Де платити податки, тимчасово перебуваючи за кордоном. Коротка пам’ятка для українських ФОПів
Усім привіт, мене звати Олена Матвійчук, я СЕО бухгалтерсько-консалтингової компанії WeDOITBM. Через не прогнозованість воєнних дій в Україні вже зовсім скоро може скластися ситуація, що перебування українців за кордоном може виявитися більш тривалим, чим багато хто з нас розраховував.
Серед наших співгромадян за кордоном багато ФОПів, які також продовжують отримувати дохід від дистанційної роботи чи надання консультаційних чи IT-послуг. Відповідно для них у першу чергу постане питання податкового резидентства, адже будь-яка держава може захотіти оподаткувати дохід осіб, які тривалий час проживають на її території (тобто понад 6 місяців).
Чи все так однозначно і чи є можливість залишитися українським податковим резидентом, проживаючи за кордоном більше ніж 6 місяців? Щоб знайти відповідь на це питання, треба врахувати основні правила.
Правило 1
«Центр життєвих інтересів» та реєстрація ФОП — ключове для податкової резиденції в Україні
Згідно з підпунктом 14.1.213 Податкового кодексу України, особа є податковим резидентом України, якщо:
- має місце постійного проживання в Україні;
- якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
Норми ПКУ встановлюють, що достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
При цьому якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України (пункт 14.1.213 ПКУ).
Правило 2
183 дні перебування в іншій країні — важливий строк
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом України, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Проблема в тому, що саме такого правила дотримується більшість країн ЄС.
Однак наразі немає офіційної відповіді на питання: чи буде братися до уваги вимушеність перебування українців у інших країнах унаслідок війни в Україні. І це ДУЖЕ важливий аспект. За офіційним його роз‘ясненням варто слідкувати всім українським ФОПам. Адже нещодавно вже був створений міжнародний прецедент завдяки пандемії covid-19. Багато людей були змушені залишатись за кордоном у зв’язку з пандемією і обмеженням міжнародного транспортного сполучення.
Тоді багато країн офіційно визнали, що час вимушеного перебування не повинен враховуватися при обчисленні строків, достатніх для набуття статусу податкового резидента. Не можна виключати, що це правило буде використано і щодо українців, які наразі вимушені перебувати за кордоном через війну.
Тим більше, що в Україні недостатньо перебувати за межами країни понад 183 дні, щоб втратити податкове резидентство. Більшість людей, які зареєстровані як ФОПи та вимушено виїхали за кордон внаслідок війни, не оформлювали виїзд на постійне місце проживання, а отже формально надалі проживають та вважаються резидентами в Україні.
З точки зору українського законодавства, ФОПи мають право самостійно визначити основне місце проживання на території України та залишитися податковим резидентом України.
Правило 3
Міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування можуть допомогти.
Вони мають перевагу над чинним законодавством України. Наразі між Україною та іншими державами світу діють 74 міжнародні двосторонні міжурядові конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Переважна більшість з них мають подібну логіку уникнення подвійного оподаткування особи:
- якщо фізична особа звичайно проживає в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, громадянином якої вона є;
- якщо неможливо чітко визначити, податковим резидентом якої країни є фізична особа, компетентні органи обох держав вирішують питання оподаткування такого резидента за взаємною згодою (це вирішується між ДПС України та податковим органом країни перебування особи);
Подвійного оподаткування ФОП може уникнути, якщо знаходиться в країні, з якою Україна має відповідну угоду (наприклад, Польща, Німеччина, Румунія, Чехія та Туреччина). Важливо: для цього треба отримати довідку, що підтверджує статус податкового резидента України. Як це зробити — чітко описано на порталі Дія.
Правило 4
Збереження статусу податкового резидента в Україні не повністю захищає від податкових обов’язків в іноземній країні
Наприклад, після строку перебування в іншій країні понад 183 днів, Україна і країна перебування ФОПа можуть вважати таку особу своїм податковим резидентом. Україна — через те, що така особа зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, а інша країна — тому що така особа постійно проживає на її території понад 183 дні.
Тоді ФОПу потрібно буде доводити, що центр його життєвих інтересів знаходиться саме в Україні. А це такі аргументи, як місце проживання інших членів сім’ї, місце реєстрації підприємницької діяльності, географічне місце житла тощо.
Отже, бачимо, що попереду багато казусів та окремих кейсів, які доведеться вирішувати українським ФОПам за кордонами вже зовсім скоро. Універсальної поради тут не існує — всі випадки будуть тут індивідуальними.
Що краще зробити вже
1. Отримати довідку, яка підтверджує статус податкового резидента України. Вона вам може знадобитися у багатьох взаємовідносинах з фінансовими та податковими органами іноземних країн. Щоб отримати підтвердження статусу податкового резидента України, ФОПи мають право:
- звернутися до ДПС України із запитом та протягом 10 робочих днів отримати довідку — підтвердження статусу податкового резидента України;
- звернутися до податкових органів за місцем своєї реєстрації із запитом про надання довідки — підтвердження статусу податкового резидента фізичної особи-підприємця.
2. Чітко визначити для себе граничний строк, коли минає 183 дні перебування за кордоном. Якщо ви розглядаєте хоча б частково можливість залишитися за кордоном на довготривалий період — дізнавайтеся вже процедуру реєстрації аналога індивідуального підприємця в цій країні.
3. Навіть не розглядайте можливість обходу податкового законодавства. Наприклад, як прийняття плати за послуги на приватні банківські картки за кордоном. Збереження статусу податкового резидента в Україні не дає права нехтувати податковим законодавством та правилами ведення бізнесу в іншій країні. Тоді вже проблем із законом в цій країні не оминути.
23 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів