Кременчук — екомісто майбутнього. Як замінити розбомблену росіянами ТЕЦ

Всім привіт! Нас звати Костянтин Ісаєв та Михайло Кашуба, ми — засновники громадської організації «Теплий Кременчук». Нам по 26 і 25 років відповідно, обидва маємо досвід роботи в міжнародних компаніях. Я, Костянтин, півтора року працюю Solution Engineer у sales-департаменті глобальної консалтингової ІТ-компанії Customertimes. А мій напарник Михайло з 2018 року повноцінно ввійшов в IT і зараз працює системним адміністратором в аутсорс-компанії Click Solutions. Там він займається мережами інфраструктури малого та середнього бізнесу США.

Більшість з вас, напевно, чули про прильоти російських ракет у Кременчук, наше рідне місто. Обстріли відбувалися 2 та 24 квітня, 12 травня і 18 червня. Однак найбільше Кременчук постраждав 27 червня, коли ракета влучила в торговельно-розважальний центр та загинуло 20 людей...

Внаслідок обстрілів «орки», окрім усього іншого, серйозно пошкодили Кременчуцьку Теплоелектроцентраль (ТЕЦ). А це значить, що опалювальний сезон в місті опинився під загрозою.

Можливо, комусь тема опалення може здатися не зовсім айтішною. Але сьогодні саме технології значною мірою допомагають Україні протистояти агресору: хай то високоточна зброя, донати в криптовалюті чи атаки IT-армії на сайти росіян. Ми віримо, що саме технології можуть стати в пригоді й тут та допоможуть врятувати Кременчук від холоду. І далі я розповім, у чому саме наша ідея.

Як ми пропонуємо вирішувати проблему опалення в місті

За допомогою теплових насосів. Якщо коротко: принцип роботи теплового насосу протилежний принципам роботи холодильника. Холодильник переносить тепло зсередини в зовнішнє середовище, тоді як тепловий насос витягує енергію із зовнішнього середовища і передає її всередину.

Як це працює

Тепло ґрунтових вод, землі або атмосфери поглинається холодоагентом і використовується для подачі тепла в приміщення, що обігрівається. В цілому, холодоагент в тепловому насосі проходить цикл з чотирьох етапів: випаровування, стиснення, конденсація і повернення в початковий стан.

  1. На першому етапі холодоагент поглинає енергію з навколишнього середовища. При цьому він переходить в газоподібний стан завдяки властивості холодоагенту кипіти при низьких температурах.
  2. Отримана пара далі стискається за допомогою компресора. В результаті підвищеного тиску холодоагент переходить до підвищеної температури, яка використовується для контуру обігріву.
  3. На третьому етапі гарячий газ віддає тепло опалювальній системі. Холодоагент знову переходить в рідкий стан. І, нарешті, терморегулюючий редукційний вентиль для рідкого холодоагенту знижує тиск, отриманий на етапі 2 так, що холодоагент знову поглинає тепло з навколишнього середовища, і процес повторюється.

Як це вже роблять в інших країнах

Нижче ви можете ознайомитися з інформаційною брошурою про закордонний досвід. Зокрема про те, як у Швейцарії було реалізовано проєкт використання теплового насосу як основного джерела тепла в багатоквартирному будинку 1970-х років, який за своїми характеристиками схожий на більшість будівель Кременчука.

Теплові насоси встановили на даху і вони використовуються для обігріву приміщень та постачання гарячої води. Звісно, знадобилися деякі модернізації будинку, але це досить прості коригування, які можна виконати в короткий термін.

За своїм кліматом Женева досить подібна до Кременчука, а отже цей приклад успішної реалізації проєкту є релевантним, оскільки виконаний в умовах, наближених до наших.

Переваги теплових насосів

Самі насоси можна встановити на під’їзд/будинок через ОСББ, або на житловий квартал. Це може бути до 20 будинків із сумарним споживанням енергії до 1 МВт, тобто 1 мільйону Ватт.

