Про отримання клієнтських оплат ФОП на 3-й групі — з нововведеннями від 1 серпня 2022 року

Привіт всім! Мене звати Костянтин Красноухов, я — фінансист, аудитор та консультант з 24-річним стажем, 4 роки з яких — у міжнародній аудиторській фірми Deloitte в податково-юридичному відділу, а також фаундер консалтингової компанії «Красноухов і партнери». Ми надаємо підтримку різним компаніям в якості зовнішніх фінансових директорів/менеджерів, податкових консультантів, аудиторів та бухгалтерів.

Ми вирішили підготувати для айтівців податкову консультацію з найбільш поширених питань, зокрема з урахуванням останніх змін у законодавстві України, які набули чинності 1 серпня 2022 року. Хоча, як виявилося, кардинальних змін не відбулося, але деякі уточнення все ж такі були зроблені. Зокрема, ми маємо теперь нове законодавство про електронні гроші, і ми розглянемо як і на що це вплинуло.

Застереження: позиція, що викладена нижче, є нашою думкою як незалежних податкових експертів. Незважаючи на те, що ми впевнені, що наші висновки коректні та можуть бути використані для захисту у разі спору з податковими органами, не можна повністю виключати настання можливих негативних наслідків внаслідок такого спору. Відповідальність за рішення чи слідувати нашим рекомендаціям залишається за вами.

❗️ Ця консультація є актуальною на 1 серпня 2022 року. Ми не відповідаємо за можливі майбутні зміни законодавства, в зв’язку з якими наші висновки можуть втратити актуальність. Одними із таких змін, зокрема, можуть бути нововведення у сфері валютного регулювання. Ми будемо за можливості оновлювати наші висновки час від часу.

Якщо у вас є інший досвід або ви маєте питання — поділіться з нами в коментарях, ми їх врахуємо, внесемо зміни та/або роз’яснемо додатково.

Ця стаття є републікацією статті з нашого сайту. У разі, якщо ви хочете сконтактувати зі мною — напишіть мену через форму на нашому сайті.

Довідник з нашої оцінці ризиків:

Високий ризик: >50% ймовірності настання (донарахування при податковій перевірці)

Середній ризик: 10-50% ймовірності настання (податковий спір, суд тощо)

Низький ризик: <10% ймовірності настання (негативні наслідки малоймовірні)

Короткі відповіді на питання

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні, чи можна отримувати оплату на рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном без наступного переказу на банківський рахунок в Україні?

Отримання ФОП оплати від клієнтів за ІТ- чи інші послуги (крім транспортних та страхових, якщо сума разової операції перевищує еквівалент 400 000 грн) виключно на банківський рахунок в Україні, не є обов’язковим, і використання для отримання оплати рахунків у інших фінансових установах та іноземних банках прямо не заборонене.

Проте, через неоднозначність нормативних актів НБУ існує середній ризик, що у разі використання для отримання оплати рахунків у інших фінансових установах за кордоном (але крім банків) до ФОП може бути застосований штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень). Штраф накладається податковими органами при податкових перевірках, але не пізніше ніж через 3 роки з дня вчинення (останнього) порушення.

Отримання оплати від клієнта на рахунок в іноземному банку чи фінансовій установі з подальшим перерахуванням на банківський рахунок ФОП в Україні не знижує даний ризик, тому що фактичне виконання зовнішньо-економічного контракту не відбувається безпосередньо через банківський рахунок в Україні, що буде виявлено при податковій перевірці. Проте, даний ризик є значно меншим у разі отримання оплати електронними грошима (про що нижче).

Слід зазначити, що ФОП не може приймати оплату готівкою в іноземній валюті, крім окремих дозволених випадків у сфері надання міжнародних транспортних послуг.

2. Чи має право ФОП відкривати рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном?

Так, якщо відсутні заборони у країні відкриття рахунку — має, це прямо дозволене законодавством України.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця (рахунок типу «бізнес»)?

Чи є така необхідність — залежить від країни та окремого банку чи фінансової установи, тож ми рекомендуємо радитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

Як приватний, так і комерційний рахунки однаково створюють для ФОП додаткові податкові ризики, про які поговоримо в окремому матеріалі.

З метою зниження податкових ризиків та ризиків фінансового моніторингу для ведення господарської діяльності ми радимо ФОП відкривати тільки бізнес-рахунки.

4. Чи має право платник єдиного податку отримувати дохід на рахунки у міжнародних платіжних системах та фріланс-біржах (Revolut, Payoneer, Paypal, Wise, Skrill, Upwork тощо)?

З урахуванням можливих ризиків, зазначених у пункті 1 вище, отримання платником єдиного податку оплати від замовників на рахунки міжнародних платіжних систем не заборонене за умови, якщо:

  • такі платіжні системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи, і
  • вони відкривають такі рахунки або гаманці для збереження електронних грошей клієнтам.

Рекомендуємо перевіряти відповідність послуг таких систем таким критеріям у публічних офертах, що розміщені на їх сайтах, або у індивідуальних договорах з ФОП. Юридичну інформацію про деякі найпопулярніші системи платежів надано у Додатку нижче.

При цьому операції з оплати послуг ФОП за допомогою платіжних карток (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися за урахуванням наступного.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу, в тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем)?

ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу), але для іноземних покупців — в межах еквіваленту 400 000 грн від одного замовника за одним договором в один операційний день, та за умови кошти від оплати зараховуються на рахунок ФОП, відкритий у банку чи іншій фінансовій установі, що відповідає критеріям, зазначеним у пункті 4 вище.

В тому числі, це правило застосовується при отриманні ФОП коштів на рахунки міжнародних платіжних систем, у разі якщо таку операцію за випискою з рахунку можна ідентифікувати як операцію еквайрингу (поповнення рахунку ФОП напряму з платіжної картки покупця як оплата за продаж товарів чи послуг).

У разі перевищення ліміту еквіваленту 400 000 грн для оплати від одного іноземного покупця до ФОП під час податкової перевірки може бути застосований штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень), але не пізніше ніж через 3 роки з дня вчинення такого порушення.

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від покупця за товари та послуги (але крім здійснення оплати за обмеженим переліком товарів та послуг, яким наведений у нашому аналізі нижче):

  • готівкою безпосередньо ФОП (не через сервіси грошових переказів) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
  • платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу у місці продажу або інтернет-еквайрингу
  • на рахунок ФОП у платіжній системі, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію інтернет-еквайрингу (тобто переказ коштів безпосередньо з картки покупця на рахунок ФОП) згідно з випискою по такому рахунку.

При незастосуванні (П)РРО до ФОП може бути застосовано штрафи у розмірі 100% отриманої оплати при першому порушенні та 150% — при кожному наступному. Штрафи накладаються податковими органами при податкових перевірках.

7. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Така операція для корпоративних (бізнес-) карток не дозволяється, і може бути технічно заблокована банком.

Штрафи до ФОП за проведення таких операцій не передбачені.

8. Чи є якісь ризики, якщо при отриманні доходу стягнено банківські, платіжні (LiqPay, Wayforpay, Fondy, Stripe тощо) або агентські комісії (комісії маркетплейсів: Apple Store, Google Play тощо) чи іноземного ПДВ або податку з продаж (sales tax)?

Дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається в сумі до вирахування з нього будь-яких комісій на підставі виставлених клієнтам рахунків (або звітам посередників чи агентів). Суми комісій для ФОП є витратами, які не впливають на об’єкт оподаткування єдиним податком.

Утримання комісій банками чи іншими фінансовими установами не несе податкових ризиків, якщо утримання таких комісій відбувається з рахунку ФОП, що відкритий у фінансовій установі (тобто визнається безготівковим розрахунком).

Існує середній ризик, що утримання комісій агентами та посередниками з продажу (комісії маркетплейсів або за еквайринг без відкриття рахунку) може трактуватися податковими органами як проведення ФОП розрахунків у не-грошовій формі (тобто шляхом взаємозаліку) із оподаткування такої частини доходів за ставкою 15%, та загрожує ФОП-у примусовим переведенням на загальну систему та оподаткуванням його доходів за ставкою 18% ПДФО + 1,5% ВЗ з наступного місяця, що слідує за місяцем такої першої операції. А у разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

Суми ПДВ, в тому числі, іноземного, стягнені агентами чи посередниками (маркетплейсами) при продажу товарів чи послуг ФОП не впливають на об’єкт оподаткування єдиним податком. Проте, існує середній ризик, що податкові органи наполягатимуть на включення інших податків з продаж, утриманих з покупців під час продажу в іноземним юрисдикціях (США тощо), до бази оподаткування єдиним податком, із наслідками, що описані вище.

9. Коли та яким чином податкова перевірятиме, чи не занизив я свої доходи?

Для більшості ФОП єдиним ймовірним приводом для проведення податкової перевірки може бути тільки закриття ФОП. В інших випадках ймовірність податкової перевірки не перевищує 1%, і може бути спричинена помилками у податкових деклараціях, повідомленнями про порушення законодавства від інших органів (в тому числі банків та органів фінансового моніторингу тощо), у разі досягнення ФОП граничних обсягів обороту, для перевірки інформації, отриманої під час перевірки інших платників податків (контрагентів ФОП). До того ж діють й інші форми контролю за декларуванням доходів ФОП (фінмоніторинг тощо).

У разі проведення податкової перевірки перевірятимуться надані ФОП виписки по рахунках банків та фінансових установ, оригінали договорів та виставлених клієнтам рахунків (інвойсів) та/або актів наданих послуг та інші документи, що підтверджують задекларовані доходи. Наразі ФОП повинен зберігати для можливої податкової перевірки всю документацію починаючи з 2017 календарного року включно.

10. Чи має право ФОП-платник єдиного податку приймати оплату криптовалютами?

Ні, не може. Оплата криптовалютами вважаться розрахунком у формі, відмінній від грошової. Такі доходи мають бути включені до декларації про єдиний податок за ставкою 15%. Платник єдиного податку зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування (18% ПДФО + 1,5% ВЗ) з наступного місяця після здійснення такої операцій.

У разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

11. Що, якщо я не хочу показувати податковій виписку по моєму рахунку за кордоном або оплати у криптовалютах, але хочу задекларувати такі доходи та сплатити з них єдиний податок? Чи можу я просто збільшити свій дохід у декларації з єдиного податку?

У разі, якщо ФОП не надає до перевірки виписку про отримання оплати від покупців на рахунок у фінансовій установі, непідтверджені доходи у разі податкової перевірки можуть трактуватися податковим органом як доходи, отримані готівкою.

В такому випадку, є високий ризик застосування до ФОП штрафів і санкцій за незастосування (П)РРО як описано у пункті 6 вище.

Детальний аналіз

Матеріал даного розділу містить можливе тлумачення законодавства, що може бути використане вами самостійно для оскарження дій податкових органів у разі податкової перевірки та спору.

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні, чи можна отримувати оплату на рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном без наступного переказу на банківський рахунок в Україні?

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів виключно у банках України тільки у разі встановлення Нацбанком України граничного строку для таких розрахунків.

Слід відмітити, що відповідно до п. 2 ст. 1 цього Закону термін товар вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», згідно з яким товар — це не тільки будь-яка продукція, але й будь-які послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

В зв’язку з введенням на території Україні військового стану п.п. 142-143 постанови НБУ № 18 від 24.02.2022р. на момент написання цієї статті було встановлено граничний строк розрахунків 180 днів для всіх операцій, крім (1) винятків за поданням Кабінету Міністрів та окремих (2) операцій, сума за якими є незначною (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції), але крім ситуацій дроблення (операцій або оплат).

Винятки (1) з операцій, щодо яких не встановлюються граничні строки розрахунків, визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67. До таких винятків належить, в тому числі роботи та послуги (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, туристичні продукти (послуги), послуги оборонного замовлення та деякі операції з продажу товарів.

Під незначною сумою (2) слід розуміти порогову суму для підозрілих операцій, встановлену ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що для таких випадків становить 400 000 грн.

Таким чином, більшість ІТ- та інших професійних послуг, що надаються ФОП-ами на 3-й групі відносяться до винятків, стосовно яких граничні строки не застосовуються. У разі, якщо ФОП надає транспортні чи страхові послуги, до таких операцій також не застосовуються зазначені обмеження у разі, якщо разова сума операції не перевищує 400 000 грн.

Додатково, Положенням НБУ «Про заходи захисту та визначення здійснення окремих операцій в іноземній валюті» передбачено, що «розрахунки із зовнішньоекономічних операцій здійснюються виключно через рахунки в банках». Проте, це Положення на зазначає, чи маються на увазі рахунки виключено у банках України, використовувати рахунки в банках в інших країнах формально не заборонено.

Це положення прийнято НБУ на підставі ст. 12 Закону України «Про валюту та валютні операції», яким передбачені права Національного Банку впроваджувати такі валютні обмеження:

  1. обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті в межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України
  2. встановлення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
  3. встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу
  4. запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій
  5. резервування коштів за валютними операціями
  6. заходи відповідно до статті 71 Закону України «Про Національний банк України», винятковий перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України

До останнього пункту належать такі заходи: «Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками чи іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, у тому числі...

  • особливості підтримки ліквідності банків
  • застосування економічних нормативів
  • формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків
  • вводити обмеження на їхню (банків) діяльність, у тому числі...
  • обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб
  • а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема...
  • операцій з вивезення, переведення та пересилання за межі України валютних цінностей.»

Таким чином, на нашу думку, норми цього Положення слід розглядати виключно як обмеження на проведення валютних операцій на території України: на території України валютні операції із зовнішньоекономічних контрактів здійснюються лише через рахунки банків. Тобто це обмеження не поширюється на здійснення суб’єктами господарювання валютних операцій за кордоном, і не вносить обмежень на порядок використання суб’єктами господарювання інших видів рахунків за межами України, відмінних від банків (що узгоджується із змістом валютної лібералізації 2019 року в Україні).

Згідно з п. 3 цього Положення НБУ, воно «не регулює правовідносини з електронними грошима». Виходячи із норм цього Положення можна зробити висновок, що операції із використанням електронних грошей (про що нижче) не є забороненими та проводяться з урахуванням загальних обмежень валютного законодавства.

Слід зазначити, що згідно з п. 16 Положення НБУ «розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент — суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента — суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента — суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові — стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента — суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім пункту 16 розділу I цього Положення.»

Таким чином, отримання ФОП оплати від клієнтів за ІТ- чи інші послуги (крім транспортних та страхових, якщо сума разової операції перевищує еквівалент 400 000 грн) виключно на банківський рахунок в Україні, не є обов’язковим, і використання для отримання оплати рахунків у банках та фінансових установах за кордоном не є забороненим.

Проте, через неоднозначність нормативних актів НБУ з питань валютного регулювання існує середній ризик, що у разі використання для отримання оплати рахунків у фінансових установах за кордоном (крім банків) до ФОП може бути застосований штрафи за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень) (довідково: а для юридичних осіб — 25% від суми операції), як це передбачене ст. 162-1 КЗпАП. Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону «Про валюту та валютні операції» такі штрафи можуть бути застосовані не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення, і накладаються податковими органами за результатами податкової перевірки (див. пункт 9 нижче).

Слід зазначити, що виходячи із вищенаведеного, отримання оплати від клієнта на рахунок в іноземному банку чи фінансовій установі з подальшим перерахуванням на банківський рахунок ФОП в Україні ніяк не знижує такий ризик, тому що фактичне виконання зовнішньо-економічного контракту не відбувається через банківський рахунок в Україні.

2. Чи має право ФОП відкривати рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном?

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту та валютні операції» резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Будь-які заборони з цього питання на даний час законодавством не передбачені.

Отже, це можливо, якщо відсутні інші заборони у країні відкриття рахунку.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця (рахунок типу «бізнес»)?

Відповідно до податкового законодавства більшості країн всі доходи фізичних осіб, як від отримання зарплати, так і від здійснення підприємницької діяльності, оподатковуються в загальному порядку. Тому, на нашу думку, слід виходити з того, що ФОП-у не заборонено здійснювати комерційну діяльність з будь-якого свого іноземного рахунку, якщо тільки інше не передбачене:

  • законодавством країни, де відкривається рахунок,
  • правилами чи вимогами конкретного банку чи фінансової установи.

Ми рекомендуємо радитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

За наявною у нас інформацією на поточний момент у Польщі, наприклад, діють такі правила:

  • чи розмежовуються приватні та комерційні банківські рахунки — кожен банк вирішує самостійно (є банки, що розмежовують, є такі, що ні),
  • відсутні обмеження щодо ведення комерційної діяльності через приватні рахунки.

Отримання оплати на приватні рахунки, якщо у країні є обов’язок відкривати окремі рахунки для ведення підприємницької діяльності, може бути використано як доказ визнання ФОП факту, що такі доходи фактично є зарплатою із застосуванням іншого режиму оподаткування у країні, де ФОП тимчасово проживає чи де відкрито рахунок. Відкриття рахунку підприємця, навпаки, може створювати умови, за якими він повинен зареєструвати свою бізнес-присутність у іншій країні з метою сплати місцевого податку на доходи ФОП та ПДВ. Строки давності за такими ризиками можуть бути досить тривалими (від 10 років для ЄС). Аналізу цього питання ми присвятимо окрему статтю.

З метою зниження податкових ризиків та ризиків фінансового моніторингу для ведення господарської діяльності ми радимо ФОП відкривати тільки рахунки типу «бізнес».

4. Чи має право платник єдиного податку отримувати дохід на рахунки у міжнародних платіжних системах та фріланс-біржах (Revolut, Payoneer, Paypal, Wise, Upwork тощо)?

Питання ризику порушення порядку здійснення валютних операцій розглянуті у пункті 1 вище. В цьому пункті розглянемо, чи є додаткові ризики з точки зору платника єдиного податку.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні платник єдиного податку повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. Отже при отриманні доходів через міжнародні платіжні системи необхідно, щоб отримання платником єдиного податку доходу відбувалося 1) грошима (коштами) та 2) шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідно до п. 14.1.93 Податкового Кодексу кошти — це гривня або іноземна валюта. Відповідно до п. 5.3 Податкового Кодексу «інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами». Загальні поняття гривня та іноземна валюта надані у п. 1 ст. 1 Законі України «Про валюту та валютні операції»:

Іноземна валюта: а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

Національна валюта (гривня): а) грошові знаки грошової одиниці України — гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам’ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні; в) електронні гроші, номіновані у гривні.

Таким чином, отримання оплати на рахунки у банках та інших фінансових установах (в тому числі іноземних), в тому числі електронними грошима (починаючи з 07.02.2019 — дати набуття чинності цим Законом), відповідно до законодавства України відносяться до грошових розрахунків.

До 31 липня 2022 року

Інструкцією НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті було передбачене, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. При цьому у Інструкції використовується як поняття рахунок, так і банківський рахунок. Тобто для цілей визначення поняття безготівкові розрахунки, термін рахунок не обмежується виключно банківськими рахунками.

Таким чином, головною передумовою визнання форми розрахунку безготівковою було зарахування грошових коштів на рахунок ФОП у фінансовій установі незалежно від способу, яким була ініційована чи проведена така оплата (оплатою з рахунку платника, с картки платника або готівкою через касу банку тощо).

Після 1 серпня 2022 року

З 1 серпня 2022 року набув чинності новий Закон України «Про платіжні послуги», яким врегульоване визначення безготівкових розрахунків на рівні закону, а не підзаконного акту — це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Також статтею 64 цього Закону розширено перелік видів рахунків, що відкриваються у фінансових установах: до рахунків також відносяться й електронні гаманці для збереження електронних грошей. Отже, питання віднесення переказів електронних грошей до дозволеного засобу платежу для ФОП з 1 серпня 2022 року стало ще більше врегульованим.

Термін фінансова установа визначено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

Фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Відповідно до цього Закону, фінансові послуги — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Міжнародні платіжні системи надають клієнтам фінансові послуги з переказу грошових коштів за рахунок коштів клієнтів, й отже, такі операції є фінансовими послугами, а самі міжнародні платіжні системи — фінансовими установами.

Таким чином, отримання платником єдиного податку оплати від покупців за допомогою міжнародних платіжних систем є можливим за умови, що:

  • такі системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи,
  • такі системи відкривають рахунки своїм клієнтам, та
  • така оплата надходить на рахунок платника податку для зберігання грошей, відкритий у таких платіжних системах (тобто).

Виходячи з характеру операцій та реєстрації найбільш популярних міжнародних платіжних систем у найбільш прозорих та розвинених юрисдикціях, які завжди мають законодавство про ліцензування фінансових послуг, скоріш за все всі міжнародні платіжні системи мають всі необхідні ліцензії. Проте у разі податкового спору можуть знадобиться відповідні юридичні докази.

Ми рекомендуємо перевіряти дотримання даних умов у публічних офертах таких міжнародних платіжних систем, що розміщені на їх веб-сайтах, або у індивідуальних договорах з ФОП, та зберігати таку інформацію разом з виписками за попередні періоди у разі закриття рахунку. У Додатку нижче надаємо інформацію, що може стати в пригоді.

Звертаємо вашу увагу, що при цьому операції з зарахування оплати на рахунок ФОП напряму з платіжних карток замовників (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися з урахуванням наступного.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу, в тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем)?

Виходячи зі змісту й тлумачення норм законодавства, що були наведені вище, у разі, якщо договір (операція) еквайрингу передбачає зарахування коштів від оплати картками на рахунки ФОП, відкриті у банку або будь-якій іншій фінансовій установі, в тому числі міжнародній платіжній системі, такий розрахунок для ФОП є «безготівковим».

Відповідно до п. 321 положення НБУ «Про здійснення операцій із валютними цінностями» фізичні особи-підприємці мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір, під яким розуміється сума порогової операції для цілей фінансового моніторингу у 400 000 грн (п. 2 Розділу І).

Відповідно до п. 1.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, електронний платіжний засіб — це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Платіжний пристрій — це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою. Програмно-технічний комплекс самообслуговування — пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира). Поняття пристрою не є обмеженим, і може включати будь-якій комп’ютер, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», що діє з 1 серпня 2022 року: електронний платіжний засіб — платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Платіжний інструмент — персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції. Платіжна інструкція — розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Платіжна операція — будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Таким чином, ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу), проте для іноземних покупців — в межах еквіваленту 400 000 грн від одного покупця за одним договором в один операційний день, та за умови, якщо кошти надходять на рахунок ФОП у банку або фінансовій установі, що відповідає умовам, зазначеним у пункті 4 вище.

У разі перевищення ліміту еквіваленту 400 000 грн для оплати від іноземного покупця до ФОП можуть бути застосований штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень), як це передбачене ст. 162-1 КЗпАП. Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону «Про валюту та валютні операції» такі штрафи можуть бути застосовані не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення, та накладаються податковими органами за результатами податкової перевірки (див. пункт 9 нижче).

Додаткові пояснення щодо ідентифікації операції інтернет-еквайрингу при отриманні коштів на рахунки міжнародних платіжних систем за допомогою платіжних карток надані у наступному пункті.

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані використовувати (П)РРО, крім (1) здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або (2) сервісів переказу коштів, а також крім розрахунків в межах (3) обмеженого переліку операцій.

Відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що була чинною до 31 липня 2022 року, дистанційне обслуговування — комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта. Згідно п. 10.1 цієї Інструкції таке обслуговування може здійснюватися за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування. Відповідно до ст. 1 Закону «Про платіжні послуги», що набув чинності з 1 серпня 2022 року, дистанційна платіжна операція — платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації, а засіб дистанційної комунікації — засіб комунікації, що використовується у процесі... ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача. Таким чином, дистанційне обслуговування — це спосіб розпорядження рахунком з боку покупця.

Таким чином, з урахуванням викладено у пункті 4 вище, (П)РРО не застосовується при переказі коштів за послуги за допомогою дистанційного обслуговування (якщо ініціатором платежу є клієнт) з рахунку клієнта у банку на рахунок ФОП у банку чи іншій фінансовій установи.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, переказ коштів — це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (в тому числі коли ініціатор та отримувач є однією особою). Відповідно до діючого з 1 серпня 2022 року Закону України «Про платіжні послуги», переказ коштів без відкриття рахунку — платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Виходячи з наведеного вище, не вимагається застосування (П)РРО у разі отримання ФОП-ом оплати через сервіс переказу коштів (в тому числі через міжнародні платіжні системи), як готівкою та в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на рахунок ФОП у банку чи фінансовій установі, якою може виступати сам сервіс переказу коштів (або міжнародна платіжна система). В такому випадку, обов’язок з реєстрації операції за допомогою (П)РРО покладено на український сервіс переказу коштів чи українську банківську установа, що надає таку послугу (наприклад, фіскальний чек видає Нова Пошта), а іноземні сервіси не підпадають під регулювання цим Законом.

