Поширені помилки у вимові англійських слів та як їх уникати. Поради не від учителя

Мене звати Юрій Івон, я співпрацюю з компанією EPAM як Senior Solution Architect. Окрім питань, безпосередньо пов’язаних з інженерією програмного забезпечення, мене також дуже цікавить вивчення англійської мови.

У коментарях до моєї попередньої статті про поширені помилки в англійській мові були побажання щодо матеріалу про виправлення помилок безпосередньо у вимові. І дійсно, це помітна проблема навіть в IT-сфері. Найгірше в таких помилках те, що вони ускладнюють процес комунікації, тому що немає гарантії, що ваша неправильна вимова буде зрозуміла людям з іншої країни. Якщо є стандарти мови, то краще їх дотримуватися, тож розбираймося.

До кожного слова я буду наводити приблизну українську транскрипцію та посилання на приклади вживання носіями.

Перед тим як почати, хотів би звернути увагу на декілька моментів:

  • Стаття не про нюанси англійської фонетики та точність вимови тих чи інших звуків, а про вимову слів. Якщо ви скажете слово procedure як «пресі́джер» із жорстким українським акцентом, то вас скоріш за все відразу зрозуміють, але якщо ви натомість скажете «процедьюр», то вже не факт.
  • Стаття спирається на варіанти вимови з US English.
  • Українські транскрипції наведені виключно для орієнтира і не мають на меті точно передавати особливості англійської фонетики. На жаль, не всі добре знають міжнародний фонетичний алфавіт.
  • Для слів, які по-різному вимовляються залежно від значення, я не буду наводити посилання на приклади вживання, тому що на youglish.com пошук можливий тільки по написанню слова без додаткового контексту.

Проблеми з наголосом

Почнемо зі слів, де найчастіше «страждає» наголос. І перша група таких слів, де наголос має бути на останньому складі, але багато хто цього не знає:

  • Command /kəˈmænd/ (каме́нд) — найчастіше чую, як колеги роблять наголос на перший склад і, в результаті, слово звучить ближче до «comment».
  • Control /kənˈtroʊl/ (контро́л).
  • Effect /əˈfekt/ (ефе́кт).
  • Mature /məˈtʃʊr/ (мечу́р) — і ніяк не «ме́йчур».
  • Percent /pərˈsent/ (персе́нт) — «пе́рсент» буде так саме неправильно, як і в українській «до́цент». І пам’ятаємо про те, що звука «ц» в англійській майже немає.
  • Report /rɪˈpɔːrt/ (рипо́рт) — в цьому і наступному слові наголос на останньому складі незалежно від того іменник це чи дієслово.
  • Support /səˈpɔːrt/ (сапо́рт).

А тепер про слова, де наголос завжди має бути на першому складі, але, знову ж таки, багато хто з не носіїв мови каже по-іншому:

  • Calendar /ˈkæləndər/ (кéлендер) — і ніяк не «кале́ндар».
  • Category /ˈkætəɡɔːri/ (кéтегорі) — іноді здається, що в нас кожен другий каже «каті́горі», що є зовсім неправильно.
  • Comment /ˈkɑːment/ (ка́мент) — це реально «дзеркальне» слово з «command», тому що багато хто каже його з наголосом на останній склад і виходить дуже схоже на «command». А з «командою», як я й писав раніше, симетрична ситуація.
  • Login /ˈlɔːɡɪn/ (ло́гін) — хоч у нашому середовищі всі звикли говорити з наголосом на другий склад, в «оригіналі» наголос на першому. Хочу звернути увагу, що тут мова йде про іменник, оскільки дієслово пишеться окремо — log in.
  • Mandatory /ˈmændətɔːri/ (ме́ндеторі) — дуже часто в цьому слові ставлять наголос будь-де, але не там, де треба.
  • Model /ˈmɑːdl/ (мадл) — якось спостерігав ситуацію, коли через вимову цього слова як «маде́л» американець тільки з третього разу зрозумів, що мають на увазі.
  • Origin /ˈɔːrɪdʒɪn/ (о́ріджин).
  • Variable /ˈveriəbl/ (ве́ріебл) — тут помилкові вимови зазвичай звучать як «веріе́йбл» або «вера́йабл», навіть не знав, до якої групи помилок віднести.

