Як «запустити мозок» для роботи?

Що ви робите, аби налаштуватись на робочий ритм? Як боретесь з прокрастинацією?

Ми почитали кілька відповідей в обговоренні на HackerNews:

Я не morning person. Ранок — найважчий час для мене, щоб бути продуктивним. Я сиджу за своїм столом, намагаючись знайти щось, на чому я можу зосередитися. Якщо мені «пощастило» і щось пішло не так, що потребує моєї негайної уваги, невеликого викиду адреналіну зазвичай достатньо, щоб мій мозок прокинувся, і я міг продовжувати працювати продуктивно. Під цим я маю на увазі вирішувати проблеми, впроваджувати рішення, виконувати нерутинну частину своєї роботи, яка мені подобається. Якщо все йде гладко, «туман розійдеться» за годину або дві. Звичайно, я використовую цей час певним чином, читаю HN/reddit/блоги, пишу електронні листи, ходжу на мітинги... Але я не роблю жодної «справжньої роботи», принаймні так здається.

Я п’ю багато кави і почуваюся дратівливо. У мене маленька дитина, тому таке трапляється щодня. Я завжди ненавидів вставати рано вранці, і ніщо, що я коли-небудь пробував, не змінило ситуацію. Приблизно з 21:00 мій розум вирує від енергії. Більшість мого навчання протягом усього мого життя відбувалося вночі. Я відчуваю, що мій мозок не працює належним чином принаймні до обіду, тож, де тільки можу, я домовляюся про легкі задачі вранці.

Моя дитина вимагає уваги, тож треба працювати, поки вона спить. Я виявив, що найкраще, що я можу зробити, щоб постійно бути «ввімкненим» о 4:00, це встановити час сну, а не час пробудження. Я завжди лягаю в ліжко о 20:00, незалежно від того, чи вважаю, що мені знадобиться 8 годин сну, чи ні — це дозволило мені більше робити, коли моя маленька дитина ще не забирає мою увагу.

Ранок для мене найпродуктивніший час. Я визначив кілька факторів, які впливають на мою продуктивність вранці:
— Розклад: я сплю з 23:00 до 7:00 щодня, включаючи вихідні.
— Пити 2-3 склянки води відразу після пробудження.
— Май чіткий план того, що я маю зробити вранці.

Засинаючи ввечері, я думаю про рішення найскладнішої проблеми програмування/архітектури, яка виникала вдень. Тоді перше, що спадає на думку, коли я прокидаюся, це ідеї, про які я думав перед сном. Я беру чашку кави і одразу починаю працювати. Використовую цю техніку роками.

Як «нічна сова», я не намагаюся бути «ранковим жайворонком». Я просто роблю те, що не потребує сильної уваги протягом перших кількох годин (продивляюсь електронні листи тощо). Тепер мені пощастило, що я можу здебільшого планувати свій час. На роботах, де в мене не було вибору, ранки були жахливими. «Сови» часто мають більшу витривалість, коли вони починають працювати. «Жайворонки», бадьорі, коли прокидаються, також згорають досить швидко. Вони — спринтери, «сови» — марафонці...

А тепер розкажіть, що робите ви, щоб змусити себе працювати, коли не хочеться, але дуже треба?

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
А тепер розкажіть, що робите ви, щоб змусити себе працювати, коли не хочеться, але дуже треба?

Відкриваю додаток IB, не бачу там необхідної суми для fire — вйо працювати.
А так — фіксований розклад. Зранку в зал, потім сніданок, і от уже о 9 починаєш працювати.

До речі, якщо п єте солодкий кофе то вам скоріше цукор потрібен у ньому.
Саме із за зростаючоюї потреби у цукрі нарощують вживання чого б там не було.
А ще глутамат...
Іноді рішення проблеми зовсім у іншому місці знаходиться.

Цікава тема. А ви не змушуйте себе. Весь секрет полягає у тому, що кодер заряджається на роботу, коли бачить довкола себе щось знайоме, а перед собою вчорашній код.
Тоді він запускає або саму програму або вчорашні тести по ній. Та впевнюється що все працює добре.
Тоді він створює навмисно помилку у вчорашньому коді і впевнюється що тест не пройшов. Тоді він виправляє помилку — і ось вже він кодить
Бо така динамічна медітація активувала потрібні зони — нейронні області у мозку.

Інколи допомагає банальне pomodoro. Простіше почати — розбий задачі на маленькі шматки, попрацюй 25 хвилин. Простіше тримати концентрацію — почекай 25 хвилин і подивишся ти ту стрічку новин чи повідомлення.

Если работать настолько не хочется, что приходится выискивать какие-то особые методы борьбы с прокрастинацией, значит, проект говно, задачи говно и пора бы уже подумать о нормальной работе.

