Контрольовані іноземні компанії
Всім привіт!
В продовження раніше розглянутої теми про план BEPS, сьогодні розкриємо тему про Контрольовані іноземні компанії (КІК) у 2022 році, відкриті резидентами України.
Редакція Податкового Кодексу України від 01.01.2022 року включає 7 доповнень, 4 з яких регулюють міжнародне оподаткування. Нова ст.
КІК в Україні 2022: основні визначення
Закон №
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.
Контролером може бути:
- резидентна українська організація (компанія, траст, фонд);
- фізична особа-резидент незалежно від поточного громадянства.
Прямим власником чи контролером КІК в Україні визначаються:
- фізособи та компанії, які володіють понад 50% частки у статутному фонді офшору;
- фізособи та підприємства з частками в офшорі від 10%, якщо сукупно українські резиденти володіють від 50% та більше акцій іноземного підприємства;
- українські резиденти та пов’язані особи, які здійснюють фактичний нагляд та контроль над закордонною організацією.
Платник податку з прибутку офшору в Україні — це контролер, який здійснює управління та/або володіння акціями/частками статутного капіталу офшорної компанії (КІК). При цьому слід враховувати, що частками можуть визначатися не лише акції чи матеріальні активи, а також певні правомочності та права, що дозволяють власнику:
- впливати частку голосів;
- отримувати відповідну частку у статутному фонді прибуток;
- блокувати розподіл конкретної частини доходу;
- отримувати пропорційно частці активи, якщо офшор добровільно, примусово ліквідується.
Увага! Контролер КІК в Україні може бути визнаний таким лише за наявності права власності або документа, що підтверджує, що він діє на користь справжнього власника: трастової декларації, генеральної довіреності, договору про номінальні послуги тощо.
Якщо пряме/непряме володіння часткою в КІК реалізовується через іншу резидентну компанію, то саме ця компанія визначатиметься контролюючою особою, відповідно повинна звітувати за прибутком КІК в Україні. Прибуток та податки КІК в Україні у 2022 році.
Якщо підприємство або резидентна фізособа України володіє від 25% часток у статутному фонді офшору, але не мають механізмів для позначення себе контролюючими особами (поодинці або разом з іншими контролерами та власниками), всі будуть зараховані як контролери закордонного підприємства в Україні в рівних частках. Оподатковуваною базою буде скоригований прибуток КІК, пропорційний частці володіння на дату розрахунку такого прибутку.
Тут дуже важливо врахувати такі моменти:
- Якщо одержувач — фізична особа, доходи від КІК в Україні включаються до загального оподатковуваного річного прибутку власника.
- Якщо одержувач доходу — українська компанія, вона збільшує власний прибуток за підсумками звітного періоду на суму, отриману як дохід від КІК.
Звіти за іноземні підприємства подаються з річною декларацією разом із завіреними копіями фінансової звітності КІК з метою підтвердження отриманого за звітний період доходу.
Важливим нововведенням стало зобов’язання повідомляти податківців України про факт придбання частки КІК та/або припинення контролю (ліквідації іноземної компанії) протягом 60 днів від дати початку здійснення та/або припинення такого контролю.
Кому не потрібно інформувати ДПС України про КІК?
Згідно з новаціями від 1 січня 2022 р., ви не зобов’язані повідомляти Державну податкову службу України про КІК у таких випадках:
- КІК продано, відчужено, ліквідовано до 1 січня 2022 р.;
- КІК є публічною компанією зі зверненням акцій на визнаній фондовій біржі.
Більше того, поправки передбачають штрафні санкції в Україні як за повне несповіщення податківців про наявність КІК, так і порушення встановленого
Щодо правил розрахунку прибутку з метою оподаткування, українським власникам КІК слід враховувати такі особливості:
- збитки від продажу корпоративних прав у КІК, у тому числі цінних паперів, належать до збитків наступних звітних періодів;
- прибуток від операцій із продажу цінних паперів чи інших корпоративних прав належить до прибутку поточного звітного періоду по КВК;
- КІК в Україні може відносити на витрати за борговими зобов’язаннями до 30% прибутку до оподаткування;
- за наявності постійного представництва дохід КІК зменшується у сумі прибутку цього представництва;
- при визначенні прибутку офшору в іноземній валюті вона має бути конвертована в українську гривню за курсом НБУ на дату подання звітності.
