Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Як я була деканом, пішла з вишу в IT, стала джуном у 34 роки та завербувала старшу сестру

Привіт, я Ольга Тітлова, мідл бізнес-аналітик у DataArt. Страшно зізнатись, але майже все моє трудове життя, протягом 13 років, було пов’язане з однією організацією — Одеською національною академією харчових технологій (ОНАХТ).

Знайомі питають, чому за стільки років я жодного разу не змінила роботодавця, адже це було б цілком нормально. Річ у тім, що академія з дитинства була для мене особливим місцем, до якого я дуже прив’язалась. Але на початку 2021-го я нарешті наважилася зробити крок у невідомий світ.

Наймолодший декан

У дитинстві мій батько, вчений у галузі теплохолодотехніки і викладач в ОНАХТ, часто брав мене з собою на роботу. Я пам’ятаю захист дипломів його аспірантів, лекції, конференції та своє захоплення від усього, що відбувалось у цьому храмі науки. Старша сестра Юля теж вступила сюди, тут закінчила аспірантуру, захистила кандидатську дисертацію. Тому я не мала сумнівів щодо того, де вчитися після школи — тільки в ОНАХТ, де ще.

Скрин з 3d-туру по ОНАХТ. Бачите, я не просто так вважала академію храмом

Моя базова спеціальність — автоматизоване керування технологічними процесами. Її вважали складною, престижною та чоловічою: з приблизно 100 студентів на потоці було лише 10% дівчат. Тато порадив — я пішла.

Вчитися справді було нелегко, але цікаво. Багато хто вважав, що якщо я навчаюсь на автоматизації, можу спокійно зібрати комп’ютер, відформатувати жорсткий диск, зрозуміти, що за проблема виникла у ПЗ (а тоді ПЗ було не таким юзер-френдлі, як зараз). Це класика: люди часто ототожнюють з ІТ те, що не зовсім ІТ.

Ми, звісно, ​​трохи торкалися мов програмування, наприклад, C++ і Visual Basic, але на досить низькому рівні промислових контролерів. Основні завдання, які виконують випускники моєї спеціальності, — розробка, впровадження та експлуатація систем автоматизованого керування технологічними і бізнес-процесами на підприємствах. Тобто ми перекладаємо частину роботи з людей на керувальні пристрої, наприклад, мікропроцесорні контролери.

Після академії мої одногрупники розійшлися по проєктних організаціях і підприємствах. Хто цікавився IT та додатково копав у цьому напрямі, пішли в IT. Я ж збиралася присвятити себе науці та викладанню, думала, що це покликання на все життя.

У 25 років, після захисту дисертації, я стала деканом Факультету автоматизації, електромеханіки, комп’ютерних систем і управління. Все вийшло спонтанно, мені просто сказали, не дуже цікавлячись моєю думкою: «З нового навчального року ти будеш заступником декана». Ну, окей, подумала я. Незабаром колишній декан пішов на підвищення, а мене автоматично призначили його наступником. На цій посаді я пропрацювала три роки і стала, можна сказати, сенсацією — ніколи в нашому виші не було такого молодого декана.

Я захищала кандидатську в Одеському політеху, в нашій академії немає ради з моєї спеціальності

У моєму підпорядкуванні було п’ять кафедр. У мене все виходило, я раділа зростанню факультету — замість 200 студентів на початку деканської кар’єри їх стало майже 500. Але поступово робота припинила приносити задоволення. Не можу назвати конкретну причину, чому так сталося, можливо, навіть з самого початку це було не моє.

Протверезіння

На той момент я мала рівень англійської C1, якого досягла на курсах з носіями, до того ж я люблю спілкуватися з людьми. Тому з деканату вирішила мігрувати у міжнародне співробітництво. Так розпочалася майже 10-річна одіссея з міжнародною роботою, з якої 5 років я провела на посаді начальника міжнародного відділу ОНАХТ.

За цей час я запустила кілька проєктів з вишами Франції, Німеччини та Італії. Відправляла студентів і колег на навчання та стажування до цих вишів, брала участь у міжнародних конференціях і симпозіумах, заводила нові знайомства, відвідала багато країн. Паралельно продовжувала викладати на двох кафедрах, вела курс «Професійна і наукова іноземна мова» та інші проєкти.

