокие зарплаты их останавливают. Так же будет поводом задуматься для тех, кто стремится в ИТ исключительно из-за денег.

«Выйти из ИТ» — антитренд, в то время как многие хотят попасть в эту сферу, есть люди которые хотят чего-то большего чем долларовую зарплату.

Отдельно стоит заметить, что фильм не столько о ИТ, сколько о поиске себя и сложном выборе который перед нами ставит жизнь. Внутри ИТ очень много талантливых и влюбленных в эту сферу людей. Которые знают чего хотят, делают полезные вещи и заслуженно получают все те бенефиты, которые предлагает сфера.

Logout of IT from Aleksandr Paramonov on Vimeo.

Фильм был замечен на многих международных фестивалях.

Я более 10 лет работаю в ИТ и сейчас занимаю должность Head of Design в развлекательном стартапе, поэтому мне близки и понятны вопросы поднятые в фильме.

Буду благодарен если поделитесь своими впечатлениями и комментариями.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Нарешті знайшов час подивитись, норм фільм але трохи не то на що я очікував. Для себе нічого корисного/цікавого не почерпнув.

Режисер в принципі не айтішник а колишній СЕО/кофаундер дизайн студії. Ректрутер чи бухгалтер не стають ж аграріями бо працюють в аграгрій компанії.
Чайний гуру теж щось типу інтегратора/клієнт супорту в СНГ компанії.
Кайтерист (найбільш близький до айтішника) працював адміном чи чимось схожим.
Тобто ніхто з них не є айтішником в моєму розумінні (технічний спеціаліст з ЗП в $).

Приклад для кайтериста-айтішника
— можна працювати в несезон (з жовтня по квітень), в сезон кататись а потім виходити в іншу компанію
— або можна працювати ремоутно і парт тайм (і мати вільний час цілий рік)
— або працювати на проекті в американській таймзоні. В мене так знайомий працює на двох роботах, одна з яких з 13 (реально з 15-16) до 21.

Для чайного гуру приблизно то саме, куча айтішників їдуть на зимівлю в тайланд і без проблем поєднують 2-3
тижні відпустки, халявний період 23.12-10.01 в нас і кілька тижнів «роботи» на пляжі.

Мені не подобаються такі фільми — шматки інтервью. Не розумію цілі такої подачі.
Музика не дуже...

Стосовно сенсу сюжету — ну то й що?
А той хлопець, хто зруйнував свою сімью, викликає жаль.

П.С. доречі дивився на швидкості 1.5, бо на на 1 — це нудно.

Мне кажется вы его зря досмотрели, если вам скучно, не нравятся герои, сюжет и музыка, то нужно прекращать смотреть))

На тему «follow your passion», есть замечательная книжка «So Good They Can’t Ignore You», написал Кэл Ньюпорт — профессор CS из Джорджтаунского университета.

Интересная книга судя по описанию, но разница в том что мои герои не мечтатели. Каждый из них достиг успеха на прошлом месте работы. У кого-то высокие должности, у кого-то был свой высокоприбыльный бизнес. Книга возможно действительно полезна тем кто вместо работы предпочитает мечтать, но это явно не про этих парней.

По фильму: с режисёром и чае-менеджером/продвигателем всё понятно. А чем надеется зарабатывать на жизнь кайтерист, после 50-ти?
Впрочем, всегда можно перевойти в айти. :)

Своя кайт-школа, организация кайт-путешествий, организация музыкальных фестивалей

Был момент в конце 2000х, когда мне тоже поднадоело кодить «на дядь» + к этому увлёкся покером (в основном, онлайновым), начало неплохо получаться и решил попокерить фулл-таймово. Попокерил так где-то с годик и понял, что 1) покерного миллионера из меня не получится (выигрывал порядка 1к/мес, а планы были на хотя бы пару-тройку сотен тыс/год) 2) «катка» меня достала рутинностью/однообразием.
В общем, бросил я всё это дело, начал стартапить + работать на проектах, расти в оплате, затем в часовых рейтах и дело пошло...

