Обережно: Zoom — виснаження

Привіт! Мене звати Марія, я дипломований психолог, сертифікований консультант в когнітивно-поведінковому і інтегративному підходах з досвідом роботи більше 5 років. Зараз працюю в компанії AllSTARSIT: проводжу індивідуальні сесії для працівників та їх рідних, ділюся знаннями на внутрішніх вебінарах та лекціях, займаюся комплексною стратегією Wellbeing програми.

Як корпоративний психолог, я щодня спілкуюся зі співробітниками та підсвідомо аналізую тенденції змін їх психологічних станів. Особливої уваги завжди заслуговують процеси, які притаманні більшості колективу в конкретний період часу. Війна дуже вплинула на всі сфери нашого життя. Звичайно, це позначилось і на психологічному кліматі та в робочих процесах.

Якщо на початку війни це була переважно тривожність, паніка і агресія, то далі емоційний стан змінився на депресію, яка з часом трансформувалась в надію. На третій місяць війни майже всім вдалося адаптуватися і почати жити в нових реаліях, знайти джерела внутрішніх ресурсів і відновити свою працездатність.

Так тривало деякий час, поки до багатьох не «постукав в двері» знайомий нам ще з covid-карантину процес, якому вчені ще в 2020 році дали назву Zoom-виснаження, або втома від онлайн-конференцій.

Віддалена робота, насправді, подобається і підходить багатьом. Вона дозволяє відчувати свободу і незалежність. Окремим психотипам людей це також дає потрібну для їх комфорту дистанцію від соціуму, а працюючим батькам дарує можливість не випадати з процесу виховання і догляду за дітьми.

Плюсів у ремоуті багато, особливо якщо це особистий вибір людини працювати не в офісі. Проте є і інша сторона цієї медалі — постійне онлайн спілкування. А воно має свої нюанси і часом виснажує і демотивує працівників, які полюбляють мурашник офісного життя. А враховуючи, що більшість людей в нашій країні позбулися можливості вільно обирати де їм знаходитися і в якому форматі працювати це для них дуже болюче питання.

Декілька слів про те, як ми споконвіку звикли спілкуватися. У людини є три природні канали передачі і сприймання інформації. Це мова — вербальний канал, за допомогою якого ми можемо висловити зміст і подробиці того чи іншого питання. Міміка — зміни виразів обличчя, за допомогою яких ми можемо розуміти емоційний контекст послання і передавати свій настрій. А також пантоміміка — мова рухів тіла і поз людини, яка часто дозволяє нам просто спостерігаючи за іншим отримати важливу інформацію про нього, навіть не вступаючи в спілкування.

В робочому процесі, як і в повсякденному житті для ефективної комунікації важливо добре володіти всіма цими каналами зв’язку. Також, природне спілкування є просто важливою потребою здорової людської психіки. Люди — соціальні істоти. Так, спілкуючись «вживу», ми відчуваємо себе приналежними до певного кола людей, свою важливість і залученість в соціум.

На допомогу людям з часом прийшли штучні канали спілкування як-то писемність, символи, графіка, мистецтво, електронна комунікація і т д. Проте, не зважаючи на технічну досконалість багатьох сучасних засобів зв’язку, всі природні потреби в спілкуванні одразу вони поки що не покривають. Більше того, деякі особливості цієї комунікації є стресовими і можуть нас виснажувати. Постійна зорова і слухова напруга, некомфортна дистанція, технічні збої, споглядання на своє відображення і контроль над власним виглядом, тощо. А потреба в живому спілкуванні при цьому залишається не задоволеною. Особливо брак «природньої близькості» відчувається в умовах, якщо людина була змушена розлучитися з сім’єю і рідними через евакуацію, знаходиться на віддаленні від звичного кола і місць живого спілкування. Роздратованість від відеовикликів зростає, а особистого спілкування майже немає.

Основні симптоми такого виснаження це роздратованість перед відеоконференцією, втома одразу після неї, небажання вмикати камеру під час дзвінків, що в результаті призводить до підсвідомого ігнорування будь-яких прохань колег, відстороненості від колективу і відчуття самотності.

Чому ж відеовиклики так нас втомлюють і як з цим боротися?

Багатозадачність. Під час проведення онлайн нарад і зустрічей часто руки і погляд так і тягнуться зробити паралельно ще декілька справ. Відповісти на питання в чаті, перевірити пошту, відволіктися на домашніх, записати щось в планер, справ можна вигадати багато. Здається, що це дуже продуктивно. Але людина найкраще справляється з будь-якою задачею коли вона в неї одна в конкретному проміжку часу. До того ж, коли ми відволікаємось, то можемо втратити розуміння про що йдеться в розмові і потім затрачуємо додаткові зусилля на те, щоб знову спіймати нитку суті питання. Ці всі переключання і мультизадачність досить виснажливі для нашого мозку і ми насправді втомлюємося на багато інтенсивніше, ніж якщо б робили все по черзі. Тому порада уникати багатозадачності і прибирати від себе відволікаючі фактори та концентруватися лише на співрозмовниках.

Недостатність невербальних сигналів. Відеовиклики дають нам відчуття близької присутності обличь колег, але обрізають інші частини тіла. Через це нам не вистачає невербальної інформації про співрозмовників, не дає нам можливості поблукати поглядом, відвести фокус, заставляє дивитися тільки прямо в очі. Це підвищена зорова концентрація і вона також втомлює. До того ж оптично здається, що людина перебуває до вас в дуже інтимній близькості, на багато ближче, ніж цього вимагає ділове спілкування. Або, навпаки, коли на нараді багато людей, то їх обличчя занадто маленькі. В результаті ми дуже напружуємо наш зір, відчуваємо дискомфорт, але оцінити невербальні сигнали якісно все одно не маємо можливості. Це може викривляти наше взаєморозуміння. Тому домовляйтеся відсувати ваші камери так, щоб, крім обличь, було видно хоча б ще руки і тіло до пояса, а при великій кількості учасників налаштовуйте екран на демонстрацію одного обличчя того, хто говорить в даний момент.

Споглядання свого зображення. По результатам опитувань кожна 7 жінка і кожен 20 чоловік відчувають дискомфорт і схильні вишукувати свої недоліки у власному дзеркальному відображенні. Багато хто через це дуже ретельно готується до zoom-нарад, довго поправляють зачіску і макіяж, змінюють одяг. Під час розмови відволікаються на себе або відчувають сором за свій вигляд чи домашню обстановку. Це виключає людину від суті розмови. Якщо це про вас, то вимикайте для себе власне відображення, або вмикайте камеру тільки для початку зустрічі на перші 5-10 хвилин, а далі продовжуйте спілкуватися без відео. Дехто сприймає це за неповагу до колег, але ж психологічний комфорт кожної людини дуже важлива річ і він в решті решт більше впливає на загальну продуктивність всієї команди.

Перенасиченість розкладу відеозвʼязком. Якщо і в робочому і в особистому спілкуванні ви в основному спілкуєтесь за допомогою відео, то до кінця дня це дуже виснажує. Особливо якщо ці зустрічі не несуть достатньої користі для вашої роботи. А мають у більшості випадків формальний вигляд переклички. По можливості заміняйте зібрання чатом, прописані задачі краще виконуються ніж, ті що прозвучали усно. Не проводьте зібрання заради зібрання, завжди погоджуйте перед ними план і теми для обговорення. Обмежуйте спілкування в часі, не засиджуйтесь довше 30-45 хвилин на денних сінках. Обирайте, по можливості, особисте живе спілкування. Часто один день, проведений в офісі може замінити тиждень непродуктивних дзвінків.

Самотність. Як говорилося вище, потреба у повноцінному спілкуванні це важлива умова здорової психіки. І поки що ні zoom ні інші чудові сервіси не може її задовольнити в повній мірі. Відчуття самотності через брак спілкування це проблема сучасного світу. Спочатку це просто ситуація браку співрозмовників, далі вона переростає в звичку і з часом стає рисою характеру, яка може призвести до хронічної депресії. І щоб потім не долати ці труднощі важливо займатися їх профілактикою. Спілкуйтеся особисто з людьми, чого б вам це не коштувало. Знайомтесь, шукайте своїх однодумців, знаходьте тих кому теж не вистачає близькості, призначайте зустрічі, проводьте з кимось разом час хоча б декілька разів на місяць. Навіть інколи, але відвідуйте офіси чи коворкінги. Якщо ви вимушено переїхали, шукайте кола спілкувань із земляками, досліджуйте нові міста разом, діліться досвідом. Якщо ваша потреба в якісному спілкуванні буде закрита, то вірогідність роздратованості від відео викликів значно знизиться.