До окремих операцій за переліком, при розрахунку за які не вимагається застосування (П)РРО (ст. 9 Закону), відносяться (надаємо майже повний перелік, але не всі операції для вас будуть релевантні):

  • торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, але крім:
    • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
    • лікарських засобів,
    • виробів медичного призначення,
    • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,
    • дорогоцінного каміння, в т.ч. органогенного утворення та напівдорогоцінного,
  • торгівля продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, крім категорій товарів, зазначених вище,
  • продаж проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів (крім приміського транспорту),
  • продаж проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів,
  • продаж проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю,
  • продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
  • продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів,
  • продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу та за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення,
  • продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів,
  • продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Незважаючи на вищенаведене, ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прямо передбачає, що розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо вимагають застосування (П)РРО, в тому числі при замовленні та оплаті товарів та послуг через інтернет (п. 2 ст.3 Закону). Як ми вже зазначали у пункті 5 вище, до електронних платіжних засобів відносяться також платіжні картки. А термін «тощо» в контексті статті 2 Закону охоплює інші замінники готівкових коштів (крім жетонів і карток платіжних систем — талони, ваучери тощо), що використовуються при продажу через торгові чи подібні автомати. Подібний підхід було нещодавно підтверджено 16.04.2021р. Верховним Судом у справі № 520/7835/19.

Відповідно до наведеного вище, застосування (П)РРО може бути обов’язковим у разі отримання оплати від клієнтів за допомогою платіжних карт на рахунок ФРП у міжнародних платіжних системах, якщо така послуга надається такими платіжними системами, та інформація про такі оплати може бути ідентифікована у виписках по рахунках таких платіжних систем. Зокрема:

  • якщо платіж здійснюється у 2 етапи — спочатку зарахування коштів з платіжної картки на рахунок клієнта, а потім — перерахування коштів на рахунок ФОП (тип операції «переказ коштів з рахунку на рахунок» у виписці по рахунку ФОП) — така операція не вимагає застосування (П)РРО;
  • якщо платіж здійснюється за допомогою платіжної картки відразу на рахунок ФОП (тип операції «платіж карткою (за товари, роботи, послуги)» у виписці по рахунку ФОП — послуга інтернет-еквайрингу міжнародної платіжної системи) — така операція вимагає застосування (П)РРО на загальних підставах.

У виписках PayPal:

Direct Credit Card Payment — платіж карткою (інтернет-еквайринг)

Express Checkout Payment — платіж у 2 етапи (з рахунку на рахунок)

Отже, застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від покупця за товари та послуги (крім зазначених у переліку вище):

  • готівкою безпосередньо ФОП (не через сервіси грошових переказів) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
  • платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу у місці продажу або інтернет-еквайрингу
  • на рахунок ФОП у платіжній системі, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію інтернет-еквайрингу (переказ коштів безпосередньо з картки покупця на рахунок ФОП) згідно з випискою по такому рахунку.

При незастосуванні (П)РРО до ФОП може бути застосовано штрафи у розмірі 100% отриманої оплати при першому порушенні та 150% — при кожному наступному. Штрафи накладаються податковими органами при податкових перевірках.

7. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ положення НБУ «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», що були чинними до 1 серпня 2022 року, корпоративні (бізнес-) картки застосовуються виключно для здійснення платіжних операцій та зняття готівки. Аналогічні норми містяться й у новому положенні НБУ «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (п.п. 103 та 105), що набуло чинності з 1 серпня 2022 року.

Банки-емітенти зобов’язані обмежувати та несуть відповідальність за проведення операцій, не передбачених цим положенням.

Штрафи до ФОП за проведення таких операцій не передбачені.

8. Чи є якісь ризики, якщо при отриманні доходу стягнено банківські, платіжні (LiqPay, Wayforpay, Fondy, Stripe тощо) або агентські комісії (комісії маркетплейсів: Apple Store, Google Play тощо) чи іноземного ПДВ або податку з продаж (sales tax)?

Відповідно до ст. 291.1 Податкового Кодексу об’єктом оподаткування єдиним податком для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду (крім процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходів, отриманих від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності — що оподатковуються в загальному порядку за ставкою 18%+1,5% ВЗ).

Суми сплачених чи утриманих комісій є витратами ФОП, які не повинні впливати на об’єкт оподаткування єдиним податком. Якщо при отриманні оплати банки, інші учасники платежу, агенти або посередники утримують з ФОП будь-які комісійні винагороди, дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається в сумі до вирахування таких комісій. Зокрема, для ФОП, що надають послуги, доходами є, звичайно, суми згідно з виставленими та оплаченими замовниками рахунками, а продажу через агента чи посередника — звітами такого агента. Аналогічну думку висловила й податкова у офіційному роз’ясненні.

Утримання комісій банками чи іншими фінансовими установами, на нашу думку, не несе податкових ризиків, якщо утримання таких комісій відбувається з рахунку ФОП, що відкритий у фінансовій установі (що є безготівковим розрахунком).

Проте звертаємо увагу, що утримання комісій в інших випадках, в тому числі агентами та посередниками з продажу (комісії маркетплейсів, за еквайринг без відкриття рахунку тощо) може трактуватися податковими органами як проведення розрахунку з агентами та посередниками у не-грошовій формі (шляхом взаємозаліку). Суми оплат в межах сум таких комісій мають бути оподатковані ФОП за ставкою 15%, і ФОП має перейти на загальну систему оподаткування 18% ПДФО + 1,5% ВЗ з місяця, наступного за місяцем першого отримання доходу таким чином (пп. 4 ст. 298.2.2 Податкового Кодексу).

У разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

Ми оцінюємо такий податковий ризик як середній в зв’язку з наступним.

Відповідно до загальних норм цивільного права щодо комісійних угод (див., наприклад, Главу 69 Цивільного Кодексу України), грошові кошти, отримані комісіонером є власністю комітента. Водночас, комісіонер за угодою має право утримати свою винагороду з коштів, що належать, комітенту. Таким чином, на нашу думку, утримання комісій агентами та іншими посередниками з продажу (в тому числі платіжними системами, які не відкривають рахунки для зберігання коштів) є операцією з проведення ФОП грошового розрахунку за агентські послуги власними грошовими коштами, які були отримані за продаж послуг (товарів) та тимчасово знаходяться «на зберіганні» у агента (комісіонера).

Відповідно до п. 292.11 Податкового Кодексу суми ПДВ, що нараховується на вартість продажу, не включається (вираховуються) з бази оподаткування єдиним податком. При цьому Податковим Кодексом не встановлено жодних виключень стосовно ПДВ, що сплачується в інших країнах, стягнені агентами чи посередниками з продажу (маркетплейсами тощо) при продажу товарів чи послуг ФОП.

Відповідно до п. 292.10 Податкового Кодексу не вважаються доходом ФОП суми інших податків, стосовно яких ФОП виступає податковим агентом при їх нарахуванні. Податковим Кодексом не встановлено жодних виключень з цього правила стосовно податків, що сплачується в інших податкових юрисдикціях. Проте, податкове законодавство країн, що мають податок з продажів (як, наприклад, США), як правило, не зазначає, що такий податок сплачується покупцем, а продавець є податковим агентом. Таким чином, існує ризик, що сума податків з продажу, отриманих ФОПом у складі виручки з продажу буде визнаватися податковим органом базою оподаткування єдиним податком. Ми оцінюємо такий ризик як середній, виходячи із наступного:

Податковий Кодекс не дає визначання поняття «дохід». Відповідно до п. 5.3 Податкового Кодексу «інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами». Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до Податкового Кодексу платниками єдиного податку на 3-й групі можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи (підприємства), які відповідно до зазначеного Закону зобов’язані вести бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 6.1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» для підприємств, що ведуть бухгалтерський облік, не визнаються доходами надходження від інших осіб у частині податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів. Таким чином, податок з продажу, отриманий від покупців, не визнається доходом юридичної особи — платника єдиного податку відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.

Виходячи з того, що:

  • не існує окремого законодавства, що визначає порядок формування доходу від надання послуг (продажу товарів) ФОП на 3-й групі
  • Податковим Кодексом на встановлено окремих правил визначення бази оподаткування єдиним податком окремо для платників податку — ФОП та юридичних осіб
  • Зазначені положення бухгалтерського обліку прийняті з метою забезпечення єдиного підходу до визначення змісту терміну «дохід»

— ці положення бухгалтерського обліку по аналогії закону можуть бути застосовані до визначення доходу з метою об’єкту оподаткування єдиним податком.

Таким чином, на нашу думку, надходження від інших осіб непрямих податків інших країн, не повинно включатися до об’єкту оподаткування єдиним податком аналогічно податку на додану вартість

9. Коли та яким чином податкова перевірятиме, чи не занизив я свої доходи?

Податкові органи перевіряють платників податків у випадках, передбачених законодавством або за власним рішенням на підставі оцінки податкових ризиків стосовно платника податків.

Випадки, передбачені законодавством, включають (в тому числі, але не виключно):

  • за наявності помилок, допущених ФОП у податкових деклараціях
  • у разі порушення правил здійснення валютних операцій, встановленого обслуговуючими банками (переважно через перевищення термінів розрахунків)
  • при закритті ФОП

Про ризикованість платника податків може свідчити:

  • значний оборот оподатковуваних операцій (з нашого досвіду, доходи в межах 1 млн грн на місяць не визнавалися ознакою ризикованості платника податків)
  • невідповідність даних податкових декларацій відомостям, отриманим з інших джерел, в тому числі даним податкової звітності або податкових перевірок інших платників податків щодо виплати ФОП доходів, даних перевірок суб’єктів фінансового моніторингу тощо.

Таким чином, для більшості ФОП єдиним ймовірним приводом для проведення податкової перевірки може бути тільки закриття ФОП. В інших випадках ймовірність податкової перевірки не перевищує 1%.

За наявності у ФОП доходів на суттєві суми без підтвердження декларування таких доходів, такий ФОП може бути обмежений у проведенні грошових операцій через банки та інші фінансові установи світу. Операції на суму в еквіваленті від 400 000 грн потребують аналізу з боку фінансового моніторингу в Україні. В тому числі ФОП може бути обмежений у здійсненні проведення операцій придбання нерухомості чи інших активів на суттєві суми, стосовно яких суб’єктами фінансового моніторингу являються нотаріуси.

У майбутньому податкові органи планують запровадити наступні заходи додаткового контролю:

  • подання фінансовими установами інших країн інформації про рахунки фізичних осіб до податкового органу України (очікується з 2023 року, про що ми зробимо окрему статтю)
  • запровадження непрямих методів контролю (порівняння задекларованих доходів з річними витратами платника податку за даними, що є доступними для податкових органів)

У разі проведення податкової перевірки податкові органи можуть запитати у ФОП наступні документи:

  • виписки банків чи інших фінансових установ за рахунками, якими користується ФОП для отримання задекларованих доходів (в тому числі за кордоном);
  • оригінали договорів з клієнтами;
  • оригінали виставлених клієнтам рахунків (інвойсів) та/або підписаних актів виконаних робіт/наданих послуг (якщо їх наявність передбачено договорами);
  • рахунки/звіти від платіжних систем за комісійні та інші надані послуги (у разі потреби) тощо.

ФОП повинен зберігати первинну документацію, що підтверджує його доходи, протягом щонайменше періоду, для якого існує право податкового органу проводити перевірки із донарахуванням податків — 1095 днів після граничного терміну подання податкової декларації. Проте, в зв’язку з тривалим періодом карантину через COVID-19 та військовим станом в країні на даний час податкові органи мають право перевіряти податкову звітність платників податків за податкові періоди, починаючи з 2017 календарного року включно.

10. Чи має право ФОП-платник єдиного податку приймати оплату криптовалютами?

Спеціалізований Закон про криптовалюти на даний момент ще не набув чинності, але він визначає правову природу криптовалют: вони по своїй юридичній суті є об’єктами цивільних прав — тобто правами вимоги до інших суб’єктів господарювання.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні платник єдиного податку повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. Відповідно п. 14.1.93 Податкового Кодексу, для цілей оподаткування кошти — це гривня або іноземна валюта. Поняття гривня та іноземна валюта надані у Законі України «Про валюту та валютні операції», і вони не включають в себе криптовалюти чи інші аналогічні об’єкти цивільних прав, крім національної та іноземної валюти.

Відповідно до п. 293.4 Податкового Кодексу доходи, отримані у формі розрахунків, відмінній від грошової, мають бути включені до декларації про єдиний податок за ставкою 15%. Також, відповідно до п. 298.2.3 (4) Податкового Кодексу платник єдиного податку зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування (18% ПДФО + 1,5% ВЗ) з наступного місяця після здійснення такої операцій.

У разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

11. Що, якщо я не хочу показувати податковій виписку по моєму рахунку за кордоном або оплати у криптовалютах, але хочу задекларувати такі доходи та сплатити з них єдиний податок? Чи можу я просто збільшити свій дохід у декларації з єдиного податку?

У разі, якщо ФОП не надає до перевірки виписку про отримання оплати від покупців на рахунок у фінансовій установі, непідтверджені доходи у разі податкової перевірки можуть вважатися податковими органами доходами, отриманими готівкою.

В такому випадку, є високий ризик застосування до ФОП штрафів і санкцій за незастосування (П)РРО як описано у пункті 6 вище.

Юридична інформація (Додаток)

Revolut

Всі угоди з користувачами знаходяться за посиланням.

Послуги Revolut не є доступними для резидентів України. Відкрити рахунок в Revolut можливо тільки у разі перебування за кордоном, і юридичні умови, що застосовуватимуться, залежатимуть від країни реєстрації рахунку.

На прикладі Польщі:

Угода з користувачем із Польщі — за посиланням.

Послуги надаються Revolut Bank UAB:

Revolut Bank UAB is a bank incorporated and licensed in the Republic of Lithuania with company number 304580906 and authorisation code LB002119 and whose registered office is at Konstitucijos ave. 21B, 08130 Vilnius, the Republic of Lithuania. We are licensed and regulated by the Bank of Lithuania and the European Central Bank as a credit institution. You can see our licence on the Bank of Lithuania website here and our incorporation and company documents on the Lithuanian Register of Legal Entities website here. The Bank of Lithuania is the central bank and the financial supervisory authority of the Republic of Lithuania whose address is Gedimino ave. 6, 01103 Vilnius, the Republic of Lithuania, registry number 188607684 (further information on the Bank of Lithuania can be obtained on its website at www.lb.lt, the Bank of Lithuania can be contacted at on telephone number +370 800 50 500).

Таким чином, послуги Revolut резидентам Польщі є послугами банку, а не міжнародної платіжної системи, тому будь-які обмеження на приймання оплат на рахунок ФОП — відсутні.

Payoneer

Інформацію про юридичні угоди розміщено на сторінці.

Основна угода для інших країн, до яких відноситься Україна, за посиланням.

Послуги надаються від імені компанії Payoneer Inc., США (штат Делавер)

В преамбулі договору зазначене:

Payoneer Inc., a Delaware corporation, («we», «us», «Payoneer» or the «Company») is a Money Service Business («MSB») registered with FinCEN and is a licensed money transmitter under the laws of various states in the United States of America.

Інформація про всі наявні ліцензії є на сайті:

Реєстраційний номер МСБ № 31000110323072. Організація, що надає грошові послуги (MSB), і провайдер з передплаченим доступом, зареєстрований в Мережі з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN). Ліцензія на грошові перекази в 51 штаті і регіоні.

Paypal

Для України послуги надаються відповідно до User agreement.

Послуги надаються від імені компанії PayPal Pte. Ltd., Сингапур.

Компанія має допис у футері на головній сторінці про тимчасову діяльність без ліцензії:

PayPal Pte. Ltd. («3PL») has applied for a license under the Singapore Payment Services Act («PS Act») with the Monetary Authority of Singapore. During this statutory transitional period, 3PL is operating under an exemption from holding a license and is allowed to continue to provide specific payment services.

Компанію зареєстровано у бізнес-реєстрі компаній Сингапура з видом діяльності «Інші фінансові послуги».

Wise

Інформацію про всі юридичні угоди розміщено на сторінці

Основна угода для України викладена тут. Угода зазначає:

For «Money Transfer» transactions, this Agreement applies individually to each transaction and is not a Framework Contract. Additionally, when paying for a Money Transfer transaction in a currency other than the Great British pound (GBP), you may be doing business with a different Wise entity, as listed here. In those cases, your money will be held in accordance with the regulations and licenses applicable to such entity, as described here.

Where you hold a balance with us (Borderless Account), this Agreement applies as a Framework Contract to your Borderless Account and any payment services involving your balances.

Таким чином, для операцій із зарахування та зберігання коштів, застосовується основна угода, а для операцій з їх перерахування з системи — угоди з іншими юридичними особами групи відповідно до обраної валюти платежу. Інформація про ліцензії цих установ розміщена на цій сторінці.

Особою, відповідальною за обслуговування рахунків клієнтів з України є Wise Payments Limited (UK):

Electronic Money Institution authorised by the UK Financial Conduct Authority («FCA») under the Electronic Money Regulations 2011 for the issuing of electronic money and providing payment services. Our FCA reference number is 900507.

Зверніть увагу, що Wise є установою з обігу електронних грошей за законодавством Великобританії, і поняття «електронних грошей» за цим законодавством тотожнє такому поняттю за законодавством Україні.

Через це, відповідно до нашого аналізу у пункті 1 вище, використання Wise, на нашу думку, несе найнижчі ризики щодо дотримання валютного законодавства.

Upwork

Договор Upwork розміщено тут.

Послуги обслуговування платежів надає компанія Upwork Escrow:

Upwork Escrow will create and maintain an account to hold funds for you—called an Escrow Account—based on your needs. You authorize Upwork Escrow to be your escrow agent, which means to hold your funds and to follow your instructions on the funds held in your Escrow Account.

Upwork Escrow will use and release funds deposited in an Escrow Account only in accordance with this Agreement, the applicable Escrow Instructions, and applicable law. Depending on your needs and the applicable Escrow Instructions, Upwork Escrow will establish and maintain one of two different types of Escrow Accounts:

(A) Client Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Client makes a payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a «Client Escrow Account» to hold funds for the Client to use to make payments for Projects, to receive refunds in connection with Projects, and to make payments to Upwork.

(B) Freelancer Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Freelancer uses the Site to receive payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a «Freelancer Escrow Account» for Freelancer to receive payments for Projects, withdraw payments, make payments to Upwork and issue refunds to Clients.

You hereby authorize and instruct Upwork Escrow to act as escrow agent in connection with the Escrow Accounts and the payment, holding, and receipt of funds for each Project and other specified purposes in accordance with the Terms of Service and the applicable Escrow Instructions. Client and Freelancer may access current information regarding the status of an Escrow Account on the Site.

Upwork Escrow Inc. provides escrow services solely to Users of Upwork and Elance. We provide these escrow services solely to deliver, hold, or receive payment for jobs for services engaged through, and to pay fees including service, membership and payment processing and administration fees to, Upwork. These escrow services are intended for business use, and the Users agree to use these escrow services only for business purposes and not for consumer, personal, family, or household purposes. UPWORK ESCROW INC. DOES NOT PROVIDE ESCROW SERVICES TO THE GENERAL PUBLIC. This escrow company holds California Department of Financial Protection and Innovation License No. 963 5086.

Тобто Upwork Escrow є спеціалізованою фінансовою установою, що надає послуги умовного зберігання коштів та ведення ескроу-рахунків за дорученням та за рахунок клієнтів (про правову природу послуг «ескроу» див. ст. 1076-1 Цивільного Кодексу України).

👍ПодобаєтьсяСподобалось54
До обраногоВ обраному57
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

92 коментарі і ніхто не облив брудом на доу — автор може не розуміти, але це однозначно перемога.

ІМХО, найкраща стаття на тему податків/ФОПів за кордоном цього року!

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Доброго дня! Дякую за статтю, все розклали по полчкам. Маю питання — Підкажіть будь ласка, я графічний дизайнер — ФОП 3 группа, відповідно всі КВЕДи пов’язані з наданням послуг. Клієнт надіслав SWIFT платіж і вказав неправильне призначення платежу PURCH GOODS (оплата товару). Вже не можна змінити призначення платежу, не знаю що робити, як виправити таку прикру помилку. Дуже переживаю що якщо залишу так, то потім можу потрапити в біду і злечу зі спрощеної системи заднім числом.

чи щось змінилось станом на сьогодні? є у когось рахунок фоп в Геном? як сплачуєте податки в Украіні? чи не було в податковоі запитань?

Про UPWORK: ось тут мій колега більш детально розглянув ситуацію ризиків роботи з Апворком. Підписуйте сюди майже будь-якій маркетплейс, ризики та спосіб їх аналізу будуть дещо подібні, але рівень ризиків буде різний в залежності від того, що написано в договорах з маркетплейсами.
www.youtube.com/watch?v=EhkJjqp3Uj0

Добрий день. ФОП 3 група 2% ЗЕД. Роз’ясніть будь ласка стосовно Revolut.
Знаходячись за кордоном, відкрив звичайний рахунок, також отримав пластик. В revolut зазначене податкове резидентство «Україна».

Підкажіті, чи законно наразі повністю приймати оплату по ЗЕД на revolut, замість рахунку ФОП в Українському банку, і як раніше сплачувати 2(5)% і вказувати цей прибуток в податкових звітах. Дякую

12 травня ДПС України випустили пояснення щодо доходів ФОП отриманих на Вайз, в тому числі: «Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб.» Що думаєте з цього приводу?

tax.gov.ua/...​tsentr/novini/676493.html

Теж було б цікаво дізнатися.

Так так, і це фактичо нівелює усі наші надії. пов,язані з «легалізацією» електронних грошей, бо все одно у нас забирають право обкладати іх ставкою єдиного податку :(((

це погано/ в геном тоді напевно теж неможна

Для себе прийняв рішення відмовитися від таких видів оплат. Тепер важливо три роки нормально звітувати в податкову і не закривати ФОП, щоб не спровокувати перевірку. А після трьох років податкова не буде питати про операції, так як строк давності пройде.

FYI, строк давності під час війни заморожено. Тобто поки іде війна, перевіряти можуть за три роки до 24 лютого 2022 + весь час війни, скільки б це не було, бо відлік заморожено.

то Ви коли так отримували то платили 5% і подавали цифри по доходу в податкову, так? в мене просто 1 раз такий платіж був то я подумала може вже той дохід не показувати....

Ваше рішення. Я отримав оплату як ФОП і нарахував 5%. Деякі пояснення податкової натякають на 19.5%. Чим ближче до ЄС, тим більша вірогідність, що буде обмін даними із ЄС.

А як щодо dropshipping діяльності, як бути в цьому випадку?

Dropshipping сильно залежить які документи у вас будуть оформлятися. За загальним правилом це звичайна торгівля — купив продав — якою вигідно займатися тільки на 2-й групі ФОП, де у вас податок 3000 грн на місяць але 6.6 млн оборот на рік. На 3-й групі це невигідно, оскільки вам треба платити 5% від всього обороту продаж, і ніяка маржа цього не витримає. Якщо ви хочете займатися цим на 3-й групі ефективно, то тоді вам потрібно укладати з постачальниками договори комісії, щоб сплачувати 5% тільки з вашої агенської винагороди.
Тому ефективний дропшиппінг під 5% від прибутку а не доходу можливий тільки якщо у вас прямі контракти з постачальниками, форму яких ви можете контролювати. Якщо це дропшипінг коли всі є учасниками маркетплейсу — це найгірший випадок. У порівнянні з цим глобальним питанням, решта — це дрібниці. Але всі решта питаннь, які описані вище, будуть для вас так само актуальні 1-в-1.

З 1 квітня 2023 року остаточно виключається ризик злітання з ЄП через Вайз чи інші МПС
«52. У пункті 291.6 статті 291 слова „в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)“ замінити словами „в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей)“.»
zakon.rada.gov.ua/laws/show/2888-20#Text
Зауважу, що фразу «в тому числі» у разі спору можна використовувати так, що електронні гроши завжди були безготівковими розрахунками, навіть і до 1.08.2022р., адже сутність явища ніяк не змінилася. Просто здійснено урегулювання законодавства.
Наразі протягом року чекаємо на зміни в нормативних актах НБУ стосовно можливості використання електронних коштів в валютних розрахунках.

Ого. Цікаво було би почути коментарі бух-рів чи фінансистів компаній. Я так розумію це саме стосується і Пейпал, Пейонір, Револют?

І як технічно це реалізувати — просто заводиш кошти на вайз (бажано Бізнес акаунт), а в кінці кварталу декларуєш і сплачуєш податки з суми, яка була завдена? Далі вже викростовуєш кошти як хочеш? А як же умова про те, шо податкова має бачити всі твої ФОП рахунки?

А щодо господарського права можете трохи проконсультувати? А то я слабкий у всіх цих юридичних питаннях.

Ви б не могли трохи докладніше розписати ваше запитання? Тому що нічого незрозуміло і складно щось порадити. Дивіться, що стосується всіх подібних питань, то я зазвичай звертаюся до адвокатів. Але перш ніж з ними зв’язуватися ви можете почитати про юридичні послуги Альва Прайвесі з господарського права на їхньому сайті.

90% питань звичайно вирішуються легко, зможемо
Напишіть мені ваші питання через форму на сайті:
krasnoukhoff.com/uk
Дякую

Внесено зміни до Податкового Кодексу, що набувають чинності з 1 квітня 2023року.
На електронні гроші в Україні поширено правовий режим банківських рахунків в Україні:
1) використання ел.грошей додано до усіх видів операцій з коштами
2) відкрити гаманець ФОПу в укр.фін.установі тепер можна тільки через повідомлення до податкової
3) податкова буде мати інформацію про всі відкриті електронні гаманці
Нагадую, що Вайз для резидентів Україні відкриває саме електронні гаманці.
Тож це додатково підтверджує що ми рухаємося до лібералізації будь-яких електронних грошей.
Як ви пам"ятаєте з консультації вище — порядок здійснення валютних операцій НБУ не поширюється на операції з електронними гаманцями. А отже, ризик штрафу 17000 грн з цими змінами на мою думку став ще меншим, так як електронні гаманці офіційно введені по податкового законодавства.
Скоро дійдемо і до того, що податки можна буде сплачувати у валюті (насправді такий механізм і зараз є, але не для всіх можна використати...)
zakon.rada.gov.ua/laws/show/2888-20#Text

ФОП ТА ПОДАТКОВЕ РЕЗИДЕНТСТВО У ПОЛЬЩІ: ДОЧЕКАЛИСЬ!

Податкова Польщі видала індивідуальне податкове роз«яснення про оподаткування доходів ФОП: так, податковим резидентом Польщі ви можете не бути, але податок з ІТ ФОП маєте сплачувати у Польщі. Така думка має підстави, але ми не погоджуємося з таким підходом.

По-перше, ваш орендований у Польщі дім, може визнаватися вашим «офісом» як ФОПу, проте (і як зазначено у роз«ясненні) він має бути «постійним», тобто існувати не менше 183 дні та бути у вашому повному розпорядженні. З цього впливає, так як це робота з дому, він має відповідати критеріям вашого «постійного житла», що тісно пов"язане з першим критерієм тесту на податкове резидентство. Але сама податкова Польщі в роз"ясненні підтвердила, що оренда житла у Польщі на час тимчасового зажисту не є постійним житлом для Конвенції.

По-друге, ви маєте здійснювати через дім комерційну діяльність — продаж або постачання послуг. Відповідно, на нашу думку, якщо ви з тимчасового(!) дому у Польщі надаєте послуги в Польщі понад 183 дні — ви здійснюєте комерційну діяльність. Але якщо з тимчасового дому у Польщі ви здійснюєте діяльність в Україні, то на території Польщі ви не здійснюєте комерційної діяльності. Тобто ця діяльність є допоміжною. Порівняйте підхід з Литвою, про який ми писали нижче, він містив такі ж висновки я к наші.

Деталі роз"яснення — за посилання (використовуйте Гугл-перекладач)
eureka.mf.gov.pl/...​informacje/podglad/514263

Другий висновок є дискусійним. Приймайте ризик як 50/50

@Konstantin Krasnoukhov, цікавить питання, як краще реєструвати діяльність щодо публікації і отримання доходу від підписок на мобільні застосунки в appstore, яке оподаткування? і чи не простіше реєструвати діяльність в іншій країні?

Основний ризик — злітання з єдиного податку через стягнення комісії маркетплейсами. Це можна захистити, але складно та вимагає часу та перегляду договорів з маркетплейсами. Тому простіше обійти цей ризик. Схема проста: ФОП надає право розповсюдження програм та додатків юрособі в Україні або в іншій країні, і дохід маркетплейсів отримує вже юрособа, а ФОП отримує тільки свою частину. Юрособа в іншій країні вимагатиме розгляду багатьої інших питань. Якщо ви там живете і є директором на місці, то Ок, якщо ні — можуть бути інші ризики по юрособі.

Фух, прочитав, дякую за інформацію. Але таки маю питання до @Konstantin Krasnoukhov для наступного кейсу:

Якщо отримання коштів на акаунт deel.com, система є посередником, довзолено тримати кошти тільки до 30 днів, сама система надає можливість вивести кошти використовуючи один із можливих варіантів. Кошти можливо вивести на ФОПовський рахунок(ЗЄД) в українських банках, попередньо передавши банку amendment угоду(тобто для банка пояснення чому кошти не від компанії з якою договір).

Але сама система, як згадував вище, дає змогу переводити кошти на такі системи як Binance[BUSD], Revoult[USD], Wise[USD] Payoneer[USD], Coinbase[USD], Paypal[USD], Swift(Currency of account), і прямо на карту.

Правильно я розумію, якщо я декларую весь дохід(ФОП 3 група) і відповідно сплачую податки, тоді у випадку при переводі коштів з deel.com на фінансові сервіси які зарахують кошти як USD, тоді максимум штраф 17000грн-51000грн, але ось як на мене цікавий кейс, якщо перевести кошти на Binance де вони зарахуютсья як BUSD(а це я розумію буде визначатися як крипта, для чого у нас ще законів нема, визначення на вікі «стейблкойн, що підтримується фіатними валютами, випущений Binance та Paxos»), як це буде трактуватися, у випадку, якщо податкова «дізнається» про таке надходження, тоді чим може це грозити, якими штрафами, санкціями тд і тп? Дякую

deel.com це просто агент-посередник, це не фінансова установа, тому тримати кошти на ньому не бажано (на відміну від апворк) пока ви ці кошти не отримали на свій рахунок. тим більше не можна звідти перераховувати звідти іншим особам. у вас залишається ризик того що ви недоотримуєте дохід на суму комісійних системи, як описано у статті. Але цей ризик теоретично відбивається. Проте залишається умова що кошти виводяться вами на рахунок в фін установі. Як я розумію, укладання угод на deel.com є самодостатнім тому при виводі коштів банку потрібно надавати тільки публічну оферту сервісу. так звичайно працює Приват з апворком та пайоніром, наприклад. Проте я можу не знати деталей роботи сервісу. якщо у вас є прямий договір з клієнтом а тільки кошти йдуть через сервіс, то слід уважно передивитися договір. від того як це сформульовано можуть залежати ризики. Якщо буде зазначене що deel.com є платіжним агентом замовника — то це більш менш прийнятно.

тому виводьте кошти з deel.com спочатку на банк (немає ризиків) чи хоча б на Вайз чи аналогічну систему (ризик 17000 грн), будьте готові надати податковій виписки по цьому рахунку, і потім вже використовуйте як хочете. Якщо буде можливість — обов«язково зазначте у платежу з системи призначення платежу «за ___ послуги по дог.___ від___.». Щоб потім у виписці цей платіж ідентифікувався як бізнес-дохід, а не особистий дохід.

Вивід на Бінанс — це конвертація коштів у крипту без зарахування на банк, тобто це негрошові розрахунки з усіма витікаючими наслідками.

Якщо ви засвітите податковій крипторахунок, готуйтеся до вимоги 19,5% на вартість продажу крипти (саме продажу а не прибутку). хоча за законом маєте з продажу крипти сплачувати 6,5 від виручки незалежно від збитку чи прибутку. + може бути 25% штраф та пеня 30% річних на термін несплати податку.

Крипта поки не відслідковується, але є плани у світі включити по ній повноцінний фінмон та обмін за CRS через 2-5 років. тому відслідковуватися будуть тільки конвертації та перекази на звичайні банки. в залежності від суми вас можуть спитати про джерела походження коштів і тому в якійсь момент все що ви копили у крипті роками може бути заблоковане при спробі перевести у кошти.

Зрозумів, дякую за відповідь. Виходить, якщо переводити з deel.com на байнансі тільки в коротко строковій перспективі(скажем до півроку) і також не накопичувати дохід на байнансі, а наприклад через p2p сервіс робити обмін на гривні, і звісно сплачувати всі податки як ФОПа, тоді в такому випадку можна ввжати ризик нехай скажемо середнім при умові якщо засвітиться крипторахунок. Хоча я так розумію, можуть бути приняті і такі закони, які змусять криптобіржі надати всю історію транзакцій, тоді прийдеться поплатитися за «гріхи» в минулому)

Не зовсім, при виводі з deel на binance ви втрачаєте статус платника єдиного податку через те, що ви не отримали кошти на рахунок у фінустанові, тобто здійснили не-грошовий розрахунок за послуги, що ви надали, а також за придбану криптовалюту. Також єдиноподатник не може здійснювати рохрахунки криптой в межах бізнес-діяльності. Тому в такому випадку доведеться приховувати і deel, і binance. тобто декларувати такий дохід це більш ризиковане ніж виводити з deel на Вайз. Так як у разі такої операції податкова знімає з єдиного податку заднім числом — і тоді це буде 19,5% на всі доходи с місяця наступного за місяцем здійснення такої операцїї та на всі наступні періоди.
Тому краще спочатку вивести на Вайз, там оподаткувати, потім перерахувати на власний приватний рахунок, а потім вже перераховувати з приватного рахунку на Бінанс.Так буде менше всього ризиків.

Deel є платіжним агентом контрактора, це прямо зазначено в договорі (якщо використовується договір deel). Тобто це прямі взаємини між замовником і контрактором, a Deel лише має права перераховувати кошти. Окрім цього в призначені платежу вказується замовник (його юридична назва)

Не дуже зрозумів сентенцію автора першого коменту про якусь amendment угоду, але наші деякі банки упороті, можуть вимагати якісь незаконні речі (тоді раджу змінити банк)

Тут ризик в тому, що не всі кошти вам надходять на рахунок, адже з вас утримують комісію deel. Формально це залік, а отже негрошовий розрахунок. Довести зворотнє можно, але складно, і це залежатиме від змісту угоди. Потрібно підводити це під сутність агентської угоди, за якою все набуте агентом є власністю довірителя. Краще якщо така фраза зазначена прямим текстом у договорі. Це не просте питання. Практики з нього немає, і тому податкова на таке буде дивитися дуже косо

У Deel тисячі контракторів в Україні. Наша податкова може на будь-що подивитись косо, ви ж знаєте. Deel не стягує жодних комісій з контрактора, він отримує ту суму, яка зазначена у інвойсі.

Фраза про те, що Deel є payment agent of the contractor прямо зазначена у договорі

В такому разі виводьте кошти на будь-який ваш рахунок МПС чи у будь-якому банку. Декларуйте виписку по цьому рахунку під ЄП, плюс майте у розпорядженні виписку по рахунку deel, договір та інвойс. І тоді у вас з МПС тільки ризик штрафу 17000 грн. однопразово на 3 роки, а з іноземним банком — то тільки ризик, що вам потреплют нерви під час перевірки, але якщо надасте витяг з цієї консультації — навряд чи матимите проблеми. А краще якщо в цей момент хтось поясність інспектору суть питання, якщо вам це складно.

Автор, будь ласка, прокоментуйте цю статтю. Висновки не дуже, але це від податкової:
ukurier.gov.ua/...​ih-dohodiv-otrimanih-fiz

Дякую!

Вже було розібрано це питання, подивіться в цієй темі — dou.ua/forums/topic/41280.

Я про ФОП і рахунки за межами України. Ось цитата з лінку:
Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента, зараховані на рахунок, відкритий в іноземному банку, а не на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків — фізичних осіб.

Все що написала податкова було і раніше, нічного нового. Саме тому я написав статтю як правильно. Як я неодноразово наголошував, податкова публічно пише те що вигідно, але при перевірках все одно потрібно дотримуватися законодавства, і тому вона може написати таке в акті тільки якщо платник податку неосвідчений. У віповіді податкові 2 помилки. По перше отримання доходу від комерційної діяльності на закордонний рахунок не змінює суті такого дохода. Тому доходи від комерційної діяльності оподатковуються як дохід ФОП у звичайному порядку (якщо по виписці ви зможете довести що це оплата за послуги, а не просто надходження). Це абсолютно безглуздий висновок податкової, що потрібно все оподатковувати як іноземний дохід фізособи — немає підстав абсолютно! По-друге, «Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання — резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.» — з цього правила є виняток, і всі майже послуги туди відносяться, крім транспортних та страхових (див у статті). Тому цей висновок також неправомірний, немає такого правила, що на рахунки банків в Україні. Але «Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.» — таке правило є. Проте тут не зазначено, що саме «в банку» в Україні, тому можна і в банку за кордоном, а якщо не в банку, то це ризик тільки 17000 грн. і оподаткування ніяк не стосується.

Дуже дякую за вашу відповідь! Вважаю, що було б доцільно якось цю статтю розібрати, чи зробити на неї лінк, як типову реакцію податковою. Чомусь вони ії випустили, як раз у розрізі іноземних рахунків і ФОП, наче як у них іде якась реакція на реаліі сьогодення.

якщо по виписці ви зможете довести що це оплата за послуги, а не просто надходження

З цим не дуже зрозуміло. У мене Вайз бізнес рахунок, який я зробив на ім’я «PE Name LastName», як скорочення від «Private Entrepreneur Name LastName». Платежі надходять від юр особи, з якою є договір. Але у призначенні платежу не має нічого, чомусь платник не може у своєму банку вказати коректне призначення. Є мої інвойси, де вказаний рахунок у Вайз.

Ще раз дякую і бажаю вам усього найкращого!

В банківських платежах та у Вайз є поле Payment Reference, бажано щоб такий референс був вказаний. Якщо ні, то доведеться доказувати контрактом та інвойсом, що був сплачений. У багатьох ваших колег взагалі немає контракту. Тоді переконайтеся що у вас в контракті зазначене що 1) це контракт на послуги 2) ви зазначені у контакті як sole trader (приватний підприємець), а також 3) ви фіксуєте обсяг наданих послуг. Не всі розуміють, але якщо у вас оплата просто місячна фіксована сума або є прив"язкка до годин роботи, то є значний ризик що податкова може наполягати що це зарплата, а не ФОП, і тоді буде 19,5% на весь дохід, неважливо ФОП чи не ФОП. Щоб це були послуги простійший варіант — в договорі прописано що вартість робіт визначається інвойсами за приймається клієнтов у разі сплати, та не зазначати години. У будь-якому разі або в інвойсі або в звіті до нього має бути зазначено які саме послуги були надані (обсяг послуг), тобто перелік конкретного функцоналу який було розроблено та передано замовнику (якщо це ІТ). Відповідно вартість кожного окремого завдання має бути визначена, і краще уникати погодинної фіксації. За наявності фіксації перелік (зміст) виконаних послуг є обов"язковим, якщо їх декілька краще визначити вартість кожного завдання окремо и т.і.. Буду писати окрему статтю про це на нашому сайті

Шановний автор, можете якось прокоментувати це? Чи дійсно треба повернути кошти в Україну? І що взагалі технічно означає це повернення?
Дякую.

По змісту статті нема чого додати. Штрафи за неповернення коштів в Україну застосовуються тільки для тих контрактів, що підпадають під валютний контроль банків, тобто де застосовуються граничні терміни розрахунків. Оскільки на 99% послуг граничні терміни зараз не встановлені (послуги зазначені у переліку виключень), то й відповідно штрафу за неповернення чи протермінування немає. Є тільки штраф за порушення валютних операцій. Формально отримання коштів на МПС це не отримання на банк, навіть іноземний. Ризик штрафу тільки 3 роки. Після 3-х років від останньої операції на МПС ліквідуйтеся скільки завгодно.

Много текста.
В двух словах, если получаешь доход на карту WISE, что и как писать в декларации и куда и как платить налоги?
WISE Business надо открывать или лучше ненадо?

P.S. Клиенту мой ФОП нужен только для подписания инвойсов. Выходит, я вообще нулевую декларацию могу подавать?

Доброго дня, чи можна виводити лише частину коштів з вайз бізнес на гривеневий рахунок ФОП в Україні (тільки сумму для сплати податків), чи краще не переводити взагалі, а тільки декларувати?

Не бачу ніякої проблеми. Трактуйте Вайз як інший рахунок у банку так само як і в Україні. Є тільки один момент: при переказі коштів потрібно щоб було зазначене призначення платежу «Переказ між власними рахунками», щоб ви могли потім довести податковій що кошти які надійшли — це не дохід другий раз, а просто перевод з рахунку на рахунок. Є роз"яснення у ЗІРі де податківці кажуть що переказ з рахунку на рахунок є об«єктом оподаткування єдиним податком з чим ми категорично не згодні — і будь-якій нормальний інспектор з вами погодиться, але тільки за умови якщо видно у виписці укрбанку що це переказ в власного рахунку, а не яке інше «ноунейм» надходження коштів.

Так багато розписали на початку які круті і купа елементарних помилок та неточностей.

По-перше, Пайонір та решта це НЕ електронні гроші.
По-друге, якщо це електроні гроші як ви стверджуєте то це ЖОПА всім ФОП, бо використання електронних грошей заборонено для платників єдиного податку. Відкрийте ЗІР та почитайте розумники. За це знімають з єдиного заднім числом. А ви пишете що це безпечно.
По-третє, стаття 15 закону про валюту розповсюджується ТІЛЬКИ на ті санкції які передбачені самим законом. А ніяк не на адмінштрафи передбачені КУпАП. В кодексі свої терміни.
Четверте, за це порушення існує ДВА штрафи перший передбачений самим законом і це фіксована сума 17000 грн (от про неї мова і йде в ст.15) другий це адмінштраф передбачений КУпАП і там від 17000 до 51000 для ФОП в тому числі. Тож за гарних умов ФОП отримає штраф мінімум 34000 грн.
П’яте, з точки зору адмінкодекса це триваюче правопорушення, а отже термін притягнення до відповідальності 3 місяці після його встановлення. А встановлено його буде тільки під час перевірки яка на сьогодні може бути проведена у ФОП за період починаючи з 2017 року.

От навіть не знаю чи варто довіряти решті інформації після таких помилок :)))))

Олександре, ви припустилися багатьох помилок у вашому тексті, не розібравшись у справі. Так, моя думка відрізняється від того, що ви можете побачити у пресі, та навіть на каналі мого колишнього колеги Любомира. Тому я і написав цю консультацію, і тому я і є топ-фахівцем у своїй справі. Я можу вас проконсультувати окремо щоб розвіяти ваші сумніви, але через образливий тон це буде вам коштувати шалені гроші) У статті є відповіді на всі ваші сумніви, якщо ви прочитаєте уважніше. ЗІР — це не закон, там 80% консультацій невірні, вони пишуть як розуміють та як краще для себе. Це знають всі бухгалтери та юристи. Наприклад, про крипту — вони пишуть 19,5% податок від доходу, а насправді 6,5% від доходу і т.і.

Всеприлюдно ставлю вас на місце: Ст. 15 розповсюджується тільки на юросіб, а не на ФОП. Крапка. В договорі з Вайзом прямо написано «електронні гроші», так по Британському законодавству, але визначення таке саме. Пайонір — це фінустанова США (будь-які рахунки у іноземних фінустановах для ФОП дозволені). Єдиноподатникам заборонені негрошові розрахунки. Розрахунок через рахунки фінустанов не може бути негрошовим. Тож валютні питання та злітання з єдиного податку не мають ніякого стосунку. За 10 років мене як ФОП та мале підприжмство жодного разу не перевіряли. Все ясно?

Такі як ви теоретики це шкідники-довгоносики в підприємницькому середовищі. Ви розказуєте те що вам здається правильним виходячи з того що ви прочитали і як інтерпретували. Але це відірвано від реальностей. Тож обчитавшись таких порадників підприємці слідують порадам, а потім стикаються із жорсткою реальністю у вигляді податкової перевірки. В результаті через таких порадників-теоретиків отримують нарахування податків та штрафів бо податківців плювати хотіли на те що там вважає правильним який теоретик-консультант. Тож так ЗІР це не закон. Але коли податкова буде робити перевірку вона буде чинити так як написано в ЗІР. І у ФОП є два варіанти або притримуватись порад із ЗІРу або готувати гроші на адвоката який буде скасовувати нарахування в суді. Тож коли ви радите махнути рукою на ЗІР додавайте що потім доведеться витратити гроші на те щоб скасувати в суді нараховані за наслідками перевірки податки. І до речі добре якщо адвокат трапиться кваліфікований і не провалить справу. Бо тоді ФОП і гроші витратить і податки сплатить. Але чомусь ніхто із таких порадників про це не пише.

«Ст. 15 розповсюджується тільки на юросіб, а не на ФОП. Крапка»
Привселюдний ви наш, ви б спочатку визначились. А то зараз ви заявляєте що розповсюджується на юридичних осіб, а перед цим стверджували що адмінштраф до ФОП буде застосований у терміни встановлені ст. 15 :)))))) Так на юридичних чи на адмінштраф теж? :))) Насправді в абзаці 4 ст 15 написано що до фізосіб заходи впливу застосовуються в порядку передбаченому КУпАП. Тобто ст 15 і три роки та 6 місяців стосується лише юросіб, але при цьому ст 15 стосовно фізосіб містить відсильну норму до КУпАП. Тож адмін штрафи до фізособі якими є ФОП і про яких мова йде в ст. 162-1 КУпАП буде застосовуватись в терміни і в порядку передбаченому КУпАП а не ст 15 якою б спеціальною вона не була :)))))) Як я відпочатку і написав. ;)

І до речі ви чомусь взагалі забули що відповідно до п.31 Положення № 2 НБУ розрахунки та перекази коштів мають здійснюватись виключно через БАНК а не через фінансові установ. :)) А порушення цього правилу призводить до ст 162-1 і адмиінштрафу. Тож як тільки ФОП скаже податковій що він має акаунт в платіжній системі на кштал Пайоніру він відразу прилипне тільки з цієї підстави. Ой якось невдобно вийшло...

А тепер підсумовуємо:
1) Ви не написали що ФОП в жодному разі не має надавати податковій інформацію що має акаунти в іноземних платіжних системах через які отримує оплату бо визнати цей факт = великий ризик отримати адмінштраф
2) Ви не написали що визнання факту використанні електронних грошей (які вважаються такими в українському законодавству) = великий ризик втратити статус платника єдиного податку заднім числом та отримати нарахування на всі доходи як на загальній системі 18+22+1,5 у найкращому випадку
3) Ви не написали проте що отримувати кошти на рахунки в іноземному банку та не перераховувати їх на рахунок ФОП в Українському банку це = великий ризик що податкова буде вважати ці кошти доходом фізособи із нарахуваням 18+1,5%

Я щось не зрозумів ви чий друг ФОПів чи податкової? Не даючи цю інформацію ви створюєте передумови великих проблем для тих хто прочитає ваш матеріал. З якою метою ви це робите мммм....?

І щоб двічі не вставати ви дали абсолютно недостовірну інформацію щодо застосування РРО оскільки згідно п 14 ст. 9 закону про РРО касові апарати не застосовуються «при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів». І весь еквайринг як то ЛікПей тощо під це підпадає. І навіть до появи цього пункту податкова починаючи з 2015 року тримається позиції що РРО непотрібен якщо послуги надаються через інтернет і відсутній фізичний контакт при їх отриманні та отриманні оплати за них. Навіть була відповідь на скаргу де скаржник вимагав притягнути до відповідальності Мінюст оскільки сплатив за реєстраційну дію на сайті Мінюсту та отримав не фіскальний чек а квитанцію з еквайрингу. І ДПС відповіда що послуга надавалась через інтернет тож РРО непотрібен хоч і був використаний еквайринг. :)) Ви цього не знали? Ой, знову невдобно...

Теж мені постановщик на місця. Поставте себе в куток на гречку.

Перевіряють ФОП які закриваються. А зараз багато хто із тих хто виїхав за кордон закривається або закриється в майбутньому, щоб українська податкова не вважала його резидентом України. А закриття ФОП це підстава для перевірки. І враховуючи що планових перевірок ФОП на загальній системі (які так полюбляє податкова) зараз немає, податківці активно беруть в роботу тих хто закривається або закрився.

Посмішило про консультацію.
Мені не потрібні ваші консультації. Я свого часу 18 років пропрацював у податковій, зокрема 9 років перевіряв ці податкові і податківців, тож сам можу проконсультувати будь-кого. Але не вас. Враховуючи ваш зверхній та зарозумілий тон можете навіть не звертатись ;) :)

На цьому думаю можна завершити. Не бачу сенсу витрачати надалі свій час на спілкування з вами. :)) Гарного вечора!

Я свого часу 18 років пропрацював у податковій

Ахтунг, кровосіси у треді!
А якщо серйозно, то краще би ви цього не писали, бо ефект буде абсолютно зворотній, бо цей гадюшник і його працівників ненавидять усі.