Ось низка переваг цього рішення:

✅ децентралізація системи опалення — замість одного джерела тепла отримуємо десятки;
✅ відмова від тепломагістралі — найширшої труби, яку дорого обслуговувати, і яка є найкритичнішою точкою системи;
✅ відмова від використання природного газу, що сьогодні для України є критично важливим.

Якщо брати нинішні тарифи, то жителі Кременчука можуть платити удвічі менше за обігрів осель, завдяки переходу на використання теплових насосів. Теплова помпа використовує 25% електроенергії, а інші 75% — бере з повітря. Оплата відбувається лише за 25% енергії, яка була «закачана» в теплоносій.

На сьогодні наша громадська організація розглядає найефективніші рішення щодо теплонасосів з тих, які є. Останні новини у цьому напрямку — мали розмову з представниками компанії Danfoss. Це європейська компанія, яка займається виробництвом компонентів для теплонасосних систем та імплементацією таких рішень. Вони презентували концепт — компактний теплонасосний пункт, і такий формат може бути корисним для нашого проєкту.

Кременчук — екомісто майбутнього

Екологічність — одна з важливих складових нашого проєкту. Використання теплового насосу — це можливість відмовитися від нафти, газу і вугілля та використовувати лише електрику і повітря. Тож таке опалення не продукуватиме викидів, що забруднюють повітря.

Хочемо зазначити, що ми — громадська організація, яка займається проблемами обігріву міста, поширюючи ідеї автономного опалення. Це значить, що ми неприбуткові і не можемо заробляти на цьому проєкті.

Наразі наше головне завдання — зводити разом потрібних людей, щоб вирішити нагальні проблеми Кременчука, які створила для нас ворожа армія окупанта. Ми хочемо, щоб Кременчук став першою «ластівкою» з екоопалюванням. А згодом цей проєкт можна масштабувати на будь-яке місто нашої країни. Це додатково зменшить нашу залежність від російського газу та більше наблизить нас до ЄС.

Ми вже зв’язалися з головою Європейської асоціації теплових насосів Томасом Новаком. Поки що знаходимося на етапі робочого листування, асоціація формує робочу групу з питань Кременчука, яка допомагатиме в реалізації рішення.

Також ця група представлятиме нас в таких структурах, як Європейська комісія (вищий орган виконавчої влади ЄС) та Європейський інвестиційний банк. Дедлайнів поки що немає, оскільки це початкова стадія переговорів щодо подальшої співпраці.

Шукаємо людей в проєкт та бізнес-партнерів

Наша організація має сторінку в Facebook і Telegram-канал, де ми розповідаємо про важливі оновлення та активно спілкуємося з аудиторією.

Зараз ГО «Теплий Кременчук» перебуває в пошуках бізнес-партнерів, яким цікавий наш технологічний проєкт з екоскладовою. Тому якщо ви бізнес, інвестфонд, представник міської влади чи знаєте когось з цього переліку, зв’яжіться з нами через соцмережі.

Також ми працюємо над розширенням громадської організації, оскільки нас в проєкті поки що двоє. Тому якщо вам цікавий подібний досвід в ролі волонтера, або маєте, чим поділитися з вашого бекграунду — також пишіть нам.

Разом — до перемоги України!

👍ПодобаєтьсяСподобалось23
До обраногоВ обраному6
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Маркетологи могут рисовать любые КПД хоть 100500%. Но реальность такова, что одной такой установкой не отделаться.
Тепловые насосы безусловно эффективны, но лишь в определенных условиях. В условиях зимы сказочное КПД в 300% от маркетологов превратится в 110%-120%. С учетом цены оборудования — порой проще взять разницу в цене на оборудование и положить на депозит, постепенно снимая оттуда денежку на оплату тех «лишних» 20% которые вы не экономите используя насос.

Тепловые насосы, которые забирают «силу земли» безусловно гораздо более стабильны в плане эффективности, но их цена пропорционально больше.

