Приватна чи державна школа? Куди айтішніку віддати дитину вчитись та чому школа важливіша за універсітет?

Привіт, мене звати Віктор, я працюю в IT, але в першу чергу я батько. У мене росте донька. Зараз їй майже шість.

Я бачу як суспільство і зокрема жінки сильно сакралізують стосунки між батьком та донькою і багато говорять про вплив батька на формування особистості дівчинки.

Суб’єктивно, чи не кожна друга моя знайома, у багатьох своїх психологічних проблемах та комплексах або у своїх траблах у відносинах — звинувачує батька. Навіть сам факт відсутності батька або його байдужість чи його недостатні: підтримка, турбота, захист та пестощі в якісь травмуючі моменти — для багатьох перетворюються у велику особисту трагедію і залишають в душі шрам, що свербить.

Мені іноді здається, що деякі з них трохи помиляються у причино-наслідкових зв’язках своїх проблем і сильно перебільшують роль батька в них, але з іншого боку я визнаю, що я ніколи не був дівчинкою і мені щось дуже глибинне, тонке, дівоче — звичайно важко зрозуміти.

Так чи інакше, я дуже чітко усвідомлюю свій великий вплив на те, ким виросте частинка мене!

І від цього усвідомлення я іноді відчуваю колосальну внутрішню напругу. Я дуже люблю свою доньку і мені часто буває страшно від того, що один невірний крок може призвести до шрамів на душі найважливішої для мене людини. Вона — невід’ємна частина мене, я відповідаю за неї і за те ким вона виросте.

Для мене важливі її почуття та емоції як свої і думаю буде правильним сказати, що для мене немає нічого важливішого за її життя, її майбутнє, її щастя та її успіх.

Поки дитина не пішла до школи, вона більшу частину часу перебуває під батьківським впливом. Сьогодні я її приклад та вчитель. Вона відображення мене. Я більшість її світу. У випадку її косяків, я дуже чітко розумію коли і де я дав слабину або припустився помилки.

Це велике щастя любити, піклуватися і отримувати від неї любов та турботу у відповідь. Це велика сила ліпити щасливу і сильну особистістю з правильним моральним компасом, але з великою силою приходить велика відповідальність і я дуже чітко усвідомлюю її.

Переломний момент

Сьогодні я на порозі дуже важливого етапу життя моєї дівчинки. Через місяць вона має піти до першого класу. Вона повністю готова до цього. Незабаром, велика роль у вихованні та в освіті моєї доньки буде віддана іншим вчителям і соціуму. І сьогодні саме той момент, коли я відчуваю напругу та тривогу про які писав вище.

Мені потрібно вибрати правильну школу.

Я провів декілька вечорів за читанням відгуків і багато дискутував із своїми знайомими та друзями. Основне питання, яке мене зараз турбує: яку саме офлайн школу вибрати — державну чи приватну. Онлайн школа теж розглядалася, але була відкинута через очевидні (для мене) мінуси і онлайн школи я не торкатимуся в цьому потоці думок.

Діана буде йти до школи вже деякою особистістю, але вона все ще пластилін і в найближчі 10 років буде змінюватися. Школа і соціум будуть її змінювати.

Від вибору школи залежить надто багато! Хто будуть її друзі? Наскільки сильно соціум її зіпсує чи навпаки покращить? Чи стане вона лідером? Чи буде її коло спілкування токсичним? Який матиме моральний компас? Хто будуть її вчителі? До яких предметів та захоплень вона потягнеться? Чи знайдуть підхід до неї? Наскільки якісну освіту вона здобуде? Яких цінностей та навичок вона набуде? Хто буде її перший хлопець? Чи розкриє свій потенціал?

Якою вона буде, коли закінчить школу?

Деякі навіть не замислюються над важливістю цих питань і просто пускають все на самоплив життя. Але я замислююсь. Можливо надмірно, але...

Мені хочеться, щоб школа спрощувала виховання, а не ускладнювала. Хороша школа має підтримувати і закріплювати те вірне і світле, чому вчать дитину батьки. Щоб удома я міг присвячувати більше часу собі та/або давати доньці нові знання і рухатися з нею далі вгору, а не топтатися на місці та переучувати і виправляти те, де школа накосячила.

Позняки метатися?

Моя донька живе у Києві на Позняках. Нині я стою перед конкретним вибором. Платна Американська школа AISU або нова умовно-безкоштовна державна школа № 329 ЛОГОС.

Прошу не сприймати за рекламу. Це просто дуже предметний потік думок. І мені хочеться поділитися своїми думками зі спільнотою та почути якнайбільше Ваших міркувань, історій, ідей, висновків та думок.

Я батько. Батько дівчинки. Їй майже шість. Я заробляю 2,5 тисячі долларів на місяць. Дуже конкретні вхідні данні. Дуже конкретні переживання та дуже конкретний вибір.

Навчання в AISU коштує 890 доларів на місяць.

Дуже багато моїх знайомих відговорюють мене віддавати дитину в платну школу, вважаючи, що звичайна школа плюс репетитори дадуть той же ефект і плюс ще й вдасться заощадити. Мовляв, я буду в плюсі. Але я не згоден!

Money money money

Коли я починаю розмірковувати з боку (як мені здається) дуже здорової позиції, що в цьому світі немає нічого важливішого і дорожчого за дітей та їх майбутнє, то заощаджувати на дитині якесь блюзнірство!

Якщо я можу витратити гроші в щось не дуже відчутне шкірою та шлунком, але таке, що відчутне серцем і душею, що покращить шанси моєї дитини прожити яскравішу і світлішу юність, отримати якіснішу освіту та якісніший старт у доросле життя — то shup up and take my money.

Звичайно, вона може і зі звичайної школи випуститись і піти в Оксфорд. Якщо дитині генетично пощастило з інтелектом, то їй ніщо не здаватиметься складним і навіть навчаючись на півсили вона проковтне шкільну програму легко.

Питання, чи змогла б приватна школа перетворити високоінтелектуальну дитину не просто на студента Оксфорда, а одразу на Марка Цукерберга — ми опустимо, бо наша дочка мабуть не геній, а тому мені не цікава ця тема.

Але наша дочка точно дуже і дуже спроможна і вже має масу знань, навичок, талантів та навіть кубків. Ми доклали багато зусиль, щоб вона була такою. Але якщо школа не зачепиться за це і не підтримуватиме в дитині прагнення вчитися та/або якщо вчителям буде начхати, то потенціал просто не розкриється...

Хіба це не найстрашніше?

Освіта чи квартира?

Якось мені поставили запитання у вакуумі: «Як ти думаєш, за що твоя донька буде більше вдячна? За освіту у платній школі чи за квартиру у Києві?»

За весь період навчання (12 років) доведеться віддати як мінімум 107 тисяч доларів, плюс сплатити різні гуртки та репетиторів, що складно порахувати, але це ймовірно може стати 1-2 тисячі доларів на рік, тобто усього виходить 120-130 тисяч.

Умовно-безкоштовна державна школа з’їсть разом із усіма репетиторами та гуртками, мабуть, не більше 30 тисяч, тобто мій фінансовий виграш 90-100 тисяч долларів.

Будемо чесні: з великою ймовірністю 90% людей навряд чи будуть в цей час накопичувати на окрему квартиру. Швидше за все більша частина цих грошей розтане у шлунку, на доставці їжі, буде витрачена на більше комфортне особисте життя, на тачку(-и) та тому подібне і навряд чи відкладатиметься на окрему квартиру дитині, тобто в більшості випадків це якийсь самообман з метою виправдати свою особисту жадібність.

Можу собі дозволити?

Звичайно, якби я не міг собі дозволити цю конкретну платну школу, я б її не розглядав. Є інші платні школи, які коштують дорожче. Я їх не розглядаю. AISU недалеко від мого будинку на Позняках та суб’єктивно для мене ідеальна за балансом ціна якість.

Але що взагалі таке «можу собі дозволити»? За якого доходу це передбачається? Скільки відсотків доходу можна віддавати на навчання у школі?

Імхо, за поточних цін на життя, якщо я маю більше 2 тисяч долларів на місяць — отже я можу собі її дозволити. Так, існує імовірність, що мені доведеться найближчі 12+ років жити дуже економно (якщо я не стану більше заробляти), але чи є щось важливіше за освіту?

У своїй системі цінностей я ставлю освіту на вершину!

І сьогодні, так вже склалося, у мене росте донечка і їй треба дати освіту. Я дуже хочу, щоб у світі, сильно зав’язаному на навичках і знаннях, вона гарантовано і як найшвидше видерлась на багато сходинок вище ніж стояв свого часу я і всі мої близькі.

Чим AISU краще за ЛОГОС?

Одну з основних ідей я озвучив вище. Мені хочеться, щоб школа вчила мою дитину в унісон зі мною, в сінергії, а не в різнобій. Щоб школа закріплювала те, чого навчаю я, а не аби вона вчила мою дитину (наприклад) токсичності, а мені потім доводилося додатково працювати із цим чи змиритись...

Програма навчання в AISU побудована таким чином, щоб навіть у рамках одного класу, дітям доносилася інформація залежно від їхнього особистого способу сприйняття. Якщо дитині потрібно більше прикладів — вона отримає більше прикладів. Якщо дитині потрібно більше візуальної інформації — вона її отримає. Якщо конкретна дитина краще засвоює на слух, то до неї доноситиметься інформація з урахуванням цього.

У результаті максимум дітей максимально засвоює інформацію та не втрачає інтерес до навчання. У дитині підтримується вогонь та інтерес. Класи постійно реалізовують різні спільні проєкти. Діти ходять туди з палаючими очима! В них виховується ентузіазм, соціальна взаємодія та підприємницький дух. Дитину там розкривають, а не закривають.

В AISU можна прийти і директор особисто проведе екскурсію. Вона дуже талановитий педагог і справді стурбована і працює над тим, щоб у школі кожна дитина отримувала індивідуальний підхід і найкращу освіту та експірієнс.

У школі невеликі класи (до 15 дітей) та й загалом не дуже багато учнів. Усім доступний басейн, а також у школі якісне бомбосховище. Абсолютно усе, про що б я не хвилювався — там на найвищому рівні!

AISU — школа білінгвальна. 50% уроків англійською. У бібліотеці більше половини книг англійською. Випускаючись зі школи КОЖНА дитина матиме повноцінну розмовну англійську зі 100% гарантією. Зі звичайної школи, як ми знаємо — лише одиниці випускаються з розмовною англійською.

Чи потрібна Вашій дитині англійська — це окрема тема. Я просто хочу, щоб на прикладі англійської було зрозуміло, що навчаючись в AISU, дитина по всіх напрямках отримає КРАТНИЙ ривок у своїх знаннях, навичках і людських якостях.

ЛОГОС — це державна школа у новій будівлі, яку відкривав президент. Але по факту — це звичайна державна школа з усіма проблемами державних шкіл. Я дуже не хочу, щоб Ви думали, що я лаю цю школу. Але про неї нема чого сказати окрім того, що це звичайна школа, просто у новій красивій обгортці.

