Приватна чи державна школа? Куди айтішніку віддати дитину вчитись та чому школа важливіша за універсітет?

Привіт, мене звати Віктор, я працюю в IT, але в першу чергу я батько. У мене росте донька. Зараз їй майже шість.

Я бачу як суспільство і зокрема жінки сильно сакралізують стосунки між батьком та донькою і багато говорять про вплив батька на формування особистості дівчинки.

Суб’єктивно, чи не кожна друга моя знайома, у багатьох своїх психологічних проблемах та комплексах або у своїх траблах у відносинах — звинувачує батька. Навіть сам факт відсутності батька або його байдужість чи його недостатні: підтримка, турбота, захист та пестощі в якісь травмуючі моменти — для багатьох перетворюються у велику особисту трагедію і залишають в душі шрам, що свербить.

Мені іноді здається, що деякі з них трохи помиляються у причино-наслідкових зв’язках своїх проблем і сильно перебільшують роль батька в них, але з іншого боку я визнаю, що я ніколи не був дівчинкою і мені щось дуже глибинне, тонке, дівоче — звичайно важко зрозуміти.

Так чи інакше, я дуже чітко усвідомлюю свій великий вплив на те, ким виросте частинка мене!

І від цього усвідомлення я іноді відчуваю колосальну внутрішню напругу. Я дуже люблю свою доньку і мені часто буває страшно від того, що один невірний крок може призвести до шрамів на душі найважливішої для мене людини. Вона — невід’ємна частина мене, я відповідаю за неї і за те ким вона виросте.

Для мене важливі її почуття та емоції як свої і думаю буде правильним сказати, що для мене немає нічого важливішого за її життя, її майбутнє, її щастя та її успіх.

Поки дитина не пішла до школи, вона більшу частину часу перебуває під батьківським впливом. Сьогодні я її приклад та вчитель. Вона відображення мене. Я більшість її світу. У випадку її косяків, я дуже чітко розумію коли і де я дав слабину або припустився помилки.

Це велике щастя любити, піклуватися і отримувати від неї любов та турботу у відповідь. Це велика сила ліпити щасливу і сильну особистістю з правильним моральним компасом, але з великою силою приходить велика відповідальність і я дуже чітко усвідомлюю її.

Переломний момент

Сьогодні я на порозі дуже важливого етапу життя моєї дівчинки. Через місяць вона має піти до першого класу. Вона повністю готова до цього. Незабаром, велика роль у вихованні та в освіті моєї доньки буде віддана іншим вчителям і соціуму. І сьогодні саме той момент, коли я відчуваю напругу та тривогу про які писав вище.

Мені потрібно вибрати правильну школу.

Я провів декілька вечорів за читанням відгуків і багато дискутував із своїми знайомими та друзями. Основне питання, яке мене зараз турбує: яку саме офлайн школу вибрати — державну чи приватну. Онлайн школа теж розглядалася, але була відкинута через очевидні (для мене) мінуси і онлайн школи я не торкатимуся в цьому потоці думок.

Діана буде йти до школи вже деякою особистістю, але вона все ще пластилін і в найближчі 10 років буде змінюватися. Школа і соціум будуть її змінювати.

Від вибору школи залежить надто багато! Хто будуть її друзі? Наскільки сильно соціум її зіпсує чи навпаки покращить? Чи стане вона лідером? Чи буде її коло спілкування токсичним? Який матиме моральний компас? Хто будуть її вчителі? До яких предметів та захоплень вона потягнеться? Чи знайдуть підхід до неї? Наскільки якісну освіту вона здобуде? Яких цінностей та навичок вона набуде? Хто буде її перший хлопець? Чи розкриє свій потенціал?

Якою вона буде, коли закінчить школу?

Деякі навіть не замислюються над важливістю цих питань і просто пускають все на самоплив життя. Але я замислююсь. Можливо надмірно, але...

