📚 Радьте книги про ІТ українською мовою

Верховна Рада ухвалила закони, що забороняють російську музику в громадських місцях та медіа, а також імпорт й розповсюдження книг з росії, білорусі та тимчасово окупованих частин.

Які книги про програмування чи інші аспекти ІТ радите читати? Чому?
А може, ви щось пишете?

👍ПодобаєтьсяСподобалось6
До обраногоВ обраному3
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

«Пайтон для дітей» — дуже добре зайшла 20-річному племіннику дружини який був повний 0, а через два тижні вже на нормальному, як для новачка, рівні ізі літкод задачки вирішував.

Тю, а чому ніхто не пише про Фабулу?
fabulabook.com/series/pro-system
Повно книжок, вічна класика «Чиста архітектура» і «Чистий код», «Як пасти котів» — це ті, які я читав і які можу радити.

в коментарях всі кричать що нема сенсу перекладати, але в інтернет магазинах України найбільш поширена російськомовна література. Ну раз на таке попит значить все таки сенс є ? Ну і по-друге мова ж іде не тільки про переклад, а й про створення своєї власної літератури.

refactoring.guru/uk/store — чудовий ресурс по патернах і рефактортнгу.

Я — вчитель у спеціалізованому Ліцеї (Київ).
В мене декілька математичних та технологічних (ІТ) груп 7-11 класів. Викладаю на 4 мовах програмування.
Ще 3 роки тому ми з напарником ввели новий курс JavaScript, обравши за базу підручник Фримен Э., Робсон Э. — Изучаем программирование на JavaScript (Head First O’Reilly) — 2015.
Книга цих авторів з HTML/CSS нам дуже подобалася, тому й такий вибір, хоча перебрали сумлінно десь 40-50 варіантів.
Так от — переклад цієї книги українською є, але тільки паперовий варіант з ціною близко 1000 грн.
Паперові підручники дуже не зручні для наших цілей, тому що головне для нас — приклади коду, які можна миттєво копіювати та розбирати. Тому користуємося електронними версіями, тим більш, що третій рік переважно он-лайн (бо дистанційка).
А електронні варіанти — тільки російською! І «Python для дітей», і «JavaScript для дітей» — також.
Я роблю дітям «опорний конспект» — фрагменти книги з коментарями, але ж там російська мова!
Частково перекладаю сам, але цінність конкретно книги Фримен Э., Робсон Э. — у малюнках та схемах, вони дуже влучні! А для цього треба мій переклад вставляти у ці схеми та малюнки, редагуючи PDF! Короче — це ад. На підготовку до уроку йде 4-8 годин, а в мене навантаження 32 години на тиждень.
Свій особистий підручник з Python та задачі перекладаю потрішки, але теж не просто!
Є прикольні терміни, яки не просто адекватно передати («неубывающая» та «невозрастающая», або якщо «строка» та string — в дітей застряє у свідомості оце сполучення str, а «рядок» — не дуже)
Підсумок:
1. Книжки українською є, але паперові та дорогі (зараз моя зарплатня у 2.5 рази менша, ніж у листопаді)
2. Ресурси українською є, але не завжди зручні (наприклад pythontutor.ru — дуже зручний, шукаю адекватну заміну хоч якою мовою, але доки не знайшов) JavaScript українською є, але треба повністю перебудовувати мій навчальний курс... А він себе гарно зарекомендував.
3. Діти ходять на додаткові курси (приватні), там викладають російькою, діти починають плутатися у термінології. Доречі, повністю стандартизованої термінології українською немає! Це жах! Тека чи Папка? Робочий стіл чи Стільниця? closure — замикання? закриття? змикання?

Вибачаюся за багато тексту, але тема дуже важлива!

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

До речі якщо про програмування книг порівняно мало, то про дизайн завдяки
www.arthuss.com.ua/shop
порівняно багато.

www.arthuss.com.ua/shop

От не можу зрозуміти, чому у книжкових магазинів/видавництв така убога каталогізація? Знайти всі книги серії, автора, тематики не завжди виходить.

Не знаю, можливо, через те, що у видавництв і магазинів не особливо багато грошей на розробку хорошого сайту, можна спробувати шукати книжки в інших магазинах, напр.:
www.yakaboo.ua/...​book_publisher/view/Huss

грошей на розробку хорошого сайту

М-да.
Навіть на codecanyon можна в Індусів за невеличку суму купити щось більш юзер френдлі...

Ну я не бачу якихось великих переваг у, наприклад, nostarch.com відносно www.arthuss.com.ua/shop

nostarch це від Індусів? (я не в курсі)

No Starch Press is an American publishing company, specializing in technical literature often geared towards the geek, hacker, and DIY subcultures. San Francisco-based No Starch Press was founded in 1994 by Bill Pollock, who brings more than 30 years of publishing industry experience to the company.
en.wikipedia.org/wiki/No_Starch_Press

А, то ви мали на увазі, що у США теж магазини книжок «тіпа стандартні», тобто без якихось супер пупер зручностей?

Якісь в них проблеми з маркетингом, я цікавлюсь українськими книжками, але про цих вперше чую, а книжок багато ж понавидавали й досить цікавих

telegraf.design наприклад досить часто про них писав:
www.google.com/...​e:telegraf.design Arthuss

На сторінці www.facebook.com/ArtHussUA пише „24,062 people like this including 13 of your friends”.

В інтернет книгарнях їх книги є, напр.
nashformat.ua/publishers/arthuss-books

Також є співпраця з Projector:
prjctrmag.com/arthuss_partner

1 Яків Файн — Програмування мовою Java для дітей, батьків, дідусів та бабусь
2 на yakaboo є посібники Вивчаємо джава у школі авторства Руденко

3 Патерни проєктування — Head First

Будь-яку літературу бажано читати на мові, якою вона була написана. Так склалося, що майже вся IT література написана англійською. Ось по англійською і треба читати (тем більше, що знання англійської зараз — це фактор профпридатністі у професії).

Будуть оригінальні IT книгі написані українською — буде гарно. На ті, що просто перекладаються — неважливо російською чи українською — не треба витрачати часу.

Особисто в мене 99% книг, у тому числі про ІТ, викликають відразу. Топ-джерела інформації для мене: офіційна документація, Stackoverflow, відоси на Youtube, онлайн-статті та блоги (надаю перевагу англомовному контенту).
Що не подобається у книгах — це, по-перше, багато баластної інформації, через яку стає скучно, і втрачаю концентрацію, а, по-друге, зайва академічність і сухість викладу. А якщо тема справді потрібна і варта уваги — її в переважній більшості випадків розкриє не один автор статей та не один відеоблогер, причому можна знайти, де це зроблено цікаво, наочно і компактно.

Раджу спробувати почитати книги про якісь загальні речі, а не про конкретну технологію. Сам себе ловлю на такій же думці, що умовна книга по Python чи Kafka не так ефективна, як практика, офіційна документація і все інше, що ви назвали. Але для прикладу, книги Designing Data-Intensive Applications — Martin Kleppmann чи Modern Operating Systems — Andrew Tanenbaum, для мене, набагато краще працюють ніж статті на Medium чи відео Youtube, щоб детально розібратися в темі. А найкращий бонус, що не обов’язково всі ці книги прочитати за один раз або лише один раз. Кожен наступний раз з досвідом такі книги читаються вже по іншому.

відоси на Youtube, онлайн-статті та блоги

Имхо, самые идиотские варианты обучения. Какие-то отрывки информации, без фундамента и структуры, раскиданные по интернету.

багато баластної інформації

В чем смысл профессии программиста, если вы можете нагуглить решение любой проблемы?

В чем смысл профессии программиста, если вы можете нагуглить решение любой проблемы?

нагуглить можно 99.99% информации, зачем тогда вообще куча этих профессий?

нагуглить можно 99.99% информации

Это миф
Но если ваша работа состоит только в этом, то у вас большие проблемы

Ну кнешно миф. Ведь люди в большинстве своем гуглят не какой-то бред да изян, а сурйозные проблемы, с которыми стыкается только специально обученный человек))

Но если ваша работа состоит только в этом, то у вас большие проблемы

Не сотрясайте воздух лишний раз. Вы — круче всех. Напоминать не обязательно.