Плюс ко всему они не могут обеспечить как высокую температуру нагрева, так и низкую для охлаждения. Поэтому это накладывает ограничения на систему отопления в тех же квартирах. Радиаторы должны быть либо большими, либо отопление должно быть в виде «теплых полов». Никаких «легких модернизаций» не получится.

Плюс на схемке из 70-х не зря есть «сторадж», в котором тепло аккумулируется. Это позволяет балансировать нагрузку на ту же электросеть, потребляя ее когда нагрузка минимальна (ночью), а в пиковые часы использовать энергию накопленную в аккумуляторах.

Да и в целом если дом ничем не утеплен, то какой бы ни был КПД теплового насоса, если греть «улицу», то никакой экономии не получится.

Поэтому в первую очередь нужно
1. Утеплить дома.
2. Установить новые радиаторы в квартирах.
3. Установить аккумуляторы тепла.
и в самую последнюю очередь уже устанавливать тепловые насосы.

Что-то мне подсказывает, что если бы авторы поста описали реальные проекты перевода своих домов на предлагаемую ими технологию с реальными экономическими и техническими показателями, восприятие идеи было бы куда более позитивное.

Использую тепловой насос воздух-вода в частном доме, к сожалению не имею возможности сравнить, так как именно он был установлен в доме изначально, скажу одно платежка зимой за 100 кв.м. с учетом использования электричества во всех остальных целях не привышает 3000 грн, летом платежка около 1200-1500

На те же 3000 грн зимой можно выходить с использованием обычного электрокотла + аккумулятором тепла, при условии его в основном по ночному тарифу.

У Марка Солонина на канале вышел цикл про твердотопливные котлы. Интересно бы поставить на одну этажку котел, а на другую тепловой насос для сравнения.

котлу потрібно паливо і обслуговування. Електрика у цьому плані більш мобільна. Але було б цікаво, так

Теплова помпа використовує 25% електроенергії, а інші 75% — бере з повітря. Оплата відбувається лише за 25% енергії, яка була «закачана» в теплоносій.

В действительности нет. Сильно зависит от разницы температур. При +20 в помещении и −10 на улице получите 1/1.

И еще одно. Тепловой насос дает снижение среднего потребления ЭЭ. Еще раз, по буквам СРЕДНЕГО. Не максимального. Хоть пару раз в году, но на улице будет −20 когда СОР теплового насоса вообще будет меньше единицы. И в этот день електросети должны это выдержать. А как вы думаете расчитаны ли электросети Кременчука на отопление всего города да еще при −20 на улице? Может нужно с этого начинать, а не с красивых картинок?

Поэтому есть такая штука как SFR(Season Perfomance Factor). И подойди авторы чуть более ответственно они бы указали этот коэфициент для нашей климатической зоны. И там далеко не «75% — бере з повітря».
Вопросами отопления должны заниматься теплоэнергетики. ИТ-шники должны заниматься ИТ.

Ми займаємося громадською діяльністю, зокрема наведенням зв’язків між компаніями та державними інституціями, само собою всі точно проекти та прорахунки будуть виконуватися досвідченими професіоналами. Матеріали статті взяті не з повітря, а зі статей від авторитетних людей та видань, якщо вам цікаві подробиці рекомендую заглибитися в тему і почитати, наприклад, журнал нашого партнера «Теплові насоси» (heatpumpjournal.com.ua) ця стаття написана з метою ознайомлення широкого загалу і аудиторія яка зовсі не розумієтся в темі, тому тут нема подробиць і коефіцієнтів, бо це вже технічні деталі, а населенню просо цікаво щоб було тепло

Так какой SFR предлагаемой системы? Если вы все так проработали то должны знать.

Ну если бы вы были чуть повнимательне, то не перепутали бы SFR и SPF, это раз. Во вторых мы предлагаем разработку не одной цельной системы, а разных, оборудование и коэфициенты в которых будут отличаться в зависимости от отапливаемого объекта, так что если интересно, откройте журнальчик и внимательно его прочитайте если хотите быть в теме, а не просто языком чесать.

