Вигоряння. До справи береться психолог в IT

Привіт, спільното. Мене звати Родіон Азнауров, я Technical Lead в Innovecs. Загалом в ІТ я вже більше семи років, крім цього за моїми плечима вища психологічна освіта та 10 років безпосередньої практики психологом.

Знаю, що статей про вигоряння вже написано безліч. Однак поспішаю поділитися з вами результатами свого нещодавнього відкриття, приводом для якого став мій особистий досвід та досвід кількох моїх клієнтів, з якими працюю як психолог. Обіцяю, буде корисно.

NB: Стаття написана ще до повномасштабного вторгнення рф, проте базові принципи та закономірності, про які йдеться в цій колонці, залишилися незмінними.

У стресових ситуаціях (наприклад, у перші тижні військової агресії) психіка деяких людей знаходить резерви працювати без відпочинку, на адреналіновому підйомі. Однак після адаптації до нових умов проблема вигоряння повертається й часто стає навіть гостріше.

Що спонукало мене написати цю статтю? У першу чергу, хотів зробити дослідження, щоб розібратися в собі. Дослідження об’єднує аналіз різної психологічної, нейробіологічної та іншої літератури. Також я спілкувався з колегами з психотерапевтичного цеху, працював з клієнтами з IT-сфери тощо.

На цьому вступ закінчено. Починаймо!

Всі статті однакові

Якщо ви вже цікавилися проблемою вигоряння або зіткнулися з нею на власному досвіді, то напевно, помітили, що більшість статей про вигорянні містять повторювану інформацію.

Пройдімося стандартним тезам зі статей на тему вигоряння.

1. Таймменеджмент. До вигоряння може призвести невміння розпоряджатися часом і хаос у справах та в житті.

2. Контроль та мінімізація стресових факторів. Вигоряння може бути пов’язано із затяжним хронічним стресом. Тому якщо уважніше помічати й реагувати на фактори, що викликають стрес, рівень тривожності знизиться.

3. Поповнення енергії: спорт та організація вільного часу. Вигоряння може бути результатом дефіциту енергії: коли сил на роботу витрачається більше, ніж генерується. Важливо приділити увагу поповненню енергією поза роботою — з цим чудово допоможе спорт.

4. Розвиток компетенцій. Відчуття себе некомпетентним призводить до затяжного стресу і, як наслідок, до вигоряння. Визначте, в якій саме сфері вам критично не вистачає знань та сфокусуйтесь на заповненні прогалин. Це поверне віру в себе, а також мінімізує стрес і запобігатиме вигорянню.

5. Контроль концентрації уваги. Невміння контролювати фокус уваги неминуче призводить до хаосу та знижує ефективність роботи. А в роботі програміста концентрація уваги — основа всього. Техніки підвищення концентрації, медитація, усунення факторів, які відволікають, допоможуть попередити вигоряння й підвищать ефективність.

6. Сабатикал, тривала відпустка. Для запобігання вигоранню можна вдатися до тимчасового припинення роботи та кардинальної зміни життєвого стилю. Зазвичай у статтях рекомендують взяти паузу на період тривалістю від місяця до року. Але далеко не всі, хто вибрав такий шлях, в результаті поверталися до роботі повними енергії та зі «стертою пам’яттю» про гіркий досвід роботи «через не можу».

Зазначу, що один з моїх шановних колег психологів категорично не згоден з тим, що сабатикал є хоча б скільки ефективним способом.

Дисклеймер: я не стверджую, що перераховані вище рекомендації не працюють або ж є низькосортними. Всі вони можуть бути корисними в конкретному випадку, за певного рівня вигоряння.

Я ж у своєму дослідженні прагнув виявити і синтезувати те, що, по-перше, об’єднувало б усі причини єдиною ниткою, а, по-друге, було б своєрідним коренем цього дерева. По-третє, мені хотілося зрозуміти універсальну причину та знайти рішення цієї біди, з якою всі ми стикаємося.

Крім того, моє четверте бажання: виявити срібну кулю, яка буде дієвою на всіх шести рівнях тяжкості вигоряння. Нагадаю, що на перших чотирьох рівнях можна допомогти собі самостійно. А ось останні два рівні вимагають допомоги психотерапевта.