Є слова, в яких наголос залежить від того іменник це чи дієслово. Ось декілька прикладів, де в іменниках буде наголос на перший склад, у дієсловах — на останній:

  • Export
  • Import
  • Present
  • Record

Проблеми з голосними звуками

Ще одна велика група помилок — плутанина з голосними звуками. І найперше, на що б я хотів звернути увагу — слова, в яких буквосполучення «ea» насправді звучить як «е», а не «і»:

  • Bearer /ˈberər/ (бе́рер) — «бірер» буде більше про пиво, ніж про те, що ви хотіли сказати 😊.
  • Header /ˈhedər/ (хе́дер) — я щось не чув, щоб хтось на «head» казав «хід» (новозеландців не беремо до уваги), чому тоді більшість каже на це слово «хідер»?
  • Realm /relm/ (релм) — достатньо рідковживане слово, але ті, хто працює з Identity and Access Management, можуть бачити його досить часто.
  • Tear — так, у сенсі «сльоза» там є звук «і», але в IT-контексті воно частіше вживається як дієслово в словосполученні «tear down» і звучить як /ter/.

Продовжимо групою слів, яку би я умовно назвав «ай і ей». Також зверніть увагу, що у всіх цих слів наголос на першому складі.

  • Binary /ˈbaɪnəri/ (ба́йнері).
  • Bind /baɪnd/ (байнд).
  • Fatal /ˈfeɪtl/ (фе́йтл).
  • Hybrid /ˈhaɪbrɪd/ (ха́йбрид).
  • Item /ˈaɪtəm/ (а́йтем).
  • Private /ˈpraɪvət/ (пра́йвет).
  • Trial /ˈtraɪəl/ (тра́йел).
  • Finite /ˈfaɪnaɪt/ (фа́йнайт), але водночас infinite /ˈɪnfɪnət/ (і́нфінит).
  • Sign /saɪn/ (сайн), але водночас signal /ˈsɪɡnəl/ (сі́гнал).

А тепер слова, в яких навпаки — не носії часто кажуть «ай» або «ей», але насправді їх там немає:

  • Analysis /əˈnæləsɪs/ (ене́лизис).
  • Determine /dɪˈtɜːrmɪn/ (дитьо́рмін).
  • Driven /ˈdrɪvn/ (дрівн).
  • Engine /ˈendʒɪn/ (е́нджин).
  • Entry /ˈentri/ (е́нтрі).
  • Façade /fəˈsɑːd/ (феса́д).
  • Image /ˈɪmɪdʒ/ (і́мидж).
  • Novice /ˈnɑːvɪs/ (на́віс).
  • Pivot /ˈpɪvət/ (пі́вет).
  • Percentage /pərˈsentɪdʒ/ (персе́нтидж).
  • Premise /ˈpremɪs/ (пре́міс).
  • Service /ˈsɜːrvɪs/ (сьо́рвіс).
  • Tier /tɪr/ (тір).
  • Signature /ˈsɪɡnətʃər/ (сі́гнечер) — і не «сайнечер», і не «сігнейчер».

Слова, де буква «a», самостійно або в сполученнях, читається як «о»:

  • Also /ˈɔːlsəʊ/ (о́лсоу) — а «алса», як дехто вимовляє — це ulcer, що означає «виразка».
  • Authentication /ɔːˌθentɪˈkeɪʃn/ (осентіке́йшн).
  • Authorization /ˌɔθərəˈzeɪʃn/ (осорізе́йшн) — іноді в третьому складі може бути «ай» замість «і».
  • Automatic /ˌɔːtəˈmætɪk/ (отоме́тік).
  • Alter /ˈɔːltər/ (о́лтер).
  • Fault /fɔːlt/ (фолт).
  • Fraud /frɔːd/ (фрод).
  • Install /ɪnˈstɔːl/ (інсто́л).
  • Launch /lɔːntʃ/ (лонч).
  • Pause /pɔːz/ (поз).
  • Raw /rɔː/ (ро).

Проблеми з приголосними звуками

Тепер розглянемо деякі типові проблеми з приголосними. Буквосполучення «ch» в англійській має декілька різних варіантів вимови, але дуже рідко звучить як «х». А в словах, які запозичені з грецької, зазвичай вимовляється як «к»:

  • Archive /ˈɑːrkaɪv/ (аркайв) — звісно ж, не «арчів».
  • Architecture /ˈɑːrkɪtektʃər/ (аркітекчер).
  • Echo /ˈekəʊ/ (е́коу) — «ехо», «ечо» — все мимо.
  • Technical /ˈteknɪkl/ (те́кнікл).
  • Synchronous /ˈsɪŋkrənəs/ (сі́нкренес) — в цьому слові крім звука «ch» роблять й інші помилки, але вимова не така складна, як видається.
  • Hierarchy /ˈhaɪərɑːrki/ (ха́єраркі) — ситуація схожа на попереднє слово, не все так страшно, як може здаватися на перший погляд. Навіть якщо не паритись з акцентом і українською сказати «хайра́ркі», то носіям буде зрозуміло.
  • Character /ˈkærəktər/ (ке́ректер) — але водночас char (і в контексті програмування теж) вимовляється через «ч».
  • Schema /ˈskiːmə/ (скі́ма).
  • Schedule — а ось тут цікава ситуація: слово має грецькі корені, але потрапило в англійську через французьку. Тому в Британії та деяких її територіях кажуть «шедьюл» /ˈʃedjuːl/. Однак у Штатах та Канаді набагато частіше можна почути «скеджул» /ˈskedʒuːl/. Чому так склалось? Є декілька версій, але я не буду в них занурюватись.