Типова сова — нічого робити не потрібно, просто ввечері починає енергія приливати та спокійно розмірено працюю. Головне вважаю зрозуміти себе і налаштувати процеси з людьми, які розуміють чому ти так працюєш, а не «з 9 до 18-00»

Сопли конечно любят разводить многие. Если вы не можете сесть и работать или учить что-то. То скорее всего у Вас нет четкой цели и понимания к чему вы хотите прийти. Не дожить там до пятницы и нажраться. А горизонт в 2-3-4 года. Да сейчас звучит дико в такое время. Но четкое понимание зачем Вам надо это делать даст запускать мозг очень быстро. Донаты на сохранение жизни, победы ? Или деньги на шлюх и кокаин дело Ваше. Главное четко себе поставить что вы хотите достичь и примерные рамки. Иногда конечно надо давать отдохнуть ему. Это лично мой пример. Ставим цель ради которой надо напрячся, и ищем пути реализации достижения. Главное не поймать дизмораль если не получится что-то.Очень Важно понимать, ошибаются все.

Очень просто программисту запустить мозги для работы. Сначала его нужно убедить как можно больше пообещать что-то сделать за определенный промежуток времени. А дальше его будет совесть мучать и он будет ночью работать, чтобы успеть сделать всё в срок. А если не успеет, то нужно сделать так, чтобы он от стыда умер.

Осталась самая малость: чтобы эти программисты таки умели давать результат. Потому что если они ходят как джуны, крякают как джуны, мотивированы как джуны — то это джуны.

И даже в этом случае есть в твоём алгоритме «махонькая» бяка. В какой-то момент времени оставшийся промежуток будет равен нулю или около того. Соответственно необходимую частоту этапов контроля мозг будет определять делением на ноль. И зря ты думаешь, что у мозга есть механизм контроля. Этот механизм создавался для выживания, а не для кодинга, и мозг таки умеет работать в критических условиях, в смысле делить на ноль он таки попытается.

В лучшем случае — у человека развит механизм стресса [абсолютное большинство]. Он будет защищать мозг от неверных решений и будет весьма эффективен в краткосрочной перспективе. Но имея неотключаемый механизм памяти, люди будут «выгорать» ровно с той скоростью, с которой способны обучаться. И с каждым циклом выгорание будет всё глубже, и в какой-то момент (скорее рано, чем поздно) сам механизм обучения выучит выгорание — и будет выжигать знания сразу как только они получены. То есть способность к обучению будет утрачена, а попытка учиться будет уничтожать знания. Примерно 2/3 населения получают эту проблему уже к 4 классу школы.

В худшем варианте — у человека развита «стрессоустойчивость». Он тебя просто выследит и убьёт. Ну а чего, мозг штука примитивная, эволюционно к этому готов, создашь соответствующие условия — ну и сойдёшь для него за русского солдата. Это дурак решит тебе к примеру лицо настучать или обозвать как-нибудь. С умными сложнее, у них память развита, и не только на то что в книжках по Жаваскрипту написана, а вообще на всё, что происходит вокруг, и десятки лет происходило.

Так что хочешь проверить людей на critical condition — сходи-ка для начала в армию. Там на чужих ошибках научишься, ну или на своих тумаков получишь. Ну есть и «неправильный» путь — подсмотреть готовые ответы в поведенческой психологии. Есть и ещё один, правда менее результативный: командные компьютерные игры. По итогу ты выгоришь, играть надоест совсем, но это не самая высокая цена за обучение мотивации людей.

Если вкратце: играешь с огнём. Есть даже люди, которых так до суицида довести можно. Проверять в реале не советую. В игровой среде можешь, это закончится суицидом игрового персонажа. Но в реале шансы что выпилят тебя — выше, чем человек «умрёт от стыда». Это, кстати, зависит от культуры страны. Сейчас в стране война, и она будет иметь влияние на психологию целого поколения. Уже сейчас воспитаны миллионы человек, способных убить вообще без малейшего колебания. Война сняла маску морали.

Так работают мозги. Низкоуровневые механизмы запустить — дурное дело не хитрое. А вот вернуть их в спящее состояние и сформировать цивилизованное поведение заново — «бажаємо успіху».

зазвичай допомогала кава з маленьким шматочком шоколадки, але зараз мені ні її ні шоколаду тепер вживати не можна, стала гіперактивна. ні, з інших причин, на жаль.
тож замінюю її 5-10 хв перегляданням соц.мереж з мемами
посміялася, підняла собі настрій — і до роботи.

Я думав тут про ноотропи буде...

Так стартани свою тему про ноотропи. Бажано в п′ятницю.

Теж колись думав що мені найкомфортніше працювати ночами, але працюючи з проектами в різних часових зонах, помітив, що найбільшу кількість помилок якраз з 22 вечора до 2 ночі роблю, а ще й тупий перебор може включитися. Тож прийшов до того, що якщо встаєш в 4,5,6 ранку то атмосфера ночі ще є, а продуктивність в рази вища і думки не плутаються.

Мені важко зранку як описано в пості.
Особливо якщо недосип.
Ще перед дощем важко сконцентруватися

І опен клятий спейс та інші відволікаючі фактори

Не уявляю як можна працювати в опенспейсі. Прийшов до того, що винаймаю собі невеликий офіс, бажано в коворкінгу. Але я на ремоуті вже років з 6 і мабуть повернутись в кабінет на N людей вже ніколи не зможу, не кажучи про опенспейс. У мене знайомий з Канади так влаштувався в Амазон і пішов через кілька місяців, бо не зміг в офісі нормально працювати + комьют півтори години.

Підписатись на коментарі