:)))) Та мені якось все одно. Я не шукаю тут клієнтів чи ще чогось. А щодо податкової то я звідти пішов ще у 2013 році і з того часу захищаю бізнес, зокрема ФОП, від податкової. :)

По РРО був суд на рівні вищої інстанції. Його висновок: Лікпей — це картка + і тому необхідний ПРРО, посилання на суд за 2021 рік є у тексті вище, ви навіть не прочитали його уважно. У ЗІР по Лікпей відповідь — йдіть до Нацбанку, він знаю що це безготівкові, це все що є про Лікпей. Але суд сказал що це картка. Це актуальна інформація. ПРРО необхідний всім.
Консультація на яку ви посилаєтеся — ось вона zir.tax.gov.ua/...​z/view/?src=ques&id=27880 Вона втрачає чинність з 1.12.2022.

Олександре. Ви дещо помилилися. Я підприємець з власним бізнесом і великими корпоративними клієнтами з іменем. Я працюю у податках 24 роки, пройшов не менше 3 перевірок як головий бухгалтер від великого офісу з майже відсутніми нарахуваннями, 4 роки у Делойті, 6 років в місцевому аудиті. Нажаль ви змарнували 18 років життя, адже ваша робота перетворила вас на неадекватну токсичну людину. Вибачте, на цьому дискусія закрита.

Перечитайте знов аналіз, там є відповіді і на інші ваші коментарі. Ваші коментарі не слушні

В рішенні суду на яке ви посилаєтесь мова йде про скасування податкової консультації яка була надана у 2019 році (тобто на підставі того законодавства яке діяло тоді) і стосувалася продажу ТОВАРІВ, а ніяк не надання послуг. Якщо для вас продаж товарів і надання послуг це одне те й саме і не має значення той факт що п.14 який стосується саме послуг зявився після надання ІПК яку скасовували в наведеному вами рішенні щож... Дійсно, про що можна говорити. :)))))) І виправте посилання бо воно веде на рішення суду першої інстанції який на відміну від апілу та касачки позов задовольнив.

Бережи Боже ваших клієнтів!

Це було рішення Верховного Суду, я тільки надав номер справи. Ось: buh.ligazakon.net/...​ovniy-sud-postaviv-krapku

Стаття 14. Види відповідальності за порушення вимог валютного законодавства
...
4) до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб — заходи впливу у вигляді штрафів, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#n186

При першому накладенні застосовується мінімальна сума, тож 34000 може бути тільки при повторній перевірці не менше ніж через рік, але це суто теоретично. Ми ж кажемо що коли у вас буде перевірка вже не буде за що штрафувати.

Стаття 15. Порядок застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства

1. ... Порядок застосування заходів впливу до фізичних осіб, посадових осіб уповноважених установ, посадових осіб юридичних осіб визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.

2. Заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Це спеціальна норма щодо валютних штрафів. Вона застосовується також для адміністративних штрафів через те що це спеціальний закон з цих питань

Три роки з дня вчинення тут є строком давності, що є окремий від податкової давності (цей штраф це не податок). Для податкової давності — 3 роки з дня подання декларації + термін КОВІД-карантину (війна під питанням, хоча раніше я вважає що і війна теж — зараз всі подають податкові декларації, тож скоріш за все строк вже почав рухатися потрохи). Цей термін встановлений Податковим Кодексом.

Перевіряти будуть все разом, але строки давності будуть різні.

zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text

Курва...
Так багато розписали на початку які круті і купа елементарних помилок та неточностей.

По-перше, Пайонір та решта це НЕ електронні гроші.
По-друге, якщо це електроні гроші як ви стверджуєте то це ЖОПА всім ФОП бо використання електронних грошей заборонено для платників єдиного податку. Відкрийте ЗІР та почитайте розумники. За це знімають з єдиного заднім числом. А ви пишете що це безпечно.
По-третє, стаття 15 закону про валюту розповсюджується ТІЛЬКИ на ті санкції які передбачені самим законом. А ніяк не на адмінштрафи передбачені КУпАП. В кодексі свої терміни.
Четверте, за це порушення існує ДВА штрафи перший передбачений самим законом і це фіксована сума 17000 грн (от про неї мова і йде в ст.15) другий це адмінштраф передбачений КУпАП і там від 17000 до 51000 для ФОП в тому числі. Тож за гарних умов ФОП отримає штраф мінімум 34000 грн.
П’яте, з точки зору адмінкодекса це триваюче правопорушення а отже термін притягнення до відповідальності 3 місяці після його встановлення. А встановлено його буде тільки під час перевірки яка на сьогодні може бути проведена у ФОП за період починаючи з 2017 року.

От навіть не знаю чи варто довіряти решті інформації після таких помилок.

І доречі це ще не всі косяки які є в цьому тексті.

підкажіть, будь ласка, як правильно бути в такій ситуації. IT — виконавець формує замовнику інвойс умовно на 100 дол. Замовник відправляє виконавцю 100 дол., проте певну комісію утримують банки-кореспонденти і в підсумку виконавець отримує 99 дол. Чи правильно буде зазначати в звітності ФОП третьої групи еквівалент 99, як суму отриманого доходу? Який ризик що це буде визнано некоректним і треба зазначати 100 дол., хоча і було отримано 99. Утриманий 1 дол — це не комісія банка виконавця, це те що утримують банки кореспонденти.

ну дивіться, податківці роз’яснюють та наголошують, що ФОП включає до суми доходу всю суму яка була вказана в інвойсі чи контракті (включаючи комісії які були втрачені при переказі від платника до отримувача коштів). Це лист ГУ ДФСУ y Львівській oблacті від 05.05.2017 p. N 67/ІПК/13-01-13-01-17 та від 07.06.2017р. № 519/Р/99-99-13-01-02-14/ІПК

Тому якщо ви в банк надавали контракт де вказано що банківські комісії оплачуєте ви, а також ви маєте інвойси на 100 доларів, то відповідно до доходу ви повинні включити не 99, які отримали, а 100 дол адже саме такий дохід вам був виплачений і на таку суму ви надали кошти

Також наприклад в Приват Банку в Свіфт платежах вказується ким оплачена комісія та в якій сумі, тому тут варіантів вже не має, і потрібно декларувати з врахуванням комісії

дякую дуже за відповідь. а якщо я зазначу в актах, підписаних клієнтом, суму яку я отримав (тобто 99 дол.) а інвойси не буду демонструвати? Цього буде достатньо?

на практиці звісно зустрічала різні варіанти, хтось із клієнтів вирішує робити документи під отримані кошти та не враховувати комісію в дохід, якщо це ніде не видно в банку. Але я за те, щоб сплачувати податки із усієї суми, тим більше 2% чи 5% із суми комісії буде не суттєво великою

дякую за відповідь. Питання зараз звісно не в сумі податків, а в тому що до цього платилися податки виходячи із суми надходження (десь біля року), а зараз замислився над цим і вже назад не можна повернутися. Тому і питання як краще в такій ситуації зробити, коли платив із суми яка надходила на рахунок, але не з тієї, яку клієнт відправляв. Документи можна зробити і на суму надходження на рахунок, а не на суму виплати. Тим паче що іншого варіанту особливо немає, окрім як подавати уточнюючу декларацію за попередній рік і платити штрафи. Чи є ще якісь опції в цьому випадку?

звісно, якщо це стосується минулих періодів то можете зробити документи на суму отримання
або подати уточнюючі декларації, наразі не діють штрафи, але зверніть увагу за який період потрібно уточнювати, якщо все ж таки вирішите

якщо це з середини 2021 року, то як тоді ці декларації подавати? за всі квартали 21 року чи просто за 21 рік, а потім за 9 міс. 2022? і за вашим досвідом які можуть буть наслідки якщо цього не робити? штраф та донарухування чи щось більш суттєве?

якщо податкова виявить при перевірці то звісно нарахують штрафи більші ніж могли бути при самостійному виправлені. Але якщо пощастить та перевіряти не будуть, або якщо не виявлять цих порушень то і штрафів не буде

Виправляти потрібно періоди де були занижені/завищені суми доходу. Тобто якщо помилка в декларації за півріччя, то тоді потрібно буде виправити декларації за півріччя, за 9 місяців та за 2021 рік. І якщо ж така сама ситуація була в 2022 році то виправити всю звітність в 2022 році

Як я написав у статті, по законодавству, потрібно декларувати суму доходу, з урахуванням стягнутих комісій. Але стягнення комісії створює ризик здійснення негрошового розрахунку. Проте так як цього не можна уникнути, податківці таку ситуацію пропускають. Може переробити документи, це ваш внутрішній ризик. Наприклад, акт насправді законодавством вже не передбачений. Ви можете підтверджувати виручку актом тільки якщо про це написано в договорі, що має бути акт. Тож вам доведеться і рахунок переробляти. При перевірці надаєте договір, рахунок, акт, виписку.

Дякую за статтю. Підкажіть, а якщо мій ФОП хоче працювати по білому , але в нього є надходження в злотих і валютний розрахунковий рахунок він збирається відкривати в злотих чи є якісь інший варіант типу мультирахунку для ФОПів? Чи все ж таки оптимальніший варіант це вейз чи пейонер із перерахуванням на розрахунковий рахунок ФОПа? Я так розумію ризики при використанні платіжних систем такі є навіть якщо переводити на розрахунковий рахунок.

Якихось особливих варіантів для злотих не знаю. Або 1) валютний рахунок в Україні + обмін валюти або зняття за кордоном з валютної корпоративної картки, або 2) валютний рахунок за кордоном (Револют тощо), або 3) Вайз та невеликий ризик штрафу раз на 10 років 17000 грн.
Переказ коштів з Вайзу = просто Вайз, і до того ж ще може бути ризик несвоєчасного оподаткування (потрібно оподатковувати кошти на дату отримання на Вайз, а не перерахунку на банк). Кому як зручніше, так і вирішують

Дякую велике. О а за пунктом 3 окреме дякую бо вважала, що датою отримання на рахунок ФОП в Україні

Британія роз"яснила правила оподаткування зарплати. Ця країна завжди все робила інакше. Тож зарплата від української компанії за кордоном буде оподатковуватися в Британії в усіх випадках, чи є ви резидент чи ні. Щодо ФОП роз"яснень немає, але логіка може бути подібна.
www.gov.uk/...​employer-based-in-ukraine

Резюме по роз"ясненню податкового органу Британії:
1) потрібно виконати стандартний тест, чи є ФОП резидентом Британії, чи Україні за сумою факторів (постійне проживання, центр життєвих інтересів тощо)
2) якщо ФОП є резидентом Британії — доходи від ФОП оподатковуються в Британії за весь податковий рік, крім періоду коли ФОП перебував в Україні (потрібно підтвердитись довідкою податкового резидента України та/або документами про постійне місце проживання в Україні).
Єдиний податок в Україні не буде зараховано проти податку в Британі, тому краще знятися з спрощеної системи, що не платити його. ПДФО 18% + ВЗ 1,5% в Україні не потрібно сплачувати, якщо ви стали резидентом Британії.
3) якщо ФОП залишається резидентом України, і знаходиться в Британії понад 183 дні — ФОП має сплачувати ПДФО з доходів від підприємницької діяльності в Україні в Британії.
Як ми зрозуміли, це правило застосовується до всього податкового року.
4) В аналогічному порядку оподатковуються доходи (дивіденди) від участі у партнерстві або виконання функції директора компанії без отримання зарплати (з отриманням дивідендів)
Пройти тест чи потрібно декларувати такий дохід можна тут: www.gov.uk/...​ck-if-you-need-tax-return
5) Поточний податковий рік в Британії з 6 квітня 2022 до 5 квітня 2023
Якщо у вас будуть питання чи потреба проконсультуватися детальніше пишіть мені через сайт

Шановна спільното! Стаття суттєво оновлена: дещо скоротили, дещо виправили недоліки за вашими зауваженнями, дещо уточнили, додали оцінку ризиків там де вони є, надали відповіді на пару додаткових питань, які ви нам задавали на приватних консультаціях. Всім миру та добра!

Доброго дня, чи може ФОП ІТ переводити чистий дохід з поточного рахунку 2600 на корпоративну картку і знімати з неї гроші на власні потреби, якщо немає картки фіз.особи 2620?

Зняття валютних коштів з картки по рахунках 2600 в валюті в банкоматі не можливе. Ви можете знімати в гривні в межах 100000 грн на день, але буде автоматична конвертація валюти за правилами банку. Якщо хочете зняти в валюті — це можна зробити тільки в касі банку — вам краще звернутися до вашого банку. Теоретично ви можна знімати валюту з рахунку в банку в межах 100000грн на день. Раніше колись видавали тільки «на відрядження», потрібно було принести якійсь наказ що ви кудись їдете та заявку на видачу валюти. Зараз багато обмежень + буквально 2 тижні тому НБУ ще раз радикально «оновив» нормативну базу, і зараз треба довго вивчати питання. Банки краще та вже знають що можна що не можна

Мені щойно зателефонував Приват, я й спитав — у них поки що нічого не змінилося. Можете зняти тільки «на відрядження». деталі як оформити вони вам можуть підказати. Не намагайтеся шукати «раціональність», там суто формальне виконання інструкції )))) Потім це ніхто не перевіряє

Я не сильно разбираюсь в счетах, но где то на доу обсуждалось снятие валюты с валютного (USD) ФОП счета открытого в Монобанке через виртуальную карту, или это не то?

Я нашел треды на эту тему, там речь шла об услуге — перевод с валютной карты ФОП на валютную физлица. Но технически эта операция была сделана так: валюта ФОП продается, а валюта на карте физлица покупается. Так как сейчас запрещены покупки кроме как на депозит, то сейчас такая схема на работает, я так думаю

Да, так работает, но можно проще. В Привате заходите в «Каталог послуг» -> «Картки», выбираете свой валютный счет, оформляете себе корпоративную карточку на свое имя (ФОП). Теперь это ваша личная карта для снятия валютных денег. По правилам, с корпоративной карты можно снимать и использовать деньги только на командировки и бизнес-нужды в командировке. Но это контролируется только для юридических лиц. Для физических лиц/ФОП это никак не контролируется, только при снятии наличных в банке (уточню этот момент позднее). Поэтому вы можете тратить деньги с этой карты на любые нужды, кроме кода
торговца 6211 (покупца ЦБ и брокераж). Других ограничений по типу закупки банки не делают. Если вы хотите снять валюту — можете попробовать снять ее в банкомате за границей, то также не запрещено. Лимит — еквавалент 100 000 грн НА ДЕНЬ. Также есть лимит 100 000 грн НА МЕСЯЦ (на 1 банк / 1 клиента) на операции P2P и для «розрахунків, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем належать до операцій „квазікеш“ (англійською мовою quasi cash). До таких операцій, зокрема, але не виключно, належать: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків. Коди категорій торговців, що можуть використовуватися для таких операцій, зокрема, але не виключно, такі: 4829; 6012; 6050; 6051; 6534; 6539; 6540; 7800; 7801; 7802; 7995»

А не нужно будет потом кому то объяснять на какие нужды я снял 3000 долларов, но без чеков?

Я проверил. В данном случае работают два нормативных акта НБУ. Вот здесь — zakon.rada.gov.ua/...​aws/show/v0005500-19#n352 — определено на какие цели можно снимать деньги — любые, которые не противоречат законодательству, в том числе и далее перечень. А здесь — zakon.rada.gov.ua/...​aws/show/v0018500-22#Text — определены лимиты, о которых я говорил. Вот здесь — zakon.rada.gov.ua/...​aws/show/v0164500-22#Text — сказано, что корпоративные карты используются «для потреб господарської/підприємницької» деятельности. Снятие чистого дохода ФОП для использования в личных целей, по нашему мнению, вписывается в понятие «предпринимательской» деятельности, так как целью деятельности есть зарабатывание дохода, который надо както тратить — выплачивать дивиденды, так сказать. Банки могут ограничивать направления использования карт, и даже проверять операции, что может быть урегулировано договоров. Но на практике это не делается. Если что и будет то штраф 17000 грн за нарушение валютных операций, но это очень маловероятно (очень низки риск) с такой нормативной базой.

Добрый день. Тоесть такая схема работает?
3 группа ФОП (USD счет) -> $ корпоративная карта -> Google/Apple Pay -> оплата в магазинах за границей

Если да, то нужно по таким расчетам подавать какие-то дополнительные отчеты?

Я б не радив робити з корпоративної картки ФОП покупки на власні потреби. Теоретично вона для цього не призначена, хоча це і не заборонено

Доброго дня, підкажіть будь ласка, чи може ФОП ІТ, виводити свій чистий дохід на корпоративну карту 2600 і знімати гроші з неї, а не з 2620?

Доброго дня!
Дякую за статтю.
1. Можете підказати чи варто закривати ФОП, якщо сплачуватимеш податки у Британії як sole trader(self-employed)?
2. Чи краще залишити ФОП відкритим і сплачувати тільки ЄСВ?(але чи в такому випадку не претендуватиме укр податкова на доходи у Британії?)
3. Також чи не буде в укр податкової питань, якщо я отримуватиму кошти на британський рахунок(наприклад, Wise) і перераховуватиму їх тільки на рахунок у британському банку?

Не розглядаючи зараз ризики, як саме вас знайдуть, якщо все робити правильно:

З моменту як ви почнете вважатися податковим резидентом Британії вам бажано знятися з єдиного податку в Україні. Для цього потрібно за 10 днів до початку кварталу подати заяву. Якщо ви на 2% — до кінця місяця спочатку повертаєтесь на 5%, потім с наступного карталу — на загальну систему. Це треба підгадати у часі. Якщо ви будете ФОП за кордоном, і одночасно ФОП в Україні, то в Україні треба продовжувати сплачувати єдиний податок. Якщо знімітесь з єдиного податку, то можна сплачувати в Україні тільки ЄСВ. Десь так.

В той же час, якщо ви станете податковим резидентом Британії, то всі доходи за фіскальний рік набуття резидентства мають оподатковуватися в Британії. Звільнити від оподаткування в Британії можна тільки той дохід, який був зароблений під час вашого физичного перебування в Україні. І то, це бюрократичне питання — і треба взяти українську довідку для цього, та перекласти легалізувати ваші декларації + плюс копії паспорта з відмітками про перетин кордону (а в Україні їх могли не ставити) і тримати ці документи напоготові у разі якщо британці вас будуть первірять

З Вайз та британскьми банком не бачу ніяких проблем, тільки будьте готові показувати виписки податковій, шо в Британії шо в Україні

Якось так

Якщо вас дерне податкова Україні то потрібно в Британії взяти довідку що ви були там резидентом

У мережі пролунала інфа що офіс Президента хоче завернути ініціативу з звільнення громадян України від податків в ЄС щоб повернути їх додому в Україну. Польща викликає занепокоєння, адже можливо здається що вона повертає думку назад та буде вимагати оподатковувати тих, кто працює на українських працедавців (поки що про ФОП мова не йде) з Польщі. Будем очікувати, що все ж такі здоровий глузд переможе, але слідкуємо за новинами
www.money.pl/...​ie-6808096034265632a.html

Нова інформація про податки для ФОП за кордоном з Литви —
Литва не розглядатиме біженців-ФОП як податкових резидентів, але як і передбачалось, за певних умов. Це перше роз"яснення всередині ЄС, що стосується виключно ФОП. І взагалі найбільш широке коло питань, в тому числі реєстрації платником ПДВ. Доступно для прочитання через перекладач. В наступній статті проаналізуємо докладніше
www.vmi.lt/...​hB8kiPyvCRD5L_1c4&lang=en

Згадуване у польській статті Роз’яснення Мінфіну Польщі здається не є корректним, адже навіть якщо працівник (мається на увазі трудові відносини) працює в Польщі на українського роботодавця і зможе довести, що він залишається резидентом України, то у Польщі за законом оподатковуються тільки доходи з польских джерел. Конвенція не регулює чи мають оподатковуватися доходи у Польщі чи ні, навпаки, вона звільняє від оподаткування доходи в одній з країн. Резюме: отже, головне — довести українську резидентність.

Колеги, дослідили відповідь Литви більш докладно. Отже, ФОП не має реєструватися та сплачувати податки у Литві, якщо його діяльність є повністю віддаленою, тобто функції які він здійснює у Литві для підтримання такої діяльності є повністю другорядними. Інакше кажучі він не має діяти у Литві у якості комерційного агента, що здійснює укладання нових контрактів з місцевими клієнтами чи надавати послуги місцевим компаніям як виконавець. Ваше право здійснювати таку діяльність на території Литви обмежено першими 6 місяцями вашого перебування, або терміну дії окремого проєкту, якій ви виконуєте на території Литви. Після цього терміну здійснення такої діяльності у Литві ви маєте зареєструвати місцевий ФОП (через виникнення постійного представництва, навіть якщо ви залишаєтесь резидентом України). Ми завжди так і думали. При цьому момент, коли укладалися контракти — до війни чи після — на нашу думку, не має значення. Це просто була відповідь на конкретне питання про доходи за контрактами, що були укладені до війни. На нашу думку, ви і надалі можете укладати нові контракти під час війни — головне, що вони не повинні стосуватися резидентів Литви, ні в якості вашого клієнта, ні в тих випадках, де ви — виконавець послуг за контрактом для кінцевого клієнта на території Литви. Чекаємо інших роз«яснень. (Замініть «Литва» на будь-яку країну ОЕСР, і в принципі все має бути так само).
Решта питань стосувалися ПДВ, але ПДВ буде для вас релевантним тільки якщо ви надаєте послуги місцевим компаніям у Литві. У всіх інших випадках ви не підпадаєте під литовський ПДВ.

гугл переклад

4. Резидент України, який здійснював індивідуальну діяльність, зареєстровану в Україні та сплачував там податки, прибув до Литви після початку війни та продовжує здійснювати індивідуальну діяльність у Литві відповідно до угод, укладених в Україні з клієнтами до прибуття до Литви. (тобто не укладає жодних нових контрактів у Литві). Чи зобов’язаний такий резидент реєструвати індивідуальну діяльність через постійне місце проживання в Литві та сплачувати ПДФО з доходів від індивідуальної діяльності та декларувати цей вид доходу?
Резидент України, який здійснював індивідуальну діяльність, зареєстровану в Україні та сплачував там податки, який прибув до Литви через воєнну ситуацію в Україні та продовжує індивідуальну діяльність у Литві відповідно до операцій, укладених з клієнтами в Україні до прибуття до Литви (тобто не укладаючи жодних нових контрактів у Литві), керується правилами Литовської Республіки про податок на доходи фізичних осіб, не може вважатися здійсненням індивідуальної діяльності через постійну базу в Литві, оскільки така діяльність не є постійною, як діяльність не є повним циклом комерційних операцій (як визначено наказом Міністра фінансів Литовської Республіки від 25 вересня 2002 р. № 301 «Про визначення постійності діяльності непостійного резидента Литви» та затвердження критеріїв залежності чи незалежності статусу непостійного представника (агента) резидента Литви". Отже, резидент України, який здійснює таку індивідуальну діяльність у Литві, не зобов’язаний реєструвати фізичну діяльність через постійне місце проживання в Литві та сплачувати податок на доходи фізичних осіб у Литві з доходів від індивідуальної діяльності та подавати декларацію.

Перш за все, дуже дякую за такий детальний розбір цих питань. Мабуть, це найкращий опис, який я зустрічав.

Здається, такий спосіб буде повністю легальним для ФОП третьої групи, котрий експортує послуги іноземним клієнтам за валюту? Просто хочу переконатися, бо дуже дивує, що, по суті, найбазовіша транзакція вимагає такої кількості роз’яснень від компетентних людей.

1. Інвойс клієнту із вказанням американських реквізитів із Payoneer Business;
2. Гроші заходять на Payoneer Business від клієнта;
3. Вивід на доларовий рахунок ФОП Монобанку;
4. Сплата ЄП по курсу НБУ від суми, яка зайшла з самого початку на Payoneer Business (тобто, платимо від суми ДО комісій Payoneer Business).
5. Не потрібно вибивати чеки через (П)РРО.

Якщо все правильно, то єдине питання, курс НБУ якої дати використовувати, якщо не день-в-день виводити кошти з Payoneer Business на доларовий рахунок ФОП Монобанку?

Ще раз дуже дякую!