Эффективность гуглежки обратно пропорциональна сложности проблемы. Если проблема очень распространена, т.е. банальна, то и гуглится легко. А вот сложные проблемы хрен прогуглишь, тут нужно вдумчивое изучение.

Само собой. Кто ж спорит?
А теперь прикиньте, какой процент людей занимается делами, для которых нужно вдумчивое изучение до такой степени, что и не погуглить?

В чем смысл профессии программиста, если вы можете нагуглить решение любой проблемы?

У коментарі вище я мав на увазі саме методику освоєння інформації, а не пошук готових рішень. «Любой проблєми», серйозно?😂 До того ж, у випадках, коли і є готові рішення (навіть кожна ліба є готовим рішенням), по-перше, це плюс, бо немає потреби перевинаходити велосипед, а можна сконцентруватись на чому складнішому, комплекснішому, що потрбує більше уваги; по-друге, їх ще треба вміти правильно застосувати.

Эффективность гуглежки обратно пропорциональна сложности проблемы. Если проблема очень распространена, т.е. банальна, то и гуглится легко. А вот сложные проблемы хрен прогуглишь, тут нужно вдумчивое изучение.

Кожна складна проблема є сукупністю простих проблем, до яких існують типові рішення. І ці типові рішення потрібно знати, а якщо якогось із них поточно не знаєш — вміти знайти, обдумати, зрозуміти й навчитись використовувати в контексті чогось більш комплексного. Саме так і формується досвід.

Имхо, самые идиотские варианты обучения. Какие-то отрывки информации, без фундамента и структуры, раскиданные по интернету.

Чому так зневажливо ставитесь до інформації з інтернету, наче Ви людина віку 60+? В інтернеті — як всюди решта в житті: можна знайти чимало як ширпотребу, так і якісної, добре структурованої та поданої інформації, причому вибір значно кращий і все миттєво доступне. Я коли освоюю нові технології, завжди беру за основу офіційну документацію, а для того, щоб побачити best practices, знаходжу якісні відоматеріали (наголошую — якісні, бо лайна вистачає). А далі — роблю свої тестові проджекти, дуже багато експериментую, при цьому покращуючи навички і поглиблюючи рівень розуміння. І так я найскоріше зростаю. Програмування — це, по-перше, практична діяльність, яка потребує аж ніяк не сухої теорії, а-по-друге, сфера, яка постійно розвивається. А книженції, яким десятиліття, а то і два-три, в переважній більшості випадків вже опираються на зовсім неактуальні дані (звісно, якщо це не теорія типу ооп, паттернів і т.д. — але і на такі теми є немало якісних відеоматеріалів, які добре структуровані та з хорошими актуальними прикладами).

В інтернеті — як всюди решта в житті: можна знайти чимало як ширпотребу, так і якісної, добре структурованої та поданої інформації, причому вибір значно кращий і все миттєво доступне.

Ширпотреба больше, сильно больше
Ширпотреб чисто статистически даст больше кликов
Значительно дешевле производить мусор в интернете ради показов рекламы чем книгу за которую платят деньги, но в которой всё-всё-всё расписано
=> Основная проблема клипового мышления в том, что оно неэффективно использует время.

якісні відоматеріали

Учиться по видосикам в ютубе — это просто какой-то верх садомазохизма.
Во-первых огромный поток информации идет через уши, вместо более эффективного визуала.
Во-вторых копипаст текста из кадра видео неудобен неудобен.
В-третьих невозможно прочитать текст по диагонали и быстро оценить, стоит ли вчитываться в это или нет.
В-четвертых, скорость чтения всегда выше скорости произношения.

А книженції, яким десятиліття, а то і два-три, в переважній більшості випадків вже опираються на зовсім неактуальні дані (звісно, якщо це не теорія типу ооп, паттернів і т.д. — але і на такі теми є немало якісних відеоматеріалів, які добре структуровані та з хорошими актуальними прикладами).

Ok, zoomer

Учиться по видосикам в ютубе — это просто какой-то верх садомазохизма.
Во-первых огромный поток информации идет через уши, вместо более эффективного визуала.

1. Видосы — это нехорошо.
2. Визуал более эффективен.
Видео это же тот же визуал (?)

p.s. по тексту (читая) конечно лучше ИМХО.
Но видимо есть люди, которые видео воспринимают лучше.
Все относительно.

Ширпотреба больше, сильно больше
Ширпотреб чисто статистически даст больше кликов

Згідний, але ширпотребу всюди статистично більше, причому це стосується не тільки інформації з інтернету, а й книг також. І для ефективного професійного росту один із основних софт-скілів — фільтрувати інформацію за ознакою її якості.

Учиться по видосикам в ютубе — это просто какой-то верх садомазохизма.
Во-первых огромный поток информации идет через уши, вместо более эффективного визуала.

Чому так вважаєте? Якісний відеотуторіал — це збалансований потік аудіальної та візуальної інформації. А «більш ефективний візуал» — якраз аргумент на користь відео, а не навпаки. Не вважаю ефективним візуалом гіперузагальнені схеми чи де-не-де вставлені фрагменти коду, які зазвичай не сприяють цілісності поданої інформації.

Основная проблема клипового мышления в том, что оно неэффективно использует время.

Навпаки максимально ефективно — якщо інформацію добре подано: тобто пояснення паралельно із актуальними та доречними прикладами. Це не книги, де переважна більшість інформації — надтеоретизований баласт, який навпаки відволікає увагу від key points for understanding, а не сприяє концентрації. Плюс приклади зазвичай на далеко не найактуальніших технологіях, мʼяко кажучи.

Во-вторых копипаст текста из кадра видео неудобен неудобен.

Копіпаст??? З якою метою і чого можна добитися в такий спосіб? Я навпаки створюю аналогічні приклади самостійно після перегляду чи ставлячи на паузу, а часто роблю наперед, порівнюючи потім свій солушн із авторовим. Плюс намагаюсь ускладнити та урізноманітнити. Адже найефективніше освоюється те, що зроблено самому, а не скопіпащено.

В-третьих невозможно прочитать текст по диагонали и быстро оценить, стоит ли вчитываться в это или нет.

Зазвичай рівень відео вже видно з перших хвилин — достатньо, щоб чітко визначити, чи вартує матеріал потраченого часу, чи ні. Плюс якщо знайомий із матеріалами автора, це теж допоможе швидко прийняти рішення.

В-четвертых, скорость чтения всегда выше скорости произношения.

Сприйняв би це як повноцінний аргумент, якщо би йшлося хай про романи Агати Крісті. Але для розуміння матеріалу іноді треба навіть поставити на паузу, вдуматися, передивитись ще раз, а тоді самому зробити, щоб досягти цілісного розуміння. До того ж, коли автор тайпить щось тривіальне чи те, що ти вже знаєш, можна мотнути на деякий проміжок часу, я так часто роблю. Не обовʼязково переглядати з секунди в секунду.

Ok, zoomer

Я не є зумером, мені 30)
---
Теж скажу, що з книгами я раніше постійно мав справу, бо закінчував іноземну філологію, а потім — жахливі 4 роки аспірантури, внаслідок чого в мене виробилась максимальна відраза до цього явища.
Звісно, все індивідуально, для кожного пріоритетним є свій спосіб освоєння інформації.

жахливі 4 роки аспірантури

хе хе хе.
Навчаючись у аспірантурі отримав я відрядження до Харківського політеху (знається, бо напевно не пригадаю вже).
Приїхав, зустрівся і мені тамтешні наукові співробітника сказали: «Ну Вадим, раз уж Вы совершили такую глупость, как поступление в аспирантуру, что ж давайте будем что-то делать...»
Я тоді подумки класно посміявся :-)

тут зараз багато хто напише — «треба все читати англійською і лише англійською»
а чому лише англійською ? Бо терміни важко перекладати ?
Дійсно, слова variable чи object чи Factory Method — складно перекласти українською. Це ж прямо неможливо
Але якщо ви дійсно вважаєте, що то гріх читати не англійською — то не читайте. А я хочу мати вибір. І всім рекомендую читати українською. Після 8 годин комунікацій англійською, хочеться чути та читати українською.
Та і тут риночок вирішить — буде попит, будуть книги. А розвиток україномовного контенту це лише нам на користь. Бо він буде тут виготовлятись

Я прочитав дуже багато книг в оригіналі і мені впринципі норм, але українською приємніше буде. Щодо термінів — я волію володіти і українським, і оригінальними.