Достатньо почитати відгуки і Ви зрозумієте, що це приблизно така ж школа, в якій навчалися Ви. Не більше і не менше. Так, звичайно соціум та освіта у ЛОГОСі якісніші, ніж десь у ПРОВІНЦІЇ, чи в неблагополучних районах міста, але загалом це звичайна школа з усіма витікаючими. І тут лише деякі вчителі можуть зацікавити навчанням.

Тобто це типовий «котел» у якому діти якось там навчаються, та де вони взаємодіють в атмосфері з підвищеним рівнем жорстокості, токсичності та байдужості.

Комусь щастить більше, комусь менше.

Соціум — це окрема тема

Соціум — це неминуче, це важливо і потрібно, але дуже тривожно, бо невдалий клас або школа можуть спустити коту під хвіст усі попередні батьківські старання і ще й перевиховати дитину на свій лад, а іноді і нарізати на її серці пару травмуючих досвідів і шрамів.

Ми всі навчалися в школі і знаємо, на що вона здатна. Я не песимізую, а просто приймаю як факт те, що існують ризики і в моїх силах на щастя звести їх до мінімуму, вибравши найкращу з доступних мені шкіл.

Одна з причин з якої деякі мої знайомі віддають перевагу державній школі — це поширена думка, що раз у AISU (платних школах) серед учнів є діти послів та депутатів і загалом дуже високий відсоток дітей дуже забезпечених батьків, то дитину дрібного підприємця чи простого айтішника там можуть булити або дитина буде почуватися неповноцінною через те, що не двічі на рік їздить на дорогі курорти, а всього раз на рік до Єгипту і у неї простішій телефон і немає яхти.

При цьому, якщо віддати дитину до державної школи, то там вона типу навпаки у середньому буде в центрі уваги. Типу найкрутішим.

Перше питання, яке у мене виникає у відповідь: чи так потрібно і важливо, щоб дитина була найкрутішою серед найтоксичніших? Ким виросте дитина, якщо вихваляння матеріальним стане важливою частиною її ідентичності?

Якщо для батьків теза «не хочу щоб моя дитина була найбіднішою в класі» стоїть на першому місці, то тут, ймовірно, має місце спроба перенесення особистого негативного досвіду на дитину. Особистого досвіду здобутого у державній школі. І це треба виправляти у собі.

При цьому насправді атмосфера у платних школах у рази краща! Туди віддають дітей навчатись. Здобувати освіту. І якраз хвастощі матеріальними в таких школах частіше навіть висміюються. Дітей навчають інших цінностей. Справді навчають!

Достатньо прийти до школи і побачити роботи дітей, котрі розвішані по стінах і в яких вони торкаються тем толерантності, екології, взаємоповаги, милосердя, співпереживання, прощення і стане ясно, що тут атмосфера набагато тепліша. Тут приємно, тепло і комфортно.

Під патронажем невеличкої приватної школи знаходяться притулки та дитячі будинки.

Соціум, що складається повністю з дітей успішних батьків — швидше за все, буде соціумом, в якому у більшості дітей, батьками серед іншого виховується: підприємницький дух, лідерство, впевненість, успішність, дипломатичність, тактовність, критичне мислення та успіх. Це ті цінності та навички, якими заповнюється простір та якими діти обмінюються тут!

Також, хоч це й з якогось боку може бути трохи цинічно, але я не можу не думати про те, хто буде її першими, найкращими, справжніми друзями. Все ж таки буде непогано, якщо серед них будуть талановиті люди, успішні юристи та підприємці.

Я не кажу про те, що вона «використовуватиме» людей. Я кажу про те, що я буду тільки радий, якщо її будуть оточувати можливості для колаборацій і успішні приклади для наслідування.

Зі значно більшою часткою ймовірності моя дочка з друзями, придбаними в приватній школі — запускатиме якісь проєкти, бізнес чи стартапи. За словами директора школи — 60% дітей — це діти айтішників.

Мій висновок

В освіті дитини, на мою скромну думку, школа відіграє значно більшу роль, ніж університет. Те яким буде університет і якою буде успішність у ньому — залежить від того, що буде закладено у школі.

А ще школа — це цілий світ! Дуже скоро у школі та зі шкільними друзями моя дитина проводитиме у РАЗИ більше часу, ніж зі мною! І якщо я можу щось зробити, щоб поліпшити якість її світу, освіти і досвіду, який вона отримуватиме, то чому я не повинен зробити це?

Гарна школа зніме з мене дуже багато турбот та тривог у найближчі 12 років.

Я дуже сподіваюся, що моя дитина оцінить те, що вона має якісну освіту, можливості, навички, досвід та знання. Оцінить те, що в її найкращі роки життя, правильна школа підтримувала у ній вогонь та відкрила перед нею можливості у житті. Я буду глибоко засмучений, якщо вона вважатиме по-іншому. Але це я.

👍ПодобаєтьсяСподобалось7
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Це тільки мені як рекламний сео текст виглядає?

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Логос досить відома на всю Україну школа, ага... якщо ви рівняєтесь на неї у виборі інших шкіл то закладіть у бюджет психотерапевта для всієї родини до кінця днів ваших.

чувак тобі не школу треба вибирати дитині а кваліфікованого психоаналітика для себе, не дякуйте.

Дешева спроба реклами.

здається, ми почали забувати про аксіому ескобара...

Трохи дивно... ладно, не трохи, дуже дивно, чому коментатори спираються на результати ЗНО й олімпіад, обираючи початкову (sic!) школу. Мало того, що там вчителі не ті, що в середніх і старших класах, бо і суть початкової школи дуже відрізняється, і методи, так ще й до ЗНО, як до Києва рачки.

Абсолютний (набрав максимальну кількість балів з усіх учасників) переможець міжнародної олімпіади з програмування, випускник Лідера, колись тут на доу писав, що дитина, яка тренує мозок з першого ж класу, матиме значно тренованіший розум, ніж дитина, яка тренує мозок лише останні кілька шкільних років. Якщо подумати, то в цьому є сенс, особливо зважаючи на те, як тренуються чемпіони світу з різноманітних видів спорту.

Велика кількість чемпіонів (і просто призерів) світу з різноманітних видів спорту стають напів-інвалідами в 35+, а то й у 25+. Ти точно хочеш такої долі для своєї дитини?

Так то ж зі спорту. З вивченням фізики, математики та програмування все інакше. Там навантаження на організм (в основному на спину, через сидячий спосіб життя) не більше ніж від комп’ютерних ігр, а може навіть і менше, бо комп’ютерні ігри дужче захоплюють.

так, багато з них стають соціальними напів-інвалідами. Багато хто ще в школі.
Оцей чувак в непоганий ліцей ходив, і навіть виграв міжнародну олімпіаду по математиці в 1982 році. І потім навіть добився всесвітньовідомого успіху en.wikipedia.org/...​ith Yuri Burago, Mikhael
але це не відміняє того, що він живе з мамою на її пенсію, повністью асоціальним життям і не вміє спілкуватися з людьми

Ну що ж, переконали. Не буду дитину віддавати в школу з топ-20 рейтингу ЗНО, хіба що сама попросить.

та можна віддавати. Але варто розуміти що вирішування олімпіадних задачок не створює повноцінно розвинуту особистіть. І навички вирішити задачки для проходження співбесіди в маанг не забезпечують щасливого життя. І навіть просто успішної кар’єри.

Ну взагалі оці навички проходження співбесіди в маанг це якраз єдина «вудка», яку може дати школа. Без цього вибір школи зводиться чисто до питань безпеки.

Без цього вибір школи зводиться чисто до питань безпеки.

Ні, неправда. Нормальна школа дає базові фундаментальні навичкі, формує особистість. Як показує практика надрочитися рішати літкод задачки може майже будь хто. Потрібен час і послідовність, але як виявляється це не rocket science. Мілліони індусів не можуть помилятися©.
А ось розвинути слабкі софт-скіли в дорослому віці майже неможливо. Поміняти свій майндсет, щоб не мати всіх цих штучних рамок, постсовкових комплексів, по іншому відноситись до навчання — супер складно, боляче і повністю все одно не можливо.
Школа повинна навчити тому як вчитися, як отримувати і системазувати знання, як організовувати і планувати свою роботу, як презентувати те що зробив, як співпрацювати з іншими коллегами.
А ще є банальні людьскі цінності, етіка, мораль, які повинні розвиватися ще зі школи. Як бачимо по Росіії там може бути якійсь талановиті программісти, підприємці, випусники МФТІ, але які топлять за те щоб «вбивати цих хохлів».

Чому у нас відносно непогані программісти, хоча не скажу що у нас ВУЗи хорошо навчають на программування — я окінчив один із топових укрвузів, а рівень знань який нам давалі був майже на дні. Тому що ті самі найращі фізмат ліцеї закладали фундаментальні навичкі аналітичного системного мислення, на основі яких можна надбудувати що завгодно із інженерного напрямка.

Але ось інші фундаментальні навички у нас традиційно слабо розвинуті, тому талановитих інженерів-программістів у нас багато, а успішних стартапів по пальцам однієї руки перерахувати можна.

О, добре що Ви також вважаєте, що найкращі фізмат ліцеї закладають фундаментальні навички аналітичного системного мислення, на основі яких можна надбудувати що завгодно із інженерного напрямка — отже, ми можемо прийти до спільної точки зору.
Існує критерій, за яким можна сказати, що якийсь заклад краще формує фундаментальні навички аналітичного системного мислення, на основі яких можна надбудувати що завгодно із інженерного напрямка — кількість учнів закладу, які стали призерами міжнародних олімпіад з фізики, математики та програмування.
Мені невідомий критерій, за яким можна сказати, що ось цей конкретний заклад краще формує особистість, краще розвиває м’які навики, краще позбавляє штучних рамок, післярадянських комплексів, учить ставитися до навчання більш правильно, насаджує більш людяні людські цінності, моральнішу мораль, етичнішу етику. І мені невідомі докази того, що приватні школи роблять все перераховане краще, ніж муніципальні.
Щодо того щоб навчити тому як вчитися, як отримувати і системазувати знання, як організовувати і планувати свою роботу, то тут, мені здається, кращі фізмат ліцеї (кращі це ті, які мають більше призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики та програмування) поза конкуренцією. Якщо ні, то знову ж таки, за яким критерієм можна визначити, що якийсь заклад краще учить учитися, отримувати і системазувати знання, організовувати і планувати свою роботу?
Можливо, Ви маєте думки, яким чином можна з’ясувати, яка школа краще учить вчитися, отримувати і системазувати знання, організовувати і планувати свою роботу, краще позбавляє штучних рамок, післярадянських комплексів, учить ставитися до навчання більш правильно, насаджує більш людяні людські цінності, моральнішу мораль, етичнішу етику — буду радий почитати Ваші думки щодо критеріїв вибору закладу, кращого за всіма перерахованими параметрами.
Щодо позбавляння штучних рамок, думаю, що ліцеї, які готують олімпіадників, тут також поза конкуренцією — в цьому суть олімпіадних завдань. По навчанню правильного ставленя до навчання, такі ліцеї також, на мою думку, поза конкуренцією. Командна робота — тут не впевнений, але як обрати заклад, який готує до такої роботи краще, я не знаю. Тут мабуть краще підійде не школа, а будь-який командний спорт — волейбол, футбол, баскетбол. Заморочуватися з вибором школи для цього також не потрібно.
Отже, є сенс заморочитися з вибором школи (і кращим вибором буде фізмат ліцей з найбільшою кількістю призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики та програмування), щоб сформувати фундаментальні навички аналітичного системного мислення, на основі яких можна надбудувати що завгодно із інженерного напрямка. Щодо всього іншого вибрати критерії, за якими можна обрати школу, яка сформує все інше, що має бути сформовано в дитинстві, краще за інші школи, неможливо.