Ну если бы вы были чуть повнимательне, то не перепутали бы SFR и SPF, это раз.

Если бы вы были чуть повнимательне то могли бы заметить что я дал расшифровку — Season Perfomance Factor, и да сори SFR это Special Function Register, что еще раз подтверждает — программисты должны писать программы.

Ну в общем цифр нет.

Цифры есть, просто не вижу смысл тут публиковать инженерную документацию и расчеты

Видимо это ну очень секретные цифры ))

замість одного джерела тепла отримуємо десятки

 — в нас вже успішно завершилась деолігархізація? Ті, хто тримає існуючі ринки з задоволенням влаштують надміру ініціативним конкурентам цікавезну екскурсію, кудись у район лісосмуги близ Таращі.

Доречі, а варіант із водневими паливними елементами не розглялали? В Європі приватні господартсва місцями переводять на такі системи. Там масив сонячних батарей в теплу пору року працює на гідроліз водню із води (походу тут + окрема стаття витрат — фільтри для отримання чистого дистиляту), водень накопичується в балонах (ця частина масштабується під необхідну енерговидачу, але на кришах будівель таке розміщувати буде не дуже то й ок), в холодну пору року — водень через протонообмінні мембрани йде на вироблення електроенергії, якою можна обігрівати приміщення (ну або якщо дуже хочеться — то живити запропоновані теплонасоси). Ціна системи на 1 приватний будинок, за різними оцінками від 80к до 130к євро.

Можно просто водород сжигать в котле...

Самая лучшая идея в комментариях! Как до сих пор до этого не додумались? Не хотите вступить в нашу организацию, мы видим в Ваших идеях огромный потенциал!

Насправді існує багато цікавих сучасних способів генерації електроенергії, але гостра проблема Кременчука зараз саме з теплом, а наявних електричних потужностей достатньо щоб живити теплонасоси, тому цей напрямок ми і обрали основним в своїй діяльность. Якщо в нас вийде реалізувати ідею з теплом наступним кроком буде перехід до альтернативних джерел електродивлення як шляху модерніхації системи теплопостачання

Зберігання водню у балонах у будинках — це «трохи небезпечно». Водень має чудову здатність втікати з балонів, а у поєднанні з атмосферним киснем утворює вибухонебезпечну суміш. Тому тримати це на дахах може бути не такою й поганою ідеєю, там хоча б концентрація водню не зможе втриматися.

А наскільки швидко він улетючується? Обʼємний вибух у підвалі версус обʼємний вибух на даху?

Не знайшов точних значень. Пишуть, що «в 3 рази більш летючий за природний газ». До того ще знаходив інформацію, що водень та гелій, через малі розміри молекул, мають здатність втікати з балонів шляхом дифузії, на додачу до «звичайних» шляхів для інших газів через поганіу герметичність.

Вибухонебезпечна концентрація у повітрі 4%, запаху він не має. Але він легший за повітря, тому на даху у цій концентрації не затримається.

версус обʼємний вибух на даху

На даху не буде об’ємного вибуху — весь водень тікає вверх в атмосферу

Зокрема про те, як у Швейцарії було реалізовано проєкт використання теплового насосу як основного джерела тепла в багатоквартирному будинку 1970-х років, який за своїми характеристиками схожий на більшість будівель Кременчука.

