Східний фронт України моїми очима — капелана-айтівця, родом з Луганщини

Привіт, Ком‘юніті. Мене звати Віктор. Я є Капеланом-Айтівцем з початку повномасштабного вторгнення. Моя стаття про те, чому я став капеланом виграла в березні в програмі #ПишуНаDOU від редакції, що було дуже приємно.

Далі я поділюся своїми думками, чому Схід України такий, яким він є, та розповім про поїздку на фронт до воїнів.

Червень 2022 року почався в моєму житті з поїздки на Схід України, а саме в Донецьку область. Разом з Капеланами з Християнської Служби Порятунку ми поїхали під Горлівку. Не тільки щоб щось привезти хлопцям багато чого корисного, але й щоб послужити їм морально та духовно.

Початок нашого шляху

Наш тріп почався з Києва, а саме бази ХСП, де ми завантажили два Генератори на 4кВт, один з яких куплений за допомогою Східноєвропейської Реформації та Evangelical Presbyterian Church in U.S. Також ми відвезли багато їжі, штуки від волонтерів: тепловізор за 120К, коптер, броніки, бронеплити, шоломи, турнікети від церкви Skeemans, смаколики, виготовлені своїми руками в Вишневому та Києві, комплект коліс та інше. Дякую також за фінансування від Давіда Кіма та Kyiv Church for Missionaries.

Наш шлях пролягав через Дніпро, в селище Донецької області з назвою американського мегаполіса. Я вже був на Півдні в Миколаєві, про що ви можете прочитати в цій статті і тепер повертаюсь на свою Батьківщину.






Мій погляд на своїх земляків

Почуття в мене двоякі. Ті, хто воюють на Сході проти нас є людьми, громадянами України, котрим задурили голови, і котрі є просто гарматним м‘ясом, котрим закидають наших Воїнів. Самі рашисти називають їх «слонами» в перехоплених розмовах. Але мені є з чим порівнювати. Такого геноциду мирного народу України, що зараз творять рашисти, не було в 2014 році в такому обсязі. Цивільні на росії та їх військові просто зійшли з глузду.

Шпиталі та морги Краснодона та Луганська переповнені тими, хто вважав себе другою армією світу.

Ті, хто отримав паспорта рф, самі обрали свою долю. Я з перших днів війни заблокував навіть своїх сестер та брата, котрі обрали папірець рф замість громадянства Вільної України, а ще друга, з ким ми товаришували 28 років... При тому, що друг є реальним пацифістом. Ні вашим ні нашим. Але паспорт рф отримав.

Чому руській мир настільки сильний на Донбасі

Головна відмінність Сходу від Київщини, Чернігівщини та інших регіонів — те, що поряд з нашими воїнами дуже багато людей місцевих, хто підтримує руський мир. Завжди є вірогідність, що твої позиції здадуть і до тебе прилетить. Так і було десь місяць тому, коли колишнє місце дислокації хлопців обстріляли з Градів. У нас такого не було в березні від слова майже взагалі.

Я часто задаю сам собі питання, чи можливо контрпропагандою змінити мислення людей, котрі звуть руській мир в свої домівки? Донбас — це місце, де люди зазвичай працюють на важкій праці, на шахтах, заводах та інших місцях, на яких критичне мислення не вітається. Де треба просто повторювати кожен день одні ті ж самі операції, не міркуючи над тим, що ти робиш.

Згадуючи 2014 рік, я розумію, що більшість людей, кого я знаю — програмісти, вчені, бізнесмени та інші — залишили Луганськ ще влітку 2014 року. Залишилась та частина людей, кого тримали їхні домівки чи родичі похилого віку або геть зашорені, як-от моя вчителька російської мови, котра працювала на росії і муж її — громадянин росії.

Чи можливо змінити мислення в населення Донбасу

Тут є цікавим приклад тектонічних змін в мисленні населення ФРН. Більшість прибувала в апатії та розрусі після закінчення Другої Світової війни. В 60-ті роки відбувся суд над співробітниками Освенцима. Більшість підтримувала Гітлера та його ідеологію.

Наведу тут цитату з BBC.com:

«Переломным событием стал „франкфуртский процесс“ над надзирателями Освенцима — первое крупное судебное разбирательство в отношении нацистских преступников, проведенное правосудием ФРГ.

Слушания проходили в здании ратуши Франкфурта-на-Майне с конца декабря 1963-го по август 1965-го года. Перед судом предстало 22 подсудимых, из которых только четверо были оправданы. К пожизненному заключению были приговорены шестеро.

Этот суд стал катализатором процесса, начавшегося в обществе еще в середине 50-х годов.

„Люди, представлявшие цвет интеллигенции ФРГ, не страшились идти против течения, точно и глубоко осмысливали тревожную ситуацию в своей стране, указывали на антигуманную сущность фашистской диктатуры и на опасность ее забвения. Западногерманское общество нашло в себе силы и мужество услышать и понять своих духовных лидеров (к именам Адорно и Ясперса добавлю имена Петера Вайса, Генриха Бёлля, Вольфганга Кёппена, Гюнтера Грасса), воззрения которых оказали непосредственное влияние на смену вектора массового исторического сознания“, — писал он.

Немаловажным также стал и тот факт, что в Германии выросло новое, послевоенное поколение. Молодые люди были свободны от сознания собственной, персональной вины и эта свобода позволяла им обсуждать трудные вопросы, зачастую — в форме противостояния, конфронтации со старшим поколением. »

Я наголошую, що одним з головних завдань нашої держави:

  • по-перше, донести до мешканців Донбасу, що той геноцид, що роблять рашисти — це і є сучасний фашизм;
  • по-друге, змінити вектор мислення на територіях, котрі завжди підтримували тісний зв‘язок з рф. Скоріш за все фундаментально це відбудеться вже в нових поколіннях на Донбасі, котрі будуть мати сміливість зруйнувати устрій, який сформувався за 80 років, і побудувати свій на західних, демократичних цінностях.

росія вже програла битву за розум багатьох Українців, хто навіть десь і підтримував її політику. Десь на якомусь графіку я бачив, що підтримка Українського націоналізму виросла в рази, там де навіть вона завжди була історично низькою.

росія вже програла боротьбу за кордони НАТО. Після вступу Швеції та Фінляндії, НАТО стане просто під її носом.

В розташуванні ЗСУ під Горлівкою

Я мав змогу роздивитись, як живуть воїни, що їдять та на чому їздять. Завітайте на мій Телеграм-канал, там є відео з розпаковкою бмп-2 від командира машини і багато іншого.

Майже всі хлопці, з ким ми спілкувались, воюють з 2014 року. Серед них є морпіх, кіборг з ДАП, спецпризначенці та інші. Дуже цікаві люди, кожен зі своєю історією. Я планую публікувати відео спілкування з деякими з них та опублікую в своєму каналі. На самий «нуль» нас не пустили, бо там йшов бій, який чудово було чутно.

Загальне фото. Ми попросили воїнів підписати мій прапор, котрий залишиться у ХСП, як символ Незламності.

Провівши декілька бесід, помолившись, ми поїхали назад. Наступний раз я дуже хотів би провести з ними більше часу, залишитись там на ніч.

З щоденного

Моя Dacia

Я використовую в своїй роботі Dacia Sandero 2011 року. Це дуже чудове авто, котре вже багато разів добре показало себе. Але власниця пару днів тому попросила її собі назад. Тому я мав вибір: залишитись без коліс, і мені було б дуже важко виконувати капеланську роботу, або викупити це авто.

Тому я запропонував власниці продати його за 3 000 доларів. І зараз збираю на це гроші. Вона знаходиться в Європі, тому ще не знаю, чи вдасться це нормально оформити. Мені має приїхати ще одна машина, але це буде аж через півтора місяця. З часом я планую Sandero передати на ЗСУ, або продати і витратити гроші на необхідне для того ж ЗСУ.

Будь ласка, якщо маєте змогу, підтримайте мене в цьому. В гривні мені потрібно десь 108 000.

Підтримати можна декількома шляхами:

  • Monobank 5375411500926550
  • Patreon
  • PayPal (по запиту)
  • IBAN UA123220010000026207312567578

Нижче цикл моїх статей про війну та мій полон:

Дякую, що дочитали до кінця. Все буде Україна.

👍ПодобаєтьсяСподобалось22
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підписатись на коментарі