Про отримання клієнтських оплат ФОП на 3-й групі — з нововведеннями від 1 серпня 2022 року

Привіт всім! Мене звати Костянтин Красноухов, я — фінансист, аудитор та консультант з 24-річним стажем, 4 роки з яких — у міжнародній аудиторській фірми Deloitte в податково-юридичному відділу, а також фаундер консалтингової компанії «Красноухов і партнери». Ми надаємо підтримку різним компаніям в якості зовнішніх фінансових директорів/менеджерів, податкових консультантів, аудиторів та бухгалтерів.

Ми вирішили підготувати для айтівців податкову консультацію з найбільш поширених питань, зокрема з урахуванням останніх змін у законодавстві України, які набули чинності 1 серпня 2022 року. Хоча, як виявилося, кардинальних змін не відбулося, але деякі уточнення все ж такі були зроблені. Зокрема, ми маємо теперь нове законодавство про електронні гроші, і ми розглянемо як і на що це вплинуло.

Застереження: позиція, що викладена нижче, є нашою думкою як незалежних податкових експертів. Незважаючи на те, що ми впевнені, що наші висновки коректні та можуть бути використані для захисту у разі спору з податковими органами, не можна повністю виключати настання можливих негативних наслідків внаслідок такого спору. Відповідальність за рішення чи слідувати нашим рекомендаціям залишається за вами.

❗️ Ця консультація є актуальною на 1 серпня 2022 року. Ми не відповідаємо за можливі майбутні зміни законодавства, в зв’язку з якими наші висновки можуть втратити актуальність. Одними із таких змін, зокрема, можуть бути нововведення у сфері валютного регулювання. Ми будемо за можливості оновлювати наші висновки час від часу.

Якщо у вас є інший досвід або ви маєте питання — поділіться з нами в коментарях, ми їх врахуємо, внесемо зміни та/або роз’яснемо додатково.

Коротке резюме розглянутих питань

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні?

ФОП, що надає тільки послуги, НЕ зобов’язаний отримувати оплату від іноземних замовників на свій банківський рахунок у валюті в Україні.

Це обов’язково тільки у випадках продажу товарів та окремих видів послуг (транспортних, страхових, оборонного замовлення), та коли:

  • сума отриманої оплати від одного замовника за один день перевищує еквівалент 400 000 грн за офіційним курсом НБУ, або
  • покупець здійснює повну або часткову оплату одного рахунку замовника, сума якого перевищує еквівалент 400 000 грн за сумами оплат за офіційним курсом НБУ на день їх отримання,
  • і при цьому ФОП не здійснював умисне дроблення операцій на окремі договори чи рахунки тільки з метою обходу зазначеного обмеження у 400 000 грн.

2. Чи має право ФОП відкривати банківські рахунки в іноземних банках?

Так, це можливо, якщо тільки відсутні заборони у країні відкриття рахунку.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця?

Чи є така необхідність — залежить від країни та окремого банку, тож ми рекомендуємо радитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

Як приватний, так і комерційних рахунки однаково створюють для ФОП додаткові податкові ризики, про які поговоримо в окремому матеріалі.

4. Чи має право ФОП отримувати дохід через міжнародні платіжні системи? Який тип рахунку платіжної системи використовувати: бізнес чи приватний?

Отримання ФОП-ом оплати від замовників на рахунки платіжних систем можливе за умови, якщо такі платіжні системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи згідно з публічною офертою системи на сайті або індивідуальним договором з ФОП. З метою зниження податкових ризиків ми радимо відкривати та отримувати оплати від клієнтів тільки через бізнес-рахунки. При цьому операції з зарахування оплати на рахунок ФОП за допомогою платіжних карток (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися за урахуванням зазначеного у наступному пункті.

Юридичну інформацію про найпопулярніші системи платежів надано у Додатку нижче.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу)?

ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу) в межах 400 000 грн від одного замовника за одним договором в один операційний день за умови, що рахунок, на який зараховуються кошти, є рахунком ФОП у будь-якій фінансовій установі.

В тому числі, це правило застосовується при отриманні ФОП коштів на рахунки міжнародних платіжних систем, у разі якщо таку операцію за випискою з рахунку можна ідентифікувати як операцію еквайрингу (поповнення рахунку ФОП напряму з платіжної картки покупця як оплата за продаж товарів чи послуг).

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від замовника:

  • готівкою (крім оплати через системи грошових переказів готівкою) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
  • платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу банку у місці продажу,
  • платіжною карткою через платіжний сервіс або міжнародну платіжну систему за договором інтернет-еквайрингу або, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію інтернет-еквайрингу згідно з випискою по рахунку ФОП у такій платіжній системі,
  • але крім здійснення операцій за обмеженим переліком, яким наведений у нашому аналізі нижче.

7. Чи має право ФОП приймати оплату криптовалютами?

Приймання таких засобів для ФОП обмежено. Такі доходи оподатковуються за ставкою єдиного податку 15%.

8. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Ні, така операція буде заблокована банком.

Детальний аналіз питань

Перш ніж розглянемо питання, хочемо звернути вашу увагу на деякі особливості оподаткування єдиним податком.

Якщо при отриманні оплати банки або інші учасники платежу утримують з ФОП будь-які комісійні винагороди, дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається за сумою господарських операцій, що вказана у виставлених та оплачених замовниками рахунках без вирахування будь-яких комісій за здійснення платежів, навіть якщо не вся сума доходу була отримана на рахунок ФОП. Такі комісії є витратами ФОП та не впливають на базу оподаткування єдиним податком.

ФОП повинен зберігати первинну документацію, що підтверджує його доходи, зокрема:

  • виписки банків чи інших фінансових установ за рахунками, якими користується ФОП для отримання задекларованих доходів;
  • оригінали виставлених клієнтам рахунків (інвойсів) та/або підписаних актів виконаних робіт/ наданих послуг;
  • оригінали договорів з клієнтами;
  • рахунки від платіжних систем за комісійні та інші надані послуги (у разі потреби) тощо.

В зв’язку з тривалим періодом карантину через COVID-19 та військовим станом в країні на даний час податкові органи мають право перевіряти податкову звітність платників податків за податкові періоди, починаючи з 2017 календарного року включно.

Нижче ми розглядаємо тільки питання стосовно ФОП на 3-й групі спрощеної системи оподаткування. Висновки для ФОП на 2-й групі скоріш за все будуть аналогічними, але можуть бути нюанси, які ми з часом проаналізуємо окремо.

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні?

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів виключно у банках України у разі встановлення Нацбанком України граничного строку для таких розрахунків.

При цьому відповідно до п. 2 ст. 1 цього Закону термін товар вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», згідно з яким товар — це не тільки будь-яка продукція, але й будь-які послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

В зв’язку з введенням на території Україні військового стану п.п. 142-143 постанови НБУ № 18 від 24.02.2022р. на момент написання цієї статті було встановлено граничний строк розрахунків 180 днів для всіх операцій, крім винятків за поданням Кабінету Міністрів та окремих операцій, сума за якими (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є незначною, але крім ситуацій дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Винятки з операцій, щодо яких не встановлюються граничні строки розрахунків, визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67. До таких винятків належить, в тому числі роботи та послуги (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, туристичні продукти (послуги), послуги оборонного замовлення та деякі операції з продажу товарів.

Під незначною сумою для цілей цього пункту слід розуміти порогову суму для підозрілих операцій, встановлений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що для випадків, що розглядаються становить 400 000 грн.

Виходячи з нашого досвіду роботи в ролі суб’єкта фінансового моніторингу, під дробленням, на нашу думку, слід розуміти:

  • здійснення оплати за одним рахунком чи договором (якщо без рахунків) частинами, якщо сума по рахунку перевищує порогове значення
  • розбиття сум за окремими договорами або виставленими рахунками на частини за одним і тим самим договором, об’єктом (видами послуг, описом у рахунку) та періодом надання послуг (місяцем), якщо таке виставлення рахунків робиться навмисно та не узгоджується із предметом договору та характером послуг.