youtu.be/ixMaxdBM2WU?t=43

Очень, очень интересно посмотреть хоть на какие-то расчеты, ибо 5 минут в гугле показали, что в Кременчуге минимальная температура в январе и феврале −8 гр.С в течении 6 дней, Женева за тот же период: −1 гр.С. Сразу можно предположить, что разница в 7 градусов должна вылиться в: (18-(-8))/(18-(-1))=1,37 — кратность тепловой энергии, по отношению к Женерве, необходимая для обогрева в Кременчуге на единицу площади. А это значит, что вместо двух насосов, на дом нужно было бы поставить — 3, т.е. уже в 1,5 раза поднимаются затраты на основное оборудование (не забываем про срок окупаемости и цену за отопление 1-го квадратного метра для конечного потребителя, который и будет оплачивать весь банкет). И у вас же ясно сказано, что дополнительно установлен масляный котел на 300 кВт (это резервный или пиковый?) и, если масло — это топливо, то что по этому поводу говорит экология, в каждом многоквартирном доме ставится своя буржуйка (а может и две — с оглядкой на необходимую мощность) со всеми вытекающими?

Ви напевно не помітили що проект 70-их років?? До речі кожне джерело енергії при більш низьких тепратурах за бортом витрачає більше «сировини» та потужностей аби нагріти приміщення. Тепловий насос не є виключенням. Корисна дія у нього до мінус 10-12 цельсій. Далі існують резерви (наприклад електричний або газовий котел). Випереджаючи наступний коментар скажу, що середня температура по Кременчуку близько −6 цельсій. Отже, більшості зимнього часу насос має плюсовий ККД.

Що ви плануєте робити з тим, що тепловий насос розрахований ни низькотемпературні системи опалення. Тобто на теплі підлоги, батареї в яких воду потрібно гріти градусів хочаб до 70 вони не витягують. А більшість будинків зроблена саме з системами опалення на батареях.

Ви напевно не помітили що проект 70-их років?? (Не понял какое это отношение имеет к мощности теплопотребления, я сравнил средние температуры и потребность в мощности оборудования, я не думал, что вы будете ставить именно те самые насосы). До речі кожне джерело енергії при більш низьких тепратурах за бортом витрачає більше «сировини» та потужностей аби нагріти приміщення. Тепловий насос не є виключенням. (Как раз тепловой насос является исключением, при понижении температуры воздуха, содержание энергии в его единице объема падает и тепловому насосу приходиться прогонять больше воздуха через теплообменник, чтобы вытянуть из него достаточно тепловой энергии, его КПД падает, но это все не важно, если он работает в расчетных режимах, просто нужен запас по мощности и не обещать, что все будет бесплатно. В обычных котлах наоборот, при максимальной нагрузке у них максимальная экономия топлива на единицу отпущенного тепла, при понижении нагрузки их КПД ухудьшается). Корисна дія у нього до мінус 10-12 цельсій (Я так понимаю — расчетный режим эксплуатации. Это не в его пользу. Другими словами при морозе в −13 гр.С автоматика должна отключить все насосы, а ваш дополнительный электро или газовый готел — пиковый, то-есть покрывает недостаток мощности тепловых насосов при глубоких морозах, греет не полностью, а добавляет, например, 20% от необходимого колличества тепла). Далі існують резерви (наприклад електричний або газовий котел) (То есть — дополнительный котел — пиковый водогрейный, для покрытия нагрузок при низких температурах. Хоть что-то понятно.). Випереджаючи наступний коментар скажу, що середня температура по Кременчуку близько —6 цельсій. Отже, більшості зимнього часу насос має плюсовий ККД. (Извините, но отицательный КПД, это когда ваш насос потребляет 125 кВт электроэнергии, а вода из него вытекает более холодной, чем вошла. Я надеялся, что режима с таким КПД вы и не планировали :) ).
Чтобы были ответы на все вопросы нужно попросить проектантов разработать проект на теплоснабжение (здания или группы зданий), они все напишут, но это будет стоить, наверное от 200-300 тыс.грн за проект. Я так понимаю, что с радостью бросаются вам помогать и делятся информацией те, кто торгует таким оборудованием.

Звичайно теплові насоси то стильно та модно, але ж вони коштують шалених грошей.
Приблизно біля 10 тис долларів на приватний будинок. Та й то, це здебільш самопальний китайсько-українській агрегат сумнівної якості.
Ціну на промисловий Данфос навіть страшно уявити.
Хто за це все буде платити?

