Эмигрировать. Страшно. Остаться — Почему украинцам почти нет смысла переезжать в Европу

Украинцы еще с самого развала СССР активно эмигрировали в Европу и США — сначала уезжали от разрухи 90-х, потом от Кучминского застоя, затем от беспросветности Януковича и от развязанной Россией в 2014-м году гибридной войны. Теперь, из-за крупномасштабной и уже открытой войны, начавшейся 24-го февраля 2022, Украину покинули 6 млн украинцев, тогда как вернулся всего миллион. Причем из уезжающих миллионов львиная доля — женщины и дети. Что же будет после победы? Ждет ли нас еще более массовая эмиграция, либо же наоборот — украинцы останутся и начнется послевоенный «бейби-бум»? Усилятся ли эмигрантские настроения после вступления Украины в ЕС? На часть из этих вопросов смогут ответить только ЗСУ и союзники, но на остальные вопросы попробуем ответить мы с вами, обратившись к истории и кухонным размышлениям.


Судя по еще довоенным опросам, о переезде из Украины задумывался каждый третий украинец. Лишь с 2011 по 2020-й год из Украины уехали и не вернулись 2.6 млн украинцев. Тогда как 2021-й год стал рекордным за 10 лет — выехали и не вернулись 600 тысяч человек. То есть всего за последние 10 лет, еще до крупномасштабной войны, Украина потеряла 3.2 млн граждан. И далеко не последнюю роль в этом сыграла начавшаяся в 2014-м году война. И вот проходит пять месяцев — и мы теряем еще 5 миллионов. Конечно, после победы многие вернутся. Но сколько их будет? Не стоим ли мы на пороге демографической катастрофы?

С одной стороны, быть украинцем сегодня — это не просто почетно, но и супермодно. Украинцы на Западе имеют колоссальную поддержку в первую очередь от рядовых граждан, и уже потом от правительств. В Испанских костелах играют украинские гимны, Эйфелевую башню подсвечивают в желто-синие цвета, в краковских кинотеатрах нашим детям крутят мультики на украинском... правда в Берлине на 9-е мая запрещают украинскую символику, и месяцами затягивают поставку жизненно важного тяжелого вооружения, но ведь в итоге либеральный европацифистский паровоз крякнул и наконец тронулся! Хоть и не без помощи волшебных пинков США и Великобритании. Стало быть, победа не за горами!

Об эмигрантских настроениях
Но вот это «не за горами» имеет больше влияния на эмигрантские настроения, чем многим хотелось бы. Дело в том, что человек по природе своей очень любит стабильность и предсказуемость, тогда как неопределенность высасывает из него все соки. В первые дни и недели войны закрылись многие бизнесы, которые можно было и не закрывать. Фактор неопределенности был настолько силен, что владельцы решили задержать дыхание и переждать его. Но вот проходит неделя за неделей, переломный момент за переломным моментом, месяц за месяцем — и становится понятно, что война как минимум будет длиться дольше, чем мы рассчитывали. Речь уже давно не идет о неделях — люди молятся хотя бы на месяцы и мечтают встретить Новый год уже с победой, отгоняя от себя мысли о том, что, возможно, 2022-м годом война не ограничится.

Месяцы идут, усталость копится даже у тех гражданских, которым физически почти ничего не угрожает. Они день и ночь сидят в новостях, игнорируют уже привычные воздушные тревоги, и вместо вечерних сериалов пересматривают не «Бумажный Дом» или «Игру Престолов», а Арестовича с Фейгиным — чтоб чуток успокоиться и понять обстановку на фронте. На кухнях частят разговоры о том, когда же кончится война и как быстро мы сможем вернуть Крым или хотя бы Херсон. И в это же время где-то по спине начинает проскакивать быстрая, как разряд тока, мысль о солнечных берегах Испании, спокойной Баварии, доступной Польше, толерантной Голландии. Время идет, уехавшие жены с детьми начинают потихоньку обживаться, находить работу, привыкать к местным детсадикам, заводить новых подруг и кое-как интегрироваться, насколько это возможно сделать за такое короткое время.

Случайно ли, специально ли, выехавшие за границу в аккурат перед войной парни тоже находят себе работу и начинают интегрироваться, подаваться на беженство, получать материальную помощь от фондов и правительств стран ЕС. И тут Европа для беженца из Украины открывается совсем не той солнечной стороной, которую он малевал у себя в воображении. Оказывается, что жить туристом в Европе недельку в году — совсем не то же самое, что жить там беженцем месяцами: огромные расходы на аренду и проезд, скудный, медлительный, некачественный сервис, европейская бюрократия, по кафешкам уже так не походишь, суши не позаказываешь — и вообще, как-то скучаешь по дому. С другой стороны, дома — сплошная неясность. Мысли о ядерном ударе уже не так пугают, но это и пугает больше всего. А вдруг Россия не сдастся? Вдруг станет второй Северной Кореей и будет нам десятилетиями гадить? А вдруг таки шарахнет тактическим ядерным? У меня семья, дети... А может нет детей, но вдруг я захочу? Не сейчас, так через год-два. Точно ли к тому времени закончится война? Причем закончится убедительно и бесповоротно — нашей победой, без всяких «Минсков-3» и «Формул Штайнмайера-2», чтоб моим детям вдруг не пришлось потом «довоевывать» то, что не довоевали мы. Что ж это — растить их под вечными пробежками в бомбоубежища, а вместо курсов кройки и шитья отдавать их на курс молодого спецназовца? Нет. Хочется спокойствия и предсказуемости — хочется скушной Европы в лучших традициях «Мистера Бина». Солнца, путешествий, стабильности. И ничего, что Европа сейчас переживает не лучшие времена, что отчетливо показала до неприличия вялая позиция Шольца и Макрона, и явно пророссийская позиция Венгрии в отношении государства-агрессора России. Ведь на ЕС же Путин не нападет, верно?

Женщины и айтишники — первые претенденты на эмиграцию

Подобные мысли могут простреливать как у сомневающихся латентных эмигрантов, так и у патриотов — разница будет лишь в мощности сигнала и частоте. Но больше всего об эмиграции, естественно, будут думать женщины, которые хотят строить семью или просто пить по утрам кофе с круассаном, не вслушиваясь в вой сирен. «В конце концов, жизнь одна, я не могу ждать вечно, да и чем я буду полезна стране? Я ведь даже автомат в руках не держала» — подумает она, и будет где-то права. Похожим образом может подумать и какой-нибудь айтишник, сбежавший в первый же день войны на Западную Украину, в надежде «дать на лапу» и чкурнуть за кордон при первой же возможности.

С одной стороны, скорейшая победа ЗСУ могла бы купировать эти раздумья и одернуть искателей европейского счастья от дурмана эмиграции, с другой — люди и сами способны перестроиться, принять наконец войну, научиться с ней жить, как живет Израиль, сделать выводы о Европе и не пытаться попасть туда всеми правдами и неправдами.

Да и многие украинцы, из тех, кто не на фронте, чувствуют свою бесполезность, мол «раз я не в окопе, значит я не помогаю победе». Эти заблуждения могут создать благоприятный фон для мыслей об эмиграции — мол, «да какая от меня польза Украине?». Но польза есть от каждого — и речь сейчас не о бомжах, которые собирали бутылки для коктейлей Молотова. Вернее, не только о них. Помимо психологической, моральной, материальной помощи, которую вы можете оказывать окружающим или хотя бы себе, есть еще такой немаловажный для победы момент как деньги. А именно — налоги. Война — дорогое удовольствие. Украина не располагает такими ресурсами как Россия, у нас нет столько нефти и газа, чтоб Европа нам каждый день платила по 850 млн долларов как России — это значит, что у нас каждый шекель на счету. И поскольку с каждой покупки платится ПДВ и с каждой зарплаты берется военный сбор, одно лишь проживание человека на территории Украины — делает его полезным обществу. То есть можно даже не жертвовать средства на ЗСУ, быть хоть ватником до мозга костей, но при этом являться жутким транжирой и тем самым поддерживать экономику Украины, а значит и армию.

Уехал — помог врагу?
Каждый уезжающий из Украины гражданин, если только это не заробитчанин — априори ослабляет страну. Даже те товарищи, которые выехали в Европу за несколько дней до войны и сейчас активно переводят деньги на счета ЗСУ и волонтерских организаций, всё равно вынуждены львиную долю своих доходов оставлять в ЕС в виде платы за аренду, коммуналку, еду и прочие бытовые радости. Впрочем, работа в ЕС — это таки лучше, чем безработица в Украине, и для некоторых категорий граждан временная эмиграция была бы разумным выходом из ситуации безденежья. С третьей стороны, многие украинцы, которые не обладают ценной профессией и знанием языков, вкусив европейских цен, уже вовсю мечтают вернуться в Украину — где жить дешевле и проще. И лишь айтишники томно мнутся на пятой точке — так может всё-таки уехать? Кто его знает что там будет с этим IT — глядишь, все заказчики разбегутся и нам останется лишь куцый местный рынок со среднеукраинскими зарплатами. Еще и военкомы шастают вокруг, понимаешь...

Может случиться чудо — и, допустим, несмотря на блеяния Макрона про то, что «вступление Украины в ЕС займет годы, а то и десятилетия», Украину возьмут в ЕС в течение года-двух. Что будет тогда? Глянем на пример Польши, которая вошла в ЕС в 2004-м году. Поляки иногда троллят украинцев, что они, мол, ездят в Польшу на заработки, но сами точно так же с завидной регулярностью ездят на заработки в Великобританию и другие страны ЕС. Мотнуться, заработать денег, вернуться и купить жилье. Схема вроде бы простая, но сколько семей рушится при этом! И сколько поляков в итоге осело в других странах ЕС — тысячи их! Украину может ждать та же участь — выход на глобальный рынок труда приведет к тому, что украинцам станет еще проще устраиваться на работу в ЕС, а это значит, что ЕС будет пополняться нашими гражданами и восполнять свои демографические провалы, тогда как Украина будет терять налогоплательщиков и потенциальных солдат. Таким образом эмигрировавший с концами в Европу украинец не только усиливает ЕС, но и ослабляет Украину. Из всех стран ЕС, если не брать во внимание подковерные гешефты с Францией и Германией, больше всего Путин помог Польше — тем, что начал войну с Украиной в 2014 году и таким образом «выдавил» часть трудоспособного населения Украины в Польшу для растопки польской экономики — едва ли не самой динамичной экономики ЕС, которая растет во многом благодаря нашим рабочим рукам. Кто бы мог подумать, но «нефть» XXI-го века — это в первую очередь люди. Их сложно найти и легко потерять, а они так и норовят забыть вас...

Допустим, вам таки посчастливилось получить ПМЖ или даже паспорт страны ЕС. Каково бы вам жилось среди тех, кто допустил эту войну? Среди немцев, которые в большинстве своём выступали против поставок Германией Украине тяжелого вооружения. Среди австрийцев, чье правительство не поддерживало газовое эмбарго против России. А также среди французов, чей президент лишь хмурил лоб и выказывал в тысячный раз «серьезную озабоченность», после чего стал высасывать из пальца какую-то альтернативу ЕС для Великобритании и Украины под названием «Европейское политическое сообщество» (по факту выступая против вступления Украины в ЕС). Жить среди испанцев (или кремлеботов?), которые в Фейсбуке называют разбомбленный россиянами Драмтеатр в Мариуполе «постановкой», а Азов — фашистами, или среди вечно нейтральных швейцарцев, чье правительство заблокировало поставки Украине немецких боеприпасов. Каково вам, гордым украинцам, жилось бы среди таких, мягко говоря, «удивительных» людей? Вы уверены, что ваши дети вырастут в плюшевых европейских условиях настолько же приспособленными к жизни, какими выросли мы в Украине?

P.S. О том, почему украинцам почти нет смысла эмигрировать в Европу, я рассказываю в своей новой книге «Декаданс Европы, Ренессанс Украины».

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Вы уверены, что ваши дети вырастут в плюшевых европейских условиях настолько же приспособленными к жизни, какими выросли мы в Украине?

В чем приспособленность-то? В умении давать взятки? Нарушать договора и не платить деньги? Плодить олигархию?

ЕС будет пополняться нашими гражданами и восполнять свои демографические провалы, тогда как Украина будет терять налогоплательщиков и потенциальных солдат.

Именно тот случай когда хотел ляпнуть что-то патриотическое, а получилось наоборот.
Два виски этому господину!!

Вы уверены, что ваши дети вырастут в плюшевых европейских условиях настолько же приспособленными к жизни, какими выросли мы в Украине?

Я б дуже хотів, щоб мої діти виросли живі та здорові, а не померли на війні. Батькам потрібні їх діти, а не герої.

Трудно представить что автор предлагает купить многостраничник такой же чуши за 325 грн.)

З поверненням)!
Скільки років минуло, а Юрко так і не вивчив українську, шкода, йди вчи далі.

481 коментар

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Друзья! Прекрасная новость в аккурат на День Независимости Украины. Теперь моя книга продается также и в электронной версии: www.yakaboo.ua/...​py-renessans-ukrainy.html

Друзья, товарищи! Хочу поделиться с вами своей радостью!
Моя книга появилась сегодня в «Книгарня Є». Причем там сейчас скидка — она стоит 277 грн.
Пользуясь случаем, хочу поблагодарить тех из вас, кто верил в меня и оказывал всяческую поддержку — как моральную, так и информационную. Вместе — сила! Слава Україні!

Игорь, спасибо! Очень приятно.
Уверен, вам понравится.

Такие мысли могут быть только у тех кто в Украине был upper class, как большинство айтишников. Очевидно что у рядовых людей которые уехали — такого вопроса не возникает, потому что соотношение зарплат с ценами для них в Европе очевидно лучше чем когда-либо было дома.

Во-первых, айтишники — не upper class (разве что в исключительных случаях), а скорее middle. Во-вторых, дело не только в деньгах. Но даже если и говорить о них, то многие европейцы живут от зарплаты до зарплаты и часто не имеют своего жилья. То есть по сути это те же яйца, только в европейский профиль.

Но ведь Вы не будете спорить что уровень жизни у них — качественно выше чем у украинцев (или россиян, for that matter)? Не иметь своего жилья — это черта всех богатых стран. Чем беднее страна — тем большая доля населения имеет свое жилье, так везде.
Что касается жить от зарплаты до зарплаты — так им и не нужны запасы. Они вообще не копят деньги. Не нужно. cradle to grave nanny state обеспечивает образование, медицину и тп забесплатно, все риски покрыты теми или иными общественными механизмами.
И в то же время, накопления семей там качественно больше чем где-либо в пост-совке. Даже в странах Восточной Европы типа Польши.
Просто какой-то общественный дискурс в Украине, России и тп идет между топ несколькими процентами населения. Мы с Вами тут об этом хронически забываем. Люди того уровня (относительно массы) которые здесь собрались на форуме — в Европе это люди с наследной собственностью накопленной за столетия, с дипломами одного и того же универа на стене за 3-4 поколения :) И часто с титулами да, просто давно уже не играющими особой роли.
Вы сравнивайте уровень жизни не украинского айтишника с чешским (которые кормятся из одного и того же американского корыта, но с другими зарплатами у «обслуги» вокруг), а учителя или работяги на заводе.
Я всё понимаю, я сам давно оторвался от общества и плохо представляю как простые люди живут, но не стоит же распространять личный опыт на всех.

Если хотите сравнить объективные показатели — сравните продажи новых автомобилей на душу населения, хотя бы.

Не иметь своего жилья — это черта всех богатых стран. Чем беднее страна — тем большая доля населения имеет свое жилье, так везде.

А еще я слышал «война это мир», «рабство это свобода», «незнание — сила». Ну, то есть вдумайтесь в то, что вы пишете. Не иметь жилья = быть богатым. Нет, я понимаю, что это та повестка, которую евромарксисты успешно продвигают в массы, чтобы успокоить безработных испанцев, в 40 лет живущих с родителями, но нам-то с вами зачем обманываться?

Что касается жить от зарплаты до зарплаты — так им и не нужны запасы.

Блестяще. Действительно, зачем людям запасы? Ведь настолько кайфово жить от зарплаты до зарплаты. Ни капли не стрессово. Чем-то напоминает СССР, где тоже смердам не положено было иметь сбережения. Партия позаботится!

Если хотите сравнить объективные показатели — сравните продажи новых автомобилей на душу населения, хотя бы.

Давайте лучше сравним визуально количество крутых авто на улицах Киева и других городов Европы.

Тем не менее, это реальность: в Африке, Индии, Средней Азии — у всех есть свое жилье, там никто не снимает. В Болгарии тоже, в Румынии — рентеров очень мало. В Швейцарии — у половины населения нет жилья, но там бедности вообще нет.
То же самое и безработица: безработицы нет там где нет соцподдержки, нет работы — сдох с голоду (читайте: Алексис де Токвилль «Мемуар о пауперизме»). Те же испанцы действительно могут десятилетиями не работать, сосать сиську у государства — я не одобряю этого ни в коем случае, но они делают это потому что могут. В Украине — у людей просто нет такой опции.
Что касается сбережений — мне вообще странно это слышать. Потребности нет, но сбережения-то есть. Вы представляете себе объёмы накоплений частных лиц в Европе? В 1991 году говорили что сбережения немецких школьников в копилках были больше чем госдолг СССР, от которого он распался. Какова капитализация фондового рынка+рынка облигаций скажем, в Германии и в Украине (или России)? А ведь это всё — сбережения немецких семей.

А так действительно, наличие жилья в собственности у почти всего населения, отсутствие безработицы и дада, наличие машин почти у всех — признаки бедных стран с дисфункциональными государствами. Высокая рождаемость сюда же (Израиль исключение по религиозным мотивам). Потому что всё это существует там где каждый сам за себя, общества и функционирующего государства нет, люди вынуждены покупать машины ибо нет общественного транспорта нормального, покупать или строить дома потому что нет защиты прав арендаторов, тем самым приковывая себя к месту, работать до посинения несмотря на возраст, здоровье и нищенские зарплаты потому что некому помочь, и рожать кучу детей чтобы кормили в старости потому что пенсий нет или они смешные. В развитых странах всё наоборот.

Что касается машин: средний возраст машины в Украине — 22.7 лет (этим данным можно стопроцентно доверять, ибо у каждой машины так или иначе есть госномера, а значит в базе она стоит, пробег может быть скручен но год выпуска-то нет). В ЕС от 8 до 16.5, средний 11.5.

А ведь это всё — сбережения немецких семей.

Не розумію. Ви прямо щойно говорили що їм непотрібні заощадження, а тепер говорите, що вони колосальні.

„A third (33%) of people in the UK — or 8.5 million1 households — have £250 or less set aside as a financial safety net, new research from HSBC shows.”

„Only about 4 in 10 Americans have enough savings to cover an unplanned expense of $1,000”

...

Не нужны, но колоссальны. Конечно, сбережения именно по этой причине — что они не нужны — распределены очень неравномерно. Кто-то ставит себе цель стать капиталистом и чтоб его внуки не работали никогда, ктото живет в свое удовольствие. Кто-то уже добился этой цели в предыдущем поколении. Но общий объём — совершенно гигантский, в тех же США 130 триллионов, в ЕС около 70.
В чём могут в принципе храниться сбережения украинцев? Ведь фондового рынка нет. Основная масса это доллары под матрацем. Даже если все наличные доллары мира — под этими матрацами в Украине, на душу населения выйдет все равно намного меньше чем в ЕС.
В мире всего 2.1 триллиона долларов наличкой. Население Украины 35М, ЕС — 450M. Даже если все наличные доллары в мире были бы у украинцев под матрацами — это было бы меньше 40% сбережений европейцев на душу населения. Даже если добавить все основные мировые валюты вместе — евро, юани, фунты — наличкой — всё равно не наберется столько.
Реальная душевая разница я полагаю, около 50-100 раз (с Западной Европой) и в несколько раз — с Восточной. Просто европейцы не любят понтоваться и живут скромно, они переболели этим столетия назад.

В Швейцарии — у половины населения нет жилья, но там бедности вообще нет.

Вы понимаете, что это происходит из-за мобильности населения? Условному Вильгельму Теллю нет необходимости приобретать жильё в Цюрихе или в Женеве, если сегодня он работает в Лозанне, а завтра — в Люцерне. Он снимает жильё там, где работает, без особого труда переезжает в другой город при смене работы, а когда решает отойти от дел, то покупает или строит дом (а не квартиру) вдалеке от мегаполисов, где цена недвижимости не такая большая.