В итоге, пришёл к тому — что от профессиональной деятельности мне нравится зарабатываемый баблос. Т.е. даже рутинные таски/проекты, но с хорошей оплатой — самое оно. А всякой побочкой, вполне можно заниматься в виде хобби, в свободное от оплачиваемых проектов время.

Тоже вариант, даже поддержу потому что и для меня режиссура является вроде «побочки». Потому что и сам работаю в ИТ, и собственные деньги трачу на это хобби. Но может быть и по другому, вот это и интересно было исследовать.

Мені, як ІТішнику, який відчув сенс висловлювання «продати життя за гроші» — сподобалося. Але для широкої аудиторії — я сказав би «тема не розкрита»!
Що б розуміти в чому проблема виходу із «золотої клітки» ІТ — потрібно спочатку цю клітку показати. Який величезний розрив між роботою в ІТ та рештою роботи в Україні — це не для всіх очевидно.
Ось якщо сказати що один ІТшник заробляє за місяць більше, ніж усі жителі його під’їзду, які працюють на звичайних роботах навколо. Ось терапевт у місцевій поліклініці, ось вчителька у сусідній школі, будівельник на будівництві, сім’я охоронця в АТБ та касирки... У всіх свої сім’ї, діти, своє нелегке життя: ціни зростають, комуналка росте, на роботі начальник кричить і погрожує звільнити. .. І вони навіть не підозрюють що поруч із ними живе людина, яка заробляє у 10, а може й у 100 разів більше — не виходячи з дому! Він не думає, як дожити до зарплати, він не боїться звільнення, він купує акції FAANG, він літає на острови, він з іншого світу!
Що робили б ці прості люди, якби хоч раз у житті отримали зарплату ІТшника (нехай скромні за мірками 2021 10К баксів)?! Купили б сім’ї машину? Змінили квартиру на більш простору? Зважилися б завести дитину? Вперше у житті з’їздили б відпочити закордон? Купили свій кіоск на ринку? Чи пристоїли дітей у ВНЗ на контракт? ІТшнику легко доступно те, про що інші сім’ї мріятимуть все життя — і ніколи не зможуть накопичити. Він справжнісіньке «золоте теля» з мільйоном у валізі... і похмурим життям простого рахівника. Цей ІТшник може дивитись із вікна на сусідів: ось вони йдуть на роботу, ось гуляють з дітьми на майданчику, ось бухають увечері на лавочках. На реальне життя ІТшники дивиться через вікно — так само як через монітор.
Не розкривши суть цієї проблеми — неможливо передати чому всі так хочуть «увійти» і чому потім хочуть «вийти». Для не-ІТ синьйора ця короткометражка просто «проблема білої людини»
pikabu.ru/...​yi_belyikh_lyudey_2156900

На реальне життя айтішнік дивиться точно так само, як і неайтішнік. Інша справа, шо бобер дивиться на життя через вікно, в принципі, неважливо, будучи айтішніком чи ні))

Лучше продать жизнь за деньги, чем просрать бесплатно.

Если выбор стоит между такими двумя вариантами, то согласен. Но если вариантов больше, если третий вариант «не просрать и заниматься любимым делом» . А может есть и четвёртый какой-то, то можно ещё подумать.

Прикольная идея более детально показать мир ИТ, но это было бы уже другое кино. Мне больше хотелось сделать акцент на внутренние переживания героев, на страхе и ответственности за тот выбор.

сделать акцент на внутренние переживания героев

якось воно не вийшло

Много детей завел как итшник?

Не понятно зачем продавать жизнь за деньги)
Ведь в айти столько чиловых проектов что каждый может выбрать с точностью до муллиметра соотношение вложенного и полученного.
При чем от состояния вкладывать на 1% получать 98% и наоборот.
Жизнь за деньги продают только не смартовые)

Що робили б ці прості люди, якби хоч раз у житті отримали зарплату ІТшника (нехай скромні за мірками 2021 10К баксів)?!

Колись дивився передачу про чорні трансплантації, там був хлопець який продав нирку за 8к$ і жалівся що гроші дуже швидко пішли (зробили ремонт в хаті).
Думаю що переважна більшість просре і 10 таких ЗП і за кілька років знову буде жити від ЗП дл ЗП.

Підписатись на коментарі