Таким чином, ФОП зобов’язаний отримувати оплату від іноземних замовників на свій банківський рахунок у валюті в Україні тільки у випадках продажу товарів та тільки обмеженого переліку послуг (транспортних, страхових, оборонного замовлення), і тільки коли:

  • сума отриманої оплати від одного замовника за один день перевищує еквівалент 400 000 грн за офіційним курсом НБУ, або
  • замовник здійснює повну або часткову оплату одного рахунку, сума якого перевищує еквівалент 400 000 грн за офіційним курсом НБУ на день його оплати,
  • і при цьому ФОП не здійснював умисне дроблення операцій на окремі договори чи рахунки тільки з метою обходу встановленого обмеження у 400 000 грн.

2. Чи має право ФОП відкривати банківські рахунки в іноземних банках?

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту та валютні операції» резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Будь-які заборони з цього питання на даний час законодавством не передбачені.

Це можливо, якщо тільки відсутні заборони у країні відкриття рахунку.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця?

Відповідно до податкового законодавства більшості країн оподатковуються всі доходи фізичних осіб, як від отримання зарплати, так і від здійснення підприємницької діяльності. Тому, на нашу думку, слід виходити з того, що ФОП-у не заборонено здійснювати комерційну діяльність з будь-якого свого іноземного рахунку, якщо тільки інше не передбачене:

  • законодавством країни, де відкривається рахунок,
  • правилами чи вимогами конкретного банку.

Тому ми рекомендуємо порадитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

В зв’язку з тим, що доходи від заробітної плати та від здійснення комерційної діяльності у країні перебування, як правило, оподатковуються по-різному, ми радимо завжди дотримуватися правил, встановлених законодавством або банком. Отримання оплати на приватні рахунки, якщо у країні є обов’язок відкривати окремі рахунки для ведення підприємницької діяльності, може бути використано як доказ визнання ФОП факту, що такі доходи фактично є зарплатою із застосуванням іншого режиму оподаткування у країні, де тимчасово проживає ФОП та відкрито рахунок. Строки давності за такими ризиками можуть бути досить тривалими (від 10 років для ЄС). В той же час, відкриття рахунку підприємця, навпаки, може створювати умови, за якими він повинен буде зареєструвати свою присутність у іншій країні з метою сплати місцевого податку на доходи та ПДВ. Аналізу цього питання ми присвятимо окрему статтю.

За наявною у нас інформацією на поточний момент у Польщі, наприклад, діють такі правила:

  • чи розмежовуються приватні та комерційні банківські рахунки — кожен банк вирішує самостійно (є банки, що розмежовують, є такі, що ні),
  • відсутні обмеження щодо ведення комерційної діяльності через приватні рахунки.

4. Чи має право ФОП отримувати дохід через міжнародні платіжні системи? Який тип рахунку платіжної системи використовувати: бізнес чи приватний?

Питання стосується отримання оплат від замовників через Payoneer, Wise, Revolut, Paypal та інші аналогічні сервіси, що забезпечують перерахування коштів клієнтів на рахунки у системі, але без їх автоматичного перерахування на банківські рахунки ФОП.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні ФОП повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. З 1 серпня 2022 році відбулися радикальні та наскрізні зміни у законодавстві України з цього питання, тому ми розглянемо їх окремо як було, і як стало.

Як було до 1 серпня 2022 року

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Відповідно до пізніших змін до цього Закону було додано норми, що установи-учасники платіжних систем можуть відкривати рахунки іншим учасникам платіжної системи (п. 7.2 Закону).

Отже, виходячи зі змісту закону до рахунків для зберігання коштів відносилися також рахунки, відкриті у фінансових установах, що не є банками. Аналогічний висновок можна було зробити і з п. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту та валютні операції», згідно з яким резиденти мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. А фінансові установи можуть бути як банками, так і не-банками.

П. 2 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» було передбачено, що термін фінансова установа вживається у значенні, визначеному Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме: фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг. А фінансові послуги — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Міжнародні платіжні системи надають клієнтам фінансові послуги з переказу грошових коштів за рахунок коштів клієнтів, й отже, такі операції є фінансовими послугами, а самі міжнародні платіжні системи — фінансовими установами.

Відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. При цьому у Інструкції використовується як поняття рахунок, так і банківський рахунок, тобто для цілей визначення поняття безготівкові розрахунки, термін рахунок не обмежується виключно банківськими рахунками.

Відповідно до вищенаведеного, головною передумовою визнання форми розрахунку безготівковою було зарахування грошових коштів на рахунок ФОП у фінансовій установі незалежно від способу, яким була ініційована чи проведена така оплата (оплатою з рахунку платника, с картки платника або готівкою через касу банку тощо). Основною передумовою здійснення таких розрахунків було:

  • належність особи, що надає послуги, до фінансової установи, що має відповідну ліцензію або внесена до відповідного реєстру,
  • наявність у ФОП рахунку у такій системі для зберігання грошей

Таким чином, отримання ФОП-ом оплати від покупців на рахунки платіжних систем було цілком можливим за умови, що такі системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи згідно з публічною офертою системи на сайті або індивідуальним договором з ФОП.

Як стало після 1 серпня 2022 року

З 1 серпня 2022 року набув чинності новий Закон України «Про платіжні послуги», статті 3 та 64 якого дублюють попереднє законодавство стосовно визначення грошових коштів та платіжних рахунків. Проте, за новим законом (ст. 3) до поняття грошові кошти (але тільки для цілей цього закону) також віднесено електронні та цифрові гроші, а також врегульовані особливості їх обігу в Україні.

Електронні гроші — одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей. Цифрові гроші — цифрові гроші Національного банку України (далі — цифрові гроші) — електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України.

Відповідно Законом розширено перелік фінансових установ, що надають такі послуги: фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, — юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг та ліцензію на надання окремих фінансових платіжних послуг, з урахуванням обмежень, визначених цим Законом. Емітент електронних грошей — установа електронних грошей або інша визначена цим Законом юридична особа, яка надає платіжні послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до цього Закону.

До того Законом врегульоване і визначення безготівкових розрахунків — це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Відповідно до статті 64 Закону розширено перелік рахунків за урахуванням нових форм розрахунків: до рахунків тепер відносться також і електронні гаманці для обліку електронних грошей.

Подібні фундаментальні зміни стосовно обігу електронних грошей торкнулися і податкового законодавства. Як ми вже зазначали, відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні ФОП повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 14.1.93 Податкового Кодексу кошти — це гривня або іноземна валюта. Податковий Кодекс не містить визначення, що таке гроші або кошти, тож потрібно виходити із визначень, які використовуються у загальному законодавстві із цих питань, або загальновживаною лексикою. Загальні поняття гривня та іноземна валюта надані у Законі України «Про валюту та валютні операції», і з 1 серпня 2022 року, їх зміст також було суттєво розширено (п. 1 ст. 1):

Іноземна валюта: а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

Національна валюта (гривня): а) грошові знаки грошової одиниці України — гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам’ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні; в) електронні гроші, номіновані у гривні; г) цифрові гроші Національного банку України.

Виходячи з вищенаведеного, електронні гроші відносяться до грошових коштів й для цілей оподаткування. Це непрямо підтверджується також і деякими змінами до Податкового Кодексу. Зокрема, відповідно до п. 14.1.281 Податкового Кодексу до складу грошових активів фізичної особи для цілей одноразового декларування з метою оподаткування податком на доходи громадян також віднесено й електронні гроші.

Отже, питання віднесення переказів електронних грошей до дозволеного засобу платежу для ФОП з 1 серпня 2022 року стало більше врегульованим: платежі електронними грошима теперь є грошовими розрахунками згідно з законодавством.

Виходячи з характеру операцій та реєстрації найбільш популярних міжнародних платіжних систем у найбільш прозорих та розвинених юрисдикціях, які завжди мають законодавство про ліцензування фінансових послуг, скоріш за все всі міжнародні платіжні системи мають всі необхідні ліцензії. Проте у разі податкового спору можуть знадобиться відповідні юридичні докази. У Додатку нижче надаю інформацію, що може стати в пригоді.