А оці хто кажуть, що потрібно лише читати в оригіналі — ви всі художні книга також в оригіналі читаєте ? все життя ? фільми\серіали також ? це риторичне питання

Та і тут риночок вирішить — буде попит, будуть книги.

Якби він був раціональним і не обмеженим у часі :)
Знаю людей які націлюються на російськомовний ринок бо впевнені що «він більше, український занадто малий і тут немає грошей». При тому ці люди не проводили досліджень, а просто вирішили що так має бути. Цікаво, що їх конкуренти, які таргетяться на україномовну аудиторію успішніші (Але тут може бути не репрезентативна вибірка і в основному митці і сфера розваг). І в далекій перспективі «ринок вирішить», але на 5 років таким людям ще ресурсів вистачить.

А оці хто кажуть, що потрібно лише читати в оригіналі ... фільми\серіали також ?

Оце дуже крутий приклад. Думаю більшість тих хто зараз дивиться кіно/серіали в оригіналі може згадати, як це було напряжно на початку (навіть умовні Друзі або Як я зустрів вашу маму).

Дядько Боб є українською. Гляньте на видавництво Фабула, вони цим займаються
Є ще книги по Scrum та Agile

Я людина проста, як бачу технічну книгу українською — купую

Гениально, дальше что, 98% научной и технической литературы и документации, которые существуют только на английском, будем переводить на украинский?

На польский переводят и ничего.

Гениально, дальше что, 98% научной и технической литературы и документации, которые существуют только на английском, будем переводить на украинский?

А що робити з 98% наукової та технічної літератури, які існують лише німецькою, французькою та китайською? :)

Якщо без жартів, то китайською є купа наукових матеріалів по всіляких МЛ/ШІ і чомусь її не дуже на англійську перекладають.

Сорри, может 98% перебор, но больше 80% научной и технической литературы есть только на английском.

Сорри, может 98% перебор, но больше 80% научной и технической литературы есть только на английском.

Що ви вкладаєте в поняття «научной и технической литературы»?
Якщо книги «джава за 21 день», то можливо.
Якщо ж наукові праці по математиці, фізиці, МЛ/ШІ, розподіленим системам, то там є купа літеритури, що існує __лише__ німецькою, французькою або китайською. Якщо сюди включити наукову літературу по іншим «природничим» наукам, то 80 не факт що набереться. А якщо підключити гуманітарні науки, то тим паче.

UPD.
І то усілякі «джава за 21 день» існують не лише англійською і перекладені на багато інших мов (чомусь).

А що робити тим людям, які погано розуміють англійську і не можуть спокійно читати на ній книги?

Заставлять остальных делать для них переводы конечно же.

Якщо люди готові платити за це гроші, то чому б ні? Чи хай краще вони купують книжки за кордоном і відповідно віддають гроші в іноземні економіки?

вчити англійську далі і намагатися читати

Щоб вивчити англійську мову на тому рівні, щоб спокійно читати нею технічну літературу, може знадобиться невідомо скільки часу, для когось і все життя.
А знання (і робота) потрібні одразу.

які погано розуміють англійську і не можуть спокійно читати на ній книги?

Є простий, ну відносно, метод.
Проходив його у аспірантурі (хай ій грець :-) )
Там завдання було 300 сторінок наукових текстів, і на екзамені могли тикнути у будь який параграф — «Читай та перекладай нальоту»

Так от, я дійсно 300 сторінов самотужки обробив.
За місяць десь
Після цього наукову літературу читати було легко зовсім.

Так, розмовляти чи сприймати на слух це не допоможе.
Але ж мова про читання.

будем переводить на украинский?

так

Я — вчитель у спеціалізованому Ліцеї (Київ).
В мене декілька математичних та технологічних (ІТ) груп 7-11 класів. Викладаю на 4 мовах програмування.
Ще 3 роки тому ми з напарником ввели новий курс JavaScript, обравши за базу підручник Фримен Э., Робсон Э. — Изучаем программирование на JavaScript (Head First O’Reilly) — 2015.
Книга цих авторів з HTML/CSS нам дуже подобалася, тому й такий вибір, хоча перебрали сумлінно десь 40-50 варіантів.
Так от — переклад цієї книги українською є, але тільки паперовий варіант з ціною близко 1000 грн.
Паперові підручники дуже не зручні для наших цілей, тому що головне для нас — приклади коду, які можна миттєво копіювати та розбирати. Тому користуємося електронними версіями, тим більш, що третій рік переважно он-лайн (бо дистанційка).
А електронні варіанти — тільки російською! І «Python для дітей», і «JavaScript для дітей» — також.
Я роблю дітям «опорний конспект» — фрагменти книги з коментарями, але ж там російська мова!
Частково перекладаю сам, але цінність конкретно книги Фримен Э., Робсон Э. — у малюнках та схемах, вони дуже влучні! А для цього треба мій переклад вставляти у ці схеми та малюнки, редагуючи PDF! Короче — це ад. На підготовку до уроку йде 4-8 годин, а в мене навантаження 32 години на тиждень.
Свій особистий підручник з Python та задачі перекладаю потрішки, але теж не просто!
Є прикольні терміни, яки не просто адекватно передати («неубывающая» та «невозрастающая», або якщо «строка» та string — в дітей застряє у свідомості оце сполучення str, а «рядок» — не дуже)
Підсумок:
1. Книжки українською є, але паперові та дорогі (зараз моя зарплатня у 2.5 рази менша, ніж у листопаді)
2. Ресурси українською є, але не завжди зручні (наприклад pythontutor.ru — дуже зручний, шукаю адекватну заміну хоч якою мовою, але доки не знайшов) JavaScript українською є, але треба повністю перебудовувати мій навчальний курс... А він себе гарно зарекомендував.
3. Діти ходять на додаткові курси (приватні), там викладають російькою, діти починають плутатися у термінології. Доречі, повністю стандартизованої термінології українською немає! Це жах! Тека чи Папка? Робочий стіл чи Стільниця? closure — замикання? закриття? змикання?

Вибачаюся за багато тексту, але тема дуже важлива!

Ще 3 роки тому ми з напарником ввели новий курс JavaScript,

Викладачі мають право взяти і ввести новий курс до програми навчання?
(тут мемчик «а що так можна було?»)

Так, якщо адміністрація адекватна :) та довіряє вчителям
В мене суто 5 авторських курсів (правда це погано, якщо мене треба замінити, тому просто не хворію, а коли спіймав ковід — діти на мене наполеглево чекали, нікого не підпускали :))) )

«а що так можна було?»

Вже можна. Має бути кінцевий результат згідно програми. Мови програмування / ПЗ — на розсуд вчителя.

Виходить, що вам пора створювати вже свої підручники. Або просити допомоги перекладачів-філологів.

Я і створюю, але ж це не дуже природно...
Треба ж щоб хтось більш грамотний та досвідчений це робив!
Та ще й українською, бо я перейшов на українську 3 роки тому, я не нейтів, мені важкувато...

Та не обов’язково) Просто знайдіть редактора, що буде допомагати.

А — я не ворую книги, а всегда покупаю, потому что мне хочется поддержать финансово автора книги, которая мне нравится
B — в моей библиотеке нет книг на русском и украинском, только на английском

Я не очень разбираюсь в издательстве, но вижу жалобы, что мало качественной технической литературы на украинском языке. Не очень понимаю откуда эта проблема берется. Почему не взять, скажем, стандартные учебники по математике авторов из MIT, перевести их на украинский и преподавать по ним в университете. На каком этапе возникает проблема?

Почему не взять, скажем, стандартные учебники по математике авторов из MIT, перевести их на украинский и преподавать по ним в университете. На каком этапе возникает проблема?