Продовжимо словами, де наші земляки кажуть букву «ц», якої в англійській фонетиці майже немає. Щось схоже на «ц» можна почути, наприклад, у слові howitzer, але це екзотика. Якщо ви англійську букву «c» в будь-якому слові вимовляєте як «ц», то ви помиляєтесь:

  • Cell /sel/ (сел).
  • Accept /əkˈsept/ (аксе́пт).
  • Concept /ˈkɑːnsept/ (ка́нсепт).
  • Process /ˈprɑːses/ (пра́сес) — тут також є нюанс з наголосом. Хоча і є варіант дієслова з наголосом на останньому складі, але в значеннях із нашої сфери воно все-таки на першому, незалежно від того, іменник це чи дієслово.

І закінчимо секцію проблемними приголосними, які не читаються. Зазвичай це відбувається в буквосполученнях «mb», «mn», «bt», але є й інші випадки.

  • Breadcrumbs /ˈbredkrʌmz/ (бре́дкрамз).
  • Column /ˈkɑːləm/ (ка́лем).
  • Debt /det/ (дет).
  • Dumb /dʌm/ (дам).
  • Receipt /rɪˈsiːt/ (рисі́т).
  • Scenario /səˈnæriəʊ/ (сене́ріо).
  • Subtle /ˈsʌtl/ (сатл).
  • Susceptible /səˈseptəbl/ (сасе́птебл).
  • Thumb /θʌm/ (сам).

Проблеми з закінченням -ed

Ще одна поширена проблема — неправильна вимова закінчень «-ed» в дієсловах. Не носії як правило намагаються завжди вимовляти голосний звук цього закінчення: «воркед», «оупенед». Детальні правила можна знайти тут, а я підкреслю найважливіше — голосний звук у закінченні дієслів «-ed» вимовляється тільки якщо «базове» слово закінчується на t або d:

  • Loaded /ˈloʊdəd/ (лоудед).
  • Painted /ˈpeɪntəd/ (пейнтед).
  • Posted /ˈpəʊstəd/ (поустед).
  • Waited /ˈweɪtəd/ (уейтед).

У всіх інших випадках голосного звуку в кінці не повинно бути:

  • Allowed /əˈlaʊd/ (елауд) — так, це слово звучить так само як «aloud».
  • Called /kɔːld/ (колд).
  • Liked /laɪkt/ (лайкт).
  • Worked /wɜːrkt/ (уоркт).

Інші проблеми й рекомендації

Настав час «фаталіті» — слів, які звучать зовсім не так, як пишуться:

  • Chaos /ˈkeɪɑːs/ (ке́йас) — це можна було віднести до розділу зі словами грецького походження, але проблема тут не тільки в «ch».
  • Genre /ˈʒɑːnrə/ (жа́нра) — за несподіваністю вимови стоїть десь поряд зі suite...
  • Height /haɪt/ (хайт) — а «хейт» — це зовсім інше слово.
  • Key /kiː/ (кі) — не «кей», і навіть не «кій», а просто «кі». Для множини, відповідно, треба казати «кіз», бо «кейс» — це case, а не keys. Здавалося — елементарне слово, але я досить часто чую, як в ньому помиляються.
  • Procedure /prəˈsiːdʒər/ (пресі́джер) — не «процедуре» і не «процедьюр».
  • Pseudo /suːdəʊ/ (сю́доу) — так, в буквосполученні «ps» на початку слова перша буква як правило не вимовляється.
  • Queue /kjuː/ (кью) — не треба вигадувати зайві звуки, просто «кью». На практиці від колег доводилося чути «кьюі», «кьюе» і навіть «куєує»...
  • Purchase /ˈpɜːrtʃəs/ (пьо́рчес) — так і хочеться прочитати «пурче́йз», але це буде неправильно.
  • Suite /swiːt/ (суі́т) — одне з найбільш неочевидних слів. Слово «suit» дійсно читається як «сют» і означає «костюм», але «suite» вимовляється так само як «sweet» і означає «набір», «комплект», і т.д.
  • Thorough /ˈθəroʊ/ (сароу) — тренуємо звук [θ].
  • Unique /juˈniːk/ (юні́к).

