Короткий гайд для переселенців у Норвегію

Привіт! Я Марина SEO Specialist української продуктової IT-компанії Brainstack_. На початку війни переїхала до Норвегії в місто Берген.

В моєму досвіді вже був 2014 рік, так я зрозуміла, що за кілька днів лише прикордонними областями війна не обмежиться. Вранці 24 лютого я планувала спочатку їхати до Польщі, бо туди дозволили їхати з домашніми улюбленцями без документів. Коли 24-го сиділа в метро, зі мною зв’язалась подруга та запропонувала допомогу з житлом в Норвегії. Так сталось, що країна обрала мене, а не я її...Разом з кішкою Аррау вирушила в довгу та непросту дорогу.

У цій статті поділюся своїм досвідом та враженнями від проживання у Норвегії.

Шлях до тимчасового дому

Перший кордон Україна — Словаччина перетинала пішим коридором. Стояли в черзі 17 годин. Черги були великі, дуже довго не пропускала українська сторона — я так і не зрозуміла, чому саме. Але було багато волонтерів, які постійно пропонували їжу, воду, чай, каву, шкарпетки, ковдри та інше. Подальша дорога до Норвегії зайняла ще тиждень.

Для переселенців існує 2 типи переїзду до Норвегії. Як переселенцю важливо пам’ятати, що Норвегія не є членом ЄС, тому подача документів дуже відрізняється на законодавчому рівні. Ти можеш приїхати як переселенець, і тебе, скоріш за все, заселять в табір для біженців (на період реєстрації). Або приїхати цілеспрямовано до рідних чи друзів, як було в моєму випадку.

Якщо ти заселяєшся в готель (МУТАК — основною особливістю мутака є те, що ви самі ведете господарство у готелі(те що стосується побуту, прибирання, прання тощо. Готувати зазвичай непотрібно, принанні я не зустрічала такі) для біженців, потрібно бути готовим, що він завжди буде різний. Тут можу порадити їхати не у великі міста, а в менші. Столиця Осло, наприклад, дуже помітно була переповнена біженцями. Особливо так було в квітні, зараз ситуація дещо краща, бо людей почали поступово розселяти. Держава і місцева економіка не справляються с великим потоком біженців. Важливо розуміти, якщо ти приїхав в якесь південне містечко, наприклад Берген, навряд чи тебе далі відправлять на далекий північ країни. Авжеж є і такі випадки, але їх одиниці. На кожен такий готель або табір закріплені волонтери, кількість волонтерів залежності від кількості біженців. Зазвичай вони допомагають в організаційнії, питаннях реєстрації та подачі документів, а також до них можна звертатися по будь-яку допомогу, якщо вони не в силах допомогти, то обов’язково порадять що в такому випадку робити.
Буває що люди, які 2 місяці находяться в готелі, не можуть отримати документи, але бува і навпаки — люди отримують відповідь від міграційної служби вже через 2-3 тижні після реєстрації. Потім їх перенаправляють жити в умовно своє житло.
*(апдейт 1: Вже були неодноразові випадки коли з Бергену та Осло відправляли на північ, але і були випадки коли з Бергену відправляли на південь.
апдейт 2: За словамі буженців хто пройшов мутак або навіть декілька мутакив, то в великих містах краще. Є різні опції у вигляді басейнів, розважальних центрів, парків, музеїв, кінотеатрів тощо. Не знаю як зараз, але навесні видавали купони та карти актівіті для всього цього.
апдейт 3: це не волонтери. Це працивники організації HERO, яки за це отрімують зарплатню. В них є певний перелик обовязків, котрий я точно не знаю, але до них дійсно можна звернутися за інформаційною допомогою.)

Буває так, що люди, які 2 місяці находяться в готелі, не можуть отримати документи, але буває і навпаки — люди отримують відповідь від міграційної служби вже через 2-3 тижні після реєстрації. Потім їх перенаправляють жити в умовно своє житло.

Як оселитись в Норвегії, якщо в тебе є тут друзі, знайомі, рідні

Коли перетинаєш кордон, обов’язково потрібно говорити, що ти біженець, але тобі є куди конкретно їхати в країні, де жити, у кого зупинитися. Потім потрібно реєструватися на адресу людини, яка готова прийняти тебе до себе.

В такому випадку, ти сам розпочинаєш оформлювати необхідні документи, без супроводу волонтерів. Але про будь-яку допомогу ти все рівно можеш просити місцевих службовців, принаймні ті, що зустрічалися на моєму шляху, були дуже файними та допомогали на усіх етапах. На сьогодні я уже з’їхала на своє житло, котре мені запропонувала комуна, та допомагає сплачувати оренду.

Перед заїздом в житло, співробітник з держструктури обов’язково оглядає умови проживання: чи відповідають вони нормам, чи комфортно тобі буде проживати, безпечно, наявність обов’язкових датчиків диму, вогнегасника, бойлера, лічильників, необхідних меблів, власне, комунальних послуг тощо.