У яких випадках можна звільнити КІК від оподаткування в Україні?
Українським бізнесменам та інвесторам, які визначаються контролюючими особами КІК, слід пам’ятати, що не завжди прибуток офшору може підлягати оподаткуванню на території України. Доходи не будуть включені до бази оподаткування, якщо:
- існує Договір про уникнення двойного оподаткування, укладений між Україною та юрисдикцією реєстрації офшорної компанії;
- КІК сплачує податок за ставкою 18% або більше (базова величина податку на прибуток в Україні);
- офшор сплачує податок за ставкою не нижче 13% (різниця з українською ставкою не повинна бути більшою за 5 процентних пунктів);
- пасивні доходи КІК становлять до 50% загального прибутку.
Незалежно від того, чи виконуються вищезазначені умови, ваша офшорна компанія не буде об’єктом оподаткування в українській юрисдикції, якщо:
- на кінець звітного періоду сукупний прибуток всіх КІК однієї контролюючої особи менше 2 млн. EUR;
- офшор є громадською організацією з участю офіційної фондової біржі;
- офшорна компанія не веде комерційної діяльності з розподілом доходів на користь власників (наприклад, благодійний фонд).
Податки та КІК в Україні 2022: звітність та дивіденди
1. Резидентам України необхідно подавати оновлену декларацію з податку на прибуток.
2. Більше того, Міністерство фінансів України наказом № 512 від 22.09.2021 р. затвердило спеціальну форму повідомлення про придбання чи припинення участі у КІК.
Першим звітним роком за КІК є 2022 рік. Якщо звітний період не збігається з календарним роком, ви звітуватимете по КІК в Україні за період, що починається у 2022 р. У звіті вказується скоригований прибуток, який отримує додаткове оподаткування на рівні 18% для юридичних осіб, 19,5% — для фізичних осіб -резидентів України (18% податку на доходи фізичних осіб + військовий збір 1,5%)
Важливо!
Ще одна новина, що хвилює українську бізнес-спільноту, відноситься до конфіденційності — у перехідний період подані КІК відомості є інформацією з обмеженим доступом. Вона не може бути витребована та/або передана правоохоронним органам на їх запит або в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.
Правила оподаткування дивідендів у 2022 р., виплачених іноземними компаніями (КІК) на користь українських резидентів, залишаються незмінними. Зокрема, такими будуть вважатися виплати КІК акціонерам при виході зі складу засновників, зменшенні статутного фонду та суми збільшення/заниження цін із певними резидентними фірмами в рамках законодавства про трансфертне ціноутворення.
З іншого боку, якщо подібні суми прирівняти до дивідендів, з такого виду доходу від діяльності КІК в Україні має утримуватись податок на репатріацію, який сплачується під час виплати компаніям чи приватним особам-резидентам України.
Увага! З 1.01.2022 р. усі дивіденди, отримані КІК від дочірньої компанії в Україні, вважаються прямим доходом контролюючої особи та оподатковуються за ставкою 5% при отриманні від юрособи, 9% — від неплатника податку на прибуток.
Однією із найважливіших поправок щодо КІК в Україні також став Закон № 1914 про автоматичний обмін фінансовими даними з іншими державами за єдиним стандартом звітності CRS. Відповідно до нових правил, фінансові організації України обмінюватимуться наступною інформацією:
- про рахунки фізосіб-податкових резидентів юрисдикції, де здійснюється автообмін;
- про фінансові рахунки трастів, фондів, юросіб при контролі кількома особами або з пасивною виручкою.
Наразі Україні необхідно приєднатися до угоди CRS та внести зміни до чинного законодавства з ухваленням нормативно-правових актів.
Як складати звіт щодо КІК в Україні?