ВАЖЛИВО! ДО УВАГИ ВСІХ! Досліджено питання чи будуть попадати залишки у МПС в автоматичний обмін з податковими органами, якщо Україна даст добро на приєднання з 2023 року, як очікуєтьсяя. Резюме:

1) ТАК, майже по всіх країнах ОЕСР (США, ЮК, ЕС тощо) ВСІ ДЕПОЗИТНІ ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ (тобто ті, які відкривають рахунки для зберігання коштів), МАЮТЬ ЗВІТУВАТИ ЗА АВТОМАТИЧНИМ ОБМІНОМ БЕЗ ОБМЕЖЕННЯ СУМИ !!!! Деякі країни зазначили що винятків немає, або прямо зазначили, що установи електронних грошей не є виключенням.
Виключеннями можуть бути (залежить від країни) тільки ескроу та пенсійні екаунти, тому теоретично Апворк буде єдиною установою, що не буде попадати в автоматичний обмін

2) В обмін попадає наступна інформація:
— дані про бенефіціара — ПІБ + податковий номер країни податкової резидентності
— дані про рахунки (перелік, тип та номер)
— залишки на рахунку станом на початок та кінець звітного року (для нас ЦЕ БУДЕ 2022 рік)
— сума отриманих доходів від процентів по таких рахунках

3) Обмін інформацією не є наскрізним, а регулюється на рівні «країна-країна» індивідуально, тобто по деяких банках та країнах він буде, а по деяких може не бути (але тимчасово, поки не укладуть міждержавні угоди, тому розраховувати на відстрочку не варто)

4) Податковий номер країни податкової резидентності має повідомлятися власником рахунку, але фінустанови мають право робити перевірку фактів та даних, які заявляє власник
В тому числі ОЕСР зібрало та повідомило фінустановам правила визначення та встановлення податкових номерів для кожної податкової юрисдикції у скоупі. Висновки:
* Надати некоректний номер будет майже неможливо, або вам просто заблокують операції
* Якщо ви тривалий строк проживаєте у іншій країні, фінустанова може відмовити вам у проведенні операцій якщо засумнівається у достовірності наданої вами інформації про країну вашої податкової резидентності.

Отже,
1) не декларувати доходи отримані на рахунки в МПС в 2022 буде дуже ризиковано
Проте ризик все одно виявиться тільки під час податкової перевірки. Для України — найчастіше ризик виявиться, якщо ви будете закривати свій ФОП.
2) будьте уважні яку країну та який податковий код ви вказуєте МПС при відкритті рахунку — вносіть зміни у разі зміни країни резидентності щоб потім не було проблем
3) до певної мірі (доки фінустанова не попросить у вас оновлення інформації про власника рахунку) ми можете маніпулювати розкриттям інформації до податкових, проте обирайте самі в якій країні хочете мати податкові ризики через некоректне розкриття інформації, тобто з податковою якої країни вам бажано спілкуватися з приводу ваших рахунків у МПС

Якщо вірити планам з цього відео, то будуть перевіряти операції лише за 2023 рік і пізніше:
youtu.be/zsj0X-sfLEY

Перемотайте до 38:30, там видно плани.

Дякую! Це було логічно, я очікую що навіть пізніше. Проте головна ідея — потрібно заздалегіть підготуватися. Якщо з 2023, то до 1 січня 2023 вже потрібно позакривати всі рахунки, які непотрібні та небажані. Якщо потрібно в 2024 році відкрити нові (через рік, щоб напевно). Звітуються в тому числі рахунки. що були закриті за період

Ну головний висновок — виходить, що за 2022 рік можна отримувати дохід на вайз без ризиків отримати штраф, якщо працюєш в чорну (як роблять деякі мої знайомі). Оскільки податкова так і не побачить ці доходи. А от з 2023 працювати в чорну стає небезпечно.

Ну і сумно, що пробувати працювати через вайз легально — є шанси отримати штраф, а от повністю в чорну до кінця 2022 — це фактично гарантована відсутність проблем.

Отака фiгня, малята ...
Якщо НБУ буде корегувати офiцiйний курс до бiльш-менш реального раз на квартал, то i потреби у таких сервiсах не буде.

Загалом так. І досить корисною є схема з монобанком і Польщею. Втрачаєш 5% на конвертації і знятті кешу, не більше.

а что за схема с монобанком и Польшей?

Моно дозволив знімати гроші за кордоном напряму з валютного рахунку. Тобто якщо отримуєш дохід у валюті на доларовий ФОП-рахунок, можна відправити будь-яку знайому дівчину в Польщу, вона знімає злоті в будь-якому банкоматі з NFC (моно видає віртуальну картку, яка напряму прив’язана до ФОП-рахунку), купує за них долари, і завозить їх в Україну. Є ліміт на зняття еквіваленту 100к грн в день, тому їй там доведеться бути 2-3 дні, враховуючи дохід типового сеньйора. Втрати — 5% на конвертації і знятті кешу, як я вже сказав, ну і ще десь 2-3% треба витратити їй на дорогу, проживання, ну і просто якусь винагороду.

Конкретно зараз втрати на курсі, якщо знімати кеш тут і купувати за нього валюту, становлять близько 10% (при продажі долара за 36.65 з ФОПа і покупці долара за 40.80 в обмінниках). Тому поки не дуже є сенс практикувати цю схемку з Польщею, виграєш лише якихось 3%. Але в часи фіксованого курсу по 29 грн і втратах на рівні 22% було дуже вигідно. І якщо раптом в майбутньому долар різко полізе вгору, а фіксований курс не встигнуть знову підняти, то ця схемка буде актуальною. Тому рекомендую вже починати вести ФОП на моно, щоб можна було швидко зреагувати в разі чого.

P.S. Щодо потенційної відповідальності за таку схемку. Оскільки це не є реальним відрядженням, знайомі юристи казали, що після війни за це теоретично можуть штрафанути як за порушення валютних операцій, плюс порушення обліку. Сумарно то все загрожує штрафом до ~55к грн максимум. Я за одну таку поїздочку виграв 30к грн, наскільки пригадую, тому рахуйте 2-3 такі поїздки — і схема повністю себе виправдовує. І то в мене конкретно за той місяць був невеликий дохід через велику кількість вихідних. А ще, скоріш за все, податкова не буде до такого докопуватися, хіба може в разі, якщо захочете закрити ФОП, вони тоді люблять все добре перевіряти.

тобто офіціний курс буде більш-менш наближений до реального не більше ніж тиждень на квартал — ну таке...

Я цього не казав. Дiдько його зна як воно буде. Зараз складно щось планувати.
Лише вважаю, що тиск на ЗВР зробить корегування офiцiйного курсу постiйною практикою.

Ви у другому пункті нічого не пишите про надходження на рахунки(для мене це мій дохід) в середені звітнного року. Тобто, якщо я отримаю гроші на рахунок всередені 2023 та виведу їх з рахунку до кінця року, то мені ніяк не загржує цей обмін информацією? Адже на початок і на кінець року в мене буде однаковий нульовий баланс?

При обміні інформацією буде повідомлятися інформація про рахунки, залишок коштів на початок 2023 року та кінець 2023 року, а також сума процентного доходу.

Обороти не будуть показуватися. В усіх інших питаннях вас наздожене світовий фінмоніторинг, аже туди куди ви їх виведете — там з вас запитають підтвердження джерела. Податкова буде аналізувати ваші статки по залишках та великих покупках майна, але це не скоро

Wise нас всех поздравляет и поддерживает:

People can still sign up to Wise to send money to Ukraine, but won’t be able to hold, spend or receive money in Wise balances.

Кстати к оркам у них претензий нет, в списке запрещенных стран рашки нет:
wise.com/...​unt?origin=search-ukraine

Перевіряйте інфу перед тим як робити звинувачування

wise.com/...​ign-up-for-wise-in-russia

wise.com/...​customers-based-in-russia

Я проверил их страницу со списком всех проблемных стран и рашки там нет.
Кстати линка была получена от их саппорта на этой неделе.

Як бачте у них окремі сторінки і заблоковано все і всі акаунти закриті

Поки що я бачу, що вони не змогли свій список нормально зробити і не загубити рашку в ньому.
Плюс, бачу пару безкорисних копі-паст відповідей від саппорту щодо питань по отриманню грошей на існуючі рахунки.

рашку не загубили, просто всі рахунки їм закрили а тому апдейти щодо лімітейшенів і не мають вказувати рашку.

Откуда эта цитата? Т.е. украинцы могут получать, но не могут использовать свои средства на wise счетах?

Из письма их техподдержки. И там написано ровно наоборот

Вероятно имеется ввиду, что украинцы не смогут получать платежи из Украины. Мне вчера зашёл платёж на Wise без проблем (от иностранного клиента).

У них биполярка полная, сначала написали что деньги поступать не будут, потом написали что у старых клиентов все будет работать.

А когда выставляли инвойс? Есть пример, когда пару месяцев подряд человеку за 2 дня после отправки средства заходили, а сейчас уже 5 дней после инвойса и ничего нет.

Мне мой клиент отправляет за 1 день, он отправляет через Wise, поэтому всё быстро. Инвойсы я не отправляю.

Это рассылка какая-то или ответ на вопрос какой-то?
Контекста не хватает.

Это мой тикет к их поддержке когда у меня приходила 403 ошибка при попытке создать бизнес-аккаунт

Ого как. Они вроде только карты запретили открывать в personal account. А personal account можно ещё регистрировать?

Ничего нового создать нельзя, все остались с чем были в прошлом месяце

Осталось понять это зрада или перемога.

Это полный облом, я как раз в первых числа августа перенаправил ЗП и хотел создать бизнес-акк чтобы хранить по-больше

Тогда с учётом их биполярки получается на personal ещё можно, только хранение дороже.

Ну я тоже надеюсь, через пару недель проверю, но походу нужно резко будет выгонять в нормальные банки

Wise оно же всё пофиг должно быть. Это же наверно наши стратеги с НБУ выходят на сервисы и просят не мешать проводить мудрую валютную стратегию.

Хз кто что, но я даже засуспендил ЕС ФОП т.к. открылась возможность сюда выводить и теперь как-то не факт. Посмотрим в общем

Хранение у них бесплатно с 1 августа

Мені сьогодні (2 вересня) відповіли таке:

We’ve had to temporarily stop new users in Ukraine from signing up for our currency account and the digital card. This was done so we can continue to offer our current customers fast, cheap and reliable service that they expect. We hope to bring this feature back soon, but we’ll have an update if things change.

Константин, когда можно ожидать обещанную статью про ФОП заграницей?

Коментарі Делойт щодо ФОПу в Швейцарії
www.youtube.com/watch?v=e76uIq1PTRc

Не погоджуюся з моїми колегами тільки у одному питанні — ФОП, що надає особисті послуги, не може залишатись ФОП в Україні не сплачуючі податки в Швейцарії — у разі, якщо він стає податковим резидентом Швейцарії (іншої країни). В такому випадку інша країна автоматично претендує на податки з усіх його доходів, а звільненню у країні резидентності підлягають тільки ті доходи, що були отримані під час знаходження в Україні (чи інколи іншій країні, але до моменту вїзду у країну податкової резиденції), що буде трактуватися як постійне база в Україні. Застосування звільнення доходів ФОП для всього року є достатньо ризикованим. Тільки якщо твердо залишатися резидентом України на підставі Ковідного прецеденту.
До того, якщо ви вирішуєте прийняти податкову резидентність іншої країни, то потрібно як найшвидше зніматися з єдиного податку, щоб не сплачувати 5% в Україні, якщо ви сплачуєте податки з цього доходу в іншій країні. Бо інакше ми маєте продовжувати сплачувати 5% в Україні незалежно від того, що ви є резидентом іншої країни. Буде два податки.

Новини з кулуарів уряду про 2 питання — рахунки за кордоном та наші за кордоном
www.facebook.com/...​lo/posts/5652223994802142

Це один найсвіжіший коментар про податки за кордоном від мого колеги з Делойт Андрія Серветника про Німеччину (аудіо)
soundcloud.com/...​antsv-u-nmechchin-epzod-8

Коментарі щодо податкового резидентства від мої колишніх та поточних колег та партнерів:
www.youtube.com/watch?v=xzDWO3ZKNt4
Більш докладно у наступній статті

Уточнення до відома усіх:
Тож єдиний теоретично штраф (і проти якого можна ще поборотися) за отримання коштів IT ФОП на Wise та подібні — 17000 грн за валютне порушення. Строк давності по валютних штрафах встановлен ст. 15 Закону про валюту:
2. Заходи впливу можуть бути застосовані протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
З точки зору права ця норма є спеціальною нормою щодо валютних штрафів, яка «перекриває» вимоги КзАПП. Тому все ж такі 6 місяців та 3 роки.
Накладаються податковою. Якщо вас не встигли перевірити — штрафу не буде!

Банківського рахунку в іноземному банку це теж стосується?

В буквальній формуліровці — ні, якщо на іноземний рахунок, то це можна, і штраф застосувати неможливо. Можливо НБУ мав на увазі «рахунок в українському банку» але фактично там написано «на рахунок у банку». А де цей банк — все одно.

Які ризики якщо бути працівником в Польщі(податки знімаються працедавцем) і мати діючого(дохід приходить) ФОПа в Україні?
Вже майже 6 місяців в Польщі, аналога ФОПа не відкривав, візу не реквестав.
Краще перевести всі доходи в Польщу(теоретично можливість є) а про ФОПа забути?

А де ви себе бачите через % років? Відповідь на це питання є відповіддю на питання

Перше питання чи будете ви резидентом Польщі. Якщо ви там влаштувалися на роботу, в принципі ви сплачуєте податки, але за певних умов можете залишитись резидентом України. Тож ФОП теоретично може існувати. Якщо станете резидентом Польщі, то доведеться декларувати в Польщі, а в Україні треба перейти на звичайну систему 19,5% та оподатковувати тільки доходи від українських джерел. Але є багато нюансів.Поговоримо детально після наступної статті.

Дякую за статтю!
Чи правильно я розумію, що при оплаті моїх послуг (психолог), які виконують через сервіс WayForPay (кошти заходять звідти на рахунок ФОП) я повинна вже використовувати РРО?

Здається що це безглуздо, але нажаль — так, з 1.1.2022р. на всі послуги обов"язково, якщо не входить до переліку. Зараз є деякі послаблення по штрафах (в 2022 не застосовуються, здається), але в цілому законодавство не змінилося. Я нещодавно підключав ПРРО з Wayforpay, це займає близько 1 години не відходячи від компьютера, і все працює як годинник.

Чи правильно я розумію, що при
1. Отриманні грошей в іноземному банку
Та
2. На фопівський рахунок типу для фрілансерів чи бізнес
3. У сумі до 400 тис грн за раз та ще й за ай і послуги

Максимальний ризик — 17-51 тисяча штрафу за те що виручку не зарахував в український банк

Без ризику зльоту з ЄП бо банк і грошові розрахунки
Без ризику 19,5 — бо фрілансерський рахунок
Без ризику пені — бо граничних строків немає
І операція за послуги + до 400 тисяч
(Розробка сайту)

Дякую

Все вірно, але 400 тис для ІТ на застосовується взагалі, тобто необмежено

А не заставят потом, после выплаты штрафа, деньги, все-таки, вывести на украинкий счет?

Нет, такого требования нет. В законодательстве вообще не было никогда требования обязательного перевода денег со своемго заграничного на свой украинский счет. Те кто принимал на заграничный, а потом переводил на украинский, рисковали точно так же, что и просто оставить средства на заграничном. Это была неправильная трактовка, что нужно получить деньги в течение 365 дней на украинский счет. 365 дней — это срок получения денег от клиента, а не в Украину. Буквальное требование налогового законодательства для упрощенки заключается в том, что нужно получить «безналичный денежный расчет» непосредственно от клиента. Если расчет от клиента не пришел на счет, то риск как был так и есть. Перевод между счетами на это никак не влияет. В случае Upwork-а, например — сознательно преувеличиваю ситуацию — клиентом является конечный клиент, а не Upwork, так что даже получение денег от Upwork на счет не спасало бы от риска, так как клиент не рассчитался с ФОП «безналичным денежным расчетом». Поэтому так важно во всех случаях отстаивать позицию, что вы получаете деньги от клиента на «счет» (даже если это счет не-банка), то есть (1) деньгами и (2) безналично

А як ви дивитесь на Пункт 23 Положення 5 НБУ :"Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку"???
Це положення грунтується на положеннях закону 2473, закон який має переважаючу силу над іншими законами, в разі суперечних ситуацій.
zakon.rada.gov.ua/...​ахунки за,Україні в банку

Можливо це стосується тільки товарів, але не послуг

В аналізу це все проаналізовано. Завтра вранці стаття буде оновлена, подивиться завтра ще раз новий текст. Додамо нашу оцінку ризиків та як з ними боротися

А где сказано что 400к ограничение не касается IT. Учитывая, мои оплаты могут вылететь из этого ограничения так как мне переводят оплату целиком за выполненные работы. Насколько подобное достоверно? Судя по статье 400к касается и IT.

400к касается только страховых и транспортных услуг. Завтра обновим статью

А що робити якщо є ФОП в Україні (3 гр) але живеш і працюєш на території США на компанію в США і гроші отримуєш на американський рахунок. Америка по-любому буде вважати твій заробіток таким, що має оподатковуватись локально, і це справедливо. Але незакритий ФОП може спровокувати Українську податкову також накласти лапу на ці гроші. А як ФОП закрити якщо не був в Україні ще з 2021? І чи взагалі чи варто закривати?

Якщо ви вже там давно, і перебування не пов«язане з війною ---

Якщо ви податковий резидент США, то моя рекомендація перевести ФОП в Україні на звичайну систему 19,5% та НЕ декларувати дохід в Україні, адже якщо ви — нерезидент для України, то у вас в Україні оподатковуються тільки доходи з українських джерел. Нерезиденти не можуть бути на єдиному податку.

Якщо якимось чудом залишаєтесь резидентом України (не перебували на території США більше 183 днів на рік?), то скоріш за все потрібно платити податки і там, і там, і при цому ви не можете зробити залік податку США проти єдиного податку в Україні. По США не можу зараз відповісти швидко (розуміюся, але потрібно уточнювати деталі для фізособи), але здається мені що через 183 дні перебування вважається що ви маєте постійне представництво на території США, тому повинні сплачувати податки з ведення бізнесу локально. Крім того, в США дуже «конкретне» законодавство щодо «залежних послуг», і є ризик, що дохід ФОП, що має тільки 1 замовника, скоріш за все буде вважатися просто зарплатой.

Ймовірність що податкова України буде мати претензію не значна: по перше ризик перевірки сам по собі невисокий, по друге у неї може не бути точних даних. Взагалі доходи фізособи менше ніж 10 млн грн на рік нашу податкову не дуже цікавлять. Тому всі ризики що ми обговорюємо — не високі. На мою практику не пам"ятаю жодного разу перевірки ФОП у сфері професійних послуг. Крім як при закритті.

Дякую за відповідь. На рахунок резидентства, то і є якраз питання. З України виїхав зимою 2021. Потім був в багатьох країнах. В США — з початку літа.
Невже моя ЗП в США — обʼєкт для оподаткування для України? Виходить подвійне... :(

Порада така — зафіксуйте зараз дні перебування у США, та спробуйте зробити так, щоб ви були в США меше ніж 183 дні на цей (2022) календарний рік. Можна виїхати до сусідньої країни або кудись куди доїдете на час, що перевищує 183 дні. Тоді спокійно залишайтеся у 2022 році на українському ФОПі за 5%. Для 2023 вже потрібно замислюватися про резидентство. Але США це одні з найвищих податків. Скоріш за все треба оцінювати, що віддаватиме не менше 40-50% свого доходу на податки в США. Тож краще жити десь за межами, так податки майже всюжи завжди будуть нижче.

??? На укр фопі очевидно не вийде залишатись ні за яких обставин. Знаходячись в США і працюючи на США не можна платити податки деінде. Мало того, без дозволу на роботу взагалі не можна працювати ніяк на компанію в США. Тому я зараз і на паузі щоб не порушувати закон.
На рахунок податку 40-50% звідки такі цифри, тут у мого знайомого дохід більше ніж півмільйона і ставка найвища, що в середньому виходить 30%. А є штати з меншими податками.
І навіщо жити за межами якщо я хочу жити в США?

Так, там прогресивна шкала, різні штати та інші нюанси, не можу точніше прокоментувати швидко.

Якщо ви будете не ФОП, та на зарплаті — зарплата в США оподатковуватиметься в Україні тільки якщо ви резидент України, при цьому податок США буде вираховуватися з податку в Україні (в межах 18% основного податку), тому подвійного не буде. Якщо ви резидент США, то в Україні нічого декларувати та платити не потрібно.

Ясно, дякую. Але як дізнатися що резидентство США наступило?

На даний момент давайте виходити з того, чи жили ви на території США понад 183 дні у календарному році. Більше зможу описати у наступній статті.

Ок, не жив, значить ще не наступило і скоро не наступить.

Доброго дня! Дякую за статтю. Чи можна дізнатися яка норма підтверджує цю тезу? Цікавить валютне надходження, сума якого зменшилася до потрапляння на розподільчий рахунок укрбанку.

дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається за сумою господарських операцій, що вказана у виставлених та оплачених замовниками рахунках без вирахування будь-яких комісій за здійснення платежів, навіть якщо не вся сума доходу була отримана на рахунок ФОП. Такі комісії є витратами ФОП та не впливають на базу оподаткування єдиним податком.

Ви виставили рахунок клієнту (а не Апворку чи іншій МПС), і сума по рахунку — це і є сума вашого доходу від ведення бізнесу. Саме рахунок (чи акт) буде об"єктом податкової перевірки. Якщо банк або МПС утримали з вашої виплати комісію, то це може трактуватися як залік суми вашого доходу з зобов"язанням з сплати комісії, тобто як отримання доходу у негрошовій формі. Тому у вас дві альтернативи:
1) або декларувати дохід за повною сумою оплати та сподіватися що податкова не буде проти, якщо ви декларуєте більше, ніж отримали на рахунок за вирахуванням комісії. На практиці податкова закриває очі на таке (досі є неясність по комісям за еквайринг, наприклад).
2) або декларувати те що отримали під 5%, а суму комісії — під 15% як дохід, отриманий у негрошовій формі (через залік з іншим зобов"язанням)
На жаль для ФОП немає прямої норми про це, але якщо по аналогії застосувати підходи як для юросіб на ЄП — то у них саме так: є офіційний бухоблік, де дохід показується окремо, а витрати окремо. Тож для податкової не буде питання довести отримання доходу, і ризик 15% дуже значний.
Тож самі розумієте що з двох зол краще

Якщо визнати, що у вас була «негрошова форма» — це втрата єдиного податку ще й заднім числом. А також про ПДВ на імпорт послуг (до 2022 року) не забудьте. Тому на практиці більшість ФОП і вказують у своїх інвойсах Апворк кінцевим платником. Як податкова доводитиме протилежне, вичитуватимуть договір?

1) Тому на суми комісій маркетплейсів та платіжних систем (де нема відкритого рахунку, наприклад при еквайрингу по картках в Україні саме такі договори) при виводі коштів на суму комісії потрібно сплачувати ЄП, адже це дохід. Формально, вимоги такі.
2) При перевірці подаєте податковій:
1. виписку (банківську чи МПС, якщо Апворк — то за договором це ескроу екаунт, тобто а) рахунок у б) фінансовій установі
2. публічна угода з Апворк є одночасно угодою між вами та кінцевим клієнтом
3. ваші рахунки у Апворк і є рахунками за послуги
В зв"язку з тим що банки не здійснюють валютний контроль при надходженні коштів за послуги, все що ви їм давали вони не перевіряли. А угоду та інвойси банки просили для фінмоніторингу — для цього таких документів було достатньо.
Отже, податкова подивиться публічний договір Апворк та вимагатиме від вам виписку по рахунку в Апворк + ЄП на доходи, що були витрачені на сплату комісій Апворк + 25% штраф від суми несплаченого податкуу + пеня 120% ставки НБУ у річних від суми несплаченого податку (зараз це 30% річних)

Хотілося б вірити, але хіба тут можуть бути варіанти:

291.6 ПКУ:

Платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

298.2.3 ПКУ:

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
— «у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6»

Виглядає так що платити 15% з комісії посередника, звичайно, можна, але один раз :)

Так, нажаль, така вимога залишилася.
Але МПС — це не є негрошовий розрахунок, про що пишуть інші
З Апворк єдиним аргументом, як на мене, буде, що їх ескроу екаунт — це грошовий розрахунок через фінустанову.
З оплатою по картках з утриманням комісії наша податкова якось ще не чиплялася.
Бо як ще можна продати по картці без утримання комісії під час платежу

Ось роз"яснення ДФС з цього (подібного) питання
zir.tax.gov.ua/...​z/view/?src=ques&id=28954

Доброго дня! дякую за статтю, маю таке питання перед тим як відкрити вайз бізнес і отримувати прибуток (ФОП 3 група) туди і декаларувати дохід і платити 5% з фоп укр банку: які ж все таки максимальні податкові ризики можуть виникнути?

позбавлення стутусу платника ЄП?
донарахування податку?
штрафи?
суди?

Переди тим як йти на такий крок, хотілось би мати також і інформацію при відповідальність ( якщо дпс і нбу впрутья і будуть диктувати норми по своєму)

Максимальный риск 100% штрафа от средств за рубежом.