безумовно фізмат ліцей дає краще освіту якщо людина хоче розвиватися в STEM напрямку. Але це ліцей, які зазвичай десь з 8-9 классу починаються. До цього ще багато років, в які закладається все інше.
Приватні школи кращі в тому, що вони є більше гнучкими в своїй программі, вони мають більше фінансових ресурсвів щоб організовати як треба навчальні умови, щоб «перекупити» хорошіх вчителів і ставити ім адекватні вимоги по якості їх роботи. І вони конкурують за гроші батьків, тому як мінімум в теорії повинні намагатися запропонувати найкращі підходи в освіті. Але як завжди в Україні «все не так однозначно» — тому треба читати, цікавитись, дізнаватись відгуки.
А ще є приватні інтернаціональні школи, які працюють по німецьким, американським і іншим сучасним методам, і видають атестати міжнародного зразка.
В цілому так, є непогані державні школи. Але думати що участь в шкільних олімпіадах єдиний хороший старт в житті — це іллюзія.

Щодо того, що приватні школи теоретично мають змогу запропонувати вчителям вищу зарплату, і мають кращу матеріальну базу, я погоджуюся. А от які саме вимоги по якості роботи ставити викладачам — от тут не зрозуміло. Особливо коли йдеться про молодші класи. Щодо старших класів є рейтинг ЗНО, кількість призерів олімпіад — по обох цих критеріях приватні школи безнадійно відстали від муніципальних, незважаючи на конкуренцію за кошти батьків. Тож виходить, що грошей у приватних шкіл начебто і більше, а результати гірші. І цьому є пояснення — в найкращі приватні школи в Україні менший конкурс, ніж в найкращі фізико-математичні ліцеї. При цьому відбір у фізико-математичні ліцеї іде виключно на основі здібностей дітей, в той час як до відбору до приватних шкіл на основі здібностей дітей додається відбір на основі можливостей батьків заплатити за навчання. Отже, муніципальні фізико-математичні ліцеї мають змогу сформувати колектив з більш здібних дітей. Більше того, оскільки з більш здібними дітьми педагогу працювати приємніше, то і викладачі в кращих педагогічних ліцеях працюють талановитіші. В Лідері навчають з першого класу, тож можна долучитися до колективу більш здібних дітей і талановитих педагогів, не чекаючи восьмого класу.

ліцеї хай будуть. Де вчитися до 9 классу?

Ліцеї і з 1 є деякі хоча ваше питання не зовсім коректне. І в звичайних школах діти вчаться і нормальні люди виходять)

В Лідері, там з першого класу навчання.

о, виявляється я як раз жив біля цього лідеру до від’їзду. Треба було залишатися мабуть, віддав би дітей в призери міжнародних олімпіад :))
PS: ну і сайт у цього ліцею. Країна айтишників і передової діджиталізації, йопта :)

Сайт то «шашечки», а призерів міжнародної олімпіади з математики в Лідера більше сорока.

Я знаю таких людей і серед тих хто не досяг успіху в математиці. 1 наведений приклад на про що не каже

так якщо немає різниці, то навіщо купляти житло в 800м от школи в топ-20 по ЗНО? А тоді означає, що РПЗ не бідні люди! :)

Я не знаю, я свого часу їздив на метро) Житло то дійсно дорого, але, різниця, насправді є. Гарне оточення, більше шанс виїхати в гарний універ за кордоном

соррі, тут все не настільки серйозно :)

тому що досі опираються на радянське розуміння освіти. Навіть тисячи доцентів і інженерів з «найкращою в світі вищою освітою»™ заряжаючі склянки з водою перед телевізором не змусили замислитись о якості такої освіти.

Комплекси і нереалізованість

Обирати треба не тільки школу, а вчителів. Математики, фізики, інгліш, дойтч. Починати треба ще з дитячого садрчка.
Моя дружина ( на днях 59 років) мала знайомих в управлінні освіти. І питала в них, де є добрі . Бажаного поблизу до житла.
Одна дитина в одній столиць ЄС вже віддала в англомовний платний садочок ( бо не могла віддати в державний((( Бо в Украіні вона трохи повчитися в 90 ті в одній з перших приватних шкіл.
До чого я. Поцікавтесь де найкраще здають ЗНО з математики і інглішу поблизу Вас. Буде і добре і недорого,
Напевно.Пи си — можливо співпадіння, але дружина програміст)))

фізики, інгліш, дойтч. Починати треба ще з дитячого садрчка.

Навіщо знущатися з дитини?

Що погано в знанні багатьох мов? Більшість дітей дуже легко вивчають декілька мов одночасно. Це для них природньо

В знанні мов поганого нічого нема. Але якщо мови, які вивчає дитина в садочку, не мова її оточення чи рідна мова одного з батьків — то це чистої води онанізм для мамаш, щоб похизуватися своєю дитиною перед подружками: «а ми в садочку вчимо і англійську, і німецьку і с++ за 21 день». Ніякого толку з «вивчення» цих мов в садочку з україно/російсько мовним середовищем немає і до знання мови це не має відношення.
Ну а що таке вивчення фізики в дитячому садочку в мене взагалі нема розуміння.

За 1500€ дешевше буде переїхати в Европу чи Англію, зняти квартиру в нормальному районі і віддати дитину в державну школу. Діти навчаться мови без акценту, ви теж в басейні познайомитеся з власником будівельної фірми. І всього за 1500€.
З.І. звичайно що війна посунула ці плани, але якщо хтось хоче інвестувати в дітей, то рік великої різниці не зробить.

Прошу не сприймати за рекламу.

Ага. Пустий, щойно зареєстрований профіль «просто» написав SEO текс про приватну школу на сайті з потенційними клієнтами :D

Соціум — це неминуче, це важливо і потрібно

Дорога приватна школа, але їздити на метро і ходити за продуктами на базар (бо всі кошти пішли на школу).
Побачить це однокласник з проїжджаючої повз машини бізнес-класу і потім всьому класу буде смішно (м’яко кажучи).

Вибачте, але від вашої зневаги нудить. Я їжджу на велосипеді і на метро не тому, що не можу дозволити собі таксі або автівку, а тому що це зручно. Купую продукти в Ашані сам, не тому, що не хочу платити за доставку з GoodWine, а тому що це зручно. На ринок не ходжу, але цілком розумію тих людей, яким подобається купувати саме там.

Мій допис не про зневагу.
А про школу і класи в ній. Те, що дорослим здається абсолютно нормальним, в школі може бути приводом до булінгу («ніщеброд в нашому класі»).

на печерську є «приватна» школа
одні крутелики
і якщо в тебе не 13 айфон то «ти повний лузер»
не всі приватні школи однаково корисні ((

Ще згадалося про школи у Великобританії, де головне — це розвиток упевненності дитини у собі, навчають дитину взаємодії з колективом, софт скілз у приорітеті, одним словом. Без цього неможливе успішне становлення людини. І діти люблять ходити до школи!
Мені близький такий підхід.

Жах. Якщо так переживати за такі речі, то у будь якій школі навіть маленька проблема виведе батька з себе. Бо вже ж пішло не по плану!

2.5k$ дохід і давати на школу 1k$ мені виглядає нереально. Ну і 1k$ це ж плата школі, ще є куча додаткових витрат.
Автор, сідай за ноут і вчись до норм сіньора, зараз 5к$ для сіньора це середня ЗП.

Моїй ще кілька років до школи, для себе однозначно вирішив що приватна, зі всіма плюсами тут згоден.
І згоден що якщо дитина буде одна з найбідніших в класі то краще в приватну школу не давати.
З плюсів державної, швидше за все сусідські діти будуть ходити в ту ж державну школу. З приватною шкільних друзів/сусідів не буде.

Якщо по грошах буде важко то перевестисть в державну завжди можна.

Автор, сідай за ноут і вчись до норм сіньора, зараз 5к$ для сіньора це середня ЗП.

А типу з 5k можна спокійно віддавати за школу 1k? Дуже сумніваюся.

Звичайно що можна, якщо у нього зараз 2.5к$ вистачає на життя, то при 4к$ після школи рівень життя не зміниться, ще й лишиться.

Ну і ми про Україну говоримо а не твою Німеччину)

Звичайно що можна, якщо у нього зараз 2.5к$ вистачає на життя, то при 4к$ після школи рівень життя не зміниться, ще й лишиться.

Рівень життя не зміниться, якщо в тебе вже все є і ні на що не треба збирати. Але таких сімей одиниці. Я не бачу, як людина, яка вийшла на 5k в Україні може мати вже все, що хотіла, до кінця життя. Навіть, якщо купили якусь там двушку на Пізняках раніше, то кожен бачить, що в Києві в останні роки будується дуже багато гарного житла. І коли в тебе зарплата 5k, то як не жити «по королівськи» в умовному Файна тауні? Та й автомобільчик треба регулярно оновлювати, бо «рівень окладу вимагає». А з 4k на квартирку в Файна тауні гарну бібіку ти будеш збирати приблизно.... 15 років. Удачі.

І коли в тебе зарплата 5k, то як не жити «по королівськи» в умовному Файна тауні?

Просто

Та й автомобільчик треба регулярно оновлювати, бо «рівень окладу вимагає»

В мене нічого не вимагає, в моїх знайомих теж:)
Понти коштують дорого і тут пофіг скільки заробляєш все одно не бцде вистачати

Да что вы все находите в этом оверпрайснутом файна тауне на нивках, что готовы отваливать такое бабло? Еще и копить готовы на него годами! Там одни айтишники внутри уже, нормальные люди при бабле у виска пальцем крутят, когда им этот файнатаун напаривают за $3k/метр. Там уже такие цены, что на печерске уже можно что-то взять с жилым ремонтом в домах нулевых годов!