Здається, мені вдалося сформулювати те, що допоможе розібратися в проблемі. Щиро буду радий почути вашу думку щодо моїх висновків у коментарях.

Отже, ось воно — головне питання, відповідь на яке дає нам розуміння причин вигоряння.

Чи збігається ваша робота з вашими базовими цінностями

З досвіду моїх клієнтів можу сказати, що розуміння особистих цінностей часто перевертає розуміння ситуації з ніг на голову за одну консультацію. Сподіваюся, ця стаття стане тим самим моментом змін і для вас.

Цінності. Щоб краще зрозуміти, що таке цінності, обговорімо, що цінностями НЕ є.

  • Дотримання своїх цінностей !== Досягнення цілей та успіху

Непомітна на перший погляд небезпека. Багато клієнтів зі сфери IT приходять у психотерапію з такою історією: «Я довго та старанно працював. Зараз у мене є все, про що я будь-коли мріяв. Є сім’я, є квартира, є машина, є гроші та багато чого є. А почуття задоволеності життям — немає. І немає розуміння, навіщо це все мені треба було. Наче життя немає. Робота заради роботи. Заробіток заради заробітку. І з цього кола, здається, немає виходу.»

Знайомо? Один з найкращих психологів сучасності Стівен Хайєс в книзі «Звільнений розум» назвав це відривом від цінностей. Відрив від цінностей відбувається, коли важливі переконання та потреби людини абсолютно не збігаються з його щоденними діями.

Вигоряння все частіше виникає саме у фахівців з IT, тому що багато хто вирішує увійти в цю сферу та змінити професію виключно заради матеріальних благ.

«Світчери?», — запитаєте ви. «Світчери!», — відповім я.

Сам я також світчер, однак IT допомагає реалізувати мої базові цінності: допитливість і творчість. Тому моє перше вигоряння сталося лише через 6 років у ІТ.

Головна проблема для світчерів — відсутність інтересу вникати в самі технології, попри бажання заробляти гроші. Але гроші ніколи не будуть мотиватором на тривалий час. Як тільки будуть задоволені і всі основні потреби — зберегти рівень мотивації буде досить складно. Тому варіанти два: або все-таки знаходити щось по-справжньому цікаве для себе в IT, або знайти роботу до душі, де крім грошей будуть реалізовані особисті життєві цінності.

  • Дотримання своїх цінностей !== Відчувати Мотивацію

Не завжди драйв та мотивація на початках відповідає базовим цінностям. Наприклад, коли людина погоджується на абсолютно нецікаву роботу за великі гроші. Але витримує лише кілька місяців, бо з часом мотивація зникає.

Також варто зазначити, що ми не завжди відчуваємо потребу діяти відповідно до своїх цінностей. Іноді нам навіть необхідно докладати усвідомлених зусиль, щоб зайнятися тим, що наповнить наше життя сенсом.

  • Дотримання своїх цінностей !== Бути в тренді та жити за правилами

Пливти за течією та бути в мейнстрімі — не тотожно дотриманню своїх цінностей. Цінності неможливо набути, їх можна тільки пережити, виявити в собі.

Що таке цінності, і звідки вони в нас беруться

Цінності — це те, що для вас дуже важливо, і що ви шануєте. І це не пов’язано з матеріальною сферою життя. Ви можете явно відчувати реалізацію цінностей в реальному житті. Наприклад, коли обіймаєте друга, якого не бачили кілька років, або коли купуєте пакет продуктів, щоб занести літній самотній сусідці. Коли ваша кохана людина дарує вам те, що для вас дуже цінне, але ви самі не могли собі цього дозволити, бо вважали пустощами. Або коли дивитеся на код свого проєкту та відчуваєте бажання розцілувати екран. Розумієте, про що я?

Цінності — це те, що може виходити за рамки логічного, раціонального, економічно вигідного чи навіть об’єктивно розумного. Але при цьому без таких моментів життя повільно втрачає сенс.

Якщо ми говоримо про сферу IT, то вигоряння відбувається, коли ми на тривалий час відриваємося від своїх цінностей.

Наведу дві реальні ситуації моїх клієнтів (анонімно та з їхньої згоди).