На етапі «стандартные учебники», їх не існує, кожен професор викладає по своєму, хтось краще, хтось гірше. По фундаментальним дисциплинам можна перекладати і совкові, бо там є добрі.
В цілому, краще щоб у нас створювались свої підручники, а не просто перекладались західні. Для цього вже є крутий пендель — вимога, щоб рекомендована/основна література в силабусах була україномовною.

Для цього вже є крутий пендель — вимога, щоб рекомендована/основна література в силабусах була україномовною.

Крутим пенделем був би багатий внутрішній ринок з українськими замовниками.
А зробити «методичку для силабусу» через Гугл-транслейт — багато розуму не треба. Я колись бачив такий підручник з веб-розробки — читати просто неможливо.

Крутим пенделем був би багатий внутрішній ринок з українськими замовниками.

Так такі вимоги і допомагають формувати ринок для професійної літератури.

А зробити «методичку для силабусу» через Гугл-транслейт — багато розуму не треба

Треба підручник. Його видати десь треба, а це не так просто і дешево щоб робити це халтурно.

Крутые пенделя уже довели до того, что на практике по программированию размеры групп достигают 90 человек, оптимизация так сказать.
А гениальные вымогы до того, что желающих работать молодых ИТшников в образовании нет, потому что проще писать говнокод за $$$$$, чем за гроши работать в ВУЗе.

Трохи не ясно як це все стосується саме книг, але ок.

Крутые пенделя уже довели до того, что на практике по программированию размеры групп достигают 90 человек, оптимизация так сказать

На практичних заняттях? 90 чоловік — це мінімум 3 групи, фактично потік. Все ж думаю доцент може пояснити кафедрі/факультету, що так робити не можна і куди засунути таку оптимізацію.

А гениальные вымогы до того, что желающих работать молодых ИТшников в образовании нет, потому что проще писать говнокод за $$$$$, чем за гроши работать в ВУЗе.

5-значні суми зараз не настільки норма, як це форсять доу/джин.
Але так в індустрії, за рахунок того що вона працює на глобальний ринок, на відміну від освіти, 2К можна отримувати через пару років, і ці 2К перекриють ЗП чи не завідучого кафедри, якщо я правильно пам’ятаю зарплатну сітку. Наздогнати ІТшні ЗП не вийде, але ЗП викладачів зараз явно не «за гроши», на рівні середні+ по країні вони тримаються.

Проблемы возникают на этапе — денег нет, но вы держитесь.

Для того что бы перевести из MIT литературу и её использовать, для начала авторские и лицензионно-правовые вопросы нужно утрясти. Вы или государство будет платить роялти правообладателю? Во-вторых кто переводить будет? Преподаватель ВУЗа который ведёт соответствующую дисциплину, так он не профессиональный переводчик и может иностранного языка не знать. Нанять переводчика, опять таки кто его оплатит? Преподаватель? Государство?
Государство только бюджеты режет, а во время войны тем более, в ВУЗах сокращения до 40% уже доходят.

Почему не взять, скажем, стандартные учебники по математике авторов из MIT, перевести их на украинский и преподавать по ним в университете.

Американскі підручники, не підходять під українську систему освіти. А якщо перекладати підручники, то краще перекладати радянські, вони простіші для засвоєння, в совку між розстрілами і Гулагом, писали доволі таки непогані підручники, особливо те що стосується точних наук. А книжки які випускались, під егідою «МиноборонbI СССР», то взагалі прекрасна штука, щоб їх не зрозуміти, треба мати десяток зайвих хромосом(Благо мій дід клептоман, наносив додоми купу книжок ЖВІ).

Джунам і світчерам в ІТ найважливіша рекомендація життя:"Вчіть англійську мову, і читайте ВСЮ технічну літературу виключно англійською". Забудьте про технічну літературу українською і російською.

а книжок по математиці англійською нема? от зовсім ні одної?

Мільйони книжок і відео викладання математики англійською мовою.

Математику и на родном языке, не всегда понимаешь. А тут ещё и английский. Нихера из этого не выйдет — будут покупать контрабас. Видел-видел, но чтобы контрабандой книги завозили, это п****ц. *** на ту беллетристику положить, её скачать можно бесплатно, но учебники!!!

да ну ладно, не так це вже й складно: англійською технічні книжки на порядок простіше читати ніж художню літературу. крім того, в молодого покоління з англійською має бути все добре: це в мій час було більш «модно» німецьку чи французьку вчити, а зараз всі вчать англійську (може навіть з першого класу), ще й інтернет з’явився з купою матеріалів і цілою ютубою. більше того, це матаналізу «сто лет в обед», а взяти будь-що більш свіже і вся рекомендована література в будь-якому вузі буде англійською.

Попробуй, почитай книгу Н.Я. Виленкина «Комбинаторика» на английском, а я на тебя посмотрю

Её. Это книжка для школьников, они английский учат только.

так ніби нічого смертельного там в плані англійської нема

Дядя, это книжка для девятого класса! Ты хочешь, чтобы дети не знали математики только потому, что книжка на русском?

Кэп просил передать что знать в 9 классе английский куда полезнее, чем знать в 9 классе комбинаторику :) И реальнее, к слову.

Для официанта да, по поводу будущего инженера я бы поспорил

Инженера научат в универе (не все пойдут), а зачем в девятом классе комбинаторика? Можешь объяснить?

Правильно, зачем в олимпиадах участвовать гордому учащемуся средней школы? Я начинаю думать, что кто-то в припадке националистической дури напрочь забыл о том, что математика — основа любой науки. Нельзя вводить санкции, которые никакого вреда стране — агрессору не принесут, а вот Украине проблемы с подрастающим поколением. И так уже народ уезжает не то, что сразу из ВУЗ-а — из школы, но этого мало — нужно ограничить математику.

Правильно, зачем в олимпиадах участвовать гордому учащемуся средней школы?

І для чого ж? Олімпіади — це окрема сфера діяльності.

Я начинаю думать, что кто-то в припадке националистической дури напрочь забыл о том, что математика — основа любой науки.

Ні. Математика (точніше одна або кілька з її галузей) — це лише часто ефективний інструмент. Та ж логіка не основана на математиці, а навпаки формальна/математична логіка основана на логіці, як науці.

Олімпіади — це окрема сфера діяльності.

Чтобы был интерес к учёбе и математике, а так-же чтобы ребёнок мог выбрать специальность.

це лише часто ефективний інструмент.

В каждой науке столько науки сколько в ней математики

Чтобы был интерес к учёбе и математике, а так-же чтобы ребёнок мог выбрать специальность.

Ні. Бо для посередніх учнів там лише розчарування. А для сильних приходить розуміння, що олімпіади — це окреме від навчання, коли стикаєшся з насправді сильними.

В каждой науке столько науки сколько в ней математики

Чудовий приклад того, як неук не може запамятитит навіть правильно фразу Канта або навіть не знає як вона звучить повністю :)

А для сильних приходить розуміння, що олімпіади — це окреме від навчання, коли стикаєшся з насправді сильними.

И хорошо, олимпиады они для сильных.

Чудовий приклад

А мне и не надо

Чудовий приклад
А мне и не надо

Що не треба?

Мне нравится фраза. Не потому что её кто-то сказал, а потому что нравится.

Мне нравится фраза. Не потому что её кто-то сказал, а потому что нравится.

От тільки вона хибна (бо не доведена, а я показава вам контрприклад), а Кант говорив про лише про деякі науки, а не про всі.

Опять же — я у себя главный. Не Кант, не Богдан Шуляк и даже не президент

Опять же — я у себя главный

Ти всього на світі член

Я есть мера всех вещей, про член не знаю

Чтобы был интерес к учёбе и математике, а так-же чтобы ребёнок мог выбрать специальность.

Все верно, только наоборот. Не олимпиады вызывают интерес к учебе, а интерес к учебе (предмету) вызывает желание поучаствовать в олимпиаде.