Я именно это и имею в виду! Это не недостаток, это достоинство. В нищей, бесправной, дикой стране каждому нужно иметь свое жилье, машину, сбережения, и кучу детей чтобы кормили в старости. Чем богаче страна — тем более опционально всё это становится, потому что появляются гражданские права, общественный транспорт, система социальной поддержки, страховки и пенсии.
Да и на старости лет ничего они обычно не покупают. Уезжают куда-нибудь в Таиланд или Индонезию и живут там на пенсию в 3000-4000 евро как короли.

Думаю спитай середньго безземельного швейцара чи купив би він нерухомість якби міг — він би покрутив пальцем біля скроні :)

Это абсолютно не так. Доступность жилья в Западной Европе выше чем в Восточной, а в Восточной — выше чем в РФ или Украине.

www.numbeo.com/...​egion=150&displayColumn=5

Кроме того, это элементарно доказать просто по статам фактического наличия жилья на душу населения. В Западной Европе его опять же больше чем в Восточной, а в Восточной (кроме Болгарии) — больше чем в РФ или Украине. Ведь если жилье есть, значит есть и его доступность — никто ж не скупает жилье в диких количествах и потом держит его, не сдавая?

entranze.enerdata.net
В РФ для сравнения 24.4 m2, в Украине 24.3.

Люди не покупают потому что им не нужно — куда лучше вложить деньги в другие инструменты, в акции в основном, потому что на долгом интервале они всегда приносили бОльшую доходность.

Стремление к владению жильём — от чувства неуверенности поколенно бедных людей, выросших в глубокой бытовой неустроенности и бесправных. Там где его нет, у людей просто не возникает такой глубинной потребности.

О, спасибо за еще одно оправдание бедности европейцев, которое вскрывает еще одну проблему. А именно — мобильность европейцев не от хорошей жизни происходит. А от нужды менять работу. Ее может быть так мало, что ради этого приходится менять страну. Но это можно преподнести как великую гибкость, хотя по факту это вынужденная гибкость. Лишь очень небольшому проценту людей с определенным типом психики будет по кайфу переезжать каждый год и по-новой обживаться в новом городе или стране.

Это... очень интересный вывод.
Это не европейская, а скорее западная тема. Кому-то интересно по Люксофтам туда-сюда прыгать в рамках своего города, кто-то находит себе самые подходящие варианты для их текущей стадии карьеры. Я уже поменял 4 региона в США, не потому что работы нету. Хотя на двушку у метро хватило бы.

А скільки у вас дітей і як часто вони міняють садочки і школи ?

Пока только два раза приходилось искать садики.
Первый раз пользовались услугами компании которые интервьировали садики для нас и мы уже общались с самыми интересными.
Второй раз уже сами, но заняло 3 дня для того чтобы подобрать.

Школы привязаны к районам, так что люди просто ищут хороший дом и потом сдают в соответственную школу.

Тобто ок що діти міняють постійно школу ?

Все это в первую очередь объясняется лёгкостью и издержками при перепродажи жилья и другими регуляциями. В той же Швеции около 60% владеет своим жильём, но люди тоже очень мобильны — в среднем семья меняет 6-7 раз жильё. И связано это не только с переездами по работе, но и просто разными потребностями и желаниями по ходу жизни.
Но у нас нет налогов на капитал и нет особо трат на перепродажу(продавая платишь за маклера несколько процентов, но мало кто продаёт дешевле чем покупает).
То, что в Швейцарии переезжая люди предпочитают арендовать — это лишь следствие того что транзакция продать-купить затратная. Плюс там есть налог на выплаченную часть жилья.

Я больше скажу: швейцарцы, если есть возможность, предпочитают арендовать в соседних Германии/Франции/Италии и ездить на работу в Швейцарию. Но не везде и не всегда это возможно.

люди вынуждены покупать машины ибо нет общественного транспорта нормального,

Тоді Канада і США це бідні країні

За Канаду не скажу, но с США — как раз так, по меркам развитых стран это очень дисфункциональная, кривая страна с массовой бедностью и жостким неравенством. И да, с общественным транспортом там беда по очень похожим на Украину причинам — на нем никто не станет ездить, потому что страшно — люди хотят быть подальше друг от труда, среди них слишком много пришибленных, норкоманов, и просто опасных.
В Европе конечно, машины тоже у всех есть, но на работу каждый день на них не ездят. В цивилизованном обществе рулит общественный транспорт. Но это дорого стоит — куда дороже чем каждому купить по условному солярису — и вообще не со всяким народом возможно.

жостким
неравенством

Як же шо воно так получається, що «цивілізованному світі» таке гарне равенство ?

Капитализм, собака! В ЕС всё не так. На вкус и цвет все фломастеры разные. Иммигрант имеет выбор. Молодым и активным — США, склонным к стабильности и спокойствию — ЕС. Где нет нищебродов, там и разбогатеть труднее, у каждой палки два конца.

Молодым и активным — США

Не тільки молодим, такий стиль життя мотивує шукати способи, бути активним все життя

Не тільки молодим, такий стиль життя мотивує шукати способи, бути активним все життя

Пишуть що при всіх цих космічних челенджах 72% американців живуть там де сі вродили або поруч.
www.northamerican.com/...​aphics/where-they-grew-up
www.nytimes.com/...​4/upshot/24up-family.html

та да, люди підлаштовують якійсь свої стереотипи під уявну картину світу, хоча вона зовсім не відповідає реальності.
Як роками українці розповідали мол в «соціалістичній» скандинавії можна роками сидіти на соціалі і нічого не робити, а тепер беженцями стонуть як їх джобцентри виганяють працювати на складні роботи, а на соціал не прожити.

Люди живляться якимись міфами, а насправді якщо людина не кочовик, вона в більшості випадків банально ї%ала переїжжати що 10 років, і щоразу будувати все наново. Люди звикають і лишаються. Є виключення, але як масовий спосіб життя — не годиться — це банально незручно.

вона в більшості випадків банально ї%ала переїжжати що 10 років, і щоразу будувати все наново.

Комусь навпаки цікаво, але так точно не більшості людей.

Общественный транспорт не стоит дороже. Потому что большая часть инфраструктуры все равно нужно делать для автомобилей. Только если речь идёт про рельсовый транспорт.
В Америке проблема транспорта — это в первую очередь вопрос низкой плотности населения в следствии их закона о зонировании и индивидуальной застройке. При таких вводных нереально построить эффективную транспортную систему

Верно, такой фактор тоже есть! Законы о зонировании впрочем имеют ту же самую цель — нормальному населению отгородиться от ненормального. До 1955 это достигалось принудительно — сегрегация — сейчас приходится огораживаться ценой, достигаемой через зонирование, а как следствие — низкая плотность населения там где оно нормальное (и значит — общественный транспорт не получится), а там где ненормальное — и так страшно жить, в автобусах там творился бы совсем адок.

В том же Нью-Йорке или Чикаго множество людей спокойно пользуются транспортом — просто потому что он там есть. А в ЛА не пользуются, потому что его там почти нет.

Він зробив висновок з тіпа центрових мість, і там собі ніхто не може купити житло, а якщо заїхати в якесь європейське село звісно там буде як правило у всіх своє житло

уберлівак детектед )))

Ну не знаю, можно ли назвать леваком человека который просто пытается сказать что одними айтишниками страна богата не будет, хороша страна где самые широкие массы народа хорошо живут.

О, какой автор на вернулся :)
Навык собирать сотни комментариев под статьями — не пропал)

какой автор на вернулся :)

не вернувся :(

Статья похожа на размышления на кухне без доказательств и последствий для читателя.

Так я в статье и говорил: «... обратившись к истории и кухонным размышлениям».

история человека оставшегося в УА и построевшего глобальный успешный бизнес или получившего Нобелевскую премию.

А чем вам не подходят истории украинцев, которые начали и развили бизнес в Украине? Или истории иностранцев, которые начали бизнес в Украине?

господи, об этом даже целая книга есть...
можно только посочувствовать читателю, когда он будет читать стандартные советы по выходу из зоны комфорта и псевдопатриотизм

Вы меня заинтриговали. Я был уверен, что у меня в книге ничего подобного нет. И таки да — специально открыл книгу, ввел в поиск «зона комфорта», обнаружил таки упоминание, но лишь одно, и то не мои слова. Про псевдопатриотизм там тоже ничего нет. Так что можете посочувствовать лишь тому, кто не прочитает эту блестящую книгу.

Вы меня заинтриговали
специально открыл книгу

анекдот згадав.
Брежнев спрашивает Суслова:
— Ты «Малую землю» читал?
— Да, читал, два раза. Очень понравилось.
— Надо и мне почитать...

спасибо, я лучше воздержусь
удачи в Польше рассказывать как хорошо в Украине

Не стоим ли мы на пороге демографической катастрофы?

Стоїмо. Давно. І не тільки ми.

Агресор рашка не просто так викрадає українських дітей з спробою їх асимілювати.

Куплю и заеду в Польшу к автору получить автограф.

Прочел данный текст, надеюсь книга по лучше будет.

Загальний посмак від статті:

це якби мільярдер писав «ви знаєте, хочу сказати, не у грошах щастя. Ось у мене їх багато, я об’їхав увесь світ — але то все не те. Робота з 9 до 5 за мінімум грошей — ось найкраще джерело щастя. Так я працювати звичайно не буду — але усім раджу!»

Або найвідоміше «Курити, синку, то дуже небезпечно для здоров’я! Подай-но мені ту пачку та запальничку!»

Є ряд питань до автора:
— Якщо той, хто виїжджає — послаблює країну — чому автор у Польщі? Він за послаблення України виступає?
— Як автору живеться серед поляків, які також (як і інші європейці) «допустили війну»?
— Так чому українцям, не варто їхати у Європу? Крім «платіть податки тут!» та «Не живіть з тими, хто купує руський газ!»

То Ви повернулися в Україну?
Якщо так, тільки останнє питання актуальне.

Митець, інтригу тримає :) :)
В мене є навіть здогадка, можливо відповідь на це сакральне питання — чи в Польщі автор — є в самій книзі? Читаєш і в кінці відповідь. А?

Та ні, в кінці книги пропозація купити іншу книгу «Чому треба емігрувати». Таке троло-ло провертали і раніше. Edward Yourdon в 1992 році написав книгу «Decline and Fall of the American Programmer», а в 1996 році вже іншу — «Rise and Resurrection of the American Programmer». Обидві свого часу були дуже популярні :)

це якийсь прикол, а не стаття, не знаю взагалі навіщо dou таке публікує на головній. Про те що сам контет трешовий зрозуміло з перших кількох параграфів, але ще більше радує, що для автора абсолютно немає проблеми казати людям не їхати з України сидячи у Польщі.

фу.

[edit] а, воно не на головній, а тільки в популярному. ДОУ, вибачайте.

Подивіться будь ласка інші статті автора та одразу гортайте до секціі камментів — ви побачите, що еффект ± завжди був однаковий :). Довготривалий термін статті Паламарчука були локальним мемом, доки автор не зник з інфопростору, принаймні цього сайту.

Мені єдине неприємно...навіть не те, що автор працює на рашкоконтору, перебуваючи в Польщі, і пише книгу про відсутність сенсу переїжджати з України...не те, що автор не вчить українську досі...
а те, що автор сповнений якогось самолюбства, чи що. Не має ніякої гідності. Його тут посилають матом, а він спокійно відписує, ніби це нормальна справа для нього.
Поки я читав статтю, то здивувався, що кількість її читачів нереально зростає. Що наводить мене на думку про те, що на статтю наведений ще й рекламний таргетинг, може як пролог до книги, хз. Але мене такі справи і автори лякають в такий час...

Поки я читав статтю, то здивувався, що кількість її читачів нереально зростає.

Бо талант важко приховати. Стаття зачепила панів комп’ютерників. Можливо, хтось вже нагострив лижі на виїзд, а тут я їм кажу, що в Європі зовсім не так круто, як здається. І вони починають як діти малі біситися. Хоча, припускаю, що принаймні дехто заходить сюди подивитися саме на недолугі коментарі декотрих представників «еліти нації», котрі самі не розуміють, що з кожним новим коментарем в першу чергу виставляють себе на посміховисько. Я вже навіть не кажу про примітивність дискусії, яка, мабуть, у половині випадків скочується у мовне питання. В країні війна, країна на межі виживання, країну очікує демографічна криза, а вони про мову сперечаються. Таке враження, що у нас гармати й кулемети заряджаються не снарядами й патронами, а українськими словами. І що дітей більше народжується, якщо спілкуватися українською. Ви серйозно? Ширше треба мислити.

Щоб дітей більше народжувалося треба було порнофанфік писати.

Юрій, я уявлення не маю хто Ви і що собою являєте. Читаючи доу, мені головне, щоб людина була профі в цій галузі, галузі, якій присвячено цей сайт. Я щиро вірю, що Ви профі, враховуючи, що ми колеги, і що з цим у Вас все ок.

Але скажу також щиро, що коментар про «какуюразніцу» під час війни або про «на війні багато російськомовних», тим більше про те, чим заряджаються кулемети і тд — запізнився на багато місяців. В цьому світі — все має своє місце, і все має значення. Що вже казати про мову країни, в якій йде війна за виживання нації. Може з Польщі видніше, але скажу чесно, що в Україні зараз кожен донат, кожна літера, кожен подих має бути спрямовний на допомогу військового духу, війська, біженцям, на розвиток і підтримку культури, нації.

в Україні зараз кожен донат, кожна літера, кожен подих має бути спрямовний на допомогу військового духу, війська, біженцям, на розвиток і підтримку культури, нації.

Я с вами в этом полностью согласен. И моя книга (как и статья) — лучшее тому доказательство. Я, украинец, создал уникальный интеллектуальный продукт. Каждое слово моей книги нацелено на то, чтоб украинцы перестали эмигрировать из Украины и строили сильное, конкурентное государство у себя дома. У нас с вами одна цель. Я лишь предлагаю не делить украинцев по признаку языка, ведь этим расшатыванием страны изнутри мы играем на руку России. Украинизация должна происходить мягко, не по принуждению государства или граждан, но по желанию самих граждан. Потому что украинцы — вольнолюбивый народ, который не любит принуждения. Может в вашем мире все вокруг должны говорить исключительно на украинском, но реальность такова, что еще очень много людей, особенно старшего поколения, кто всю жизнь говорил по-русски, продолжат говорить на этом языке как минимум еще долгое время. И в то же время они продолжат делать всё, что в их силах, для того, чтоб Украина выстояла и победила. Сейчас не время делить украинцев по языковому признаку. Время объединяться и идти к общей цели. С языками разберемся потом.

как и статья

«Каки» пишется слитно)

Каждое слово моей книги нацелено на то, чтоб украинцы перестали эмигрировать из Украины и строили сильное, конкурентное государство у себя дома.

Так а коли ти повернешся щоб допомогти нам будувати сильну державу?

Ало, гараж)
Талантище!
Об этом на доу сотни тем уже высрали что в Европе не все складно.
Первооткрыватель вы наш)))

Думаю, 50%+ вашу статью вообще не читали и сразу в коменты перешли.
Мне вот хватило первого абзаца и перехода в профиль автора в линкедине, дальше смысла нету.

Таке враження, що у нас гармати й кулемети заряджаються не снарядами й патронами, а українськими словами. І що дітей більше народжується, якщо спілкуватися українською. Ви серйозно? Ширше треба мислити.

ну насправді так і є. Українська мова допомагає економіці (є пряма кореляція — якщо ви цього не розумієте, то потрібно «ширше мислити»)
ну і слова, як патрони і снаряди теж працюють, бо витісняють російський мир з нашої землі, який тут закріпився і вкорінив росіянам ідею адін народ, тому й вони прийшли повертати його силою.
і мова має суттєве значення тут — більшість запитів у гуглі російською будуть підсовувати вам ворожі наративи (включно з рос вікіпедією), або «не всьо так адназчана» чи пряму пропаганду

Українська мова допомагає економіці (є пряма кореляція — якщо ви цього не розумієте, то потрібно «ширше мислити»)

О, расскажите подробнее об этом. Потому что я пока вижу лишь издержки. В том смысле, что производство украиноязычного контента стоит денег, но при этом имеет меньший рынок, чем русскоязычный контент. На украинском говорит 40 млн человек во всем мире, на русском 350+. Любая соцсеть «для украинцев» сразу же, таким образом, начинает проигрывать по массовости (то есть терять рынок). К слову, поэтому мы и не увидели до сих пор появления украиноязычной соцсети, несмотря не все старания.

слова, як патрони і снаряди теж працюють, бо витісняють російський мир з нашої землі

Увы, но это похоже на wishful thinking. Во-первых, русский язык не тождественен «русскому миру» — это подтвердит пример любого русскоговорящего «азовца». Точно так же как и украиноязычность — не гарантия защиты от русского мира (яркий пример — некоторые львовяне, форцующие гуманитарку, или Дмитрий Табачник — регионал, который очень круто владел украинским). Во-вторых, возвращаясь к стоимости создания контента — кто будет платить за банкет? Почему-то в гугле, например, очень мало украиноязычных сайтов по дизайну, где можно было бы посмотреть дизайнерские решения. Кто проспонсирует создание украиноязычных сайтов, особенно учитывая то, что их как ни крути, но будет меньше, чем русскоязычных? (чисто в силу количества пользователей)

Но конечно в долгосрочной перспективе, если все будут говорить на украинском и украинская культура победит в конкурентной гонке с другими культурами, тогда граждане других стран (в том числе и РФ) станут учить украинский — потому что:
1) Украинская музыка будет круче иностранной (и российской, в том числе)
2) Украинская литература будет издаваться и переводиться за рубежом больше, чем российская.
3) Украинское кино будет интересным и сможет конкурировать, например, с испанским.
4) Будет масса украиноязычного контента (включая блоггеров, и сайты на любой вкус и цвет)
5) Украинские мыслители и философы (как Дацюк, Баумейстер, Арестович) будут излагать свои блестящие мысли исключительно на украинском.

Но это длительный и дорогостоящий процесс, который потребует значительных дотаций от государства. Пока что я в упор не вижу почему испеченная булочка украинским, но русскоговорящим кондитером, принесет экономике меньшую пользу, чем та же булочка, испеченная украиноязычным кондитером. Или почему появившиеся в грузинском магазине «Вечірній Київ» будет продаваться лучше, чем «Вечерний Киев». Поясните, пожалуйста.

Украинская музыка будет круче иностранной

Ну це вже давненько так

здивувався, що кількість її читачів нереально зростає

вони летять на світло йдуть на комменти

Взагалі, багато хто із понаєхавших закликає інших не імігрувати, бо з кожним новим таким емігрантом країна, куди він втік, перетворюється на таку ж саму дупу звідки він втік.
І це реально відчувається, особливо із часом.

Деякі ще, наприклад, кажуть «Польша — нєЕвропа». Так вона саме тому й така, бо ви тут.
Приїхали зі своїм языком, брудом, корупцією та іншими «цінностями» европейско-васточного міра і несете його у місцеві маси, замість тихенької інтеграції і повного розчинення у новому суспільстві. Пройдіть по Гданську чи Варшаві — польська мова це вже рідкість там. Чутно тільки «что» і «шо».
Понаїхало б таких не у Польщу, а у Бельгію чи Норвегію- стали б і вони «нєЕвропою».

Якщо ти мешкаєш у іншій країні, але [s]сереш[/s] живеш так само як і жив удома, чи й навіть не спромігся вивчити місцевої мови, продовжуєш спілкуватися в основному зі своєю діаспорою, то ти не емігрант, а саме той — понаєхавший.

І США із Канадою до ЄС не туліть, бо туди було не так просто потрапити будь кому без розбору, маючи просто бажання, паспорт і 100 баксів у кармані.

Приїхали зі своїм языком, брудом, корупцією та іншими «цінностями» европейско-васточного міра

И не говори(
Думают, что если знают украинский другие языки можно не учить.

та «какаяразница», будь який, хоч грузинський.

Взагалі, багато хто із понаєхавших закликає інших не імігрувати

Я такого не зустрічав. По крайній мірі на ДОУ.

Ну на ДОУ більшість — це розумні, освічені і культурні люди.

Ну на ДОУ більшість — це розумні, освічені і культурні люди.

Omglol
Добавлю в личный цитатник :D

Але ж ви теж не стрижіть усіх під один гребінець. Так, дехто з українців поводиться за кордоном непристойно, але ж є й купа освічених і вихованих громадян, які поводяться навіть більш чемно за деяких європейців. Щодо Польщі, то пам’ятаю цікавий випадок, що стався на Новий рік 2013-2014. Коли ми приїхали у центр Кракова святкувати, то дуже здивувалися, бо о дванадцятій годині натовп відвідувачів ресторанів і пабів вибіг на вулицю, почав пити шампанське з горла, а потім кидати пляшки собі під ноги. Вся площа потім була вкрита склом. І це робили точно не українці — їх тоді у Польщі було набагато менше, ніж зараз. Ті люди спілкувалися польською.