Якщо чогось не вистачає, то держава все докуповує. В мене навіть запитували, не потрібно мені поставити другий замок (внутрішній на ланцюжку), «щоб я відчувала себе у безпеці». Якщо житло не зареєстровано належним чином, або зареєстровано, і не відповідає всім встановленим нормам — тебе не заселяють. Такі реалії Норвегії.

Потім, як і в Україні, ви підписуєте договір на період, зазвичай, в рік. Але на відміну від подібних договорів нашої батьківщини, тут з цим досить суворо все. Наприклад, ти повинен попередити про те, що полишаєш житло, за три місяці. Інакше залогова сума (яка тут прирівняна до 3-місячної оренди) не повертається. Цю залогову суму також сплачує за тебе комуна.

Якщо ти приїхав з домашнім улюбленцем, потрібно бути готовим, що тварину заберуть на карантин. Наприклад, моя кішка Аррау на карантині була майже три місяці. Перевірка документів та отримання результатів аналізів, як виявилось, у Норвегії займають достатньо часу.

Потрібно зауважити, що за карантин я не платила (як і всі біженці цієї хвилі). Деякі з історій, які розповідають інші українські тимчасово переміщені особи про карантин для тварин, дуже сумні. Тож якщо у вас буде можливість здати тварину на перетримку в карантин в місто — Skiptvet, то це насправді найкраще, що в таких умовах може статися з вашою тваринкою. Я раджу зробити документи у Польщі чи на шляху до Норвегії, це вам може зекономити час та нерви.

Процес подачі документів

Здається, норвезька бюрократія — найповільніша у світі. Подача документів виявилась процедурою дуже довгою та туманною. Коли приїздиш в країну, спочатку реєструєшся в поліції як біженець, отримуєш виписку про те, що ти зареєстрований. З цього моменту ти маєш право на медичне обслуговування та знаходитися в країни легально. Наприклад, на момент виходу статті я вже більш як 90 днів в Норвегії, і з тим номером, що мені надала поліція, я тут маю право знаходитися.

Далі тебе направляють до місцевої міграційної служби. Там потрібно подати пакет документів на отримання дозволу на тимчасове або на постійне місце проживання. Поки чекаєш відповіді, ти вже маєш офіційне право на перебування в країні та право на отримання медичної допомоги. У випадку отримання позитивної відповіді, ти маєш повний пакет того, що і громадянин Норвегії, а також, що дуже важливо, — офіційне право на роботу.

Окремо хочу зауважити, що зазвичай людина навіть з таким пакетом документів не має права відкривати власну справу (чи той же ФОП, щоб працювати на себе), але в наших реаліях можливо для тимчасово переміщених осіб можуть внести додаткові корективи.

Виплати та робота

Виплати, котрі тобі надають в Норвегії — рівні місцевій мінімальній заробітній платі. Ти можеш їх отримати, відвідуючи адаптаційні курси (курси вивчення норвезької мови). Але поки ти не отримаєш офіційний дозвіл від міграційної служби, ти не можеш отримувати виплати та, відповідно, відкривати банківську карту для зарахування матеріальної допомоги.

Матеріальну допомогу ти можеш отримувати максимум 2 роки. Стільки ж, згідно з чинними нормами, ти можеш безкоштовно вивчати норвезьку мову. Втім, як показує практика, її реально вивчити за пів року, якщо справді ретельно вчитись. Мова тут необхідна, щоб влаштуватись на більш-менш гарну (або за моїм фахом чи напрямком) роботу. Чим швидше вивчиш мову, тим швидше ти зможеш приступити до роботи або навчання у ВНЗ.

Будь-яка робота в Норвегії вважається офіційною. Тебе не мають права депортувати, якщо ти офіційно працюєш і платиш податок державі. Норвегія — це країна соціалізму, тут ти не будеш знаходитись за межею бідності, але ти й ніколи не станеш заможним.

Пільги для українців

Всім біженцям надають купони: на похід в кіно з дітьми, безкоштовний басейн, на різноманітні культурні заходи, філармонію, оркестр, особливо тим, хто проживає в готелі. Дуже багато активностей як для дітей, так і для дорослих. Є можливість відвідувати безкоштовно спортивні секції з футболу та інші. Спортивні заходи та активності, такі як катання на лижах, похід в гори, дуже тут розповсюджені та популярні.

Вищу освіту можна також отримати безкоштовно. Навчатись можна відразу на декількох спеціальностях. Багато професій підлаштовані під роботу (ти можеш навчатись та паралельно працювати).