Мені хочеться, щоб школа спрощувала виховання, а не ускладнювала. Хороша школа має підтримувати і закріплювати те вірне і світле, чому вчать дитину батьки. Щоб удома я міг присвячувати більше часу собі та/або давати доньці нові знання і рухатися з нею далі вгору, а не топтатися на місці та переучувати і виправляти те, де школа накосячила.

Позняки метатися?

Моя донька живе у Києві на Позняках. Нині я стою перед конкретним вибором. Платна Американська школа AISU або нова умовно-безкоштовна державна школа № 329 ЛОГОС.

Прошу не сприймати за рекламу. Це просто дуже предметний потік думок. І мені хочеться поділитися своїми думками зі спільнотою та почути якнайбільше Ваших міркувань, історій, ідей, висновків та думок.

Я батько. Батько дівчинки. Їй майже шість. Я заробляю 2,5 тисячі долларів на місяць. Дуже конкретні вхідні данні. Дуже конкретні переживання та дуже конкретний вибір.

Навчання в AISU коштує 890 доларів на місяць.

Дуже багато моїх знайомих відговорюють мене віддавати дитину в платну школу, вважаючи, що звичайна школа плюс репетитори дадуть той же ефект і плюс ще й вдасться заощадити. Мовляв, я буду в плюсі. Але я не згоден!

Money money money

Коли я починаю розмірковувати з боку (як мені здається) дуже здорової позиції, що в цьому світі немає нічого важливішого і дорожчого за дітей та їх майбутнє, то заощаджувати на дитині якесь блюзнірство!

Якщо я можу витратити гроші в щось не дуже відчутне шкірою та шлунком, але таке, що відчутне серцем і душею, що покращить шанси моєї дитини прожити яскравішу і світлішу юність, отримати якіснішу освіту та якісніший старт у доросле життя — то shup up and take my money.

Звичайно, вона може і зі звичайної школи випуститись і піти в Оксфорд. Якщо дитині генетично пощастило з інтелектом, то їй ніщо не здаватиметься складним і навіть навчаючись на півсили вона проковтне шкільну програму легко.

Питання, чи змогла б приватна школа перетворити високоінтелектуальну дитину не просто на студента Оксфорда, а одразу на Марка Цукерберга — ми опустимо, бо наша дочка мабуть не геній, а тому мені не цікава ця тема.

Але наша дочка точно дуже і дуже спроможна і вже має масу знань, навичок, талантів та навіть кубків. Ми доклали багато зусиль, щоб вона була такою. Але якщо школа не зачепиться за це і не підтримуватиме в дитині прагнення вчитися та/або якщо вчителям буде начхати, то потенціал просто не розкриється...

Хіба це не найстрашніше?

Освіта чи квартира?

Якось мені поставили запитання у вакуумі: «Як ти думаєш, за що твоя донька буде більше вдячна? За освіту у платній школі чи за квартиру у Києві?»

За весь період навчання (12 років) доведеться віддати як мінімум 107 тисяч доларів, плюс сплатити різні гуртки та репетиторів, що складно порахувати, але це ймовірно може стати 1-2 тисячі доларів на рік, тобто усього виходить 120-130 тисяч.

Умовно-безкоштовна державна школа з’їсть разом із усіма репетиторами та гуртками, мабуть, не більше 30 тисяч, тобто мій фінансовий виграш 90-100 тисяч долларів.

Будемо чесні: з великою ймовірністю 90% людей навряд чи будуть в цей час накопичувати на окрему квартиру. Швидше за все більша частина цих грошей розтане у шлунку, на доставці їжі, буде витрачена на більше комфортне особисте життя, на тачку(-и) та тому подібне і навряд чи відкладатиметься на окрему квартиру дитині, тобто в більшості випадків це якийсь самообман з метою виправдати свою особисту жадібність.

Можу собі дозволити?

Звичайно, якби я не міг собі дозволити цю конкретну платну школу, я б її не розглядав. Є інші платні школи, які коштують дорожче. Я їх не розглядаю. AISU недалеко від мого будинку на Позняках та суб’єктивно для мене ідеальна за балансом ціна якість.

Але що взагалі таке «можу собі дозволити»? За якого доходу це передбачається? Скільки відсотків доходу можна віддавати на навчання у школі?