Попробуйте опровергнуть:
1) Метро далеко, без машины не доберешься.
2) Хрущи через дорогу стоят копейки, контингент соответствующий, следовательно ночью за забор лучше не выходить.
3) Школы/сады в пешей доступности плохие по качеству и там опять же контингент из п.2.
4) Видовых квартир внутри комплекса нет вообще. Все так или иначе смотрят на другие дома, цена определяется в зависимости от вида на другие корпуса файна-тауна либо на хрущи через дорогу.
5) Проблемы с парковкой — в первых домах не было подземных паркингов. В тех, что сейчас строятся, лупят несусветные $30k+ за место, мест все равно очень мало как для такого комплекса.
6) Инфраструктура внутри комплекса в виде магазинов и всякого спорта — лютый оверпрайс. Школу так и не построили, а когда построят — будет платной и очень похоже что сильно платной, как в «новопечерских липках».
7) Высота потолков в обычных хатах на средних этажах — 2.6-2.7 метров, как в панельке конца 80тых годов постройки. Хочешь 3+ метров? Переплачивай за самый верхний этаж. На котором, впрочем, вида всё равно не будет, см. п. 4.

У меня после визита в этот комплекс сложилось впечатление, что это какая-то резервация для понаехавших в Киев, которые город этот в общем-то не любят и находятся в нем вынужденно, пытаясь забыть, что они в Киеве, а не своей любимой Еуропе. Иначе я не могу объяснить такое огромное желание обитателей файна-тауна платить огромные бабки за то, что им построят их собственный город за забором и можно будет в этот самый Киев наружу не выходить.

Нет, мне знаком формат клубных домов и коттеджных поселков, закрытых отдельностоящих ЖК бизнес-класса, но файна-таун — это и близко не оно. Там слишком большой проходняк из арендаторов, из случайных работников той самой «инфраструктуры» внутри комплекса. Такое количество квартир и коммерческих площадей внутри нарушает общность проживающих, внутри никто друг друга не знает, собственники не принимают участие в управлении своим хозяйством, отдавая всё на откуп коммерческой компании застройщика. А цена вполне себе «бизнесовая» или даже «клубная» как для такого депрессивного райончика, как Нивки. Напомню, там вообще-то заводчане с «Антонова» и «Завода станков и автоматов» живут, земля дешевая!

Пробую, але трошки з іншого ракурсу

1) Резервації для людей з відсутністю смаку це добре. Для всіх.
2)

нормальные люди при бабле

точно не хотіли би бачити поряд з собою айті-еліту. Деякі готові платити за те, щоб її поряд не було. Я готовий.
3) Айті-еліта це люди з бідних сімей і часто психотравмовані. Їм не треба високий потолок і нормальну інфраструктуру, не треба цікавих сусідей. Айтішники просто не знають як воно має бути. Це стосується житла, відносин, виховання, автомобілів, всього. Просто маніфест несмаку.

Такщо так, ви праві. Але цей стан справ точно не треба змінювати. Все О-кей. Можна на цьому заробляти.

1) Резервації для людей з відсутністю смаку це добре. Для всіх.

Чем? Через 20 лет выходцы оттуда сформируют новый спрос на такую же безвкусицу уже в большем объеме. И будет весь город застроен такими вот оверпрайснутыми «городами в городах», читай резервациями для зазаборных псевдоэлит.

Деякі готові платити за те, щоб її поряд не було. Я готовий.

А тут в другую сторону перекос. Зачем прямо платить, чтобы рядом не было айтишников? Не такие и плохие соседи, когда их мало. Коммуналку вовремя платят и на том спасибо. Имхо, дела становятся плохи, когда айтишники начинают собираться в одном месте и их там значительный процент образуется. Тогда ЖК можно начинать беспрепятственно доить. Что и случилось в этом файна-тауне. Айтишники ведь не создадут ОСМД, не имеют знакомств в органах власти, чтобы повлиять на застройщика, вообще никак не станут отстаивать свои права, если что пойдет не так.

3) Айті-еліта це люди з бідних сімей і часто психотравмовані. Їм не треба високий потолок і нормальну інфраструктуру, не треба цікавих сусідей. Айтішники просто не знають як воно має бути. Це стосується житла, відносин, виховання, автомобілів, всього.

Не соглашусь. Что есть «бедная семья»? В девяностых ± все семьи были бедными. Может, ты имел ввиду неблагополучные семьи? Так я не знаю ни одного айтишника-сироту, например, или выпускника интерната, которого изъяли от пьющих родителей органы опеки.

Все айтишники ± среднего достатка. В детстве как минимум не голодали, раз смогли учиться в школе и ВУЗе, а не зарабатывать на пропитание себе и своей семье. Не растеряли любознательности, без которой невозможно осилить входной порог в программирование.

Насчет того, что не знают как должно быть — тоже не соглашусь, ведь сейчас поколение «осознанных» людей, постоянно саморазвивающихся в любой нужной и ненужной сфере. К тому же, культ путешествий сейчас среди тех, у кого есть деньги. А у айтишников эти деньги как ни крути все-таки есть, в том смысле, что увидеть как живут в других странах хватит.

Я тоже не из богатой семьи, точнее, из в девяностые упавшей на уровень минималки семьи советских инженеров. Но я почему-то ничего специально не изучал для того, чтобы понять, что потолок 3 метра ощущается круче, чем потолок 2,6 метров, что открытый вид из окна лучше, чем вид на корпус напротив (и за открытый вид можно переплатить, а за вид на более красивую коробку вместо вида на хрущ переплачивать — это развод лоха), что подземный паркинг необходим даже если у тебя нет машины и туда должен спускаться лифт, ведь тебе может понадобиться что-то погрузить и твоим соседям — тоже, а если все будут таскать вещи через холл, то ремонту в холле жопа, а это наши общие с соседями деньги. Да и машину ты можешь в конце концов купить и её надо куда-то ставить.

И эти 3 вещи, к слову, это наверное единственные вещи, которые не могут появиться (или стать лучше) в ЖК, если их не было изначально. Следовательно, неясно как можно платить деньги сильно выше рынка за те ЖК, где перечисленного нет ещё на этапе проектирования.

Якщо ти живеш на всю зарплату, то на квартиру ніколи не збереш.

Це тільки мені як рекламний сео текст виглядає?

Я б віддав у приватну хоча б за 50% англійської. Мої діти зараз більш бігло розмовляють англійською, ніж я (і це роки за три зробили, не більше). Фтикають у ютуб англійською, англійській мір їм коротше відкрит і російською вони не дивляться, бо англійською просто краще. Українською контента замало, нажаль.

Ви зараз не обираєте школу на 11 класів. Ви обираєте початкову школу, можливо тільки на один рік. Якщо там не зроблять нічого особливо, а тільки навчать англійській — це вже значний плюс. потім ще будете вирішувати, що ж вам робити. Ми у середню школу перевели в іншу, де більш упор на природничі науки і там не погано з олімпіадниками відповідними та ЗНО. Через декілька років ситуація обов’язково зміниться. Може ви будете більше заробляти, може захочете у державну із олімпіадниками.

Я не дуже вірю у природній інтелект, я вірю у зацікавленість та витрачений час. Є приклад, що в нас в Україні половина переможців міжнародних олімпіад з програмування з Кременчуга, здається. Тому що там є один гарний вчитель. Є ще експеримент Полгара. Не треба сподіватись лише на школу, що вдома — теж дуже важливо. Хоча б допомогти з англійським середовищем.

Загалом, того, що ви сказали — не достатньо для вибору. Приватні школи — не значить гарні, як і державні — не значить погані. Треба дивитись, що там із випускниками, які відгуки, яка історія, самому ходити, дивитись та питати. Булінгу має не бути як класу. Але те, що ви написали — це схоже на рекламу без конкретики. Як там навчання проходить — не відомо. Із проблемою мажорства і понтів батьків я не стикався, скоріше навпаки, здобув деякі корисні зв’язки.

Через місяць вона має піти до першого класу.

Я колись з малим не потрапив у школу, куди хотів найбільше, бо прийшов всього лише за рік до першого класу — вже були розписані всі місця на підготовчі курси, а без них туди попасти було нереально. І це була просто собі школа, з першої сотні ЗНО, ніяких там оплат в тисячі баксів. Потрапили в іншу, де за рік місця ще були.

До речі є місця на планеті, де люди замислюються про школу ще задовго до народження дітей чи навіть шлюбу. Десь (чи в Сингапурі, чи в Гонконзі — забув) люди купують квартири площею 5-6 кв.м. за пів мільйона доларів — жити в них неможливо, зате вони відносяться до району гарної школи, в ній можна вчитися доки володієш житлом. Дитина виростає — продають квартиру батькам наступної.

Моя думка така. Вчитися потрібно в школі з топ-20 рейтингу ЗНО, яка має не менше 10 призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування. Якщо приватна школа цим вимогам не відповідає (а жодна з приватних шкіл в Україні, в тому числі і згадана автором, цим вимогам не відповідає), витрачати кошти на таку школу заради кращої якості освіти немає сенсу. Є сенс для економії часу батьків і дитини, якщо така школа ближче до дому (але з більшою ніж у автора зарплатою), якщо в такій школі всі гуртки, які подобаються дитині (піаніно, вокал, танці, акробатика і т.і.) в одному приміщенні (і знову ж таки з більшою ніж у автора зарплатою). В принципі, можливо, є сенс заради знайомств дитини з дітьми багатих батьків (бажано теж з більшою ніж у автора зарплатою, щоб дитина не почувалася між такими дітьми бідною).
А, що ще важливо. Школа, в якій навчається дитина, має знаходитися не далі ніж за 800 метрів від дверей помешкання, в якому дитина живе. Зазвичай школи з топ-20 рейтингу ЗНО, які мають не менше 10 призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування, та в яких можна навчатися з першого класу, розташовані в місцях, в радіусі 800 метрів навколо яких вартість трьохкімнатних квартир у новобудовах не буває меншою 300 тисяч доларів. РПЗ придбати квартиру за таку ціну до початку навчання старшої дитини у першому класі зазвичай не можуть, тож РПЗ — бідні люди.

10 міжнарників з цих предметів є далеко не в усіх містах(не кажучи вже про окремі школи що їх мають), але для Києва згоден, дуже дивно йти в якусь дорогу школу яка буде гірша в усьому окрім мов

Як на мене, для інших міст це ще менш раціонально, ніж для Києва. В містечках, які розташовані поблизу Києва, це може бути виправдано тим, що приванті школи там вдвічі дешевші ніж у Києві, а в державних більше 40 учнів у класі. Щоправда, така ситуація бідність РПЗ підкреслює ще більше.

З однієї сторони в інших містах менше таких приватних шкіл і вони, напевне, дешевші. З іншої — в Києві і вибір гарних шкіл побільше. Тут важко сказати що переважує, але якщо б в мене були діти я би віддав їх у 145/Уфмл/нз/лідер(хоча зараз там проблеми з ним наскільки мені відомо), а не в дорогу школу з англійською

Згоден, багато чув про хорошу якість освіти у перерахованих Вами школах, до речі кожна з них підходить під критерії

з топ-20 рейтингу ЗНО, яка має не менше 10 призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування

Серед цих шкіл з першого класу навчають дітей лише в Лідері. Шкода, що до початку навчання старшої дитини в першому класі не встиг накопичити на трьохкімнатну квартиру у новобудові за 800 метрів від Лідера. Саме тоді я зрозумів, що РПЗ бідні люди.

Там зараз з Лідером не все ок. Адміністрація попалась на якийсь скам і їм замість реновації знесли третину школи + чув там директор багато з ким посварився з викладачів/адміністрації. Нещодавно зустрічався з вчителькою звідтіля(викладала в мене математику свого часу) і вона казала що перспективи дуже похмурі(і це було безвідносно до війни)

Що ж, в такому разі можливо і добре, що не встиг. Значить, варто буде спробувати переїхати кудись на берег моря або океану, температура води в якому ніколи протягом року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія — навряд чи якість освіти дітей від такого переїзду сильно постраждає у порівнянні з якістю освіти у типовій школі.

Вчитися потрібно в школі з топ-20 рейтингу ЗНО, яка має не менше 10 призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування.

Главное если ребенок не хиккан с аутизмом не отдавать ее в профильные задротские лицеи.

Дитині дійсно може не сподобатися навчатися в школі з таким інтенсивним темпом навчання. В такому разі потрібно буде повернутися до звичайної школи.

Ну так я же по себе и сужу как бывший ученик Днепровского физ-мата, я лично не вывез выполнять по 30 задач углубленки в день, хватило меня на год. Не так чтобы я тупой слишком был, но тупо не интересно. P.S. Сдал ЗНО по математике на 192 закончив обычую СЗШ и годик с топовым репетитором в 11 классе.

Це ж не заради ЗНО, а заради того, щоб хоч щось корисне для працевлаштування навчитися робити в школі, а не 12 років штани без толку за партами протирати. Я не сперечаюся, що мотивована людина і сама може взяти і навчитися вирішувати задачі на тому ж літкоді. Але раз усе одно 12 років штани в школі протираєш, то навіщо даремно час витрачати і без толку сиднем за партою сидіти, якщо за ці ж 12 років можна навчитися вирішувати олімпіадні задачі з програмування на рівні призерів міжнародних олімпіад і влаштуватися на стажування до маангів ще під час навчання в університеті. Знову ж таки, не заперечую що за наявності величезної мотивації (а чи багато людей можуть таким похвалитися?) можна й самотужки досягти такого рівня, але для чого ж тоді штани у школі протирати — тоді вже краще жити на березі

моря або океану, температура води в якому ніколи протягом року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія — навряд чи якість освіти дітей від такого переїзду сильно постраждає у порівнянні з якістю освіти у типовій школі.

Один дописувач на доу стверджував, що разом з олімпіадними задачами для програмування в перерахованих мною ліцеях витрачатимуть час на математику, яка начебто не потрібна. Але крім маангів ще добре платять у фінтех стартапах та всіляких фондах, а я добре пам’ятаю статтю на доу, в якій автор розповідав як професор математики та фізик ядерщик з CERN вздовж і впоперек грузили його математикою на співбесіді на джуна розробника у Klarna. Також один дописувач на доу розповідав про нетривіальні математичні задачки на співбесіді до, якщо пам’ять не зраджує, Цитаделі.

Це ж не заради ЗНО, а заради того, щоб хоч щось корисне для працевлаштування навчитися робити в школі,

Ну если вы с первого класса уверены что ребенок хочет в программирования то да=) В целом у топ школ наверное основной плюс — меньше шанс маргинального контингента.
Я бы до 8 класса отдавал в любую общеобразовательную, можно хоть частную, а там уже что ребенку зайдет — будет понятно.

Один дописувач на доу стверджував, що разом з олімпіадними задачами для програмування в перерахованих мною ліцеях витрачатимуть час на математику, яка начебто не потрібна. Але крім маангів ще добре платять у фінтех стартапах та всіляких фондах, а я добре пам’ятаю статтю на доу, в якій автор розповідав як професор математики та фізик ядерщик з CERN вздовж і впоперек грузили його математикою на співбесіді на джуна розробника у Klarna.

Там наверняка математика специфичная и со школьной даже углубленной мало пересекается.

Це ж не заради ЗНО, а заради того, щоб хоч щось корисне для працевлаштування навчитися робити в школі, а не 12 років штани без толку за партами протирати.

Так чим більше вчать/вимагають в школі тим менше часу на щось корисне а більше часу йде на задрочування задачок.

Все одно ж час на сидіння на уроках доведеться витратити. То краще цей час витратити на набуття навику вирішувати олімпіадні задачі з програмування, а цей навик дуже згодиться при влаштуванні на стажування у маанги влітку після першого курсу.

Все одно ж час на сидіння на уроках доведеться витратити

з таким підходом навчання на дому — Ваше все. тоді точно можна бути впевненим, що кожна вільна хвилина пішла в літкод/кодефорс/що там ще ))

Ну вчителі в гарних школах краще знають як навчати ніж батьки в школах. Більш за те, гарне оточення мотивує до навчання. Діти весь час змагаються і за рахунок цього досягають кращих результатів

Це якби я мав педагогічний талант зацікавити дитину.

Комусь подобається багато вчитись, я, пам’ятаю, що 12 уроків математики на тиждень це мало і варто було замінити непрофільні предмети типу екології на неї(і більшість з мого класу, я переконаний, була згодна). 30 поглиблених задач на день це дуже велике перебільшення, не думаю що десь таке є. Я не знаю чому ви думаєте що там «хіккани з аутизмом», хіба те, що інші діти мають кращі здібності/працьовитість/натхнення ніж ви є достатнім приводом для таких образ?

30 поглиблених задач на день це дуже велике перебільшення

Nope. В «ДОЛІФМП» это было ок.
Нюанс конечно что система обучения как в универе с парами по 1час 20 мин. и 3-4 пары в день вместо 6-7 «уроков».

Я не знаю чому ви думаєте що там «хіккани з аутизмом», хіба те, що інші діти мають кращі здібності/працьовитість/натхнення ніж ви є достатнім приводом для таких образ?

А где я написал что там «хикканы с аутизмом»? Перечитайте.

А можно плз несколько таких адресов в Киеве? Всегда интересовало к каким домам относятся школы из топа по ВНО, особенно те, в которых есть начальная школа. Типа кореллирует ли цена недвиги в Киеве с принадлежностью к топовой школе.

А то я когда искал себе недвигу в Киеве пересмотрел кучу объявлений в разных районах и ни разу там не было указано типа «квартира в доме, который принадлежит к школе № 14, занимающей топ 88 по ВНО». Может, и никакие не 300к долларов?

Назви цих шкіл уже навели:

145/Уфмл/нз/лідер

Біля 145го ліцею Тетрісхол, ціна за 3-кімнатну більше 900 тисяч доларів.
Лідер на Лейпцигській 11-а, на Печерську, навколо Лідера в новобудовах менше 300 тисяч доларів за 3-кімнатну квартиру цін не буває.
З першого класу тільки в Лідері дітей навчають.

З першого класу тільки в Лідері дітей навчають.

Ну ок, давай посмотрим возле лидера хаты, раз это единственное место, куда можно попасть по прописке.

Раз: rieltor.ua/...​/flats-sale/view/10505366 ($75k, 28 квадратов хрущ с ремонтом) — находится напротив «Лидера», метров 10 от него.
Два: dom.ria.com/...​kaya-ulitsa-22887170.html ($83,5k, 44 квадрата хрущ без ремонта) — находится в 200 метрах от «Лидера».

Что мешает среднему разрабу купить одну из этих двух квартир под сдачу, прописать там ребенка и податься в школу? «Лидер» от метро Печерская 11 минут ходьбы. Удобно добираться из Осокорков, так любимых среднестатистическим разрабом с ДОУ. Первое время конечно придется повозить машиной, а потом ребенок сам будет на метро ездить.

Так что можно совместить приятное с полезным — и однушку у метро купить под сдачу ($400-500 сдастся) и ребёнка в топовой школе поучить. Американцы уже давно прохавали эту фишку — покупать недвижку ради почтового индекса, к которому у них привязаны школы и всяческие другие услуги, а у нас пока не прохавали.

Так надо пользоваться!

Вимога про знаходження школи, в якій навчається дитина, не далі ніж за 800 метрів від дверей помешкання, в якому дитина живе, таким чином виконана не буде, якщо жити в просторій квартирі в новобудові, а не в хрущі на 44 квадрати, але взагалі, ідея дуже хороша, дякую.
Якщо до школи на метро добиратися, це дещо погіршує якість життя за рахунок витрачання великої кількості часу на дорогу. Станція метро Печерська доволі глибока, там ескалатором не менше п’яти хвилин їхати. Від Осокорків до Печерської 20 хвилин (там доволі довго їхати між метро Славутич та метро Видубичі, плюс пару хвилин на очікування поїзда). До Осокорків нехай навіть п’ять хвилин від найближчих новобудов. Виходить, лише на одну дорогу до школи 41 хвилина. В сумі за день 164 хвилини (завезти до школи 41, повернутися додому 41, доїхати до школи 41, привезти дитину додому 41) — майже дві з половиною години на день витрачати лише на те, щоб дитину до школи довезти та зі школи забрати. На автомобілі більше часу доведеться витратити через затори на мостах (за рахунок тих батьків, які дітей до школи везуть з лівого на правий берег).

Вимога про знаходження школи, в якій навчається дитина, не далі ніж за 800 метрів від дверей помешкання, в якому дитина живе, таким чином виконана не буде, якщо жити в просторій квартирі в новобудові, а не в хрущі на 44 квадрати, але взагалі, ідея дуже хороша, дякую.

Окей, идея номер два, тоже почерпнутая у уважаемых америкосов. Не можешь позволить себе жизнь в каком-то районе? Арендуй там, а своё в районе похуже — сдавай.

В радиусе 800 метров от «Лидера» есть полным полно классных домов нулевых-десятых годов постройки с просторными трешками от 90 до 130 метров. Вот реально на любой вкус:
dom.ria.com/...​kaya-ulitsa-23830097.html (107 м2, $700)
rieltor.ua/...​/flats-rent/view/10505041 (120 м2, $700)
(там десятки вариантов, трешки — не очень ликвидны в аренде на нашем рынке)

Дальше надо прикинуть цену сдачи своей квартиры на условных «осокорках». Допустим, там у вас тоже трешка в доме нулевых-десятых годов, но похуже — невидовая, квадратов 100.
www.country.ua/rent/flat/4303274.html (98 м2, 17 тыс грн / 39 = ~$435)
rieltor.ua/...​/flats-rent/view/10487111 (95 м2, 15 тыс / 39 = ~$384)
Выходит, разница $350/месяц примерно, её надо доложить, чтобы с осокорков перебраться на печерск в пешую доступность к «Лидеру».

Эти деньги 100% можно найти купив один из двух хрущей комментом выше за ~80k и сдав их ради прописки.

То есть то на то и выходит — чтобы учиться в лидере и ходить туда пешком, надо купить под сдачу хрущ неподалеку, прописать там ребенка, сдать его за $350, потом сдать свою квартиру на осокорках еще хотя бы за $350 и арендовать трешку за $700 на печерске. Расчёт грубый, но порядок цен примерно такой — на печерске в два раза дороже арендовать квартиру, чем на осокорках. Разницу в этой цене надо откуда-то взять.