Звітний період для подання документів із прибутку/збитків офшору — календарний рік. Звітність з КІК в Україні подається з декларацією про майно (до 01.05.) та податковою декларацією (до 01.03.) за допомогою електронної форми. До основних документів обов’язково додається фінансова звітність вашого офшора (копія), яка є підтвердженням рівня отриманого прибутку. У звіті, що подається, ви повинні обов’язково вказати:
- повне найменування, юридичну адресу, юридичну форму КІК, податковий номер та реєстраційний номер;
- розмір вашої участі (частки) у статутному фонді КІК;
- структуру капіталу;
- дані про розмір доходу від продажу послуг/товарів;
- відомості про доходи від господарської діяльності КІК до моменту оподаткування;
- розрахунок свого доходу;
- на яких підставах КІК звільняється з податку (якщо застосовано);
- розмір дивідендного доходу КВК від українських резидентів (якщо є);
- суму, фактично сплачену українському підприємству чи фіз.особі в Україні;
- операції КІК з іншими іноземними підприємствами, заснованими в юрисдикціях із переліку офшорних зон КМУ;
- кількість працівників КІК;
- суму дивідендів, які надіслано постійне представництво закордонної компанії в українській юрисдикції.
У ситуаціях, коли ви не маєте можливості надати копію фінансової звітності своєї КІК в Україні, заповнюється спрощена форма з повними даними про саму офшорну компанію, розмір участі та структуру володіння капіталом.
Податківці мають право направити запит додаткової інформації, якщо має відомості, що ви є контролюючою КІК особою, але не подали відомості належним чином.
Якщо такий запит отримано, у вас є 2 місяці на підготовку та надання запитаних даних, до яких додаються офіційні документи (завірені копії). Що буде, якщо звіт щодо КІК не надано у строк?
Законодавством України передбачено досить серйозні штрафні санкції за неподання або порушення строків подання звітів щодо прибутку/збитків іноземної компанії. Перше порушення у вигляді повної неподання звіту карається штрафом, про який ми писали вище, у разі порушення термінів — пеня за кожен день прострочення.
У тих випадках, коли резидент України, який володіє або контролює КІК, надає неповні або недостовірні дані, штраф складає 3% від суми отриманого компанією прибутку або 25% від суми скоригованого доходу, не зазначеного у звіті.
Якщо фізична особа-резидент або компанія-резидент української держави не повідомляє податкову службу про придбання частки в іноземному підприємстві (про наявність КІК) або організацію власної компанії за кордоном, штрафи становитимуть 300 прожиткових мінімумів.
Нагадуємо, що звітність щодо КІК в Україні є обов’язковою, але
Мінфін наказом від 25.08.2022 р. № 254 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 11.10.2022 р. за № 1219/38555) затвердив:
- форму Звіту про контрольовані іноземні компанії;
- форму скороченого Звіту про контрольовані іноземні компанії;
- Порядок заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу. Дія цього Порядку поширюється на юридичних осіб — резидентів та фізичних осіб — резидентів, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.
Важливо! Оплата штрафних санкцій не передбачає звільнення платника податків України від зобов’язання подати звітність за КІК.
Якщо ви не подали звітність протягом 30 днів після останньої дати оплати штрафу, отримаєте нові санкції.
Мінфін наказом від 1 листопада 2022 року № 360 затвердив Порядок проведення перевірки контролюючої особи. Документ вже зареєстровано у Мін’юсті та набуде чинності з дня його офіційного опублікування.
Порядок застосовуватиметься під час проведення документальних перевірок контролюючих осіб, якими є фізичні або юридичні особи — резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії (КІК).
Підстави перевірки:
- отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про неподання або подання з порушеннями звіту про КІК та/або ненадання контролюючому органу відповіді на запит з поясненням фактів, викладених у такому запиті.
- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері фінмоніторингу , якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу;
- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу;
- платником податків подано заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, якщо він у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
- контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Предмет перевірки — своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податку на прибуток підприємств або податку на доходи фізичних осіб, воєнного збору, а також дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), звітів та повідомлень про контрольовані іноземні компанії.