Наиболее вероятный риск(процентов 30, не меньше) — перевод на общую систему с доплатой 21%(-5%?) от оборота + пеня(нету пока ВП) + штраф за невчасну сплату(нету пока ВП). Плюс еще штрафы. Штрафы могут быть в 17-53тыс грн, к примеру.
Причем наша налоговая может по каждому факту штрафы влепить, им пофигу.
А еще они могут задним числом что-то принять про продление сроков давности в связи с ВП, я не сильно удивлюсь такому(уже когда-то было)

Я уж не говорю, что таким финтом вы ставите на себе тег «чето-сильно-умный» увеличивающий шанс придолбаться от налоговой.

спасибо большое, но это большие риски. Игра не стоит свеч. Пожалуй откажусь от этой затеи, все равно пока есть возможность покупать валюту через вайз/револют по курсу недалекому от нбу

Максимальный риск 100% штрафа от средств за рубежом.

Откуда столько? Тогда и 150 может быть.

Я уж не говорю, что таким финтом вы ставите на себе тег "чето-сильно-умный"

Каким образом? Из отчетов не видно куда пришли деньги, а налоговая вроде бы не может просто так узнать сколько пришло на счет.

Срок давности уже и так остановлен из-за ВП и карантина.

Все ваши бизнес-счета в приделах Украины находятся на учете в налоговой.
Дальше просто. Вот человек декларирует 10х, а пришло 1х на счета.

Все ваши бизнес-счета в приделах Украины находятся на учете в налоговой

Тільки от облік не означає, що в податкову прилітають всі операції, які по тих рахунках проводяться. Податковій про них просто відомо. А фінмоніторингом взагалі банки займаються.

Все сложно ) В украине теория и практика традиционно отличаются. И банки по электронному письму или звонку спокойно выдают эту информацию.

Даже если это так и не нужно даже никакого обоснования, это все равно не автоматическое получение и сравнение с декларацией. Проверять так всех подряд это трата времени с неясными перспективами.

Доброго дня, нажаль вам роз«яснили некоректно, в нас тут є пару активістів, що постійно намагаються поставити під сумнів те що я кажу. Отже:

Інформація по рахунках не попадає в податкову автоматично. Тільки факт їх наявності. Ви можете побачити цю інформацію у кабінеті платника податків. У разі перевірки самі надаєте виписки. Інфа про наявність для контролю кількості рахунків. Доступ до інших даних тільки за наявності оперативно-кримінальної справи у податкової міліції, а справа звичайно можлива тільки після звичайної податкової перевірки.

Рахунки за кордоном з 2023 року будуть повідомлятися аналогічно українським (чекаємо на нове законодавство про автоматичний обмін інформацією, ще у стані прийняття). Проте до податкової може передаватися також залишок коштів на кінець та початок року — цю ж інформацію подають громадяни у декларації, тож це не таємниця. Під питанням чи будуть повідомлятися рахунки у інших установах, як платіжні сервіси. Якщо так — під ризиком будуть ті хто отримував, але не декларував. Перший рік обміну інфо буде 2023 — на початок та на кінець року. Проте у разі виявлення рахунків, податкова може запитати всю інформацію у вас з приводу тих рахунків, тоді може бути теоретично ризик 19,5%. .

Для ФОП на поточний момент є 5 ризиків:

1) порушення валютних операцій — 17000 грн (макс 51000) разово при перевірці, якщо тлумачення законодавства не зміниться, якщо зміниться — то взагалі не буде штрафу, бо сплине термін накладання. 100% для ФОП не застосовується, тільки для юросіб.
Ймовірність ризику: середня, бо є неоднозначна постанова НБУ про запровадження заходів захисту. Строк накладення — у разі порушення у період з 18 березня 2017 року до поточного моменту — до закінчення війни, або у період 1095 днів до дати виявлення крім періоду карантину (з 17.03.2020 по 30.06.2022) та військового стану.

2) недотримання «безготівкових грошових» розрахунків для цілей перебування на ЄП
Застосування ставки 15% замість 5% (або 3% або 2%, в залежності яка ставка обрана), тобто додатково +10% (+12% або +13%) від доходів, отриманих на рахунки МПС + штраф 25% суми додаткового податку + пеня 120% ставки НБУ за усі періоди прострочки. Строк накладення — починаючи з 2017 звітного року, в залежності від того коли закінчиться військовий стан.
Ризик можливий, але, на нашу думку, низький, якщо ви надасте аргументацію, викладену цій консультації при перевірці або оскарженні. Головний аргумент: законодавство чітко підводить МПС до грошових безготівкових розрахунків, і слово «банк» або «український банк» у Податковому Кодексу як передумова перебування на спрощеній системі — ніяк не згадується.

3) злітання з системи ЄП та застосування 19,5% до доходів — такого ризику згідно з Податковим Кодексом наразі немає, але багато консультантів про нього говорять. Злітання з ЄП можливе тільки якщо будуть здійснені заборонені види діяльності, або перевищено ліміт доходу на рік. Або отримали інший дохід, що має оподатковуватися на загальній системі (як от купівля продаж інвестицій, нерухомості, інші приватні доходи як компенсації за страховками, разові бонуси від компаній-замовників, не оформлені як надання послуг тощо).
Але теоретично може бути ризик злітання з ЄП якщо буде зроблено донарахування та визнано наявність податкового боргу за 15%. Проте борг неможливо визнати заднім числом, тож це дуже теоретично. Найбільш ризиковано, якщо перевірка буде закінчуватися під Новий рік. Тоді за наслідками перевірки може виникнути борг та зкинуто з ЄП з 1.1 наступного року. Але це теж теоретична та цілком контрольована ситуація.
У цього ризику є багато різновидів. Наприклад, деякі кажуть, що якщо отримали кошти на приватний рахунок за кордоном, то є ризик — ми дали відповідіть. Інші кажуть що якщо на рахунок МПС то 19,5% — ми дали відповідь.
В реальності ризик 19,5% набагато частіше трапляється коли злітають з спрощеної системи просто так, наприклад через несплату податку на кінець року. В інших випадках немає причин злітати чи застосовувати 19,5% до бізнес-доходів, крім зазначених вище.

4) штраф за недотримання порядку розрахунків платіжними картками (при використанні еквайрингу) — 100% суми доходу при першій перевірці та 150% при наступній + деякі дрібні супутні штрафи. Строк накладення — у разі порушення у період з 18 березня 2017 року до поточного моменту — до закінчення війни, або у період 1095 днів до дати виявлення крім періоду карантину (з 17.03.2020 по 30.06.2022) та військового стану.

5) Є ризики для ФОП за кордоном — про це буде окрема стаття, тут тільки про Україну.
Строки — від 10 років.

1) 17000 грн,
вероятность 50/50
2) 10000*37*10%*(100%+25%+ 120%*24% за 1 год примерная пеня) = 59570 грн
вероятность 10/90
3) в случае защиты при налоговом споре — 10000-30000 за услуги налогового юриста на защиту

дуже дякую за такі рогорнуті відповіді, з моєї точки зору ризики більші, ніж заводити валюту в Ураїну і купляти валюту через вайз/револют з націнкую 1.5 грн на дол. Якщо говорити про сумми від 50к дол на рік, то можливо це має сенс

а что это за схема с валютой через вайс?

3) в случае защиты при налоговом споре — 10000-30000 за услуги налогового юриста на защиту

10000-30000 чого?)

Або отримали інший дохід, що має оподатковуватися на загальній системі (як от купівля продаж інвестицій, нерухомості, інші приватні доходи як компенсації за страховками, разові бонуси від компаній-замовників, не оформлені як надання послуг тощо).

Себто людина, яка зареєстрована ФОП-єдинником, більше не має права, умовно кажучи, продати дитячі штани на OLX як фізособа, бо злетить зі спрощенки, якщо податкова впіймає? І подавати паралельно декларацію платника ЄП для доходів ФОП і декларацію про майновий стан та доходи для доходів фізособи тим паче не має права, навіть якщо доходи фізособи підкріплені документами?

Так, кошти отримані за разовий продаж будь-якого майна, В ТОМУ ЧИСЛІ КРИПТИ, що не підпадає під КВЕД ФОПа має оподатковуватися під 6,5% за загальною річною декларацію.
З 2022 року оператори поштових переказів мають фіскалізувати інформацію про перекази коштів, тож я підорюю що наступний крок — якщо отримали кошти за продаж товару через Нову Пошту не в рамках діяльності ФОП — будь-ласка сплатіть податки. Але до цього не скоро дійде. Ось дивлюсь зараз на свої два фіскальні чеки з Нової пошти про переказ на користь інших фізичних осіб за придбання товарів та міркую над цим ))

під 6,5% за загальною річною декларацію

Це 5% ПДФО за особливою ставкою (для дивідендів, продажу рухомого майна та ін.) + 1,5% ВЗ, я правильно розумію? ПДФО ж і 5%, і 9% буває, а зазвичай взагалі 18%. Чи мова про щось інше?

не в рамках діяльності ФОП — будь-ласка сплатіть податки

Я про інше: чи має право особа, яка зареєстрована ФОП-єдинником, в принципі отримати такі доходи як ФО, задекларувати їх, сплатити ПДФО/ВЗ і не злетіти за це зі спрощеної системи?

Пригадую історії, коли до хитрих ФОПів, які частину товарів продають вбілу, а за решту приймають перекази на карту фізособи, після виявлення таких доходів податковою не висунуто вимогу сплатити за них заднім числом ПДФО/штрафи/пені, а перетлумачено їх саме як приховані доходи ФОП, тому й питаю. Ну й емпірично спостерігаю, що чимало ФОПів дають номер карти не свій, а умовно дружини/тещі/кішки, і думаю: перестраховуються чи просто інші причини на це мають.

Так, особлива ставка 5 + 1,5 ВЗ. Я думаю, що це стосується тільки разових продаж власного майна, що не пов"язане зі здійсненням підприємницької діяльності (до 3-х продаж на рік). Якщо, це буде в рамках підприємницької діяльності (систематична організована діяльність тощо), то —
1) якщо це в межах КВЕДів ФОПа-єдинника — то це незадекларовані доходи, тому 5% + 25% штраф + пеня 120% ставки НБУ
2) якщо це не в межах КВЕДів — то це порушення режиму єдиного податку, тому для першого місяця 15%, потім злітання з системи та 18+1,5% + 25% штраф + пеня 120% ставки НБУ

Зрозуміло, дякую. То виходить, все впирається в те, що податкова й суд розцінять як систематичну діяльність? Бо чітких критеріїв у нас досі нема, як і щодо прихованих трудових відносин (особливо хвора тема для галерних гребців).

Так, якось так. Але ті що на картку отримують за товари з ними все ясно — вони як правило зареєстровані, але приховують. PS. Наступна стаття на нашому сайті буде про ризики трудових відносин — як преворд до теми ФОП за кордоном, адже це питання актуальне)))

Думаю критерій такий: майно, що купували давно, можна продавати безлім, бо це не заборонене. Але якщо купили та продали, купили продали, купили продали — то десь до 3х разів, якшо більше — це підприємництво. Критерій 3 рази — ще з 2000-х з роз"яснень вищих судів. Не пам"ятаю тільки до 3х включно чи виключно

Не пам"ятаю тільки до 3х включно чи виключно

Включно
Знайомі бариги нили, що ліміт маленький, приходиться навіть на тещу оформлювати))

Ну і характер майна має значення (щось подібне чи зовсім різні речі)

Дуже дякую за статтю. Вона з’явилася дуже вчасно.
Якщо український ФОП знаходиться в Польщі та працює на іноземну компанію, то чи може він отримувати кошти на персональний Revolut (business аккаунт для українців не відкривають) та платити податки в Україні?
І якщо так — скільки це можна робити?
Дякую.

Тоді вам доведеться сплачувати податок 19,5 як фізособі, а не ФОП

Але прочитавши статтю мені здалося що так можна. Отже хтось із нас двох помиляється, і саме тому я вирішив спитати автора статті.

Тут ми розглядали питання, якщо ФОП знаходиться в Україні. Про ФОП у Польщі буде окрема стаття. Там інші нюанси. Саме ваша ситуація не дуже проста, набагато простіше коли доходи отримуються з України. Почитайте нижче мою відповідь про Британію — якщо можете дотриматися таких самих умов + маєте дозвіл на проживання на умовах тимчасового захисту від ЄС + і не намагаєтесь своїми діями там залишитися (не купуєте майно, не відкриваєте місцевий ФОП тощо) — думаю, можете працювати так само як в Україні.

Доброго дня! Дякую за статтю.
Чи не маєте Ви інформації щодо Великобританії ? Якщо виїхала під час війни за Ukraine Family Scheme visa. Зіштовхнулась з інформацією в Англії про 183 / резидент / податок 20%. Робота в Україні- віддалено, а проживання в Великобританії. Що робити з податками, де і як їх сплачувати? Дякую.

В Британії часто більш жорсткіше ставляться до цього питання. Вже є певні роз"яснення, але вони не стосуються українців, а тих британців що повернулися через війну. Там є і інші правила, про 60 днів а не 183. Потрібно врахувати всі обставини вашого перебування. Якщо:
1) ви живете у родичів, і у вас немає оренди власного житла
2) у вас є житло в Україні
3) у вас робота в Україні і доходи з України
4) і дуже бажано якщо у вас ще щось є в Україні — члени сім"ї або майно
то на мою думку, можна залишатись резидентом України за загальними правилами.
Але потрібно вивчати детальніше. Повний гайденс по їх законодавству для Українців тут:
www.gov.uk/tax-foreign-income
Про постійне житло тут: www.gov.uk/...​e/non-domiciled-residents
і тут: www.gov.uk/...​the-remittance-basis-rdr1

Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, а чи є у вас інформація по Іспанії?

Все це чудово, але можете підвести підсумок, які зараз найкращі практики, як робити (те що раніше вважалось занадто ризикованим) і як не робити (те що до 1 серпня було поширеною практикою, а зараз небезпечно). Бо купа юридичного тексту, важко читається і складно зрозуміти висновки якщо не юрист... Хоча велике дякую за деталізованість

Завтра дещо оновимо статтю з оцінкою ризиків. Особисто я вважаю що ризик 17000 при ймовірності стягнення менше 1% для ІТ співтовариства не такий вже великий. Тому на мою думку МПС або закордонні рахунки — наше все. Як покращиться ситуація у країні — повернемося до того як було. Або дізнатися в банку як зняти готівкою

Друзья, хочу прокомментировать общее беспокойство по поводу налогового резиденства по правилу «с первого дня». Опишу на примере Португалии.
Действительно многие страны считают лицо налоговым резидентом с первого дня пребывания, однако если прочитать из законов, то это работает для двух случаев:
1) «С первого дня, при условии пребывания свыше 183 дней»:
Вы пронаходились в стране 183 дня — с 184 дня вы считаетесь резидентом с 1го дня, что логично, это совершенно типовое правило для всех стран.
2) «С первого дня, при наличии жилья, которое лицо имеет намерение (1) удерживать И (2) занимать в качестве своего постоянного места проживания».
Здесь тоже нет никаких сомнений. В общим правилам, если у вас есть постоянное место проживания, то вы резидент. Однако далее мы смотрим Конвенцию с Украиной, и там читаем, если у вас место постоянного проживания в двух странах, то вы резидент страны, гражданином которой вы являетесь.
Для того, чтобы этот пункт работал, должны выполнятся огромное количество условий. Давайте немного пофантазируем, какие:
1) у ваша должны быть долгосрочная виза, либо вы уже хоть раз продлили годовую визу — иначе как подтвердить ваше намерение жить тут постоянно, право на жизнь в стране менее 1 года — это не постоянно!
2) ваше жилье должно быть постоянным, то есть ваша аренда должна быть более чем на 1 год, либо на 1 год с правом продления и т.д.Фактически это должен быть ваш второй дом. Если вы сняли или купили жилье, но в нем не живете, как инвестицию например, правило не работает.
3) наконец, по разъяснению ОЕСР насчет Ковида, получается такая ситуация:
* правило 183 дня не работает, если вы вынуждены находится в стране в связи с обстоятельствами форс-мажора, в нашем случае в связи с войной.
* правило «постоянного жилья» тоже не работает, если вы снимаете жилье для проживания на период вынужденного проживания в стране. Какое же оно постоянное, если вы тут временно
Это моменты следуют из обширных комментариев ОЕСР и по Ковид, и по законодательству (не про войну).
В связи с этим, если вы просто выехали, и просто живете по визе — вы не становитесь автоматически налоговым резидентом страны. Только если вы не предпринимаете никаких других действий, показывающих ваше намерение им стать, например:
* зарегистрировали бизнес и имеете доходы из страны проживания, особенно если такие доходы составляют существенную часть вашего дохода
* подали заявку на визу иного типа, нежели пребывание в связи с войной
* приобрели свою недвижимость в стране и в ней живете и т.д.
Тут главное — не делать лишних движений. К сожалению, налоговое резидентство это только часть вопроса. Вторую часть перенесем уже на статью. Там вопросы про доходы ФОП и зарплаты, что делать с их обложением. Но если вы соблюли описанные правила выше и имеете доход только из Украины, по ФОП вам не надо беспокоится. Если только ваши доходы не признают зарплатой. А вот по зарплате есть нюансы, и там надо смотреть разъяснения что говорят отдельные страны. Обычно они лояльны на этот счет, насколько — можно узнать из письма ОЕСР про Ковид

Мнение польских юристов, полный текст — skslegal.pl/...​kowa-uchodzcow-z-ukrainy

Податкове резидентство біженців з України

У зв’язку з перебуванням у Польщі осіб, які втекли від війни в Україні на територію Республіки Польща, виникають питання щодо місця їхньої податкового резидентства (підлягання необмеженому податковому зобов’язанню) та пов’язаних з цим наслідків для польських підприємців, які наймають таких осіб.

Відповідно до положень закону про податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) Польщі особи, які мають центр особистих або економічних інтересів (центр життєвих інтересів) на території Республіки Польща або перебувають на території Республіки Польща більше 183 днів у календарному році, отримують статус податкового резидента Польщі.

Як визначити, чи є особа з України податковим резидентом Польщі?

Критерії отримання статусу податкового резидента Польщі

Центр інтересів

Особа, яка приїжджає з України, може стати податковим резидентом Польщі, якщо буде встановлено, що вона має центр особистих чи економічних інтересів у Польщі.

Через відсутність чітких законодавчих критеріїв оцінка того, чи є у даної особи центр життєвих інтересів у Польщі, потребує кожного разу аналізу обставин, які супроводжують перебування особи на території Республіки Польща. Якщо особа, яка приїхала з України, залишила свою сім’ю (наприклад, чоловіка) на території цієї країни, вона все ще має, наприклад, помешкання та рахунок у банку і розглядає своє перебування у Польщі як тимчасове — з наміром повернення в Україну чи виїзду в іншу країну — у цьому випадку, ймовірно, не можна буде стверджувати, що вона має центр життєвих інтересів на території Республіки Польща. Однак, коли така особа проживає у Польщі з усією найближчою сім’єю, наприклад, у спільному помешканні, починає організовувати перебування у Польщі, а члени її сім’ї почнуть працювати чи навчатися тут, будуть серйозні аргументи для визнання того, що такий центр їх життєвих інтересів виникає у Польщі.

Перебування понад 183 дні

З іншого боку, передумова щодо кількості днів перебування у Польщі не викликає сумнівів. Після 183 днів перебування у Польщі особа з України стає податковим резидентом Польщі, а це означає, що вона буде підлягати оподатковуванню ПДФО із загального отриманого доходу, а не лише з доходу, отриманого у Польщі.

На практиці виникають суперечки щодо того, чи стає така особа резидентом Польщі лише на майбутнє, на наступні місяці чи роки перебування у Польщі, чи також і заднім числом, від початку перебування у Польщі, ще до закінчення 183 днів. У другому випадку додаткові передоплати та податок на прибуток повинні бути сплачені за період перебування у Польщі до закінчення періоду у 183 дні. Ми підтримуємо першу з цих позицій, яка знаходить підтвердження у деяких інтерпретаціях податкових органів.

Сумніви та суперечки щодо податкового резидентства

Особистий, сімейний та майновий стан біженців з України за нинішніх обставин ускладнений. Найчастіше буде важко оцінити, чи та з якого моменту дана особа має центр інтересів у Польщі і стала податковим резидентом Польщі. Слід підкреслити, що реєстрація особи як такої, яка легально проживає у Польщі, не впливає на її податковий статус.

Щодо осіб, які були податковими резидентами України до прибуття у Польщу, польсько-українська угода про уникнення подвійного оподаткування (УПО) вирішує питання щодо оподаткування ПДФО. Слід пам’ятати, що у спірних випадках, якщо неможливо визначити, в якій країні особа має центр життєвих інтересів або в якій країні вона зазвичай перебуває, то країна, громадянином якої вона є, у кінцевому підсумку повинна вважатися її місцем проживання для цілей оподаткування. Схоже, це правило може стосуватися багатьох людей, які тимчасово приїхали до Польщі, щоб уникнути війни в Україні.

Доходи від найманої роботи у світлі угоди про уникнення подвійного оподаткування

Можливе призупинення терміну 183 днів перебування на території Республіки Польща

Згідно з польсько-українською угодою про УПО, доходи від роботи, виконаної у Польщі, звільняються від оподаткування у Польщі, якщо вони не виплачуються польським роботодавцем або на його рахунок, а працівник не перебуває у Польщі більше 183 днів протягом даного календарного року. Цей період включає «дні фізичної присутності» у Польщі. У день завершення цього терміну звільнення від податку на доходи з винагороди за виконану роботу у Польщі, як правило, автоматично закінчується. Однак, якщо перебування у Польщі даної особи з України вимушене військовими діями і через них особа не повертається в Україну, ми вважаємо, що слід погодитися з тим, що закінчення терміну (183 дні) цього звільнення від сплати податку припиняється на час військових дій в Україні і продовжиться лише після їх закінчення.

Такий підхід обґрунтовується у змісті Коментаря до Типової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку про податок на прибуток та майно. Положення польсько-української угоди про УПО слід тлумачити відповідно до цього коментаря.

У ньому вказано, що період звільнення від сплати податків у 183 дні розраховується з урахуванням усіх днів перебування у даній країні (тобто у Польщі), «без урахування подій, які заважають особі виїхати». Виходячи з наших мовних та соціальних правил, слід припустити, що особа, яка втікає до Польщі з території України внаслідок ведення там бойових дій, не може повернутися назад, поки ці дії здійснюються. У такій ситуації ми маємо справу з подією, яка «заважає особі виїхати».

У такій ситуації особа не може вільно приймати рішення про місце свого проживання для цілей оподаткування. Схоже, що таке міркування має стосуватися й інших подібних ситуацій. Таким чином, доходи податкового резидента України від роботи, виконаної у Польщі, не повинні підлягати оподаткуванню у Польщі під час війни в Україні, навіть у випадку його перебування на території Республіки Польща більше 183 днів, якщо дохід виплачує іноземний, а не польський роботодавець.

Як підтвердити податкове резидентство особи з України?

Форма свідоцтва про податкове резидентство

У багатьох випадках польські податкові норми для застосування передбачених у них пільг (у поєднанні з положеннями угоди про УПО) вимагають документального підтвердження іноземного податкового резидентства платника податків. Наприклад, у світлі польсько-української угоди про УПО доходи контрагентів можуть оподатковуватись лише в Україні за умови, що польські платники, які виплачують таким особам винагороду, мають свідоцтво, яке підтверджує українське податкове резидентство цих осіб. В іншому випадку, на підставі польських норм, платники зобов’язані стягувати податок із виплаченої винагороди за ставкою 20%.

Чинні нормативно-правові акти не визначають необхідну форму такого свідоцтва і залишають це за законодавством іноземної держави, у даному випадку, за законодавством України. Враховуючи ситуацію в Україні, отримати свідоцтво з місця проживання у місцевому податковому органі може бути неможливо. Однак, якщо законодавство України допускає інші форми підтвердження податкового резидентства, ніж ті, які видаються на офіційних бланках, наприклад у формі письмової декларації або у вигляді довідки, виданої відповідними українськими дипломатичними установами у Польщі або в інших країнах, податкові органи Польщі повинні дозволити використання свідоцтва про податкове резидентство також у цій формі. Це підтверджується низкою юридичних аргументів, включно з тим фактом, що польське законодавство не визначає жодної конкретної форми чи змісту такого свідоцтва. Також варто пам’ятати, що під час особливих станів — епідемічної загрози та епідемії, оголошених у зв’язку з COVID-19 та протягом наступних 2 місяців після їх скасування, можна задокументувати податкове резидентство копією свідоцтва (у т.ч. скан-копією), якщо відомості, що випливають з документа, не викликають обґрунтованих сумнівів щодо їх відповідності фактам.

Можно ли считать Upwork тоже платежной системой?

