Переселення у «хмару». Як оптимізувати бізнес та на що звертати увагу, обираючи сервіс

Вітаю! Я — Данило Бєлов, уже 9 років працюю в компанії UCloud. Перед тим мав досвід роботи в ІТ та займався збереженням інформації на стороні клієнта, потім перейшов на сторону постачальника. У UCloud за майже 10 років роботи вдалося реалізувати десятки «хмарних» проєктів. Серед клієнтів були як відомі світові й українські компанії, так і малий бізнес.

Повномасштабна війна вкотре довела: «хмари» — надзвичайно корисна річ для будь-якого виду бізнесу. Особливо, коли сервери багатьох компаній опинились в окупації або під загрозою знищення через бойові дії. Фінустановам, ритейлерам, мережевому бізнесу довелося похапцем переносити на захід (України або за кордон) власну цифрову інфраструктуру. Іноді це призводило до численних збоїв у роботі.

Водночас одна з найбільших мереж аптек зуміла лише за три дні успішно перенести понад 100 ТБ даних з серверів у Дніпрі та Харкові в сучасний дата-центр у Польщі. Релокацію здійснили в умовах бойових дій та практично без зупинки в роботі аптечної мережі. Як наші інженери переносили бізнес у хмару, чому хмарні сервіси насправді можуть бути по кишені кожному підприємцю та чому за цим майбутнє, — ділюся досвідом та порадами для колег.

На землі добре, а в «хмарі» краще: ситуація на ринку

Глобальний ринок «хмари» щороку зростає на понад 20%. За оцінками дослідницької компанії Gartner, у 2022 році витрати кінцевих користувачів на хмарні сервіси сягнуть $482 млрд. А кількість дата-центрів, за даними німецького Держстату, вже до кінця року збільшиться до 7,2 млн.

Український ринок хмарних технологій аналітики нашої та компаній-партнерів оцінюють у $50 млн. Однак за темпами росту, розвитку та якістю послуг він випереджає світові показники. Скажімо, не всі іноземні компанії можуть похвалитися Центрами обробки даних (ЦОДи) у кількох країнах та завдяки цьому високою швидкістю передачі даних. Також обсягами зберігання інформації. Наприклад, лише у Варшаві ми зберігаємо даних клієнтів на 5 ПБ або 5000 ТБ.

Якщо 2020-го перехід у «хмари» стимулювала пандемія, то сьогодні каталізатором змін стала війна. Пришвидшують перехід і кілька тенденцій, які будуть лише посилюватися:

• повсюдність хмар,
• регіональні хмарні екосистеми (ми це бачимо на прикладі України та Польщі),
• стійкість і автоматизована програмована інфраструктура постачальників хмарної інфраструктури та платформних послуг (CIPS).

Тож запит від бізнесу на хмарні сервіси постійно зростатиме. При цьому не лише великого, але й середнього та малого.

Не такий страшний перехід у «хмару», як його малюють

Підготовка

Перш ніж перенести бізнес з «землі» на «хмару», інженери проводять ретельну підготовку, яка триває від одного тижня до чотирьох. На цьому етапі фахівці вивчають наявну архітектуру сервісів, модифікують її відповідно до потреб клієнта, спрощують систему і роблять її надійнішою. І лише після цього будується нова мережа на новому місці.

Тіньове копіювання

Наступний крок — «тіньове» копіювання, коли дані працюють у старому ЦОДі, але одночасно з цим поступово копіюються на новий ЦОД. Усе це робиться для того, аби дані 5-річної чи навіть 10-річної давнини були в доступі. Адже бізнесу в будь-який момент можуть знадобитися бухгалтерська звітність, кадровий документообіг, дані з продажів для аналізу. При чому це все має не просто десь бути, а справо працювати. Тож цей процес надзвичайно важливий.

Перемикання

Після тіньового копіювання на основному ЦОДі вимикається сервер, копіюється «дельта», що накопичилася за час копіювання, і, нарешті, — вмикаються сервери на новому місці. Сам процес перемикання займає лічені години. Так, наприклад, сервіси Укрпошти, яка має найбільшу в країні мережу з 11 000 відділень, переселилися у «хмару» лише за один день. Переїзд відбувся задовго до повномасштабної війни, але підготовка до нього була тривалою, ретельною, із залученням багатьох фахівців.

Після релокації користувачі починають працювати з сервісами, які мають звичний для них вигляд. Часто навіть не здогадуючись про проведену оптимізацію системи.

А у випадку з мережею аптек по всій Україні процес відбувався взагалі в стислі терміни. Річ у тім, що там була підв’язана і бухгалтерія, і банківські системи, і термінали, і служби безпеки — усі ці програми потрібно було убезпечити та зробити незалежними від офлайну. Завдяки швидким і паралельним процесам (особливо тіньовому копіюванню та вже напрацьованим схемам зі створення подібних інфраструктур) нам це вдалося.

Як обрати свою «хмару»: 5 характеристик, на які варто звернути увагу бізнесу

Безпека

ЦОДи хмарних компаній, на яких відбувається реплікація, є складними системами, що розташовані всередині захищеного периметра. Вони обладнані всіма можливими засобами безпеки — огорожею, сигналізацією, системами автономного живлення, охолодження, очищення повітря, протипожежної безпеки і т.п.