З податкових причин, описаних у пункті вище, з метою зниження податкових ризиків радимо відкривати та використовувати для отримання оплат від замовників у таких платіжних системах тільки рахунки типу «бізнес».

Звертаємо вашу увагу, що при цьому операції з зарахування оплати на рахунок ФОП напряму з платіжних карток замовників (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися з урахуванням наступного.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу)?

Виходячи зі змісту й тлумачення норм законодавства, що були наведені вище, у разі, якщо договір (операція) еквайрингу передбачає зарахування коштів від оплати картками на рахунки ФОП, відкриті у банку або будь-якій іншій фінансовій установі, такий розрахунок для ФОП є «безготівковим».

Відповідно до п. 321 положення НБУ «Про здійснення операцій із валютними цінностями» фізичні особи-підприємці мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір, під яким розуміється сума порогової операції для цілей фінансового моніторингу у 400 000 грн (п. 2 Розділу І).

Відповідно до п. 1.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, електронний платіжний засіб — це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Платіжний пристрій — це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою. Програмно-технічний комплекс самообслуговування — пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира). Поняття пристрою не є обмеженим, і може включати будь-якій комп’ютер, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», що діє з 1 серпня 2022 року: електронний платіжний засіб — платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Платіжний інструмент — персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції. Платіжна інструкція — розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Платіжна операція — будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Таким чином, ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу) в межах 400 000 грн від одного покупця за одним договором в один операційний день за умови, що рахунок, на який надходять кошти є рахунком ФОП для зберігання грошових коштів (крім електронних грошей), що відкритий у будь-якій фінансовій установі.

Додаткові пояснення щодо ідентифікації операції інтернет-еквайрингу при отриманні коштів на рахунки міжнародних платіжних систем за допомогою платіжних карток надані у наступному питанні.

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані використовувати (П)РРО, крім (1) здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або (2) сервісів переказу коштів, а також крім (3) розрахунків в межах обмеженого переліку операцій.

Відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті дистанційне обслуговування — комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта. Згідно п. 10.1 цієї Інструкції таке обслуговування може здійснюватися за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування. Таким чином, дистанційне обслуговування — це спосіб розпорядження рахунком з боку покупця. В зв’язку з тим, що ФОП не має права приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку, кінцевим результатом використання замовником дистанційного банківського обслуговування може бути лише зарахування коштів на рахунок ФОП у банківський або іншій фінансовій установі. Таким чином, (П)РРО не застосовується при переказі коштів з банківського рахунку клієнта на рахунок ФОП. Проте цей виняток стосується тільки переказів замовниками через установи банків, так як звільнення надано тільки для банківського дистанційного обслуговування.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, переказ коштів — це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (в тому числі коли ініціатор та отримувач є однією особою). Відповідно до діючого з 1 серпня 2022 року Закону України «Про платіжні послуги», переказ коштів без відкриття рахунку — платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Виходячи з наведеного вище, не вимагається застосування (П)РРО у разі використання покупцем сервісу переказу коштів, за допомогою якого оплата, що надіслана покупцем:

  • зараховуються на рахунок ФОП, відкритий у будь-якій фінансовій установі,
  • отримуються ФОП у готівковій формі безпосередньо в установі сервісу переказу коштів.

В останньому випадку відповідальною за реєстрацію операції особою є український сервіс переказу коштів або банківська установа, які зобов’язані використовувати (П)РРО під час приймання готівки для її подальшого переказу. Іноземні сервіси не підпадають під регулювання цим Законом.

Незважаючи на вищенаведене, ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прямо передбачає, що розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо вимагають (П)РРО. В тому числі, Закон передбачає замовлення та оплату товарів (послуг) через інтернет (п. 2 ст.3 Закону). Як ми вже зазначали вище, до електронних платіжних засобів відносяться також і платіжні картки. Подібний підхід було підтверджено 16.04.2021р. Верховним Судом у справі № 520/7835/19. Термін «тощо» в контексті статті 2 Закону охоплює інші замінники готівкових коштів (крім жетонів і карток платіжних систем — талони, ваучери тощо), що використовуються при продажу через торгові чи подібні автомати.

Слід зазначити, що операції зі здійснення оплати з картки покупця на рахунок продавця за допомогою міжнародних платіжних системах (див. питання 4 вище) потребують більш ретельного індивідуального аналізу у кожному окремому випадку в зв’язку з тим, що такі сервіси надають різноманітні та часто комбіновані послуги. Зокрема:

  • у випадку, коли замовник є користувачем платіжної системи, має у ній свій рахунок, і платіж здійснюється у 2 етапи — спочатку зарахування коштів на рахунок замовника, а потім перерахування коштів на рахунок ФОП у цій системі — внаслідок чого таку операцію у виписці по рахунку ФОП можна ідентифікувати як переказ коштів з рахунку на рахунок — така операція не вимагає застосування (П)РРО;
  • у разі якщо міжнародна платіжна система забезпечує прийняття оплат з картки замовника напряму на рахунок ФОП у платіжній системі, внаслідок чого така операція ідентифікується як платіж за товари (роботи, послуги) за допомогою платіжної картки — відповідно до вищенаведеного така операція є операцією з інтернет-еквайрингу та вимагає застосування (П)РРО у загальному порядку.

До окремих операцій за переліком, при розрахунку за які не вимагається застосування (П)РРО (ст. 9 Закону), відносяться (надаємо майже повний перелік, але не всі операції для вас будуть релевантні):

  • торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, але крім:
    • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
    • лікарських засобів,
    • виробів медичного призначення,
    • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,
    • дорогоцінного каміння, в т.ч. органогенного утворення та напівдорогоцінного,
  • торгівля продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, крім категорій товарів, зазначених вище,
  • продаж проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів (крім приміського транспорту),
  • продаж проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів,
  • продаж проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю,
  • продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
  • продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів,
  • продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу та за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення,
  • продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів,
  • продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Отже, застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від покупця за товари та послуги (крім зазначених у переліку вище):

  • готівкою (крім оплати готівкою через системи грошових переказів) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
  • платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу у місці продажу,
  • платіжною карткою через платіжний сервіс або міжнародну платіжну систему за договором інтернет-еквайрингу із зарахуванням на рахунок ФОП у такій системі або, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію Інтернет-еквайрингу згідно з випискою по рахунку ФОП у такій платіжній системі (як переказ коштів за допомогою системи безпосередньо з платіжної картки покупця на рахунок ФОП за продаж товарів чи послуг).

7. Чи має право ФОП приймати оплату криптовалютами?

Спеціалізований закон про криптовалюти на даний момент ще не набув чинності. Криптовалюти, по своїй юридичній суті є об’єктами цивільних прав — тобто правами вимоги до інших суб’єктів господарювання.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні ФОП повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. Відповідно п. 14.1.93 Податкового Кодексу, для цілей оподаткування кошти — це гривня або іноземна валюта. Поняття гривня та іноземна валюта надані у Законі України «Про валюту та валютні операції», і вони не включають в себе криптовалюти.

Отже приймання зазначених платіжних засобів для ФОП наразі обмежено. Відповідно до п. 293.4 Податкового Кодексу доходи, отримані у формі розрахунків, відмінній від грошової, оподатковуються за ставкою єдиного податку 15%.

8. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ положення НБУ «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» корпоративні (бізнес-) картки застосовуються виключно для здійснення платіжних операцій та зняття готівки. Банки-емітенти зобов’язані обмежувати та несуть відповідальність за проведення операцій, не передбачених цим положенням.

Зазначені норми були чинними до 1 серпня 2022 року. Проте, аналогічні норми містяться й у новому положенні НБУ «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (п.п. 103 та 105), що набуло чинності з 1 серпня 2022 року.

Юридична інформація про міжнародні платіжні системи (Додаток)

❗️ Інформація нижче є актуальною на 1 серпня 2022 року.

Paypal

Для України послуги надаються відповідно до User agreement.

Послуги надаються від імені компанії PayPal Pte. Ltd., Сингапур.