Я любила свою роботу, не збиралася з неї йти, але спілкування з колегами з інших країн почало впливати на мене: я постійно відчувала відмінності у ставленні до викладачів і вчених «у нас» та «у них». Звісно, ​​я завжди розуміла, що відмінності є, але не думала, що ціла прірва.

Записуємо запрошення на симпозіум до Одеси для міжнародної спільноти енологів і дослідників виноробства (Oenoviti International Network, штаб-квартира у Бордо)

Вже дізнавшись, як може бути, важко миритися з тим, що є. Переїжджати до іншої країни я була не готова, тому почала дивитись на всі боки.

Як я не стала проджектом, а бізнес-аналітиком стала

Якщо щиро, про IT-сферу я навіть не думала. Чомусь вважала, що на мене там не чекають, адже я точно не розробник і не тестувальник за своєю суттю. Цими двома професіями моє уявлення про IT закінчувалось — усі численні друзі та знайомі з IT або розробляють, або тестують.

Вирішальну роль зіграв мій двоюрідний брат, який працював у DataArt QA-інженером. Він буквально змусив мене зробити резюме, сказавши, що з мене вийде чудовий Project Manager. На щастя, позиції Project Manager Trainee на той момент у компанії не було, але була позиція Business Analyst Trainee.

На співбесіді з провідним бізнес-аналітиком я навіть не розуміла, що це за професія. Так вийшло, що до співбесіди я не готувалась і вирішила все почути з перших вуст: якщо зрозумію, що це моє, — значить, моє. HR двома словами пояснила, що бізнес-аналітик — людина, яка спілкується з клієнтом, з’ясовує його потреби, а потім доносить ці потреби команді. Якщо чесно, це не сильно просунуло мене у пізнанні професії.

Зараз зрозуміло, що тактика була не дуже. Можна було витратити принаймні пару годин на статті і публікації про бізнес-аналіз перед співбесідою, до того ж їх можна знайти мільйони. Думаю, тоді мене витягли soft skills, напрацьовані у виші.

У квітні 2021-го я потрапила на оплачувану позицію trainee, а 3-місячну практикантську програму проходила, закінчуючи навчальний рік у виші. Той ще челендж: коли ти на нульовому рівні, стажування вимагає 8 годин на день; стільки ж займає основна робота. Кінець навчального року — гарячий час, не дуже розслабишся.

Досі не можу забути суперечливе відчуття, коли ти викладач і студент одночасно: приймаєш іспити, а потім — складаєш. Приблизно за місяць такого подвійного життя я відчула, що це моя професія. У бізнес-аналізі багато ніби з улюбленої наукової сфери: ти маєш докопатися до суті, вивчити, правильно інтерпретувати і чітко описати. Це розуміння надавало сил, допомагало не здаватися.

Ще допомагала підтримка сім’ї — у мене дуже вірили, особливо старша сестра. Я з нею тренувалася перед кожним рев’ю з практикуючими бізнес-аналітиками.

Вербування

Я розповідала сестрі все, що вивчила, вона запитувала, коли їй було незрозуміло. Для мене це ідеальний спосіб структурування знань. Так вийшло, що в Юлі теж прокинувся інтерес до бізнес-аналізу, на другому місяці мого стажування вона із захопленням читала Карла Вігерса, біблію бізнес-аналітиків.

Після останнього, шостого рев’ю мені порадили пройти ще й технічне. На думку бізнес-аналітиків компанії, я тягнула на позицію трохи вище, ніж Junior Business Analyst, яку можна отримати після успішного завершення практики. Так я і зробила.

Два додаткових 1,5-годинних рев’ю за матрицею навичок бізнес-аналітика з експертом компанії — і ось я вже Strong Junior Business Analyst. За 4 місяці після стажування мене взяли помічником у діскавері-групу проєкту. Ще за кілька місяців, у січні 2022-го, я стала мідлом.

Моя ж сестра, завербована мною :), закінчила стажування у грудні 2021-го, і нехай краще вона сама розповість свою історію.

Юлія Козонова, 39 років

В Одеській академії я отримала диплом за спеціальністю ще більш віддаленою від IT, ніж у Олі — «Консервування плодів та овочів». Захистила кандидатську, працювала доцентом на кафедрі технологій ресторанного й оздоровчого харчування.

Паралельно була науковим керівником лабораторії здорового харчування, директором клубу здорового харчування, начальником відділу міжнародної роботи з договорами. Пристойне навантаження, одним словом.

