Як Україні отримати 125 мільйонів нових союзників

Привіт усім, я Дмитро, Growth at Pluspoint.io. Маю 7 років досвіду в маркетингу та продакт менеджменті, а ще — я фанат EdTech. У цьом блозі я виклав свої роздуми на тему міжнародної комунікації українців, які зараз виїхали за кордон, та як обернути її на користь України.

5 мільйонів українців опинились за кордоном. Це погано? Я думаю, в цьому є і хороша сторона. Навіть, не так. Я думаю, що це — можливість для України перейти на якісно новий рівень, за умови що ці люди будуть не тільки біженцями з України, а й українськими амбасадорами. Як цього досягти? Викладаю свої думки.

Факт втрати інтересу до України

Якщо ви знаходитесь за кордоном або ж з України читаєте іноземні ЗМІ, то могли помітити, що новин про Україну стало менше. Західна спільнота потихеньку втомлюється від нас, починає жалітись за ціни на бензин, інфляцію та внутрішньополітичні свари. В трендах знову сідниці Кім Кардашьян. І це насправді нормально — згадайте, як ми «переймалися» війною у Сирії, яку теж розв’язала росія.

Завдання тимчасових емігрантів — продовжувати утримувати увагу на Україні. Але важливо це робити не шляхом звинувачень та погроз («ви ще не кип’ятите, то ж завтра вони прийдуть і до вас»). Людям це не подобається, вони це не сприймають. І про українців складеться імідж істеричних шантажистів — нам це не потрібно. Ми будемо більш стратегічними.

Наша відповідь — допомога

Потрібно шукати, чим ми можемо бути корисними громадянам країн, які надали притулок — саме так вибудовуються доброзичливі, довготривалі та паритетні стосунки. Мені дуже сподобалась ініціатива українських активістів у Варшаві з прибирання сміття у польських парках — це те доступне, що ми можемо зробити у відповідь на польську гостинність та постачання для ЗСУ.

І не обов’язково це мають бути якісь масштабні акції. Варто просто шукати незакриті потреби у людей навколо — сходити для когось у магазин, порадити фільм чи зробити подарунки дітям. Іноді людина може бути вдячна за просто душевну розмову.

Не все тільки за гроші

Один зі способів віддячити — безкоштовно робити щось для оточення. Перукарі можуть робити стрижки, дизайнери — оновити сайт місцевого благодійного фонду, розробники — долучитись до менторства джунів.

Можливо, моя теза викликала у вас обурення: «Куди тут безкоштовно працювати, якщо й собі не вистачає коштів?». Звісно, спочатку потрібно надіти кисневу маску на себе та близьких. А на pro bono роботу виділяти комфортну кількість часу, нехай і невелику. Крім того, безкоштовна зайнятість — це один з найкращих способів отримати в майбутньому вже хорошу оплачувану, завдяки новоствореним зв’язкам, активному нетворкінгу та відгукам.

Помилки в комунікації за кордоном

Найгірше, що можна зробити в еміграції — закритись в собі або у спілкуванні лише з українцями. Це ж небувала можливість знайти нових знайомих, відкрити для себе можливості, пізнати іншу культуру. Потрібно взяти за звичку використовувати будь-який привід для знайомств.

У Європі з цим легше, до речі, — люди позитивно реагують на знайомства на вулиці чи у черзі. Знайомства — це можливість і «чужого навчатись», тобто переймати в людей з іншою культурою прикольні навички та погляди, і «свого не цуратись» — поширювати українську культуру через діалог.

Звідки то я цифру в 125 мільйонів узяв? Якщо кожен з п’яти мільйонів українців заведе дружбу хоча б з п’ятьма іноземцями — це вже 25 мільйонів людей, які знатимуть, що українці приємні та круті. А у кожного з цих іноземців є мінімум п’ять близьких друзів, з якими вони у розмові зможуть поділитись своїм враженням про нас.