І бонусом — декілька географічних назв з несподіваною вимовою:

  • Illinois /ˌɪləˈnɔɪ/ (ілино́й) — сам якось здивувався по прильоту в Чикаго, що в назві штату останню букву не вимовляють.
  • Arkansas /ˈɑːrkənsɔː/ (а́ркансо) — схожа ситуація.
  • Greenwich /ˈɡrenɪtʃ/ (гре́нич) — а тут логіка вимови загубилась в століттях...

Остання рекомендація в цій статті буде на тему скорочення «cannot»: якщо не впевнені у своїй вимові — не скорочуйте, кажіть «кен нот». Тут можна зіштовхнутись з такими проблемами:

  • Якщо ви дотримуєтесь американського варіанту і кажете «кент», то є висока ймовірність нерозуміння «це все-таки can чи cannot», через те, що кінцева «т» в розмові може «загубитись». Носії відрізняють їх за наголосом у реченні: якщо наголос на основному дієслові («I can do it»), значить заперечення немає, а якщо на модальному — то є («I can’t do it»). Якщо ви впевнені, що завжди зможете дотримуватись цього простого правила — супер, якщо ні — дивіться вище.
  • Якщо дотримуєтеся британського варіанту, то все ще гірше :) Грань між «can’t» і найгрубішою лайкою дуже тонка, і найпростіше її пояснити через довжину звука «a». У цензурному слові цей звук довше: «каант». Різна довжина одного й того ж звука в різних словах дуже нехарактерна для української, тому тут можуть бути великі проблеми. Якщо вам цікаво розібратися із британською вимовою — дивіться відео.

Тут я, мабуть, зупинюсь, адже й так уже немало написав. Якщо такий формат цікавий — буду писати ще на тему англійської мови.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось76
До обраногоВ обраному34
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ще пропустили одну часту помилку, це звук «i» читають завжди, як «і» навіть у тих словах, де він повинен звучати, як и, невимушено. За цим легко ідентифікувати росіян і українців.

Фонетичні проблеми — окрема тема. В цій статті я розглядаю випадки, коли ціле слово читають не так, як треба. Про фонетику можна буде щось написати — там багато є про що сказати, але я поки що не знаю як цей матеріал подати у вигляді статті. Тут скоріш відео знімати треба :)

Дякую, було дуже юзфУл

Fax, Facts теж інколи соромно буває))

Не тупые, поймут и так.

Ще на цьому тижні чула — я кажу catEgory а американці кажуть cAtegory

Гарна стаття. Лайк!
Проте, даруйте якщо був неуважним, не розкрита тема sheet, spreadsheet ;-)

Sheet та spreadsheet — це більше про проблеми з вимовою окремих звуків, стаття трохи не про це. Може коли-небудь і на тему звуків щось напишу, але це буде складніше :)