Усіх під одне і не стригли, саме тому і було написано "

багато хто

" на самому початку.
А це може бути 40%, а може... і 70% — якщо ви у інших 30%, то я Вас вітаю, то не про Вас.

Спілкуватися з ким хотіти — тобто з усіма. Але багато понаїхавших якраз таки спількуються на 90% тільки зі «своїми», та будують із ними свій «мірок» вже там, куди вони понаприїхали.
А потім гордо заявляють «Польша — нє Европа». Ясний хер, шо не Європа.
І Естонія тоді теж не Європа, як і Латвія, бо сьогодні він дереться російським матюком з пляшкою дешевого пива на центральній площі, а завтра несе гроші щоб «порішати за дакумєнти» бо йому немає коли чекати, «нехай лохи чекають».
Саме про це і йшлося у моєму коментарі.

Так а що українці між собою повинні по-польськи розмовляти?

А чому б і ні? Ми з дружиною говоримо англійською у Британії між собою, уявляєте таке?)

Але багато понаїхавших якраз таки спількуються на 90% тільки зі «своїми», та будують із ними свій «мірок» вже там, куди вони понаприїхали.

Звичайно спілкуються зі своїми, бо не вистачає спілкування з людьми своєї культури та історії. Водночас європейці занадто замкнені, щоб заводити нових друзів (справжніх друзів, а не товаришів вихідного дня) серед українців-імігрантів. Тому або людина потихеньку лізе на стіну, або знаходить собі принаймні одного-двох українців хоча б для балачок.

Деякі ще, наприклад, кажуть «Польша — нєЕвропа». Так вона саме тому й така, бо ви тут.

А ну точно ))
inpoland.net.pl/...​hinku-zhorstoko-katuvali

Це тому що українців багато понаїхало ?)

Всяке може бути. youtu.be/WkUQ7PSCRis?t=38

Ми ж тут не конкретні приклади розбираємо. А говоримо за загал, за якусь противагу 49%/51% чи щось типу того.

В Швейцарії 113 тисяч косоварів, це більше 1%. Щось це їй сильно не заважає.

Швецарія — це конфедерація, так само як і Канада, наприклад.
А Польща — республіка, доволі націоналістична країна. І тих же українців у Польщі близько 9-10%,та й +білорусів з росіянами, яких теж більше ніж 1%.

це конфедерація, так само як і Канада, наприклад.
А Польща — республіка

За що люблю експертів, так це за глибину експертизи :-D

они законопослушные? тогда к чему твой шовинизм?

Вчера в канарской группе на полном серйозе обсуждали, что если в классе хотя бы один рускоязычный(всего два), то ребенок не выучит испанский, зато класс выучит русский...

Кстати, если вдруг кто пропустил — сегодня в эфире телемарафона канала «Киев» дал интервью о книге и об эмиграции в ЕС: youtu.be/GOLoIftsQKE

Такого махрового ідіотизму давно не читав. А за «Западную Украіну» зламаю ніс якщо зустріну IRL

Украинцы на Западе имеют колоссальную поддержку в первую очередь от рядовых граждан, и уже потом от правительств. В Испанских костелах играют украинские гимны, Эйфелевую башню подсвечивают в желто-синие цвета, в краковских кинотеатрах нашим детям крутят мультики на украинском..

показуха.... для беженцев у которых все в шикаладе :)
для всех остальных украинцев все как было так и осталось... еще и вспоминают вдогонку из-за кого они сейчас все страдают и терпят убытки :)))

пересматривают
Арестовича с Фейгиным

нахрена слушать эти байки ?

Каково бы вам жилось среди тех, кто допустил эту войну?

А как автору живется среди тех кто про@бал очевидное и не укреплял границы и вооружение армии ?
Как автору живется среди тех кто разворовывает гуманитарку и то что бесплатно предоставили другие страны для ВСУ, а теперь продают военным за деньги ?

И таких вопросов можно накидать еще, но главный наверное как тебе живется в государстве, которое заперло тебя внутри как в хлеву и выживай там как хочешь ?

Вы так говорите, будто подобные меры (закрытие границ для военнообязанных) в случае угрозы уничтожения страны не внедряли бы другие страны.

Я знаю, что Израиль постоянно воюющий не ввёл, а ты какие знаешь страны где ввели за время новейшей истории?

Остання війна в Ізраїлі була в 1973 році

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Ну, то есть постоянных обстрелов в Израиле нет?

Невідомо, хто стріляє. «1984»

тобто першої, другої ліванської війни не було?

Зачем говорить абстракциями... примеры в студию

как тебе живется в государстве, которое заперло тебя внутри как в хлеву

А ты думаешь автор в Украине живет? По империческим наблюдениям такие люди не всегда, но чаше всего сейчас за пределами Украины.

Да я уже потом увидел откуда он там ведет свои пропагандистские поползновения :)))
Обычно такое пишут чтоб не понаехала толпа и не отжала святое-золотое :)))

И если автор такой патриот... нафига марать бумагу... и тратить время впустую... вперед на фронт.... с хаймарсами наголо ибошить москалев...:))) Родина зовет и не забудет....

Как тут его еще ссаными тапками не закидали Мамка погромиста и Маламен :)))

Европа з населенням 500млн — ті 5 млн українців це лише 1%, що европа зжере й не помітить особливо як би сильно не кричали різні націоналістичні рухи в країнах західної европи та деякої угорщини.

Важливо буде після війни — це буде нові 90і-2000і з майже вільним ринком й можна буде вільно робити що завгодно, й це очевидно що призведе до народження сотень тисяц нових бізнесів. Ось тоді питання буде в тому хто залишився бо ззакордону всі ці рухи будуть мало помітні на початковому етапі й той хто залишиться буде мати перевагу перед тими хто виїхав.

Без безопасности никаких народжень новых бизнесов не будет. Вообще. Никто в здравом уме не будет на долгосрок открывать даже ларёк с кофе, если будет существовать угроза прилёта, а точнее угроза новой войны со стороны рашки.

Ну вообще не совсем так.
Сейчас вон даже ларьки открываются. Вопрос в прибыльности. Шанс на попадание в ларек достаточно низкий.

ракеты прилетают в дома людям, люди будут уезжать. Нет людей -> нет клиентов -> нет бизнеса.

Так есть же бизнес. Просто издержки возросли. Вы это видите, как повышение цен.

Я думаю, последствия будут видны на длинной дистанции. Потому и я говорил о долгосрочном бизнесе.

КУча народу выезжать не планируют. Да, большие инвестиции отложены, но обычное мелкое развитие — развечто в первый месяц войны стояло

Шанс попадания — низкий, а шанс получить штраф за то что не остановил торговлю или маршрутку во время воздушной тревоги — высокий

Не бизнесмен? В Украине штрафы просто расходы, причем у них еще и месячный лимит присутсвует.

Не, я потребитель услуг, которые стали совсем некачественные

Всё равно в Европе услуги даже в мирное время более некачественные/медленные/дорогие, чем в Украине в военное время.

В любое время может закрыться магазин или могут остановиться движение общественного транспорта ?

Хуже. Многие магазины не работают допоздна, и не работают в воскресенье. Чтоб купить еды в будний день — приходится лететь с работы в Биллу, потому что она работает до восьми. Если не купил еды в СБ — готовься голодать в ВС (или ехать в другой конец города, чтоб попасть в специальный открытый магазин). Вся жизнь превращается в подстраивание под режим работы магазинов и сервисов. Даже в СБ мало что работает — если, например, захочешь постричься, то нужно умудриться попасть в парикмахерскую, которая чудом работает до 14-16 в СБ (в воскресенье она конечно же работать не будет). Я уж молчу о том, как сложно в Европе найти какие-нибудь бытовые вещи типа фурнитуры для ремонта одежды, клея, замены батареек в часах и прочее-прочее. Про сферу услуг красоты (огромные цены, низкое качество) — можно даже и не говорить. На этом фоне даже внезапное временное закрытие магазина / остановка метро — м е л о ч и.

Колись мій знайомий з європи (10+ років) видав фразу —
«В звичному для вас розумінні сервісу тут немає. Те що є або дуже погане, або дуже дороге.»

тож є якась причина, чому цю вільну нішу хтось не зайняв? Капіталізм же, все таки, атлан разправіл плєчі, всі діла..

З його слів — суспільство навпаки переросло цей етап — всі стали рівні, і нікому в %уй не упирається сидіти після шостої на касі, чи в перукарні, чи натирати диски машини шампунем (особливо в неділю), чи випилювати кожен ніготь в салоні. Та й попиту на таке мабуть менше.

З однієї сторони дійсно те про що ти кажеш, але це не єдине.
Ще є те, що структура економіки і відповідно освіти теж відрізняється. Люди з дипломом ВУЗа можуть нормально заробляти за своїм профілем, і більше ніж мастер манікюра, офіціант в кафе чи кассир.
Плюс часто стиль життя відрізняється. В Україні на работу багато хто приходить к 10, а буває і пізніше. І відповідно сидять в офісах до 7-8, а то і пізніше буває. В Швеції в 4 вже дітей із садочка забирають массово, тому магазинів, працюючих до 9 вистачає з головою.
Плюс ця «рівність» працює в обидва боки. Мені здається що люди звикли не паритись і самі себе обслуговувати більше, навіть якщо «можуть собі дозволити».
ось наприклад якось сфоткав — чувак на мазератті приїхав на станцію самообслуговування — там можно пропилисосити собі салон і підкачати шини. Вийшов модний такой чувачок, підкачав колеса і поїхав далі.
scontent-arn2-2.xx.fbcdn.net/...​zYAJaPYQyPFHA&oe=63128FEE
Мийка на фоні теж автоматично, я знаю ще існують й ручні як в Україні, але за всі роки так ніколи і не користувався жодного разу. Думаю повино бути дорого, але не знаю навіть порядок цін.

З іншої сторони як раз розвинуті сервіси для самообслуговування. Наприклад, як легко взяти в оренду причеп в Україні? Скоріше якщо щось треба перевести — то наймаєш вантажівку з водієм і вантажниками. А в нас дуже розвинуті послуги оренди причепа чи вантажівки на такі випадки. Це зручно і доступно. А у всяких ікеях або будівельних магазинах всюди можна взяти причеп безкоштовно на пару годин. Взагалі не здивує побачити тут теслу чи кайен з причепом, що в Україні майже немислимо.

Так, нам це важко зрозуміти. Всі звикли що більший розвиток == кращий сервіс, але воно виявляється не завжди так. І таких парадоксів ще дофіга.

в чомусь дійсно кращий. Але як правило він точно менш персональний.
Ще ж дивлячись що розуміти під якістю сервісу. Якщо про якість і надійність, то наприклад послуги інтернету, мобільного зв’язку, банківські послуги — більш розвинуті і надійні.
Але якщо мені треба в банку запитати щось в суппорті, то я буду декілька днів чекати відповіді на мій месседж в інбоксі мого олнайн банку. Різниця саме в тому, що мені доводилось їх питати буквально пару разів за багато років. За ті ж самі роки я більше разів звертався в супорт приватбанку і навіть довелось декілька разів ідти в їх відділення, хоча не є його активним користувачем, просто залишилась їх одна картка.
Тобто я як користувач щаслив що мені не доводиться звертатися в супорт чи ходіти в відділення, тому що все просто працює. Але якщо я захочу персональної консультації, то мабуть треба записуватись як до місцевого лікаря за місяць :)

Якщо про якість і надійність, то наприклад послуги інтернету, мобільного зв’язку, банківські послуги — більш розвинуті і надійні.

От доречі, дуже багато чув що в розвинених країнах часто ***овий і дорогий інет, допотопний в порівнянні з моно — банкінг, і всяке таке.

то я буду декілька днів чекати відповіді на мій месседж в інбоксі мого олнайн банку

це жесть, той же моно відповідає миттєво. Я роки тому офігівав що в Англії до людини в сапорту моб оператора було просо не добитись — все робили боти, толку від них — ноль. Дні потрібні були дійти до людини. Тепер і в нас часто так :(

Загалом можу погодитись — ніхто не лізе нікому в сраку щоб йому догодити — всім грубо кажучи по***. Є протокол на все, по ньому все і відбудеться. Квадратіш практіш гут.

От доречі, дуже багато чув що в розвинених країнах часто ***овий і дорогий інет, допотопний в порівнянні з моно — банкінг, і всяке таке.

З точки зору якогось метелика, що живе один день, то звісно, проблема.

Спасибо, господа! В очередной раз стал свидетелем еврооптимистического оправдания одного из негативных аспектов жизни в Европе. Мол, «а мы никуда не спешим!», «а мы и не любим, когда нам слишком угождают!». Я такую же штуку наблюдал на примере оправдания узких и неудобных дорог в Польше. Не «дороги узкие и неудобные, и всё время в повороте», а «ой как классно, я в таком тонусе, когда еду по тесным и кривым дорогам!». «Европейчики специально позаботились, чтоб я не заснул за рулем!»

чувствую какой-то запах горелого от коммента, хз откуда дым :)

От доречі, дуже багато чув що в розвинених країнах часто ***овий і дорогий інет,

я теж таке чув, але це не про Швецію. В Швеції вважається мабуть один із найкращих інтернетів в світі. Я декілька перших років живучи в різному орендному житлі навіть не знав назву свого провайдера. Є інтернет і все, навіщо мені знати що за провайдер? Я взагалі за 8 років не помню жодного разу щоб відвалився інтернет. З підключенням інету теж нема взагалі проблем — він завжди вже підключен хоч в оренді, хоч при купівлі.

допотопний в порівнянні з моно — банкінг

я не можу порівнювати з моно, ніколи його не бачив. Але судячи по рассказам я не знаю чим той же Револют, який доступен здається будь де в Європі відстає від Моно?
З приват24 можу порівнювати. На мій взгляд приват24 це незручно. Тобто це як така новорічна ялинка з мілліоном вогників, але насправді не зовсім зрозуміло нафіга всі вони потрібні. Тобто мій онлайн банкінг (Handelsbanken) виглядає на порядок більш мінімалістично, але в ньому є все що потрібно — мої рахунки, переводи між рахунками, можу створювати платежі, можу керувати інвестиціями, управляти пенсією, кредитами. Не можу купувати страховку, купувати ліки, платити за електроенергію і допомогати армії і таке інше, але не розумію нафіга все воно в онлайн банкінгу.

це жесть, той же моно відповідає миттєво

так це не зручно, коли треба. Але ось просто дуже рідко треба насправді.

Я роки тому офігівав що в Англії до людини в сапорту моб оператора було просо не добитись — все робили боти, толку від них — ноль.

у нас теж саме і ці боти тупо всюду. але з цими ботами ще гірше — тому що вони ще й шведською, і ще нерідко буває що тільки швецькою. Тому перші роки поки я ще не розумів шведської було важко якщо нема опції англійської.
Але часто працює таким чином що звониш, вибираєш опцію що є питання і вони тобі перезвонюють коли є час в порядку черги.
Але ж знову ж таки — кількість необхідності контактувати як і з суппортом банку — в мене на порядок менше. Не знаю як зараз, але раніше при заказі в інет-магазині в Україні треба було раза 3 поговорити по телефону — підтвердження заказу, потім буває ще якесь уточнення, а потім ще мінімум 1 раз з курьєром.
Тут я просто жодного разу не розмовлял з якимось «менеджером» з інет-магазину, і мабуть декілька разів з кур’єрами, які не могли знайти будинок, коли він тільки побудувався і карти ще не обновились.

ніхто не лізе нікому в сраку щоб йому догодити — всім грубо кажучи по***. Є протокол на все, по ньому все і відбудеться.

Саме так. І часто ці самі протоколи дійсно дуже добре і якісно працюють. Но якщо тобі треба не по протоколу може бути сильний облом або дуже дорого.

Ось ще згадав хороший приклад в чому якісніше сервіс. Наприклад, готелі і все що стосується іжі в них. Якщо в тебе будь яка алергія, або ти веган — можна бути впевненим що завжди це приймуть до уваги дуже серйозно, і завжди будут опції для тебе. В Україні мені здається це зовсім не так розвинуто.

В Україні мені здається це зовсім не так розвинуто.

Так і є. Все що стосується турботи про безпеку, приватність, гідність людини — це на іншому рівні. Я нещодавно мав нагоду букати квитки в аквапарк в Англії, так сам сайт не дає букнути квитки, поки ти не наклацаєш так, щоб на певну к-ть дітей була певна к-ть дорослих, причому певна к-ть цих дорослих має бути в статусі Обсервер, тобто самим їм плавати ніззя!

Та ладно безпека людей — я пригадую якийсь загон з купівлею акваріумної рибки — не можна купити рибку і акваріум в один день — щось там якось має бути витримано. Я не пригадаю деталей але стикався з цим. І її реально не продають.
В нас я таке собі уявити не можу взагалі ніяк :)

Саме так. І часто ці самі протоколи дійсно дуже добре і якісно працюють.

Бувають обломи, так. Якось спостерігав розборки з моб оператором Теско після помилково відключеного телефона. Через три дні в корінного родича почалась дурка і він відкритим текстом посилав оператора (до якого добирався два дні через ліс ботів!) накуй через його розумову неспроможність.
Бачив як виписку в банку замовляли за 5 днів наперед, і раніше ніяк. Для візи родичів треба було.

Все що стосується турботи про безпеку, приватність, гідність людини — це на іншому рівні

Я ось хотів би додати, що не люблю оце узагальнення «у Європі», тому що в якійсь наприклад Португалії той самий аспект бути гірше реалізован ніж в Україні.
Так само як підключення інтернету в Швеції та в Германії. Часто навіть в самій Германії може суттево відрізнятись в різних землях. І так далі.
Я так думаю, що в багатьох гуманітарних аспектах більшість східноєвропейських країн не так далеко відірвались від України(інтуітивно суджу з поведінки поляків навколо, особливо видно по спілкуванню батьки-діти), в той час якась Швеція знаходиться на космічній відстані вже.

не можна купити рибку і акваріум в один день

про риб у нас не знаю, але ось точно не можна купити одну тварину, яким типа добре бути в компанії — деякі пташки, морськи свинки, етс — всі продаються тільки від двох штук.

накуй через його розумову неспроможність.

Мені недавно такий теж трапився в суппорті Кларни, не додавалась їх нова картка в епплпей і він ніс мені повню чухню з технічної точки зору чому так. Перша лінія суппорту майже завжди барани, тому що як правило я і сам можу розібратися з питаннями в яких вони компетентні, і основна проблема завжди — пробитися через них до тих хто дійсно шарить і може розібратися саме з проблемою, замість того щоб кормити мене стандартними відповідями «ви пробували виключити та включити?». В Приват24 в мене богатий досвід — завжди воно так само. Хоча мене рік тому реально позитивно вразило те, що мені в приват24 допомогла розібратися з проблемою технічна людина десь о другій ночі. Не те що було щось термінове, просто написав їм коли згадав. В Швеції таке анріал :)

Бачив як виписку в банку замовляли за 5 днів наперед, і раніше ніяк. Для візи родичів треба було.

Ну в Україні теж далеко не все зробиш за один день, особливо те що в держ установах.
Але в цілому так — треба звикати до місцевого такту бюрократії, щоб потім не бомбити по інтернетах. Наприклад, для поїздок в інші країни ЄС треба мати спеціальну медичну картку, яка дає доступ до місцевої медицини по всім країнам. Її супер зручно замовити — заходиш на сторінку соцслужби www.forsakringskassan.se/...​omlands/bestall-eu-kort, вводиш свій персональний номер і натискаєш кнопку «замовити». Все — далі просто ця картка приде до тебе в поштовий ящик, але «up to 10 working days». І якщо вчасно це не зробиш — будеш потім розказувати як все повільно працює і не можливо нічого «прискорити». Я вже такі речі коли роблю відразу ставлю собі в календарі нагадування на через декілька років щоб не забути оновити коли закінчиться термін дії.