Хлопець майже 4 роки працював на проєкті, яким буквально жив. Це був healthcare-застосунок для людей, які страждають від біполярного розладу. Сама ідея створювати те, що допомагатиме людям повністю відповідала його базовим цінностям. Саме через це на початку роботи над проєктом він погодився на значне зниження зарплати. Але він був щасливий!

Так, перший місяць він працював з дикими овертаймами та на вихідних. Дуже втомлювався. Але ні про яке вигоряння не йшлося. Тому що він робив те, що збігається з однією із його базових цінностей.

Цей проєкт дозволив йому реалізувати ще одну важливу для нього цінність — причетність. Це бажання бути причетним до спільної справи, командної роботи, розділяти емоції та діяльність.

Справа в тому, що на початку в команді розробки було дві особи, яких найняли практично одночасно. Мій клієнт виступав у ролі фронтенд-розробника, а його колега — в ролі бекенда. І це була справжнісінька синергія з першого дня! Повне порозуміння, однакове ставлення до проєкту та його сенсу, взаємопідтримка та максимальне почуття злагодженої командної роботи.

Саме ці дві цінності (усвідомлення користі проєкту для людей та причетність) дозволили йому працювати в божевільному режимі досить довго. Пізніше, коли команда розрослася, та зі сторони клієнта з’явилися люди, які абсолютно не розділяли його відношення до проєкту, цінність причетності перестала задовольнятися.

Так завжди відбувається, коли розробники відносяться до проєкту з більшим ентузіазмом, ніж менеджери та продакт-оунери. Я б навіть сказав, що командне ставлення до проєкту завжди залежить від менеджера, але це зовсім інша історія.

Отже, як тільки цінність причетності зникла з проєкту, він почав вигоряти. Висока зарплата (за 4 роки вона виросла), злагоджений колектив, місія проєкту та програми — все це втратило сенс і розпочалася просто робота. А потім розпочався процес вигоряння.

Історія друга.

Закордонний проєкт. Починався як спільний стартап, коли учасники інвестували власні гроші. Відразу знайшли фінансування, і продуктом досить швидко зацікавилися великі компанії. Члени команди добре знали один одного та вміли працювати разом після досвіду розробки попереднього проєкту.

Однак через 9 місяців у мого клієнта починається вигоряння і втрата будь-якого інтересу до справи. Що трапилося? З грошима все ОК. Умови — також прийнятні. Конфліктів (принаймні озвучених) немає. Аналізуючи, з’ясовуємо, що однією з основних цінностей клієнта є «порядок», а при всіх його неймовірних спробах стежити за дизайном та чистотою коду в умовах стартапу, його колеги з проєкту цим нехтували заради швидкості.

Пізніше ми виявили, що вигоряння почалося в той день, коли на ретроспективі обговорювали питання порядку в коді, й керівництво підтримало підхід, який розходився з цінностями мого клієнта. У той момент він усвідомив, чому для бізнесу важливо робити все максимально швидко і, здавалося б, заспокоївся.

Проте відлік вигоряння стартував. Коли ми з’ясували причину та цінність, клієнт знайшов собі новий проєкт, під час пошуку якого він приділяв особливу увагу тому, що для нього є ключовим. Поки що він задоволений і щасливий.

Якщо ви вже втомилися читати, розповім один пікантний анекдот: «У сексі, як і в біатлоні, якщо не потрапив, то швидкість вже не має значення».

З цінностями також. Якщо в роботі «не потрапив» у свої цінності, то правильно побудовані техніки ефективності та підходи таймменеджменту не матимуть значення.

Тепер перейдемо до головного питання статті

Як визначити свої цінності

Для початку назвімо основні базові цінності, щоб було легше їх розпізнати. Відразу зазначу, що переліків і класифікацій цінностей існує чимало. Нижче я наводжу список «16 базових потреб» авторства Стівена Райса:

  • визнання,
  • цікавість,
  • їжа,
  • сім’я,
  • честь,
  • ідеалізм,
  • незалежність,
  • порядок,
  • фізична активність,
  • влада,
  • романтика,
  • ощадливість,
  • спілкування,
  • статус,
  • спокій,
  • помста.