Всё, успех. Ребенок в лидере, вы живете на печерске, расходы на аренду квартиры околонулевые, в зависимости от рыночной конъюнктуры может быть даже небольшой доход на уровне ~$100 от манипуляций с арендами.

Ради будущего ребеночка можно потерпеть в арендованной трешке на Печерске, так и быть, имхо.

О, а це дійсно чудова ідея, дякую.
Я колись пропонував дружині здавати нашу квартиру на лівому березі і жити в центрі, щоправда тоді вона категорично не хотіла жити в арендованому житлі. А ось цей трюк з покупкою хруща біля Лідера цю ідею доводить до досконалості — і дитину в школу беруть, бо хрущ приписаний до школи, і оренда в центрі нічого не коштує.

Осталось убедить жену. :)

То до повномасштабного вторгнення ворогів дружина була налаштована проти орендованого житла. Зараз складніше буде переконати, що покупка нерухомості в Україні — доцільна інвестиція. Чесно кажучи, мабуть, мені самого себе буде важче переконати, ніж дружину, що це доцільна інвестиція.

Зараз складніше буде переконати, що покупка нерухомості в Україні — доцільна інвестиція

Покупай, когда на улицах течет кровь, даже если она и твоя. © Барон Ротшильд.

Ідея стартапу: купуєш хрущ біля лідера, і за 100 баксів на місяць реєструєш у ній спраглих вступити до Лідера. Договір підписуєш на 5 років зі штрафом за розірвання )

Моя думка така. Вчитися потрібно в школі з топ-20 рейтингу ЗНО, яка має не менше 10 призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування.

Бідна дитина. А якщо вона не цікавиться фізиками і математиками? Читаю форум, тут просто якісь батьки деспоти, буквально через одного.

А, що ще важливо. Школа, в якій навчається дитина, має знаходитися не далі ніж за 800 метрів від дверей помешкання, в якому дитина живе.

ОМЖ, ну і параметри, може ще й стеля не менше трьох метрів, як у преміум житлі, а то ж не солідно :)

У мене дружина вчилася в школі в самому центрі Києва. Їздила туди на метро і якось жива, здорова. А батько 8 км пішки ходив до школи, кожен день, туди й назад.

А якщо вона не цікавиться фізиками і математиками

Тоді взагалі немає сенсу заморочуватися з вибором школи.

У мене дружина вчилася в школі в самому центрі Києва. Їздила туди на метро і якось жива, здорова. А батько 8 км пішки ходив до школи, кожен день, туди й назад.

Мені здається, що відпускати першокласницю саму їздити громадським транспортом дещо небезпечно, а можливо, навіть протизаконно.

Бідна дитина. А якщо вона не цікавиться фізиками і математиками?

Дочь гуманитарий — горе в семье.

Дочь гуманитарий — горе в семье.

Мені дружина сказала, що тато, який таке пише, це ще більше горе в сім’ї

Шо тут скажеш, шукайте нову дружину

Мені дружина сказала

— Пойдем в бар?
— Нельзя в бар.
— Поедем на рыбалку?
— Нельзя на рыбалку.
— Ты не жалеешь, что женился?
— Нельзя жалеть.

Приватна школа може бути просто дорогим пансіонатом, де вчити не будуть, а будуть робити «гарно і весело». Не скрізь, але таких місць досить багато.

Щодо розташування школи. Чисто формально дитину до певного віку зобов’язанні супроводжувати батьки. В нас просто ніхто не заморочується контролем, тому всі звикли.

Наскільки мені відомо, в Україні немає жодної приватної школи, яка може похвалитися хоча б одним учнем, який під час навчання в цій школі став призером міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування, тож таки скрізь.
Здається, є лише одна приватна школа, якій минулого року вдалося ввійти в першу двадцятку рейтингу ЗНО, і на веб сторінці тієї школи мені не вдалося знайти інформацію про хоча б одного учня, який став призером міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування, навчаючись у тій школі.
Буду дуже радий, якщо мені хтось вкаже на мою помилку і надасть посилання на інформацію про те, як хоча б один учень якоїсь приватної школи в Україні під час навчання в тій школі став призером міжнародних олімпіад з фізики, математики або програмування.

Новопечерська школа, але то не заслуга школи

Дякую! Де Вам вдалося знайти інформацію про кількість учнів цієї школи, які стали призерами міжнародних олімпіад? Не побачив окремого розділу з кількістю таких призерів на сайті школи.

Знаю одну математекиню, Владу Петрусенко, але, знову ж, це не означає що заклад гарний

математекиню

Ох цей новий правопис, аж око сіпається

Так я навмисно

А что даст статус «имеет призера олимпиад»? Может чувак с тобой репетитором занимался?) Я с топовым репетитором с четверок(по 12-ти бальной) по математике через пол года уже в городских олимпиадах участвовал, учителя в школе при этом отвратительные были.

Призерів міських олімпіад ніхто й не рахує)

Переваги дає не статус, а навики розв’язання задач, отримані в процесі підготовки до міжнародних олімпіад з програмування, адже з такими навиками людина на першому ж курсі університету легко пройде співбесіду в якийсь із маангів . Самомотивована людина може ці навики отримати самостійно. А оточення з олімпіадників дає дитині мотивацію здобувати такі навики. В принципі, якщо придумати, як мотивувати дитину не оточенням олімпіадників, а якимось іншим чином, можна спробувати і самостійно або з залученням репетиторів допомогти дитині здобути обговорювані навики.

Речь о том, что там может быть и окружение обычных середнячков а чувак числился в школе только формально, занимался индивидуально и заслуги школы тут никакой.

Саме тому варто привертати увагу школам де таких призерів було декілька

Звичайно. Та в таких ліцеях як Лідер, де призерів міжнародних олімпіад з математики більше сорока, чи УФМЛ, де призерів міжнародних олімпіад з фізики, математики, програмування та хімії більше двох сотень, думаю, оточення олімпіадників грає певну роль для мотивації учнів здобувати навики розв’язку олімпіадних задач.

То коли один такий, та й то навряд чи самоучка стане призером міжнародної олімпіади з фізики. А от коли таких призерів у школи 200, то мабуть, все таки оточення там є.

1 може стати(він може, наприклад, ходити на гуртки в інші школи)

Знавці точних наук зазвичай раціональні люди. Знаючи математику, фізику чи програмування на рівні призера всеукраїнських олімпіад, учень захоче оптимізувати витрати часу, який безтолково витрачається в звичайній школі, і вступить до ліцею, в якому математику на відповідному рівні викладатимуть прямо на уроках, і доведе свій рівень уже в тому ліцеї до рівня призерів міжнародних олімпіад.

В школах на уроках не викладатимуть на рівні міжнародних

Якщо в ліцея 200 призерів міжнародних та 600 призерів всеукраїнських олімпіад з фізики, математики, програмування та хімії, то скоріше за все клас, в якому навчатиметься дитина, буде складатися з дітей, які швидко освоюють точні науки. Тож викладач в такому класі матиме змогу швидко дати дітям те, що вимагає шкільна програма, а в час, який залишиться, давати більш поглиблені речі — якщо й не на рівні міжнародних олімпіад, то на значно вищому рівні, ніж у звичайних школах. Це мені так здається. Хто навчався в таких ліцеях, може подумати, що програма, яку вони проходили, є шкільною. Але насправді в більшості шкіл програма значно слабша, і найкращий учень будь якої типової школи знає математику, фізику та програмування значно гірше, ніж середній учень у класі з призерами всеукраїнських та міжнародних олімпіад з вищезгаданих предметів.

в більшості шкіл програма значно слабша, і найкращий учень будь якої типової школи знає математику, фізику та програмування значно гірше, ніж середній учень у класі з призерами всеукраїнських та міжнародних олімпіад

Воно все так, при переході у львівський фізмат ліцей відминники зі звичайних шкіл вчаться перший рік на 6-7 з 12.
По програмі, вони проходять математику з 1-2 курсу універу (в них крім вчителів вчать викладвчі з універу).
І ніби все круто, але коли такі приходять в універ то перший рік/два вчаться на 5 а до 4 курсу вже на 3. Звичайно що не всі, але це дуже поширено, я добре памятаю як викладачі їх попереджали що так буде.
По кар’єрі там взагалі повний рандом, особливо в ІТ.
Тому я б за технічною освітою в школі не гнався, головне це база типу англійської, фізкультури й пов’язаних гуртків, вміння вчитись самостійно і презентувати думки.

, головне це база типу англійської, фізкультури й пов’язаних гуртків

Найкращий спосіб це забезпечити — переїхати жити в англомовну країну до моря чи океану, температура води в якому не опускається нижче 26 градуси за шкалою Цельсію. Мову дитина вивчить так само добре як громадяни країни, в якій проживає, а щоденне плавання забезпечить дитину фізкультурою. В якості додаткових гуртків добре зайдуть пляжний волейбол, стрибки з пірса у воду та серфінг. В Карибському морі є кілька острівних країн, державною мовою в яких є англійська. Я перевіряв на сайтах погоди, біля кожного з тих островів температура води в морі протягом року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія. Словом, залишилося лише дочекатися нашої перемоги, коли відкриють кордони, і переїхати жити на якийсь із тих островів.

Щось не дуже віриться про перші 2 роки універу

А якщо твоя дитина не буде мати хисту і мотивації к задротству і ноулайфу? Це ж треба мати не тільки здібності але і підходящі риси характеру.
Тому що, для того, щоб дитина після школи мала хороший для подальшого життя розвиток не обов’язково ставати олімпіадником.
Це із серії, що для того, щоб мати хорошу фізичну форму і здоров’я не обов’язково іти в олімпійський резерв країни. Перші роки звичайно будеш випереджати всіх своїх peers. Але з часом буде тільки гірше здоров’я.

В такому випадку взагалі немає сенсу заморочуватися з вибором школи — переїду на берег моря чи океану, температура води в якому протягом року не опускається нижче 26 градусів за шкалою Цельсія, та буду щодня пектися в пляжного волейбола, плаватиму в теплому морі або океані та крутитиму сальтухи з пірса в теплу чисту морську воду.

Та давно вже пора замість виїдання мозку всьому форуму :)

Ну так до повномасштабного вторгнення ворогів дружина за кордон не хотіла, а зараз прикордонники не випускають.

а потім буде вже пізно. Так і будемо все життя на форумі слухати що краще всього жити десь, де сам автор цих звернень не живе.

Так, звісно, буде сумно, якщо буде пізно.

Знаючи математику, фізику чи програмування на рівні призера всеукраїнських олімпіад, учень захоче оптимізувати витрати часу, який безтолково витрачається в звичайній школі, і вступить до ліцею

Хаха
Швидше буде вчитись 1 годину в день і ще 6-7 грати в Доту/ВоВ/що там зараз діти грають.
В кращому випадку почне готуватись до європейського вузу або гроші заробляти

Тут згоден. Молодший брат срібного призера міжнародної олімпіади з фізики, з яким я знайомий, також вступив до УФМЛ — його туди взяли як переможця обласної олімпіади з фізики (брат свого часу на олімпіаді тієї ж області зайняв друге місце). Але старший брат у ліцеї приділяв багато уваги навчанню, і поїхав на міжнародну олімпіаду. Молодший же брат більше приділяв уваги комп’ютерним іграм, і на міжнародну олімпіаду не потрапив.