За 10 тис доларів в приватний будинок площею до 200 кв.м реально встановити повністю автономну систему, яка вироблятеме електроенергію сама для себе, то ж з ціною ви перегнули. Само собою теплонасос великої потужності коштує дорого, але кільлькість квартир, які він може обігріти теж не мала. Тим паче в Кременчуці стоїть питання, того що наявні теплогенераційні потужності зруйновані, ціна їх відбулови так само висока, тому ми вважаємо доцільним використовувати саме теплонасосне рішення для відновлення теплопостачання.

За 10 тис доларів в приватний будинок площею до 200 кв.м реально встановити повністю автономну систему, яка вироблятеме електроенергію сама для себе

Дайте будь -ласка якесь посилання на це чудо техніки, мені справді цікаво.

Само собою теплонасос великої потужності коштує дорого, але кільлькість квартир, які він може обігріти теж не мала. Тим паче в Кременчуці стоїть питання, того що наявні теплогенераційні потужності зруйновані, ціна їх відбулови так само висока, тому ми вважаємо доцільним використовувати саме теплонасосне рішення для відновлення теплопостачання.

Ця вся мрія про теплонасос розїб’єтья об сурові реаліїї, в яких мало того що воно коштуе купу грошей, так ще і єффективно при низькотемпературному опаленні (тепла підлога) та будинок повинен бути утеплений, що не стосується совкових панельок.

Я колись довго думав про купівлю теплонасоса в приватний будинок, але порахувавши вартість теплонасоса та вартість опалення суто електрикою (котел в цій схемі коштує долларів 800) прийшов до висновку що поки в Україні є відносно недорога електроєнергія вся ці теплонасоси та інші вітряки є забавкою для айтішні.

Можна і кондиціонери.
Але самий дешевий варіант то по конвектору під вікно замість батареї.
Бо тож все ж таки 1000 грн на кімнату, замість 15000
Тільки питання в тому чи витримає електромережа в будинку таке навантаження.
І можно було б переглянути потужності підстанцій та єлектропроводку.
Але ж ні, ми хочему побавитися в технології не дивлячись на реалії)

За 10 тис доларів в приватний будинок площею до 200 кв.м реально встановити повністю автономну систему, яка вироблятеме електроенергію сама для себе, то ж з ціною ви перегнули.

Мій панасонік(WH-SDC12H9E8) десь в 7к євро обійшовся не враховуючи робіт з монтажу, тож десь так і є(куплявся по курсу 1.4 доллара за євро).
Думаю влупити СЕС на 60 квадратів даху, але попередні розрахунки (особливо для грудня) не навіюють оптимізм.

Про экологическую составляющую. Все агрегаты имеют утечку рабочего вещества и смазки. В тепловом насосе это хладагент (фреон). Должна быть норма утечки на год, если вещество сертифицировано, то — классифицировано по опасности и на него есть тариф в оплату за выбросы. Так как котельные будут локальными, то сбрасываться на восполнение хладогена, на экологический платеж и на техобслуживание будут отдельно, тариф будет отличаться от дома к дому. А зная сколько зарабатывают поставщики на комплектующих и расходниках — это может просто похоронить идею. К стати, тепловые насосы требуют наличие среды с избытком энергии (воздух, вода, грунт) откуда будет браться энергия, не сказано .

Ну повітря в нашій атмосфері вистачає, саме тому ми вважаємо доцільним використовувати теплові насоси повітря-теплоносій. Ціна обслуговування є в будь-якої системи, так само як і варітивна ціна енергоносія, раджу вам ознайомитися з принципом формування ринку енергії в Украхні, тоді багато ваших питань відпаде.