Опис кожної з цінностей списку ви з легкістю можете нагуглити по запиту «основні бажання щодо Райс».

Щоб визначити свої цінності, почнімо з того, що у кожного з нас є від 5 до 10 базових цінностей, що формуються в ранні роки в період соціалізації, та майже не змінюються впродовж усього життя. Кожна з них має власний пріоритет. Як я вже говорив, для мене головною цінністю є причетність. Напевно, частково це і є причиною того, що я зараз пишу цю статтю й потім чекатиму ваших коментарів і реакцій. Але для вас головною цінністю може бути щось інше.

Зрозуміти свої основні цінності — дуже важливо. Тому що усвідомлення своїх цінностей може радикально змінити життя. Це як подорожувати, захопивши з собою свої улюблені приправи та спеції. Яку б їжу вам не подали, завжди можна перетворити її в те, що вам до смаку.

Щоб усвідомити свої цінності, треба мало дій, але багато часу для спостережень, аби уникнути будь-яких ситуативних захоплень та впливу середовища.

Виділіть час та розпишіть для себе:

  • Чим ви любите займатися?
  • Що вас надихає?
  • Що вас тішить?

Чим би ви в ідеалі зайнялися ввечері (не дивлячись на раціональні та «адекватні» обмеження)?

Які дії залишають у вас приємний післясмак і наповнюють енергією? Пишіть вільно та вимкніть на деякий час внутрішнього критика.

Після того, як список буде готовий — подивіться на нього та запитайте: «Чому я не займаюся багато чим з цього переліку, якщо мені це важливо?»

Ваш мозок видасть безліч розумних причин і обґрунтувань, які також необхідно проаналізувати, розпочавши з питання: «Чому так?»

Справа в тому, що наша поведінка великою мірою автоматизована і підпорядкована закону збереження енергії мозку. Тому в звичайному житті ми отримуємо від мозку однозначні відповіді, дотримання яких може призвести до відчуття, наче ви отримали несмачну жуйку замість справжнього життя.

Друга частина вправи — взяти за правило відстежувати свій моральний та фізичний стан впродовж дня. Необхідно звернути свою увагу, що відчуваєте у відповідь на те, що відбувається зовні. Щоб було простіше це зробити, важливо провести подібні спостереження в кожній сфері свого життя: тіло та здоров’я, кохання та сім’я, соціальне оточення, кар’єра, фінанси, знання, духовний розвиток, яскравість життя (розваги).

Необхідно виявити не тільки те, ЩО вам подобається робити, але також, ЯК саме вам це подобається робити. Наприклад, ви можете виявити, що вам подобається кодувати саме в худі, а не в сорочці, або ж слухати музику саме в провідних навушниках. Комусь такі деталі можуть здатися незначними дурницями, але вам варто звернути на них увагу, тому що такі нюанси допомагають реалізовувати справжні цінності.

Аналізуйте, що для вас важливо не тільки в площині раціональних аргументів, але і через емоційну складову.

Таким чином досить скоро виявите найкращі для себе способи, як будувати робочий процес, як провести вечір з коханою людиною, як керувати автівкою, як снідати.

Визначивши, що саме для вас важливо у сфері роботи, ви відкриєте багато лайфхаків. Вам подобається допомагати іншим? Вам стає легше, коли ви комусь розповідаєте про свою проблему? Ви звикли вирішувати все самостійно? В який час доби ви почуваєтеся найефективнішим? Можливо, для вирішення окремих завдань вам подобається усамітнитися у кімнаті для перемовин? Що найбільше ви цінуєте у своїй роботі? Код? Спілкування? Командний дух? Спокій?

Навіть якщо відповідь — печиво на кухні в офісі, не відкидайте цей інсайт (попри те, що навіть рекрутери вже перестали вірити у цю «плюшку»).

Спостерігаючи за собою, ставлячи собі питання та максимально чесно відповідаючи на них, ви зрозумієте справжнього себе. Це гарантовано та досить швидко поверне вам відчуття сенсу життя.

Таким чином будь-який вид повсякденної активності допоможе знайти контакт зі справжніми цінностями через невеликі зміни рутини чи важливих речей. Пошук себе забезпечить надійне зчеплення вашого двигуна з іншими елементами трансмісії.