Для українців транспорт безкоштовний. Також надається одна безкоштовна поїздка на далеку відстань (це на той випадок, якщо тебе розприділяють з готелю до іншого міста). На відміну від Києва він тут ходить за чітким розкладом. Наприклад, якщо ти не встигаєш на автобус, то на пором ти також не встигнеш (вони чітко підв’язані один під одного).
* (апдейт 4: на сьогодні (4 серпня 2022) транспорт для Українців здається вже платний, окрім землі Vestland, тут транспорт безкоштовний для Українцив до 1 вересня 2022)

Тим, хто приїздить до Норвегії на машині, слід пам’ятати, що правила дорожнього руху відрізняються від тих, що є в Україні. Наприклад, тут встановлені деякі дорожні знаки, яких в нас немає. Це пов’язано з особливостями гірської місцевості, серпантинами, особливостями дорожніх розв’язок та навіть менталітетом водіїв. А штрафи, своєю чергою, дуже великі.
* (апдейт 5: якщо ви заїхали до Норвегії на власному транспорті, то будьте готові, що з мутака до міста розпреділення ви будете діставатіся за ввласні кошти, коли як в іншому випадку без свого транспорту, біженцям оплачують дорогу з мутаку до міста розселення).

Труднощі, з якими можна зіткнутись в Норвегії

З того, що я встигла помітити, для українців у Норвегії найтяжче долати наступні моменти:

— різні менталітети;
— мовний бар’єр: англійську знають всі або майже всі, але все одно превалює, звісно ж, норвезька;
— ціни: взагалі окреме питання, вони мінімально на 50%, а максимально — у 3-4-5 разів вищі ніж в Україні на все (транспорт, їжа, заклади харчування), а оренду та купівлю житла навіть страшно порівнювати; наприклад, безлімітний інтернет мені тут обходиться десь в $100, тоді коли в Україні — ну, максимум $10;
— закон: з одного боку, він захищає, з іншого — дуже зв’язує руки;
— медицина та черги в поліклініку;
— не дуже зручна логістика між містами, окрім того, немає зручних додатків для туристів на випадок подорожей всередині країни, які б допомагали тим, хто їздить без власного авто;
— оформлення біженства: норвезька бюрократія, як я вже казала, є однієї з найповільніших у світі.

👍ПодобаєтьсяСподобалось19
До обраногоВ обраному6
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

До Норвегії можна приїхати не лише до родичів, а й просто оформиться, що житимеш приватно. Так я зробила і жила на айрбнб. Наприкінці травня я реєструвалася на захист та отримала його за 5 днів. Із цього моменту могла б працювати. Відразу подала документи на державний номер і карту резидента (або як вона там називається, блакитна така) і отримала її за тиждень. Із цього моменту я змогла подати документи до банку. Так швидко як у мене було з доками, я не зустрічала, але думаю людям із простою історією і без дітей переважно швидко оформлюють зараз.

А как с климатом, учитывая из-за географии, что он у этой страны довольно специфический? Местным может быть и нормально, давно привыкли, а вот короткое прохладное лето как бы и не очень

В Осло влітку 18-24 градуси. Як на мене, відчувається спекотніше ніж у нас за тих же градусів: при 18и тут у футболці норм. У певній мірі це тому, що Норвегія не заточена під спеку і тут немає заходів охолодження — будинки будуються на акумуляцію тепла, а не на відведення. Нема кондиціонерів майже ніде. Навіть навіси на зупинках скляні та не створюють тінь, лише захищають від дощу.
Дощі, до речі, частіше, ніж в Україні. І в цілому вологість вища, ніж у тому ж Києві, через що літо видається ще більш спекотним. І це ще Осло вважається у них сухим )
Як на мене, все ж, літо тут комфортне — не помираеш від спеки і все ще ходиш у літньому

Дякую за статтю! Підкажить, будь-ласка, може інсують чати або Дискорд український айтівців у Норвегії? Дуже вдячний!

Подача документів виявилась процедурою дуже довгою та туманною

після цього описана проста процедура

Виплати, котрі тобі надають в Норвегії — рівні місцевій мінімальній заробітній платі

скільки це?

тут встановлені деякі дорожні знаки, яких в нас немає

які?
Це що демо версія статті?

Ось, дали посилання на сайт. Яку частку (%) середньої зарплати працівник потратить на життя в Києві і Осло, якщо вірити даним цього сайту? Ну, і де дорожче жити на середню ЗП ? На комуналку і їду в ресторані зверніть увагу.

www.numbeo.com/...​ing=getDispatchComparison

Cost of Living Comparison Between
1) Kiev (Kyiv)
2) Oslo

Average Monthly Net Salary (After Tax)
1) 18,751.10 ₴
2) 100,704.12 ₴

Meal, Inexpensive Restaurant
1) 205.00 ₴ = 205/18000 = 1,13%
2) 581.10 ₴ = 581/100000 = 0,58%

Rent Per Month, Apartment (1 bedroom) in City Centre
1) 19,106.36 = 19106/18000 = 106%
2) 40,138.34 = 40138/100000 = 40%

1 Pair of Jeans (Levis 501 Or Similar)
1) 1,933.75 = 1933/18000 = 10.7%
2) 2,638.48 = 2638/100000 = 2.6%

Basic (Electricity, Heating, Cooling, Water, Garbage) for 85m2 Apartment
1) 3,338.93 ₴ = 3338/18000 = 18.5%
2) 6,520.83 ₴ = 6520/100000 = 6.52%

Buy Apartment Price. Price per Square Meter to Buy Apartment in City Centre
66,541.98 ₴ = 66541/18000 = 369%
275,426.19 ₴ = 275426/100000 = 275%

Але з ІТшною ЗП краще в Києві :-)

Написано непогано. Читається легко. Але, останні абзаци явно щось не те.

От читаю, що «...— ціни: взагалі окреме питання, вони мінімально на 50%, а максимально — у 3-4-5 разів вищі ніж в Україні на все (транспорт, їжа, заклади харчування), а оренду та купівлю житла навіть страшно порівнювати; наприклад, безлімітний інтернет мені тут обходиться десь в $100, тоді коли в Україні — ну, максимум $10;...»

Наш Мінфін пише, що середня зарплата в Україні у січні 2022 склала 14577 грн.
Це чисто умовно = 400 дол чи євро
Гугл видає, що середня зарплата в Норвегії становить 47 000 NOK, або близько 4700 EUR
Беремо витрати на Інтернет (зі статті):
Україна (ті ж умовні, явно завищені, 10 дол із статті) = 10/400 = 2,5%
Норвегія = 100/4700 = 2,1%
І що виходить ? Що різниці в витратах на Інтернет фактично немає.
І напевне така ж ситуація в інших розрізах витрат.

В очі кидається числа 100 і 10. Це ж явне маніпулювання правдивістю інформації.
Таке подання — це мислення заробітчанина, який привезе гроші додому.

От чому більшість інформації для порівняння подається отак, як журналістами, так і авторами більшості різноманітних дописів ?
Ну, все треба подавати в % витрат до середньої зарплати. І тоді чітко видно витрати в тій чи іншій країні, і як задорого жити в ній.
А ще для порівняння купівельної спроможності використовують отой І́ндекс БігМака. Ну, пишіть хоч вже в них, а не в оцих «...у 3-4-5 разів...»

Купівельну спроможність біженця не слід порівнювати з купівельною спроможністю середньостатистичного місцевого. Хоча б через відсутність у біженців місцевої освіти, знань мови та місцевих реалій, що заважає знайти таку ’середню’ роботу. Тож на практиці вийде, що SEO спец має в Україні більше за 14 тисяч, а в Норвегії навряд буде мати ті 4700 NOK

Привязав же приклад до середньої зарплати. Саме середньої, а не ЗП біженця чи ІТ. Бо тоді нема з чим порівняти, не буде сталої величини, зп буде значно відрізнятись.
1) Я є умовний сантехнік із ЗП =14 тис в нас. Плачу 2%
2) Я переїхав туди, працюю умовним сантехніком і маю ЗП =4700, плачу ті ж самі 2%
3) Я заробітчанин. Приїхав кудись на заробітки і збираюсь відкладене привезти назад і я буду вибирати ту країну, де буду платити 1%, бо інший 1% привезу додому.

і це так не працює, бо допоки вас не візьме на роботу якась компанія, яка буде готова закривати комунікаційні проблеми(ваше знання мови) за якісь 20-30-40% вашої зарплати, ви там справді мало будете цікаві.

Як вже сказали, ви праві, якщо порівнювати абсолютно рівні умови, рівних громадянинів.
Але коли ти переїжджаєш, то перші декілька років завжди піде на асиміляцію, поки ти точно не зможеш вирівняти доходи з місцевими.

Бо середній дохід в 4700 — це може бути людина, яка тут 10 років працює (навіть якщо, як звичайний сантехнік), але змінила вже 2-3 роботи, і знайшла компанію за свої 10 років(!!!), яка готова платити дещо більше ринку за якісно виконану роботу, а ти такий приїхав з України без мови, без доказів свого досвіду, та і без референсів як таких, і очікуєш вирівнятись по доходу...

Ну, от вам без знання мови, тупо махати лопатою чи віником.
Навіть якщо знизити зп із 3200 (місцевим) до 2000 (заробітчанам).