Хотя какое там желание, осспади, кого я обманываю... В реале интерес к олимпиадам культивируют только и исключительно сами учителя, от этого имеющие вполне осязаемые материальные ништяки. Ребенку, которому интересен предмет Х, просто так никогда не придет в голову идея пойти посоревноваться своими знаниями с кем-то другим — потому что в вопросе изучения чего-либо наиболее естественным является желание ДЕЛИТЬСЯ знаниями, а не меряться (потому что когда пипл взаимодействует и делится знаниями они «прирастают» у всех участников, а олимпиады — это просто убить время чтобы почесать ЧСВ, причем чужое).

В школе детей нужно учить не конкурировать знаниями, а взаимодействовать. Пилить совместные проекты, учиться презентовать и защищать перед аудиторией свои идеи/проекты и т.п. А не письками комбинаторикой меряться.

основа любой науки

История, философия, филолоигя....
Увы — не любой науки.
ИТ свитчеры и оттуда приходят вроде (?)

Инженера научат в универе (не все пойдут), а зачем в девятом классе комбинаторика? Можешь объяснить?

Тут проблема зі шкільною освітою: у нас не навчають логіці, критичному мисленні та аналізу як окремим предметам в школі. Тому комбінаторика в школі — це засіб розвинути такі навички.
Саме через те що математичні дисципліні розвивають уміння аналізувати/формувати доведення і говорять, що математика важлива для програмістів, а не тому що інтеграл десь там застосовується.

Дядя, это книжка для девятого класса!

так там для читання потрібен словникой запас типу «стіл», «стілець», «учень»... цілком можна осилити за 9 років.

Можно, но лучше на родном — понятнее

зручніше — згоден, зрозуміліше... ну такоє, з мого досвіду приблизно то на то й виходить.

Ну так у кого какой родной язык. Мне бабушка рассказывала, как она после той войны преподавала математику в сельской школе в Беларуси. В общем ей пришлось называть все математические термины на белорусском языке, т.к. иначе ученики её просто не понимали.

До нас в 1991-му приїжджали американські волонтери і читали спецкурс алгебраїчної геометрії. В 9-му класі. 2 в 1.

в молодого покоління з англійською має бути все добре

Мало б, але ні.
Зазвичай з портативних колонок грає нажаль російський реп

а зараз всі вчать англійську (може навіть з першого класу)

У вчителів, які практично ніколи не спілкувалися з нейтівами, з немотивованими однокласниками і фішоговими підручниками) ага)

Без математики ніяк

Є друг, профессор, кандидат фізмат наук.....
Решта трохи вище.

світчерам

Є друг, профессор, кандидат фізмат наук.
Не може операційну систему опанувати, з андроїд телефоном ледве ледве.
Але математику, задачі, розрахунки лускає немов лушпиння.
Заздрю....
Але ІТ-шник з нього просто beneath zero
Знаю, бо навіть у anykey-стві йому постійно потрібна допомого

Колись також думав, що маю математичний склад розуму і вивчення мов мені не під силу. Зараз вільно розмовляю на чотирьох мовах.

Ru and Ukr не входять у список 4-х? :-)

Якщо людина може говорити однією мовою — значить може і двома. Фізично. Відсутність «здібностей до мов» — це міф. «Склад розуму» — теж міф))

Мабуть просто ціль собі таку не поставив

Потому, что все учебники по математике на русском. На украинском практически нет

Що за дурниця, всі шкільні та університетські підручники давно українською мовою.
Можуть бути якісь окремі неперекладені підручники або щось вузькопрофільне, типу посібників для фізмату, але основна програма давно вже перекладена повністю.

Учебник Кудрявцева перевели, Колмогорова учебники, лекции Александрова?

Радянські підручники, насправді, — це страждання, бо радянські виші як радянська армія — мені не треба, щоб ти зробив, мені треба, щоб ти за**ався. Ні, трапляються серед них й добре, але швидше як виключення. Треба свої писати й брати за взірець західні.

На кой болт мне писать учебник на украинском, кто его купит?

Так ти й так окрім десятків тисяч коментарів на ДОУ нічого не напишеш. А мій професор, для прикладу, свій підручник трьома мовами видав, це ще початок 2000-х.

Те саме питання. Мій викладач написав підручник, якому немає аналогів у світі. Нікому і даром не потрібен))

Хм, якщо

.... Нікому і даром не потрібен))

то як можна напевно знати, що

підручник, якому немає аналогів у світі

🤔

Ну так людина займаєься наукою і знає, яка є література. Може десь аналог існує — так само нікому не потрібний, але ж як знати)) Таке не будеш знати про будь-яку книгу взагалі.
Підручник відрізняється від інших відомих, і тому числі іноземних. Це власне і все

Ну так людина займаєься наукою і знає, яка є література.

Може бути й те, що той напрямок нікому не потрібен.
Таке теж визначити вельми важко

До речі, може він і був би комусь потрібен, але то треба шоб хтось виділив гроші на піар і переклади. А так — все за свій кошт. В тому числі той тираж, який є))
Але загалом я не знаю, як взагалі просувають такі книги. Можливо процес занадто сильно хитріший у порівнянні з художніми. Все ж аудиторія наукових книг досить мала

Але загалом я не знаю, як взагалі просувають такі книги. Можливо процес занадто сильно хитріший у порівнянні з художніми.

Стратерічно все просто (тактично не настільки просто):
— автор має бути впізнаваний серед цільової аудиторії. У нас звикли сидіти і нити, що держава не дає грошей. Але тут є ще купа інших моментів (як то впізнаваність лабораторії і тд)
— у автора має бути певна харизма і студенти, що цінують його роботу. У нас студням насрати на преподів і їх предмет
— правила університету щодо наявності друкованого видання з бібліографії для дипломної або іншої роботи. Тому або купуй, або нехай бібліотека купує.
— культура поваги до інтелектуальної власності. Ми вже навчились купувати ігри та музику, іноді фільми, тепер ще треба навчитись купувати підручники для навчання, а не вимагати щоб всі аспекти навчання були безкоштовні «бо в Конституції так написано»

Ми вже навчились купувати .... музику

Ось цього не знав

Він мабуть про підписку, але ж він не в курсі, що він не купує пісні, він бере їх в тимчасове використання. Купити музику, це купити фізичний носій, платівку, касету, диск, з яких ти можеш законно і вільно, переписати музику, дати другу, увімкнути на стрімах, на торент викласти і тп, все окрім продажу копій вмісту цього носія. А музика зі спотіфая і других стрімінгових сервісів, це не покупка, це напис у покупця на лобі «Ти ЛОХ!!!».

увімкнути на стрімах, на торент викласти

Ну, це всеж таки мабудь не дозволено.

культура поваги до інтелектуальної власності.

Інтелектуальної власності в науковій сфері бути не повинно. Вони можуть, хоть мільйон за книжку просити, але текст цієї книжки має бути відкритий і у вільному доступі.

Інтелектуальної власності в науковій сфері бути не повинно. Вони можуть, хоть мільйон за книжку просити, але текст цієї книжки має бути відкритий і у вільному доступі.

Ловіть комуняку! :)
От просто цікаво почути аргументи за вашу позицію. З якого переляку людина має робити щось безкоштовно (наприклад, писати книгу)?

мені не треба, щоб ти зробив, мені треба, щоб ти за**ався

Це маячня. А Колмогоров — то взагалі сучаний Ньютон. І книги у нього відповідні. Його манера викладу, як і у александрова чи фіхтенгольца, звичайно, дещо застаріла, але не більше того.

Треба свої писати й брати за взірець західні.

Західна математика від східної не відрізняється абсолютно нічим. Тому хороша книжка — це та, де все добре розжовано. Хоч аглійською, хоч російською. Тож на західну орієнтуватись немає ніякого сенсу. На хороші — треба, на погані — не треба. Західними варіантами, думаю, можна замінити більшість, чи навіть все російське. Але якщо нашому студенту буде легше вивчити науку, читаючи російські книжки — то саме їх і треба йому давати.
Свої писати — це да, теж треба. А для цього треба вкладати у науку та освіту, а не у фрілансерів-прекладачів. Власне, у нас пишуть книги українською. Але часто це або переклади, або просто таке шось.

