Контрольовані Іностранні Компанії у 2022 році

Рубрика #зчисленнихпитань

Всім привіт!

В продовження раніше розглянутої теми про план BEPS, сьогодні розкриємо тему про Контрольовані іностранні компанії (КІК) у 2022 році, відкриті резидентами України.

Редакція Податкового Кодексу України від 01.01.2022 року включає 7 доповнень, 4 з яких регулюють міжнародне оподаткування. Нова ст. 39-2 ПКУ запроваджує чітке визначення КІК та доповнює встановлені Законом № 466-IX правила оподаткування прибутку КІК. При цьому до переліку контролюючих осіб внесено не лише резидентні фізичні та юридичні особи, а й трасти, фонди, тобто організації без статусу юрособи.

КІК в Україні 2022: основні визначення

Закон № 466-IX став виконанням плану BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), який вводить в Україні поняття «контрольованої іноземної компанії».

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

Контролером може бути:

  • резидентна українська організація (компанія, траст, фонд);
  • фізична особа-резидент незалежно від поточного громадянства.

Прямим власником чи контролером КІК в Україні визначаються:

  • фізособи та компанії, які володіють понад 50% частки у статутному фонді офшору;
  • фізособи та підприємства з частками в офшорі від 10%, якщо сукупно українські резиденти володіють від 50% та більше акцій іноземного підприємства;
  • українські резиденти та пов’язані особи, які здійснюють фактичний нагляд та контроль над закордонною організацією.

Платник податку з прибутку офшору в Україні — це контролер, який здійснює управління та/або володіння акціями/частками статутного капіталу офшорної компанії (КІК). При цьому слід враховувати, що частками можуть визначатися не лише акції чи матеріальні активи, а також певні правомочності та права, що дозволяють власнику:

  • впливати частку голосів;
  • отримувати відповідну частку у статутному фонді прибуток;
  • блокувати розподіл конкретної частини доходу;
  • отримувати пропорційно частці активи, якщо офшор добровільно, примусово ліквідується.

Увага! Контролер КІК в Україні може бути визнаний таким лише за наявності права власності або документа, що підтверджує, що він діє на користь справжнього власника: трастової декларації, генеральної довіреності, договору про номінальні послуги тощо.

Якщо пряме/непряме володіння часткою в КІК реалізовується через іншу резидентну компанію, то саме ця компанія визначатиметься контролюючою особою, відповідно повинна звітувати за прибутком КІК в Україні. Прибуток та податки КІК в Україні у 2022 році.

Якщо підприємство або резидентна фізособа України володіє від 25% часток у статутному фонді офшору, але не мають механізмів для позначення себе контролюючими особами (поодинці або разом з іншими контролерами та власниками), всі будуть зараховані як контролери закордонного підприємства в Україні в рівних частках. Оподатковуваною базою буде скоригований прибуток КІК, пропорційний частці володіння на дату розрахунку такого прибутку.

Тут дуже важливо врахувати такі моменти:

  • Якщо одержувач — фізична особа, доходи від КІК в Україні включаються до загального оподатковуваного річного прибутку власника.
  • Якщо одержувач доходу — українська компанія, вона збільшує власний прибуток за підсумками звітного періоду на суму, отриману як дохід від КІК.

Звіти за іноземні підприємства подаються з річною декларацією разом із завіреними копіями фінансової звітності КІК з метою підтвердження отриманого за звітний період доходу.

Важливим нововведенням стало зобов’язання повідомляти податківців України про факт придбання частки КІК та/або припинення контролю (ліквідації іноземної компанії) протягом 60 днів від дати початку здійснення та/або припинення такого контролю.

Форма та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи

Кому не потрібно інформувати ДПС України про КІК?

Згідно з новаціями від 1 січня 2022 р., ви не зобов’язані повідомляти Державну податкову службу України про КІК у таких випадках:

  • КІК продано, відчужено, ліквідовано до 1 січня 2022 р.;
  • КІК є публічною компанією зі зверненням акцій на визнаній фондовій біржі.

Більше того, поправки передбачають штрафні санкції в Україні як за повне несповіщення податківців про наявність КІК, так і порушення встановленого 60-денного терміну. Штрафи становлять до 300 прожиткових мінімумів громадян, що на 1 січня 2022 р. складає 717,9 тис. українських гривень.

Щодо правил розрахунку прибутку з метою оподаткування, українським власникам КІК слід враховувати такі особливості:

  • збитки від продажу корпоративних прав у КІК, у тому числі цінних паперів, належать до збитків наступних звітних періодів;
  • прибуток від операцій із продажу цінних паперів чи інших корпоративних прав належить до прибутку поточного звітного періоду по КВК;
  • КІК в Україні може відносити на витрати за борговими зобов’язаннями до 30% прибутку до оподаткування;
  • за наявності постійного представництва дохід КІК зменшується у сумі прибутку цього представництва;
  • при визначенні прибутку офшору в іноземній валюті вона має бути конвертована в українську гривню за курсом НБУ на дату подання звітності.

У яких випадках можна звільнити КІК від оподаткування в Україні?

Українським бізнесменам та інвесторам, які визначаються контролюючими особами КІК, слід пам’ятати, що не завжди прибуток офшору може підлягати оподаткуванню на території України. Доходи не будуть включені до бази оподаткування, якщо:

  • існує Договір про уникнення двойного оподаткування, укладений між Україною та юрисдикцією реєстрації офшорної компанії;
  • КІК сплачує податок за ставкою 18% або більше (базова величина податку на прибуток в Україні);
  • офшор сплачує податок за ставкою не нижче 13% (різниця з українською ставкою не повинна бути більшою за 5 процентних пунктів);
  • пасивні доходи КІК становлять до 50% загального прибутку.

Незалежно від того, чи виконуються вищезазначені умови, ваша офшорна компанія не буде об’єктом оподаткування в українській юрисдикції, якщо:

  • на кінець звітного періоду сукупний прибуток всіх КІК однієї контролюючої особи менше 2 млн. EUR;
  • офшор є громадською організацією з участю офіційної фондової біржі;
  • офшорна компанія не веде комерційної діяльності з розподілом доходів на користь власників (наприклад, благодійний фонд).

Податки та КІК в Україні 2022: звітність та дивіденди

1. Резидентам України необхідно подавати оновлену декларацію з податку на прибуток.

2. Більше того, Міністерство фінансів України наказом № 512 від 22.09.2021 р. затвердило спеціальну форму повідомлення про придбання чи припинення участі у КІК.

Першим звітним роком за КІК є 2022 рік. Якщо звітний період не збігається з календарним роком, ви звітуватимете по КІК в Україні за період, що починається у 2022 р. У звіті вказується скоригований прибуток, який отримує додаткове оподаткування на рівні 18% для юридичних осіб, 19,5% — для фізичних осіб -резидентів України (18% податку на доходи фізичних осіб + військовий збір 1,5%)

Важливо! 2022-2023 рр. позначено як «перехідний» період, що передбачає повне звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності резидентів України, які контролюють КІК.

Ще одна новина, що хвилює українську бізнес-спільноту, відноситься до конфіденційності — у перехідний період подані КІК відомості є інформацією з обмеженим доступом. Вона не може бути витребована та/або передана правоохоронним органам на їх запит або в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Правила оподаткування дивідендів у 2022 р., виплачених іноземними компаніями (КІК) на користь українських резидентів, залишаються незмінними. Зокрема, такими будуть вважатися виплати КІК акціонерам при виході зі складу засновників, зменшенні статутного фонду та суми збільшення/заниження цін із певними резидентними фірмами в рамках законодавства про трансфертне ціноутворення.

З іншого боку, якщо подібні суми прирівняти до дивідендів, з такого виду доходу від діяльності КІК в Україні має утримуватись податок на репатріацію, який сплачується під час виплати компаніям чи приватним особам-резидентам України.

Увага! З 1.01.2022 р. усі дивіденди, отримані КІК від дочірньої компанії в Україні, вважаються прямим доходом контролюючої особи та оподатковуються за ставкою 5% при отриманні від юрособи, 9% — від неплатника податку на прибуток.

Однією із найважливіших поправок щодо КІК в Україні також став Закон № 1914 про автоматичний обмін фінансовими даними з іншими державами за єдиним стандартом звітності CRS. Відповідно до нових правил, фінансові організації України обмінюватимуться наступною інформацією:

  • про рахунки фізосіб-податкових резидентів юрисдикції, де здійснюється автообмін;
  • про фінансові рахунки трастів, фондів, юросіб при контролі кількома особами або з пасивною виручкою.

Наразі Україні необхідно приєднатися до угоди CRS та внести зміни до чинного законодавства з ухваленням нормативно-правових актів.

Як складати звіт щодо КІК в Україні?

Звітний період для подання документів із прибутку/збитків офшору — календарний рік. Звітність з КІК в Україні подається з декларацією про майно (до 01.05.) та податковою декларацією (до 01.03.) за допомогою електронної форми. До основних документів обов’язково додається фінансова звітність вашого офшора (копія), яка є підтвердженням рівня отриманого прибутку.У звіті, що подається, ви повинні обов’язково вказати:

  • повне найменування, юридичну адресу, юридичну форму КВК, податковий номер та реєстраційний номер;
  • розмір вашої участі (частки) у статутному фонді КІК;
  • структуру капіталу;
  • дані про розмір доходу від продажу послуг/товарів;
  • відомості про доходи від господарської діяльності КІК до моменту оподаткування;
  • розрахунок свого доходу;
  • на яких підставах КВК звільняється з податку (якщо застосовно);
  • розмір дивідендного доходу КВК від українських резидентів (якщо є);
  • суму, фактично сплачену українському підприємству чи фізособі в Україні;
  • операції КІК з іншими іноземними підприємствами, заснованими в юрисдикціях із переліку офшорних зон КМУ;
  • кількість працівників КІК;
  • суму дивідендів, які надіслано постійне представництво закордонної компанії в українській юрисдикції.

У ситуаціях, коли ви не маєте можливості надати копію фінансової звітності своєї КІК в Україні, заповнюється спрощена форма з повними даними про саму офшорну компанію, розмір участі та структуру володіння капіталом.

Податківці мають право направити запит додаткової інформації, якщо має відомості, що ви є контролюючою КІК особою, але не подали відомості належним чином.

Якщо такий запит отримано, у вас є 2 місяці на підготовку та надання запитаних даних, до яких додаються офіційні документи (завірені копії). Що буде, якщо звіт щодо КІК не надано у строк?

Законодавством України передбачено досить серйозні штрафні санкції за неподання або порушення строків подання звітів щодо прибутку/збитків іноземної компанії. Перше порушення у вигляді повної неподання звіту карається штрафом, про який ми писали вище, у разі порушення термінів — пеня за кожен день прострочення.

У тих випадках, коли резидент України, який володіє або контролює КІК, надає неповні або недостовірні дані, штраф складає 3% від суми отриманого компанією прибутку або 25% від суми скоригованого доходу, не зазначеного у звіті.

Якщо фізична особа-резидент або компанія-резидент української держави не повідомляє податкову службу про придбання частки в іноземному підприємстві (про наявність КІК) або організацію власної компанії за кордоном, штрафи становитимуть 300 прожиткових мінімумів.

Нагадуємо, що звітність щодо КІК в Україні є обов’язковою, але 2022-2023 рр. залишаються перехідним періодом без нарахування санкцій та притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності.

Мінфін наказом від 25.08.2022 р. № 254 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 11.10.2022 р. за № 1219/38555) затвердив:

  • форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;
  • форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;
  • Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу. Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб — резидентів та фізичних осіб — резидентів, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Важливо! Оплата штрафних санкцій не передбачає звільнення платника податків України від зобов’язання подати звітність за КІК.

Якщо ви не подали звітність протягом 30 днів після останньої дати оплати штрафу, отримаєте нові санкції.


Мінфін наказом від 1 листопада 2022 року № 360 затвердив Порядок проведення перевірки контролюючої особи. Документ вже зареєстровано у Мін’юсті та набуде чинності з дня його офіційного опублікування.


Порядок застосовуватиметься під час проведення документальних перевірок контролюючих осіб, якими є фізичні або юридичні особи — резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК).


Підстави перевірки:


  • отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання або подання з порушеннями звіту про КІК та/або ненадання контролюючому органу відповіді на запит з поясненням фактів, викладених у такому запиті.

  • отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері фінмоніторингу , якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу;

  • платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;

  • виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу;

  • платником податків подано заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, якщо він у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

  • контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Предмет перевірки — своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, воєнного збору, а також дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), звітів та повідомлень про контрольовані іноземні компанії.


Перевірка однієї контролюючої особи може охоплювати виконання нею податкових зобов’язань, що стосуються декількох контрольованих іноземних компаній.


Об’єктами перевірки контролюючого органу можуть бути документи, інформація, фактичні обставини як з України, так і з іноземних держав.


Для прийняття рішення щодо проведення перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу надсилає до ДПС висновок з обґрунтуванням підстав прийняття рішення про проведення перевірки. ДПС протягом 15 днів має надати погодження або вмотивоване заперечення. Наказ про проведення перевірки контролюючої особи видається контролюючим органом після отримання від ДПС відповідного погодження.