Мене вразило коли готувався до місцевих екзаменів на водійські права. У них в офіційній книзі по правилах в розлогих виразах багато розповідалось як важливо завчасно виїзжати щоб не поспішати. Інакше людина перевищує швидкість, стресує — це порушує безпеку на дорогах. І це реально великими текстами з різних сторон в стилі художньої літератури, щоб дійшло до кожного.
Але вони так наглядно показали банальну штуку, про яку я ніколи раніше насправді не замислювався — якщо тобі їхати 15 км (максимальна середня відстань для комьюту) і замість середніх 50 км/год ти будеш супер стресувати, грати в шахи, обгоняти з правої сторони і зможеш їхати з середньою швидкістю 80 км/год(майже анріал в місті в час пік), то в першому випадку ти приїдешь за 18 хвилин, а в другому за 11,25 — і приїдеш вже втомлений і стресованний після такої їзди. А якщо просто вийти на 5 хвилин раніше (що завжди можливо), то будеш вчасно і без стресу. А на мешьних відстаннях взагалі треба шумахером бути щоб зекономити 5 хвилин.
Мені здається це характерізує вцілому різницю підходів українців і шведів стосовно будь чого.

Це вельми не однозначно про швидкість. На автоуа дуже полюбляли заводити довгі срачі на цю тему. Справа не у підході. А у фізіології людини. На Топ Гір колись дуже гарно це обсмоктали.

що саме неоднозначно? розрахунок за скільки проїдеш свій маршрут при різних середьніх значеннях?

Про обмеження швидкості. Просто хтось вирішив, що чим повільніше рухатись, то тим безпечніше. Безвідносно до цілої купи факторів впливу. А таких розумників чи не більше отих зелених чи веганів.

Я об этом тоже пишу в своей книге (про скоростной режим, когда доходит до маразма).

мови взагалі не було про обмеження швидкості. Мова в тому, що коли ти запізнюєшься — починаєш поспішати, обгоняти, більш агрессивна їзда — а це стрес і підвищенний рівень дтп.
А справді, навіть якщо в результаті всіх старань будеш їхати на 20км/год швидше основного потока — а добитись цього насправді дуже важко, то в більшості щоденних випадків приїдеш максимум на 5 хв раніше.

Знову безвідносно до безпеки і рівня ДТП. Бо по ітогу таких міркувань, маємо психотип, який їзде по принципу «нафіга розганятися, якщо все одно зупинятися». І волочиться отаке збираючі довжелезні колони. А це вже тупо бісить нормальних водіїв безвідносно до часу що гаєшь на ту дорогу. Ну і тут вже у кого нерві не витримають. І по ітогу маємо купу роликів в усіляких тіктоках.

І це реально великими текстами з різних сторон в стилі художньої літератури, щоб дійшло до кожного.

Якби їх хтось читав :)
Мені колись тесть розповідав що сходив від нудьги на лекцію (обов’язкову для юзерів газових приладів!) у Львівгаз. Каже ***єнно цікаво було :)

ну самі екзамени і тест по водінню тут все дуже серйозно, і хер що здаси якщо не вивчив і не зрозумів. Там ще що прикольного є в екзамені по теорії цілий розділ це актуальна статистика, в більшості своєму пов’язана з безпекою водіння.

Взагалі не розумію більшу частину тезисів. З яких пір тепер в неділю не працює жабка чи бедрьонка, які оформились як надавці поштових послуг? Чи може в б`юті індустрії немає українок, які роблять всякі маніки ітд, а також українських барберів?
Взагалі не склало проблеми звикнути до того, що купую продукти не в неділю і наперед, а також знайти «своїх» надавачів тих самих послуг з нормальною якістю.
Про фурнітуру для ремонту одягу або батарейки в годинник. Серйозно? Мені ні разу не приходилось таке шукати, бо батарейка в годиннику служить 5-7 років (мої casio g-shock на одній батарейці з 2015 року ще не розрядились), а ремонт одягу навіть в Україні ніколи не юзав. Хоча не раз звертав увагу, що в європці можна купити наборчик голок/ниток/ґудзиків.

На фоні обмежень прав людини в Україні, корупції, відсутності середнього класу як явища, кабанчиків які все життя «рішають» через знайомих — всі ці «магазини закриті в неділю» — д р і б н и ц і.

Ну, польща це такий собі проміжний майлстоун — там вже не бардак як в нас, і ще не пряничне консервативне суспільство як в країнах першого світу.

Да. Мелкие магазины могут закрыться в любое время. Просто потому, что хозяйке стало скучно.

У нас как раз крупные сетевые типа Новуса закрываются. И гос.услуги типа укрпочты. На +/- час. И стоят толпы перед входом. Так народ не удержать рассказами что в Польше по воскресеньям или поздно вечеом магазины не работают

Років вісім назад, побач я таку тему на форумі, я б точно заздалегідь, навіть не відкриваючи статтю, здогадався б, хто автор. Сьогодення ж дарувало таку кількість людей з хм, альтернативним мисленням, що цікавість змусила зайти всередину задля ідентифікаціі. І ви знаєте що? Я навіть не здивувався.

Європа — занудна, з ніяким сервісом, танцює під дудку пуйла (газонюхи срані), не дає нічого, крім «стабільності». Ідеал для пенсіонерів. З іншого боку, жити під прильотами ракет і терором повістками теж не хочеться. Що тоді обирати? США?

А де ви живете постійно під прильотами ?

Львів. Так, тут прильотів не сильно багато) Але вони можуть бути. Від русні можна всякого чекати.

Не ну русня я так думаю стріляє частенько по Львову але, але рекати не долітають

В Європу сенсу переїжджати нема? Ок. Як на рахунок США, Канада, ЮК? Чому тільки дві опції — Європа чи Україна? Може напишете книжку про переваги переїзду в ці країни замість Європи?

Мабуть тому, що зараз з України фізично можна виїхати тільки в Європу

Якщо ви можете фізично виїхати з України в якусь країну Європи, що вам заважає з тієї країни поїхати в іншу?

Ну уявіть, ви з двома дітьми, ледве знайшли житло в Польщі, у вас купа чемоданів, по авіа не так вже й легко, вартість на чотирьох і чотири додаткові багажи — зашкалює, а що робити з авто, перспективі туманні, повернутись (наприклад продати квартиру) з Канади це той ще квест... купа складностей, і всі вибирають осісти в Польщі або Німеччтні, бо ближче

Проблема неможливості стоїть не так як ви описали. Було б бажання. США вже прийняло 100 тис біженців. Це все одинокі жінки без майна? Щоб виїхати з України вами тоді треба зробити 3-тю дитину.

Це всі — жінки з дітьми або без, які не планують працювати, бо дозвіл на працю вони отримають через рік. І це одне з тих «заважає»

США красавцы. Там не только странные требования, но и 1) нету по сути разрешения на работу 2) тяжело это недорозумение в визу конвертировать.
Это они чисто задобрили своих избирателей.

Людина вище стверджує, що виїхати фізично тільки в Європу можна. Я стверджую, що можна куди завгодно. Все інше, діти, валізи і робочі візи, не в царині фізики виїзду.

В США можно только погулять развечто выехать. Ну или на нелегальное проживание.
Как бы 1год получения EAD делает для реальных беженцев нереальным данный процесс.
Можно в Канаду выехать.
В Австралию типа можно, но требования такие хитрые, что по факту только если случайно там был в поездке.

А что там с Австралией? Дают ворк пермит?

Нормально можно подать только если есть виза в Австралию. А визы — не выдают. Ну или как и раньше, за границей визы, получить обучение и так далее. В общем сложно все.

Чому тільки дві опції — Європа чи Україна?

Тому що, по-перше, Європа — це пункт призначення більшості наших емігрантів. По-друге, книжка ширша за питання лише міграції. Україна прагне в ЄС, а це значить, що рано чи пізно відбудеться інтеграція, і тому я хочу підготувати українців до того, що їх чекає на цьому шляху (спойлер: не молочні ріки й киселеві береги). Що стосується США — це окреме питання, яке я ще не вивчив так глибоко, щоб писати про це книжку.

Я так розумію, ви аргументуєте не тільки проти еміграції в Европу, але і євроінтеграції України?

Я аргументую за свідомий підхід під час впровадження будь-яких доленосних змін, в тому числі й при євроінтеграції. Як мінімум не прогинатися більш ніж треба. Брати приклад з тих же поляків, вивчати їх досвід. І не забувати, що з євроінтеграцією Україна втратить трошки своєї незалежності. Не забувати, що членство у ЄС не захистить від нападу Росії. І також вивчати такі явища як Polexit, Frexit, Grexit, Brexit і так далі.

Частка незалежності, яку Україна може втратити — це свавілля олігархів. Євроінтеграція не дає безпекових гарантій, але дуже допоможе. Та ж Німеччина допомагала б куди більше. Колись можливо у ЄС буде єдина армія. Brexit поганий приклад, бо багато британців шкодують,( ми не етого хатєлі ). В плані еміграції — мінуси Європи це ніщо в порівнянні з ризиками для життя і здоров’я в Україні. І це люди яким ви радите теж мають усвідомлювати щоб робити зважені рішення.

Алгоритм такий — спочатку НАТО, потім ЄС. Якщо Європа не бере Україну до НАТО через острах російської інвазії, то і до ЄС не візьмуть

Понял. Я не удивлён этому, после прочтения статьи. Поверю вам, не буду тратить время на его предыдущие выкладки.

Автор виправив свою помилку і повернувся до України?

Якщо «руские засрали попаданцами всё вплоть до мезозоя», то відчизняні (?) літератори опановують конячку «де роділся там і прігоділся». Велком бек вісімнадцяте сторічча.
а за фразу «блєянія макрона» сказану не на кухні під якусь балтіку9, а в публічному просторі, треба шрафувати.

Каково вам, гордым украинцам, жилось бы среди таких, мягко говоря, «удивительных» людей?

Юра, так а ты в какой стране сейчас живешь? В удивительной Польше ?

В комментариях ниже вопрос задали, но ответа от тебя нет
А по линкедин страна проживания — Польша

Ох и компост, об этом ещё и книги пишут...

Вы уверены, что ваши дети вырастут в плюшевых европейских условиях настолько же приспособленными к жизни, какими выросли мы в Украине?

Я б дуже хотів, щоб мої діти виросли живі та здорові, а не померли на війні. Батькам потрібні їх діти, а не герої.

А до того, ми, як нація, виросли не приготовані. А плюшеві і тепличні «гейропнйці» і пшеджєчі допомагають нам вже півроку. Так що з логікою у вас явно проблеми.

А до того, ми, як нація, виросли не приготовані.

Я хочу жити, а не готуватись до війни.

Так що з логікою у вас явно проблеми.

Очевидно ви не зрозуміли мій месседж.

Вибачте, то коментар був до Юри, як доповнення ваших слів. Я з вами на 100% погоджуюсь.

Эміграція не це функція народу. Українці це чи не Українці не має різниці. Але дивно вважати що народу, якому довелось переносити таку страшну війну як зараз, треба залишатися і бажання поїхати в більш безпечне місце якесь неправильне.
Безпека перш за все, все інше — наживне.

В еміграції немає проблеми як такої, особливо якщо йдеться про безпеку дітей та професійну самореалізацію.
Планета Земля вона одна. А от втрата національної ідентичності — це проблема. Тому навіть якщо хтось надумає кудись звалити — викликом буде зберегти українську ідентичність, українську культуру, українську мову, все українське.

Чому втрата національної ідентичності є проблемою для людини?

Втрата національної ідентичності — це, на мою думку, рівнозначно втраті відчуття власного коріння, власної сім’ї, власного рідного берегу. Типовий приклад «радянська людина» або «какая разница».

Якщо подивитися на сильні народи сучасності — то вони якраз бережуть власну ідентичність, мову, коріння, традиції, власні здобутки. Подивіться як поводять себе англійці, японці, ізраїльтяни, турки, французи, норвежці.

Той, хто пропагує «какая разница» або «кому проблема» — це в реальності ворог української ідентичності.

Якщо у вас немає власної національної ідентичності або вона гливка ця ідентичність — то ви будете ресурсом (добривом) для чужої національної ідентичності.

Держави зі стійкою національною ідентичністю (Ізраїль, Туреччина, Данія, Франція, Японія) менш вразливі до громадянських конфліктів, більш стійкі до зовнішніх ворогів. Розмиття національної ідентичності — це вигідно тим, хто хоче у вас щось забрати — людей, землі, ресурси тощо.

Хоча звісно є ще варіант, якщо людина хоче змінити національну ідентичність добровільно та свідомо. Тоді жодних проблем дійсно. Можливий також варіант, коли створюється абсолютно нова національна ідентичність.

Держави зі стійкою національною ідентичністю (Ізраїль

Сміявсь

Це реально смішно. Бо, по-перше, в Ізраїлі живе багато арабів, які ненавидять євреїв (і жбурляють каміння в автівки, що проїжджають повз, або й просто вчиняють теракти). В кнессеті є партії, котрі ведуть не прикриту антиізраїльську політику. Всі назви вулиць на дорожніх знаках дублюється арабською. І, до речі, арабська має особливий статус. Дехто з ізраїльтян, таким чином, взагалі майже не володіє івритом. Ще й певні категорії громадян звільнені від обов’язку нести військову службу. Тобто в Ізраїлі всередині зовсім нема тієї єдності, котру уявляють собі пани мрійники та свідки всього найкращого тільки за кордоном.

в Ізраїлі живе багато арабів, які ненавидять євреїв (і жбурляють каміння в автівки, що проїжджають повз, або й просто вчиняють теракти). В кнессеті є партії, котрі ведуть не прикриту антиізраїльську політику.

Виділив єдине правдиве твердження.

Щоб легко й непомітно засовувати пропаганду, вона має бути маленька і обмазана товстим шаром правди. Тут маємо просто брудний валєнок, який ізраїльська пропагандистська машина намагається запхати за рахунок прикладання достатнього зусилля.

Одразу видно знавця Ізраїлю :-)

Ізраїль — це дуже цікава держава для дослідження. Сильна, освічена, технологічно та науково розвинена.

Їх методи, принципи та інструменти розвідки, внутрішньої та зовнішньої політики мають бути взяти до уваги та вивчення науковими центрами та дослідницькими інститутами інших держав світу, якщо вони хочуть зберегти власну самодостатність та незалежність.

Ізраїль зробив потужний прорив в 20-му столітті та має сильний вплив на події в світі в 21-ому.

а ще у них окремі секції для чоловіків і жінок в автобусах

а, точно. ці автобуси були в 2011 заборонені.
В 2011. Тобто в третьому тисячолітті на планеті Земля в одній з «прогресивних» країн існувала сегрегація і це було норм.

А чому дивуватись? В них є ортодоксальні люди, які мають вплив на суспільство і політику. Тому не дивно що існувала така сегрегація.
Просто потрібно приклад з тих сфер Ізраїля, які нам цікаві і можуть принести благо.

Звичайна бананова республіка

Всі їх методи зводяться до публічних позасудових страт.

це, на мою думку, рівнозначно втраті відчуття власного коріння, власної сім’ї, власного рідного берегу. Типовий приклад «радянська людина» або «какая разница».

«Радяньска людина» — це намагання імперії скрити оккупацію і підмінити ідентифікацію фекйом задля запобігання втрати территорій. Частково таки спрацювало це.
До еміграції це не має ніякого стосунку. Просто для другого покоління буде подвійна ідентифікація, а далі вже звону чітка з (моя бабуся була з України). Але люди стали так часто переїзжати між країнами, що часто навіть подвійної ідентифікації недостатньо. І насправді це не проблема.

якщо хтось надумає кудись звалити — викликом буде зберегти українську ідентичність, українську культуру, українську мову, все українське.

Кому проблема? Большинство детей иммигрантов знают язык, но хуже родителей. Внуки не знают вовсе

А от втрата національної ідентичності — це проблема.

Української у Берліні зараз більше, ніж було у Києві, коли я там був останній раз (2017).

Національну ідентичність можна втратити і без еміграції.

Якщо ви не будуєте власної держави — то вас змусять будувати чужу.

Якщо ви не поважаєте, не цінуєте, не плекаєте власну мову та культуру, то вам доведеться проситися в гості до чужої мови та культури.

Якщо ви не відкриваєте та розвиваєте власну фірму (компанію), то ви будете ресурсом для розвитку чужого бізнесу.

Якщо ви не створюєте та зміцнюєте власної сім’ї як особистої фортеці, то ви будете ресурсом для якоїсь іншої спільноти.

Якщо ви не будуєте та реалізуєте власні мрії, цілі, то ви будете розхідним матеріалом для здійснення чужих цілей та мрій.

Якщо ви не поважаєте, не цінуєте, не плекаєте власну мову

Роздали в Києві 30к автоматів, а Кожаєва мови так і не навчили.

Одна куля для ворога, дев’ять — для зрадників ©

Її толком не збережеш. Не треба цим сильно перейматися. Тобто на третьому поколінні це точно загубиться, це ж треба бути як ультраортодоксальні євреї, які живуть своїми закритими гетто і не дозволяють робити шлюби з кимось іншим.

Тобто на третьому поколінні це точно загубиться

ні. фі. га.
Я тобі скажу, що навіть зараз (за 70+ років!) свою ідентифікацію у Львові не втратили навіть відносно близькі нам росіяни. Вони мають свої райони розселення, свою тусовку, свою мову, і часто навіть женяться між собою. Мають свої звички, традиції, і всяке таке.
Про переїзд в америку я взагалі мовчу — мою колишню контору заснували вихідці з України ще 100 років тому. Так от — вони українці до кісткового мозку — вони говорять українською, в них вдома висять ікони, вони женяться і дружать між собою, і не розуміють амерів. Нікуди не зникла і велетенська діаспора в Канаді. І таких прикладів — масса.

Діаспора в Канаді це взагалі щось, тупо друга Україна

ну значить мабуть я недооцінюю ультраортодоксальність деяких українських діаспор :) Я розмірковую із європейського середовища, яке мабуть сильно відризняється від канадського або американського.
Ще я так припускаю, що велику роль грає саме церква — як точка збору діаспори, зберегання традицій і культури, а головне — соціального середовища для створення українських сімей.

Люди просто мають ментальність і коріння, і це потрібно визнати. Це і величезна проблема і плюс одночасно. Я зустрічав в СФ руські ресторани де власники натуральні білогвардійці — вони так похожі на амера як я на шведа, а минуло 100+ років :)

Люди просто мають ментальність і коріння, і це потрібно визнати

Звичайно мають. Я саме про те, що щоб зберігати це все через покоління треба щоб твої діти створювали мононаціональні шлюби, і їх діти теж і так далі.
Якщо моя донька одружиться зі шведом, то в кращому випадку вона зможе навчити української дітей, але точно українська не буде їх першою мовою. Вона і сама наприклад погано вміє читати та писати українською, десь на рівні 1-2 класу школи. Книжки майже всі швецькою, в інеті майже все англійською. Українська по суті тільки щоб розмовляти з нами і нашими батьками.
Моєму сину 4 а він досі українською не заговорив, строчить все шведською з вкрапленнями деяких українських слів, хоча все розуміє. Він то звичайно через рік-два розділить ці мови і почне говорити українською теж, але не факт що буде на ній думати і це при тому що ми ж двоє розмовляємо тільки українською з ним, і дочку заставляємо теж, щоб вона не переходила на шведську.

На ДОУ уже давно один тренд — уехать из Украины любой ценой) вы выбрали не ту аудиторию, чтобы попытаться донести, что это может быть не такая и хорошая идея. А те, кто не хочет уезжать — и так уже для себя все решили

Обратите внимание: я написал книгу, цель которой — отвадить украинцев от эмиграции. Я не написал книгу, которая бы называлась «Тикайте все», хотя, судя по комментам, это преобладающее настроение в рядах перепуганных айтишников. Так вот — я закончил последние главы в первые месяцы войны, когда все сидели в новостях и никто не мог не то что работать, а в принципе думать о чем-либо более 5 минут. В те месяцы работать головой было сложно как никогда (да и сейчас сложновато). Многие писатели ушли на дно. Причем часто они даже отказывались оплачивать издательствам задолженность за уже напечатанные книги. В это же время многие редакторы и корректоры уезжают с детьми за границу, тем самым образуя кадровый вакуум. Ко всему этому в стране перестают работать книжные выставки и, естественно, падают продажи книг, в том числе. То есть, мягко говоря, сфера книгоиздательства стагнирует. Я в этих условиях, в военное время, издаю книгу, которая нужна не мне, а государству. И что я слышу в ответ от своих сограждан? «Спасибо, Юра, ты молодец», «Тема важная, люди — нефть XXI века, поэтому да, с эмиграцией нельзя спешить» или «Юра, красава, поздравляю с первой книгой!»? Нет, я слышу в адрес патриотической книги словосочетания — «многостраничник чуши» (от человека, который «не читал, но осуждаю»), а также классическое и уже набившее оскомину «чому не державною», не говоря уже про смешные нападки на LinkedIn-профиль. Вот так у нас украинцы умеют поддержать друг друга в сложные времена? Порадоваться за чужой успех? Похлопать по плечу, сказать «молодец»? Ребята, с таким друзьями враги не нужны. К своим добрее надо быть. Враги не здесь, враги — там.