Школа, в якій навчається дитина, має знаходитися не далі ніж за 800 метрів від дверей помешкання, в якому дитина живе.

В чем проблема? Я в школу на метро ездил каждый день

Та чомусь зараз не прийнято третьокласників самих відпускати їздити громадським транспортом. Знову ж таки, не знаю кому як, а мені поки що не вдається вкласти дитину спати, поки не вклалися спати ми з дружиною. А ми раніше одинадцятої не вкладаємося. Виходить, що дитина не виспиться, якщо розбудити її раніше, ніж ми встаємо зараз.

Та чомусь зараз не прийнято третьокласників самих відпускати їздити громадським транспортом

Да, сейчас опасные времена. В 90-е было куда безопаснее.

Отвози на машине

Якось немає бажання у заторах стояти.

Я працюю віддалено, тож особисто не бачив, але брат дружини, який працює водієм, розповідає, що затори великі.

Знакомая отдавала малого в платную школу, куда ходят дети депутатов-прокуроров. Школа офигенная, туалеты — зашибись. Но проблема — детей абсолютно не учат, если дети не заинтересованы. Не сделал домашнее — ну ничего, потом как-нибудь.
Затем возникли финансовые проблемы, пришлось перводить в обычную.
Школа — совковая, туалеты — кошмарные.
Учителя аналогично — ничему не учат, в классах дети пыряться в смартфоны.

Мораль: мы пришли к кризису начальной системы образования, которая была основана на знании, чистописании и зубрежке. Сейчас ничего знать особо не надо — куча информации в интернете, важнее найти п понять. Чистописание заменила клавиатура, а тик-ток убил зубрежку на корню.

Что делать — совершенно непонятно, но явно что что-то надо.

Сейчас ничего знать особо не надо — куча информации в интернете

В интернете сейчас куча г-на, а не информации. Нет ни фундамента, ни структуры, ни курса, ни эффективности.

Ну вот для этого и нужно учиться работать с информацией, что по идее и учат в ВУЗах

Ми теж розглядали цю американську школу, але пішла дитина у Мандаринку. Школу вибирали дуже просто — має бути повного дня і по вчителям і директору. Мені дуже сподобалась директор і наша майбутня вчителька, у них був (і є) запал і любов до дітей. Для початкової школи це найважливіше, як на мене. Хотілося комфортного середовища. Знання мене не хвилюють — для мене важливіше, щоб у дитини була впевненість у собі й навички взаємодії з соціумом.
Державні школи не розглядали взагалі, клас по 30 дітей — нонсенс. Вчителі також не отримують таку ж зарплату, як у приватній.

А що не так з 30 дітьми?

Вчитель не може якісно приділити увагу

Вчитель не може якісно приділити увагу

А я к же ми в СССР і в дев’яності вчилися, коли і було по 30 людей у класі?

Я пам’ятаю своє навчання у 90-ті у школі. Воно було неякісним, на жаль. Найкраще, що було, — коли клас ділили на менші групи для вивчення англійської. От з англійською у мене все було супер як раз. А так, що пам’ятаю: відкрили підручник на сторінці.. параграф... ось таке приблизно навчання. При цьому я не кажу, що вчителі були жахливі — ні, були різні.
Але я точно пам’ятаю, що мені не вистачало пояснень, деталізації, можливо, більше уваги на якійсь темі. Це неможливо технічно, коли урок 45 хвилин, а дітей 30. Кожного спитати і пояснити, якщо щось незрозуміло? Не-мож-ли-во.
У мене потім був маленький (семестр) досвід викладання в університеті. Група 20+ людей, предмет англійська мова. Ви собі уявляєте цей процес?

Я пам’ятаю своє навчання у 90-ті у школі. Воно було неякісним, на жаль. Найкраще, що було, — коли клас ділили на менші групи для вивчення англійської.

І я пам’ятаю своє навчання, воно було дуже якісним. Поглиблене вивчення англійської, заняття кожен день + німецька два рази на тиждень. Регулярні поїздки по всій країні в дитячі табори + виїзди в Європу. Брав участь в обласних олімпіадах майже зі всіх предметів, по деяким і на загальноукраїнських, грав за школу у волейбол, футбол і баскетбол на області. При цьому був десь п’ятий-шостий по оцінкам у класі з 30+ осіб.

Не-мож-ли-во.

Як бачимо, можливо. Доречі, з 30 осіб ніколи не буває 30, завжди деякі хворіють або відсутні по іншій причині.

Ми точно про 90-ті говоримо?
У нас ніяких поїздок не було — ні по Україні, ні по Європі. І це також школа з поглибленим вивченням англійської мови. До речі, я щось не пригадую, що у 90-ті були школи, де вивчали 2 іноземні мови. здається, це вже потім була реформа і таке зробили. У мої шкільні роки (1987-1997) такого не було.

До речі, я щось не пригадую, що у 90-ті були школи, де вивчали 2 іноземні мови.

В нас вивчалися ще за часів СССР, причому у лінгафонному кабінеті. Відкрив сайт школи, так зараз там вже 3 мови вивчають. Гадаю, таке є навіть не у всіх приватних школах.
www.kanivschool6.com/istoriya-shkoli
Cпеціалізоване вивчення англійської мови — з першого класу. З п’ятого класу починається вивчення французької та німецької мов. У 10-му та 11-му класах викладаються спецкурси англійською мовою: країнознавство, література Англії та Америки, ділова англійська.

У нас ніяких поїздок не було — ні по Україні, ні по Європі.

Це дивно, мені здається у всіх були виїзди. Моя дружина два рази їздила у Європу від своєї школи, я один. А по Україні, то кожного літа: Крим декілька разів, Одеська область, Львівська область, навіть не пам’ятаю вже всі поїздки.

Крутезна школа у вас була. Моя київська 92 — не така

Гімназія Тараса Шевченка на печерську
Починаючи з першого класу профільна французська
Потім з 5-го англійська
і 8,9,10 класи це німецька
І так це були лихі 90-ті школа державна була і вона мені здавалась самою звичайною
інша справа що були зальотні які переводилиись до нас і на довго не затримувались бо «навантаження було за велике». Все відносно короче

Мандаринка — неплохой вариант начальной школы. Вполне стоит своих денег. Из минусов (инфа примерно 3 года назад) надо было контролировать, чему именно они учат детей, поскольку проявляли склонность к режиму «не хочет учиться — не надо» и уклончивым ответам про успеваемость ребёнка. Решалось разговором с директором школы (мандаринки, не общеобразовательной) в контексте «а ну-ка расскажите, за что я вам плачу деньги», после чего ситуация исправлялась.

Тут ще треба якось чекнути, щоб середній рівень родин учнів у класі був рівний.
Бо коли я навчався у школі, то на паралелі було 4 класи, і ось у «А» клас відібрали дітей «умовної інтелігенції» (повні родини, більшою мірою не виробничі професії батьків і т.п.) та дітей із родин «персона віп-віп, у неї є джип-джип», по міркам міста звісно. А в усі інші класи паралелі — дітей простого пролетаріату.

Ну і тут не хотілося б бути передупередженим, але в результаті так воно +/- і склалося, якщо дивится на розподіл по класам тих, хто пішов у ПТУ або на призов одразу після випуску, замість повноцінного вступу до ВУЗу.

Соррі, читав по діагоналі бо забагато тексту, можлиов щось не так зрозумів.
1. Перші роки приватна школа буде набагато краще — комфортні приємні умови і уважне відношення вчителів важливіше всього іншого. Дитині в першу чергу повинно подобатись в начальній школі — це закладає відношення на довгі роки. А ще важливо що приватні школи на повний день, і не треба вже в 2 забирати дитину додому і сидіти з нею.
Потім вже в старших классах важливіше правильне конкурентне середовище. А які там класи, туалети чи їжа відходить на третій план. Хоча не знаю, мабуть переходити із приватної школи в державну може бути доволі трамватичним досвідом.
2. З іншого боку нема сенсу ізолювати дитину від социуму в якому їй потім жити. Це все одно не вийде, і дитина просто не буде знати як вирішувати свої потреби не в «тепличних» умовах.
3. Якщо є проблема в грошах, то 2,5к далеко від стелі в укр айті, і я так думаю що виділівши час на підготовку до співбесід навіть в поточних умовах можна знайти роботу на +900 долларів, і питання грошей відпаде, буде легше наважитись.

офтоп. Дуже структуровано викладено ваші роздуми. Дивуюсь, що не заробляєте більше.

Дякую!! А з приводу доходу, це складна тема, де думок та історій на десяток таких статей, але краще мабуть ні )
Останні кілька років багато пишу. Як на мене, то не дуже талановито. Хочу і можу краще. Тож просто продовжую писати, напрацьовую досвід.
Мені дуже подобається писати, зараз неспішно пишу книги, готуюсь до публікації через кілька років, але іноді мене непокоїть чи правильно я проводжу своє життя. Навіщо і для кого я пишу і який це має сенс та цінність?
Може краще просто піти в гори і насолоджуватися до кінця життя неймовірно яскравими світанками замість того, щоб сидіти в тихій порожній кімнаті навпроти екрану і тикати по кнопках...

світанками можна насолоджуватись лише на світанку

Если автор все для себя решил, то к чему этот тред?

По теме: выбирать школу с прицелом на 12 лет вперед — оверхед. Ты же не устраиваешься на одну работу на всю жизнь, а в зависимости от твоих текущих навыков и приоритетов меняешь её.

Я думаю, такой подход справедлив и по части школ. Когда ребенку 6 лет, ему предстоят в первую очередь 4 года начальной школы, главную скрипку в которой играет учитель начальных классов. За эти 4 года ребенок должен раскрыться, показать свои таланты и навыки. Имя школы, её рейтинг ВНО здесь вообще неважны.

Затем, к 5 классу нужно думать об уклоне. Если школа уже с каким-то уклоном, надо оценить к пятому классу интерес ребенка к предмету, на который у школы уклон. Если его нет — менять школу, на то, что будет ребенку более интересно, а лучше узнать об этом еще в классе 3-4, чтобы было время подготовиться.

Территориальная привязка с пятого класса и выше уже перестает действовать. Открываются возможности поступления в лицеи/гимназии, где вообще нет начальной школы, на конкурсной основе. Имхо, если у ребенка есть способности, надо двигать туда. Например, в Одессе есть известный на всё СНГ «Ришельевский лицей» с уклоном на точные науки, куда, имхо, показано поступить ребенку с навыками в математике. В Киеве наверняка тоже есть какие-нибудь известные государственные лицеи, куда сложный конкурс.