Імхо, за поточних цін на життя, якщо я маю більше 2 тисяч долларів на місяць — отже я можу собі її дозволити. Так, існує імовірність, що мені доведеться найближчі 12+ років жити дуже економно (якщо я не стану більше заробляти), але чи є щось важливіше за освіту?

У своїй системі цінностей я ставлю освіту на вершину!

І сьогодні, так вже склалося, у мене росте донечка і їй треба дати освіту. Я дуже хочу, щоб у світі, сильно зав’язаному на навичках і знаннях, вона гарантовано і як найшвидше видерлась на багато сходинок вище ніж стояв свого часу я і всі мої близькі.

Чим AISU краще за ЛОГОС?

Одну з основних ідей я озвучив вище. Мені хочеться, щоб школа вчила мою дитину в унісон зі мною, в сінергії, а не в різнобій. Щоб школа закріплювала те, чого навчаю я, а не аби вона вчила мою дитину (наприклад) токсичності, а мені потім доводилося додатково працювати із цим чи змиритись...

Програма навчання в AISU побудована таким чином, щоб навіть у рамках одного класу, дітям доносилася інформація залежно від їхнього особистого способу сприйняття. Якщо дитині потрібно більше прикладів — вона отримає більше прикладів. Якщо дитині потрібно більше візуальної інформації — вона її отримає. Якщо конкретна дитина краще засвоює на слух, то до неї доноситиметься інформація з урахуванням цього.

У результаті максимум дітей максимально засвоює інформацію та не втрачає інтерес до навчання. У дитині підтримується вогонь та інтерес. Класи постійно реалізовують різні спільні проєкти. Діти ходять туди з палаючими очима! В них виховується ентузіазм, соціальна взаємодія та підприємницький дух. Дитину там розкривають, а не закривають.

В AISU можна прийти і директор особисто проведе екскурсію. Вона дуже талановитий педагог і справді стурбована і працює над тим, щоб у школі кожна дитина отримувала індивідуальний підхід і найкращу освіту та експірієнс.

У школі невеликі класи (до 15 дітей) та й загалом не дуже багато учнів. Усім доступний басейн, а також у школі якісне бомбосховище. Абсолютно усе, про що б я не хвилювався — там на найвищому рівні!

AISU — школа білінгвальна. 50% уроків англійською. У бібліотеці більше половини книг англійською. Випускаючись зі школи КОЖНА дитина матиме повноцінну розмовну англійську зі 100% гарантією. Зі звичайної школи, як ми знаємо — лише одиниці випускаються з розмовною англійською.

Чи потрібна Вашій дитині англійська — це окрема тема. Я просто хочу, щоб на прикладі англійської було зрозуміло, що навчаючись в AISU, дитина по всіх напрямках отримає КРАТНИЙ ривок у своїх знаннях, навичках і людських якостях.

ЛОГОС — це державна школа у новій будівлі, яку відкривав президент. Але по факту — це звичайна державна школа з усіма проблемами державних шкіл. Я дуже не хочу, щоб Ви думали, що я лаю цю школу. Але про неї нема чого сказати окрім того, що це звичайна школа, просто у новій красивій обгортці.

Достатньо почитати відгуки і Ви зрозумієте, що це приблизно така ж школа, в якій навчалися Ви. Не більше і не менше. Так, звичайно соціум та освіта у ЛОГОСі якісніші, ніж десь у ПРОВІНЦІЇ, чи в неблагополучних районах міста, але загалом це звичайна школа з усіма витікаючими. І тут лише деякі вчителі можуть зацікавити навчанням.

Тобто це типовий «котел» у якому діти якось там навчаються, та де вони взаємодіють в атмосфері з підвищеним рівнем жорстокості, токсичності та байдужості.

Комусь щастить більше, комусь менше.

Соціум — це окрема тема

Соціум — це неминуче, це важливо і потрібно, але дуже тривожно, бо невдалий клас або школа можуть спустити коту під хвіст усі попередні батьківські старання і ще й перевиховати дитину на свій лад, а іноді і нарізати на її серці пару травмуючих досвідів і шрамів.