Компанія має допис у футері на головній сторінці про тимчасову діяльність без ліцензії:

PayPal Pte. Ltd. («3PL») has applied for a license under the Singapore Payment Services Act («PS Act») with the Monetary Authority of Singapore. During this statutory transitional period, 3PL is operating under an exemption from holding a license and is allowed to continue to provide specific payment services.

Компанію зареєстровано у бізнес-реєстрі компаній Сингапура з видом діяльності «Інші фінансові послуги».

Payoneer

Інформацію про юридичні угоди розміщено на сторінці.

Основна угода для інших країн, до яких відноситься Україна, за посиланням.

Послуги надаються від імені компанії Payoneer Inc., США (штат Делавер)

В преамбулі договору зазначене:

Payoneer Inc., a Delaware corporation, («we», «us», «Payoneer» or the «Company») is a Money Service Business («MSB») registered with FinCEN and is a licensed money transmitter under the laws of various states in the United States of America.

Інформація про всі наявні ліцензії є на сайті:

Реєстраційний номер МСБ № 31000110323072. Організація, що надає грошові послуги (MSB), і провайдер з передплаченим доступом, зареєстрований в Мережі з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN). Ліцензія на грошові перекази в 51 штаті і регіоні.

Wise

Інформацію про всі юридичні угоди розміщено на сторінці

Основна угода для України викладена тут. Угода зазначає:

For «Money Transfer» transactions, this Agreement applies individually to each transaction and is not a Framework Contract. Additionally, when paying for a Money Transfer transaction in a currency other than the Great British pound (GBP), you may be doing business with a different Wise entity, as listed here. In those cases, your money will be held in accordance with the regulations and licenses applicable to such entity, as described here.

Where you hold a balance with us (Borderless Account), this Agreement applies as a Framework Contract to your Borderless Account and any payment services involving your balances.

Таким чином, для операцій із зарахування та зберігання коштів, застосовується основна угода, а для операцій з їх перерахування з системи — угоди з іншими юридичними особами групи відповідно до обраної валюти платежу. Інформація про ліцензії цих установ розміщена на цій сторінці.

Особою, відповідальною за обслуговування рахунків клієнтів з України є Wise Payments Limited (UK):

Electronic Money Institution authorised by the UK Financial Conduct Authority («FCA») under the Electronic Money Regulations 2011 for the issuing of electronic money and providing payment services. Our FCA reference number is 900507.

Revolut

Всі угоди з користувачами знаходяться за посиланням.

Послуги Revolut не є доступними для резидентів України. Відкрити рахунок в Revolut можливо тільки у разі перебування за кордоном, і юридичні умови, що застосовуватимуться, залежатимуть від країни реєстрації рахунку.

На прикладі Польщі:

Угода з користувачем із Польщі — за посиланням.

Послуги надаються Revolut Bank UAB:

Revolut Bank UAB is a bank incorporated and licensed in the Republic of Lithuania with company number 304580906 and authorisation code LB002119 and whose registered office is at Konstitucijos ave. 21B, 08130 Vilnius, the Republic of Lithuania. We are licensed and regulated by the Bank of Lithuania and the European Central Bank as a credit institution. You can see our licence on the Bank of Lithuania website here and our incorporation and company documents on the Lithuanian Register of Legal Entities website here. The Bank of Lithuania is the central bank and the financial supervisory authority of the Republic of Lithuania whose address is Gedimino ave. 6, 01103 Vilnius, the Republic of Lithuania, registry number 188607684 (further information on the Bank of Lithuania can be obtained on its website at www.lb.lt, the Bank of Lithuania can be contacted at on telephone number +370 800 50 500).

Таким чином, послуги Revolut є послугами банку, а не міжнародної платіжної системи, тому будь-які обмеження на приймання оплат на рахунок ФОП — відсутні.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось45
До обраногоВ обраному44
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

92 коментарі і ніхто не облив брудом на доу — автор може не розуміти, але це однозначно перемога.

ІМХО, найкраща стаття на тему податків/ФОПів за кордоном цього року!

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Які ризики якщо бути працівником в Польщі(податки знімаються працедавцем) і мати діючого(дохід приходить) ФОПа в Україні?
Вже майже 6 місяців в Польщі, аналога ФОПа не відкривав, візу не реквестав.
Краще перевести всі доходи в Польщу(теоретично можливість є) а про ФОПа забути?

А де ви себе бачите через % років? Відповідь на це питання є відповіддю на питання

Перше питання чи будете ви резидентом Польщі. Якщо ви там влаштувалися на роботу, в принципі ви сплачуєте податки, але за певних умов можете залишитись резидентом України. Тож ФОП теоретично може існувати. Якщо станете резидентом Польщі, то доведеться декларувати в Польщі, а в Україні треба перейти на звичайну систему 19,5% та оподатковувати тільки доходи від українських джерел. Але є багато нюансів.Поговоримо детально після наступної статті.

Дякую за статтю!
Чи правильно я розумію, що при оплаті моїх послуг (психолог), які виконують через сервіс WayForPay (кошти заходять звідти на рахунок ФОП) я повинна вже використовувати РРО?

Здається що це безглуздо, але нажаль — так, з 1.1.2022р. на всі послуги обов"язково, якщо не входить до переліку. Зараз є деякі послаблення по штрафах (в 2022 не застосовуються, здається), але в цілому законодавство не змінилося. Я нещодавно підключав ПРРО з Wayforpay, це займає близько 1 години не відходячи від компьютера, і все працює як годинник.

Чи правильно я розумію, що при
1. Отриманні грошей в іноземному банку
Та
2. На фопівський рахунок типу для фрілансерів чи бізнес
3. У сумі до 400 тис грн за раз та ще й за ай і послуги

Максимальний ризик — 17-51 тисяча штрафу за те що виручку не зарахував в український банк

Без ризику зльоту з ЄП бо банк і грошові розрахунки
Без ризику 19,5 — бо фрілансерський рахунок
Без ризику пені — бо граничних строків немає
І операція за послуги + до 400 тисяч
(Розробка сайту)

Дякую

Все вірно, але 400 тис для ІТ на застосовується взагалі, тобто необмежено

А не заставят потом, после выплаты штрафа, деньги, все-таки, вывести на украинкий счет?

Нет, такого требования нет. В законодательстве вообще не было никогда требования обязательного перевода денег со своемго заграничного на свой украинский счет. Те кто принимал на заграничный, а потом переводил на украинский, рисковали точно так же, что и просто оставить средства на заграничном. Это была неправильная трактовка, что нужно получить деньги в течение 365 дней на украинский счет. 365 дней — это срок получения денег от клиента, а не в Украину. Буквальное требование налогового законодательства для упрощенки заключается в том, что нужно получить «безналичный денежный расчет» непосредственно от клиента. Если расчет от клиента не пришел на счет, то риск как был так и есть. Перевод между счетами на это никак не влияет. В случае Upwork-а, например — сознательно преувеличиваю ситуацию — клиентом является конечный клиент, а не Upwork, так что даже получение денег от Upwork на счет не спасало бы от риска, так как клиент не рассчитался с ФОП «безналичным денежным расчетом». Поэтому так важно во всех случаях отстаивать позицию, что вы получаете деньги от клиента на «счет» (даже если это счет не-банка), то есть (1) деньгами и (2) безналично

А що робити якщо є ФОП в Україні (3 гр) але живеш і працюєш на території США на компанію в США і гроші отримуєш на американський рахунок. Америка по-любому буде вважати твій заробіток таким, що має оподатковуватись локально, і це справедливо. Але незакритий ФОП може спровокувати Українську податкову також накласти лапу на ці гроші. А як ФОП закрити якщо не був в Україні ще з 2021? І чи взагалі чи варто закривати?

Якщо ви вже там давно, і перебування не пов«язане з війною ---

Якщо ви податковий резидент США, то моя рекомендація перевести ФОП в Україні на звичайну систему 19,5% та НЕ декларувати дохід в Україні, адже якщо ви — нерезидент для України, то у вас в Україні оподатковуються тільки доходи з українських джерел. Нерезиденти не можуть бути на єдиному податку.