Я зліва, Оля — справа

Про зміну місця роботи думала давно. Мене не влаштовували перспективи кар’єрного зростання, точніше, їх практично не було. Модель взаємодії з колегами і керівництвом у виші вибудована, м’яко кажучи, неефективно. Втім, це загальне лихо системи освіти. Зрештою, робота оцінюється не зовсім адекватно. Зрозуміло, що платять в освіті мало, але я більше про невідповідність зарплати витраченим зусиллям.

Зараз склалася ситуація, коли винагорода доктора наук, професора трохи вища за винагороду доцента. Працюючи на півтори ставки, доцент матиме професорський дохід чи навіть більше. Хіба це нормально? Адже щоб стати професором, потрібно докласти величезних зусиль, брати на себе навантаження, яке не входить до робочих обов’язків, пропадати на роботі вечорами та у вихідні. Особисто для мене винагорода є важливою частиною мотивації, а такий стан речей демотивує.

Перш ніж наважитися піти, я приміряла на себе різні заняття. Думала навіть про монетизацію свого хобі — я пишу картини. Проте швидко зрозуміла, що хобі — не те саме, що бізнес: навряд я зможу бути творцем, менеджером, бухгалтером і маркетологом в одній особі. За своє життя я встигла зрозуміти, що я командний гравець і мені потрібен колектив.

Моя робота

ІТ-сфера, як і в Олі, обмежувалась у моїй голові кількома позиціями: розробник, тестувальник і менеджер. З мізерного списку мені найбільше підходив менеджер, але наслухавшись, чим доводиться займатися на цій посаді, вирішила, що це не для мене.

Про існування бізнес-аналітиків дізналася від Олі. У неї почалося стажування, а я бачила, як їй подобається, і теж вирішила спробувати. Спочатку мене ледь не переміг внутрішній скептик: те, що ми рідні сестри, не означає, що нам має подобатись одне й те саме. А потім я взялася за книгу Карла Вігерса.

Прояснення

На мене дуже вплинуло розуміння, яке дав Вігерс: у бізнес-аналізі нічого не лежить на поверхні, треба копати. Копати! Що може бути кращим для людини з науки. Плюс, мене підкупили слова досвідчених бізнес-аналітиків, яких дивилася на YouTube, що для цієї професії не обов’язково мати технічний бекграунд.

Спочатку основна складність полягала в тому, щоб змінити підхід до вивчення об’єкта на бізнесовий. У моєму науковому минулому ми не дуже дбали, скільки грошей принесе проєкт, скільки користувачів залучимо, як можна покращити продукт, щоб залучити ще більше користувачів та заробити ще більше. Ми просто вважали, що рухаємо науку, і не думали про комерційний бік питання.

Несподіване відкриття: після десятків YouTube-роликів практикуючих бізнес-аналітиків з’ясувалось, що далеко не всі люди логічно викладають думки. Я вже подумала, що проблема в мені: можливо, в мене гіперфіксація на логіці, а бізнес-аналітику не обов’язково бути таким послідовним. Оля порадила підписатися на відомого в українській BA-спільноті бізнес-аналітика і викладача Дениса Гобова, і я заспокоїлась. Він добре пояснює свою позицію, будує причинно-наслідкові зв’язки, і з деталізацією — повний порядок.

Як мені здавалось, я була ідеальним Trainee: прочитала і подивилася про бізнес-аналіз стільки, скільки не знають багато джунів. Насправді ж я досить інертна людина, не люблю зміни у житті, тому зробити радикальний крок у кар’єрі мені було важко. Я довго зважувала «за» і «проти», прокручувала в голові мільйон сценаріїв, поки не переконалась остаточно, що мені туди треба. Проте вдалося мені не з першого разу.

У червні 2021-го я відправила резюме у DataArt і пішла на англомовну співбесіду. Виявилось, що мого Intermediate недостатнього для позиції Trainee — потрібен Upper Intermediate. HR порадила підтягнути мову та повернутися за кілька місяців. Я знайшла репетитора і займалася з ним онлайн двічі на тиждень. До речі, зараз маю рівень Advanced.