Чого вам і бажаю! Чекаю на ваші коментарі. Якщо будуть питання чи потрібна допомога — пишіть мені в особисті повідомлення в одній із соцмереж.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось16
До обраногоВ обраному11
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Психологи такі психологи. Саме тому існує поведінкова психологія, яка стоїть осторонь від усіх новомодних трендових бла-бла-бла течій та міфологій.

Лише поведінкова психологія знає про вигоряння все. Бо це не порушення, це інструмент адаптації. Якщо щось не працює (наприклад, менеджмент в компанії), або працює контрпродуктивно — мозок адаптується блокувати шкідливі дії. Аж до звільнення.

Вигоряння не є природним процесом в компанії. Є компанії, в яких процес йде у зворотному напрямку, тобто навіть ті співробітники, що «вигоріли», можуть там ефективно працювати якщо не з першого дня, то з першого тижня. Але от проблема: в таких компаніях нема потреби в так званих «психологах», тому нема кому написати статтю.

Але є поведінкова психологія, там все давно вже написано.

Починала читати з певним скепсисом, бо ну що нового можна почитати по цій замусоленій темі?) Але знайшла інсайти. Дякую.

Дякую за статтю! Дуже цікавий погляд на проблему вигорання. Раніше гадала що проблема саме у work-life balance. Тепер розумію чому всі ці класичні поради не працюють :D

Класна стаття, дякую. Ще й уркаїнською все більше стає :) Приємно читати!

Стаття класна.
Але в цілому краще звертатися до спеціалістів в кожному окремому випадку.

А то книжка є така, «Магія ранку». Когось заперло вставати о 5 ранку, і потім це декларується як секрет успіху.

Дякую вам, за те, що нагадали мені мої базові цінності.
Те, що я люблю — системний аналіз. Просто обожнюю колупатися у чомусь і знаходити слабкі місця. Головна причина вигорання під час кодингу (я вирішив з системного аналітка перескочити у девелопери і справа там не у грошах була) це безкінечний рефакторинг — я бачу проблеми і намагаюсь їх вирішити. Коли кажуть стоп, я розумію чому так кажуть але це мене дратує.

Всі статті однакові

Нет. Все статьи разные, поскольку предлагают разные формулировки проблемы, разные догадки о причинах и разные рецепты. Одинакового в них только одно — однобокость, узость взгляда.

один з моїх шановних колег психологів категорично не згоден з тим, що сабатикал є хоча б скільки ефективним способом

Любой из предлагаемых рецептов сопровождается критикой. Причина — чрезмерная обобщенность и размытость термина «выгорание», под которым подразумевается синдром, то есть набор очень разных признаков, в основе каждого из которых могут лежать очень разные проблемы.

по-перше, об’єднувало б усі причини єдиною ниткою

Даже у банального до вульгарности насморка могут быть очень разные причины. Что уж говорить о симптоме «раньше работал с удовольствием, а теперь удовольствия нет».

по-друге, було б своєрідним коренем цього дерева
По-третє, мені хотілося зрозуміти універсальну причину та знайти рішення цієї біди, з якою всі ми стикаємося

Во-первых, общее в причинах. Во-вторых, найти основополагающую причину. В-третьих, найти универсальную причину.

четверте бажання: виявити срібну кулю

Исходя из вышесказанного, цель принципиально не достижима. Нет общей причины — не будет общего лекарства.

яка буде дієвою на всіх шести рівнях тяжкості вигоряння

Не дано определение проблемы, но уже идут рассуждения о каких-то уровнях.

розуміння особистих цінностей часто перевертає розуміння ситуації з ніг на голову за одну консультацію

Слишком внезапный прыжок на тему ценностей. Не успели поговорить о проблеме, но уже начинаем хвалить очередной рецепт.

почуття задоволеності життям — немає

Иллюстрация не про выгорание.
Выгорание — раньше работал с энтузиазмом, теперь нет «горения».
Его зачастую путают с другой проблемой — нет удовольствия от работы.
И часто путают с третьей проблемой — не могу заставить себя работать.

Один з ... психологів ... назвав це відривом від цінностей

А другой назвал иначе.

Вигоряння все частіше виникає саме у фахівців з IT

Необоснованный постулат.

Як тільки будуть задоволені і всі основні потреби — зберегти рівень мотивації буде досить складно.

Темы потребностей и мотивации — слишком сложны и лишь краем касаются темы «выгорания».

Цінності — це те, що може виходити за рамки ... без таких моментів життя повільно втрачає сенс.

Ценности — это не «моменты» и не про «смысл жизни».

вигоряння відбувається, коли ми на тривалий час відриваємося від своїх цінностей

Необоснованный постулат.

список «16 базових потреб» авторства Стівена Райса

Почему именно этот список? К слову, в его исследованиях речь шла не столько о потребностях или ценностях, сколько о целях.

поспішаю поділитися з вами результатами свого нещодавнього відкриття

Дочитал до конца, и так и не понял, в чем же заключается открытие.
В необходимости переоценивать ценности методами «выпиши известное», «следи за состоянием» и «анализируй действия»?

Це гарантовано та досить швидко поверне вам відчуття сенсу життя.

Некоторым в некоторых случаях может в какой-то степень помочь вернуть энтузиазм — так вернее.

Гарний допис

Дякую за статтю! Зачепила за якісь речі при першому прочитанні, обов’язково згодом повернуся, щоб перечитати і копнути глибше)

Дякую, що прочитали)

Бабця розповідала що при окупації жила 2+ роки і було нрм. Проблеми найбільші в цивілів коли через їх місцину котиться фронт, причому байдуже куди :)

Таймменеджмент

согласен, лучше написать по пунктам, что за день надо сделать, т.е. придерживаться какого-то скедулинга, но не переусердствовать с этим

Контроль та мінімізація стресових факторів.

Согласен, во время работы лучше не заходить в доу и другие раздражители

Поповнення енергії: спорт та організація вільного часу

Согласен, но сейчас повесточники даже по спортзалам ходят, дуже опасно, поэтому пока поприседать дома достаточно

Розвиток компетенцій.

Согласен, что-то читать, что-то писать

Контроль концентрації уваги.

Во время работы мессенжеры на мьют

Сабатикал, тривала відпустка.

это лишнее

Мне на самом деле интересно, как человек, описывая какую-то мысль, приходит к решению использовать слово «скедулинг». Почему не написать расписание или график?

А може просто дати людині змінити сферу діяльності якщо айті не приносить задоволення, та не тиснути на неї всякими роздумами: «Проаналізуй те, подумай про те...». Попрацює десь в іншому місці або відпочине та сама зрозуміє чи потрібно повертатись чи ні...

На консультаціях взагалі не можна директивно казати людині, що їй робити) Людина має дойти до усього сама. Для цього треба допомогти тим, що будуть розглянуті дуже широкі питання. Ваш варіант також може бути саме тим що потрібно. Але для окремої людини в окремій ситуаціі.

У мене був випаток, коли я вигорів в айти і пішов до психолога. На радість психолог попався гарний тай сказав в дусі — «Роби як знаєш». Це була найкраще що можно було сказати. Зараз продовжую працювати в айті але зовсім з іншими думками

=))) Круто) Як в тому анекдоті: «1$ за удар молотком, $99 за те, що я знав куди бити»)))

змінити сферу діяльності якщо айті не приносить задоволення

Так це робота, будь що з часом приїдається. Задоволення треба отримувати і поза роботою щоб не бути від неї залежним

Задоволення треба отримувати

слово ’треба’ вже звучить як тиск

Бажано — вже не звучить як тиск.

Цікаво, автор теоретик чи практик

Одне без другого не може існувати. Якщо питання в тому, чи проходив я цю проблему на власному досвіді — так проходив, та вирішував саме через те, що я описав. Якщо питання чі консультую я на практиці — так консультую. А у вільний час я вивчаю теорію.

А що, якщо різним людям потрібен різний час для того, щоб відновлюватися після годин роботи?
Розумове, інтелектуальне виснаження (коли мозок напружено інтенсивно працював над якоюсь цікавою проблемою) знімається саме під час здорового сну.
Але того сну, потрібно не менше чим 12-14 годин. Для деяких людей.
Якщо вони менше висипаються то це і є вигорання.
Відпочинок, можливість відпочити — це дуже важлива річ. Якщо у когось її немає — можливе через те, що ось гени склалися то й вигорання неминуче.
Хоча ця людина творить справжні дива (просто у нього у добі 36 годин)

Але того сну, потрібно не менше чим 12-14 годин. Для деяких людей.

Якщо тут мається на увазі щоденна кількість по 12-14 годин, то це точно забагато і може свідчити якраз про депресію.

Це на 100% вірно! Але це вже у інщій площині. Також якщо людина зловживає алкоголем чи чимось що потяжче — результат той же. Людина завжди складніше ніж окрема тема опису. Але тут я висвітлював саме площину цінностей.

Дочитав статтю до кінця. Складається враження, що виведена формула автора наступна: «Ви суттєво зменшите ймовірність вигорання, якщо суттєво зменшите кількість компромісів відносно того, чого ви хочете». Так, впевнений що це працюватиме до певної міри. Мабуть найбільша складність у цій формулі — оцінити площу перетину між множинами: «Чого я хочу», «Що я можу», «Що диктують мені зовнішні умови». Через рекомендовану в статті романтичність важко буде об’єктивно оцінити перетин цих множин.

«Ви суттєво зменшите ймовірність вигорання, якщо суттєво зменшите кількість компромісів відносно того, чого ви хочете»

 — це було б точно романтично) Як у товарища Лабковського: «Роби тілько то що хочешь. Ніколи не роби те, чтого не хочешь» В реальному житті це призведе до купиконфліктів та проблем. Працює лишу у вакуумі. Корінь не у кількості компромісів. З реальної практики: людина працює «на ізнос», та в його житті весь фокус на роботу. заробляє багато та після роботи просто валяється вдома без сил та жаги до життя. Мая можливість купувати все що завгодно, але вже нічого не хочеться. Починає вигорати. Людина закохується та починає відносини, починається війна, і він розуміє що саме його робота дає йому можливість дбати про улюблену та свою родину у час, коли багато людей опинилися без роботи взагалі. Тепер він працює на тій же роботі, той же час, але змінися контекст, змінився фокус життя і робота вже сприйсається не як ціль, а як один з інструментів, які допомагають йому жити повноцінним жіттям та дбати про важливих людей. Розумієте різницю?

дбати про улюблену та свою родину

Це ви так перекладаєте із російської у гугл-транслейті? =). Гугл не розуміє, що слово «любимая» тут краще перекладати як «кохана».

Тепер він працює на тій же роботі, той же час, але змінися контекст, змінився фокус життя і робота вже сприйсається не як ціль, а як один з інструментів, які допомагають йому жити повноцінним жіттям та дбати про важливих людей. Розумієте різницю?

Так, розумію, що ж тут не зрозуміти: «Кохання змінило усе на світі, і усі кольори життя заграли новими барвами... а під час війни стало ясно, що це усе можна ще й втратити, тому цінність нажитого ще додатково збільшилась».

Я ж і кажу — це ні разу не романтика =). Тільки в якій частині цієї історії попрацювала ваша формула? Без неї ваш знайомий не закохався б? Чи може не зрозумів би що війна може забрати усе?

Мій пріклад був про те, як одні й тиж самі речі можуть спрйматися по різному. І це зрозуміло) Розібравшісь зі своїми цінностями — стається те саме. Кут спрійняття смінюється

Це ви так перекладаєте із російської у гугл-транслейті? =). Гугл не розуміє, що слово «любимая» тут краще перекладати як «кохана».

Ні))) Це я намагаюся перейти з рос на українську) Поки що без гугл транслейта)

Я задля цього перевіряю свої тексти на сайті «Мова — ДНК нації». Там перевіряється не орфографія, хоча це також важливо, а саме відсутність русизмів, граматичних і лексичних помилок, тощо.

Останні декілька років чую про цінності, кожного разу дивлюсь на ці списки і у мене нічого якось не відкликається. Виділяєш час для «пописати» і сидиш пів години перед порожнім листком.

Певно я вже занадто сильно вигорів... І з останніми подіями все стало ще гірше.