Не збираюсь сперечатись про якогось конкретного Колмогорова, якого я й не відкривав ніколи. Фіхтенгольца мав — застарілий, як на мене. Але коли в КПІ на заочці (тобто, самому, бо скільки там тих начиток) треба було розбиратися з усілякими криптографіями, теоріями чисел, кодувань, сигналами, все російською було просто жахливим. Здавалося б, лекції російською, рекомендована література російською, російською було б простіше? — Аж ніяк, простіше було перекласти топік англійською і гуглити що там в них.

Може ще легше було б китайською, хто його зна.
Власне, нової інфи ви не дали. Так, ви зіткнулись з поганими російськими підручниками. Ну, так, погані є. А є і хороші. А є хороші і англійські. І погані англійські теж.
Вибирати треба хороші — от ви і вибрали. Треба буде вчити функан — виберете російську аж бігом, і нічого тут немає поганого, таке життя просто. Політики нуль.

не треба, щоб ти зробив, мені треба, щоб ти за**ався

Нєа, бо більшість радянських підручників писались от плєбєєв і для плебєєв. Тобто вони свідомо написані мовою, трахториста Івана із Крижополя, шоб він маючи 3 класи церковно-приходської школи, міг прочитати цю книгу, і зрозуміти, як управляти танком, або рахувати радіоланцюги, бо накрасти з колгоспу радіодеталей легче, чим дочекатись магнітофона в магазині.

університетські підручники давно українською мовою

Дуже часто там переклад. Ще й з російської (з купою кривих слів і русизмів).

Вчить англійську і не купуйте лайно з паРаши

Вчить англійську і не купуйте лайно з паРаши

Круто. А тепер розказую як це працює:
Маємо студня 16-18 років, у якого була убога англійська в школі і не було у батьків грошей на репетитора.
Україномовних ресурсів практично немає, книг теж. Англійську студень не знає. Але російську йому вливали по тєлєку все життя.
От вам і новий користувач хабра :)

Я не проти українських підручників, але їх мало. Покращувати англійську це стратегічно вірне рішення, яке по між іншого вирішує питання з підручниками

І не було грошей на англійський інтернет викреслено ютюб викреслено майнкрафт, а тільки на російський. Бідака. Не пощастило дитині з батьками.

на англійський інтернет викреслено ютюб викреслено майнкрафт

Це не допоможе лінивому студенту ніяк :-)

І не було грошей на англійський інтернет викреслено ютюб викреслено майнкрафт, а тільки на російський.

Якийсь незрозумілий панч. До чого тут гроші на інтернет? Інтернет не навчить людину тій чи іншій мові.

Ну как сказать. По-хорошему, если освоить в школе основы английской грамматики и немного базовой лексики, то остальную лексику можно усвоить читая в интернете английские тексты и переводя их в рамках самообразования с помощью тех же средств перевода. Опять же при наличии базы и желания в этом направлении развиваться.

то остальную лексику можно усвоить читая в интернете английские тексты

Особливо специфічні терміни, наприклад база системи обчилення.

в рамках самообразования с помощью тех же средств перевода
Англійську студень не знає. Але російську йому вливали по тєлєку все життя.
От вам і новий користувач хабра :)

а що не так зі специфічними термінами?

а що не так зі специфічними термінами?
наприклад база системи обчилення.

Не знаючи терміна, складно знайти його визначення.
З недавніх прикладів розділення мережі переклали як distributed network, а не partitioned network (при тому що цей термін давався англомовним), і відповідно списали не те що треба.

Знову ж до «наукової/технічної» мови теж треба звикати. А ми все ще знаходимось в контексті людей які лише починають навчатись, а не тих хто вже десятки років в академічному середовищі.

Не знаючи терміна, складно знайти його визначення.
З недавніх прикладів розділення мережі переклали

так якщо читати відразу англійською, нічого нікуди перекладати не треба. така проблема просто не повинна виникати. буде інша проблема з купою англіцизмів, але ж чи програмістам з їх мітінгами-грумінгами-дедлайнами звикати, та й професійний сленг є у всіх професіях.

Знову ж до «наукової/технічної» мови теж треба звикати. А ми все ще знаходимось в контексті людей які лише починають навчатись, а не тих хто вже десятки років в академічному середовищі.

початківцям навіть простіше звикнути: вони будуть читати прості книжки, а там пояснюються всі необхідні терміни.

вони будуть читати прості книжки, а там пояснюються всі необхідні терміни.

Наприклад? Чому у нас масово не читають французькою чи німецькою? Просто почати з простих книжок.

Чому у нас масово не читають французькою чи німецькою? Просто почати з простих книжок.

кому треба — ті читають, а іншим не треба. у нас, по-перше, взагалі масово не читають. нічого і ніякою мовою, ну хіба крім цінників в магазині. а тих кого по професії притисло постійно щось читати не так вже й багато. по-друге, наукових чи науково-популярних матеріалів англійською у відкритому доступі значно більше ніж німецькою чи французькою. ну і всі серйозні наукові журнали виходять англійською (як мінімум мають перекладну версію). просто елементарно легше знайти потрібну інформацію. по-третє, в школі зараз всі вчать англійську, тому читати матеріали англійською — знайоме зло, а німецькою — незнайоме зло. очевидно, з двох зол завжди вибирають знайоме.

Трохи результатів опитувань
Чи є проблемую для вас матеріали англійською мовою?
:one: Є проблемою, рівень англійської недостатній для читання матеріалів/перегляду відео 26
:two: Не є проблемою, можу опрацьовувати матеріали цією мовою 19

А тепер ваша фраза:

в школі зараз всі вчать англійську, тому читати матеріали англійською — знайоме зло, а німецькою — незнайоме зло. очевидно, з двох зол завжди вибирають знайоме.
очевидно, з двох зол завжди вибирають знайоме.

А тепер початок цієї гілки

Англійську студень не знає. Але російську йому вливали по тєлєку все життя.
От вам і новий користувач хабра :)

Коли натрапляю на технічні книги у відкритому доступі українською, то зберігаю закладинки. Поки не густо, але дечим можу поділитися.

Підручник GNU/Linux — linuxguide.rozh2sch.org.ua
Людина колись перекладала, не дуже якісно, але застосувавши хорошу редактуру, можна викласти десь на живому ресурсі — web.archive.org/...​40234/http://void.net.ua
Переклад старої редакції книги по «Адміністрації Лінакса» — web.archive.org/...​Linux/LinuxSAG/index.html

А як щодо Файн Яків. Програмування мовою Java для дітей, батьків, дідусів та бабусь
myflex.org/...​s/java4kids/java4kids.htm

Книг наразі, обʼєктивно, мало, це треба виправляти.
Враховуючи, що Україна планує бути космічною державою з прогресивним ІТ, то тут треба щось вирішувати на законодавчому рівні.
Звільняти від податків, давати дотації, безкоштовні кредити, гранти і т.д.
Ринок росте щороку і попит однозначно буде.

Камінгаут: якось я був підписався на клуб сімейного дозвілля, позамовляв там якісь книги для дітей, декілька разів мені присилали їх журнали.
Так от, там дуже багато різного книжкового шлаку. Тобто потужності для книговидання є, питання тільки в перекладах і перекладачах. От власне їх і треба стимулювати і заоохочувати.

Колись фільми не дублювалися українською.

в коментарях всі кричать що нема сенсу перекладати, але в інтернет магазинах України найбільш поширена російськомовна література. Ну раз на таке попит значить все таки сенс є ? Ну і по-друге мова ж іде не тільки про переклад, а й про створення своєї власної літератури.

Хороший вопрос. Тут корень всех проблем
Литература на русском отстаёт от английской, но она есть. Ответ в размере рынка.
Если в конкретных цифрах
Англ рынок на 1 млрд
Москальская на 250млн
Украинская на 40 млн
А если смотреть по покупательной способности будет вообще грустно.