Опять «нарід не той». Та что ты будешь делать

редакторы и корректоры уезжают с детьми за границу, тем самым образуя кадровый вакуум

Могут работать онлайн, так что проблема преувеличена.

Сразу видно человека, который плотно работал с украинскими издательствами :)

Если не требуется физ присутствия значит можно онлайн. Если укр издательства не умеют в онлайн — чьи проблемы?)

Посмотрите на это с другой стороны — ваша тема вызвала резонанс. Это самое лучшее для вашего продвижения)
Темка форумная в топе, давайте подкидывайте дровишек в огонь пердаков, будет вам пиарчик)

Резонанс на доу? Да тут всі тільки поговоріть, даже проти ІТ колгоспів не змогли піднятися. А тут із-за якогось пісатєля буквами будуть резонансити. Ха. Ха. Ха.

Обратите внимание: я написал книгу, цель которой — отвадить украинцев от эмиграции

У Президента это вышло намного лучше.

Я в этих условиях, в военное время, издаю книгу, которая нужна не мне, а государству.

Разве что стянуть с тебя штраф, за то что выпустил российской мовой.

Разве что стянуть с тебя штраф, за то что выпустил российской мовой.

Только не забудьте потом заплатить штраф, когда вступите в ЕС. Ведь тогда может оказаться, что русский — язык нацменьшинств. В Европе очень любят нянчиться со всякими ущемленными, и подобного рода запрет как минимум вызовет вопросы у евробюрократов.

Лучше штраф деньгами чем придет ракеты

Штраф за що? Якщо я в Іспанії пошлю француза на три букви по польськи, то в яку казну мені платити?

В казну Испании. Впрочем, в Испании довольно либеральное законодательство относительно оскорблений — за то что «послал» придется заплатить всего от 3 до 14 месячных окладов. А вот в Германии нарваться на штраф можно даже если ты вышел из себя и тем самым оскорбил человека. Даже без слов. Зыркнул — и получил штраф. За показанный язык (и другие жесты) можно влегкую схлопотать штраф в 150 евро. Так что удачи с посыланием кого бы то ни было в Европе.

Що за брєд ви пишете? Ви коли останній раз були в Іспанії чи Німеччині? У вас приклади є?

Учу іспанський і Валенсіано, щоб пєше на три букви було без акценту.
А прикладів не буде? Навіть історії знайомого кума? Ну хоч про 50€ штрафу коли сказав чорношкірому «фак ю». А то виявився не угольок, що паркує машини на пляжі, а син місцевого депутата.

О, круто, я теж вчу іспанську. Приклади я наводжу у своїй книзі.

От ви спочатку щось в такому дусі пишете. Потім кажете, що «більше в моїй новій книзі». Потім дивуєтесь, що ніхто не хоче підтримати нову вашу книгу. Але ж в книзі з огляду на ваш пост і коментарії під ним просто набір штампів антиєвропейської пропаганди з вкрапленнями шароваршини і дикуватого патріотизму 90х, що викладені російською мовою. Тобто ви навіть полінились адаптувати книгу під сучасні тренди (переклавши українською) і тепер ображаєтесь, що вам пишуть що це брєд, графоманія і взагалі погані вкраїнчики вас не підтримують. І как же ето проізошло?

Але ж в книзі з огляду на ваш пост і коментарії під ним просто набір штампів антиєвропейської пропаганди

Это реальность, с которой придется столкнуться тем, кто приедет в Европу. Называйте это как угодно — хоть «пропагандой», хоть «субъективным взглядом» — самого явления это не отменяет.

Тобто ви навіть полінились адаптувати книгу під сучасні тренди (переклавши українською)

Я перевожу книгу на украинский. Но это длительный процесс, который займет 3-4 месяца, включая редактуру и верстку. Я очень рад, что у нас в стране есть масса оптимистов, которые имеют горизонт планирования в несколько месяцев, и готовы ждать из принципа книгу на украинском всё это время. Но я не уверен, что за это время на Украину не сбросят пару ядерных бомб. Поэтому живу сегодняшним днем, в котором издаю книгу на русском. И восторгаюсь железной волей украиноязычных читателей, которые готовы так долго терпеть, лишь бы увидеть книгу на украинском.

Але ж це не справжні проблеми. По-перше, чому ви кудись намагаєтесь встигнути? Кордони закриті і ніхто і більшість чоловіків і так не зможе нікуди поїхати до закінчення військового стану, а з жовтня ще й частина жінок. По друге, якщо на Україну скинуть пару ядерних бомб, то тема вашої книги взагалі втратить будь-яку актуальність, бо вибір в цьому питанні просто зникне.
Ще хочу додати, що словосполучення «готовы долго терпеть» не зовсім доречне. Як в принципі і ваш підхід до пропаганди ідеї «залишитись в Україні». Я б на вашому місці розповів про те якою крутою стане Україна після війни і як класно тут можна буде жити і заробляти, а не лякати людей Європою (бо не страшно). Люди, які прожили там останні півроку вже свій вибір зробили і чекають лише можливості возз’єднання сім’ї в Україні чи в Європі.
Пропаганда як інструмент впливу не здатна переконати людину, що вже зробила свій вибір але може переконати людину, що сумнівається. Подумайте про це доки працюєте над українською адаптацією книги, бо ще маєте шанс виправити багато помилок до виходу релізної версії (ми ж всі розуміємо, що книжка російською то в кращому випадку бета-тест).

По-перше, чому ви кудись намагаєтесь встигнути?

Не люблю откладывать дела. Кроме того, всё быстро меняется (в том числе в плане языковой политики). Я не могу, например, гарантировать, что мою книгу не запретят продавать через несколько месяцев. Также как и не могу гарантировать, что не скинут пару ядерных бомб — хотелось бы успеть пожить до этого времени, в том числе как писатель, у которого покупают книги, а не как писатель, у которого не купили книгу, потому что он ее не издал, потому что стал переводить на украинский, потому что таковы стали тренды.

Я б на вашому місці розповів про те якою крутою стане Україна після війни і як класно тут можна буде жити і заробляти,

Я об этом тоже рассказываю в своей книге в разделе «Украина — страна возможностей». Но для многих мотивация от негатива сильнее, чем к мотивация к позитиву. Поэтому не рассказывать о страшилках Европы — тоже было бы неправильно.

Пропаганда як інструмент впливу не здатна переконати людину, що вже зробила свій вибір але може переконати людину, що сумнівається.

Это для меня очевидно. Поэтому изначально я писал книгу, учитывая этот фактор.

Испания недавно поменяла несколько законов и теперь за такое вы выедете из испании, лет на 5 минимум

За що конкретно? За польский чи за образу?
Значення слова курва знаєш? По польські і іспанськи? Про курвиметр я взагалі мовчу.

Даже если кому-то покажеться, что что-то не то сказал ;)

Якщо Вам не складно, можете скинути посилання на закон, або з чого почати гугління? Іспанську розумію

Я только выжимку читал. Описывается как «преступления против других национальностей». В пакете там же было изменено много чего по ПМЖ, в основном увеличение сроков чтоб разгрузить полицию, беженцов уж слишком много.

ПМЖ і так дуууже довго в Іспанії, зробити 7-8 років і більше ніхто до них не поїде

Да не, вместо года два года ПМЖ дают теперь. Вместо двух — пять. А сроки даже подсократили кое где
а вообще в Испании пмж по оседлости в случае работы — 2 года, куда уж меньше. И кстати работы теперь надо тоже меньше в тот же срок, не помню сколько.

я слышу в адрес патриотической книги словосочетания — «многостраничник чуши»

Если в книге такой-же рассказ почему мне нужно пожертвовать собой ради... кстати, ради чего? Так вот, если у меня для тебя плохие новости.

книгу, которая нужна не мне, а государству

Ты наверное удивишься, но как я говорил выше: людям важны их интересы, а не какого-то там государства. Пока война и запрет на выезд люди не едут, но как только границы откроют, предсказываю феерический свал — останутся очень немногие.

сейчас многие пишут, мол, после победы вернемся и тд, на самом деле вернутся те, кто понимает, что в Европе, США и Канаде их ничего не ждет ввиду отсутствия нужных навыков, профессии и знания языков. Люди, которые выехали (на данный момент это в основном женщины и дети) и начинают строить свою жизнь считай с нуля, вряд ли вернутся в страну, в которой в любой момент может разгореться война с новой силой. Я склонен думать, что после открытия границ уедет еще больше людей, чем уехало на данный момент.

Первично даже просто желание и готовность проходить через все сложности эмиграции. Даже те у кого есть востребованные навыки и профессия не всегда готовы на такое.

Привет, Юра! Неужели ты на полном серьёзе думал, что на DOU тебе кто-то напишет «Спасибо, Юра, ты молодец»? Я думаю, ты немного лукавишь. В любом случае, поздравляю с изданием собственной книги! Это достижение, о чём бы она ни была.

Вот так у нас украинцы умеют поддержать друг друга в сложные времена? Порадоваться за чужой успех? Похлопать по плечу, сказать «молодец»?

Молодец! «хлопает по плечу»
А в чем успех?

Це інтернет, дєтка. А яким чином твоя книжка допомагає государству?

У народа подгорает что Юра свалил сам, но написал книгу почему другим валить нельзя.
Но когда народ спросил у Юры как так получилось, Юра обиделся.

Причем часто они даже отказывались оплачивать издательствам задолженность за уже напечатанные книги.

всегда думал, что как бы наоборот, авторам выплачивать должны издательства, за вычетом процента конечно)

це тільки якщо видавництво щось замовило. Різного плану графоманство здебільшого друкується за свої.

мелкие тиражи как и всякие научный и книги нужные для получения научных степеней — все за свои.
а вообще тут просто путаница между издательством и типографией.

Патякати про шкідливість еміграції, в той час коли кордони закриті, а ДПСУ перетворилася на новий Клондайк — це дуже негарно.

Юрочка, щоб у тебе в роті пір’я поросло.

Дехто з моїх знайомих айтішників магічним чином «винирює» час від часу у країнах ЄС. Очевидно, що є напівлегальні й нелегальні способи перетину кордону, котрими користаються в тому числі й айтішники. І до речі, а що не так з «патяканням про еміграцію» з закритими кордонами? Може я працюю на перспективу. І тому саме зараз пояснюю потенційним емігрантам, що життя в Європі має свої підводні камені.

є напівлегальні й нелегальні способи перетину кордону

Есть абсолютно легальные
1. Учёба за рубежом
2. Сопровождение роственника с инвалидностью.

И первое и второе при наличии денег вопрос решаемый и что интересно, решаемый на абсолютно законных основаниях

Не обов’язково родича — «особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю»

Не дают на родственника даже. Типа а где ты раньше был. Почему раньше не подавал. Мы не дадим, подавай хоть в суд. А пока судится будешь, уже пойдешь сапоги топтать

я, к сожалению, думаю, что после завершения войны люди будут еще больше уезжать из Украины. Автор статьи говорит, что после победы люди вернутся...не знаю, по моему точно не вернутся те, кто в одних трусах убегал из Мариуполя, Харькова и других городов.

Всё будет зависеть от убедительности победы. Но вот среди моих знакомых есть даже те, кто сейчас возвращается и в Славянск и в Харьков. Хотя казалось бы...

Увы, «вернуться в Харьков» не получается. Много кто попытался вернуться и в итоге уехал спустя 2-3 дня после интенсивных прилётов в центр города...

Увы, тенденция такова, что вялая и неудобная Европа, Канада и США в долгосрочной перспективе выходит стабильнее и безопаснее, нежели Украина.

И это не пессимистическая позиция, это реальность. Спорить с ней бессмысленно ибо она как раз вписывается в тему жизни под обстрелами, которые не снились даже Израилю.

Увы, «вернуться в Харьков» не получается. Много кто попытался вернуться и в итоге уехал

все так. продержались правда пару месяцев, и пока тут, но в планах уже все решено...

по дворам в квартале видно (мы вернулись в мае, и квартал «тихий» всю войну)
машин прибывало с месяц. до довоенного уровня не дошло, но вот с месяц — их количество стало убывать...

ну и про друзьям знакомым — кто через пару дней, кто через пару недель — но уехали во второй раз...

Мне грустно это признавать, но Харьков останется прифронтовым городом ибо эта война, как я не верил и не помогал ВСУ, но останется прифронтовым городом на долгие годы, если не десятилетие. Этот город не будет комфортным для жизни от слова совсем ибо не повезло географически.

П.С.: я в жизни не думал о переезде даже по Украине, но сейчас я не вижу других сценариев.

Но вот среди моих знакомых есть даже те, кто сейчас возвращается и в Славянск и в Харьков.

Аргумент п**ц. І в Зоні є ті хто вертається. Питання в їх кількості.

Блін, який вже раз попадаюсь! Треба правильно читати статті тут на ДОУ (та і взагалі). Першим треба читати останній абзац, і якщо там «підписуйтеся на мій телеграм канал» чи «а ось моя нова книга» — зразу можна закривати, бо автору і самому тупо плювати на все, що написано до цього, що вже казати про читачів.

бо автору і самому тупо плювати на все, що написано до цього

О да, мне настолько «плевать», что я написал статью для ДОУ, а до этого 3.5 года книгу писал.

Никто из местных книгу не читал)
Потом за книгу и не идет речь
Речь о статье

Вы так уверенно за всех расписываетесь. А я наверняка знаю, что несколько человек, купившие и читающие в данный момент мою книгу — читают DOU.

Местных — в смысле из каментов)

В современном мире соотношение читающих к пишущим 1 к 1000 гдето.

ну тоді можете про це забути і планувати віїзд) цього точно не станеться з такими тенденціями. скрінте хД

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Задело то, что автор работая в рашкинском люксофте втирает про патриотизм
Задело настольок что сходил даже в ликедин автора
И что я там вижу:

QA Engineer
Luxoft
2017 — Present · 5 yrs 7 mos
Kraków Area, Poland

То есть
Юра, работая в рашкоконторе(!), сидя в Польше(!), пишет книгу о том, почему уезжать из Украины нельзя(!!!!).

Юра, иди на***!

Хоспаде, мало ли что в Линкедыне написано.
Или в Украине приняли закон, обязывающий обновлять профиль в LinkedIn?

Тада, то все бендеровцы написали, ага))
Шо за кацапская порода: обосрался так хоть сиди молча да не позорься дальше, ей богу. Нет же, несут какую-то ересь, вроде-бы в нее кто-то поверит.

Вот вы бы, Игорь, вместо того чтоб демонстрировать свой интеллект безразборным навешиванием ярлыка «кацап» и ненужным разжиганием розни внутри Украины, лучше б сказали что-то по существу — а именно по теме эмиграции.

Так Ви не в Польщі і не в Люксофті? Про що суперечка? Скажіть — я в Україні, і питання знято. По-моєму, це дуже навіть по темі еміграції.
А так — дійсно дивно — закликати нікуди не їхати, виїхавши.

Юра, ну вот вам указали и.. что? вы обновили инфу в линкедине?

Не обновил конечно. Вы думаете я хоть пальцем шевельну лишь потому, что какому-то ошпаренному айтишнику, которого я не знаю, и который меня неоднократно посылает в комментариях, что-то показалось? Да-да, уже бегу.

Ну так и чего вы тогда удивляетесь, что ваши маркетинговые потуги идут в унитаз?

У нормальніх українців акаунти на тому кацапячому лінкедіні заблоковано ще на початку війни.

По-моему в этот раз Юра написал неплохую статью где изложил вполне себе обоснованый взгляд на вещи, однако местную публику с непрошибаемым мышлением в пределах максимы «моя хата с краю» это не впечатляет, элита ёпт

Нет, в этот раз такая же шляпа как и все остальные)

Дело в том, что человек по природе своей очень любит стабильность и предсказуемость, тогда как неопределенность высасывает из него все соки.

Квантор всеобщности здесь не нужен. Наряду с любителями стабильности и предсказуемости, всегда были авантюристы, любящие рискнуть, могущие прыгнуть из уютного гнездышка в неустроенную неопределенность. Не было бы этих людей — прогресс стоял бы на месте, не было бы ни эпохи великих географических открытий, ни научно-технической революции.

Гдє ви билі сємь лєт???77?7?

Трудно представить что автор предлагает купить многостраничник такой же чуши за 325 грн.)

Этот гениальный труд, цель которого — предотвратить эмиграцию украинцев из Украины, продается почти по себестоимости и разлетается как горячие пирожки.

Ну да, автор то пожил в каждой стране из упоминаемых в книге, да?
И может не предвзято сравнивать)

Автор пожил и побывал много где. Более 7 лет в эмиграции. А там где не был — там у меня друзья и знакомые живут, чей опыт я тоже кропотливо препарировал и систематизировал в своей книге.

Ну тогда есть шанс что не полный буллшит в книге.

Кстати. Если цель предотвратить эмиграцию то почему не распространяете бесплатно?

Продажа почти по себестоимости — это лишь то, что включает в себя стоимость бумаги, редактуры, верстки, дизайна обложки. Книгу я писал 3.5 года. Поэтому по сути покупатель платит лишь за носитель. Своими блестящими идеями и инсайдами, над которыми я работал всё это время, я делюсь практически бесплатно.

Распространяйте онлайн)
Не нужна ни бумага, редактура, верстка и обложка.

Для электронной версии нужна редактура, верстка и обложка. Только бумага не нужна.

Для годноты и без верстки и обложки справимся)
И без редактуры.
Вон статью напедалил и без этого всего ;-)

Юра, можеш хоть .JSON слати. Тут люди грамотні, розпарсимо і коми допишемо.

Не)
Так нельзя)
В жуйсоне не видать обложки.
А надо чтобы было как взрослых, с редактурой)

Совершенно верно. Обложка потрясная. Ее рисовал выдающийся украинский художник.

Ну тоесть как вы, значит в Польше.

а он в Польше тоже?

:) :) :)
ю мейд май дей

И это только первый том. Планируется еще 15.

Можно жить в Англии, США и Канаде, а не в Германии. Но автор почему-то тонко обходит этот неудобный момент стороной. Иначе наброс уже не такой набросистый.

В Англии, США и Канаде свои особенности, которые потянут на отдельную книгу. Но про Великобританию у меня тоже пару глав есть.

Вся стройная пирамида рушится от одной ракеты.
Так-то в любой стране есть недостатки, и в Украине их пруд пруди, относительно их сравнить можно по уровню жизни или почим каким-то рейтингам, где Украина не ловит звёзд. Просто «свои» недостатки они родные. И мозг уже фактически принял определенную форму для их избежания/нивелирования.
С другой стороны есть миллионы жителей Англии которые живут и даже не умирают не смотря на недостатки сервиса и прочие неудобства.
Потому не абстрактный ренессанс причиной служит, а понимание и нужда в тех условиях которые даёт условная Англия и готовность подстроиться под недостатки является определяющим фактором при принятии решения оставаться/возвращаться. Ну и больной сосед тоже)
Ещё родственники и друзья.
Все сложно)

Вся стройная пирамида рушится от одной ракеты.

glavcom.ua/...​stranam-video-841929.html

Русня каже, 1 ракета — і немає вашого Лондона.
Треба в Гренландію тікати

Кстати вот статистика откуда миллионеры бежали в 2022:
🇷🇺​ Russia 15,000
🇨🇳​ China 10,000
🇮🇳​ India 8,000
🇭🇰 Hong Kong 3,000
🇺🇦 Ukraine 2,800
🇧🇷​ Brazil 2,500
🇬🇧​ UK 1,500
🇲🇽​ Mexico 800
🇸🇦 Saudi Arabia 600
🇮🇩 Indonesia 600

И куда бежали:
🇦🇪​ UAE 4,000
🇦🇺​ Australia 3,500
🇸🇬 Singapore 2,800
🇮🇱 Israel 2,500
🇺🇸 USA 1,500
🇵🇹​ Portugal 1,300
🇬🇷​ Greece 1,200
🇨🇦​ Canada 1,000
🇳🇿​ New Zealand 800

digg.com/...​map-visualized-4G62ljF3M0

тут форум для тех, кому стремно отдать 1200 евро залога за сьем жилья в Португалии.