Якщо якимось чудом залишаєтесь резидентом України (не перебували на території США більше 183 днів на рік?), то скоріш за все потрібно платити податки і там, і там, і при цому ви не можете зробити залік податку США проти єдиного податку в Україні. По США не можу зараз відповісти швидко (розуміюся, але потрібно уточнювати деталі для фізособи), але здається мені що через 183 дні перебування вважається що ви маєте постійне представництво на території США, тому повинні сплачувати податки з ведення бізнесу локально. Крім того, в США дуже «конкретне» законодавство щодо «залежних послуг», і є ризик, що дохід ФОП, що має тільки 1 замовника, скоріш за все буде вважатися просто зарплатой.

Ймовірність що податкова України буде мати претензію не значна: по перше ризик перевірки сам по собі невисокий, по друге у неї може не бути точних даних. Взагалі доходи фізособи менше ніж 10 млн грн на рік нашу податкову не дуже цікавлять. Тому всі ризики що ми обговорюємо — не високі. На мою практику не пам"ятаю жодного разу перевірки ФОП у сфері професійних послуг. Крім як при закритті.

Дякую за відповідь. На рахунок резидентства, то і є якраз питання. З України виїхав зимою 2021. Потім був в багатьох країнах. В США — з початку літа.
Невже моя ЗП в США — обʼєкт для оподаткування для України? Виходить подвійне... :(

Порада така — зафіксуйте зараз дні перебування у США, та спробуйте зробити так, щоб ви були в США меше ніж 183 дні на цей (2022) календарний рік. Можна виїхати до сусідньої країни або кудись куди доїдете на час, що перевищує 183 дні. Тоді спокійно залишайтеся у 2022 році на українському ФОПі за 5%. Для 2023 вже потрібно замислюватися про резидентство. Але США це одні з найвищих податків. Скоріш за все треба оцінювати, що віддаватиме не менше 40-50% свого доходу на податки в США. Тож краще жити десь за межами, так податки майже всюжи завжди будуть нижче.

??? На укр фопі очевидно не вийде залишатись ні за яких обставин. Знаходячись в США і працюючи на США не можна платити податки деінде. Мало того, без дозволу на роботу взагалі не можна працювати ніяк на компанію в США. Тому я зараз і на паузі щоб не порушувати закон.
На рахунок податку 40-50% звідки такі цифри, тут у мого знайомого дохід більше ніж півмільйона і ставка найвища, що в середньому виходить 30%. А є штати з меншими податками.
І навіщо жити за межами якщо я хочу жити в США?

Так, там прогресивна шкала, різні штати та інші нюанси, не можу точніше прокоментувати швидко.

Якщо ви будете не ФОП, та на зарплаті — зарплата в США оподатковуватиметься в Україні тільки якщо ви резидент України, при цьому податок США буде вираховуватися з податку в Україні (в межах 18% основного податку), тому подвійного не буде. Якщо ви резидент США, то в Україні нічого декларувати та платити не потрібно.

Ясно, дякую. Але як дізнатися що резидентство США наступило?

На даний момент давайте виходити з того, чи жили ви на території США понад 183 дні у календарному році. Більше зможу описати у наступній статті.

Ок, не жив, значить ще не наступило і скоро не наступить.

Доброго дня! Дякую за статтю. Чи можна дізнатися яка норма підтверджує цю тезу? Цікавить валютне надходження, сума якого зменшилася до потрапляння на розподільчий рахунок укрбанку.

дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається за сумою господарських операцій, що вказана у виставлених та оплачених замовниками рахунках без вирахування будь-яких комісій за здійснення платежів, навіть якщо не вся сума доходу була отримана на рахунок ФОП. Такі комісії є витратами ФОП та не впливають на базу оподаткування єдиним податком.

Ви виставили рахунок клієнту (а не Апворку чи іншій МПС), і сума по рахунку — це і є сума вашого доходу від ведення бізнесу. Саме рахунок (чи акт) буде об"єктом податкової перевірки. Якщо банк або МПС утримали з вашої виплати комісію, то це може трактуватися як залік суми вашого доходу з зобов"язанням з сплати комісії, тобто як отримання доходу у негрошовій формі. Тому у вас дві альтернативи:
1) або декларувати дохід за повною сумою оплати та сподіватися що податкова не буде проти, якщо ви декларуєте більше, ніж отримали на рахунок за вирахуванням комісії. На практиці податкова закриває очі на таке (досі є неясність по комісям за еквайринг, наприклад).
2) або декларувати те що отримали під 5%, а суму комісії — під 15% як дохід, отриманий у негрошовій формі (через залік з іншим зобов"язанням)
На жаль для ФОП немає прямої норми про це, але якщо по аналогії застосувати підходи як для юросіб на ЄП — то у них саме так: є офіційний бухоблік, де дохід показується окремо, а витрати окремо. Тож для податкової не буде питання довести отримання доходу, і ризик 15% дуже значний.
Тож самі розумієте що з двох зол краще

Доброго дня! дякую за статтю, маю таке питання перед тим як відкрити вайз бізнес і отримувати прибуток (ФОП 3 група) туди і декаларувати дохід і платити 5% з фоп укр банку: які ж все таки максимальні податкові ризики можуть виникнути?

позбавлення стутусу платника ЄП?
донарахування податку?
штрафи?
суди?

Переди тим як йти на такий крок, хотілось би мати також і інформацію при відповідальність ( якщо дпс і нбу впрутья і будуть диктувати норми по своєму)

Максимальный риск 100% штрафа от средств за рубежом.

Наиболее вероятный риск(процентов 30, не меньше) — перевод на общую систему с доплатой 21%(-5%?) от оборота + пеня(нету пока ВП) + штраф за невчасну сплату(нету пока ВП). Плюс еще штрафы. Штрафы могут быть в 17-53тыс грн, к примеру.
Причем наша налоговая может по каждому факту штрафы влепить, им пофигу.
А еще они могут задним числом что-то принять про продление сроков давности в связи с ВП, я не сильно удивлюсь такому(уже когда-то было)

Я уж не говорю, что таким финтом вы ставите на себе тег «чето-сильно-умный» увеличивающий шанс придолбаться от налоговой.

спасибо большое, но это большие риски. Игра не стоит свеч. Пожалуй откажусь от этой затеи, все равно пока есть возможность покупать валюту через вайз/револют по курсу недалекому от нбу

Максимальный риск 100% штрафа от средств за рубежом.

Откуда столько? Тогда и 150 может быть.

Я уж не говорю, что таким финтом вы ставите на себе тег "чето-сильно-умный"

Каким образом? Из отчетов не видно куда пришли деньги, а налоговая вроде бы не может просто так узнать сколько пришло на счет.

Срок давности уже и так остановлен из-за ВП и карантина.

Все ваши бизнес-счета в приделах Украины находятся на учете в налоговой.
Дальше просто. Вот человек декларирует 10х, а пришло 1х на счета.

Все ваши бизнес-счета в приделах Украины находятся на учете в налоговой

Тільки от облік не означає, що в податкову прилітають всі операції, які по тих рахунках проводяться. Податковій про них просто відомо. А фінмоніторингом взагалі банки займаються.

Все сложно ) В украине теория и практика традиционно отличаются. И банки по электронному письму или звонку спокойно выдают эту информацию.

Даже если это так и не нужно даже никакого обоснования, это все равно не автоматическое получение и сравнение с декларацией. Проверять так всех подряд это трата времени с неясными перспективами.

Доброго дня, нажаль вам роз«яснили некоректно, в нас тут є пару активістів, що постійно намагаються поставити під сумнів те що я кажу. Отже:

Інформація по рахунках не попадає в податкову автоматично. Тільки факт їх наявності. Ви можете побачити цю інформацію у кабінеті платника податків. У разі перевірки самі надаєте виписки. Інфа про наявність для контролю кількості рахунків. Доступ до інших даних тільки за наявності оперативно-кримінальної справи у податкової міліції, а справа звичайно можлива тільки після звичайної податкової перевірки.