По кількох сайтах, які підкинув Гугл:
1) Асистент на будівництві, двірник, прибиральниця 3200 євро = 100/3200 = 3%, за Інтернет там
2) В нас візьмемо, приблизно ЗП такої категорії працівників = 10 тис грн, чисто умовно, та Інтернет за 200 грн = 200/10000 = 2%, за Інтернет тут

Комуналка:
1) 3300 грн /10000 грн = 33% в нас
2) 7000 грн /(зп = 3000 євро*36= 108000 ) = 7000/100000 = 7% там,
7000 грн / (зп = 2000 євро *36 = 72000) = 7000/72000 = 10% там

Їда:
1) 200/10000 = 2% в нас
2) 600/10000 = 0,6% там

Навіть якщо візьмете там ЗП = 2000 євро, то все одно просто разючі питомі % витрат на життя.
От де оті в 4-5 раз дорожче там, ніж в нас, навіть для простого роботяги.

Комуналка:
1) 3300 грн /10000 грн = 33% в нас

Це за 3-кімнатну квартиру стільки?

Взяв дані з www.numbeo.com для двох столиць. Не знаю скільки реально в Києві. Ну, візьмемо провінцію, десь набігає з 1,5-2 тис, але це ж не міняє щось кардинально. Явний розрив по питомій складовій. Все одно буде більше, ніж в 2 рази. Сайт вроді для туристів зроблений. Порівняння цін на основне, якщо вибирати країну для подорожей.
Але з нього можна викрутити і інші дані. Ті ж статті витрат з розрахунку середньої зп.
Вони там подають колонку Difference. Зручно прикинути скільки затратиш на щось, якщо з нашою зп попрешся десь в подорож.

Ось порівняв на оренду житла, ми і Польща. Міста з приблизно однаковим населенням.
По цих даних впевнений, бо знайомі за таку ціну знімають.
Значить більш-менш даним з сайту можна довіряти.

Rent Per Month
Apartment (1 bedroom) Outside of Centre
5100/14000 = 36%, Чернівці
10000/30000 = 33%, Катовіце

все так, але в цілому:
1) курс дуже змінився не в нашу сторону за останні 4 місяці.
2) намбео не завжди відповідає дійсності, наприклад живучи в Іспанії і знаючи перелік оплати комуналки там, а також знаючи скільки витрачає мій менеджер з Нідерландів — таке враження наче намбео десь в 2-3 рази менше показує стосовно актуальної комуналки в Європі (так це лише один пункт), а от в Україні навпаки, та комуналка яку ви ви вкинули актуальна для дуже холодної зими для великої двокімнатної квартири)

Загалом той меседж який ви несете не секрет, українці в середньому живуть гірше, і так для базового виживання витрачають більшу частину заробітньої плати.

Людина подає інформацію таким способом, бо розказує, як воно бути біженцем-айтішником-фрілансером в цій країні : ) напевно, якщо б в цілому ситуація була інша (шукала місцеву роботу і працювала), то меседж був б відповідний — претензії зайві точно)

Вам скоріше цікава інша тема, умовно: «Як живеться приїжджим в Норвегії, які можливості працевлаштування на місцеву роботу, та як складається бюджет»

Не жив за межами нашої країни. Цін не знаю. Здивували просто числа 100 і 10. От і хотілось дізнатись. Маєте бажання, то напишіть приблизно в % витрати в Іспанії. ЗП не треба вказувати, а тільки % вагомих витрат :) Було би цікаво почитати з першоджерел.

я не зараз живу там, жив там в 2017-2018 роках.
Скоріше можу розказати вам у абсолютних цифрах, аніж у % до зарплаті, я тоді вчився і працював віддалено за зарплату в 500$ — це буде точно не актуально для будь-якого адекватного айтішника)

якщо завтра не занесу розказ — пінганіть післязавтра))

Отже, можу розказати тут трохи про життя в Барселоні.

*я там був ще студентом (магістратура) за рік встиг щось побачити місцевого життя, але звісно витрати не будуть відповідати айтішнику, який має бажання жити комфортно і заради життя, а не таких цілей як навчання.
**Це реалії на 2018 рік, зараз все може відрізнятись (на початок пандемії ціни суттєво впали на житло наприклад, а от зараз піднялись на енергоносії)

1. Житло — найскладніший пункт.
Ціни десь такі, хороше житло можна на 1-2 людей, можна знайти в районі 700-1000 євро (це буде не центр, але далеко не околиця, в більшості випадків — без меблів, бо такі стандарти здачі квартир орієнтовні райони — Gracia, Sant Antoni, El Guinardo, Navas) також можна в таку ж ціну знайти в Готичному районі(але це тому що там нечисть, кримінал і самі будинки старі і часто аварійні — я про сантехнічну частину)
Особисто я тоді знімав окрему кімнату за 420 євро, а потім за 300 євро(але вже в спальному районі. який дещо далі)

*основна проблема в тому, що допоки немає офіційної роботи та референсів від попередніх орендодавців — житло знайти і оформити склдано.

2. Комуналка
На квартиру в 90 квадратів:
влітку була 50-80 євро
взимку 80-120
постійно користувались кондиціонером, тому напалювали стільки. Якщо порівнювати з Україною останніми реаліями(до стрибку курсу), то виглядає дуже порівнювано.
Саму комуналку десь включають в оренду, а десь ні. Як повезе, та і як повезе домовитись)

3. Харчування:
Тут все просто, особисто мені вистачало 200 євро на все. (в тому числі і кафешки 2-3 рази в тиждень, але звісно як студенти, знали багато бюджетних місць), де можна було пива з закусками випити за 3-4 євро.

Умудрявся харчуватись з рибою та з мясом, хамоном і ще різними ніштяками. Часто навіть брав фреші, вони там коштували 3 євро/літр.
Було 2-3 місяці, коли частіше ходив в кафешки на обід, коли були напряги на роботі/навчанні і не було часу готувати, тоді бюджет доростав до 300 євро.
** риба краща ніж в нас в більшості, в той час коли м’ясо — от не дуже, взагалі жодного нормально сорту не знайшов.
(сам закуплявся в Меркадоні, це десь рівень нашого Ашану, але чистіший і приємніший)

там де я сказав 200 євро(чи інколи 300) це з урахуванням всього що треба було на час універу і одяг, і харчування, і кафешки, і навіть декілька поїздок — встиг відвідати Португалію, сусідні Сітджес, Мадрид, Сарагосу, Валенсію.

На даний момент розумію, що десь 600 євро — це був б ідеальний бюджет по харчування + кафешки + одяг.
знаю, що доставка їжі там дорога.
Зараз говорю про себе як одиницю, їхати з дівчиною/дружиною, може значно вплинути на бюджет

Такі речі як інтернет чи телефонний звязок — це мізер, вони не будуть міняти загальну картину.
Памятаю хороший тариф на 8-10гб(більше не було потреби, коштував порядка 15 євро, якщо підписуєш контракт, то буде в районі 10 євро.
Домашній інтернет, якщо правильно памятаю 20-40 євро(але може бути сімейний тариф де і телефонний на 2-3-4 людей і домашній за 50-60 євро.

Загалом для достойного життя в Барсі 2-3к євро на сім’ю, залежить від того наскільки любите витрачати)
Більшість сімей там живуть на значно менші бюджети, але звісно українські айтішники до такого не звикли))

п.с. той же Мадрид буде дешевшим по житлу, і за ті ж гроші воно буде якісніше
Але ковід міг змінити ситуацію

Дякую. Гарно описали. Значить приблизно % обовязкових витрат в Барселоні до їх середньої зп (2 тис. євро) складе десь біля 80% (оренда житла 1000 + поточні витрати 600). Знову ж порівнюю для себе з Києвом і нашою середньою зп. Барселона виходить виграє. Поняття дорого, в порівнянні, нівелюється.

Можу вам відповісти трохи по-європейськи))

Отже дещо тезово, як я зрозумів, те що вас цікавить:
— Всі вони мислять категорією households (сімейства), і квартири ділять на двох, тому ситуація не зовсім така, як ви описуєте, логіка проста: коли 500 євро вивільняється, то ти почуваєш себе вільнішим)
— Дуже поширено — жити за містом, або в найближчому передмісті (бо ціни на квартири можна ділити на два особливо там де не морський район), а добиратись на залізниці — дуже швидко (майже як метро) може бути 30-40хв в центр, тут важливо підібрати з роботою
— Завжди є Мадрид — де дешевше житло і вищі зарплати, можна виграти ще на декілька %%, або й на десяток.

Але є нюанс, якщо порівнювати середніх пахарів там і тут, я думаю наші можуть собі позволити більше з точки зору: подорожі, машини, квартири.

ще один нюанс саме Барселони: скоріш за все за життя ти як місцевий ніколи не купиш квартиру (ну хіба що десь в передмісті), бо в них захцянки на великі квартири (90-120 квадратів) і ціни, які просто захмарно дорогі в межах міста(такі особливості цін в містах, які з одного боку обмежені водою, яка приводить туристів, а з іншого боку — горами, які обмежуть ефективну площу для життя)

В цілому маю підозру, що наше життя в 2009-2014 було краще ніж в Барселоні, їх дуже зачепила криза і було тотальне безробіття(особливо серед молоді в районі 40%), в нас це був час, коли студенти в Києві легко першою роботою заробляли 400-600$ і поєднювали з навчанням(роботодавці були готові на таке йти)

«...Але є нюанс, якщо порівнювати середніх пахарів там і тут, я думаю наші можуть собі позволити більше з точки зору: подорожі, машини, квартири....»

А от не вірю і все. Вірю в силу цифр і п...й :)
Ну, звідки взяти середньому пахарю на оці подорожі, машини, квартири.
Чисто умовний одинокий пахар, що буде винаймати житло, вже в нас програє, бо вся середня зп піде на оренду. У вашому барселонському прикладі затратить тільки половину.

Звичайно, що в розрізі професій буде інше. Навіть наші студенти деколи виграють, з вашого прикладу.
Той же ІТ в нас однозначно виграє. Але, це ж скоріше виняток із правил. Наш внутрішній «промисловий ІТ-енікейщик», що обслуговує фабрики-заводи і тп, явно програє з барселонським простим пахарем.
Схоже, що той же ДОУ подає опитування по зп ІТ окремого закордонного сегменту (десь приблизно для 200 тис ФОПів) і скромно замовчує про зп ІТ внутрішнього сегменту (ще десь приблизно 200-300 тис, бо в нас десь під 500 тис ПОУ), з тими нещасними 10-15 тис зп. Достатньо лише глянути на зарплату ІТ в нас по вакансіях на сайтах ворк, работа або порозпитувати.

1. Це суб’єктивно звісно, але так мені здалось. Чому? бо одногрупники, котрі зі мною вчились місцеві казали, що «тут за життя на квартиру не заробити», в той час коли ті ж одногрупники з Києва вже до 30ти встигали купити собі квартиру(хтось сам, хтось наполовину з батьками, але це одразу скидає найбільшу статтю витрат)
2. Те що ми бачимо в статистиках в Україні це часто — офіційні зарплати після оподаткування( у нас ніхто не називає до оподаткування), те що ми чуємо про Євросоюз — це в більшості гросс зарплати.
3. Тіньова економіка, тут пояснювати не буду, логіка проста.
4. Дуже значна кількість українців люблять підпрацьовувати на стороні (ну наскільки це реально), знаю і серед знайомих маркетологів, і мужики з заводів, які у вільний час зварюють чи роблять ті чи інші меблі, дівчата ще часом манікюрами промишляють (це про менші міста, як мій Стрий)
А загалом часто +1 робота на парт тайм(хоча чого варті ці історії наших програмістів про 2-3 роботи, але це інша історія)

це те, що вклалось собі в голові, якщо порівнювати такі два світи.

А ще Європа це трохи інший підхід до харчування: на роботі їдять тільки в закладах, з собою судочки не беруть.
За тиждень ходити по кафешках чи ресторанах 4-8 раз (окрім обідів, які по дефолту — норма)
В той час, коли в нас в менших містах, ні прості люди, не пенсіонери таким не займаються))
в моєму рідному Стрию наприклад потрапити в заклад 1-2 рази в тиждень(навіть кафе) — це вже достатньо. Навіть заможні люди, не часто ходять, так склалась культура. Хоча за останні роки саме культура закладів і їх відвідування значно піднялась.

саме цей пункт, здається дивний, але може вивільнити сотню-другу євро, в порівнянні з Європейцями, яким на це піде у витрати десь у 3-4 сотні євро.

А ще Європа це трохи інший підхід до харчування: на роботі їдять тільки в закладах, з собою судочки не беруть

Ну це не вiдповiдає дiйсностi.

ну це може не відповідати дійсності в певних ваших реаліях.

Можу судити по Барселоні і 3ом десятками знайомих/одногрупників (іспанці та німці) — все було так як розказав.

Ну тобто я такий прийшов і на***дів. Ок.

Апдейт задля ясності. Ходять на обід у кафешки? Так, ходять. Роблять це кожного дня? Ні, це не так. Не носять у офіс судочки? Ні, це маячня. Носять, щей як.

та боже, не зліться.

Я міг рівно так само відповісти на ваш перший коментар як ви мені, але не зробив так, вірно? -то подумайте чому, коли вам відповіли на ваш коментар, і навіть без хейту чи образ, і тим більше без наїздів вас тріггерить?

я ж не даю розгорнуту відповідь, як живе вся Європа, автору вище спробував пояснити те, якою фінансово я побачив Барселону, а вас бомбить.

Можу коротко сказати декілька тез і більше коментарів не треба:
— є культура офісом чи командою(залежить наскільки великі) ходити на бізнес ланчі
— майже в кожному кафе чи ресторані можна зустріти menu del dia(той же бізнес ланч) за 8-12 євро (для порівняння купити собі додому стейк чи кусок риби, щоб приготувати на завтра буде коштувати 4-8 євро) — додайте сюди електрику, свій час, салат, гарнір, а ще й необхідність купити спеції та соуси — я це для себе пояснюю так, раціональність вона така.

я не проти, якщо ви розкажете більш конкретно, умовно:
«Данія, компанія на 40 осіб, місто таке-то, люди в більшості носять судочки»

вас тріггерить?
а вас бомбить.

Та Господь із вами. Ви так вирішили тому що я матюкнувся? Ну то я маю звичку так розмовляти іноді, нічого особистого.
Мені не сподобалося, що ви чомусь вирішили екстраполювати ваш особистий досвід на всю Європу,

А ще Європа це трохи інший підхід до харчування: на роботі їдять тільки в закладах, з собою судочки не беруть.