понять, что миллионеры двинули вместе со своими миллионами, местным форумчанам тоже видно стрёмно

Щось я почав турбуватись за мільйонерів — згідно цих даних більше половини (23 тис) кудись пропали під час переїзду. )))

Якщо докопатися до джерела походження даних і їх методології (www.henleyglobal.com/...​eport/2022-q2/methodology) то вона зводиться до того, що:
а) коли мільйонери кудись їдуть — про це пише преса
б) коли мільйонери кудись їдуть — вони в тій країні інвестують чи купують житло

Ось по цьому і рахували. При цьому я можу собі уявили що вони відслідкували, наприклад, виїзд з росії 15000 мільйонерів, але фіг відслідкували куди вони переїхали, адже чорний нал в цивілізованій країні ті не змогли прилаштувати ані в легальну інвестицію, а ні в легально куплене житло. Швидше за все знімають хати за кеш, а інвестують через підставних місцевих — ну от і «пропали під час переїзду».

в-о-о-т, эти люди с черным налом на руках — вызывают наибольший интерес

Міліонери це дуже специфічна категорія населення. Їх в основному турбує податкова політика приймаючої країни, наявність золотих віз і т.д. Для пересічного білого комірця це не релевантно.

Странный парень:считает что какое-то там государство мне дороже собственного благополучия. До войны люди не ехали с Украины по одной причине — соотношение доходы/расходы вкусное очень, но это соотношение уже лучше в Польше, про Грузию не говорю.
Поэтому извините, делаю как лучше мне

Именно)
Но спустя написанную книгу автор так и не смог разобраться в простом, казалось бы, факте, который уже сто раз обсосали на ДОУ.

Возвращение людей из Европы и эмиграция будут сильно зависеть от результатов войны. Если будет очередной замороженный конфликт лично я своих детей обратно не повезу.

Маленькие дети!
Ни за что на свете
Не ходите в Африку гулять!
В Африке акулы,
В Африке гориллы,
В Африке большие крокодилы.
Будут вас кусать!
Бить и обижать!
Не ходите, дети, в Африку гулять!

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Зависит от того насколько общество и эстеблишмент верно определят цели страны и средства их достижения, и прогресса на этом пути., От того что мы тут останемся, но продолжим демографически сжиматься, даже без миграции ; делать вместо одного десять танков в год и называть это «возрождением армии», перспективы спокойней не станут. Я человек ленивый и инертный не еврофил, но в 90-х выбрал ит-специализацию, в 10-х доучивал английский, сейчас будут открывать счета в евробанках, потом дойдет до недвижимости там, а если все совсем будет беспросветно, то придется уезжать. Да есть некий ресентимент относительно Еворпы, путинферштейны и т.д, но по сравнению с угрозой быть поглощеным Z-гулагом єто фигня. И, да, военкомы не дают отдохнуть в Карпатах, неясные перспетивы аутсорса, сжимающийся ассортимент товаров и услуг, демографические перекосы. Выйти из этого штопора будет ооочень непросто

То есть по-вашему Россия заинтересована в том, чтоб из Украины не уезжали миллионы украинцев?

Якщо з України звалять усі творчі, порядні та працьовиті люди (середній self-made клас), то хто ж буде генерувати ідеї, створювати продукти, наповнювати життям сіру буденність?

Невже ви думаєте, що наші «елітні» олігархи та інші подібні господіни самі щось вміють якісно робити? В них в більшості навіть професії відсутні, а їх середня, вища освіта, професійна кар’єра під грифом «невідомо» та «нікого не цікавить».

«нефть» XXI-го века — это в первую очередь люди

аффтар таки не читатель, даже собственной писанины

Не думаю. Запоребрику не выгодно, чтоб жители Украины вливали деньги в украинскую экономику.

Це вони так хитають українців.

Вчора показали відео з жахами тортур, знищення більше 40 азовців та інші залякування.
А сьогодні нате вам топік — лишайтесь українці в державі з великим керівником сучасності Вовкою Зеленським.

Володимира Зеленського обрали 73% українців, які до цього обрали Порошенко. Обох президентів обрали не демократичних виборах. Де тут хитання?

Коли твій народ обирає зразу Черновецького, потім Януковича, а потім Зеленського — то дійсно хочеться звалити і зовсім не через путіна і росію. Бо обираючи таких керівників, народ показує себе схильним до садомазохізму.

Коли твій народ в більшості довіряє Арестовичу, Савченко, Семенченко, Білецькому, Сєнцову, Черняку та іншим .....ам широкого жанру — то хочеться звалити, і це часто не пов’язано з кацапстаном.

Але поки вірю в український народ.

Статья полный бред. Не буду за всю Европу, но западная Польша, Германия, Британия, и даже Румыния, на совершенно другом уровне в плане заработка, комфорта и качества жизни. Достаточно приехать и воочию понаблюдать, как люди живут, в каких авто ездят, и тд.

ЕС будет пополняться нашими гражданами и восполнять свои демографические провалы, тогда как Украина будет терять налогоплательщиков и потенциальных солдат.

Именно тот случай когда хотел ляпнуть что-то патриотическое, а получилось наоборот.
Два виски этому господину!!

То есть вы считаете, что уезжающие в ЕС украинцы пополняют число украинских налогоплательщиков и потенциальных солдат, которые будут защищать Украину в случае нужды?

Я, как отец двоих детей, считаю что у них должно быть другое будущее, нежели «потенциальный солдат», которое, что интересно, уже почти оформил им куэй из рашкинского люксофта.
Да и вобще, за само выставление напоказ того, что имеешь отношение к рашкинскому люксофту сходи нахер.

А я вот знаю несколько человек из Люксофта, которые за свои кровные покупают нашим ЗСУшникам экипировку. Им тоже нужно куда-то сходить?

Так, в ТЦК району своєї прописки

которые будут защищать Украину в случае нужды?

Я считаю, что когда человек уезжает ему все равно

Почему украинцам почти нет смысла переезжать в Европу

Потому что на границе все равно развернут.

Кто сломал Юру? Раньше его вбросы были яркие, зажигательные, провокационные...
А это что было?

А с эммиграцией и нахождением на фронте — все люди разные. Более того разные даже на реакцию при прямом нападении на них одни «прикидываются трупиком» другие «сразу дерутся». Кстати у всех животных, даже у тараканов есть такое разделение поведения.

Все равно посыл статьи как-то странный. ) Точнее отсутствующий. И у прочитавших сомневающихся стоит ли уезжать, после фразы «потенциальных солдат» все выборы становятся более понятными

после фразы «потенциальных солдат» все выборы становятся более понятными

Добро пожаловать в реальность ;-)

А в чем реальность? В том, что для Украины люди это солдаты? Или в статье двойное дно, типа не едьте, но если не ехать то вторым дном будет отношение страны к своим гражданам?)

А в чем реальность? В том, что для Украины люди это солдаты

Для любой страны, в случае угрозы уничтожения, люди — это солдаты.

А в любой стране до войны забивают огромный *** на людей?

Это вы на Украину намекаете? Если для кого-то всё было так ужасно — до 24-го февраля двери Украины были открыты на выезд. Раз люди жили в Украине, значит плюсы для них перевешивали минусы. Так что «власти забивают на людей» — не аргумент.

Жили и били свои же рекорды по миграции, к сожалению.

Длинная рекламная копирайтерская простыня ни о чём.

К сожалению, уже через 10 лет всем будет насрать. Немцы, японцы творили преступления похуже, но уже в 60-х к ним было ок отношение, а сейчас это страны, на которые все равняются. Ну да, китайцы продолжают недолюбливать японцев как и евреи немцев, но остальному миру глубоко пофигу.

Є велика різниця між німцями, японцями та росіянами. Німці та японці — вони помилялися в певних сферах, але вони завжди були провідною цивілізацією, авангардом світу, бо вміють та люблять працювати. Німці та японці зробили висновки.

Росія як була багном в 16 столітті, так досі в багні. Вони висновків ніяких не роблять. Ключові проблеми Росії — це її імперське існування та її «псевдо» культура.
Росія ніяких висновків з величезних трагедій минулого не зробила і не збирається. Населення РФ має залежну рабську психологію та бажає царя, який буде вказувати їм «що і як робити».

американські сєміноли теж були відсталі. Як і африканські племен. Та, блін, навіть наші села були відсталими ще геть недавно (історично). Але ж цивілізувалися і продовжують цивілізуватися.
рашка теж цивілізується, бо немає тому альтернативи. І «бажання царя» теж може змінитися і змінитьcя врешті решт.
А, до речі, яким авангардом світу були японці?

Японія за площею в 2 рази менше за Україну. Вони давали по мордам Китаю, Росії та навіть не боялися США. Американці на них кинули дві атомні бомби, але це ж не американські, а німецькі технології. Ресурсно дуже нерівні умови були. Тому шансів в Японії не було.

Про японську вірність, працелюбність та повагу до традицій ходять легенди.
Хоча зла японці теж багато наробили і в Китаї, і в Кореї.

А ви подивіться на архітектуру та побут японців скажімо в 17-18 століття та порівняйте з побутом в тогочасній Європі чи Азії.

Для того, щоб зрозуміти реальний рівень розвитку — дивіться на побут, гармонійність, охайність та розвиток приватних домогосподарств. От заїдьте десь за 120-150 км від Києва та походіть вуличками сіл або малих містечок. А потім те саме зробіть в Японії, Фінляндії, Німеччині чи Польщі.

Можна навіть нікуди не їздити, а зробити віртуальну екскурсію по Google Maps. На рівні села чи маленького міста чітко видно рівень працелюбності, самоповаги та розвитку звичайних людей.

так «авангардом світу» чи «щось там у себе будували гарне»?
Японці, наче, особливо не світилися в світі, доки їх не примусили до цього. А про японську працелюбність дійсно ходять легенди — «можеш просто перекладати папірці з місця на місце, головне, щоб з роботи пішов пізніше начальника». А повага до традицій тільки трішки не дотягує до «дєдивоєвалі». Про японський шовінізм, до речі, теж «ходять легенди».

Зрозумів вашу думку про японців. В мене інша. Вірю, що ви допускаєте право іншої людини мати іншу точку зору.

Я бачу японські автомобілі, мотоцикли, японські літаки, потяги. Так — це авангардний народ планети Землі. Звісно там є недоліки та проблеми. Але вони для мене авангард, в якого треба вчитися, поважати та запрошувати в гості.

В мене є особистий досвід спілкування з японцями. Там є проблеми, але це сильний, гордий та працелюбний народ.

Японці трималися певного ступеня «ізоляції», і на мою думку це правильна штука, щоб зберегти свою унікальність.

Надмірна відкритість та толерантність шкодить державі та її унікальності. Україна та українці — занадто толерантні до чужинців. Хоча би мали використовувати банальні паритетні умови. Як ставлять до українців в Польщі, Туреччині та Росії, так і ми мали би ставитися до росіян, поляків, турків в Україні.

От є така маленька держава як Ізраїль. За розмірами вона менша за Київську область. Завдяки закритості та ізоляціонізму Ізраїль став дуже впливовою та сильною державою сучасного світу, з якою рахуються Туреччина, Росія, США, ЄС.

Ізраїль — максимально закритий внутрішньо, але має шалений вплив власної діаспори в іноземних державах світу, напевно найпотужнішу розвідку в світі, яка шпигує (де-факто краде) та знаходить в світі все (технології, знання, ноу-хау), що потрібне для розвитку та посилення Ізраїлю.

Ну для того й існує інтернет — щоб ділитися точками зору і іноді котиками)
Я прибічник того, що вчитися треба всьому харошому, а всьому поганому не вчитися. Тому від «працелюбного гордого японського народу» треба переймати корисне і не хвалити шкідливе (на жаль одне іноді є прямим наслідком іншого)
Не думаю, що ізраїль став впливовим завдяки ізоляції, та й сама ізоляція здебільшого зовнішніми чинниками викликана. Он північна корея, куба чи іран не стали впливовими. совєцький союз був впливовим завдяки бонбі і нафті, а не ізоляції.
І суспільство останнім часом прямує у бік відкритості і глобалізації. Свідомий ізоляціонізм це крок у минуле і приведе лише до россійського результату.
Візьмемо usa — супер-анти-ізоляціоністська країна. І, на мій погляд, це одна з причин її успішності. Навіть семирукий синій восьминіг з нібіру буде американцем з повними правами (за конституцією), навіть не знаючи американської мови. І можна менше викрадати ноу-хау у інших країн, якщо готовий нормально асимілювати самого розробника цього ноу-хау

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

наперекладали папірців, що створили Toyota, Mitsubishi, Toshiba, ю нейм іт. Чому ж ми якось не так перекладаєм?

і ідять свій рис замість вареників. Вони шо, не здатні були нормальні вареники придумати?

Ви не повірите :)
encrypted-tbn0.gstatic.com/...​1F_5f1GmhYzP_eu6WtsskJA&s

Гедза. Щось подібне до вареників, судячи з розмірив.

а зараз ми експортуємо галєрних загрібателів у промислових маштабах, а у них інтернет восьмидесятих досі. Бо вони все ще перекладають папірці.
Ну і,нагадаю, що багато тих самих юнейміт було створено за часів, коли у нас слово «капіталіст» було образливим

«інтернет восьмидесятих досі» — це, так, аби що-небудь написати, чи можете аргументувати?

скоріше перше ніж друге. (свідоме перебільшення)
з аргументів тільки подекуди бачені скріншоти жапан-нету з пістрявим баннерним різномаїттям і всілякі нарізки японських же шоу.

Німці і японці на двох дали цьому світу напевно більшу частину технологічних приладів. Візьміть що завгодно:
— Аудіотехніка. Німці(Byerdynamics, Senheiser) , японці (Sony, Audio Technica). Мікрофони, навушники, електропрогравучі — все роблять і все найвищої якості;

— Авто. Тут без коментарів;

— Музичні інструменти. Одні з найкрутіших колекційних гітар збиралися та й напевно ще збираються у Японії. А в Германії проживає досить багато майстрів, які роблять одні з найшкращих струнних інструментів у світі;

— З Германії вийшло багато видатних філософів, письменників, музикантів та науковців. Японія аніме лідер, а також має сильну сферу гейм-деву, яка подарувала цьому світу такі шедеври як Resident Evil, Devil May Cry та багато інших.

Я думаю ще можно багато всього додати, якщо є час.

нуу так, був час, коли німецьке == якісне чи японське == якісне. Я жодним чином не намагаюся принизити японію чи німеччину чи ще когось.
Просто ну не була японія «завжди авангардом світу», немає у неї такої расової абілки. Як і у німців немає (десь на каналі редрум було про те, звідки виник стереотип «німецьке == якісне»). Кожна країна може на якийсь час стати лідером і у кожної в історії був час, коли вона знаходилася на рівні «бандиди і дрімучі ліси»

Несмотря на безусловно впечатляющие достижения, имхо не все действия, творимые японцами на оккупированных территориях пошли на пользу ее имиджу.

Відмінність лише в тому, що про окупаційні дії японців говорять частіше.

А те що творили інші народи під носом у всього світу в 19-20 століттях забули та не згадують. Але вони творили не менш страшні речі.

Хто володіє провідними ЗМІ та глобальними соціальними майданчиками, той і визначає порядок денний перемивання історичних кісток.

От наприклад, російська брехлива пропаганда змогла переконати мільйонів людей, що в Україні при владі нацисти та фашисти (тобто Зеленський, Коломойський, Шмигаль, Ахметов, Єрмак). Але будь-яка адекватна людина подивиться на українську владу та найбагатших людей держави — і там же нема жодного умовного «бандерівця».

Росія контролює не лише власні великі ЗМІ, соціальні мережі, але ще і має своїх людей в фейсбуці. І люди десь в Африці чи Азії вірить в тотально брехливі казки.

ще вона змогла переконати інших мільйонів у тому, що переконала перших мільйонів. Пропаганда не так працює і ви свої «мільйони» узяли теж з тої ж пропаганди. Руку на відсіч даю (ліву, бо правою мені ще зігувати треба)

Саме кумедне, що русня вважає, що скрізь так живуть і мають схожі погляди на життя.

Бо кацапня в більшості має слабку освіту, слабкий кругозір, примітивну культуру праці (в більшості працюють лише з-під палки). Додайте до цього відчуття величності та імперського народу, і ви отримаєте гримучу суміш.

Росіяни — це індивіди з неадекватною, завищеною самооцінкою, які в 21-ому столітті не здатні зробити якісний велосипед чи сучасний мопед, але хочуть встановлювати порядок денний усьому світу.

Лише 5% росіян володіють англійською мовою на якомусь рівні. Можна припустити, що на хорошому робочому рівні в росії володіють англійською мовою може десь 2-3% в кращому випадку.
ru.wikipedia.org/...​дке_численности_владеющих

я не хочу, щоб здавалося, ніби я захищаю росіян.
але блііін, який же ти шовініст.
От саме через таку подачу матеріалу я й ігнорую відчизняних масмедійників. брр

Шведи, норвежці та поляки в рази крутіші за росіян майже в усьому. Це видно по результатам праці та звичайному життю звичайних людей в звичайному містечку з населенням в 50 тис осіб.

Подивись скільки запитів на ВНЖ від росіян в ЄС.
І порівняй скільки запитів від громадян ЄС на ВНЖ в Росії.

А бо подивися скільки російських туристів їздить щороку в ЄС (відпочиває на їх курортах).
І скільки туристів з ЄС їздить в РФ, яка в 4 рази більша за ЄС (відвідує російські «курорти»).

ііі..? замість вшанувати шведів, норвежців та поляків ти шукаєш вади у росіян. Причому в промислових маштабах, розмахуючи квантором.
як я написав десь в іншому коменті — це вже смішніше за «шотамухохлов». Ми смішно цитуємо про «основна ідея — від’їбіться від нас» і тут же біжимо шукати «шо там у москалів ще трапилося поганого або бодай такого, що можна обісрати»
У війні це виливається в суцільний ура-патріотизм в медіа. З точки зору зовнішніх партнерів це теж нас не прикрашає.

Для мене взагалі дивно, що росія знаходилася в G8 та G20. Це питання до колективного Заходу, як вони допустили цих дикунів, вбивць та терористів до такого роду міжнародних клубів.

свого часу кожна група людей знаходилася на рівні розвитку вбивць та терористів. Не знайдеться, мабуть, жодної крайни з «великої[7,8,20]» без власних шкелетів у шафі.
І після розвалу сесесери здавалося, що перед усими відкривається світле майбутнє. Та воно й відкривалося перед усими однаково і не було жодної причини не сподіватися на краще. Рашка об’єктивно має дохєра ресурсів і території, геополітичний вплив у спадщину від сесесер і півтори сотні мільйонів населення, що, з одного боку, є досить вагомим ринком збуту, а з іншого досить вагомим ресурсом вцілому. і гарматне м’ясо, звісно.
Ясєн пєрєц такий кандидат буде щось значити в політиці і його візьмуть куди там треба.
Усі оці слова «гєни не ті, бидлятство в крові, вата в мізках» — це фуфло. Освіта, пропаганда, дискурс — ось що зараз рішає. І доки був єльцин все це рухалось хоч і нетверезою ходою, проте в той же бік, куди й увесь світ. Але потім прийшов гебешник, який пєрєіграл ну просто усих.
Заднім то умом всє крєпкі, шо уж тут..

свого часу кожна група людей знаходилася на рівні розвитку вбивць та терористів.

Ви розумієте, що з поточним станом речей в росіян навряд щось зміниться? Вони можуть змінити обгортку (змінити назву, декорації, прапор), але сутність «культури» та «світогляду» там залишається такою ж самою, якою вона була з часів Івана Грозного.

Не знайдеться, мабуть, жодної крайни з «великої[7,8,20]» без власних шкелетів у шафі.

Можливо в світі не вистачає незалежних міжнародних правоохоронних (силових) органів, які би розслідували злочини США, Росії, Великобританії, Франції, Китаю та притягали їх до відповідальності за різні злочини. Бо зараз реальні, незалежні (об’єктивні), законні механізми притягнення провідних (ядерних) держав світу до відповідальності відсутні.

Рашка об’єктивно має дохєра

Ви помітили той факт, що в G8 рашку запросили, а от потужний та сучасний Китай, який 2й по ВВП в світі, ні. А це ж дуже дивний момент, як на мене, який може свідчити про те, що існують підкилимні договірняки між «заходом» та «росією».

Нагадаю, що Україну роззброювали спільно США, Великобританія та Росія. Росія в 1990-х роках була дуже слабка, увесь геополітичний тиск на України йшов від англосаксів в першу чергу, а вже потім від Росії.

Наприклад, гаманець партії регіонів, «господар Донбасу», пан Ахметов, перед війною чомусь літав не в Москву (куди любить літати соратник та друг Ахметова — пан Колєсніков), а в Швейцарію, в Женеву.

Ну питання було «чому росію в G20». Я висловив свою думку, чому вона вхожа в ці збориська і чому вона не виглядала як абсолютне зло для інших.