Документальна позапланова виїзна/невиїзна перевірка проводиться за умови вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під підпис або шляхом надсилання платнику податків копії наказу про проведення перевірки контролюючої особи та письмового повідомлення.


Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії.


Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається. Документи, складені іншими мовами потребують перекладу на українську мову та належного засвідчення такого перекладу.


Тривалість перевірки не має перевищувати шість місяців. У разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав, проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів строк проведення перевірки може бути продовжений на строк, що не перевищує шість місяців.

Враховуючи, що дані новини вже набули чинності, ми сподіваємось що дана структурована інформація буде вам у нагоді та рекомендуємо ознайомитись з основними положеннями щодо цієї теми, правилами та термінами подання звітів по КІК в Україні.

25.11.22 Детальні роз’яснення ДПС щодо звітування по КІК

Юридичний та бухгалтерський супровід, консультація:

https://t.me/NataliiaLozko

+38 097 0 900 300 (Telegram, Viber)

http://itaccounting.com.ua/

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

УВАГА! Детальні роз’яснення ДПС щодо звітування по КІК — tax.gov.ua/...​stvo/listi-dps/77785.html
Всі оновлення додаються в наприкінці статті.

Мінфін наказом від 1 листопада 2022 року № 360 затвердив Порядок проведення перевірки контролюючої особи. Документ вже зареєстровано у Мін’юсті та набуде чинності з дня його офіційного опублікування.

Порядок застосовуватиметься під час проведення документальних перевірок контролюючих осіб, якими є фізичні або юридичні особи — резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК).

Підстави перевірки:

отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання або подання з порушеннями звіту про КІК та/або ненадання контролюючому органу відповіді на запит з поясненням фактів, викладених у такому запиті.

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері фінмоніторингу , якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу;

платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу;

платником податків подано заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, якщо він у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Предмет перевірки — своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, воєнного збору, а також дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), звітів та повідомлень про контрольовані іноземні компанії.

Перевірка однієї контролюючої особи може охоплювати виконання нею податкових зобов’язань, що стосуються декількох контрольованих іноземних компаній.

Об’єктами перевірки контролюючого органу можуть бути документи, інформація, фактичні обставини як з України, так і з іноземних держав.

Для прийняття рішення щодо проведення перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу надсилає до ДПС висновок з обґрунтуванням підстав прийняття рішення про проведення перевірки. ДПС протягом 15 днів має надати погодження або вмотивоване заперечення. Наказ про проведення перевірки контролюючої особи видається контролюючим органом після отримання від ДПС відповідного погодження.

Документальна позапланова виїзна/невиїзна перевірка проводиться за умови вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під підпис або шляхом надсилання платнику податків копії наказу про проведення перевірки контролюючої особи та письмового повідомлення.

Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії.

Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається. Документи, складені іншими мовами потребують перекладу на українську мову та належного засвідчення такого перекладу.

Тривалість перевірки не має перевищувати шість місяців. У разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав, проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів строк проведення перевірки може бути продовжений на строк, що не перевищує шість місяців.

21.10. 22 Мінфін наказом від 25.08.2022 р. № 254 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 11.10.2022 р. за № 1219/38555) затвердив:

форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;
форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;
Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу. Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб — резидентів та фізичних осіб — резидентів, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Важливо! Оплата штрафних санкцій не передбачає звільнення платника податків України від зобов’язання подати звітність за КІК.

Автор статьи не правильно дал ответ на вопрос — У яких випадках можна звільнити КІК від оподаткування в Україні?

В своем ответе автор указал четыре случая, когда КИК не платит налоги в Украине, однако на самом деле их пять.

В соответствии с пунктом 39-2.4.1. НК Украины — прибыль КИК не подлежит включению в налогооблагаемый доход, если соблюдаются следующие условия:

— а) между Украиной и иностранной юрисдикцией местонахождения (регистрации) контролируемой иностранной компании имеется действующий договор об избежании двойного налогообложения или об обмене налоговой информацией и

— б) выполняется любое из следующих условий:
— КИК уплачивает налог на прибыль по эффективной ставке. Которая меньше базовой (основной) ставки налога на прибыль предприятий в Украине или меньше такой ставки не более чем на пять процентных пунктов или
— доля пассивных доходов КИК составляет не более 50 процентов общей суммы доходов из всех источников.