Спроба № 2

Після відмови, паралельно із підтягуванням англійської, я пройшла ще декілька співбесід в інших компаніях, але зрозуміла, що хочу саме туди. Можливо, це вплив сестри, яка вже стажувалась, але, найімовірніше, вплинуло те, що вимоги до початківця значно відрізняються. Десь від тебе чекають монотонної секретарської роботи: взяти список запитань, поставити клієнту, записати відповіді та передати команді. Дякую, але мені хочеться більше самостійності, і я готова до відповідальності.

Коли я збиралася знову спробувати пройти англомовну співбесіду, Оля надіслала посилання на оголошення про набір до школи бізнес-аналізу в DataArt. Виконавши логічні завдання, і записавши мотиваційне відео англійською, я пройшла відбір до групи.

Ми навчалися на реальному кейсі, пройшли всі етапи проєкту, починаючи з діскавері: вивчали бекграунд, визначали цільову аудиторію, аналізували стейкхолдерів, описували поточний та бажаний стани тощо. Потім описували вимоги: функціональні, нефункціональні, перехідні. Я перша зі свого потоку здала всі 7 домашніх завдань, необхідних для фінального заліку. Не знаю, чому так вийшло, ніби нікуди не поспішала.

За підсумками навчання мене запросили на технічне інтерв’ю з бізнес-аналітиком, експертом, де я отримала зворотний зв’язок з домашніми завданнями та попередній офер на стажування. Потім було інтерв’ю з HR, а 1 жовтня я вийшла на позицію Business Analyst Trainee.

За два місяці стажування з ментором мене взяли у перший справжній проєкт, де замовником є велика американська компанія. Зараз, улітку 2022-го я, як і раніше, працюю з цим замовником, вже як Strong Junior.

Чи було мені важко? Дуже! Стільки нової інформації, стільки всього незрозумілого і нелогічного, на перший погляд. Перед кожним рев’ю я розповідала сестрі теорію з екзаменаційних питань, мені здавалося, що все зрозуміло, я знаю, як це застосовувати на практиці. Потім Оля наводила приклади з проєктів, у яких встигла взяти участь, і виявлялося, що все зовсім інакше. Але такі речі тільки підвищували мій інтерес, я думала: «Як же це так?», — та йшла копати в темі глибше.

Ще запам’яталося відчуття віртуальності на початку. В академії я практично щодня ходила на роботу і бачила своїх колег, а у проєкті ми переважно працюємо онлайн, з дому.

Рада, що переступила свою обережність і зважилася на зміни. І дякую сестрі, яка показала своїм прикладом, що за межами нашої рідної академії є цікава робота, схожа на наукові пошуки, за яку добре платять. Хоч мені і докучає синдром самозванця, загалом мені комфортно у новій сфері з новою професією.

👍ПодобаєтьсяСподобалось33
До обраногоВ обраному8
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Як же це все сумно читати. Люди з такий крутих позицій йдуть в сране айті, бо їх роботу не можуть нормально оцінити...

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Оля ты большая молодец! Так держать! :)

Дуже надихаюча історія — у мене самої досвід пізнього набуття нинішньої професії, дякую!

Вітаю, що знайшли себе в ІТ! І дуже сумно, що молоді і талановиті науковці змушені йти з науки через ганебну компенсацію. Дуже хочеться вірити, що це колись зміниться...

Молодец, Оля!) Business Analyst интересная профессия, хорошо что у тебя хороший английский и системное мышление. А там и до ПМ недалеко, навыки менеджера после академии должны быть на уровне))

Я тільки підтримую героїв статті із світчінгом. Треба закрити більшість інститутів, особливо якщо воно нікому не треба. Немає в країні грошей на достойну оплату для вишів — закрити що не тягнемо, студенти в Польщу, США чи Германію де потрібні мізки. Хто захоче може йти в айті одразу після школи, чи навіть у школі, за прикладом шановного пана Мирослава. До речі йому вистачає грошей на приватну школу для своїх дітей.

Вот и отличный ответ, на вопрос, почему высшее образование в упадке, потому что проще и выгоднее писать код, чем нищенствовать в системе образования.

Треба прибрати гривню та зробити валютою євро, тоді все стане норм. Бо в універах платять гривнями, а за код — тими ж бумажками х40.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Краще б деканом залишились. Була би поважною людиною, робила би корисні речі, а так якось сумно.

Та й взагалі декану заробити є різні заробити. Більш меньш легальні.

У вас досить заскриптоване і совкове мислення. А жінка молодець.