и розумієте, що з поточним станом речей в росіян навряд щось зміниться?

я — розумію. Тому не сприймаю їхніх лібералів в штики, бо окрім них там немає нікого, хто би просував цивілізаційні ідеї.
А от на що надієтеся ви, якщо навіть від каца кривитеся? що воно якось там само? чи може хай живуть в болоті, а нам тут від них не смердітиме?

Авангардом мира в плане индустриального развития Япония была не всегда. Период самоизоляции 17-19 вв привел к довольно серьезному разрыву не в пользу Японии.

Соглашусь с тем, что и в Японии, и в Германии упорный труд для достижения цели — социально одобряемое поведение (в Китае и Корее, кстати, тоже). Это одна из составляющих, позволившая странам вылезти из серьезной экономической жопы в 20 веке.

Авангардом мира в плане индустриального развития Япония была не всегда. Период самоизоляции 17-19 вв привел к довольно серьезному разрыву не в пользу Японии.

Но обратите внимание: если в 1868 (начале эпохи Мэйдзи) по улицам Эдо ходили самураи с мечами, то в 1905 году (37 году эпохи Мэйдзи) Япония одержала победу над Россией. Победа японского флота под Цусимой и японской армии под Порт-Артуром были достаточно убедительны.

приблизно за такий же період пізніше срана рашка перейшла від від некерованих ракет до гагаріна, а муриканці від бомби до місяця. Тож так собі авангард, не авангардніше більшості інших, що починали з нуля. А от їх багатоходівочка (вжито навмисне) з пром. шпіонажем — оце да, це дійсно варте уваги. (Якщо, звісно, зараз не виявиться, що я за чисту монету сприйняв якусь альтернативну теорію двадцятирічної давнини)

Давайте порівняємо сусідні країни: Японію й Китай. Обидві країни проводили політику самоізоляції приблизно один час (Китай політика хайцзінь з 1647 року, Японія політика сакоку з 1641 року). Обом країнам була нав’язана низька нерівноправних договорів приблизно в той самий час, починаючи з Нанкінського договору з Китаєм 1842 року й Канагавського договору з Японією 1854 року. Але що ми бачимо на початку ХХ століття? Відсталу Цінську Імперію й економічно розвинену Японську Імперію. Як вважаєте, чому японці змогли за півстоліття перетворити свою країну на одну з потужніших держав, чому обіг Токійської фондової біржі в 1902 році (до початку російсько-японської війни) був вищий за обіг Санкт-Петербурзької біржі (найбільшої в Росії), а китайці не змогли цього зробити, адже стартові умови, як ми бачили, були рівними?

я геть не спеціаліст ні у історії цих країн ні в історії взагалі. можу запропонувати такі варіанти
1. японія як острівна держава все таки більше ізолювалася, в той час як китай все ж мав відносини з світом.
2. китай узагалі підсів на вєщєства, очикувати від наркомана прогресу даремно.
3. китай історично мав більше бюрократії і був менш гнучким.
4. в японії знайшлася людина/група людей, які зробили ставку на індустріалізацію, промисловість.

От була свого часу німецька наукова школа, німецька мова була мовою науки. Це тому, що німці такі розумні? Ні, просто в той час склались так умови для науки. В інші часи інші осередки створювалися в інших країнах. наявність лєнінграцькиого рок-клубу не значила, що поза межами пітєра всі слухали виключно шансон.

Ну от для японії все склалося добре півтора століття тому. Також тому, що їх зневажливе відношення до гайдзінів допомагало красти у тих гайдзінів секрети.

Справа в тому, що в Японії вдалася революція Мейдзі, наслідком якої стало повернення реальної влади до імператора й скасування сьогунату, але в Китаї імператор Цзайтянь на зміг впровадити аналогічні реформи й віддав реальну владу імператриці Ци Сі, яка відновила консервативний спосіб життя в Китаї.

ну тобто то був не «трудолюбивий японський народ», а хтось один прийняв курс на реформи. Той самий імператор міг би бути і страшним консерватором і не було би ніякої модернізації.

Бачте, «той самий імператор» на початок революції Мейдзі не мав реальної влади, він був лише церемоніальною фігурою, як імператор Японії чи Британський монарх у наші дні. Внаслідок революції Мейдзі він отримав реальну владу. Тому «страшним консерватором» він не мог бути за визначенням, бо він зламав існуючий лад, отримав владу, яку втратили його попередники ... 600 років тому.

Чим давніша традиція, тим міцніші консерви консерваторів. а тут традиції прямої вертикалі власті більше шестисот років — та це самий смак таку традицію підтримати. «а оці лібєралішки, що будували тут існуючий лад шіссот років нехтуючи традиціями поколінь зараз огребуть, не за це наші діди воювали!»

Мабуть я помиляюся, і сьогунат — то був махровий первісний феодалізм, а імператор в принципі переформатував владу по-сучасному і саме тому не міг бути консерватором.

Проте в будь-якому випадку тут маємо ситуацію — щось змінилося, бо одна людина вирішила змінити. А не тому, що от японці такий працьовитий завзятий народ.

Проте в будь-якому випадку тут маємо ситуацію — щось змінилося, бо одна людина вирішила змінити.

Власне, у цьому й полягала моя початкова думка. Якщо в Китаї Цзайтян переміг би Ци Сін, то могли б говорити про Пекинську біржу, й, може, була би китайсько-японська війна за Корею... Але то вже альтернативна історія. А так маємо таку історію, яку маємо. Однак тепер ми створюємо нову історію. Якою вона буде — залежить від нас.

Японія (400 тис км2) за площею в 1.5 раз менше за Україну (600 тис км2).

Станом на 1990 рік Японія була 2-ою економікою світу, поступаючись лише США.

Для того, щоб досягнути такого рівня ВВП та розвитку потрібна шалена культура праці та воля кожного окремого японця. На порожньому місці дуже важко збудувати таку економіку без історичних підґрунтя попередніх століть.

Такий рівень ВВП, для мене особисто, вказує на глибоку традицію наполегливої, індивідуальної, добровільної праці.

Коли людина (японець) так якісно, багато і головне, добровільно, працює — вона розвиває не лише економіку, а саму себе, проходячи шлях майстерності в чомусь.

я не працював з японцями ні особисто ні опосередковано і про культуру «сидіти доки сидить шеф» знаю лише з інторнетиків. звідти ж і всі інші мої знання про японію.
Проте навіть без цих знань скажу, що для того, щоб бути другою економікою світу, іноді зовсім не потрібно рвати жили на роботі. Іноді достатньо, щоб вдало склалася кон’юнктура.
Наприклад люди в славнозвісній силіконовій долині (вжито навмисне) такі ж американці, що й усюди. А «стрельнуло» те, що там же розташовувалися замовники.

А щодо японії.. Голландія зі своїми тюльпанами теж колись була огого-економікою, а потім бульбашка луснула.

Японське «економічне диво» мало такі передумови:
закупівля ліцензій, патентів, використання нових технологій;
реформа податкової системи, запропонована американцем Доджем;
відносна дешевизна японської робочої сили;
відсутність значних військових витрат;
кредити США, великі замовлення під час війн США в Кореї та В’єтнамі;
зниження цін на світових ринках на сировину і паливо та деякі інші.

Японська фінансова бульбашка (яп. バ ブ ル 景 気 Бабуру Кейко, досл. «Економіка бульбашки») — економічна бульбашка в Японії з 1986 по 1991 рік, що характеризувалася багаторазовим зростанням цін на ринку нерухомості та фондовому ринку. «Здування бульбашки» тривало більше десяти років, фондовий ринок досяг дна в 2003 році, але згодом опустився до нового мінімуму в 2009 році в результаті світової фінансової кризи. Наслідком здування бульбашки став тривалий період економічної стагнації, званий «втраченим десятиліттям».

Немцы, японцы творили преступления похуже,

не уверен

В грудні 1940 навряд чи хто міг повірити, що не пізніше ніж у 1960 Німеччина стане зразково-показовою країною і локомотивом для всієї Нової Європи.

Немцы были нормальными цивилизованными людьми до своего помешательства в тридцатых. Русские не были нормальными никогда.

Русня була теж умовно-цивілізованими європейцями до 1917 року (зрештою, ними ж німці керували), а потім збожеволіли на ґрунті месіанства і порятунку світу, і так уже 105 років. Але думаю, це можна вилікувати, якщо весь світ візьметься.

Росіяни умовно цивілізовані до 1917 року — дуже цікава думка ))

Русня була теж умовно-цивілізованими європейцями до 1917 року

не була.
ну тобто вони і зараз — умовні європейці, а ніяк не азіати. і їм тому і кортить вигнати Америку з Європи, що самім там панувати. Як те було з Наполеоном.
Але, Європа після Французької Революції стала іншою, а от Росія — ні.

З поверненням)!
Скільки років минуло, а Юрко так і не вивчив українську, шкода, йди вчи далі.

Да перестаньте уже задалбывать языком. Вы только врагов Украине так наживаете а не союзников. Пример: блогер, несколько сот тысяч подписчиков, поддерживает Украину, мочит русню в информационном пространстве, регулярно донатит в армию (несколько десятков тысяч долларов только личных денег, плюс деньги подписчиков), но говорит на русском так как большую часть жизни прожил на Донбассе, всю свою жизнь говорил на русском. И тут, в комментариях или на стримах, постоянно найдется несколько вышиватников: «А чому не українською мовою? Відписка. Давай пиз*уй в слід за руZZским кораблем!»

Или на Каца недавно накинулись в комментариях на твиттере потому что написал: «Россия напала НА Украину», потому что в их понимании должен был написать: «Россия напала В Украину». Вы нормальные вообще? Из-за вас, украинцев считают не умнее ватников.

Язык лишь инструмент, а не собственность рашки. То что русские не смогли ничего выучить кроме русского языка не делает их монополистами и собственниками этого языка. Все СНГ говорит на этом языке.

Говоришь на украинском языке — прекрасно.
Перешел с русского на украинский — красавчик!
Продолжаешь говорить на русском — ну ок.

Я цілком розумію про що ти говориш і навіть підтримую тебе, особисто я б не став кидати якісь предʼяви блогеру, якого ти маєш на увазі.

Але є одне «Але».
Думаю, станом на сьогодні, кожен українець зрозумів, що мова має значення і значення далеко не останнє.
Моя мета дуже проста: З кожним наступним поколінням, абсолютне число, а також число у % до загального населення, україномовних в Україні росло бо це одна з підвалин незалежності й цілком конкретної безпеки.

Якщо для досягнення цієї цілі мені доведеться постійно акцентувати на цьому увагу — сорян, але я це продовжу робити.

Я не прихильник того, що когось треба гнобити чи посилати вслід за кораблем, якщо він говорить російською, але мʼяко натякати і бути непохитним в тому, що в Україні має бути українська, а не російська — варто.

І ще важливий момент: ніхто нікого не змушує переходити на українську в коментах, бо комент, як правило, не є контентом в маркетинговому і широкому сенсі цього слова, а стаття є.
Саме тому українського контенту має бути більше, а обговорення цього контенту може вестися будь-якими мовами.

І ще важливий момент: ніхто нікого не змушує переходити на українську в коментах, бо комент, як правило, не є контентом в маркетинговому і широкому сенсі цього слова, а стаття є.

Але ж ваші коментарі (будь-якою мовою) — це і є примус. Якщо ви вирішили обрати шлях примусової українізації, то це зустріне опір у суспільстві. Бо українці — вільнолюбна нація.

Я вважаю, що навіть самому кінченому малоросу вже зрозуміло, що кацапія використовує кацапську мову як зброю.
Лише одного цього факту достатньо для того, аби забути свинособачу мову. Заради своїх онуків. Інакше і їх в свій час прийде звільняти кацапія від угнєтенія русскава ізика на украінє.

Головне, щоб у вас не було ілюзій, що якщо Україна на 100% забалакає українською — ми тільки через це переможемо РФ. І щоб не було ілюзій, що незнання російської рятує від агресії РФ (на прикладі тієї ж Сирії). До того ж «Скільки мов ти знаєш — стільки разів ти людина» © Ґете. І взагалі-то добре знати мову агресора. В Ізраїлі траплялися випадки, коли ізраїльтяни, що розуміли арабську, вчасно попереджали потенційну жертву перед нападом. Бо араби думали, що їх ніхто не розуміє і вільно спілкувалися між собою арабською про план нападу.

Я згодна іх тим, що нажаль мова зараз виконує не тільки утілітарну функцію, але я проти агресивної поведінки по відношенню до людини тільки за фактом того, що вона розмовляє російською.
Це не сприяє нічому доброму ні для країни, ні для людей в ній.

Кац іде за російським кораблем.
А мову за 30 років можна було вивчити.

Та всі можуть йти за російським кораблем. Німці, англосакси, пшеки, муриканці.
Рашка і населення рашки ніде не дінеться і з ними доветься сусідітися ще довго, дуууууже довго. І саме наявність людей як кац, шульман, трохи з натяжкою нэвэльний і т.д. може зробити з сусідів-наркоманів щось краще. Хоча б сусідів-планокурів, що здатні нормально інтегруватися в цивілізацію.

нэвэльний

Він домовиться с західом, знімуть санкції, будет розвиток 10-15 років, потім їхнє бидло вибере нового путіна и він знову почне війну.

або не домовиться. Якщо їхнє бидло вибере невельного (чесно вибере) — то це вже успіх. А якщо ще «домовиться з заходом» включатиме реформи, то прям ваащє.
Але я думаю, що ніякого навального не буде, уви :( (хоча двадцять третього лютого я думав що і війни не буде)

або не домовиться.

домовиться — навіть не сумнівайся у цьому

а, тут я неправильно сформулював. Під «або не домовиться» малося на увазі «або не виберуть». Перепрошую.

Или на Каца

Каца можно не слушать потому что он «хороший русский». Он называет спецоперацию — войной, призывает остановиться и выплатить репарации и ответить по закону за преступления. Хороший? Да. А про аннексированный Крым он оборвал рассказ на Екатерине. То есть, до неё Крыма не было. И по остальным вопросам он точно так же слушателю вложит в голову «Россия, Империя».

Я даже не знаю кто хуже. Путин с его войной. Или либералы Кац/Варламов/Навальный, которые де-факто волки в овечьей шкуре — с ними Украина так же будет под контролем РФ, только, вероятно, мягкими экономическими методами (как это делалось в 2000 через подставных политиков-консерв).

яка тому розумная альтернатива?
Ну от яка?
Капєц, вже рашкінські ліберали гірше путіна.
Ну і варламов.. Раніше я його зустрічав на просторах лише випадково, а тут якось подивився (спробував подивитися) його інтерв’ю з шульман і ще якесь з сучасних. І такі шо я вам скажу — ставити кучерявого в один ряд з кацом чи навальним зараз — це просто нелогічно. варламов — іграшковий наскрізь.

яка тому розумная альтернатива?
Ну от яка?

Викинути мордор з нашого інфо простору

Капєц, вже рашкінські ліберали гірше путіна.

Я про те шо вони все одно топлять за «братский народ», «общая тесно переплетенная история», «совместное развитие и влияние друг на друга». На подивись розбір Каца: www.youtube.com/watch?v=ZMNIHvuaG8U
Я багато відосів Каца слухаю і усе це чув. Хороший руский або плохой руский — обидва будуть принижувати Україну.

нєнєнє, ніяких «разборів» від патріотів. Для мене вітчизняні крінжодєли набагато гірше за москальську пропаганду. Подивився пару і сказав ютубу не рекомендувати мені ті канали — натягування сови на глобус, однобокість, шовінізм. фу. При цьому «викинути мордор» і «чергове обговорення російських когото-там».

«викинути мордор» дуууже допоможе, да. Ну це як закрити очі щоб тебе машина не переїхала.

«викинути мордор» дуууже допоможе, да. Ну це як закрити очі щоб тебе машина не переїхала.

Викинути рівно до моменту аби з ними залишились лише вигідні нам економічни стосунки. Як з усіма країнами. Наприклад, продати їм — сир, цукерки, різні вироби для домівки, одяг іграшки. Ось наші люди їздять на збір полуниці до панства (до речі, у вати добре палає від цього, бо не по-боярски лазити полями) — вигідно це нам? Так. Але ж у панстві на порядку денному нема «братского народа» та «тесно переплетенной истории» (але де-факто, це було).

Буде вигідно з ними мати відносини? Так. Наші люди отримають ще один ринок збуту, бабло, а русня отримає якисний товар, який матиме на них вплив ;)

Словаччина — країна, з якою ми межуємо. Ти багато можеш назвати словацьких блогерів? Я ось жодного. Як і переважна більшість укарінців не назве жодного. Але, нажаль, я назву з десяток кацапських блогерів. І це завдяки таким малоросам як ти, які тягнуть в нашу країну кацапів і вважають їх кращими за своїх крінжових патріотів.

ще є, там, ліхтенштейн чи ватикан. сіленд, нарешті. Їх блогерів я теж не знаю — можливо тому, що не знаю їх мови, а можливо тому, що їх нема в принципі.
Дай мені тиц на нормального нашого блогера? ну який як та ж шульман буде адекватно і професійно оглядати законотворчість і тенденції у відчизняній політиці?
Ну і да — не тобі з сірого акаунта писати про «малоросам як ти», щєнок

Це проблема українців, що ми не знаємо або мало знаємо польську, італійську, іспанську, словацьку, німецьку, французьку, литовську мови.

Той же кац — такий же імперець, як і всі кацапи. Україна, в його баченні, можлива лише як частина русского міра. Він навіть згоден перенести столицю русскава міра в Україну, аби тільки Україна залишалася його частиною.
Ну і нахіба тобі таке лайно?
Що наші предки постійно робили помилки шукаючи хороших русскіх, що ми зараз робимо ті ж помилки і шукаємо мир в анусі росіян.
За що ви так ненавидите своїх нащадків?

тю ти дивний. Мені таке лайно не треба, проте, знаєш, лайна і серед «партіорів» зараз купа. Шукають що б ще знайти едакого про рускіх. Та харе, це вже гірше за «шо там у хохлов».
сучасні нормальні так звані ліберали — то єдине, що може зробити з русьні нормальних сусідів (ну окрім тотальної анігіляції). Без нормальних сусідів там буде суцільна помийна яма, звідки лізтимуть прусаки і блохи.
Оно японці теж шовіністи досі, про китайців те ж саме кажуть. Якась каталонія теж косо дивиться на метрополію — але доки вони всі ведуть себе цивілізовано — з ними можна мати справу. Доки ті потенційні імперці ведуть себе цивілізовано, дотримуються правил — з ними можна працювати.

Они русские, понятное дело что будет отстаивать русские интересы (без захвата территорий и войн), как и украинец украинские. И то, Кац вроде как за возврат Крыма, Навальный и Варламов — оставить как есть, не потому что империалисты и хотят захватить побольше территорий, а чтобы не начинать очередную срач. Они как бы не приветствуют что с Крымом случилось, и сами бы этого не делали, но раз уж это случилось то пусть уже так и будет, в их понимании нефиг народ мучить.

В любом случае, в этой войне они наши союзники и каждый имеет аудиторию больше, чем все украинские блогеры-патриоты вместе взятые. И контент более качественный и менее предвзят, что имеет больше влияние на аудиторию СНГ и самих русских. Или вы сами хотите с ватным режимом воевать и вам союзники не нужны? Ну так вперед, в окопы.

В любом случае, в этой войне они наши союзники и каждый имеет аудиторию больше, чем все украинские блогеры-патриоты вместе взятые. И контент более качественный и менее предвзят, что имеет больше влияние на аудиторию СНГ и самих русских. Или вы сами хотите с ватным режимом воевать и вам союзники не нужны? Ну так вперед, в окопы.

Они союзники на первое время — помочь создать ситуацию в их стране когда начался передел власти и пауки начали есть друг друга в банке. Но когда пауки насытятся — они переключатся на нас ;) какой будет метод воздействия? Зависит от того кто у власти.

А також вони за те, щоб Україна була русскім міром і взагалі адіннарот.
Союзники вони хіба що малоросам.

Варламов — осел продажный. Снимал видосики с прокремлевскими нарративами о Украине и типа как тут все плохо. По-этому, хай идет очень далеко и ищет ₚусский корабль.

Навальный — скрытый имперец. Насколько я понял, его полностью устраивал крымский беспредел. Дай ему орко-войско еще и не такого придумает. Так что, пускай сидит в своем питушином углу.

Кац с другой кухни, довольно адекватен, как мне кажется. Тоже не без скелетов в шкафу(а у кого их нет?), но я что-то не припомню от него нот империализма.