Рахунки за кордоном з 2023 року будуть повідомлятися аналогічно українським (чекаємо на нове законодавство про автоматичний обмін інформацією, ще у стані прийняття). Проте до податкової може передаватися також залишок коштів на кінець та початок року — цю ж інформацію подають громадяни у декларації, тож це не таємниця. Під питанням чи будуть повідомлятися рахунки у інших установах, як платіжні сервіси. Якщо так — під ризиком будуть ті хто отримував, але не декларував. Перший рік обміну інфо буде 2023 — на початок та на кінець року. Проте у разі виявлення рахунків, податкова може запитати всю інформацію у вас з приводу тих рахунків, тоді може бути теоретично ризик 19,5%. .

Для ФОП на поточний момент є 5 ризиків:

1) порушення валютних операцій — 17000 грн (макс 51000) разово при перевірці, якщо тлумачення законодавства не зміниться, якщо зміниться — то взагалі не буде штрафу, бо сплине термін накладання. 100% для ФОП не застосовується, тільки для юросіб.
Ймовірність ризику: середня, бо є неоднозначна постанова НБУ про запровадження заходів захисту. Строк накладення — у разі порушення у період з 18 березня 2017 року до поточного моменту — до закінчення війни, або у період 1095 днів до дати виявлення крім періоду карантину (з 17.03.2020 по 30.06.2022) та військового стану.

2) недотримання «безготівкових грошових» розрахунків для цілей перебування на ЄП
Застосування ставки 15% замість 5% (або 3% або 2%, в залежності яка ставка обрана), тобто додатково +10% (+12% або +13%) від доходів, отриманих на рахунки МПС + штраф 25% суми додаткового податку + пеня 120% ставки НБУ за усі періоди прострочки. Строк накладення — починаючи з 2017 звітного року, в залежності від того коли закінчиться військовий стан.
Ризик можливий, але, на нашу думку, низький, якщо ви надасте аргументацію, викладену цій консультації при перевірці або оскарженні. Головний аргумент: законодавство чітко підводить МПС до грошових безготівкових розрахунків, і слово «банк» або «український банк» у Податковому Кодексу як передумова перебування на спрощеній системі — ніяк не згадується.

3) злітання з системи ЄП та застосування 19,5% до доходів — такого ризику згідно з Податковим Кодексом наразі немає, але багато консультантів про нього говорять. Злітання з ЄП можливе тільки якщо будуть здійснені заборонені види діяльності, або перевищено ліміт доходу на рік. Або отримали інший дохід, що має оподатковуватися на загальній системі (як от купівля продаж інвестицій, нерухомості, інші приватні доходи як компенсації за страховками, разові бонуси від компаній-замовників, не оформлені як надання послуг тощо).
Але теоретично може бути ризик злітання з ЄП якщо буде зроблено донарахування та визнано наявність податкового боргу за 15%. Проте борг неможливо визнати заднім числом, тож це дуже теоретично. Найбільш ризиковано, якщо перевірка буде закінчуватися під Новий рік. Тоді за наслідками перевірки може виникнути борг та зкинуто з ЄП з 1.1 наступного року. Але це теж теоретична та цілком контрольована ситуація.
У цього ризику є багато різновидів. Наприклад, деякі кажуть, що якщо отримали кошти на приватний рахунок за кордоном, то є ризик — ми дали відповідіть. Інші кажуть що якщо на рахунок МПС то 19,5% — ми дали відповідь.
В реальності ризик 19,5% набагато частіше трапляється коли злітають з спрощеної системи просто так, наприклад через несплату податку на кінець року. В інших випадках немає причин злітати чи застосовувати 19,5% до бізнес-доходів, крім зазначених вище.

4) штраф за недотримання порядку розрахунків платіжними картками (при використанні еквайрингу) — 100% суми доходу при першій перевірці та 150% при наступній + деякі дрібні супутні штрафи. Строк накладення — у разі порушення у період з 18 березня 2017 року до поточного моменту — до закінчення війни, або у період 1095 днів до дати виявлення крім періоду карантину (з 17.03.2020 по 30.06.2022) та військового стану.

5) Є ризики для ФОП за кордоном — про це буде окрема стаття, тут тільки про Україну.
Строки — від 10 років.

Спасибо за информацию, а могли бы уточнить для типичного кейса фрилансера?

ФОП 3 группы (постоянно проживает в Украине) получил валютный платеж на Wise Business (допустим, $10,000), задекларировал его и заплатил 5% (с остатка ФОП счета в укр. банке). Через год (допустим, в середине 2023 года) проходит проверка, по этому доходу нет транзакций в укр. банке, ФОП предоставляет выписку из Wise. Какие максимальные риски в этом случае для ФОП (максимальный суммарный штраф, пени и тд. от этих $10,000, и последствия для ФОП).

Хотелось бы понять насколько этот риск сравним с потерями на курсовой разнице и вероятностью принудительной конвертации валютных накоплений ФОП в наших банках в будущем.

1) 17000 грн,
вероятность 50/50
2) 10000*37*10%*(100%+25%+ 120%*24% за 1 год примерная пеня) = 59570 грн
вероятность 10/90
3) в случае защиты при налоговом споре — 10000-30000 за услуги налогового юриста на защиту

дуже дякую за такі рогорнуті відповіді, з моєї точки зору ризики більші, ніж заводити валюту в Ураїну і купляти валюту через вайз/револют з націнкую 1.5 грн на дол. Якщо говорити про сумми від 50к дол на рік, то можливо це має сенс

а что это за схема с валютой через вайс?

3) в случае защиты при налоговом споре — 10000-30000 за услуги налогового юриста на защиту

10000-30000 чого?)

Дуже дякую за статтю. Вона з’явилася дуже вчасно.
Якщо український ФОП знаходиться в Польщі та працює на іноземну компанію, то чи може він отримувати кошти на персональний Revolut (business аккаунт для українців не відкривають) та платити податки в Україні?
І якщо так — скільки це можна робити?
Дякую.

Тоді вам доведеться сплачувати податок 19,5 як фізособі, а не ФОП

Але прочитавши статтю мені здалося що так можна. Отже хтось із нас двох помиляється, і саме тому я вирішив спитати автора статті.

Тут ми розглядали питання, якщо ФОП знаходиться в Україні. Про ФОП у Польщі буде окрема стаття. Там інші нюанси. Саме ваша ситуація не дуже проста, набагато простіше коли доходи отримуються з України. Почитайте нижче мою відповідь про Британію — якщо можете дотриматися таких самих умов + маєте дозвіл на проживання на умовах тимчасового захисту від ЄС + і не намагаєтесь своїми діями там залишитися (не купуєте майно, не відкриваєте місцевий ФОП тощо) — думаю, можете працювати так само як в Україні.

Доброго дня! Дякую за статтю.
Чи не маєте Ви інформації щодо Великобританії ? Якщо виїхала під час війни за Ukraine Family Scheme visa. Зіштовхнулась з інформацією в Англії про 183 / резидент / податок 20%. Робота в Україні- віддалено, а проживання в Великобританії. Що робити з податками, де і як їх сплачувати? Дякую.