Юрію, Ви проробили величезну роботу: саме ці помилки змушують викладачів та викладачок англійської плакати у подушку вночі та хапатися за серце вдень. Дякую Вам. Ваша стаття привернула мою увагу. Водночас, хочу звернути Вашу увагу на деякі моменти:
1. звук schwa не вимовляється ні як звук /а/ (цитую із Вашої статті /kəˈmænd/ (каме́нд); /ˈtraɪəl/ (тра́йал); /ˈsɪɡnəl/ (сі́гнал)), ні як звук /о/ (kənˈtroʊl/ (контро́л); /ˌɔːtəˈmætɪk/ (отоме́тік)), ані як звук /і/ (/əˈnæləsɪs/ (ене́лізіс); /ˌɔθərəˈzeɪʃn/ (осорізе́йшн); /əkˈsept/ (аксе́пт). Оскільки Ви взялися до такої невдячної і складної роботи передачі звучання українськими звуками, то у препозиції до наголошеного складу звук schwa можна передати через /е/. У ненаголошеній позиції український звук е наближується до звуку /и/ і дещо редукується (=скорочується час його вимови), це ж притаманне звуку schwa, який у ненаголошеній постпозиції навіть може випадати, як от у signal та authorisation. У російській мові звук /э/ наближується до звуку /и/ (або нашого /і/), до речі російська літературна вимова і-каюча. Тому російськомовні часто замінюють schwa на /і/. У перших двох випадках передачі schwa через /а/ та /о/ спрацьовує візуальне сприйняття слова, тобто його написання. Мабуть це ж і спонукало Вас написати ось це: /ˈkætəɡɔːri/ (ка́тегорі). Тут маємо широкий нерудукований звук /е/ у першому складі, якщо вже передавати через українську.
2. англійський звук /ɪ/ звучить близько до українського /и/, у якому, як Ви мабуть знаєте злилися давні звуки /і/ та /ы/. Що англійський, що український звук мають однакову артикуляцію (високо-середнє підняття, передній ряд), на відміну від російського звуку /ы/ (високе підняття, середній ряд). Ось тут у Вас вдала передача: /rɪˈpɔːrt/ (рипо́рт); а ось тут — ні: /ˈkætəɡɔːri/ (ка́тегорі), /ˈlɔːɡɪn/ (ло́гін), /ˈmændətɔːri/ (ме́ндеторі), /ˈveriəbl/ (ве́ріебл), /ˈɪnfɪnət/ (і́нфінит) тощо. А ось тут протиріччя у Вас /ˈɔːrɪdʒɪn/ (о́ріджин). Гадаю, у Вас може бути дуже ікаюча вимова.
3. закінчення -ed має таку транскрипцію /ɪd/. Помилка, яку Ви описали, притаманна російськомовним і слова зазвичай звучать як /воркєт/, бо російський звук /э/ пом’якшує приголосні + у російській мові кінцеві дзвінкі оглушуються: хлеб як хлєп. В українській же мові навпаки закінчення вимовляються твердо, тому типова помилка україномовного українця (аж не віриться, що я таке пишу!!!) одзвінчення закінчення -ed у глухій позиції, тобто замість /t/ кажуть /d/. Але іноземці зазвичай толерують таке, бо на розуміння слова як правило це не впливає.
4. звук /ɝ/ або /ɜ/ російськомовні вимовляють як літеру ё. Мабуть намагаються піти через звук /э/, а він пом’якшує приголосну і тому так виходить: /dɪˈtɜːrmɪn/ (дитьо́рмін), /ˈsɜːrvɪs/ (сьо́рвіс). Тут і справді важко знайти відповідник, бо цей звук відсутній в українській та російській. Україномовні замінюють його на /е/ і дещо виграють, бо, як я зазначала раніше, український е не пом’якшує приголосні.

звук /ɝ/ або /ɜ/ російськомовні вимовляють як літеру ё. Україномовні замінюють його на /е/ і дещо виграють

в цьому випадку «йо» звучить ближче до оригіналу, ніж «е». А в деяких діалектах англійської це взагалі той самий звук (en.wikipedia.org/...​mid_central_rounded_vowel) Не знаю, що це за українці, які принципово змінюють звуки, аби тільки не як у росіян.

Дякую за розгорнутий коментар! Але, як я і писав на початку статті, я не мав на меті якомога точніше передати нюанси англійської фонетики українськими буквами. Ці транскрипції тут виключно для орієнтиру. Ось, наприклад, є людина, яка не розбирається в IPA і не має часу дивитись відео на кожне слово. Як їй швидко зрозуміти, чи її вимова «аналайзіс» близька до правди? Буде в мене написано «енелізіс» чи «енелезіс» — суті не змінить.

Але якщо ми вже занурились в тонкощі передачі англійської фонетики українськими буквами, дозволю собі не погодитись з деякими твердженнями:
1.

звук schwa не вимовляється ні як звук /а/

Як тоді бути словам genre, sсhema, extra, sofa, та іншим? Навіть нейтиви пояснюють schwa через скорочений /ʌ/. Хоча в залежності від оточення і наголосу він може бути схожим ще на «е» і на «и», як ви і написали.

2. Не дивлячись на те, що українська «и» та англійський звук «i» мають схожий механізм вимови, звуки все-таки різні. Я для прикладу різниці використовую російське «пыль», українське «пил» і англійське «pill». І останнє, до речі, в мене не звучить як «peel», з англійською вимовою в мене все гаразд ;) Якщо можна провести таку аналогію, то для мене українська «и» звучить як щось середнє між українскьою «і» та російською «ы», в той час як англійський звук «i» — як щось середнє між українськими «і» та «и». Тому в залежності від оточуючих звуків та наголосу його можна передавати однією з цих букв.

Доречі, спочатку я всюди написав «и», а потім почав читати і зрозумів що щось не так — «имидж», «ентри», «пивет»... Хоча зараз бачу, що в деяких місцях можна «и» повернути.

3.

закінчення -ed має таку транскрипцію /ɪd/

Не тільки — в американській англійській може бути як /ɪd/ так і /əd/. en.wiktionary.org/...​iki/-ed#Alternative_forms

Помилка, яку Ви описали, притаманна російськомовним і слова зазвичай звучать як /воркєт/

Здається, ви не так зрозуміли помилку. Вона тут в тому, що в слові «worked» вимовляють голосну в закінченні. Буде це «воркєт», «воркед», «воркєд» — все одно невірно і ріже нейтивам вухо, бо повинно бути «воркт» (або «уоркт», бо зараз ще мені будуть писати що я w невірно передаю українськими буквами :)). Навіть «воркд» в цьому випадку я би не вважав помітною помилкою.