Звісно — 125 мільйонів узяті зі стелі, але це хороша ціль 😎

Комунікація мовою співрозмовника

З тієї ж причини важливо вести соцмережі англійською чи мовою країни, у якій ви живете. Це і хороший спосіб її вивчити, і сильна допомога ЗСУ. Скільки б ми не донатили, важке озброєння наразі все одно можна отримати лише від інших країн. А їхнє бажання поставляти зброю сильно залежить від ставлення громадськості, на яке ми можемо впливати через соцмережі.

Що розповідати іноземцям

А як впливати? Мені здається, писати про те, що у нас війна та європейці мають нам допомагати — вже неефективно. Варто діяти згідно з вищезгаданими принципами спілкування — бути корисними, створювати контент, який приносить цінність місцевим, та вплітати у нього розповіді про Україну, її культуру, історію, ваші особисті переживання стосовно неї, чому Україна важлива для світу.

Через таку довгострокову стратегію у людей буде формуватись позитивне ставлення до вас та України. Як наслідок, ви і можливостей для працевлаштування/ бізнесу більше отримаєте, і Україні допоможете.

Наприклад, мені цікава теми освіти, ІТ-продуктів та маркетингу, у Linkedin я пишу про це. Разом з цим, періодично згадую тему України, як вона впливає на ІТ-індустрію у світі, чому важливо їй допомагати.

Ще один спосіб — перекладати хороший контент з України. В нас зараз небувалий бум творчості та культури, це прикольно транслювати на світ.

До речі, про культуру. Багато європейців вважають борщ та козаків — російськими, ви уявляєте собі? Тому прикольно повертати їх собі — розповідати цікаві фрагменти з історії України, дарувати пов’язані з культурою подарунки (вишиванки, сучасний живопис), вмикати музику українських виконавців.

Потрібно знаходити, що самому подобається в Україні, та ділитись цим зі світом. І потихеньку, не в лоб, але розповідати про важливість допомоги Україні, щоб люди впливали на свої уряди, а ті забезпечували постачання зброї та допомоги.

І, звісно ж, ходити на акції підтримки України до державних установ — щоб політики відчували і не забували, що допомагати Україні важливо.

Допомога здалеку

Важливо продовжувати допомагати Україні на нових місцях. Якщо ви працевлаштувались — можна взяти за звичку відраховувати частину доходів на закупки для ЗСУ, наприклад, в KOLO чи будь-який інший надійний благодійний фонд. Надсилати гроші рідним в Україні — чудовий спосіб підтримувати економіку. Можна волонтерити для ЗСУ або ж допомагати влаштовуватись у вашій місцевості іншим українцям.

Ворог сильний, і для перемоги ми маємо бути єдиними та докладати постійних сталих зусиль — так ми станемо сильнішими за себе вчорашнього та ворога теперішнього.

Україна скрізь

У більшості мегаполісів світу є китайські, єврейські, італійські квартали. Я мрію про те, щоб так само з’явились українські квартали — осередки нашої культури, наша надефективна агентурна мережа, яка посилюватиме глобальний вплив України.

Куди туристи усього світу йтимуть за варениками, борщем, класною музикою та хорошим спілкуванням. А українці відчуватимуть себе, як вдома та працюватимуть на благо Батьківщини, виступатимуть справжніми амбасадорами України.

***

Ейфорія стосовно України йде на спад, і країни повертаються до своїх проблем. Але якщо реалізувати описані мною стратегії, міжнародна спільнота буде допомагати не тому, що «треба», а тому, що вони справді цього хотітимуть.

Бо вони побачать нашу працелюбність, силу, кайфовість та хист. Бо українці стануть для них цінними друзями, побратимами, спеціалістами та союзниками.

Тому спілкуємось, поширюємо нашу культуру та залучаємо допомогу💪🏻

На скриншоті — тренд пошуків за запитом «Ukraine» упродовж останніх 12 місяців. Щоб не було ілюзій про ставлення світу до нас, і для мотивації 😉