Мислення полягає в тому, що людина потратила час на досягнення серйозних скілів, після чого пішла на примітивну роботу, де ці скіли мало хто оцінить. Я не кажу що ця робота погана, всі професії хороші і потрібні, але не всюди треба витрачати стільки часу на навчання.

Мислення полягає в тому, що людина потратила час на досягнення серйозних скілів

Человек действительно потратил свое время. Тут соглашусь.
Но как коррелирует корочка бакалавра, магистра, доцента, профессора с серьезными скилами? Скилами чего?

О, еще один. Так сам иди деканом работай, будешь уважаемым человеком. Это как владелец Мерседеса критикует соседа, который из Таврии тоже пересел на Мерс, дескать был молодцом, патриотом, поддерживал отечественный автопром, но нет, пересел на это немецкое говно.

Мені теж було сумно йти, але тут не тільки про систему взагалі — і про конкретне місце теж) крім того, я все ж не повністю пішла і продовжую читати лекції на долю ставки та допомагаю студентам з міжнародними програмами. Зараз почуваюся більш «на своєму місці»

Наш завкаф якось на випуску студентів сказав, що дуже нам заздрить, бо через півроку, більшість з нас зможе заробляти непогані гроші в доларах, для більшості викладачів недоступні. Це сумно насправді, і багато говорить про рівень освіти в Україні

гроші в доларах, для більшості викладачів недоступні.

То через те, що більшості викладачів не дано навчитись чомусь новому?

А як навчаться то що? Свічнуться в PHP?

Да. Заниматься практической работой и часть времени — преподавательской.

У нас очень странные требования к универским преподам. Практикующий специалист будет не соответствовать лицензионным требованиям (методички, подготовка студентов к каким-то олимпиадам и конкурсам, статьи в никому не нужные журналы и прочее). Именно поэтому практикующий специалист в универе — очень редкий вид)

статьи в никому не нужные журналы

Для своего времени данное требование было корректным.
Работы соискателя должны были выдерживать критику как других профессоров, так и широкой общественности.
Другой вопрос, что с тех пор интернет появился, а высшее образование ни сдвинулось ни на шаг с совкового прошлого.

Практикующий специалист будет не соответствовать лицензионным требованиям

А непрактикующий будет несоответствовать требованиям современного мира.

Так и я про это.
Поэтому универы с каждым годом всё печальнее, и часто ролики на YouTube будут полезнее лекции.

Це вже куди побажають.
Мова про те, що якщо викладач нездатен навчитись, то, чи як же він вчить інших?

Подавляющее большинство учителей не заслуживают даже того, что им платят так как преподают на отъебись, не развиваются, не ставят за цель научить а лишь выкладывают материал и отрабатывают часы. Многие и вовсе обиженные на жизнь психопаты, которых нельзя подпускать к детям и студентам.

Да, я знаю что есть прекрасные учителя, фанаты своего дела (а то сейчас набегут и скажут «а у меня были идеальные учителя»), которые получают кайф от того, что ты что-то понял материал, постоянно совершенствуют и адаптируют методику преподавания и материалы. Но такие учителя единицы.

Так это логично. Стартовая зп молодого учителя — ниже минималки (существует специальная доплата для поднятия до уровня минималки).
Соответственно толпы желающих там нет и готовы взять хоть кого-то.

молодого учителя

А не молодого, со стажем то есть, примерно 15к (со всеми доплатами).

Молодці дівчата, наполегливі та старанні) Круто, коли в айті йдуть люди з хорошою англійською, з науковим бекграундом. Це вигідно відрізняє нас від індусів:)
Ну і ви з державного забезпечення перейшли на самозабезпечення та тепер будете заводити валюту у країну) Це ще один дуже хороший бонус)) Принаймні для нас всіх як для платників податків.

Меня всегда удивляло, как можно работать аналитиком (с приставкой «бизнес» или другой), не имея перед этим опыта работы программистом.

(По этому поводу есть хорошее высказывание: «аналитик — это непрограммирующий программист»)

как можно работать аналитиком

Точно также как вести курсы программирования при этом не проработав и месяца в команде разработчиков.

Програміст, який не програмує це архітект

Что делает архитект на многолетнем проекте после того, как за 3 месяца сделана и формализована архитектура? Уходит взакат?