Раджу Вам ознайомитися з принципами формування ринку електроенергії в Україні, тоді багато Ваших питань відпаде. Наприклад — ціну для населення на поточному рівні пообіцяли зберігати до закінчення бойового стану в країні, далі — за принципами ринку, її зможуть піднімати до діючої ринкової, яка наразі складає близько 5 грн за 1 кВтг. Крім того, ринкову ціну на електроенергію в Україні мріють підняти до Европейських цін, а на поточну дату, оптова ціна в Европі перевищує 200 у.о. за 1 МВтг, тобто вартість в Україні для кінцевого промислового споживача може піднятися втричі, тобто до 15 грн за 1 кВтг. І це саме актуально для Вас, бо льготна ціна в 1,6 грн доступна лише для населення (приватного споживача), всі інші споживачі відносяться до промислових з відповідною ціною постачання. Та певно це все для вас не новина, у вас це все описано проекті на встановлення в розділі «Термін окупності», а екологічна тема опрацьована в розділі «Оцінка впливу на навколишнє середовищє» і ви готові провести слухання середь місцевих жителів.

Газ думаєте менше буде коштувати? Точно не 8 гривень за куб як зараз. Чтому ви вирішили що ціна взлетить? У нас відберуть атомні станції які генерують дешеву електрику? Між тим у Європі її генерують дорогими способами. Ось і ціна. Які альтернативи електриці у цьому випадку? Кидати пілети та дерево у топку?

Нет, в Европе цена на электроэнергию зависит от цены на топливо, а у нас — от решения правительства, но цену топлива на производство электроэнергии правительство не регулирует, поэтому есть разрыв в затратах и оплате и тепловая генерация в Украине убыточна. (Я хочу сказать, что реальная стоимость электроэнергии в Украине в разы выше, и когда возможности производить такую энергию по цене «за сколько возьмете» иссякнет, дешевая энергия тоже пропадет, или подорожает до своей реальной стоимости).
И, я не думаю, что стоимость электроэнергии будет самой большой проблемой в этом проекте, я думаю, что стоимость оборудования, деленная на срок эксплуатации и на отапливаемую площадь в разы превысит тарифы, которые сможет позволить себе утвердить местная власть без опасения быть поднятой на вилы, или срок окупаемости будет стремиться к бесконечности и ни один здравомыслящий инвестор на это не подпишется, а еще инвесторы любят ставку прибыли в размере процентов 20...

Пропан, бутан — не знал. Одной проблемой меньше.

Хлопці, не дуже зрозуміло чи у вас взагалі є хоч якийсь практичний\інженерний досвід роботи з опалювальними мережами та обладнанням. Ще пару питань: 1) Скільки треба влити бабла і на скільки квадратних метрів? 2) Що по регуляторці, правовому полю та процедурам? 3) Скільки до окупності проєкта? 4) Що по ризикам? 5) Де брати електроенергію коли\якщо поприлітає в решту ТЕЦ по Україні?
Як проєкт «піся війни» цілком класна ідея, як на пережити зиму тут і зараз — буржуйки треба купувати і кізяки для опалювання збирати.

Практичний та інженерний досвід є в компаній, які ми як Громадська Організація об’єднали в роботі над спільним проектом. Доля генерації електроенергії в Україні, яка припадає на ТЕЦ лише 29%, ризику руйнування 100% точно немає, до того ж електроенергія це ресурс який з легкістю можна імпортувати через простоту транспорту, так що це питання стоїть набагато менш гостро ніж питання де брати газ для опалення.

Не всегда все очевидно. Например в предыдущие годы собственная добыча газа в Украине покрывала 50% общего потребления, остальное был импорт, и в тоже время, доля потребления газа населением и теплокомунэнерго (на отопление) суммарно также составляла 50% от общего объема потребления в Украине. А с тех пор еще должны были наростить добычу.
И себестоимость добычи 1 тысячи кубометров газа составляет порядка 5 долларов (да, стоимость добычи одной тысячи кубометров газа = 5 долларам, а не 1900 у.е., как торгуют на биржах в Европе), Почему 1 куб газа стоит не 20 коппеек — вопросы к правительству, цену ставит оно.
Про импорт электроэнергии тема совершенно не однозначная, никогда стоимость электричества с доставкой не будет меньше, чем в месте генерации, а там электричество дороже в разы. И еще, вроде мощность линий импорта/экспорта на уровне 2 ГВт на всю Украину, мощность потребления в Украине летом 14 ГВт, зимой 18-20 ГВт, так что при блэкауте импорт не спасет. Но ни кто не запрещает аварийные блочные дизельгенераторы, правда стоимость электроэнергии будет равна стоимости топлива.