В таких учреждениях атмосфера меньше всего напоминает армию или зону. Там во внутриклассном обществе модно интересоваться чем-то, не зазорно быть умнее других. Скорее напоминает группу института, куда по своей воле люди пришли получать знания и знакомства. В такой среде и нужно находиться, чтобы не растерять мотивацию к обучению.

Ну а в старшей школе готовиться к поступлению в ВУЗ. Если будет цель идти в заграничный ВУЗ — три года более чем достаточно, чтобы подтянуть язык. Можно будет опять сменить школу на что-то платное и «международное», чтобы иметь аттестат нужного образца для безболезненного поступления куда-то на запад. Если ВУЗ украинский, то при правильно выбранной специализации с учетом интереса ребенка, сдать ВНО на высший балл не составит труда.

Короче говоря, нужно держать руку на пульсе. Серебряной пули я здесь не вижу. Мир меняется, образование тоже.

На самом деле просто голова полна мыслей и часть из них (рили, лишь часть) захотелось вытащить на обсуждение. Также я понимаю, что чутка глаз замылился и мне нужно услышать больше мнений.
Собственно тут я сейчас слышу много толковых мыслей, правда! Ну и немного наивно мечтаю плойку выиграть )

Выберите что вам больше нравится.

Я завжди дивився на не на «топовість» закладу освіти, а на його рейтинг за олімпіадниками та ЗНО. Бо я знаю ліцеї значно «крутіші» ніж той, де вчиться донька (на сайті обіцяють native speaker teacher!), у яких англійську, наприклад, читають так, що «спикінг» це коли написав діалог і читаєш (!) його біля дошки. В той час як моя донька виходить до дошки з однокласниками і розмовляє без бумажки. Звісно, вони готуються, але і вчитель може втручатися у діалог та щось запитувати (англійською).

Ну і не забувайте істину, що неможна навчити, але можна навчитись. І це ваша відповідальність, як батька — мотивувати та підтримувати у самостійному шляху навчання. Бо задача вчителя — заінтересовувати предметом, направляти, давати знання. А дитина повинна брати. Тобто це парна робота батьків з вчителем. Батьки мають значно більший вплив на мотивацію, ніж вчитель. Вам вона довіряє найбільше, з вами живе, від вас залежить. Вчителя вона бачить лише в школі (хоча і від вчителя багато чого залежить).

Також, якщо вчитель з якихось причин, дає недостатньо, дитина ще не може це зрозуміти, дитина не може тут щось зробити, і це відповідальність батьків — щось вирішити, від зміни вчителя (закладу) до репетиторів.

Соціум, що складається повністю з дітей успішних батьків — швидше за все, буде соціумом, в якому у більшості дітей, батьками серед іншого виховується: підприємницький дух, лідерство, впевненість, успішність, дипломатичність, тактовність, критичне мислення та успіх. Це ті цінності та навички, якими заповнюється простір та якими діти обмінюються тут!

Це не навчить дітей програвати. Та трохи скривить реальність. Яка доволі важка та сувора. В Україні бізнес — це не розвиток ідеї. Це боротьба з бюрократією. З нечесними конкурентами. З державним апаратом.

Моєму піздюку 7. Навчався у непоганій державній харківській школі у гарного вчителя у 1му класі.
Я не його батько, тому мені незнайомі ваші переживання. Я до нього ставлюся як до дитини, не більше. І аналізуючи 1й клас, я можу сказати, що і державної школи цілком достатньо. Найбільшим відкриттям для мене стало те, що йому потрібен якийсь спорт. Бо енергію треба кудись діти. І це набагато важливіше школи.

По-друге. У державної школи державні правила. Якщо школа йде на карантин, будьте готові, що ваша дитина винесе вам мозок. Чи ви готові до цього? Чи може буде краще віддати ті 900$ аби дитина вам дала змогу заробити 2500$, а не виправдовування перед менеджером видумляти)
У знайомої доньці 6.
В Києві навчалася в приватній школі. Здається, вони жодного разу не йшли на карантин. І дистанційного навчання там нема. І дитина в школі до 19, чи навіть більше. І там є спортивні секції якійсь.

Вам треба набагато більше факторів брати до уваги, ніж описані вами вище. Треба спілкуватися з батьками першокласників і з приватних шкіл, і з державних. І поки ваша донька у 1му класі, їй ще зарано говорити про освіту, якщо вона не вундеркінд, звісно. Вона буде соціалізуватися. Справжня освіта почнеться з 4го чи 5го класу.

Може ви для себе оберету якусь «гібридну форму».
1-3 клас державна школа. Потім до 9го приватна. З 9го ПТУ або держ ліцей, або знов державна школа.
І грошей накопичете, і дитина почне розуміти, чого вона хоче. Може вона не схильна до поглиблених вивчень філософії, а любить математику? Нехай у свої 10 років зробить перший вирішальний вибір, яку освіту їй отримувати, та чого вона хоче взагалі.

Моєму піздюку 7.

Я знаю що дехто такими словами називає дітей, але «як ви яхту назвете — так вона і попливе».

Хм, і ні слова про % російськомовних дітей в одній і другій школі.

Ничего себе заявочки. А что русскоязычные дети чем-то хуже? Не достойны учиться с ребенком такого уберУкраинца с большой буквы «У» как вы?

Одна з причин з якої деякі мої знайомі віддають перевагу державній школі — це поширена думка, що раз у AISU (платних школах) серед учнів є діти послів та депутатів і загалом дуже високий відсоток дітей дуже забезпечених батьків, то дитину дрібного підприємця чи простого айтішника там можуть булити або дитина буде почуватися неповноцінною через те, що не двічі на рік їздить на дорогі курорти, а всього раз на рік до Єгипту і у неї простішій телефон і немає яхти.

правда

Дуже хотілось бы почути цікаву (або сумну) історію яка стоіть за цим ствердженням.

Десь з середніх класів точно будуть мірятися.
Молодші не так помітно але дружити домами теж не потягнете.
Інша можлива проблема наркотики. Ну благо якісніші.

Везіть дитину за кордон.
І то не знаю. Судячи з того що дівчинка і хочете ростити чуттєвого гуманітарія.
Вам видніше

Ми ходили в умовно безкоштовну муніципальну школу але продвинуту. Вчилось багато дітей місцевих «олігархів» (не Київ) та депутатів.
Головний булінг не від дітей, а яжемамок. Серйозно. Діти нормальні. А ці домогосподині помішані на вихованні дітей та якщо дитина не входить у їх стандарти починається жорсткий булінг.
Після пів року навчання прийшлось перевестись у приватну на дістагційній формі. Там дуже подобалось, але навантаження на батьків капець.
А взагалі потім дізнався що є малесенькі приватні школи де навчаються очно по 5-10 дітей у класі і школа більш схожа на приватний клуб. Туди складно попасти, але от такого усього нема

Якщо в Києві то чого не 145/Уфмл або ще якийсь з престижних ліцеїв? Там освіта не така дорога і дуже якісна. За 890 долларів на місяць можно її на таксі кожен день відвозити)

Так наче ж школа тільки по місцю проживання?

А, я не в темі, а це давно так? Як тоді ліцеї учнів набирають взагалі?
P.S. Уфмл і 145, справедливості заради, не з 1 класу наче, але є і ті ліцеї що з першого беруть)

З приводу ліцеїв не знаю, а ось державні школи зобов’язані взяти всіх хто проживає близько до неї (там вузький перелік будинків), а на вільні місця, що «залишились», набирає решту бажаючих, найчастіше на підставі особистих домовленостей з директором, якщо Ви розумієте про що я. В ЛОГОСі наприклад зараз по 40 дітей у класі та по 2 вчителі.

З приводу ліцеїв чесно, не цікавився, але вивчу питання якщо буду встигати бо з моєю уважністю до цього питання — на це доведеться вбити пару вечорів, але чесно кажучи я прямо дуже захопився атмосферою і подачею в AISU і навряд чи ліцей зможе виграти у них. Плюс якісна білінгвальність для мене дуже важлива і якось спочатку хотілося ближче до будинку, щоб дитина могла пішки в якийсь момент сама почати добиратися або велосипедом.

Ну якщо поступати в згаданий вами Оксфорд то після ліцеїв набагато більше шансів бо рівень дітей набагато вищий. Деякі мої однокласники вступили в Оксфорд, Кембріджу, декілька знайомих з паралелі до Міту. Також багато знайомих(і, власне, я) вступили до Німеччини, Франції, Швейцарії(можливо імена не такі гучні, але в топ 50 рейтингу університети входять). Як на мене — це чудовий вибір хоча для 1 класу їздити може й буде важко. Я в 5 класі їздив з Троєщини до Печерську щодня і дуже втомлювався від цього

АІСУ школа молода, їй лише кілька років, але я дуже впевнений (роздивившись її під мікроскопом), що серед її випускників дуже багато хто вступить до Європейських університетів. Вони з тих рідкісних шкіл, які вже акредитовані за програмою міжнародного бакалаврату (IB), яка є буквально трампліном до Європейських університетів.
І справді це прям дуже зручно, що вона під носом і що там можно вчитись не переводячись зі школи до школи з першого класу і одразу з першого класу вчитись білінгвальності.

Мову вивчити набагато легше ніж математику чи фізику, рівень викладання яких в класичних ліцеях вище. Сдати тоєфл на 90+(для чого достатньо курсів) і в багато універів вже проходиш. Я пам’ятаю коли свого часу сдавав SAT та SAT Subject (зно в америку так би мовити) і центр здачі був в якійсь американській школі де викладання було англійської(думаю не та що в вас). Люди звідти(і зі схожих школі, там декілька таких було) дійсно знали англійську, але валили обов’язкову математику та свої профільні предмети на Sat subject. Не знаю чи ваша школа така, але в мене залишилося таке враження від цих англомовних школи що крім мов там нічого не вчать
P.S. Це, знову ж, стосується радше старших класів, не знаю чи є така різниця для молодших

+1
У нас відкрили з 4 іноземними неподалік
Теж насос грошовий

Білінгуал без середовища спірно

Ні. Просто по місту проживання — дитину зобов’язані прийняти, а не по місту проживання — не зобов’язані. Якщо у школі є вільні місця у відповідному класі (це вирішує керівництво школи), то можуть і взяти з іншого району, заборони немає.

Тож, все на розсуд керівництва, просто «місцеві» мають приоритет.

Достатньо прийти до школи і побачити роботи дітей, котрі розвішані по стінах і в яких вони торкаються тем толерантності, екології, взаємоповаги, милосердя, співпереживання, прощення і стане ясно, що тут атмосфера набагато тепліша. Тут приємно, тепло і комфортно.

тобто HR ростити?

у багатьох своїх психологічних проблемах та комплексах або у своїх траблах у відносинах — звинувачує батька. Навіть сам факт відсутності батька

Кордони закритті, всі розумні і в кого є можливість відправили жінок з дітьми подалі.

І поки кордони закриті... хоча, вже нема сил говорити про це. Я не розумію нащо це треба, але нікому це нічого гарного не робить

Підписатись на коментарі