Меня всегда удивляло, как можно работать аналитиком, не имея перед этим опыта работы программистом

Таким образом, занимая роль архитекта, вы имели сильный бекграунд программиста.
Могли бы вы создавать архитектуру, никогда не писавши код?

Человек не только никогда не писал код, но и никогда не взаимодействовал с разработчиками в процессе работы над проектом.
В таких кейсах единственное, что можно предложить — это Junior BA.

я, як і моя сетсра, прийшли на 3-х місячне стажування на позицію трейни. Стаття вийшла через рік, як я змінила місце роботи. Тож, за цей час я зросла трішечки

Сеньйор, а таку хуйню несете. Вибачте за прямоту.

Как-то не очень хорошо начинать общение с хамства, коллега. Вам бы ваши soft skills надо улучшить. Извините за прямоту.

Програміст, який не програмує це архітект.

Слова «непрограммирующий программист» по отношению к аналитику означают, что ему желательно иметь программистское мышление, чтобы разговаривать на одном языке с программистами и писать свои документы ясно, четко, логично и структурированно.

У лучших аналитиков, с которыми я работал, был перед этим опыт работы программистом. Без опыта помню только двух, которые хорошо справлялись со своей работой. Одна — выпускница мехмата, долгое время работала математиком. Второй закончил университет по специальности Computer Science.

Для примера, на моем текущем проекте как раз такой аналитик без программистского опыта. Она работает на проекте несколько лет, в принципе умная и хорошо разбирается во всех бизнес процессах. Но говорит и пишет непонятно и хаотично. Зачастую ее сложно понять.

К примеру, пару месяцев назад она написала такую постановку задачи, что я ничего не понял, пришлось долго разбираться с ней и с другими коллегами и в итоге я все переписал своими словами. Получилось 5 страниц текста вместо исходных полутора, но зато разложено по полочкам.

Кстати, по поводу архитекторов: непрограммирующий архитектор — это так себе архитектор. Архитекторы, которые сами не программируют, в итоге теряют связь с реальностью и создают переусложненные решения. Спольски метко назвал таких «архитектурными астронавтами»: www.joelonsoftware.com/...​ure-astronauts-scare-you

Бізнес аналітик це про бізнес і вимоги продукту і стейкхолдерів. Технічні питання бізнес аналітик узгоджує з командою розробників або з архітектором.

Саме те, про що ви говорете мене завжди зупиняло, коли я думала про перехід. Але, тут більш про системне мислення і виявлення потреб замовника, а вже деталі реалізаціїї — це робота команди.

Вітаю, ви великий молодець) і привіт від студентів)

Привіт від студентів!

І вам привіт! Рада бачити)

Як же це все сумно читати. Люди з такий крутих позицій йдуть в сране айті, бо їх роботу не можуть нормально оцінити...

Але ж і у #раному ІТ жіночкам теж не дуже раді ;) Коли скіли виростають до middle/senior, починається пресинг, заздрість і нездорова конкуренція (це коли ти ще свіжак, робиш все підряд, то роблять вигляд, що тримають за «красиві очі», а не те, що пашеш, як кінь). Короче, краще відразу йти в паталого-анатоми ;)

Ну я зовсім не про ту проблему писав. Проблема патріархату набагато більша і ширша, хоч серед програмістрів цього лайна трохи менше, ніж на інших виробництвах, але теж вистачає.

І багато жінок самі стоять на захисті патріархату і дозволяють собі мерзенні сексистські речі. Наприклад моїй хорошій подрузі, яка у нашій сфері працює, шефиня говорила «А нашо тобі більша зарплата, у тебе чоловік мало заробляє?».

сексизм+патріархат (підгнивший)= раша. І ЄС не буде таке терпіти довго від кандидата в члени ЕС (який ще й авансом дали), тому потрібно викошувати такі речі штрафами, звільненнями (як у FAANGS компаніях).

Шо ви таке пишете? Від патріархату в Україні тільки спогади лишились. Судова практика, кзоти та кількість медичних закладів для вирішення жіночих проблем vs чоловічих тому підтвердження. В усіх компаніях, де я працював, завжди була позитивна дискимінація, ми дівчат на руках носили, бо їх було одна-дві на команду. Єдиний негативний приклад, що маю — це жінка ПМ із надзвичайно низькою самооцінкою, от їй у роботі постійно заважали чоловіки. Любий факап — винна дискримінація. Ну то клінічний випадок. Що до ЕС, ви вважаєте, що брати в штат за приналежністю до раси, статі чи певної групи суспільтва — то правильніше, ніж за скілами? Квоти для жінок — то норма?