А если смотреть по покупательной способности будет вообще грустно

ІТшка ж наша це суцільна біднота, яка стоїть перед вибором «книга або хліб»

А джуны? Самая большая ниша.
Но и для опытных тоже. Ты же не будешь покупать по 10 одинаковых книг. И прайс х5-х10 от русского не поставишь.
Но вообще куча стран так живёт и ничего. На многие европейские языки даже дубляжа нет, смотрят сериалы с субтитрами.
А у африканских стран, к которым мы экономически ближе может и даже этого не быть.

Можно ещё внести большее уточнение.
ИТшников в Украине от силы 250 тыс.
Учащихся Вузов по ИТ тысяч 20 в год.
Тех кто переквалифицируется ещё тысяч 30 в год.
Если учесть разнообразие языков программирования и разных стеков технологий, а также то, что профессионалы отрасли читают только на английском.
Выяснится, что рынок совсем узкий тысяч на 50, причём в основном хотят електронный вариант.
Бумага — экзотика.

ИТшников в Украине от силы 250 тыс.

До 24 лютого було вже поза 300

Учащихся Вузов по ИТ тысяч 20 в год.

Вже в рази більше, навіть регіональні вузи, тех. училища, гуртки та окремі школи повводили ІТ спеціальності.

Если учесть разнообразие языков программирования и разных стеков технологий

Виявиться, що 90% працює з 10 найпопулярнішими технологіями та напрямами які й треба прокрити книгами.

а также то, что профессионалы отрасли читают только на английском

Ну це відверта маніпуляція і брехня. Вільно читати літературу англійською, дай Бог аби 20% всіх професіоналів могли. Решта це, макисмум, прочитати тему на стековерфлоу де є чіткий набір технічних термінів, нема літературних відходів, фразеологізмів та неочевидних порівнянь які є в будь-якій технічній книзі.

Выяснится, что рынок совсем узкий

Ринок вже є досить великим і активно росте щороку.

Бумага — экзотика.

Папір — класика яку приємно тримати в руках, швидко листати, можна відмічати маркером і читати на пляжі чи в горах, навідміну від гаджетів які або недостатньо яскраві на сонці або розрядилися або верстка попливла через поганий формат у читалці.

Окремо варто зазначити, що спеціаліст не купує одну книгу за все життя. Особисто я намагаюся хоча б 2-3 профільних книг купити і прочитати щороку, як правило, це були книги російською або англійською, але я б з більшим задоволенням купував українською.
Так книгу по алгоритмам Кормена купив виключно через те, що вона була українською.

Я чудово читав в свій час щось типу Java 8 in Action на Kindle, коли тільки 8ма джава вийшла. Ніяких проблем, на відміну від «взяти із собою в гори або на пляж 2кг Хорстмана» )) Ну камон, парерові видання — це минуле. Але кожному своє звичайно.
Про ринок — із моїх знайомих за 10-річну карьеру читають саме профільні книжки одиниці і це не завжди мапиться на рівень спеціаліста, оскільки книжка — не панацея. Якась стаття Брайана Гоеца, або курс на курсері, <підстав своє> може бути корисніша за 600 сторінок тексту.

Якщо хочеш рости, як висококласний спеціаліст міжнародного рівня, то ІТ літературу треб читати тільки англійською. І взагалі, в університетах викладнання ІТ лекцій потрібно проводити англійською мовою. Мене дивує ще той випадок, що в Україні немає жодних ІТ курсів, котрі б викладалися англійською мовою.

Ми зараз трошки війну ведемо, щоб на власній мові у наших університетах викладати.

На русском? В Одессе большинство русскоязычно. Учебники на русском, для преподавателей украинский не родной, Киев с Харьковом то же самое

Щоб було у нас наше, власне, нам і мова потрібна власна. До речі, я не кажу що мову ворога не потрібно знати. Бо чим краще ти знаєшь ворога, тим з більшою ймовірністю переможешь його хоч у бійці, хоч економічно, хоч інформаційно.
Але, ось наприклад, коли хтось хоче більшої індівідуальності, більшої незалежності, більшого навіть спокою, то він, або вони створюють власну мову — таємну, або езотеричну або мову вищого рівня.
Глобалізація — це дуже славна річ, але дуже необхідно нам шанувати наших пращурів, які здавна давен спілкувалися україньскою. Не знаю, як там чумаки у Крим за сіллю їздили та на якій мові там спілкувалися...
Якась спільна з ворогом мова це шлях до втрати сolumna vertebralis нашої країни.
Зрозуміло, що якесь принудження викликає протилежний ефект, ось так як путін принудив мене більше спілкуватись українською (раніш я цього майже не робив)
Я гадаю, що це повинен бути власний самовідданий вибір — якщо я хочу зберігти Україну, то повинен обрати шлях поступового вивчення саме української.
Хоча б тому що від цього путіна кіндратій візьме.

але дуже необхідно нам шанувати наших пращурів, які здавна давен спілкувалися україньскою

Кому «нам», если я — русский?

якщо я хочу зберігти Україну, то повинен обрати шлях поступового вивчення саме української.

А якщо я просто живу?

Якась спільна з ворогом мова

Разные части Китая воевали между собой, части Франции тоже и части Швейцарии, а США которая освободилась от колониального гнёта Великобритании и воевала с Испанией вообще не имеет государственного языка — распространены английский и испанский. В Канаде два государственных языка — да в куче стран, два и больше.

Може, якщо мова спільна — легше сваритися? Я б волів сказати — порозумітися, але історія, так би мовити, натякає...

Україні немає жодних ІТ курсів, котрі б викладалися англійською мовою

Ментори можуть просто не володіти (массово) англійською на такому рівні, щоб викладати.
Та й студенти також.

Мене дивує ще той випадок, що в Україні немає жодних ІТ курсів, котрі б викладалися англійською мовою

Сенсу немає взагалі.
Тренери курсів одразу стануть дорожчі, курси також подорожчають.
А ті, в кого рівень англійської достатній для навчання на таких курсах — подивляться Udemy/Coursera/etc

загалі, в університетах викладнання ІТ лекцій потрібно проводити англійською мовою. Мене дивує ще той випадок, що в Україні немає жодних ІТ курсів, котрі б викладалися англійською мовою.

І диви який парадокс — немає англомовних курсів, а тисячі успішних айтішників є. І сотні компаній є.

Це ті тисячі айтівців, у котрих був сильний стимул і неймовірна сила волі вивчити англіську самостійно.

а тисячі успішних айтішників

І всі вони вміють окейно розмовляти?
Чи скорше за все вміють писати, розуміти на слух та читати технічні мануали

Хороший стёб. Актуальных книг на украинском нет и не будет.
Разве что возможно часть классики переведут. И то не факт.

Зашибись, то есть математику мы не изучаем?

Поки немає попиту на українську тех. літературу від самих українців, ніхто не буде братися за її переклад чи друк, нажаль((

Экономически нецелесообразно.
Сегмент читателей мизерный (да и хотят в основном в електронном виде на халяву).
Вложения не отобьются.
Поэтому нормальных книг по ИТ на украинском нет и не будет, особенно по современным технологиям.
Только самые базовые, примитивные вещи для детей и начинающих.

Сегмент читателей мизерный (да и хотят в основном в електронном виде на халяву).

Хз, я купую книжки. Співчуваю, що у вас немає грошей, щоб купити книгу.

Вы высказались, как покупатель, стоит отметить крайне редкий.
Я же высказался, как автор, который имеет опыт печати и продажи книг, в том числе и украинском.
Если нет компании, которая готова просто вас, как автора безвозмездно проспонсировать, то вы не отобьете своих вложенных времени и денег, причём никогда.

Автор чи видавець? Думки авторів мало цікаві.

С точки зрения массовой статистики, ваше мнение, ещё менее ценно, на фоне почти остутствубщего сегмента ИТ литературы на украинском. Такие покупатели с точки зрения статистики — это экстремальные аномальные выбросы в данных.

«Пайтон для дітей» — дуже добре зайшла 20-річному племіннику дружини який був повний 0, а через два тижні вже на нормальному, як для новачка, рівні ізі літкод задачки вирішував.