Договор Upwork — www.upwork.com/legal#escrowservices

С натягом и трудным доказательством, но можно. Услуги платежей в рамках сервиса оказывает Upwork Escrow:

Upwork Escrow will create and maintain an account to hold funds for you—called an Escrow Account—based on your needs. You authorize Upwork Escrow to be your escrow agent, which means to hold your funds and to follow your instructions on the funds held in your Escrow Account.
Upwork Escrow will use and release funds deposited in an Escrow Account only in accordance with this Agreement, the applicable Escrow Instructions, and applicable law. Depending on your needs and the applicable Escrow Instructions, Upwork Escrow will establish and maintain one of two different types of Escrow Accounts:
(A) Client Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Client makes a payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a „Client Escrow Account” to hold funds for the Client to use to make payments for Projects, to receive refunds in connection with Projects, and to make payments to Upwork.
(B) Freelancer Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Freelancer uses the Site to receive payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a „Freelancer Escrow Account” for Freelancer to receive payments for Projects, withdraw payments, make payments to Upwork and issue refunds to Clients.
You hereby authorize and instruct Upwork Escrow to act as escrow agent in connection with the Escrow Accounts and the payment, holding, and receipt of funds for each Project and other specified purposes in accordance with the Terms of Service and the applicable Escrow Instructions. Client and Freelancer may access current information regarding the status of an Escrow Account on the Site.

Upwork Escrow Inc. provides escrow services solely to Users of Upwork and Elance. We provide these escrow services solely to deliver, hold, or receive payment for jobs for services engaged through, and to pay fees including service, membership and payment processing and administration fees to, Upwork. These escrow services are intended for business use, and the Users agree to use these escrow services only for business purposes and not for consumer, personal, family, or household purposes. UPWORK ESCROW INC. DOES NOT PROVIDE ESCROW SERVICES TO THE GENERAL PUBLIC. This escrow company holds California Department of Financial Protection and Innovation License No. 963 5086.

То есть по сути, Upwork Escrow — это доверительное общество, траст, оказывающее услуги эскроу-счетов, то есть временного хранения и перевода средств в условиях соблюдения сторонами определенных коммерческих условий.

По закону о финпослугах, доверительные общества относятся к финустановам:
„До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг. ”

„не фсьо так однозначно”, но на мой взгляд, доказать это возможно.

Нельзя, у них есть соответсвенное обьяснение на сайте. Кроме того, украинская налоговая считает их КОНТРАГЕНТОМ. Вообще Константин много натяжек тут делает, я бы вообще не читал это все. Помните, отвечать потом вам, а не ему.

Вы если делаете такие громкие заявления, потрудитесь хотя бы привести аргументы: 1) ссылку на сайт апворк где написано 2) ссылку на разъяснение где налоговая считает. вы сами общались с налоговой лично? Я проходил налоговые проверки в налоговой отвечая за компанию с 10 млрд грн оборота и ежегодной суммой налогов 2.5 млрд грн., суммы доначислений были минимальные. Я даю рекомендации: а) которые я применяю сам и б) которые защищаемы в суде, иначе бы я их не использовал бы сам. Я даю свое профессиональное толкование. Да, риски за вами. Об этом прямо указано в статье, и не надо лишний раз тыкать пальцем если вы не очень внимательно ее прочитали. Вы вольны слушать других консультантов. На АИНе например много подобных статей. Но ни одну из них вы не сможете использовать для построения защиты, так как они написаны «не-пресно». Но не обращайтесь потом ко мне если у вас вдруг будет проблема.

константнин, я слышал уже много идей о том, как налоговая Испании будет меня налогооблагать, причем мнения местных с вашим — не сходятся. Даже Гетманцев что-то пыталься сказать о том, что они никому своих резидентов не отдадут, но воз и ныне там, а 183 дня истечет через 2 недели.
Я не консультант, чтоб убеждать кого-то что налоговая именно не приймет вашу точку зрения, но местные гесторы говорят " а чего это вы решили, что к вам будет применяться те же правила, как при ковиде, у вас ВНЖ".
я ни в коем случае не буду к вам обращаться для консультации по налогам другой страны, не переживайте так. Я всегда обращаюсь к юристам живущим в стране.
Кстати, юристы в Испании остерегаются давать консультации по налогам в Португалии. А вы вот — не напрягаясь даете сразу за весь мир.

Налоговые органы Ирландии, Польши и Латвии уже подтвердили то о чем я говорю. Но если у вас нет намерения вернуться в Украину — вы можете стать налоговым резидентом другой страны по собственному желанию. По временной защите у вас право пребывания 1 год. Если обстоятельства в Украине изменятся, право отменят и нужно будет вернуться. Если получите обычный ВНЖ по другим основаниям, то вернуться не обязятельство, и тогда налоговое резидентство. Одно другому не противоречит. Мои коллеги консультировались с экспертами в Австрии, на Кипре, Португалии, Италии, США и на Мальте

Временная защита будет продлена МИНИМУМ до марта 24го года. Информация об этом уже доступна.
Испания требует даже от НЕРЕЗИДЕНТОВ страны показывать все доходы и иностранные счета, не вижу почему в данном случае они сделают исключения, завлений по данному поводу никто не делал.
общее заявление Евросоюза — тоже отсутствует.

Благодарю за статью

Если будет возможность, раскройте, пожалуйста, в готовящейся статье кейсы:
1) Как не стать налоговым резидентом другой страны в этом году
2) № 1 + если получил временное убежище, когда > 182 дней осталось до нового года. Нужно ли отказываться от убежища в этом случае или достаточно выехать в другую страну ЕС/другую страну не ЕС.
3) Что делать, если страна начинает считать тебя резидентом с первого дня временной защиты (Понимаю, что де юре должно быть по-другому, но по факту Португалия ставит именно такой статус в налоговом кабинете)
4) В каких из случаев нужно подавать декларацию в начале следующего года, а в каких — не нужно

Спасибо за вопросы, я уже было начал программировать опросник для их сбора через сайт) Часть ответа напишу сейчас в корневой ветке

Проблема в том, что Европа дает не «временное убежище», а «временный вид на жительство по параграфу TP», который по сути и в программе большинства стран вообще не отличается от ВНЖ. А разрешение на работу обычно подразумевает обязательство платить налоги. Вот США дает какуюто бяку, которая не виза, да. А Европа дает полноценную визу, налоги, соцпомощь включены.

Надо получать ту визу (разрешение), которая дается страной именно в связи с войной, это — главное. А как она называется не важно. А еще желательно сохранять все документы, которые были основанием получения визы — например, документы о дате(!) и способе въезда в страну, копии поданных анкет, заявлений и т.д. Если будет запрошен другой тип визы, и не будет документа о нахождении в стране изза войны, или если страна не дает такого разрешения, как например, Турция, — тогда работает правило 183 дней. Если страна не входит в ОЕСР и не имеет конвенции с Украиной, применяются местные правила.

Документом о дате вьезда является штамп в паспорте. Способ вьезда никого не интересует. Копии анкет в той же Испании никому не выдаются. Заполнение происходит в полиции на месте.

Вище написали, що Португалія дає не візу, а тимчасовий residence permit, який включає work permit. Для порівняння Канада дає візу, яка ставиться в паспорт. А дозвіл на роботу надається або ні за окремою заявкою. Тому ваше узагальнення, можливо й правильне, викликає сумніви й запитання.

за новим законом (ст. 3) до поняття грошові кошти (але тільки для цілей цього закону) також віднесено електронні та цифрові гроші

Як правильно розуміти «тільки для цілей цього закону»? Тобто зазвичай електронні гроші — не гроші, але в контексті даного закону — таки гроші? Звідки конкретно ПКУ бере визначення поняття грошей — з даного закону чи з чогось іншого?

з Закону про валюту. уточнимо завтра

92 коментарі і ніхто не облив брудом на доу — автор може не розуміти, але це однозначно перемога.

Дякую. Нажаль один кандидат вже там є внизу. 45 з 94 — це мої відповіді, тож мабуть я ще не дочекався)

топик настолько пресный что тут только удар в штангу произойдет

Спасибо за полезную статью.
Правильно ли я понимаю, что если, к примеру, пользоваться WISE business счётом в качестве счёта по принятию платежей за ФОП IT услуги, то лучше не закрывать ФОП в ближайшие пол года, что бы не получить штраф 17-51к? И это единственное, что грозит ФОПу при проверке, если налоговый представитель решит, что получение дохода на WISE business счёт не есть законным из-за того, что WISE не является банком? Или могут обязать заплатить налог 18% как получение дохода физ лицом?
Так же интересует вопрос, если не закрыть ФОП сейчас и переехать, предположим, в Канаду и получать доход там на канадский счёт и соответственно платить налог там, то нужно ли будет платить налог в Украине?

лучше не закрывать ФОП в ближайшие пол года

По ідеї, зараз перевірки не проводяться. Але неясно, чи заднім числом не будуть проводитися. коли після воєнного стану відновляться.

если, к примеру, пользоваться WISE business счётом в качестве счёта по принятию платежей за ФОП IT услуги, то лучше не закрывать ФОП в ближайшие пол года

А как предполагается платить налоги, если закрыть ФОП?

планируется переезд в другую страну

1) Верно. Даже если решат, то сначала они будут начислять 15%, а только потом 18%. Но если им дать обоснование как изложено выше, что вы провели безналичный расчет, то вопросом не будет. Также у вас есть презумпция невиновности в случае если законодательство не однозначно. То есть даже если локальный орган начислит, уже налоговая аппеляция должна вопрос снять.
2) Если вы станете налоговым резидентом Канады, то вам необходимо сняться с регистрации ЕН в Украине, но вы можете продолжать оставаться просто ФОП на 18%+1,5%. Соответственно если в Канаде вы начнете платить налоги как резидент, то в Украине будет облагаться только доход с источником из Украины. При этом необходимо пройти сложные процедуры сбора документов для зачета налога в Украине за счет уплаты налога в Канаде, чтобы не платить два налога на одну базу.
Поэтому как по мне лучше так 1) переехать в Канаду на условиях временной защиты 2) оставить ФОП в Украине и получать доходы на него 3) стараться не получать доход из Канады вообще. Из любой другой страны — сколько угодно. 4) Но даже если вы начнете получать доход из Канады лучше обеспечить чтобы его доля не превышала 50% общего дохода и получать его не дольше 183 дней в течение 365 дней на любую текущую дату.

1) Вы же писали, что:

Але головне що ризику 15% ЄП та злітання з системи ЄП — немає — розрахунки хоч через системи, хоч електронними грошима — вони всі а) грошові та б) безготівкові. Це головний висновок від новин 1 серпня.

так риск этих 15(или всё таки 18?)% есть или нет?
2)

Если вы станете налоговым резидентом Канады, то вам необходимо сняться с регистрации ЕН в Украине, но вы можете продолжать оставаться просто ФОП на 18%+1,5%. Соответственно если в Канаде вы начнете платить налоги как резидент, то в Украине будет облагаться только доход с источником из Украины

т.е. если я ФОП закрываю и уезжаю работать в Канаду на канадскую компанию, открываю там счёт, и никакой связи с Украиной уже не имею(кроме резиденства? ) то никаких налогов в Украине не плачу?

1) переехать в Канаду на условиях временной защиты

в Канаде нет этой программы, там гостевая виза с правом на работу. Резидентство с первого дня. Так что, вероятно ФОП придётся закрывать.

Резиденство при переезде в течение года никогда не бывает с первого дня. Только после 183 дней для первого года пребывания. Конкретно по Канаде, но если я правильно понимаю это должна быть все такие специальная виза типа Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET), она тоже дает статус временного пребывания, и дает те же последствия как я описал. Признавать вас сразу резидентом нет оснований только на основании визы по причине войны, если нет других причин вашего переезда. Например, если там уже все родственники давно, или муж давно там работает и вы приехали к нему воспользовавшись моментом и т.д. Это все индивидуально и до момента проверки сложно гадать.

Риска 15% нет, есть риск сразу 19,5%, но он никак не связан со способом получения дохода.
У нас по закону нерезиденты не могут быть на упрощенной системе вообще.
Об этом никто не думал еще, но если вы придете в обе налоговые и обоим скажете что вы у них резидент, то заплатите налог два раза и там и там. А если придете в украинскую и скажете что вы уже нерезидент, то спрашивается почему тогда на едином налоге. То есть скорее всего вы не будете туда приходить, ну а это как то не очень. Давайте вы дождетесь следующей консультации, чтобы был правильный контекст, там и поговорим

Похоже мне нужна личная консультация, а то уже каша в голове) Подскажите, вы проводите их?

Конечно, на профиле сайт, на сайте форма, пишите. Но я все таки прошу дождаться сначала консультации, это сократит время на пояснения) Вопрос даже не в гонораре, а чтобы быть на одной волне) Я думаю, гдето через 1.5 недели будет готова

Чтоб меня снова не начали проверять, сразу забегу наперед: с 1-го дня начинается облагаться только местная зарплата, кроме некоторых исключений. Для зарплаты — где живешь — там и платишь налоги, такое основное правило. Для прочих доходов все работает немного по другому. Платить налог и быть резидентом — разные понятия, тоже нельзя путать. Платить с зарплаты часто придется сразу, а резидентом стать через 183 дня. Чтобы вы не подумали что в разных источниках есть противоречия — их нет, просто надо очень четко определить ситуацию, о которой идет речь: 1) ФОП, контрактор, сотрудник, 2) резидент, нерезидент, 3) до 183 дня и после, 4) на временном статусе и на постоянном, 5) доходы из Украины, местные, из других стран тоже = минимум 72 ситуации. В статье рассмотрим ВСЕ случаи. И это только с местом жительства в другой стране. А есть еще период жизни в Украине в течение года, который надо закрыть в Украине. То есть 144 ситуации))))

А пока ознакомьтесь с официальным разъяснением по Канаде для КОВИД-19
Если будете оставаться в Канаде только изза войны — будут применяться теже правила
www.canada.ca/...​al-income-tax-issues.html

Раніше зустрічав твердження з посиланням на те, що було під час ковіду: коли людина опинилася за межами України й не могла повернутися через карантинні обмеження, то можна було працювати віддалено й сплачувати податки в Україні, а не країні перебування. Чи є відповідні рішення й нормативні документи щодо українців за кордоном через війну, зокрема, в Канаді чи країнах ЄС?

Я правильно зрозумів, що вище ви пропонували працювати з Канади як український ФОП і сплачувати ЄП та ЄСВ в Україні? Якщо так, то які для цього законні з точки зору канадських законів підстави?

Щодо податкового резидентства, то товариш у Португалії має статус податкового резидента з моменту отримання тимчасового захисту. Про це написано на порталі фінансів (податкової?) у обліковому записі, що відповідає коду платника податків у Португалії.

Щодо джерела отримання, то португальські консультанти стверджують: якщо український ФОП фізично знаходиться у Португалії, то він надає послуги у Португалії й має сплачувати за це податки. При цьому не має значення, що замовник знаходиться за межами ЄС і гроші приходять на рахунок в українському банку.

Прокоментуйте, будь ласка.

Будемо в окремій статті консультувати. По роз"ясненням зараз є Ірландія, Латвія, та відоме квазі-роз"яснення по Польщі. Ще Гетьманцев запитав в ОЕСР щось, то буде загальне роз"яснення десь на 35-38 країн відразу

Можете мені якось скрін надіслати що саме написано і де на порталі податкової?
Консультанти ще не те порадять))) Якщо суб"єкт перебуває в іншій країні тимчасово то до 183 днів він навіть представництво не утворює, і може робити що завгодно. А ось після 183 вже стає питанням чи створив він представництво чи ні. Після чого ще багато чого потрібно додати.
А консультанти розглядають простий варіант — приїхала людина і хоче бізнес робити. Ну так, якщо фізособа починає робити бізнес — вона починає його у Португалії, і вони праві. А якщо вона вже є діючим комерційним суб"єктом, то я вище описав. Крім того є конвенція, і в цьому пості в коменті я надсилав роз"яснення по ОЕСР, читайте розділ Permanent Establishment — там всюди написано що за Ковідом не визнається наявність представництва тільки на підставі того, що людина перебуває тимчасово. В Португалії є бізнес- та фріланс-візи — там да! Отримав візу і через 183 дні ти резидент, нема питань. А якщо що, то беремо довідку в ДПС України за минулий рік + Конвенція Украхна-Португалія

Нету у нас презумции в административной сфере. Вы сначала получаете штраф, потом судитесь.

Как вы считаете, при получении выплат от Apple (Swift платеж за доход от мобильных приложений) на корпоративный Wise, описанное выше, так же актуально?

Как вы считаете, при получении выплат от Apple (Swift платеж за доход от мобильных приложений) на корпоративный Wise, описанное выше, так же актуально?

Да, абсолютно. В соответствии с Налоговым Кодексом продажа экземпляров ПЗ является услугой, и дальше все как обычно.

Спасибо за ответ, еще возникают вопросы:
— Нет ли отличий для ФОП 2 группы?
— Будут ли какие то подводные камни при сдачи отчетов?

Для ФОП 2-й группы разницы нет, там разницы скорее только в разрешенных КВЕДах.
Для вас есть подводные камни про продаже через маркетплейсы
Завтра статью обновим новыми ответами на вопросы

Про обов"язковість переказу на рахунок в Україну, особливо протягом 365 днів — це невірна трактовка. 365 днів колись було як період між 1) виставленням рахунку та 2) отриманням оплати від покупця на ваш банківський рахунок. Якщо ж ми відходимо від обов"язковості валютного контролю для експорту послуг, то немає вимоги щодо 365-90-180 днів зараз. Тому отримали кошти, оподаткували і робіть що завгодно. Але, будь-те уважні, що ФОП рахунок є ФОП рахунок, тому відносьтесь так, що ви будете ВСЮ виписку показувати податковій, тому будь-яка незвична транзакція може бути недоречной. Особливо не робити з ФОП рахунку виплати на фізосіб, що це не трактувалося як зарплата. По Україні я роблю так: всі операції ФОП — на ФОП рахунку, заробили, перевели на особистий — там витрачаємо куди заманеться. Причому у мене ФОП та приватний в різних банках, щоб дані про доходи та витрати навіть не були в одному банку. Скоріш за все, такий самий підхід був би більш доречним (хоча б розділити рахунки).

По Україні я роблю так: всі операції ФОП — на ФОП рахунку, заробили, перевели на особистий — там витрачаємо куди заманеться.

Підкажіть, чи безпечно робити донати в благодійні фонди на валютні реквізити напряму з валютного фоп-рухунку.. без продажу за гривні, а напряму в евро\доларах? Щоб потім небуло якихось проблем з податковою (наприклад при закритті фоп).

Технічно самі платежі проходять без проблем. Призначення платежа, наприклад для зсу, як на офіційному сайті нбу — for crediting account 47330992708.

Якщо фонд — українська юрособа, то мабуть ні, тільки якщо іноземна. Розрахунки між українськими резидентами у нас можливі тільки в гривні. Якщо знайдуть, порушення валютних операцій, одноразово за перевірку штраф 17000-51000. Якщо це банк рахунок, то не приховати операцію. Ризик 80/20. Якщо МПС (плат система) то треба перевіряти що видно у виписці при надходженні, чи є там інформація про резидентность платника. Якщо ні, то переводити на приватний рахунок і платити з нього буде безпечно, ризик 1/99. Якщо так — то 20/80 — бажано посередника використовувати — іноземний фонд або іноземця-фізособу, і через них. Але в будь-якому випадку не через ФОП-рахунок

А, ось ще одне уточнення — якщо одна із сторін розрахунків має ліцензію на валютні операції, то можна. Тобто робити донати з іноземного рахунку (як ФОП, так і приват, неважливо банк чи МПС) напряму на Нацбанк — не буде ризику. Ну я би все такі з приватного платив би, щоб на 100% вже

Дякую. В укрсіб кабінеті зробили «офіційну кнопку» (шаблон) для сплати напряму з валютного фоп-рахунку до ЗСУ (нацбанк). Тож думаю повинно бути все ок.. подивимось)

Не дуже зрозумів, можете уточнити

Тому отримали кошти, оподаткували і робіть що завгодно.

Тобто в принципі, такий ланцюжок мав би підходити ?
1. Отримав гроші на business account Wise.
2. Задекларував ФОП дохід по курсу НБУ на момент попадання грошей на Wise бізнес рахунок.
3. Перевів на personal Wise рахунок.
4. Переказав на власний звичайний валютний рахунок в Україні.
5. Сняв валюту готівкою.
Підкажіть будь-ласка.

Я декілька раз отримував валютні надходження на приватний рахунок в Україні (компенсації за страховки, перекази від родичів тощо). Зарахування на приватні рахунки можливі. Тож думаю, що це абсолютно легальна і працездатна модель. Можу навіть запропонувати скоротити на 1 ланцюг: з бізнес-Вайз на приватний валютний в Україні відразу. В призначенні платежу — «Переказ між власними рахунками або на власний поточний рахунок». У разі якщо сума платежу буде вище екв.400000 банк спитає джерело отримання коштів. Витяг про реєстрацію ФОП та податкова декларація за останній квартал (або декілька декларацій за попередні місяці) на цю суму буде достатнім документом для банку

Це тільки в теорії, вірно ? Тому що з точки зору податкової, кошти ($) не потрапляли на ФОП рахунок в укр банку. І неможливо, знову таки з точки зору податкової, зясувати скільки ФОП насправді заробив, а скільки задекларував. Наприклад, отримав на Wise Business 10000 $, а задекларував и сплатив податки з 5000 $. А на фіз рахунок, вивів взагалі тільки 1000 $. Тому така схема не гарантує відсутність штрафу за несплату 19,5% з фіз рахунка.

неможливо, знову таки з точки зору податкової, зясувати скільки ФОП насправді заробив, а скільки задекларував

Так у них і з українськими банками нема такої можливості, поки ФОП не надасть виписки.

Я думаю це не відповідає дійсності. Ось, наприклад: nvp.tax.gov.ua/...​-ark/news-ark/509307.html
«• іншим банкам та НБУ в обсягах, потрібних у разі надання кредитів, банківських гарантій, а також під час здійснення валютного нагляду, у разі запровадження НБУ заходів захисту відповідно до Закону про валюту і валютні операції;»

іншим банкам
під час здійснення валютного нагляду

Ну правильно, податкова надала банкам повноваження здійснювати валютний нагляд, а не банки розкривають банківську таємницю напряму податковій.

не знаю таких кейсів де б це було. податкова накладає штрафи тільки під час перевірок, тому ніяки запити не потрібні — ви їи самі виписку надаєте. не заплутуйте самі себе) це як іпохондрія, волків боятися в ліс не ходити

Ви маєте надати податковій виписку з Вайз при перевірці. Тому потрібно мати чисту історію на рахунку. Якщо ви там щось не показали — для цього ж непрямі методи та з 2023 року обмін банківською інформацією за податковою про всі ваші рахунки будь-де. Ми за те щоб працювати офіційно. Як — описано в консультації

перепрошую, але навіщо переводити з вайз бізнес на приватний валютний рахунок? Чи можу я переводити на вайз персональний та витрачати?

Дякую

Так само як і з банківськими рахунками в Україні — з бізнес-екаунту не можна робити перекази на інших фізичних осіб (родина, батьки тощо). Якщо це місцеві — то будет питання виплати доходу та маєте платити 19,5% податку + 22% ЄСВ якщо це оплата за роботу. Якщо нерезиденту, то 18%, а звільнення можливе тільки на підставі довідки про податкову резидентність такого нерезидента. Всю виписку по бізнес-рахунку маєте подавати податковій. Це єдине обмеження про яке потрібно пам"ятати щодо бізнес-рахунку. Теоретично колись приймуть правило що будуть дивитися всі рахунки, тому я б не радив навіть з приватного переводити кошти комусь крім офіційної дружини, дітей та батьків

З Wise Business, куди краще виводити кошти, на приватний рахунок Wise, а потім на приватний валютний рахунок (не ФОП) в українському банку, чи можна напряму Wise Business —> приватний валютний рахунок (не ФОП) в Українському банку?

Чи може в такому випадку податковій щось не сподобатись, і вона зніме з спрощеної системи оподаткування, або якийсь штраф буде? Якщо так, може безпечніше просто подавати нульові декларації, і про рахунки закордоном взагалі нічого не казати???
Якщо так, кошти можна отримувати на Wise Business, чи краще на приватний рахунок Wise?

Я вивожу з Wise business на приватний валютний. Але це мої індивідуальні обставини.
Можна працювати і через Wise приватний, якщо система дозволяє.
Єдине що у платіжках клієєнт має писати «За послуги рах.___ контракт___»
Головне — призначення платежу у вашій виписці.
На решту питань здається у відповідях я на всі питання відповів.
Подавати чи неподавати декларації ваша особиста справа.
З 2023 року рахунки Вайз укр резидентів будуть декларуватися до податкової (CRS).
Якщо буде значний приріст залишку а доходів у декларації не буде можуть бути питання.

Дякую, чудове роз’яснення з обгрунтуванням! В «обране».

Тобто для приймання грошей на Wise треба в ньому створити «business account»?