Перевірка однієї контролюючої особи може охоплювати виконання нею податкових зобов’язань, що стосуються декількох контрольованих іноземних компаній.
Об’єктами перевірки контролюючого органу можуть бути документи, інформація, фактичні обставини як з України, так і з іноземних держав.
Для прийняття рішення щодо проведення перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу надсилає до ДПС висновок з обґрунтуванням підстав прийняття рішення про проведення перевірки. ДПС протягом 15 днів має надати погодження або вмотивоване заперечення. Наказ про проведення перевірки контролюючої особи видається контролюючим органом після отримання від ДПС відповідного погодження.
Документальна позапланова виїзна/невиїзна перевірка проводиться за умови вручення платнику податків чи його уповноваженому представнику під підпис або шляхом надсилання платнику податків копії наказу про проведення перевірки контролюючої особи та письмового повідомлення.
Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання контролюючому органу за його запитом копії первинних документів щодо окремих або всіх операцій контрольованої іноземної компанії.
Документи подаються протягом одного місяця з дати отримання платником податку відповідного запиту в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою переклад українською мовою не вимагається. Документи, складені іншими мовами потребують перекладу на українську мову та належного засвідчення такого перекладу.
Тривалість перевірки не має перевищувати шість місяців. У разі необхідності отримання інформації від компетентних органів іноземних держав, проведення експертизи та/або перекладу українською мовою документів строк проведення перевірки може бути продовжений на строк, що не перевищує шість місяців.
Враховуючи, що дані новини вже набули чинності, ми сподіваємось що дана структурована інформація буде вам у нагоді та рекомендуємо ознайомитись з основними положеннями щодо цієї теми, правилами та термінами подання звітів по КІК в Україні.
Слід зазначити, що дані по КІК будуть передаватись згідно Конвенції про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №
Перелік країн, які підписали дану Конвенцію.
UPD :
25.11.22 Детальні роз’яснення ДПС щодо звітування по КІК
11.02.23 ДПС презентувала ТЕСТ для спрощення визначення контролюючої особи КІК.
01.05.23 Безпомилково заповнити повідомлення про КІК — це просто!
Відео-інструкція від ДПС — tax.gov.ua/...tsentr/novini/673172.html
06.07.23 ДПС нагадує, що минулого року в Україні запроваджені правила контролю за контрольованими іноземними компаніями (далі — КІК) (Закони України від 16.01.2020 №
— інформацію про набуття/припинення участі у КІК, зокрема Повідомлення про набуття (початок здiйснення фактичного контролю) або вiдчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в iноземнiй юридичнiй особi або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі — Повідомлення), форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512;
— щорічний звіт про КІК (одночасно з річною декларацією про майновий стан і доходи). Згідно з п. 54 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, зокрема, контролюючі особи мають право подати Звіт за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної Декларації за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Відповідно до положень ст. 392 ПКУ КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи — резидента України, відповідно до правил, визначених ПКУ.
Звертаємо увагу, що з метою дотримання вимог законодавства щодо правил КІК, фізичним та юридичним особам — резидентам України слід детально проаналізувати умови щодо володіння часткою в іноземній компанії, визначитися з наявністю чи відсутністю статусу контролюючої особи такої компанії та здійснити передбачені ст. 392 ПКУ заходи щодо звітування.
Виконайте свої обов’язки вчасно, щоб не сплачувати значні розміри штрафних санкцій за невиконання вимог ст. 392 ПКУ.
Важливо! За несвоєчасну подачу Повідомлення штрафні санкції та/або пеня не застосовують. — cabinet.tax.gov.ua/...42BE50A5CE0530A21422059D4
Юридичний, бухгалтерський супровід, консультації, подача звітів по КІК:
Nataliia Lozko
Mr. Hollywood
Mr. Hollywood
Vitalij Berdinskih
Oleksii Palamar
Volodymyr Nikulin
Дмитрий Бирковский
Дмитрий Бирковский
Stanislav Grynchuk
Stanislav Grynchuk
40 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів