Чотири місяці в Чехії: моя історія релокейту з порадами

Привіт, мене звати Сабіна, я працюю в компанії Zeeks на посаді Account Manager. На жаль, через війну я була вимушена виїхати до Чехії, де працюю та будую свій побут вже 4 місяці. У цій статті я розкажу про складнощі, з якими я зіштовхнулася під час перетину кордону, дам корисні поради та контакти, які можуть вам допомогти, якщо ви плануєте перебувати в цій країні.

Війна та виїзд за кордон

Як і багатьох із нас, війна застала мене вдома. Я проживала на лівому березі Києва, прокинулася 24 лютого о 5 ранку від потужних вибухів, які лунали зі сторони аеропорту. Протягом перших кількох годин видовище на вулицях столиці було моторошним — суцільна паніка, черги, затори, люди з валізами тікають хто куди.

Компанія, в якій я працюю, завчасно забронювала автобуси, щоб вивезти співробітників на захід України, але я вирішила виїжджати з Києва разом із подругою на її машині. Це вдалося нам лише з другої спроби, через три тижня після початку війни.

Чому саме в Чехію? На той час родичі подруги завдяки волонтерам уже облаштувалися там і запропонували нам приєднатись до них. І відтак я, моя подруга, ії 4-річний син та маленька чіхуахуа вирушили в цю довгу чотириденну подорож.

Київ — Тернопіль — Ужгород — Словаччина

Станом на 14 березня єдиним безпечним виїздом з Києва була Одеська траса. Ми спакували теплі речі на 2 тижні, після яких сподівалися повернутися, і протягом дня дісталися до Тернополя. Там зупинилися на ночівлю у прихистку, який спільними зусиллями створили місцеві організації — вони облаштували спальні місця для переселенців у фітнес-залі. Безкоштовно можна було залишитися на 2 дні. Крім того, волонтери пропонують триразове харчування, одяг, дитячі засоби, медичні препарати, душ. Контакти прихистку, який досі працює: www.instagram.com/p/CbIikuTqDs6

Наступного дня ми дісталися КПП Ужгород-Вишнє Нємецьке. У черзі стояли 3 години, документів на собаку в нас не питали, син подруги мав закордонний паспорт. Кордон перетнули пішки, а машину забрав хлопець подруги.

І знову ми для сну зупинилися у прихистку, але вже за межами рідної країни. Спальні місця були організовані у великих брезентових наметах. Загальна кількість спальних місць у одному такому наметі ~ 60 людей. Всередині було дуже холодно, ми спали одягнені та під ковдрами.

Словаччина — Чехія

На ранок словацькі волонтери організували для українців трансфер до залізничного вокзалу міста Михайлівці (Michalovce), що розміщене за 33 кілометри від кордону. Там ми планували сісти на безкоштовний евакуаційний потяг до Праги, який відправлявся о 7:30. Під час посадки нам сказали, що не можуть пустити, бо в нас не було переноски для собаки. Завчасно купити переноску в Києві було неможливо — всі розкупили, а зоомагазини в Михайлівцях відкривались лише за кілька годин. «Вибачте, але в нас такі правила,» — сказали нам, тож цей потяг довелося пропустити.

Ми були знесилені та розбиті. Вирішили спробувати купити квиток на інший потяг та домовитися за собаку. Дуже пощастило, що нам пішли на поступки, і з кількома пересадками ми нарешті дісталися Праги.

Більше інформації для українців, які прибувають у Словаччину тут.

Життя в Чехії

Волонтерський центр

У Празі ми одразу відправилися до волонтерського центру за адресою Майдан ООН 844, Прага 9 — Височани. Там українцям надають повний комплекс адміністративних послуг в одному місці: реєстрація в поліції, оформлення візи, допомога з житлом; пропонують харчування, гуманітарну допомогу та за потреби навіть лікування. На території центру є зал очікування з сидячими місцями, дитяча кімната та перекладачі, які допомагають українцям та чехам зрозуміти одне одного. Тут ми також безкоштовно отримали чеські сім-картки.

Перелік всіх волонтерських центрів Чехії тут.

Віза та страховка

Українцям оформлюють візу Strpěn na území — так звана «толерантна віза», яка видається в надзвичайних ситуаціях — та страховку на 1 рік. Вся процедура оформлення займає до години. Особливість цієї візи — можливість офіційно працевлаштуватись на території Чехії. Страховка ж дає доступ до повної медичної допомоги, всі витрати якої сплачує чеська держава.

Також важливим кроком є реєстрація в Чеській поліції протягом трьох днів з моменту перебування в країні, з чим тут також допомагають.

Більше інформації про оформлення візи тут.

Фінансова допомога українцям

Нам надали список банків, де ми можемо відкрити картку для отримання щомісячної грошової допомоги. Ми обрали банк Ceska Sporitelna. Кожного місяця нараховується 5000 крон (~6 500 грн) соціальної допомоги від чеського уряду. Документи необхідні для відкриття картки: віза та паспорт. Оформлення триває приблизно тиждень.

Проживання та харчування

Завдяки чеським волонтерам нас змогли заселити в той самий готель, де вже жили родичі моєї подруги.

Готель Šumava розташований у гірському лісі на кордоні Національного парку та заповідної території Шумава біля містечка Кашперські Гори (Kašperské Hory) за 150 км від столиці Чехії.

В давнину тут добували золото, а місто згадується в новелах чеських письменників. Навколо — дика природа, свіже повітря, в околицях — стародавні замки та оглядові вежі.

До цієї гармонії та тиші досі важко звикнути. Іноді ніби чуються вибухи десь вдалині й адреналін підскакує — війна залишила свій слід назавжди.

Зараз номер у готелі коштує 1250 крон (~1600 грн) за добу, але завдяки допомозі чеського уряду ми проживаємо тут безкоштовно. Оплачуємо тільки їжу, яку нам готують в ресторані готелю. Місяць харчування обходиться у 2400 крон (~3200 грн) на одну людину.

Найближчий невеликий продуктовий магазин розташований за 4 кілометри. Треба також мати на увазі, що магазини та аптеки в цій місцевості не працюють на вихідних.

Робоче місце

Моє робоче місце — мій номер. На всій території готелю працює безкоштовний wi-fi, тож перепон для дистанційної роботи немає. Але дуже хочеться повернутися до київського офісу нашої компанії і спілкуватися з колегами офлайн.

Транспорт

Я користуюся чеським додатком Idos. Через нього можна купити квитки, переглянути маршрути й розклад усіх видів міського та міжміського транспорту. Дуже зручно. Лінки для скачування додатка: Android, iOS. Також є десктоп версія.

А що далі?

Завдяки уряду Чехії українці отримують швидку, повну та якісну допомогу в облаштуванні свого побуту в країні, щомісячну грошову допомогу, медичну страховку та «толерантну візу», з якою можна офіційно влаштуватися на роботу. За це ми безмежно вдячні Чехії та волонтерам, які допомагають на всіх етапах.

Але головне питання, яке мені часто ставлять, — чи планую я повертатися в Україну, якщо в Чехії все так добре? Безумовно, так! Я, як і багато українців, вірю тільки в перемогу і з нетерпінням чекаю на повернення до Києва. Сподіваюся вже до кінця цього літа я знову буду в нашій столиці, обійму рідних і друзів, вип’ю смачної кави в улюбленій кав’ярні.

Вірте в Україну! Бережіть себе!

Додаткові матеріали

У Чехії працює платформа, де можна запросити або запропонувати допомогу в межах країни.