4.

Україномовні замінюють його на /е/ і дещо виграють

Якнамене, «дитермин» буде далі від оригіналу, ніж «дитьормін» чи «дитьормин».

Я трохи пізніше передивлюсь українські транскрипції, може і має сенс деякі зміни зробити.

Юрію, я думаю, я одразу зрозуміла Ваш намір щодо передачі траскприпції українською і мені було дуже важливо, що Ви прописали дісклеймер на початку статті. Впевнена, що Ви знаєте, що це дуже суперечлива тема і думаю, що зважуючись на цей крок, Ви усвідомлювали, що це може викликати певний резонанс у коментарях. Я не засуджую цей крок і не ставлю його під сумнів. У мене інша мета. У своїй статті Ви вказуєте на помилки чи неточності у вимові і мені це до душі. В Україні довгий час панувала традиція граматично-перекладацького методу, де роль фонетики зводилася до нуля. І досі, на жаль, є викладачі та викладачки, які вважають, що фонетика — це зайва річ і українцям не слід працювати над вимовою та акцентом, вони лише гаятимуть час. Мовляв, навіщо? Українців і так усі розуміють. Дуже гарно, що Ви зробили цей допис, прошу продовжуйте. Ви робите добру справу. Зі свого боку, я прагнула теж вказати Вам на певні неточності чи поширені фосилізовані помилки, які зводять викладачів та викладачок англійської із розуму, як тренерів та тренерок акценту. Гадаю, Ваш запис приверне увагу багатьох, тому хочу, аби передача була максимально близька до істини (хоча, апріорі, це неможливо, бо, наприклад, кількість голосних в англійській налічує 20 фонем, в українській — 6, у російській — 5 (згідно з школою Щерби — 6). У нас із Вами одна мета та ми на одній стороні барикад. Навмисно це прописала, бо хочу вести із Вами дискусію, а не суперечку.
Тепер щодо різниці у вимові російськомовних та україномовних, вона є і про це треба говорити, аби допомогти людям більше дізнатися про особливості своєї вимови і підвищити рівень розпізнавання таких вимов носіями. Це природно, що україномовний замінятиме англійські звуки на звуки своєї рідної мови, як російськомовний (відсилка на коментар Івана) Мабуть, це неправильно, що свій коментар я зробила через призму диглосії, бо українська картина англійських акцентів є значно складнішою: я можу розповісти про україномовних поляків, наприклад, проте таких особливостей я не побачила у передачі звуків, тому і проігнорувала паралелі із тією ж польською.
Щодо Вашого запитання про вимову schwa у фінальному ненаголошеному відкритому складі, то це дуже слушне зауваження. Звук і справді наближений до редукованого /ʌ/, цей феномен, до речі, у німецькій називається dark schwa і відбувається із ненаголошеним -er у фінальній позиції. У загальному американському варіанті англійської таке ж закінчення ротасизоване, тобто вимовляється із «відтінком» звука /r/ як от у developer. Те саме притаманне звуку /ɝ/, про який ми теж говорили. Але тут є один нюанс: звук schwa наближений до, проте не вимовляється як чистий /ʌ/. Якщо пояснювати дуже спрощено таку вимову: то ми починаємо як /ə/ і виходимо на /ʌ/. По суті, це звук посередині. Діток у дитячому садочку навчають такої вимови за допомогою такої аналогії: потяг їхав із пункту /ə/ до пункту /ʌ/, але не доїхав і зупинився посередині. Такої фонеми нема в українській і звісно українці можуть просто замінювати її на /а/.
Тепер щодо цього: «Якщо можна провести таку аналогію, то для мене українська „и“ звучить як щось середнє між українскьою „і“ та російською „ы“, в той час як англійський звук „i“ — як щось середнє між українськими „і“ та „и“. Тому в залежності від оточуючих звуків та наголосу його можна передавати однією з цих букв.» Маєте рацію щодо української, щодо англійської, то тут слід зазначити, що є дві фонеми /iː/ та /ɪ/. Українці схильні їх заміщувати на /і/ та /и/ відповідно.
Щодо Вашого зауваження про вимову -ed як /əd/ у деяких регіонах США, то зверніть увагу, що тут знову маємо звук schwa, який у цій позиції наближується до англійського /i/. Навіть самі носії визнають, що різниці між такою вимовою майже немає. hinative.com/questions/15088584 Але це не чистий звук /е/, це знову посередині у цій позиції слова. Аби не мучити студентів такими нюансами, викладачі та викладачки вдаються до спрощення і узагальнення.
І щодо останнього: переслухайте вимову приголосних /s/ та /t/, вони там м’які чи тверді? :) Тільки без упереджень :) І звуку /й/ там нема у цих словах (посилання на коментар Івана).

