Короткий гайд для переселенців у Норвегію

Привіт! Я Марина SEO Specialist української продуктової IT-компанії Brainstack_. На початку війни переїхала до Норвегії в місто Берген.

В моєму досвіді вже був 2014 рік, так я зрозуміла, що за кілька днів лише прикордонними областями війна не обмежиться. Вранці 24 лютого я планувала спочатку їхати до Польщі, бо туди дозволили їхати з домашніми улюбленцями без документів. Коли 24-го сиділа в метро, зі мною зв’язалась подруга та запропонувала допомогу з житлом в Норвегії. Так сталось, що країна обрала мене, а не я її...Разом з кішкою Аррау вирушила в довгу та непросту дорогу.

У цій статті поділюся своїм досвідом та враженнями від проживання у Норвегії.

Шлях до тимчасового дому

Перший кордон Україна — Словаччина перетинала пішим коридором. Стояли в черзі 17 годин. Черги були великі, дуже довго не пропускала українська сторона — я так і не зрозуміла, чому саме. Але було багато волонтерів, які постійно пропонували їжу, воду, чай, каву, шкарпетки, ковдри та інше. Подальша дорога до Норвегії зайняла ще тиждень.

Для переселенців існує 2 типи переїзду до Норвегії. Як переселенцю важливо пам’ятати, що Норвегія не є членом ЄС, тому подача документів дуже відрізняється на законодавчому рівні. Ти можеш приїхати як переселенець, і тебе, скоріш за все, заселять в табір для біженців (на період реєстрації). Або приїхати цілеспрямовано до рідних чи друзів, як було в моєму випадку.

Якщо ти заселяєшся в готель (МУТАК — основною особливістю мутака є те, що ви самі ведете господарство у готелі(те що стосується побуту, прибирання, прання тощо. Готувати зазвичай непотрібно, принанні я не зустрічала такі) для біженців, потрібно бути готовим, що він завжди буде різний. Тут можу порадити їхати не у великі міста, а в менші. Столиця Осло, наприклад, дуже помітно була переповнена біженцями. Особливо так було в квітні, зараз ситуація дещо краща, бо людей почали поступово розселяти. Держава і місцева економіка не справляються с великим потоком біженців. Важливо розуміти, якщо ти приїхав в якесь південне містечко, наприклад Берген, навряд чи тебе далі відправлять на далекий північ країни. Авжеж є і такі випадки, але їх одиниці. На кожен такий готель або табір закріплені волонтери, кількість волонтерів залежності від кількості біженців. Зазвичай вони допомагають в організаційнії, питаннях реєстрації та подачі документів, а також до них можна звертатися по будь-яку допомогу, якщо вони не в силах допомогти, то обов’язково порадять що в такому випадку робити.
Буває що люди, які 2 місяці находяться в готелі, не можуть отримати документи, але бува і навпаки — люди отримують відповідь від міграційної служби вже через 2-3 тижні після реєстрації. Потім їх перенаправляють жити в умовно своє житло.
*(апдейт 1: Вже були неодноразові випадки коли з Бергену та Осло відправляли на північ, але і були випадки коли з Бергену відправляли на південь.
апдейт 2: За словамі буженців хто пройшов мутак або навіть декілька мутакив, то в великих містах краще. Є різні опції у вигляді басейнів, розважальних центрів, парків, музеїв, кінотеатрів тощо. Не знаю як зараз, але навесні видавали купони та карти актівіті для всього цього.
апдейт 3: це не волонтери. Це працивники організації HERO, яки за це отрімують зарплатню. В них є певний перелик обовязків, котрий я точно не знаю, але до них дійсно можна звернутися за інформаційною допомогою.)

Буває так, що люди, які 2 місяці находяться в готелі, не можуть отримати документи, але буває і навпаки — люди отримують відповідь від міграційної служби вже через 2-3 тижні після реєстрації. Потім їх перенаправляють жити в умовно своє житло.

Як оселитись в Норвегії, якщо в тебе є тут друзі, знайомі, рідні

Коли перетинаєш кордон, обов’язково потрібно говорити, що ти біженець, але тобі є куди конкретно їхати в країні, де жити, у кого зупинитися. Потім потрібно реєструватися на адресу людини, яка готова прийняти тебе до себе.

В такому випадку, ти сам розпочинаєш оформлювати необхідні документи, без супроводу волонтерів. Але про будь-яку допомогу ти все рівно можеш просити місцевих службовців, принаймні ті, що зустрічалися на моєму шляху, були дуже файними та допомогали на усіх етапах. На сьогодні я уже з’їхала на своє житло, котре мені запропонувала комуна, та допомагає сплачувати оренду.

Перед заїздом в житло, співробітник з держструктури обов’язково оглядає умови проживання: чи відповідають вони нормам, чи комфортно тобі буде проживати, безпечно, наявність обов’язкових датчиків диму, вогнегасника, бойлера, лічильників, необхідних меблів, власне, комунальних послуг тощо.

Якщо чогось не вистачає, то держава все докуповує. В мене навіть запитували, не потрібно мені поставити другий замок (внутрішній на ланцюжку), «щоб я відчувала себе у безпеці». Якщо житло не зареєстровано належним чином, або зареєстровано, і не відповідає всім встановленим нормам — тебе не заселяють. Такі реалії Норвегії.

Потім, як і в Україні, ви підписуєте договір на період, зазвичай, в рік. Але на відміну від подібних договорів нашої батьківщини, тут з цим досить суворо все. Наприклад, ти повинен попередити про те, що полишаєш житло, за три місяці. Інакше залогова сума (яка тут прирівняна до 3-місячної оренди) не повертається. Цю залогову суму також сплачує за тебе комуна.

Якщо ти приїхав з домашнім улюбленцем, потрібно бути готовим, що тварину заберуть на карантин. Наприклад, моя кішка Аррау на карантині була майже три місяці. Перевірка документів та отримання результатів аналізів, як виявилось, у Норвегії займають достатньо часу.

Потрібно зауважити, що за карантин я не платила (як і всі біженці цієї хвилі). Деякі з історій, які розповідають інші українські тимчасово переміщені особи про карантин для тварин, дуже сумні. Тож якщо у вас буде можливість здати тварину на перетримку в карантин в місто — Skiptvet, то це насправді найкраще, що в таких умовах може статися з вашою тваринкою. Я раджу зробити документи у Польщі чи на шляху до Норвегії, це вам може зекономити час та нерви.

Процес подачі документів

Здається, норвезька бюрократія — найповільніша у світі. Подача документів виявилась процедурою дуже довгою та туманною. Коли приїздиш в країну, спочатку реєструєшся в поліції як біженець, отримуєш виписку про те, що ти зареєстрований. З цього моменту ти маєш право на медичне обслуговування та знаходитися в країни легально. Наприклад, на момент виходу статті я вже більш як 90 днів в Норвегії, і з тим номером, що мені надала поліція, я тут маю право знаходитися.

Далі тебе направляють до місцевої міграційної служби. Там потрібно подати пакет документів на отримання дозволу на тимчасове або на постійне місце проживання. Поки чекаєш відповіді, ти вже маєш офіційне право на перебування в країні та право на отримання медичної допомоги. У випадку отримання позитивної відповіді, ти маєш повний пакет того, що і громадянин Норвегії, а також, що дуже важливо, — офіційне право на роботу.

Окремо хочу зауважити, що зазвичай людина навіть з таким пакетом документів не має права відкривати власну справу (чи той же ФОП, щоб працювати на себе), але в наших реаліях можливо для тимчасово переміщених осіб можуть внести додаткові корективи.

Виплати та робота

Виплати, котрі тобі надають в Норвегії — рівні місцевій мінімальній заробітній платі. Ти можеш їх отримати, відвідуючи адаптаційні курси (курси вивчення норвезької мови). Але поки ти не отримаєш офіційний дозвіл від міграційної служби, ти не можеш отримувати виплати та, відповідно, відкривати банківську карту для зарахування матеріальної допомоги.

Матеріальну допомогу ти можеш отримувати максимум 2 роки. Стільки ж, згідно з чинними нормами, ти можеш безкоштовно вивчати норвезьку мову. Втім, як показує практика, її реально вивчити за пів року, якщо справді ретельно вчитись. Мова тут необхідна, щоб влаштуватись на більш-менш гарну (або за моїм фахом чи напрямком) роботу. Чим швидше вивчиш мову, тим швидше ти зможеш приступити до роботи або навчання у ВНЗ.

Будь-яка робота в Норвегії вважається офіційною. Тебе не мають права депортувати, якщо ти офіційно працюєш і платиш податок державі. Норвегія — це країна соціалізму, тут ти не будеш знаходитись за межею бідності, але ти й ніколи не станеш заможним.

Пільги для українців

Всім біженцям надають купони: на похід в кіно з дітьми, безкоштовний басейн, на різноманітні культурні заходи, філармонію, оркестр, особливо тим, хто проживає в готелі. Дуже багато активностей як для дітей, так і для дорослих. Є можливість відвідувати безкоштовно спортивні секції з футболу та інші. Спортивні заходи та активності, такі як катання на лижах, похід в гори, дуже тут розповсюджені та популярні.

Вищу освіту можна також отримати безкоштовно. Навчатись можна відразу на декількох спеціальностях. Багато професій підлаштовані під роботу (ти можеш навчатись та паралельно працювати).

Для українців транспорт безкоштовний. Також надається одна безкоштовна поїздка на далеку відстань (це на той випадок, якщо тебе розприділяють з готелю до іншого міста). На відміну від Києва він тут ходить за чітким розкладом. Наприклад, якщо ти не встигаєш на автобус, то на пором ти також не встигнеш (вони чітко підв’язані один під одного).
* (апдейт 4: на сьогодні (4 серпня 2022) транспорт для Українців здається вже платний, окрім землі Vestland, тут транспорт безкоштовний для Українцив до 1 вересня 2022)

Тим, хто приїздить до Норвегії на машині, слід пам’ятати, що правила дорожнього руху відрізняються від тих, що є в Україні. Наприклад, тут встановлені деякі дорожні знаки, яких в нас немає. Це пов’язано з особливостями гірської місцевості, серпантинами, особливостями дорожніх розв’язок та навіть менталітетом водіїв. А штрафи, своєю чергою, дуже великі.
* (апдейт 5: якщо ви заїхали до Норвегії на власному транспорті, то будьте готові, що з мутака до міста розпреділення ви будете діставатіся за ввласні кошти, коли як в іншому випадку без свого транспорту, біженцям оплачують дорогу з мутаку до міста розселення).

Труднощі, з якими можна зіткнутись в Норвегії

З того, що я встигла помітити, для українців у Норвегії найтяжче долати наступні моменти:

— різні менталітети;
— мовний бар’єр: англійську знають всі або майже всі, але все одно превалює, звісно ж, норвезька;
— ціни: взагалі окреме питання, вони мінімально на 50%, а максимально — у 3-4-5 разів вищі ніж в Україні на все (транспорт, їжа, заклади харчування), а оренду та купівлю житла навіть страшно порівнювати; наприклад, безлімітний інтернет мені тут обходиться десь в $100, тоді коли в Україні — ну, максимум $10;
— закон: з одного боку, він захищає, з іншого — дуже зв’язує руки;
— медицина та черги в поліклініку;
— не дуже зручна логістика між містами, окрім того, немає зручних додатків для туристів на випадок подорожей всередині країни, які б допомагали тим, хто їздить без власного авто;
— оформлення біженства: норвезька бюрократія, як я вже казала, є однієї з найповільніших у світі.