Ми всі навчалися в школі і знаємо, на що вона здатна. Я не песимізую, а просто приймаю як факт те, що існують ризики і в моїх силах на щастя звести їх до мінімуму, вибравши найкращу з доступних мені шкіл.

Одна з причин з якої деякі мої знайомі віддають перевагу державній школі — це поширена думка, що раз у AISU (платних школах) серед учнів є діти послів та депутатів і загалом дуже високий відсоток дітей дуже забезпечених батьків, то дитину дрібного підприємця чи простого айтішника там можуть булити або дитина буде почуватися неповноцінною через те, що не двічі на рік їздить на дорогі курорти, а всього раз на рік до Єгипту і у неї простішій телефон і немає яхти.

При цьому, якщо віддати дитину до державної школи, то там вона типу навпаки у середньому буде в центрі уваги. Типу найкрутішим.

Перше питання, яке у мене виникає у відповідь: чи так потрібно і важливо, щоб дитина була найкрутішою серед найтоксичніших? Ким виросте дитина, якщо вихваляння матеріальним стане важливою частиною її ідентичності?

Якщо для батьків теза «не хочу щоб моя дитина була найбіднішою в класі» стоїть на першому місці, то тут, ймовірно, має місце спроба перенесення особистого негативного досвіду на дитину. Особистого досвіду здобутого у державній школі. І це треба виправляти у собі.

При цьому насправді атмосфера у платних школах у рази краща! Туди віддають дітей навчатись. Здобувати освіту. І якраз хвастощі матеріальними в таких школах частіше навіть висміюються. Дітей навчають інших цінностей. Справді навчають!

Достатньо прийти до школи і побачити роботи дітей, котрі розвішані по стінах і в яких вони торкаються тем толерантності, екології, взаємоповаги, милосердя, співпереживання, прощення і стане ясно, що тут атмосфера набагато тепліша. Тут приємно, тепло і комфортно.

Під патронажем невеличкої приватної школи знаходяться притулки та дитячі будинки.

Соціум, що складається повністю з дітей успішних батьків — швидше за все, буде соціумом, в якому у більшості дітей, батьками серед іншого виховується: підприємницький дух, лідерство, впевненість, успішність, дипломатичність, тактовність, критичне мислення та успіх. Це ті цінності та навички, якими заповнюється простір та якими діти обмінюються тут!

Також, хоч це й з якогось боку може бути трохи цинічно, але я не можу не думати про те, хто буде її першими, найкращими, справжніми друзями. Все ж таки буде непогано, якщо серед них будуть талановиті люди, успішні юристи та підприємці.

Я не кажу про те, що вона «використовуватиме» людей. Я кажу про те, що я буду тільки радий, якщо її будуть оточувати можливості для колаборацій і успішні приклади для наслідування.

Зі значно більшою часткою ймовірності моя дочка з друзями, придбаними в приватній школі — запускатиме якісь проєкти, бізнес чи стартапи. За словами директора школи — 60% дітей — це діти айтішників.

Мій висновок

В освіті дитини, на мою скромну думку, школа відіграє значно більшу роль, ніж університет. Те яким буде університет і якою буде успішність у ньому — залежить від того, що буде закладено у школі.

А ще школа — це цілий світ! Дуже скоро у школі та зі шкільними друзями моя дитина проводитиме у РАЗИ більше часу, ніж зі мною! І якщо я можу щось зробити, щоб поліпшити якість її світу, освіти і досвіду, який вона отримуватиме, то чому я не повинен зробити це?

Гарна школа зніме з мене дуже багато турбот та тривог у найближчі 12 років.

Я дуже сподіваюся, що моя дитина оцінить те, що вона має якісну освіту, можливості, навички, досвід та знання. Оцінить те, що в її найкращі роки життя, правильна школа підтримувала у ній вогонь та відкрила перед нею можливості у житті. Я буду глибоко засмучений, якщо вона вважатиме по-іншому. Але це я.