Не те слово. Мені 25 і ця книга дала відкрила мені очі на програмування на відміну від низкосортних курсів, якими насичений ринок

Взагалі не бачу сенсу у перекладі технічної літератури. По перше поки вийде переклад книга втрачає актуальність. А по друге при перекладі є багато семантичних втрат.
А от цікавих перекладів актуальної художньої літератури море. І багато чого Українською звучить краще ніж російською (це мій особистий досвід для тих, хто вагається переходити).
Зараз читаю Сагу Українською. Після першого тому, який я прочитав мовою нашого ворога це як ковток свіжого повітря

Студентського типу література має бути доступна українською і шкільна: всілякі плюси за 21 день, повний довідник яви, таненбаум, також алгоритми, нестаріючі, кнут тощо.

Щодо художки — так. Українська часто краще перекладена. Російська школа перекладу ще з совдепії, коли до оригіналів ніхто доступу не мав, полюбляє зробити перекладача співавтором. У нас за неякісний переклад одразу фани починають закидувати видавництво камінням. У мене російська рідна і я колись не зміг читати Гарі Потера російською, а як вийшла українською — всю серію не відриваючись.

Мої улюблені історії з перекладів російською:

1.

Якщо забити в гуглі російською «Тайсон Толстой», то результатом будуть слова Тайсона: «Коли я сидів у в’язниці, я був завалений всіма цими пухкими книжками. Толстой — крутий чувак. Цього чувака має читати кожен.»
Якщо ж забити в гуглі англійською «Tyson Tolstoy», то виходить: «When I was in prison, I was wrapped up in all those deep books. That Tolstoy crap — people should not read that stuff»

2. Ще одна історія: www.facebook.com/...​AQjejSzDqBbwpTvnszaPBTfol

3.

Social Physics. How Good Ideas Spread — The Lessons from a New Science
перетворюється на:
Социальная физика. Как Большие данные помогают следить за нами и отбирают у нас частную жизнь

Про студентську літературу там взагалі жесть. Багато чого це застарілі довідники 70х років.
У художній — погоджусь з Тайсоном. Треба взагалі російських «класиків» прибрати із шкільних підручників і не тому, що воно російське, а тому що це ще той кринж. Взяти хоча б мужика, який топить собаку чи того хто мочить бабусю топором. Невже у них нема чогось нормального? Схоже що ні, інакше б вони так не вчепились би за Гоголя доводячи що він російський

мужика, який топить собаку чи того хто мочить бабусю топором

Тю, та про тих двох ще хтось пам"ятає :-)))

Я навіть 1001 радянський політичний анекдот часом цитую, чудове джерело щоб зрозуміти рускій мір. Оце єдиний російський твір який я хотів би, з розлогим коментарем, бачити в програмі з літератури. В перекладі, звісно. Автор збірки, між іншим, давно в Ізраїлі, тож і роялті в Росію не піде.

мова іде не тільки про переклад, а про створення своєї літератури, я вище кидав приклади подібні

Какая своя литература?
Вернее если это будет и на англ и в том числе будет продаваться зарубежом. То отлично.
Если это будет местное издательство для своих. То глобально это ничего не поменяет.

Привіт! Можливо порадите рекрутеру якусь більш базову технічну книгу для кращого розуміння процесів, буду вдячна)

уточніть, яких саме процесів?

ну ось одна з базових: www.goodreads.com/...​40148573-computer-science

а який сенс? Поки книгу перекладають, вона стає неактуальною. Особисто я рекомендую читати технічні книги англійською.

Сенс у тому що потрібно клепати теми на форумі, щоб у темах клепали коменти, щоб фармився бабос)
Ну і тема хайпова, тому бабоса може нафармитися вдвічі більше.

(цей комент підтримує фарм бабосу)

сенс є завжди, вічно актуальну класику Таненбаума та Кнута точно слід перекласти. Однак мова іде й ще про створення своїх книжок.

судячи з відгуків на гудрідс — не дуже чтиво. як там і нагадали тим кому цікава тема — мало що знайдуть корисного в книзі.

Тю, а чому ніхто не пише про Фабулу?
fabulabook.com/series/pro-system
Повно книжок, вічна класика «Чиста архітектура» і «Чистий код», «Як пасти котів» — це ті, які я читав і які можу радити.

Вони добре роблять, маю «Чистий код» від них, але шкода, що гають час на нетехнічний непотріб типу Канбану й Аджайлу.

Купив «Чисту архітектуру» та «Чистий код», але значно дешевше зі знижками в Єкнигарні

коли книжки O’Reilly, Manning і Wiley та інших українською?

Переведи, издай, и будут тебе

книжки O’Reilly, Manning і Wiley та інших українською

ну так якщо їх не існує то люди і купують переклад російською, чи тобі це не зрозуміло?

Українською мають бути базові книги — по алгоритмам, рефакторингу, загальному процесу розробки тощо. Все, що про конкретні фреймворки, технології чи версії бібліотек перекладати не потрібно, бо ці книги застаріють до того, як їх перекладуть.

«Алгоритми доступно» Кормена українською
dou.ua/forums/topic/35807

Її неможливо купити паперову. Випустили наклад три з половиною штуки, роздали своїм, більше випускати не планують. Сумна історія з цією книгою.

Дивно, тут kis.prom.ua/...​mas-kormen-algoritmi.html написано що є в наявності, я правда купив (а не мені роздали) у грудні 2021, ще коли топік вийшов.

Можливо, Ви мали на увазі цю книжку?
nashformat.ua/...​stup-do-algorytmiv-917593

Справді сплутав. Побачив прізвище Кормена і якось мозок пропустив назву книги. Дякую за посилання!

Про всяк випадок напишу, що книжка «Вступ до алгоритмів» є в електронному вигляді на Google Play
play.google.com/...​s/details?id=HkzYDwAAQBAJ

Її не планували перевипускати, бо було анансовано випуск 4-го видання на 2022 рік, яке вже можна купити в оригіналі
www.amazon.com/...​omas-Cormen/dp/026204630X

конкретні фреймворки, технології чи версії бібліотек перекладати не потрібно

Ці бібліотеки застаріють раніше, ніж вийдуть англомовні книжки, є сенс читати лише технічну документацію до бібліотек)))

refactoring.guru/uk/store — чудовий ресурс по патернах і рефактортнгу.

Книга на четвірку, бо автор поскупився на редактора

ось наприклад:
profbook.com.ua/...​EzOl6esllciBoClg8QAvD_BwE

Олексій Васильєв. Програмування мовою Java. Видавництво: «Навчальна книга — Богдан», Тернопіль, 2019 рік, 696 с. ISBN: 978-966-10-5879-7
book-ye.com.ua/...​ohramuvannya-movoyu-java
Васильєв О.М. Програмування мовою Python. Видавництво: «Навчальна книга — Богдан», Тернопіль, 2018 рік, 504 с. ISBN: 978-966-10-5611-3
book24.ua/...​ramuvannya-movoyu-python
Васильєв О.М. Програмування на С++ в прикладах і задачах. Видавництво: «Ліра-К», Київ, 2017 рік, 382 с.
ISBN: 978-617-7507-41-2
lira-k.com.ua/...​prykladah-i-zadachah.html

про патерни програмування:
refactoring.guru/uk/store
перше що пригадав
взагалі доволі сумно, зайшов на пром:
книг по ІТ:
англійська — 181
португальска — 1
російська — 2059
українська — 116
українці надають перевагу російській літературі, що цілком закономірно призводить до відсутності товару, ну а відсутність товару продовжує відсутність попиту

Васильєв О.М. Програмування мовою Python. Видавництво: «Навчальна книга — Богдан», Тернопіль, 2018 рік, 504 с. ISBN: 978-966-10-5611-3
book24.ua/...​ramuvannya-movoyu-python

Є в на поличці в паперовому вигляді. Написана занадто складними реченнями навіть для опису зовсім простих прикладів.
Поряд на поличці Лутц, який написаний принципово інакше.

українці надають перевагу російській літературі

предпочтение если сравнивать с англ.
Но если бы переводя на русский издатели ориентировались только на украинский рынок, то их количество было бы не больше чем украинских сейчас.
Единственный пусть увеличивать ассортимент через дотации и надеятся, что со временем издательства смогут выйти в ноль

Підписатись на коментарі