В Британії часто більш жорсткіше ставляться до цього питання. Вже є певні роз"яснення, але вони не стосуються українців, а тих британців що повернулися через війну. Там є і інші правила, про 60 днів а не 183. Потрібно врахувати всі обставини вашого перебування. Якщо:
1) ви живете у родичів, і у вас немає оренди власного житла
2) у вас є житло в Україні
3) у вас робота в Україні і доходи з України
4) і дуже бажано якщо у вас ще щось є в Україні — члени сім"ї або майно
то на мою думку, можна залишатись резидентом України за загальними правилами.
Але потрібно вивчати детальніше. Повний гайденс по їх законодавству для Українців тут:
www.gov.uk/tax-foreign-income
Про постійне житло тут: www.gov.uk/...​e/non-domiciled-residents
і тут: www.gov.uk/...​the-remittance-basis-rdr1

Все це чудово, але можете підвести підсумок, які зараз найкращі практики, як робити (те що раніше вважалось занадто ризикованим) і як не робити (те що до 1 серпня було поширеною практикою, а зараз небезпечно). Бо купа юридичного тексту, важко читається і складно зрозуміти висновки якщо не юрист... Хоча велике дякую за деталізованість

Друзья, хочу прокомментировать общее беспокойство по поводу налогового резиденства по правилу «с первого дня». Опишу на примере Португалии.
Действительно многие страны считают лицо налоговым резидентом с первого дня пребывания, однако если прочитать из законов, то это работает для двух случаев:
1) «С первого дня, при условии пребывания свыше 183 дней»:
Вы пронаходились в стране 183 дня — с 184 дня вы считаетесь резидентом с 1го дня, что логично, это совершенно типовое правило для всех стран.
2) «С первого дня, при наличии жилья, которое лицо имеет намерение (1) удерживать И (2) занимать в качестве своего постоянного места проживания».
Здесь тоже нет никаких сомнений. В общим правилам, если у вас есть постоянное место проживания, то вы резидент. Однако далее мы смотрим Конвенцию с Украиной, и там читаем, если у вас место постоянного проживания в двух странах, то вы резидент страны, гражданином которой вы являетесь.
Для того, чтобы этот пункт работал, должны выполнятся огромное количество условий. Давайте немного пофантазируем, какие:
1) у ваша должны быть долгосрочная виза, либо вы уже хоть раз продлили годовую визу — иначе как подтвердить ваше намерение жить тут постоянно, право на жизнь в стране менее 1 года — это не постоянно!
2) ваше жилье должно быть постоянным, то есть ваша аренда должна быть более чем на 1 год, либо на 1 год с правом продления и т.д.Фактически это должен быть ваш второй дом. Если вы сняли или купили жилье, но в нем не живете, как инвестицию например, правило не работает.
3) наконец, по разъяснению ОЕСР насчет Ковида, получается такая ситуация:
* правило 183 дня не работает, если вы вынуждены находится в стране в связи с обстоятельствами форс-мажора, в нашем случае в связи с войной.
* правило «постоянного жилья» тоже не работает, если вы снимаете жилье для проживания на период вынужденного проживания в стране. Какое же оно постоянное, если вы тут временно
Это моменты следуют из обширных комментариев ОЕСР и по Ковид, и по законодательству (не про войну).
В связи с этим, если вы просто выехали, и просто живете по визе — вы не становитесь автоматически налоговым резидентом страны. Только если вы не предпринимаете никаких других действий, показывающих ваше намерение им стать, например:
* зарегистрировали бизнес и имеете доходы из страны проживания, особенно если такие доходы составляют существенную часть вашего дохода
* подали заявку на визу иного типа, нежели пребывание в связи с войной
* приобрели свою недвижимость в стране и в ней живете и т.д.
Тут главное — не делать лишних движений. К сожалению, налоговое резидентство это только часть вопроса. Вторую часть перенесем уже на статью. Там вопросы про доходы ФОП и зарплаты, что делать с их обложением. Но если вы соблюли описанные правила выше и имеете доход только из Украины, по ФОП вам не надо беспокоится. Если только ваши доходы не признают зарплатой. А вот по зарплате есть нюансы, и там надо смотреть разъяснения что говорят отдельные страны. Обычно они лояльны на этот счет, насколько — можно узнать из письма ОЕСР про Ковид

Мнение польских юристов, полный текст — skslegal.pl/...​kowa-uchodzcow-z-ukrainy

Податкове резидентство біженців з України

У зв’язку з перебуванням у Польщі осіб, які втекли від війни в Україні на територію Республіки Польща, виникають питання щодо місця їхньої податкового резидентства (підлягання необмеженому податковому зобов’язанню) та пов’язаних з цим наслідків для польських підприємців, які наймають таких осіб.

Відповідно до положень закону про податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) Польщі особи, які мають центр особистих або економічних інтересів (центр життєвих інтересів) на території Республіки Польща або перебувають на території Республіки Польща більше 183 днів у календарному році, отримують статус податкового резидента Польщі.

Як визначити, чи є особа з України податковим резидентом Польщі?

Критерії отримання статусу податкового резидента Польщі

Центр інтересів

Особа, яка приїжджає з України, може стати податковим резидентом Польщі, якщо буде встановлено, що вона має центр особистих чи економічних інтересів у Польщі.

Через відсутність чітких законодавчих критеріїв оцінка того, чи є у даної особи центр життєвих інтересів у Польщі, потребує кожного разу аналізу обставин, які супроводжують перебування особи на території Республіки Польща. Якщо особа, яка приїхала з України, залишила свою сім’ю (наприклад, чоловіка) на території цієї країни, вона все ще має, наприклад, помешкання та рахунок у банку і розглядає своє перебування у Польщі як тимчасове — з наміром повернення в Україну чи виїзду в іншу країну — у цьому випадку, ймовірно, не можна буде стверджувати, що вона має центр життєвих інтересів на території Республіки Польща. Однак, коли така особа проживає у Польщі з усією найближчою сім’єю, наприклад, у спільному помешканні, починає організовувати перебування у Польщі, а члени її сім’ї почнуть працювати чи навчатися тут, будуть серйозні аргументи для визнання того, що такий центр їх життєвих інтересів виникає у Польщі.

Перебування понад 183 дні

З іншого боку, передумова щодо кількості днів перебування у Польщі не викликає сумнівів. Після 183 днів перебування у Польщі особа з України стає податковим резидентом Польщі, а це означає, що вона буде підлягати оподатковуванню ПДФО із загального отриманого доходу, а не лише з доходу, отриманого у Польщі.

На практиці виникають суперечки щодо того, чи стає така особа резидентом Польщі лише на майбутнє, на наступні місяці чи роки перебування у Польщі, чи також і заднім числом, від початку перебування у Польщі, ще до закінчення 183 днів. У другому випадку додаткові передоплати та податок на прибуток повинні бути сплачені за період перебування у Польщі до закінчення періоду у 183 дні. Ми підтримуємо першу з цих позицій, яка знаходить підтвердження у деяких інтерпретаціях податкових органів.

Сумніви та суперечки щодо податкового резидентства

Особистий, сімейний та майновий стан біженців з України за нинішніх обставин ускладнений. Найчастіше буде важко оцінити, чи та з якого моменту дана особа має центр інтересів у Польщі і стала податковим резидентом Польщі. Слід підкреслити, що реєстрація особи як такої, яка легально проживає у Польщі, не впливає на її податковий статус.

Щодо осіб, які були податковими резидентами України до прибуття у Польщу, польсько-українська угода про уникнення подвійного оподаткування (УПО) вирішує питання щодо оподаткування ПДФО. Слід пам’ятати, що у спірних випадках, якщо неможливо визначити, в якій країні особа має центр життєвих інтересів або в якій країні вона зазвичай перебуває, то країна, громадянином якої вона є, у кінцевому підсумку повинна вважатися її місцем проживання для цілей оподаткування. Схоже, це правило може стосуватися багатьох людей, які тимчасово приїхали до Польщі, щоб уникнути війни в Україні.

Доходи від найманої роботи у світлі угоди про уникнення подвійного оподаткування

Можливе призупинення терміну 183 днів перебування на території Республіки Польща

Згідно з польсько-українською угодою про УПО, доходи від роботи, виконаної у Польщі, звільняються від оподаткування у Польщі, якщо вони не виплачуються польським роботодавцем або на його рахунок, а працівник не перебуває у Польщі більше 183 днів протягом даного календарного року. Цей період включає «дні фізичної присутності» у Польщі. У день завершення цього терміну звільнення від податку на доходи з винагороди за виконану роботу у Польщі, як правило, автоматично закінчується. Однак, якщо перебування у Польщі даної особи з України вимушене військовими діями і через них особа не повертається в Україну, ми вважаємо, що слід погодитися з тим, що закінчення терміну (183 дні) цього звільнення від сплати податку припиняється на час військових дій в Україні і продовжиться лише після їх закінчення.

Такий підхід обґрунтовується у змісті Коментаря до Типової конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку про податок на прибуток та майно. Положення польсько-української угоди про УПО слід тлумачити відповідно до цього коментаря.

