15 причин повернути нульові ставки на імпорт авто

На днях повернено мито та податок на імпорт авто. Деякі спостереження і ідеї, чому нульові ставки варто повернути:

1. Основним джерелом негативної реакції є наявність черг на кордонах. На якихось етапах черги створювали перепони для тих, хто подорожує в інших справах. Зараз ці питання зараз як мінімум рознесені. Потрібно розрізняти швидкість оформлення машин митницею та прикордонними службами із майже неіснуючим зловживанням поточним пільговим імпортом. Я також знаю з різних джерел, що може бути важко перетнути кордон також і біженцям, що рейсовий автобус може просто стояти на кордоні 2 години, якщо попаде між змінами, але ні в кого немає на думці звинувачувати пасажирів.
2. Інше джерело негативного сприйняття — прикордонне населення Польщі, Словаччини, Угорщини. Вони здивовані, що країна, яка просить в них про допомогу, одночасно масово скуповує машини. Тут варто навести частину аргументів цього документу.
   Окреме питання в наших сусідів стосується того, що частина водіїв є чоловіками, як їм вдається виїжджати за кордон? Є цілий список виключень, які дозволяють легальний і сумлінний перетин, до того ж, вони бачать в черзі чоловіків, які зараз повертаються в Україну, і не переховуються від влади чи силових органів.
   До речі, тут також є ніби непов’язана активності українців коло банкоматів в прикордонних регіонах, які також створюють незручності місцевих, особливо в східній Словаччині, де в банкоматах євро.
3. Попит на авто, який зараз реалізується, є одночасно і відкладеним (не ввозили машини в березні) і випереджаючим (скоро буде дорого розмитнити, і тоді не будуть багато ввозити). Чи доречно дорікати ініціативних українцям, що вони користуються легальною можливістю зекономити?
4. Багато машин імпортується для потреб армії, волонтерської і гуманітарної діяльності. Часто ці машини вирішують гуманітарні і військові логістичні питання, які не вирішуються існуючим транспортом. Часом така машина в користуванні ЗСУ може бути навіть кращою для прихованої діяльності, адже не відрізняється від цивільного транспорту, на відміну від БТР, БМП чи іншого спеціалізованого військового транспорту.
5. Я не знаю, в яку з статистик попадають машини, які безпосередньо імпортуються для потреб ЗСУ, але є ще один типовий кейс, коли благодійний збір для потреб фронту ведеться під конкретну машину, яка вже знаходиться в Україні, має конкретну ціну, і може бути відправлена у підрозділ одразу ж, як тільки буде викуплена. Такий спосіб є ясний, прозорий, містить менші ризики для групи благодійників, і таким чином підвищує рівень довіри до справи. Немає криміналу в тому, що продавець взяв на себе ризики імпортувати цей пікап чи бусик за власні гроші, і покриває свої розходи, час та зусилля з маржею.
6. Окрім того, що значна частина машин імпортується для потреб ЗСУ вказаними вище способами, дехто завозить авто для власних потреб, тому що передали для ЗСУ свою попередню машину. Такий імпорт, як і попередній, не попадуть відразу в статистику «для ЗСУ».
7. Згідно багатьох звітів середня тривалість життя машини «на передку» складає пару тижнів. Такі машин потрібні знову і знову.
8. Імпорт авто — патріотичний крок, бо фактично громадяни інвестують в своє майбутнє в Україні, часом за останні гроші створюючи собі можливість для трудової чи економічної діяльності тут, в Україні. Це одночасно із тим, що в цьому році очікується великий відтік мільйонерів з України. Покупка авто чи нерухомості — патріотичний крок інвестиції, адже потім не вивезти..
9. Громадський транспорт не працює стабільно. Приватний транспорт — це можливість не сидіти на шиї в держави, родичів, не емігрувати, а продовжувати тут свою діяльність, в тому числі в сервісах ride sharing, де, до речі, ціни не піднімалися вже давно, не зважаючи на ціну бензину. Дуже багато людей втратили роботу, переміщені в інший регіон і шукають спосіб заробітку. Логічно, що багато хто обирає роботу таксиста та вантажні перевезення.
10. Частина машин імпортована на заміну знищеним та втраченим авто в тимчасово окупованих регіонах або тих, де велися бойові дії. Власне для цього рішення і приймалося. Війна не закінчилася, авто втрачаються, то чому мита повертаються?
11. Я думаю, ви погодитеся, що середній профіль людини, які може пригнати авто — це чоловік від 18 до 60. Більшість з них, в тому числі військові, ще фізично не мали такої можливості. Нульові ставки треба продовжити і після закінчення воєнного стану.
12. Якщо взяти кількість машин в Україні і поділити з урахуванням середнього терміну користування авто (Car longevity або average car lifespan), то можна побачити, що значна кількість машин поступила на заміну машин, які банально вже відслужили своє, безвідносно до воєнний дій. Врахуйте також, що більшість машин, які ввозяться, вже мають немаленький пробіг.
13. Частина людей імпортує машини, особливо в нижньому ціновому сегменті і старшого року випуску, які відразу або в ближньому майбутньому будуть використані на запчастини. Раніше це було нерентабельно, адже всі збори могли складати 100% і більше базової вартості машини. З економічної точки зараз зору ця дія зберігала цінність — відремонтовану машину, яку в іншому випадку потрібно було б списати.
14. Дуже невелика частина імпорту — дорогі машини однозначно преміального сегменту. Можливо, в якості компромісу, потрібно повернути оподаткування власне таких машин, але і тут потрібно розібратися. Нові пікапи, броньовані машини для, реалістично кажучи, людей, які приймають рішення, куплені за їх власні гроші — можливо не мають бути оподатковані на період війни.
15. Будь-які закиди з точки зору екології просто недоречні, не тільки через стан в Україні, але і через дії із фактичними змінами в ecological footprint, які приймають країни, на території яких не ведеться війна: повернення вугілля на електростанції, довгі шляхи транспортування енергоносіїв, тощо. Українці вже мають де-факто екологічне обмеження через вартість і погану доступність палива, брати на себе тягарі світової екології для українців не на часі.

Які ваші думки з цього приводу?