Дякую за детальні пояснення! Мені завжди подобається конструктивна критика і можливість подискутувати з фахівцем. Але я хотів би ще прокоментувати декілька моментів, бо зі сторони може скластись враження, що в мене були деякі помилки або неточності, яких я не робив :). І до того ще є пару речей для дискусії.

1. Я не мав на увазі, що schwa у фінальному відкритому складі вимовляється як чистий /ʌ/, інакше навіщо було б писати інший символ в транскрипції? :) Я говорив про те, що в цих випадках звук коректно було б передати через українську «а», що Ви і підтвердили.

2.

щодо англійської, то тут слід зазначити, що є дві фонеми /iː/ та /ɪ/.

Так, саме тому я і наводив приклад peel і pill. Основна моя думка тут — що вираз англійського /ɪ/ в усіх випадках через українську «и» не виглядає коректним, тому в залежності від ситуації я б писав або «i» або «и».

3.

зверніть увагу, що тут знову маємо звук schwa, який у цій позиції наближується до англійського /i/

А ось тут цікаво. В цих двох прикладах в закінченні -ed я чую щось ближче до «и»:
youglish.com/...​8938103/loaded/english/us
youglish.com/...​0006115/waited/english/us

А в цих — до «е»:
youglish.com/...​7900868/loaded/english/us
youglish.com/...​0280074/waited/english/us

Звісно це неповноцінні «и» та «е», але саме через те, що можна почути різне, я і вважаю не принциповим що писати для «-ed» закінчень — «и» чи «е».

4.

І щодо останнього: переслухайте вимову приголосних /s/ та /t/, вони там м’які чи тверді?

Тут Ви напевне про слово «determine»... Моя логіка тут така — такого звука в українській немає, але його треба якось підкреслити.
— Якщо я напишу «е» — то це не буде передавати відмінність цього звуку від інших. І, погодьтесь, «ферст», «перчес» далекі від того як воно повинно бути насправді.
— Якщо я напишу «ё» — скажуть що такої букви в українській немає і будуть праві, хоча цей російський звук трохи ближчий до того, що треба, ніж «е».
Тому я і спробував написати якусь імітацію, яка б звернула увагу на те, що цей звук відрізняється від інших «e». Комусь це здається дурним — добре, хай запропонують щось краще (я не про Вас, а про коменти які я на інших ресурсах бачив). Я сподіваюсь на те, що людина, яка зацікавилась уточненням того чи іншого слова, послухає відео за посиланням, а не буде вимовляти просто так як написано в українській транскріпції.

Для мене найкрінджова помилка: lose vs loose.
Але я найчастіше припускаюсь помилок а-ля «дата»-«дейта» чи «боді»-«баді», тобто британська-американська вимова.

Мені lose vs loose не так сильно вухо ріже, все одно звучить схоже і з контекста буде зрозуміло. Доречі data і в Штатах залежно від регіону по-різному вимовляється.

А где же самая частая ошибка, характерная для всего пост-совка и, как ни странно, итальянцев: произносить окончания -ing как «инг», а не носовое «ин»?

Эта ошибка не такая «кринжовая» и характерна не только для пост-совка и итальянцев. Я могу припомнить еще поляков и немцев, которые произносят конечную «g». И думаю, она в целом характерна для народов, у которых «как пишется так и читается». В целом я ее не включил, потому что посчитал незначительной на фоне всего остального. Как минимум к непониманию оне не приводит :)

Кстати, американцы нередко вместо g в этом случае ставят апостроф. Нередко видел в так сказать нативных текстах.

www.youtube.com/watch?v=Oe_KplcpYlA&t=2s

The Prime Minister is well known for her dancing

Як же так, нейтів і допустився такої помилки!

Слушне зауваження, у деяких нейтивів зберігся цей звук, і все одно з розумінням немає проблем. Але, по правді кажучи, це не дуже поширена «фішка» в англомовному світі. Навіть на Кворі про це питали :) - www.quora.com/...​nounced-as-sɔŋg-Is-this-a

Когда наши «нэйтивы» говорят «будь ласка, розмовляйте на українській», мы тоже будем считать это языковой нормой или всё-таки артефактом суржика и ошибкой?
Тем паче, что в следующем предложении он не произносит «g» в том же слове «dancing».