Жодного разу не стикались з позитивною дискримінацією, проте купу разів бачила, як факапили саме мужики і їм завжди зходило з рук. Також було кілька випадків, коли дівчат не брали на проект, бо «пухлелька» (або в присутності інших колег дівчині натякали на зовнішність дурними жартами, навіть одна дівчина звільнилась на 2й тиждень роботи). Я розумію, що в нашому ІТ «на війні, як на війні» і далеко ще від європейських стандартів (може трохи краще від інших галузей), проте пора змінювати його штрафами не тільки за прояви мізогінії, але й штрафами HRів та роботодавців, котрі задають «зовсім неєвропейські питання» на співбесідах (до речі, питання про хобі та проведення вільного часу, наскільки знаю, заборонено в ЕС)

ЄС не є однорідний. Консервативні і християнські партії там теж отримують неабияку підтримку. Звісно, рашка то дно, але думати що в єропі справи на порядок краще, ніж у великих Українських містах не варто.

Так чого працюєш в «сраному айті»?

Бо у мене нема вищої освіти і, тим більше, наукових ступенів.

Ой, да ладно. Будто вы в университете не учились.
Какая связь вообще между наукой и украинскими ВУЗ-ами?

Не вчився. Тільки в технікумі після 9 класу школи, після чого в 17 років пішов гамнокодити ще до того, як це все стало модним.

А почему ты пошел в «сранное айти» если вокруг так много «крутых позиций»?

Хочешь оценить работу учителей? Отдай своих детей в хорошую частную школу где платят $5-10к в год. Не знаю как сейчас, но знакомая еще 15 лет назад в подобной школе учителем зарабатывала на уровне мидла.

А я в айті відразу пішов, у мене навіть вищої освіти нема. І так, дитину планую віддати в приватну школу.

Так айти сраное или офигенное, куда вы пошли сразу же?

Ну так бабки платят )))

Точно так само без освіти я б міг стати сантехніком чи плиточником. Професії потрібні і оплачувані, але явно не такі інтелектуальні і аристократичні, як наука.

Мені просто прикро що люди, які хотіли працювати з наукою і мають певні досягнення в тій сфері, змушені перемикатись на простіші професії через відсутність гідних гонорарів.

змушені перемикатись на простіші професії через відсутність гідних гонорарів

Если IT — простая профессия, почему высокие гонорары и дефицит кадров?

почему высокие гонорары

Це тільки у небагатих країнах.
Хоч чимось має підфартити :-)

Мені просто прикро що люди, які хотіли працювати з наукою і мають певні досягнення в тій сфері, змушені перемикатись на простіші професії через відсутність гідних гонорарів.

В Китае и на западе таким людям платят больше ИТшникам. Людям которые реально в науке. Пищевая промышленность не совсем наука, по крайней мере не самая нужная. Хотя, сейчас набирает тренд штучной еды, растительного мяса, так что может хайпануть.

змушені перемикатись на простіші професії

С каких это пор ИТ это проще? Вы не найдете много успешных свитчеров в ИТ, максимум QA или джун dev на каком-нибудь легаси которое никто не хочет трогать. В то же время, ИТшнику не составит труда пойти в науку, так как умеет работать с информацией и самообразовываться. Пищевая промышленность? Да вообще за пару месяцев при желании можно изучить.

Знаю ИТка у которого хобби биология и химия, что очень отдаленно от ИТ и технологий, но он заткнет любого выпускника биологического/химического факультета. У него целая хим лаборатория в дома, сам себе бурыжит лекарства. И это лишь хобби и самообразование. И таких примеров полно в разных направлениях — куда бы не сунулся ИТшник, он может достичь успеха. Ну кроме гуманитарных дисциплин по типу юриспруденции, или медицины где без практики сложно, но и таких задротов хватает.

В очередной раз пришёл к выводу, что высшее образование Украины это вещь слабо связанная с реальностью. Целая деканша, кандидат наук вынуждена идти джуниором. Для науки США или Европы — ноосенс

Во всем мире кандидат наук, если он ни строчки до этого на фронтенде не сделал, будет терпеливой су4кой сидеть учить реакт на рабочем месте и будет ДЖУНИОР фронтенд разработчиком.