це не зрозуміло і дивно. Я працюю у другій компанії, у БВ, до того була НРВ, компанії нараховують +/- 100 людей в офісі, і я маю інакший експірієнс (див. вище).

Как-то давно предлагали работу в Норвегии, при зарплате 20 кевро мес на руки выходило бы 8. Отказалась.

при зарплате 20 кевро мес на руки выходило бы 8.

Ну и п****жь конечно :)

розкажіть будь-ласка трохи детальніше про

— різні менталітети;

1. Зовсім різний гумор. Стандартні наші анекдоти їм потрібно пояснювати
2. Якщо вас запрошують на день народження, не забудьте взяти свій алкоголь. Найчастіше це буде виглядати як фуршет з бесідами в маленьких групах
3. Проблеми, складнощі і приватне життя обговорюються лише з найближчими друзями
4. Про дітей. Їм дозволяють все, на них заборонено кричати, а тим більше бити, бо можуть вилучити дітей з сім’ї
5. Вихідні в основному проводяться активно і часто плануються завчасно, тому треба домовлятись про зустріч заздалегідь
6. Тут нормально відмовитись від будь-чого без пояснення і не культурно випитувати причину
7. Тут сім’я в пріорітеті

Виходить я в Україні по-норвежські живу :)

Стандартні наші анекдоти їм потрібно пояснювати

Це типу ті які про Рабіновича, чукчу і тупих американців?

Якщо вас запрошують на день народження, не забудьте взяти свій алкоголь.

А ви у нас коли ідете в гості до друзів не берете з собою пляшку вина?

Проблеми, складнощі і приватне життя обговорюються лише з найближчими друзями

А ви хочете ваше приватне життя обговорювати зі всіми сусідами?

на них заборонено кричати, а тим більше бити

Так це щось погане чи шо? Чи це протирічить нашому «менталітету»?

треба домовлятись про зустріч заздалегідь

Тут згоден, дійсно так і відрізняється від українських звичок.

Тут нормально відмовитись від будь-чого без пояснення

Думаю до цього не довго доведеться звикати :)

Тут сім’я в пріорітеті

А в Україні щось інше?

Нарешті адекватно сформульований текст про європейську країну, без поширенних в іншіх статтях цього жанру безглуздих узагальнень про «всю Європу», розкази про «відсталість Європи» бо недостатньо обмінників валюти, недоступності авокадо-тостів на сніданок та інші типові розвопіді свідків бороздєнія просторів всесвіту кораблєй Монобанка і Нової пошти.
Так бюрократія зазвичай реально довга. Але в плюс те що
1) зазвичай доволі простий процесс подачі, не треба заповнювати довгі анкети та збирати безліч документів + все це можна робити онлайн,
2) Взаємодія з бюрократією зазвичай у вигляді «подав і забув», поки не прийде потрібне рішення. Не треба ходити оббивати пороги декількох інстанцій по кругу, листуватися бумажною поштою, етц.

Хотів ще прокоментувати

Норвегія — це країна соціалізму, тут ти не будеш знаходитись за межею бідності, але ти й ніколи не станеш заможним.

Це все так, якщо під заможністю подразумівати щось таке в стилі арабських шейхів або українських олігархів. А так насправді в Норвегії нема соціалізму, і в Норвегії дуже багато заможних людей. Хоча звичайно страна маленька, роботи не так багато, тому нема таких можливостей для збагачення як умовно в США. Тим більше коли справа стосується емігрантів.

Марино, мої вітання вам!

Я радий що ви саме в цій країні. Мені ще не вдалося туди потрапити і я надіюсь що після нашої перемоги мені вдасться відвідати цю країну. Більшість моїх улюблених гуртів з Норвегії, і тому мені давно цікава Норвегія та її дух. Хочеться розгадати секрет того, що надихає норвезьких музикантів створювати хоч темну, але глибоку музику.

Було б дуже цікаво ще більше почути від вас про побут, настрої, природу, культуру, якою вона є зараз. Все цікаво.

Гарного вам перебування та миру всім нам!

Автор точно знает что такое бюрократия и как должна выглядеть самая медленная в мире бюрократия?

за минулі півроку я мабуть почув вже про кожну державу Європи, що там найповільніша бюрократія в світі

ага, і бакси нема де поміняти. Відстала Європа, мать її.

Насколько я слышал эстонцы шутят про медлительных финнов, а финны про медлительных норвежцев

а на деле самые медлительные немцы)))

Будь-яка дія яка має максимальний термін, так і триватиме а потім іще плюс трохи, бо недостатньо персоналу, канікули в школі, сніг випав i tp. Неправильно заповнена форма, недостатньо вагомі документи і таке інше запросто результують відмову. Взагалі краще в установи ногами не ходити, добре що є жижиталізація. Клерки в установах грубі, зверхні і взагалі.

Підписатись на коментарі