Щоб можна було аргументувати що це дохід як ФОП, а не зарплата, так, краще бізнес

Як це відноситься до нас?
14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією).
!!!!
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

там все дуже докладно розписано, експорт послуг підпадає під звільнення по п. 14-3
це винятки за поданням Кабміну і є цілий перелік винятків
тому ніяк не відноситься )))

Буду вдячний де саме

Бо в законі
Термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Товар — будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);

Допоможіть з цим, бо страшно що порушую 14-3

Дякую

Винятки з операцій, щодо яких не встановлюються граничні строки розрахунків, визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67. До таких винятків належить, в тому числі роботи та послуги (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, туристичні продукти (послуги), послуги оборонного замовлення та деякі операції з продажу товарів.

zakon.rada.gov.ua/...​aws/show/v0067500-19#Text

1. Установити, що граничні строки розрахунків...не поширюються на:

5) послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;

Питання саме про речения, яке на мій погляд не факт що відноситься до СТРОКІВ розрахунків, до ФАКТУ розрахунків за будь-які товари (і послуги).

Чи в мене дуже фіскальна позиція?

Яка відповідальність, тобто за бізнес рахунок в європейському банку для фопа якщо податкова таки захоче щтрафувати..?

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Будь-ласка, читайте уважніше:

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів виключно у банках України у разі встановлення Нацбанком України граничного строку для таких розрахунків.

Є два типи наслідків:
1) злітання з ЄП та 15% до доходу — якщо розрахунки не-безготівкові ТА не-грошові
Це питання ми закрили — розрахунки на МПС — і грошові і безготівкові, особливо після 1.08.2022
До 1.08.2022 — розглядали по аналогії, і знайшли що принципиво нічого не змінилося, так і раніше було

2) штраф за порушення правил здійснення валютних операцій
Це РАЗОВО 17000-51000, але тільки при податковій перевірці, і тільки не пізніше 6 місяців після порушення.

Якщо вас будуть перевіряти тільки в 2027 році, то на той момент все зміниться, і за останні 6 місяців у вас вже не буде порушення

Якщо вас будуть перевіряти тільки в 2027 році

А чому йдеться саме про 2027, я щось пропустив? Наразі перевірки призупинені, як мені відомо. Чому фігурує саме 2027 рік?

Також це правило 6 місяців поширюється лише на перевірку правил здійснення валютних операцій? Я чув інформацію про термін давності в 3 роки, він стосується чогось іншого?

тільки не пізніше 6 місяців після порушення

Якось розчаровує читати таке від людини яка позиціонує себе як спеціаліст бо навіть я знаю що строк давності в 6 місяців в адміністративній справі рахується з дати ВИЯВЛЕННЯ правопорушення.
В випадку з податковими перевірками строк давності для можливого виявлення правопорушення — три роки.

Для виявлення термін давності не знаю, а от для штрафу три роки. А ще пишуть, що відлік у три роки призупинено через ковід і війну, і перевіряти зможуть від 2017.

Я вже все прокоментував та виправився раніше.
1) штраф за недотримання порядку здійснення валютних операцій — 17000 разово, при перевірці податковою, 2-3 місяця після скоєння, якщо на момент перевірці зміниться законодавство та тлумачення і це вже не буде вважатися порушенням, якщо ще буде залишатися — ризик залишається. 6 міс то для юросіб
2) ризик злітання з ЄП та 19,5% податку — 3 роки після закінчення військового стану + штраф 25%
Для цілей цієї статті аналіз відповідальності не був метою та предметом консультації. Ми не консультуємо з приводу приховування від оподаткування, ми консультуємо як правильно та по білому працювати.

Альтернативна точка зору, для «підкріплення»
Ті ж висновки, крім питання електронних грошей, що було певним ризиком раніше, але повністю знято з 1.08.2022
ain.ua/...​тановою Правління НБУ № 5).

Я ФОП 3тя група , надаю послуги програмування і оплату отримую в валюті на пайонир. Чи потрібно реєструвати ПРРО?

Скоріш за все ні. (П)РРО може буде необхідним, коли у вас є сайт з якого ви щось продаєте, ви оформили там платіжну кнопку системи для швидкої оплати за продукт, і ця кнопка працює таким чином що покупець може завести там картку без відкриття рахунку у системі, і вам прийдуть кошти, і з виписки буде зрозуміло що це була оплата з картки. Наприклад, в угодах Paypal це називається Funding source, джерело поповнення рахунку, коли є різні методи оплати при здійсненні розрахунку. Якщо вам переказують на рахунок за email, то частіше це банківський платіж і там картки нема, або якщо з Payoneer на Payoneer, там теж картки нема

Уточніть, будь ласка, якщо я ФОП 3тя група, отримую в іноземній валюті кошти від покупців за надані послуги на payooner, я не повинна реєструвати ПРРО ?

Якщо клієнт оплачує з картки через віджет Пайонір без відкриття у них рахунку — так, потрібний ПРРО. Якщо це переказ з рахунку на рахунок всередині Пайонір — не потрібно. Потрібно дивитися на опис змісту операції по рахунку. Якщо можна ідентифікувати що платіж по платіжній картці — ПРРО обов"язково.

Вичітуйте текст, бо помилок багато, а також схоже на якийсь автопереклад

Таким чином, отримання ФОП-ом оплати від покупців на рахунки платіжних систем було можливим та законным за умови, що такі системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи згідно з публічною офертою системи на сайті або індивідуальним договором з ФОП, а рахунки.

"

Дякую за статтю, дуже детально та професійно.

Скажіть, будь ласка, я так розумію після останніх уточнень зникла рекомендації НЕ використовувати wise? Тобто формальних перепон цьому немає? Також як технічно це відбувається? В податкову треба надсилати якісь виписки надходження на wise? Обов’язково має бути wise business я так розумію?

Так, краще «бізнес». Потрібно формувати та зберігати виписки по електронних рахунках так само як і по банківських. І зберігати принаймні починаючи з 2017 року до податкової перевірки. На жаль можливий період перевірки (2017) почне минати вже після війні (відміні військового стану). Нічого нікуди надсилати до перевірки не треба

Почему 2017, разве не 3 года максимальный срок проверки?

На сегодняшний день течение сроков налоговой давности прервано в связи с пандемием с перетеканием в войну. До конца войны + 60 дней течение всех сроков приостановлено. Это правило новое и работает буквально только с середины 2020 года

3 года с момента введения законов о пандемии — на тот момент были 2017, 2018, 2019, так что с 2017

Як і з банківськими рахунками можна мати і бізнес- і приват. Платежі на фізосіб (родину, друзів, родичів тощо) робимо через приват (щоб не було питань чи не є вони працівниками у ФОПа), а решту — можна і з бізнес

Konstantin Krasnoukhov, лишається чинна норма постанови НБУ від 02.01.2019 № 5: «Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.».

Підкажіть, будь ласка, чи не суперечить вона вищеописаному?

Дякую!

Дякую, слушне питання! Є погляди в обидві боки.
Погляд «проти»: отже рахунок відкрити можна, я операції начебто можна, але є тимчасовий захід НБУ, шо каже що «ось зараз» — не можна.
Погляд «за»: ст. 12 Закона про валюту та ст. 7-1 Закону про НБУ не надають повноважень обмежувати право суб’єктів відкривати та використовувати для отримання виручки рахунки, яке надано їм законом. Ст. 4 п. 3 «Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.». Обмеження мають бути передбачені законом, а не нацбанком. Запроваджені НБУ заходи застосовуються виключно на території України. Також є норма положення «3. Норми цього Положення не регулюють правовідносини з електронними грошима.». Отже, якщо маємо право відкривати рахунки, проводити через них валютні операції, які не підпадають під валютний контроль за Законом, то нічого не порушили. але є погляд «проти».
В мене банківська освіта, то я знаю що НБУ писав той закон для того, щоб запроваджувати ті заходи вручу. Завжди були дискусії до якого ступеню можна надавати йому дозвіл на ручне регулювання. Але за законом 2019 року йому надали дозвіл запроваджувати тимчасові заходи на 6 місяців тільки, а він робить їх постійними всупереч закону.
Наразі штраф для фізособи можливий тільки макс 51000 грн.й одноразово. Слід мати на увазі, як потенційний ризик. Стягує податкова. не пізніше ніж за півроку після «порушення». Отже коли війна пройде, законодавство лібералізується, і при перевірці штраф вже не можна буде застосовувати

А те, що там не написано, що банк має бути українським, щось змінює?
Начебто умовний Wise (навіть якщо це не електронні гроші), що відкриває рахунок у банку для отримання грошей, підходить.

Wise не відкриває вам рахунок у банку, це на ваш рахунок. Перечитайте інші коментарі

Це рахунок на моє ім’я. Установа, де він відкритий називається «щось там Bank та ще щось». Цього не достатньо?
До того ж в постанові не написано, що це має бути мій рахунок :)

Там не написано що і банки повинні бути в Україні :)
Наразі не оновлював статтю, але на нашому сайті ми додали наступне:

Существующие риски

Положением НБУ «О мерах защиты и определении осуществления отдельных операций в иностранной валюте» до сих пор предусмотрено что «расчеты по внешнеэкономическим операциям производятся исключительно через счета в банках» (однако не определено, в банках Украины или и других стран тоже). Штрафы за нарушение порядка осуществления валютных операций для ФОП предусмотрены ст. 162-1 КЗпАП и составляют от 17000 до 51000 при первом наложении штрафа (для юридических лиц штрафы предусмотрены постановлением КМУ: 25% от суммы операции).

Данное положение принято НБУ на основании ст. 12 Закона Украины «О валюте и валютных операциях», которым предусмотрены права Национального Банка внедрять следующие валютные ограничения:
* обязательную продажу части поступлений в иностранной валюте в пределах, предусмотренных нормативно-правовыми актами Национального банка
* установление предельных сроков расчетов по операциям по экспорту и импорту товаров
* установление особенностей осуществления операций, связанных с движением капитала
* введение разрешений и (или) лимитов на проведение отдельных валютных операций
* резервирование средств по валютным операциям
* меры согласно статье 71 Закона «О Национальном банке Украины», исключительный перечень которых определяется нормативно-правовыми актами Национального банка

К пункту 6 относятся следующие меры: «Национальный банк Украины при наличии признаков неустойчивого финансового состояния банковской системы, возникновения обстоятельств, угрожающих стабильности банковской и/или финансовой системы страны, имеет право определять временные особенности регулирования и надзора за банками или другими лицами, которые могут быть объектом проверки Национального банка Украины , в том числе...

* особенности поддержания ликвидности банков
* применение экономических нормативов
* формирование и использование резервов для возмещения возможных потерь по активным операциям банков
* вводить ограничения на их (банков) деятельность, в том числе...
* ограничивать или запрещать выдачу средств с текущих и вкладных (депозитных) счетов физических и юридических лиц
* а также ограничивать или временно запрещать проведение валютных операций на территории Украины, в частности...
* операций по вывозу, переводу и пересылке за пределы Украины валютных ценностей.»

Таким образом, данную норму, на наш взгляд, следует рассматривать как ограничение на проведение валютных операций на территории Украины: на территории Украины валютные операции по внешнеэкономическим контрактам осуществляются только через счета банков. В то же время данное ограничение, по нашему мнению, не распространяется на осуществление субъектами хозяйствования валютных операций за границей, и не вносит ограничений на порядок открытия и использования субъектами хозяйствования других видов счетов за пределами Украины, отличных от банков. В этом и был весь смысл валютной либерализации 2019 года в Украине. Также следует отметить, что вышеупомянутое Положение НБУ (п. 3) «не регулирует правоотношения с электронными деньгами», что является дополнительным подтверждением, что иные формы расчетов, а именно электронные деньги остаются возможными.

Це все що я можу додати. З цього питання
Але головне що ризику 15% ЄП та злітання з системи ЄП — немає — розрахунки хоч через системи, хоч електронними грошима — вони всі а) грошові та б) безготівкові. Це головний висновок від новин 1 серпня.
Крім того штраф 17000-51000 може бути накладено не пізніше 6 місяців після порушення. А перевірка буде тільки після війни, якщо взагалі буде, тож на момент стягненя штрафу все вже зміниться.

Ще виникло питання звідки взялося 6 місяців? В статті на ain взагалі про 3 роки написано.
За статтею 221 адмінкодексу справу за статтею 162-1 розглядає суд, відповідно зі статті 38 строк 3 місяці з дня вчинення або виявлення, якщо порушення триває.

Так, 6 місяців — це для штрафів на юросіб, а на фізосіб — 2 місяці
Ось тут по-швидкому — news.dtkt.ua/...​-na-fop-ta-posadovix-osib

Андрію буду лімітувати кількість відповідів на одну особу, бо ваша особа з профілю не ясна, і здається що ви самі консультант, а не ІТ :) Або тестер, бо занадто налаштовані на пошук помилок)

Якщо воно виглядає як качка консультант, плаває як качка консультант і крякає як качка консультант, то це напевно і є качка консультант :) (спойлер: ні, але на цю тему вже скоро зможу сам консультувати)

Дякую, що ви допомогли доробити консультацію, ваш внесок був дуже цінний. Дякую, що так високо оцінили нашу консультацію та весь витрачений на неї час, в тому числі на мої коменти. Так, консалтинг — це не програма, «два юристи — три думки». Там в коментах є лінк на консультацію інших юристів, і ви можете побачити, що наша первісна думка такою ж як у них. Будь-ласка, ви вільні користуватись консультаціями інших консультантів та юристів. Вибачте, якщо мої слова вас зачепіли.

Дозвольте.
За такою логікою: дохід, отриманий на рахунку закордоном, при наявності у Фіз.осбои ФОП можна прирівнювати до доходу ФОП з спрощеною системою оподаткування (оформити самому собі на суму надходження інвойс з реквізитами Платника) і уникнути оподаткування доходів отриманих закордоном?

А можна детальніше як електронні гроші стали небезготівковими?
Є якийсь третій стан окрім готівки та безготівки (не готівки)?
Обліковий запис не те ж саме, що й рахунок?
В законі про платіжні послуги немає визначення просто рахунку, є платіжний рахунок — рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства;
а небанківський надавач платіжних послуг — надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей цього Закону належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 частини першої статті 10 цього Закону;
де пункт 4 це установи електронних грошей;
Отже виходить, що установи електронних грошей відкривають рахунки, які називаються гаманцями.

Для податкового кодексу саме безготівкові грошові розрахунки, а гроші — це національна та іноземна валюта. Є певна різниця між рахунком та гаманцем з точки зору що фінустанова може з ними робити, як повинна зберігати ваші кошти і розпоряджатися ними. Наприклад Пейпел тримає кошти в окремому фонді та не має права змішувати з своїми коштами. А електронні гроші — це коли ви віддали кошти, установа сама ними користується, а вам повинна їх віддати на вимогу.

А як саме це випливає з закону? Бо з закону випливає, що установи електронних грошей відкривають платіжні рахунки.
Ну і якщо є лише готівка та безготівка, то цього вже вистачить, бо для податкового кодексу підійде будь що з них.
Та звідки

гроші — це національна та іноземна валюта

? Наче до цього закону не було визначення грошової форми розрахунків. А тепер це й електронні гроші.

Ми дещо знайшли. Тож, ви праві, протягом години уточню матеріал

Проаналізували, внесли зміни, збила с пантелику стаття колегі на АІНі, що представники НБУ трактують що електронні гроші то не гроші. Наразі все ясно: менше слухаєм що кажуть, а читаєм законодавство.

отже крім революту варіантів дистанційно відкрити нормальний банківський рахунок нема? чи хтось знає ще варіанти?
та і револют блокує, якщо не бути резидентом країн, де він офіційно працює.

Наразі не можу підказати, буду сам радий дізнатися. Проте є ідея, що потрібно шукати банки або посередників для відкриття бізнес-рахунків, а не рахунків фізосіб. І так можна знайти. Бо це нормально мати рахунок для бізнесу в будь-якому банку. В мене оффшорні клієнти так працюють. Це юрособи, але так як підхід один, може бути можливість знайти щоб і ФОПу відкрили.

Як щодо платіжної системи Paysera? Чи можна/безпечно на неї отримувати кошти? Ця платіжна система зареєстрована в НБУ: bank.gov.ua/...​1Kp2sR9qf4IL5DJ0g65xx6rK6

пейсера так само має ліцензію ЕМІ, а не банку

у них дуже багато угод, але на перший погляд в основній прописано «електронні гроші». в усіх системах можуть бути окремі угоди для еквайрінгу та приймання інших видів платежів крім карток — наприклад, бачив у Пейпел. так, потрібно переглянути детально якось, не можу швидко сказати, повернусь через декілька днів

внесли зміни та погодилися що для всіх електронних грошей все ОК, тож і Пейсера буде ОК

«Отже приймання зазначених платіжних засобів для ФОП обмежено.»

Konstantin Krasnoukhov, підкажіть, будь ласка, про які саме обмеження йде мова? Просто не зовсім зрозуміло, що саме значить «для цілей цього Закону» в «Грошові кошти для цілей цього Закону включають також електронні гроші та цифрові гроші у випадках, передбачених цим Законом.»

Та чому саме така форма розрахунків може бути визнана відмінною від грошової (а отже оподатковуватися за ставкою єдиного податку 15%), якщо для цілей даного закону електронні гроші входять до грошових коштів?

Дякую!

Закон «Про платіжні послуги» регулює здійснення платежів. Отже з точки зору регулювання для кращого розуміння вимог закону електронні гроші прирівнені до грошей, а де потрібно — відокремлені. І там прописано що це зроблено тільки для цілей цього закону. У податковому кодексі немає поняття кошти не включає електронні гроші, тож поняття «грошові розрахунки» не включає розрахунки електронними грошима, як би вони не здійснювалися. Обмеження полягає в тому, що з таких доходів потрібно сплачувати 15% податку, а не 5%

Прошу також звернути увагу/висловитися з приводу згадування в законі можливості відкривати електронні гаманці фізичним особам — підприємцям:

«Стаття 64. Відкриття рахунків

3. Емітенти електронних грошей мають право відкривати електронні гаманці таким резидентам України: юридичним особам з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, їх відокремленим підрозділам, відокремленим підрозділам юридичних осіб — нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи — нерезидента на території України, фізичним особам — підприємцям, фізичним особам, а також нерезидентам України — фізичним особам.»

Схоже на ще одне підтвердження, що електронні гаманці є рахунками.

Внесли зміни, погодились, електронні гроші = теж гроші. Див попередні коментарі

Wise для євро надає персональний рахунок в своєму банку TRWIBEB1XXX — TRANSFERWISE EUROPE SA NV — в Бельгії.
це все одно вважається електронними грошима?

Теж послухаю. І персональний, і бізнес акаунти для отримання USD проводяться через окремий акаунт в США.

Я дещо запитаю додатково у підтримки Wise-а...
Але як я розумію з угоди (для мене угода сильніше за факти) реквізити, які ви маєте — це є routing account — вам надали реквізити, щоб вам перераховували кошти, і вони з"являлися на вашему екаунті у Wise. Як зазначено в угоді, переказ платежу в Євро здійснюється відправниками через бельгійську компанію, тож все вірно. Але ваші вимоги ви маєте пред"являти до британської компанії, тому що вона є стороною вашої угоди. Бельгійська компанія робить авізо (міжбанківські розрахунки) всередині групи так, щоб боржником перед вами була британська компанія.
Якщо пам«ятаєте у нас в Україні для зарахування на картку банки вам також надають свої якісь технічні рахунки, і потрібно писати «Для зарахування на картку _____ ПІБ, код ___» = це теж саме.

Зайшов у свій Wise та знайшов деталі про реквізити:
This isn’t a bank account, but the IBAN and SWIFT/BIC code we give you work in the same way when receiving money. Just share your account name, IBAN and SWIFT/BIC code to your friends, company or customers, so they can send you EUR from their bank account.
wise.com/...​se-my-eur-account-details

ІМХО, найкраща стаття на тему податків/ФОПів за кордоном цього року!

Дякую! Про те, як бути ФОПу за кордоном — готуємо нашу наступну статтю! Вже з усім розібрались, але щоб перевести у формат статті, яку вам буде легше зрозуміти, потрібно деякий додатковий час.

Дуже цікаво буде все ж таки розібратись, чи потрібно сплачувати податки в ЄС українському ФОП, який отримує доходи лише з України. Чи стає він податковим резидентом через 183 дні?

Швидко: Ні, якщо він перебуває в ЄС на умовах тимчасового захисту і не робить ніяких дій що свідчасть що він змінив місце постійного проживання. 183 не має значення. Чому — у майбутній статті

В Германии имеет значение другое. Вот почему — "

на умовах тимчасового захисту

" вам выдается такой себе документ на пол года FiktionsBescheinigung, по которому у вас временная защита. Согласно закона у вас обязана быть страховка, вы должны ее оформить в одной из больничных касс в Германии и цена ее зависит от вашего дохода, либо же, если вы безработные, как в случае украинских граждан, то за нее платит JobCenter (ArbeitAgentur). Для того, чтобы оформить страховку к дополнению, у вас должен быть Streuer ID — аналог ИНН, его получают в в мэрии в RatHaus-e, а чтобы его получить, нужно снять квартиру и принести договор (Mietvertrag). И как только вы регистрируетесь в RatHaus-е — вы становитесь налоговым резидентом, вы обязаны платить подоходный налог независимо с каких источников доход в Германии.

насколько я помню по правилам ЕС документ должен быть с правом на 1 год
если вы сняли квартиру, вы не можете стать резидентом сразу, только через 183 дня
и в принципе вопрос намного сложнее и содержит несколько аспектов:
1) резидентом какой страны вы будете
2) какой вид дохода будет считаться — зарплата или ФОП
Как вы помните, IT ФОП у нас как бы не совсем ФОП, а почти сотрудник, так что в Европе тут могут быть риски
то есть будет ли доход облагаться как зарплата
3) наконец, если вы ФОП в Украине, и все таки идти по сценарию, что это не зарплата (я бы на европейский налоговый спор с нашими договорами не выходил бы, они такие себе — тем более там критерий простой — 100% дохода от одного заказчика — это зарплата)
так вот, если все-таки ФОП, то там вопрос постоянного представительства если свыше 183 дней, и это зависит сильно от того получаете ли вы доход из Германии или нет
Я ответил на конкретный вопрос — если нет дохода кроме Украинского, и если нахождение на временном статусе без запроса другого типа визы, то срок не имеет значения — получайте свой доход и спите спокойно. Причем это одинаково если это зарплата или ФОП. Главное не пытайтесь демонстрировать своими делами что вы больше НЕ будете возвращаться в Украину.

Так что ждите статью, это нельзя объяснить в двух словах

В нім без реєстрації як фрілансер чи бізнес максимум світить приватний рахунок. Все що на нього падає — приватний дохід бай діфолт. Якщо одного дня комусь попаде на очі фопська мутота, а з регулярними рахунками в кілька тисяч попаде, то готуйтесь відлистувати по повній з пенею, штрафами і соціалкою за весь айнкоммен. Це ще не рахуючи візових проблем, бо не кожна віза дозволяє самостійну діяльність і порушень законів на самостійну діяльність без сплати gewst

Я не думаю що в інших країнах ЄС щось кардинально краще в цьому плані, хоч звісно всюди свої приколи

Строк давності за податковими виплатами 10 років. Якщо життя занадто спокійне й нудне, і не вистачає гострих відчуттів — найкращий вихід це вести сіру фоп-діяльність через приватний рахунок в країнах за кордоном де податкова говорить на незрозумілій мові

Стаття шикарна, навіть забув що я на доу.

Друзі) Вже був КОВІД, вже були війни, є податкова практика минулих років. Є проблема з закордонними рахунками, так, але якщо ви отримуєте дохід в Україні то нема питання. Тому і є вихід — МПС. Забігаю наперед, щоб ви такі розслабилися — звід практик та офіційне роз"яснення ОЕСР щодо тимчасового перебування особи у країні через КОВІД. Якщо ви працюєте на українську компанію. Там ризик є тільки якщо визнати зарплатою. І то, країни дають звільнення індивідуальними роз"ясненнями. Ті ж самі правила працюють для війни. Час перебування на візі тимчасового захисту не буде рахуватися у 183 дні. Якщо ви тихеньно живете та не намагаєтеся отримати бізнес- або фірланс візу чи ВНЖ, то все в порядку. Крім випадку, коли ви не в ЄС, а десь в екзотичній країні.
Лінк на роз"яснення: www.oecd.org/...​vid-19-pandemic-df42be07

Ну це такі питання, що better be safe than sorry через років 5-6 як на мене )

Чекатиму наступний випуск!

Есть 2 способа решить эту проблему: дорогой и дешевый. Дорогой — через «коммерческие» страховые (забыл, как они правильно называются). Цена вопроса примерно 800 евро в месяц. Дешевый — через страховку для нерезидентов, типа Mawista. Цена вопроса примерно 80 евро в месяц.

Когда же уже выйдет статья? Пожалуйста, очень ждём! Не только я :-)

Підписатись на коментарі