Почему нельзя работать по профилю?

Мало платят, нет удаленки, зарплата в гривне.
www.google.com/...​лата профессора в украине

Ассистент — 8959,33 грн;
Доцент — 10982,41 грн;
Профессор — 11688,88 грн.

Она кандидат наук, вот по этой науке можно работать. Нет?

Вот ты странный. Идёшь на апворк и там по этой теме что хочешь

Не знал. На этой площадке есть вакансии для кандидатов наук?

Там есть для умеющих что-то. Я не защитился, но со знаний в процессе защиты полученных живу. Почему мадам — автору нельзя сделать так же?

Так а нах, если можно по её специальности иметь больше?

При чем тут специальность, когда речь про умения?
Что умеет декан украинского ВУЗ-а, за что рыночек готов платить много?

Ну так чтобы стать кандидатом наук нужны умения, нет?

Нет.
Вы не имеете совершенно никакого представления про украинское высшее образование.

Та я имею, ты почитай пост выше : целая деканша идёт джуниором, О_о

Ну да. Это значит, что:
1. На позиции декана ее приобретенных навыков недостаточно, чтобы пойти в мидлы
2. На позиции джуна ей платят больше, а перспективы выше, чем на позиции декана

Это вы еще, видимо, не сталкивались с травматологами, ушедшими на фронт. Не тот, что военный, а тот что фронт-энд.

ну это немного тупо, уехав за границу и приложив усилия по сдаче экзаменов и изучению языка можно намного больше получать чем даже синьор разработчик.

Образование нужно омологировать и подтверждать. Это годы.

я подтверждал диплом, около года все заняло, даже стаж работы подтвердили. На все ушло около года. Кому нужно тот справится

С врачами все интереснее.
Какой бы опыт вы не имели, вы не сможете пойти по специализации без местной интернатуры и ординатуры.
Таким образом вам нужно подтвердить диплом (до года), год доучиться в ВУЗ-е и еще несколько лет на интернатуре и ординатуре, прежде чем пойти работать по специальности.

interchange-germany.ru/...​ уже имеется 6 летнее мед.

окей, за 5 лет примерно, и все от страны зависит. Но если все сложно сложно то конечно можно и джуном попробовать на фронт

Таким образом мы возвращаемся к посылу, что те, кто может, уезжают заграницу и работают по призванию. Кто чуть-менее пробивной, свитчатся. Остатья работать в Украине не в IT в скоуп саксесс-кейсов не входит.

У меня в семье 3 врача. Я примерно понимаю сложности.

Можна було б, але там є свої проблеми. Я ще у виші змінила свій напрям, бо було не цікаво...

Тю, мне наука очень пользительна для кармана

У нас в АУ наоборот из синьоров идут в науку, в университет

Розумні люди замість того щоб займатися наукою йду фактично на касу в макдак, бо їх роботу нормально не оцінюють. Це сумно.

Як можна займатись наукою, коли нема фінансування?
От і йдуть...

Тому і сумно

Так вийшло, що у країнах пост СРСР наука не знайшла собі місця 🙄

Дівка гарна
А отут не згоден

якщо я навчаюсь на автоматизації, можу спокійно зібрати комп’ютер, відформатувати жорсткий диск, зрозуміти, що за проблема виникла у ПЗ (а тоді ПЗ було не таким юзер-френдлі, як зараз). Це класика: люди часто ототожнюють з ІТ те, що не зовсім ІТ

Мабуть малося на увазі послуга як телемайстер

хм.... зібрати з готових частин, то не ІТ у розумінні ДОУ (?).
Відформатувати диск — то що за уміння таке? :-)

Format /mbr
Не кожен міг осилити
Не кажучи про більш складні кейзи

Та ладно 😂

Format /? та читай читай читай 🤣

Чомусь цікавими усі історію світчингу є хіба тим звідки світчиться людина.

Знаю кількох доцентів з ОНАПТ, вони навіть і не думають йти очі кодом випалювати. Щось ви не на дуже харчовій спеціальності деканили :)))

особисто я не зовсім харчові — це правда) я була на факультеті автоматизації)

Розумію. З іншого боку — там декілька років тому одну деканку прийняли на хабарі. Так що може й в програмування то вірний шлях

Підписатись на коментарі