Цінності — це те, що може виходити за рамки логічного, раціонального, економічно вигідного чи навіть об’єктивно розумного. Але при цьому без таких моментів життя повільно втрачає сенс.

Хм, відчувається романтичний підхід. Мабуть цінності — це все ж більше про раціональні, і можливо навіть буденні речі. Цінності — це той ваш уявний світ, яким би ви хотіли бачити реальний світ. Цінності близькі до переконань.

Думаю краще вибрати зелений маркер, замість коричневого, для виділення важливих і корисних цитат.

Спитаю редактора. Згоден!

Потрібно просто перестати працювати

Точніше: потрібно просто припинити змушувати себе робити те, що ми самі не хочемо. Адже в цьому насильстві над собою — основна причина нещастя.
Можете собі таке дозволити — проблему вигоряння вирішено! Не можете — потрібен психолог, який переконає вас у тому, що те, чим вам доводиться займатися — вам подобається.

Дозволю собі непогодитися) У будь якій ситуаціі можно переорієнтувати себе, і в одну мить відношення до праці буде різко переоцінене. Все залежіть від цінностей.

У будь якій ситуаціі можно переорієнтувати себе, і в одну мить відношення до праці буде різко переоцінене. Все залежіть від цінностей.

Щось не зрозумів. «Переорієнтувати себе» — тобто змінити свої цінності?

Розуміння цього може настати запізно

вигоряння відбувається, коли ми на тривалий час відриваємося від своїх цінностей.

Повністю згоден, це основне і всі джедайські техніки нічого не дадуть.

Два питання,
— Чи можуть цінності мінятись з часом?
— як щодо позиції що робота тільки для заробляння грошей і пофіг на все інше? Знаю кількох людей які з радістю гребуть в нудному ентерпрайзі з єдиною мотивацією збирати кеш (на FIRE/житло і т.п). Вони не виглядають подавленими чи втомленими.

Дуже влучні питання! Відповідаю:
1. Деяки цінності можуть мінятися. Деякі виникають та зникають під впливом оточення чи жіттєвих обставин. Наприклад з початком війни багато людей дуже різко змінили ставлення до «нудної» роботи. Є цінності динамічні. Але є базисні, від яких неможливо заховатись, бо це порізведе до загубленності по життю.
2.

робота тільки для заробляння грошей і пофіг на все інше

 Є люді для яких базисною цінностю є заробляння грошей і на інше пофіг. Знаю дуже багато таких. Це не погано, не добре, просто є як є. Цінності формуються у дитинстві, в обставинах у яких зростала дитина.

В цей же час за межами роботи людина може мати дуже цікаве жіття, хоббі та інщі цілі, яким навіть нецікава робота йде в користь, тому що живить те що необхідно.

Але є базисні, від яких неможливо заховатись, бо це порізведе до загубленності по життю.

А є література/ютуб/ які можеш порадити по корекції базисних цінностей в дорослих людей і формуванню правильних/корисних цінностей у дітей?

Бо логічно припустити(базуючись на статті) що
керуєш цінностями => керуєш сприйняттям подій і світу => керуєш задоволенням від життя.

Не можу тут порадити якесь джерело, що допоможе. Бо тут на 100% виключно індівідуальна робота над собою. Ключ до відповіді — базисні цінності завжді є всередені кожного з нас. Ми можемо не помічати, не звертати уваги, та навіть вважати, що то все романтика, несерйозність та інше, але гарна новина — воно нікуди не знікає протягом всього життя. Треба просто деякий час бути досить уважними до себе, щоб потроху розчищати цю «сердцевину». Задаватися питаннями що мені подобається що ні. Бо навіть в роботі якісь моменти окриляють, якісь пригнічують. Наприклад я обожнюю початок проекту коли з картинок дизайну я оживляю реальний новий моб додаток. Але мені дуже нудно та емоційнозатратно писати тести... і так далі)

А гітхаб копілот тести зараз сам за тебе не пише? :)

Дякую, прям зараз гуглю))))

У людини, що розвиваєтсья і пізнає себе часто можуть змінюватись цінності.
Це взагалі індивідуально, як відбитки пальців.

Підписатись на коментарі