Приводим список стран, имеющих минимальные корпоративные налоги или они фактически равны нулю, с которыми Украина заключила соглашения об избегании двойного налогообложения: Сингапур, Мальта, Грузия, Кипр, Ирландия, Эстония, Латвия, ОАЭ. Однако это лишь цветочки — Украина присоединилась в 2009 году к международной конвенции о взаимной административной помощи в налоговых делах.

Согласно ст.1 этой конвенции:

«1. Стороны c учетом положений главы IV предоставляют друг другу административную помощь в налоговых делах. Такая помощь может включать в соответствующих случаях меры, которые используют судебные органы.
2. Такая административная помощь предусматривает:
a) обмен информацией, в том числе одновременные налоговые проверки и участие в налоговых проверках за рубежом;
b) помощь во взыскании налогов;
c) вручение документов.»

Конвенция сама по себе любопытная, кому интересно — можно пройти по ссылке www.ua-offshore.com/...​n/765-konvencia-o-pomoshi и изучить ее внимательней. Она как раз и есть то соглашение, о котором говориться в п. 39-2.4.1. НК Украины, наряду с соглашениями об избегании двойного налогообложения. К международной конвенции о взаимной административной помощи в налоговых делах, по состоянию на сегодня присоединилось порядка 140 стран, среди них — практически все офшорные юрисдикции — полный список стран — www.oecd.org/...​/Status_of_convention.pdf
В итоге — выбор стран, где можно регистрировать компанию и не попадать под украинские налоги, практически не ограниченный.

В своем ответе автор указал четыре случая, когда КИК не платит налоги в Украине, однако на самом деле их пять.

Якщо ви уважно переглянете статтю, то побачите, що в неї вказано сім випадків, не чотири, та не п’ять.

Я лишь хотел донести до читателя самый главный вывод — не важно где зарегистрирована компания, какие налоги она платит или не платит по месту регистрации — украинский бенефициар не платит налоги, за исключениями, которые касаются минимального количества пользователей офшоров (более 50 процентов пассивного дохода).

Наближається строк подання звітності про контрольовані операції — tax.gov.ua/...​tsentr/novini/607483.html

Всім привіт! Для всіх, кого цікавили

Форма та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи

 — додано посилання у топік.

Добрый день! Есть такой вопрос, если место проживания во Франции (временный статус), нет статуса юридического лица, ФОП зарегистрированный в Украине и продолжает получать доход, как быть с вопросом двойного налогообложения? Какие нюансы?

Доброго дня!

Есть такой вопрос, если место проживания во Франции (временный статус), нет статуса юридического лица, ФОП зарегистрированный в Украине и продолжает получать доход, как быть с вопросом двойного налогообложения? Какие нюансы?

У цьому випадку в першу чергу необхідно дивитися Договір про уникнення подвійного оподаткування між Францією та Україною zakon.rada.gov.ua/laws/show/250_001#Text та аналізувати його.

Якщо чесно звісно все одно важко зрозуміти. А як щодо аналогів ФОП за кордоном, які не мають статусу юридичної особи, я так розумію вони входять у широке розуміння «не лише резидентні фізичні та юридичні особи, а й трасти, фонди, тобто організації без статусу юрособи»

А як щодо аналогів ФОП за кордоном, які не мають статусу юридичної особи, я так розумію вони входять у широке розуміння «не лише резидентні фізичні та юридичні особи, а й трасти, фонди, тобто організації без статусу юрособи»

Доброго дня! Згідно Ст. 51 Цивільного кодексу України zakon.rada.gov.ua/...​на особа-підприємець#n316
До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Тобто, ці ВСІ норми застосовуються й для індивідуальних підприємців (по типу українського ФОП), зареєстрованих закордоном.

Щодо індивідуальних підприємців (по типу українського ФОП) є гарна новина, а саме — нещодавно було роз’яснення від ДФС, а саме те, що по діяльності ІП закордоном НЕ треба звітувати, як по КІК.

Гарна новина, а чи не могли б ви долучити до статті посилання на таке роз’яснення? Дякую!

Доброго дня! Це було особисте роз’яснення від ДФС.
Взагалі рекомендую Вам в країні, в якій Ви плануєте відкрити ІП, ознайомитись з нормативною базою щодо статусу ІП в цій крайні.
Частіше ІП не має статусу юрособи, але є винятки. Саме цей статус має значення.
У кожній ситуації треба розбиратися докладно та додавати до тверджень юристів офіційні дані з нормативної бази другої країни.

Підписатись на коментарі