Насправді куди небезпечнішими для даних у «хмарі» можуть виявитися не підступні хакери, а банальні пожежі. Торік у Страсбурзі згорів дата-центр SBG1 на 30 000 серверів. Він належав одному з найбільших європейських провайдерів OVH і обслуговував бізнеси по всьому світу, зокрема й в Україні. Внаслідок інциденту виникли проблеми з GPS-зв’язком у Львові, була порушена робота порталів європейських урядових установ, банків, магазинів і новинних сайтів. Також вогонь знищив частину вебпростору з французьким доменом FR. А мільйони сайтів безповоротно втратили власні дані.

Щоб захистити клієнтів від подібних негараздів, наші інженери взяли за основу «правило 3-2-1»: три копії даних, на двох різних носіях, один з яких знаходиться за периметром інфраструктури (в іншому ЦОДі). Вся інформація спершу бекапиться з Києва до Варшави, звідки через ще один проміжний дата-центр у Варшаві копіюється на ЦОД у Франкфурті. Відтак, ризик втрати даних через один інцидент зменшується практично до нуля.

Тому при виборі хмарних сервісів бізнесменам або тим, хто приймає рішення про релокейт до «хмари», варто поцікавитися безпековими заходами (як онлайн, так і офлайн-формату). Не потрібно боятися ставити запитання типу «А що буде, якщо цей ЦОД згорить? А якщо інший зламають кіберзлочинці? А якщо буде повінь?» Ви маєте бути певними, що ваші напрацювання, архіви, дані з сайту, пошт чи зарплатні відомості для 100+ працівників будуть у безпеці.

Обладнання

Серцем дата-центру є найсучасніші сервери Dell і Supermicro, кожен з яких має від 500 ГБ до 1 ТБ оперативної пам’яті та 24-ядерний процесор AMD EPYC із частотою 3,2 ГГц, що має найкращий рівень захисту від хакерських атак. Тому при виборі хмарного сервісу можна уточнити про обладнання.

Які показники залежать від обладнання? Швидкість і якість передачі інформації, резервне зберігання копій, доступ до архівів, робота всіх сервісів, безпека даних.

Швидкість

Обираючи свій сервіс, обов’язково звертайте увагу на швидкість. Швидкий доступ клієнтів до хмари забезпечує оптико-волоконний канал. Наприклад, у нас пропускної здатності у 100 Гбіт/с достатньо, щоб обслуговувати, зокрема, бази даних Укрпошти та найбільших українських банків. Також є дві резервні оптичні лінії зі швидкістю 10 Гбіт/с на випадок пошкодження основного каналу.

Ще такий момент: якщо ЦОДи розміщені, умовно, в Австралії чи Великій Британії, швидкість передачі інформації фізично буде меншою. Якщо у бухгалтерії є потреба в опрацюванні великої кількості даних або аптечна каса має провести банківський розрахунок, то це буде довше, ніж якщо ЦОДи розташовуватимуться фізично ближче. Цей аспект варто особливо враховувати великому бізнесу, який чи від клієнтів, чи від працівників постійно має багато запитів на опрацювання різних даних.

Бекап

Ще один глобальний виклик перед сучасним бізнесом — лавиноподібне збільшення інформації. За нашими внутрішніми спостереженнями, обсяг даних в українських компаніях щомісяця зростає на 10-30%. Відтак одна з найпопулярніших послуг хмарних провайдерів — резервне бекапування. Її додатковою перевагою є те, що при потраплянні даних на хмару програмне забезпечення проводить компресію, стискаючи інформацію, в середньому, у 3 рази. Таким чином, для зберігання 3 ГБ ефективних даних клієнту достатньо орендувати лише приблизно 1 ГБ пам’яті.

Попри стрімкий ріст ринку хмарних сервісів, чимало підприємців досі бояться переходити в хмару, вважаючи, що схований під офісним столом комп’ютер більш захищений. Ми спростовуємо цей міф, наводячи власну невтішну статистику: 95% розташованих на «землі» офісних серверів працюють без належного захисту, а тому вразливі для хакерів і конкурентів. Водночас хмарний провайдер не лише використовує найбільш захищені процесори та програмне забезпечення, але й постійно моніторить усі трендові ресурси, де публікуються дані про вразливості. Та за графіком оновлює свої системи останніми патчами безпеки.

Баланс «Вартість vs Якість»

Чи не головна причина масового переходу бізнесу на хмарні сервіси — економія. Підприємцям більше не потрібно витрачати гроші на купівлю та регулярне оновлення власних серверів, а також утримувати штат ІТ-фахівців. Компанія отримує від провайдера цілодобову сервісну підтримку та захист даних, який раніше могли собі дозволити лише великі корпорації.

Тому як дрібним підприємцям — юристам, перукарням чи власникам крамниці біля дому, — так і великому бізнесу потрібно порівнювати ціну та кількість/якість наданих послуг. Не соромно запитувати про рекомендації, конфліктні моменти чи шукати попередніх клієнтів.

Сьогодні зовсім не обов’язково висока ціна = гарний сервіс. До того ж іноді іноземні постачальники хмарних послуг не настільки орієнтовані на клієнтів, як локальні. На це теж потрібно зважати. Бо якщо у вас стався збій у новорічну ніч, навряд чи ІТ-гіганти зі США візьмуться за ліквідацію наслідків. Тоді як до локальних постачальників, принаймні, можна додзвонитися.

Для досягнення успіху бізнес має займатися власною справою — вирощувати картоплю, доставляти товари, готувати смачні тістечка або ремонтувати будинки, ну, й зараз допомагати ЗСУ, а не дбати про безпеку фізичних серверів, системи зберігання даних, бекапи. Цю ношу цілком можуть нести на собі хмарні сервіси, допомагаючи оптимізувати бізнес-процеси, та зберігаючи кошти підприємств.