Це трохи не так працює, як собі уявляють «адепти свободи через какаяразніца»

Особливо в час коли інтернети безкінечності в кожній кишені.

З-за цього от «Да перестаньте уже задалбывать языком» виросло не одне покоління українців, яке щиро впевнене в тому що весь норм контент з рашки. А українською лише деградантські матеріали про скандали з місцевими селебріті та упоротими блогерами, які в черговий раз наввипередки вступили в якесь лайно.

Олди пам’ятають ситуацію в кирилічних інтернетах кінця 90х-середини 00х, коли так званий «рунет» «загарбав» собі весь пострадянський вебпростір. Користуючись тим що на рашку, у великі міста, інтернети завезли швидше. І з-за цього мало хто нині здогадується що отой «рунет» значною мірою створений і українцями теж. Безліч проектів мала в своєму складі людей з України. Все це було наше, спільне. Але в сучасній історії все це позначене як «російське». Бо російською мовою.

Навіть українські видавництва (та ЗМІ) пиляли/видавали контент російською. Тому що, згідно внутрішніх дослідженнь, так краще продавалося.

І така фігня тягнулася десь до 2014, коли почався такий собі перший відчутний перехід українців на українську мову. Все ще не дуже масовий. Але хоч такий. То вже часи монетизацій, а що більша в тебе аудиторія, то більше гривеників ти заробиш. А в рашці людей таки більше. Плюс купа українців все ще трималася за російську мову. То ж як не крути, а купа українців продовжувала працювати на «медійну присутність рашки в інфопросторі».

І що її більше то легше проштовхнути потрібні ідеї в мізки пересічних представників мудрого наріду. Бо вода камінь точить.

Зараз на дворі 2022. Повномасштабне вторгнення. Друга хвиля переходу українців на українську мову, набагато більш масова. Але все ще вистачає прихильників «какаяразніца».

Особливо це важливо для так званих «лідерів думок», які не просто так отримали цей титул. Купа людей не має власної думки але залюбки сприймає чужу. Якщо вона від «перевіреного тисячами підписників» світила. І, особливо, давить на якийсь улюблений мозоль. А тут їм вкладають якісь цікаві, близькі, думки і ідеї російською. О, думають вони. А російською не так вже й погано. Начебто. І за деякий час це притреться до «росія не так вже й погано».

Вода камінь точить.

не знаю шо она там тебе точит, но ты явно настраиваешь против себя половину населения твого государства
и выставляешь на показ своё никчемное воспитание

я згоден з усим, проте з одним зауваженням —

А українською лише деградантські матеріали про скандали з місцевими селебріті та упоротими блогерами

у цій фразі, все ж, мова саме про мову, а не про «українське», тому, думаю, усі (більшість) розуміли, що контент не обов’язково російський, просто руськомовний. І в нормальній ситуації це має сенс, якщо орієнтуватися на кількість споживачів коненту.

А російською не так вже й погано. Начебто. І за деякий час це притреться до «росія не так вже й погано»

Тут ще проблема в тому, що навіть мовою агресора «русскій йазик» — русскій, а не россійскій.
А от у нас руська мова чомусь однозначоно паралелиться з россією загалом, а не з руськими.
Ну і щоб не було «а російською не так вже й погано» треба, щоб додавалося «але українською, все ж, краще». Заборона забороною, проте без українського контенту люди все одно полізуть в руське.

Кремлеботы уже давно научились украинским пользоваться (переводчиков в инете полно). Так что смотри в суть написанного, а не на язык написания.

З.Ы. С другой стороны украинцу писать украинским вполне правильно.

Нічого вони якраз і не навчилися) Це хіба для білоруса чи німця може збоку виглядати, що два поста українською однакові, в реальності ж будь-яка спроба рашистів писати українською відразу палиться, вони не розуміють часто базових слів і тупо копіпастять гугл транслейтер.

Найвідоміший приклад, коли російськ фразу «Нет больше мочи терпеть эти муки» переклали як «Нема сечі терпіти ці борошна».
Або ось із останнього: www.facebook.com/...​485&set=a.134980896574014
Жоден укранець, навіть той який переходить з російської, ніколи так не напише.

Ще згадався варіант коли «Пол страны хочет мира» переклали як «Підлога країни бажає світу»

Денисе, дякую!
Юрко знав і знає мову. Хоча, оскільки рідко спілкувався українською, словарний запас у мене далеко не той, що в російській. Одна справа 10+ років писати російською і мати свій власний стиль, і зовсім інша — перейти на українську на письмі за пару місяців — це автоматично призводить до суттєвого падіння якості й швидкості написання текстів. Іноді у мене таке враження, що якщо я буду писати в 2 рази гірше (чи повну нісенітницю), але українською чи суржиком — мене будуть хлопати по плечах і казати «молодець». Якщо ж я напишу глибоку і важливу філософську статтю російскою — то одразу набіжуть коментатори з коронним «чому не державною?». Давайте ще заборонимо Баумейстеру і Дацюку спілкуватися російською.

Баумейстер і Дацюк

Цих самозакоханих ботанів краще взагалі не слухати.

Чого ж ви мудрості цураєтеся?

Якщо для вас Баумейстер та Дацюк — це мудрість, то мої вам співчуття. Але ви слухайте, якщо вам подобається.

В сучасному світі для себе особисто зрозумів наступне.

Якщо когось постійно рекламують, всюди постять та кажуть, що це круто «слухати Дацюка» — для мене це вірний індикатор, що пропонують споживати якийсь дешевий фастфуд.

Бо щось реально круте — воно не є масовим в сучасному світі, тим більше в Україні (де серед молоді популярні Монатік, Моргенштерн, Арестович та Гордон).

Реально круте та мудре не може бути масовим зараз, бо щоб його розуміти потрібні якісь м’язи, інтелект, досвід та освіта. А з цим в Україні та світі зараз великі проблеми.

але українською чи суржиком — мене будуть хлопати по плечах

Тобі скажуть «молодець» за те, що переходиш і проявляєш свою громадянську позицію, а не шукаєш виправдання і відмазки в стилі Олі Полякової.

З поверненням)!

Зашел увидеть этот коммент в топе 🙂

если не говорит, то это далеко не значит, что не знает

Денис, добрый день! Вот-с, вышла книжица на украинском. Возрадуйтесь! www.yakaboo.ua/...​opi-renesans-ukraini.html

Топчик, збір історій людей та роздуми на тему. Гарна маніпулятивна література, знімаю капелюха, на цілу книгу інформації назбирати було непросто

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Граждане тоже выезжают, есть много способов. А я назад скоро, не собираюсь ополячивать ребенка. Работа все та же украинская, просто ремоут. Скоро увидимся, если за взятку не уедешь

Пропаганда уж слишком явная.
Человеку просто хочется жить спокойно.
И каждый делает выбор сам- сто лет назад свалившие в Канаду и штаты не переживали захват красными Украины, террор, коллективизацию, голодомор, вторую мировую, голод 47 года и далее все «радости» совка.

ага, сбежавшие из Аушвиц и бабиного яра тоже выбрали легкую сложность

свалившие в Канаду

Зато пережили лагеря в Канаде:
uk.wikipedia.org/...​терновані_українці_Канади
Нельзя рассчитывать на хорошего барина и тем более сцаря — только сам на своей земле обретешь счастье

Вы уверены, что ваши дети вырастут в плюшевых европейских условиях настолько же приспособленными к жизни, какими выросли мы в Украине?

В чем приспособленность-то? В умении давать взятки? Нарушать договора и не платить деньги? Плодить олигархию?

У меня так знакомый, ватан и любитель рашки, дедовщину в армии оправдывал. Что из мальчиков делает мужчин, что после армии, никакая война не будет страшна, что если во время войны НАТОвский солдат выращен в тепличных условиях наложит в штаны, то русский солдат переживший дедовщину, стерпит любые неудобства и все тяжести войны, особенно пытки в плену. И он на полном серьезе это говорил.

Солдати НАТО не вміють воювати і не хочуть, це правда.

А ви з ними воювали, звідки інфа, що не вміють?))
А не хочуть...так а хто хоче воювати і вмирати за якусь країну 3го світу?
Українських солдатів багато воювало в Сирії, Грузії чи в Косово? Половина українців і на мапі не покажуть, де те Косово знаходиться.

А я вот за 40 лет в Украине ни одной взятки не дал. Неприспособленный, наверно.

Всё верно. Кто хочет не давать взятки — не дает их.

Ох яка ж гарна теза! Я аплодую стоячи! От тільки одного разу в житті я в Україні стояв перед операційною, куди вже завезли дорогу мені людину, а на порозі хірург мені пояснював скільки я маю йому дати тут і зараз, щоб він в цю операційну зайшов. На моє зауваження, що стан критичний, гроші є, але не при собі, хай робить операцію а я поки збігаю до банкомату — мені відповіли, що багато таких «бігунів» бачили і поки не буде кеша — не буде операції. І я побіг, бо найближчий інший хірург був за півсотні кілометрів і до нього б ми не доїхали. Хірург почекав на кеш і пішов робити операцію. А я стояв в коридорі і засовував самі знаєте куди своє оте аналогічне «хто не хоче давати хабарі — не дає».

Так а толку? Щоб у того, хто завтра потрапить у те саме місце з тими ж обставинами — навіть не було і опції врятувати життя хай навіть ціною хабаря? Інших хірургів там нема. Потім читав в газеті, що його таки судили за щось схоже. Виправдали. Я так розумію десь з тої ж логіки — хірург-хабарник це краще, ніж ніякого хірурга.

Это какой то мудак попался, я делал себе операции, и платил только по факту. На перед хирурги даже отказывались брать деньги

Ты же потом глав врачу жалобу написал? Или министерство охраны здоровья? Чем закончилось то ?

Тогда у тебя подход как у пользователя постоянно жалующегося на баг, но отказывающегося его зарепортить что бы пофиксили. Может тогда и жаловаться на форумах не надо ?

Банально глав врач провёл бы беседу и попросил брать бы после платой, или после проверки из мин охраны здоровья он бы стал менее борзым. Или заявление в полицию — и да, ему бы нервы потрепали

То что левита некому — так куда хирург бы делся? Он продолжал бы работать как и раньше

Проблематика цієї ситуації набагато глибше. Думаю, що доцільно ставити запитання не чому саме цей окремий лікар бере хабарі, а чому взагалі таке відбуівєтся. З цього випливає декілька підбпроблем:
— Низький рівень життя, що змушує брати хабарі
— Відсутність ефективного механізму донесення таких кейсів до поліції
— Ще більша корупція. Схоже на те, що хірург був досить впевнений у собі і напевно знає як «порішать» потенційні скарги на корупцію

Кожен з цих підпунктів відкриває дверцята в інші системні системні проблеми, так ми в них і тонемо :(.

Дуже сумна історія насправді. Навіть не думав, що хтось може так маніпулювати життям людини.

Да ладно. Можно камеру взять и все записать.
Тут скорее отсутвие у полиции желания бороться с коррупцией.

Проблема на самом деле очень простая — обычный украинец не привык что либо делать кроме жалобы на форуме, при этом рассказывая как все плохо.

Давай примеры — у меня на улице открыт люк. Что делает ещё 500-1000 человек в моем районе ? Жалуется на форумах и кухнях какая плохая власть
Люк открыт месяц
Я иногда специально ничего не делаю, жду когда кто то отреагирует что бы удостоверится что люди вокруг все такие же
Потом звоню на горячую линию, и, о чудо! Люк закрыт на следующий день. То же самое с не горящими уличными фонарями
Да, был случай когда мне потребовалось 2 года что бы добиться закрытия люка — да система херовая, но когда я вышел на нужных людей они это сделали за день.
Теперь представь невообразимое будущее — фантастику — из той 1000 людей в моем районе не только я звоню на горячую линию или в полицию, а ещё 10 человек ? Жизнь стала бы в 10 раз лучше если бы хоть 0.1% пытались власти сообщать о проблемах

Или например как палят листья — за 4-5 лет своего времени и вызова полиции на каждый случай, о чудо, все перестали палить листья. Система не работает или люди ею не пользуются ?

Ты скажешь это пустяки, ок

Например у нас в городе незаконно отключили 1200 домов от отопления. Сколько людей подало в суд на Госсовет? Только я с соседом, остальным жалуются на кухне на систему
Сосед написал обращение в министерство по жкх — к нам приезжал заместитель министра

Как то выхожу на улицу — а там запах как в аптеке. Звоню в 101 — кричу караул, звоню в 102, приезжает полиция за километр от меня — а я в центре города, говорит даже там запах. Звоню ещё 3-4 раза в 101 — кричу пришлите лабораторию авария же где то, на что мне отвечают лаборатория есть но только для чрезвычайных ситуаций, и да полиция им передала. Ну тут такое дело — вот этот аптечный запах хоть и сильный и в радиусе нескольких километров — позвонил один я. Говорят если бы вызовов были десятки или сотни они выехали бы лабораторией. И тут система виновата ?

Ладно, тоже случай так себе
Давай серьёзный с уголовным делом — гуляю я в парке с семьей, где кроме нас 4-5 компаний жарят шашлыки, и тут я слышу стреляют в центре парка с Калашникова
Девушки убегают
Ты думаешь кто то позвонил в полицию? Да, я позвонил, остальные 20 человек рядом — нет, полиция за 5 минут скрутила того кто стрелял и я свидетель по уголовному делу

Но конечно проще дать взятку, а потом на форуме рассказывать какая у нас неправильная система, и что ничего поменять нельзя. И вызовы в полицию и обращения никуда не помогают, хоть никто и не пытается

хірург був досить впевнений у собі і напевно знає як «порішать» потенційні скарги на корупцію

Хирург был уверен что никто даже глав врачу не пойдёт жаловаться, не то что в полицию, по тому как «порешать» это тоже деньги

Очень рад за Ваши успехи с телефоном, определенно заслуживаете ачивмент телефонного мастера, но Вы упустили суть.

Ситуация, когда доктор требует деньги, чтобы взяться за критического пациента Вам не кажется из ряда вон выходящей? В США даже если у тебя нет денег, но нужна экстренная помощь, то тебя отвезут и вылечат, потом конечно кошельку будет дурно, но жизнь спасут. А здесь как прикажете действовать? Бросить любимого человека и вызывать полицию, искать главврача? А сколько таких «бравых докторов» по всей стране? Это не нормально и без системного вмешательства эту проблему не решить.

То, что люди не охотно жалуются имеет очевидную причину — редко, когда это действительно работает. В Харькове, помню, пару лет назад местные блоггеры словили на горячем военкомов, которые молодчикам выкручивали руки и хотели насильно в военкомат отвезти(могу видос найти), позже самих горе-искателей доставили к дежурному офицеру и все на это. Пожурили видать и отпустили. Но мне кажется, что в подобной ситуации необходимы дисциплинарные наказания с публичными извинениями.

Если живете в Киеве, то наверняка в 2020 или 2021 году видели палатку около КМДА, которая там стояла несколько месяцев. Это были инвесторы ЖК Патриотика на Озёрах. История мутноватая там. Всех конкретных деталей не помню, но с приходом к власти слуг народа, строительство постепенно тормозилось и в итоге заморозилось. В КМДА сообщали о каких-то ошибках в проекте, застройщик говорил, что их блокирует власть, хотя раньше было ОК. Вообщем история не без тайн. Но вышло так, что десятки, а может и сотни семей остались без крыши над головой, но денежку естественно с них взяли. К этим людям приезжал Геращенко 2 раза по моему, несколько раз инвесторы проводили встречи лично с Кличко, общались с банком застройщика, и даже по-моему, до Зеленского доходило дело, но нет, результата не было. Как стояли голые ободранные коробки, так и стоят. Многие зеваки восклицали: «Ой, а как это Вы не выучили тех. документацию и тд, поэтому сами виноваты!». Простите конечно, а почему вообще такая ситуация допускается, что люди теряют свои вложения и не получают ничего взамен? У меня есть друг в США, который недавно выбирал себе своё жильё и его совершенно не интересовал какому политику принадлежит определённый застройщик, а у нас это один из критериев стабильности.

Ситуация, когда доктор требует деньги, чтобы взяться за критического пациента Вам не кажется из ряда вон выходящей? В США даже если у тебя нет денег, но нужна экстренная помощь, то тебя отвезут и вылечат, потом конечно кошельку будет дурно, но жизнь спасут.

Кажется, и я спрашиваю автора как он сообщил системе про такой ужасный поступок доктора. Как я вижу с его ответа — он даже не удосужился на телефонный звонок

Так система плохая ли или то что человек не пользуется системой?

Давай так — в США если врач потребовал бы деньги перед операцией — позвонил ли бы тот человек с которого требуют в полицию ? Я почему то уверен что да, почему у нас не звонят ? Полиция не приедет? По моей практике приезжает и решает вопросы. Не приехала полиция — есть обращения к министерствам и судам. Но тут даже на телефонный звонок не было желания

И про то же США — я если не ошибаюсь на тут же на Доу читал историю как человека пырнули в живот при ограблении в СФ, и так как состояние было не критичное он сидел в очереди к врачу молча, хотя там какой то американец ныл из за сломанного пальца

Мне просто не понятна критика нашей системы когда человек даже не пытался ею воспользоваться. И да — в моей практике 90% проблем решалось по звонку, такого и в штатах не найдёшь
И я привёл кучу примеров, включая тот же пример тут где человек не удосужился просто пожаловаться на хирурга, когда проблема не решается просто по тому что система не знает про эту проблему

Я считаю человек не имеет право жаловаться на такие вещи, пока он хотя бы написал жалобу
Все восхищаются тем что у немцев порядок, но чего то даже про стрельбу с автомата в парка не хотят сообщать в полицию — тут система или люди виноваты ?

Но вышло так, что десятки, а может и сотни семей остались без крыши над головой

Ужасная история — первый раз такое в Украине что застройщик не достроил дом и кинул инвесторов. Это из серии что девушка уехала на высокооплачиваемую работу в Турцию танцовщицей и о нет — ее заставили заниматься проституцией. Девушки эти правда чего то палатки под КМДА не ставят

как же все задолбали ныть, поныл Александр

Ты же потом глав врачу жалобу написал? Или министерство охраны здоровья?

В украинском законодательстве дача взятки криминализована. Так что заявлять после того как дал денег — это так себе идея, сильно на любителя приключений. На что, вероятно, и рассчитывал тот прости осспади врач...

Лікар не є службовою особою (може бути, але не обов’язково), тому гроші лікарю не є хабарем самі по собі. Тому під статтю ККУ про хабарництво такий випадок не потрапляє.
Але навіть якщо є, і це таки дача хабаря, то ні, не буде відповідальності
ст. 369
Особа, яка пропонувала чи дала хабар, звільняється від кримінальної від­повідальності, якщо стосовно неї мало місце вимагання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до повідомлення їй про підозру у вчиненні злочину органу, службова особа якого наділена законом правом здійснювати повідомлення про підозру.

Все верно, не дает и идет нах вместо того, чтоб получить то, чего он хочет или заработал/заслужил.
Я вот тоже взяток почти не давал в Украине, но и стоял последний «в очередях» из-а этого.
А в Европе я их тоже не даю, но стою «в очереди» по-средине, и на то время, на которое записался.

В умении давать взятки?

А навіщо ви їх даєте? Можна й без цього обійтися. Ви спробуйте, у вас вийде.

“Hard times create strong men. Strong men create good times. Good times create weak men. And, weak men create hard times.”
― G. Michael Hopf, Those Who Remain

Be strong regardless of what life throws at you.

Could it be a solution?

Вы уверены, что ваши дети вырастут в плюшевых европейских условиях настолько же приспособленными к жизни, какими выросли мы в Украине?

Нет конечно. Мои дети не додумаются магнит на счётчик газа ставить :)

А так вброс годный, но длинный

Ви хоч пишіть що реклама... спочатку

Какие люди без охраны! Мы уж думали после пандемии и войны нас ничем не удивить, но Паламарчук вернулся на ДОУ... Что дальше, доллар по 4 грывни?

Після деномінації. Буде 4.5, потім 8. Буде нова гривня.

Как художественный рассказ с уклоном на пропаганду «не нужно переезжать» — нормально
Как тезисная статья о плюсах и минусах переезда, раз уж название статьи

Почему украинцам почти нет смысла переезжать в Европу

 — ни о чём, сплошные допущения и гиперболизированные выдуманные мысли сферического украинца

Молодец, успел до пятницы

Для топіка тисячника на ДОУ треба вброс з чіткими тезами. А тут величезні абзаци, написані «заковирістим язиком», ліньки все читати :)

Але радує повернення старичків.

Підписатись на коментарі