Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Маніпуляції колег, менеджерів, підлеглих — як виявити та протидіяти

Привіт! Мене звати Катерина, наразі працюю на позиції Talent Sourcer в компанії Zeeks, а в минулому я — практичний психолог.

У цій статті розглянемо поняття психологічної маніпуляції, її ознаки та як проводити моніторинг своїх емоцій. Практичні поради допоможуть вам розпізнати та протистояти маніпулятивним діям з боку ваших колег, менеджерів та підлеглих.

Що таке маніпуляція

Усі ми вже звикли до постійних мітингів з командою, щоденних колів та сінків з колегами та клієнтами. Спілкування займає більшість нашого робочого часу і стає невід’ємним інструментом успішних перемовин на всіх рівнях управління та менеджменту.

Кінцева мета спілкування для обох сторін — вплинути на думку інших. Таку психологічну техніку ми часто використовуємо несвідомо, а її змістом є бажання «спровокувати» певну поведінку співрозмовника, яка задовольняє нашу кінцеву мету. Досягнення своїх прихованих намірів і цілей, контролю над поведінкою й думками іншої людини — це і є маніпуляція.

З чого складається маніпуляція

Об’єкт маніпулювання — це свідомість людини або свідомість групи людей, на які здійснюється вплив із метою досягнення прихованого, не публічного (для цієї групи людей) результату.
Жертва маніпулювання — це людина, група людей, суспільство (об’єкт маніпулювання), які були використані або якимось чином посприяли досягненню поставленої мети.
Суб’єкт маніпулювання — це людина (або група людей), яка ініціювала проведення маніпулювання свідомістю для досягнення прихованої мети.
Інструменти маніпулювання — це ідеї, психологічні тактики та прийоми, використання яких дає змогу впливати на свідомість людини для досягнення прихованої мети.

Протидія маніпуляціям

Для протидії маніпуляціям існує певний алгоритм, який складається з 5 кроків:

  • моніторинг емоцій;
  • психологічний самозахист;
  • інформаційний діалог;
  • конструктивна критика;
  • конфронтація;

Розглянемо кожен крок окремо в теорії та на практиці.

Крок 1. Моніторинг емоцій або як розпізнати маніпуляцію

Моніторинг — це суцільне спостереження явища в його повній динаміці. Моніторинг необхідний для того, щоб виявити ранні ознаки маніпулятивних дій. До числа таких ознак відносяться:

  • Дисбаланс — суперечність та амбівалентність емоцій, наприклад, поєднання гордості та образи, радості та недовіри тощо.
  • «Дивність» емоцій — наприклад, сплеск гніву під час обговорення деталей плану дій, несподіване відчуття страху в процесі обговорення дедлайнів для виконання робочих завдань.
  • Повторюваність емоцій — наприклад, систематичний прояв одних і тих самих емоцій під час зустрічі з конкретною людиною; відчуття провини, професійної некомпетентності, приниження, протесту.
  • Різкий сплеск емоцій — йдеться про випадки, коли реакція на ситуацію не виправдана об’єктивним факторами.

Отже, як бачимо, наші власні емоції є основними сигналами, що інформують нас про початок маніпулятивних дій з боку іншої людини.

Психологи зазначають, що сам факт моніторингу суттєво знижує інтенсивність таких емоцій, що, своєю чергою, дає більший самоконтроль під час взаємодії з маніпуляцією.

Крок 2. Вмикаємо запобіжник маніпуляції — психологічний самозахист

Розглянувши моніторинг як інструмент невідкладної психологічної допомоги під час маніпуляції, ми повинні зрозуміти, як слід діяти далі. Що ми можемо зробити, аби уникнути негативних наслідків маніпулятивних дій та зберегти емоційний баланс перед своїм співрозмовником?

Психологічний самозахист — техніка, що дає можливість запобігти негативним наслідкам маніпуляції. Основна ціль — виграти час для того, щоб повернути самоконтроль та відновити своє функціонування в інтелектуальній площині. Існує правило — емоції витісняють раціональність. Щоб мати змогу продовжувати інтелектуальний супротив, ви повинні повернути самоконтроль над емоціями.

Психологічний самозахист потребує:

  1. використання чітких мовних модулів;
  2. ґрунтовності у відповідях;
  3. витримки пауз перед відповіддю;
  4. виваженості у відповідях, без поспіхів.

Техніки психологічного самозахисту

  • Техніка нескінченних уточнень — детальне й чітке уточнення того, що є ціллю маніпулятора.

Приклади:
— Що саме не влаштовує вас у запропонованому рішенні?
— Що необхідно змінити?
— Що ви порадили б?


  • Техніка зовнішньої згоди або наведення туману — вираження згоди з якою-небудь частиною тез маніпулятора, імітація того, що порушена ним проблема дійсно дуже важлива та має раціональне зерно.

Приклади:
— Яка неочікувана думка! Потрібно це все обміркувати.
— Справді, я про це і не подумав/ла.
— На майбутнє я врахую це у своїй роботі.


  • Техніка британського професора — коректне вираження сумніву стосовно того, що виконання вимог маніпулятора не порушує особисті права адресата.

Приклади:
— Частково я теж так думаю...
— Якщо я це зроблю, то це вже буду не я.
— Я ціную свої переконання, тому що вони допомагають мені знаходити нестандартні рішення.


Крок 3. Інформаційний діалог

Інформаційний діалог — визначення позицій співрозмовника та власної позиції шляхом обміну запитаннями і відповідями, пропозиціями у «беземоційному» режимі.

Приклади:
— Що ви маєте на увазі, коли ви говорите про...?
— Чому ви запитуєте мене про це саме зараз?
— Що ви хочете цим сказати?


Крок 4. Конструктивна критика

Конструктивна критика — це критика, яка підкріплена фактами обговорення і обґрунтуванням їх невідповідності цілям та потребам адресата.

Приклад:
— Боюся, що зараз це не є актуальним для мене/нашої компанії.


Крок 5. Конфронтація

Якщо ви прийняли рішення вступити в конфлікт, то необхідно бути послідовним і йти до кінця. Конфронтація може бути ефективною, тільки якщо реалізована кожна з її фаз:

1. Перша фаза конфронтації — «повідомлення» про емоції, які викликає така поведінка маніпулятора.
2. Посилення цього «повідомлення».
3. Вираження прохання припинити це.
4. Оголошення «санкцій» (тобто що буде, якщо це не припиниться).
5. Реалізація «санкцій».

Алгоритм протидії маніпуляції на схемі

Висновок

Ефективна комунікація з людьми відіграє важливу роль як у повсякденному житті, так і в професійному. Для уникнення та своєчасної протидії маніпуляціям у спілкуванні та на роботі, дотримуйтеся наступних практичних порад:

  1. Моніторте свій емоційний стан (зверніть увагу на суперечність відчуттів, амбівалентність, різкі сплески тощо).
  2. Поверніть самоконтроль (пам’ятайте правило: емоції витісняють раціо).
  3. Вступіть в інформаційний діалог, щоб дізнатися прихований мотив маніпулятора; розкрийте його карти.
  4. Перейдіть у наступ (використайте конструктивну критику як інструмент і поясніть, чому ви не погодитеся на умови маніпулятора; наведіть аргументи проти його прихованих планів).
  5. Будьте готові йти до кінця (іноді конфронтація — єдиний вихід зі становища; в такому разі пам’ятайте, що ефективна конфронтація буває, тільки якщо виконані всі її фази).

Сподіваюся, цей матеріал допоможе вам ефективно розпізнавати маніпуляції та будувати успішну комунікацію з людьми як на роботі, так і в житті.

Корисні матеріали

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному5
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дякую. Ризикну припустити, що наступна стаття буде про те, як маніпулювати колегами, менеджерами, підлеглими

Жіноча логіка. Для IT-середовища вона занадно многослівна, повільна, і вже через це токсична. У хлопців це простіше та коротше. І якщо ви працюєте в HR, ви також маєте опанувати ці правила гри.

1) Конфлікт інтересів не просто дозволений, це норма, це життя, воно так влаштоване.
2) Ризик дозволений. Без фактору ризику відбуваються лише малоприбуткові дії.

Конфлікт і ризик — фактори небезпеки. Вони самі по собі мають деструктивну складову. Цим вони шкідливі, але цим вони й корисні, що можуть знищувати проблемні складові в системі. Тому і конфлікт, і ризик мають бути інституціалізовані. Іншими словами, потрібні правила гри, які дозволяють конфлікт і ризик.

Якщо правил гри нема, діють дефолтні правила. А саме — найменш толерантні диктують свою волю іншим. Звичайно ж формуючи реакцію спільноти на подавлення конфлікту, покарання за ризик та ініціативу. Така система суїцідальна, вона фактично випалює людей і зупиняє сама себе. Для тваринного світу це нормальні інстинкти, для людей — знищення трудових навичок та формування поведінки пристосуванців.

Не існує іншого шляху окрім як створити правила гри. Гра без правил — це гра саме у токсичність. Токсики починають та виграють.

Ох... Перепрошую, суто особисте переконання: це посібник по створенню токсичного середовища у компанії та поводженню у ньому. І його необхідність дійсно є, якщо вважати, що дійсно

Кінцева мета спілкування для обох сторін — вплинути на думку інших.

Але кінцева мета може бути — й має бути, власне

  • досягнення загальний цілей — як компанії, так і групи людей — співробітників у цій компанії
  • Використання розумових здібностей та досвіду кожного члена команди для вироблення найкращих шляхів досягнення цих цілей, та забезпечення їх досягнення

За такої мети — кожна думка цінна, відкритість спілкування — теж дуже цінна, намагання колеги вплинути на думку інших — якщо ця думка — про найкращий шлях досягнення загальної мети — це внесення особистої експертизи — це дуже цінні думки — їх варто аналізувати командно — які у пропозицій плюси й мінуси з точки зору досягнення мети.

Капєц як нудно. Об’єкт, суб’єкт, корисні матеріали, висновок... Ви що, тільки що диплом бакалавра захистили? Треба драйв. Картинки з котиками. Котиками-маніпуляторами. Приклади з життя, бажано реальних людей. Бажано, менеджерів якогось Глобал Ложіка. Так щоб брудна білизна, скандали, порушення NDA. Я б вас навчив писати так, щоб було не 7 коментарів, а 7к. Але мені ліньки і пора спати. Надобраніч.

Вам дописів італійського сайту мало?)

Ще цікава книга на цю тему — «Командовать или подчиняться» за авторством М. Є. Літвака. В деяких моментах спирається на ідеї вищезгаданого Еріка Берна, бо власне та ж школа трансактного психоаналіза.

Дякую, цікаво було почитати.

Підписатись на коментарі