В англійській мові безліч діалектів і акцентів. Є, звичайно, однозначно помилкові речі, інші потрапляють в категорію варіативності. Питання, як вимовляти інгове закінчення — це одне з таких, не дуже критичних, питань. Якщо навіть серед нейтивів існує не зовсім консистентне вживання. А що вже й казати про не-нейтивів.
До речі, раз вже на те пішло, то нейтіви ніколи не вимовлять звук «θ» як «с», а «ð» як «з». Проте іноземці часто так говорять і їх за це не сварять. Тому що все і так зрозуміло.

Когда наши «нэйтивы» говорят «будь ласка, розмовляйте на українській», мы тоже будем считать это языковой нормой

краще говорити так, ніж взагалі не говорити українською. А взагалі, то 100% літературною мовою мають розмовляти хіба що диктори на радіо і ТБ. Звичайні люди у своїй мові завжди вживають певний відсоток суржику/діалектизмів. І це нормально, коли в розумних межах, звісно.

Колеги-румуни також вимовляють як «інг».

Бісить коли NuGet (new get) вимовляють як nugget (нагет). Особливо коли мітинг перед обідом ;-) Дякую за статтю.

В мене є матеріал про вимову назв тулів, брендів та скорочень, про NuGet там теж є, і про Git, який чомусь дехто «джитом» називає :). Думаю, через деякий час зроблю статтю.

Прочитав і зрозумів, що говорити англійською я, мабуть, не зможу ніколи...
Просто, якщо ти не знаєш якогось слова, то вгадати, як воно вимовляється, шанси не дуже великі.

Не все так погано, багато слів можна легко прочитати керуючись загальними правилами. Винятків є теж чимало, але через це втрачати мотивацію не треба :)

Наїзд: деякі слова мають два наголоси. Нічого поганого не бачу в тому, щоб відмічати обидва, хоча б у матеріалах для вивчаючих мову. Бо ж воно так вимовляється. А коли ніколи не чув — помилка в наголосі достатня, щоб пам′ять взагалі відкинула слово, а наступні намагання його вивчити — генерували блокування пам′яті як вектор помилки.

Найпоширеніша помилка у вивчені мов є намагання їх вчити по неповних даних. Як правильно: Не знаєш як читається — пропусти. Не знаєш як пишеться — пропусти. Якщо потрібно використати слово, але нема можливості піддивитися — краще забути.

Чому так: IT — це точна наука, ми звикли, що інформація цінна, що її не можна ігнорувати. І коли щось не зрозуміло — нам треба зупинятися і намагатися розділити незрозуміле на частини, підібрати аналоги. Такий процес навчання у точних науках, як то кажуть, аналітичний підхід. У гуманітарних науках процес інший: Ви маєте вже розуміти 90% контенту, тоді ті 10% що залишаються, будуть для вас доступними, усе інше треба безжально відсіювати. Тобто йти наверх треба по сходинках, а не намагатися перестрибнути поміж поверхами. Бо ж усе що перестрибнули — неодмінно про себе нагадає.

Про які саме слова з цього списку йде мова? Бо «два наголоси» в даному контексті має дві трактовки.

Пиши новий Dearest creature in creation, минулий бо застарів років на 200, а в тебе бачу хист

Супер! Всем кукумберам к прочтению обязательно)

Еще распространённая чисто восточноевропейская ошибка/детектор особенно связанная с -ed. На окончания *никогда* не ставится ударение. А -ed всегда окончание ☺️

Дуже корисно, дякую! За можливості продовжуйте :)

.

Препрошую, не зрозумів наїзд

Сорі, то я не так зрозумів. Думав, що ви кажете в множині case вживати)

Занадто багато неточностей. Багато де не правильна транскрипція.

Які саме неточності? Всі транскрипції взяті з www.oxfordlearnersdictionaries.com, не я їх вигадав.

Determine, наприклад. Він ж не зовсім так вимовляється. Але насправді описати словами важко, деякі букви майже не вимовляються.
В цілому стаття цікава. Дякую!

Якщо ви про українські транскрипції, то я на початку статті написав

Українські транскрипції наведені виключно для орієнтира і не мають на меті точно передавати особливості англійської фонетики

 І дійсно, багато нюансів англійської фонетики нашими буквами передати неможливо. Але основна ідея тих транскрипцій така — якщо хтось ще не знає фонетичного алфавіту (IPA) і йому важко на слух повторювати те, як кажуть нейтиви, хай він краще каже як написано в цих транскрипціях, ніж видає щось рандомне типу «детермайн». Ну і просто по них можна «прицілюватись», а за деталями — розбиратись з IPA і слухати youglish.

Підписатись на коментарі