Забули про «перший прильот» 2го квітня.

Андрію, дякуємо! Додали дату до тексту.

Якщо бути реалістом то краще що можна зробити з підготовки до зими — привести до ладу електропроводку в будівлях, розподільчих підстанціїях, закупити пару масляних електрообігрівачів по 1 кВт i зробити для них «силові» розетки, зробити утеплення зовнішніх стін, хоча б часткове. Ну і аварійно, як писав Makarenko Oleksandr, облаштувати зимівник десь на дачі на дровах із звичайною пічкою. Можна зробити «титан» для того щоб коли прогріваєш приміщення була і гаряча вода. Ну десь так. Повномасштабно вкладатись в наведені речі зараз ніхто не буде. Але ідея гарна, а ще гарніше якщо все це обладнання робилось в Україні. Ми можемо аби була політична воля... і адекватне законодавство.

Звісно ми оптимісти, але розуміємо, що цей опалювальний сезон буде аврійним, але ж за ним наслідуватимуть наступні, до яких проект цілком можливо буде реалізувати.

Идея через ОСББ в данном случае абсолютно не рабочая, т.к большая часть инициативных людей эвакуировались первыми. Часть людей ближе к зиме еще уедет. В основном массе останутся те у кого ни денег ни желания что-то делать не будет. Как по мне, если будет электричество, то самый простой и реальный вариант это отапливаться кондиционером, работающим от −20 градусов.
У нас в Киеве новый дом и для обустройства своего подземного паркинга фиг кто денег дал. Каждая семья обустраивалась исключительно в камках своей палатки.

По перше — кондиціонер, який може обігрівати при температурі −20 це і є тепловий насос повітря-повітря. По-друге з Кременчука мало того що мало населення евакуювалося, ще й багато народу приїхало, тому не важаю ваше обґрунтування доцільним.

Я что писал что это не тепловой насос или пров эффекта теплового насоса ? Но в данном случае пофигу какая технология, главное что имеет достаточно высокую эффективность при приемлемой цене и желательно индивидуально.

Зараз ГО «Теплий Кременчук» перебуває в пошуках бізнес-партнерів, яким цікавий наш технологічний проєкт з екоскладовою.

Ідея цікава, але на період війни мало хто захоче вкладатися коштами (принаймні мені так здається).
Ще є питання — чи є можливість в цій схемі з насосом відключати неплатників точково, а не весь будинок? Якщо такої можливості немає — бажаючих буде ще менше.

Всё это интересно, но вы сталкиваетесь с одной очень большой проблемой — это с местной властью, которая абсолютна не заинтересована ни в чём, кроме распила денег. Я могу миллион пруфов привести в подтверждения своих слов. Однако, достаточно будет того факта, что родственники погибших до сих пор не получили никаких денег, обещанных ранее (то ли 50к, то ли 100к грн). И когда на днях буквально это всплыло, как всегда сказали «ну вот на днях будет» :)
Лично я не верю, что до зимы получится дать тепло всем жителям. Соответственно, закупаю побольше дров на дачу, скорее всего там буду зиму переживать.

Місцева влада зараз в паніці і намагаєтся знайти будь-яке рішення проблеми, ми не розраховуємо на будь-яке фінансування і шукаємо зовнішні джерела. До зими це не вийде ні в кого, цей сезон буде аврійним при будь-якому розкладі, але існують і наступні сезония, для яких теж треба рішення.

Підписатись на коментарі