У ньому вказано, що період звільнення від сплати податків у 183 дні розраховується з урахуванням усіх днів перебування у даній країні (тобто у Польщі), «без урахування подій, які заважають особі виїхати». Виходячи з наших мовних та соціальних правил, слід припустити, що особа, яка втікає до Польщі з території України внаслідок ведення там бойових дій, не може повернутися назад, поки ці дії здійснюються. У такій ситуації ми маємо справу з подією, яка «заважає особі виїхати».

У такій ситуації особа не може вільно приймати рішення про місце свого проживання для цілей оподаткування. Схоже, що таке міркування має стосуватися й інших подібних ситуацій. Таким чином, доходи податкового резидента України від роботи, виконаної у Польщі, не повинні підлягати оподаткуванню у Польщі під час війни в Україні, навіть у випадку його перебування на території Республіки Польща більше 183 днів, якщо дохід виплачує іноземний, а не польський роботодавець.

Як підтвердити податкове резидентство особи з України?

Форма свідоцтва про податкове резидентство

У багатьох випадках польські податкові норми для застосування передбачених у них пільг (у поєднанні з положеннями угоди про УПО) вимагають документального підтвердження іноземного податкового резидентства платника податків. Наприклад, у світлі польсько-української угоди про УПО доходи контрагентів можуть оподатковуватись лише в Україні за умови, що польські платники, які виплачують таким особам винагороду, мають свідоцтво, яке підтверджує українське податкове резидентство цих осіб. В іншому випадку, на підставі польських норм, платники зобов’язані стягувати податок із виплаченої винагороди за ставкою 20%.

Чинні нормативно-правові акти не визначають необхідну форму такого свідоцтва і залишають це за законодавством іноземної держави, у даному випадку, за законодавством України. Враховуючи ситуацію в Україні, отримати свідоцтво з місця проживання у місцевому податковому органі може бути неможливо. Однак, якщо законодавство України допускає інші форми підтвердження податкового резидентства, ніж ті, які видаються на офіційних бланках, наприклад у формі письмової декларації або у вигляді довідки, виданої відповідними українськими дипломатичними установами у Польщі або в інших країнах, податкові органи Польщі повинні дозволити використання свідоцтва про податкове резидентство також у цій формі. Це підтверджується низкою юридичних аргументів, включно з тим фактом, що польське законодавство не визначає жодної конкретної форми чи змісту такого свідоцтва. Також варто пам’ятати, що під час особливих станів — епідемічної загрози та епідемії, оголошених у зв’язку з COVID-19 та протягом наступних 2 місяців після їх скасування, можна задокументувати податкове резидентство копією свідоцтва (у т.ч. скан-копією), якщо відомості, що випливають з документа, не викликають обґрунтованих сумнівів щодо їх відповідності фактам.

Можно ли считать Upwork тоже платежной системой?

Договор Upwork — www.upwork.com/legal#escrowservices

С натягом и трудным доказательством, но можно. Услуги платежей в рамках сервиса оказывает Upwork Escrow:

Upwork Escrow will create and maintain an account to hold funds for you—called an Escrow Account—based on your needs. You authorize Upwork Escrow to be your escrow agent, which means to hold your funds and to follow your instructions on the funds held in your Escrow Account.
Upwork Escrow will use and release funds deposited in an Escrow Account only in accordance with this Agreement, the applicable Escrow Instructions, and applicable law. Depending on your needs and the applicable Escrow Instructions, Upwork Escrow will establish and maintain one of two different types of Escrow Accounts:
(A) Client Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Client makes a payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a „Client Escrow Account” to hold funds for the Client to use to make payments for Projects, to receive refunds in connection with Projects, and to make payments to Upwork.
(B) Freelancer Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Freelancer uses the Site to receive payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a „Freelancer Escrow Account” for Freelancer to receive payments for Projects, withdraw payments, make payments to Upwork and issue refunds to Clients.
You hereby authorize and instruct Upwork Escrow to act as escrow agent in connection with the Escrow Accounts and the payment, holding, and receipt of funds for each Project and other specified purposes in accordance with the Terms of Service and the applicable Escrow Instructions. Client and Freelancer may access current information regarding the status of an Escrow Account on the Site.

Upwork Escrow Inc. provides escrow services solely to Users of Upwork and Elance. We provide these escrow services solely to deliver, hold, or receive payment for jobs for services engaged through, and to pay fees including service, membership and payment processing and administration fees to, Upwork. These escrow services are intended for business use, and the Users agree to use these escrow services only for business purposes and not for consumer, personal, family, or household purposes. UPWORK ESCROW INC. DOES NOT PROVIDE ESCROW SERVICES TO THE GENERAL PUBLIC. This escrow company holds California Department of Financial Protection and Innovation License No. 963 5086.

То есть по сути, Upwork Escrow — это доверительное общество, траст, оказывающее услуги эскроу-счетов, то есть временного хранения и перевода средств в условиях соблюдения сторонами определенных коммерческих условий.

По закону о финпослугах, доверительные общества относятся к финустановам:
„До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг. ”

„не фсьо так однозначно”, но на мой взгляд, доказать это возможно.

Нельзя, у них есть соответсвенное обьяснение на сайте. Кроме того, украинская налоговая считает их КОНТРАГЕНТОМ. Вообще Константин много натяжек тут делает, я бы вообще не читал это все. Помните, отвечать потом вам, а не ему.

Вы если делаете такие громкие заявления, потрудитесь хотя бы привести аргументы: 1) ссылку на сайт апворк где написано 2) ссылку на разъяснение где налоговая считает. вы сами общались с налоговой лично? Я проходил налоговые проверки в налоговой отвечая за компанию с 10 млрд грн оборота и ежегодной суммой налогов 2.5 млрд грн., суммы доначислений были минимальные. Я даю рекомендации: а) которые я применяю сам и б) которые защищаемы в суде, иначе бы я их не использовал бы сам. Я даю свое профессиональное толкование. Да, риски за вами. Об этом прямо указано в статье, и не надо лишний раз тыкать пальцем если вы не очень внимательно ее прочитали. Вы вольны слушать других консультантов. На АИНе например много подобных статей. Но ни одну из них вы не сможете использовать для построения защиты, так как они написаны «не-пресно». Но не обращайтесь потом ко мне если у вас вдруг будет проблема.

константнин, я слышал уже много идей о том, как налоговая Испании будет меня налогооблагать, причем мнения местных с вашим — не сходятся. Даже Гетманцев что-то пыталься сказать о том, что они никому своих резидентов не отдадут, но воз и ныне там, а 183 дня истечет через 2 недели.
Я не консультант, чтоб убеждать кого-то что налоговая именно не приймет вашу точку зрения, но местные гесторы говорят " а чего это вы решили, что к вам будет применяться те же правила, как при ковиде, у вас ВНЖ".
я ни в коем случае не буду к вам обращаться для консультации по налогам другой страны, не переживайте так. Я всегда обращаюсь к юристам живущим в стране.
Кстати, юристы в Испании остерегаются давать консультации по налогам в Португалии. А вы вот — не напрягаясь даете сразу за весь мир.

Налоговые органы Ирландии, Польши и Латвии уже подтвердили то о чем я говорю. Но если у вас нет намерения вернуться в Украину — вы можете стать налоговым резидентом другой страны по собственному желанию. По временной защите у вас право пребывания 1 год. Если обстоятельства в Украине изменятся, право отменят и нужно будет вернуться. Если получите обычный ВНЖ по другим основаниям, то вернуться не обязятельство, и тогда налоговое резидентство. Одно другому не противоречит. Мои коллеги консультировались с экспертами в Австрии, на Кипре, Португалии, Италии, США и на Мальте

Временная защита будет продлена МИНИМУМ до марта 24го года. Информация об этом уже доступна.
Испания требует даже от НЕРЕЗИДЕНТОВ страны показывать все доходы и иностранные счета, не вижу почему в данном случае они сделают исключения, завлений по данному поводу никто не делал.
общее заявление Евросоюза — тоже отсутствует.

Благодарю за статью

Если будет возможность, раскройте, пожалуйста, в готовящейся статье кейсы:
1) Как не стать налоговым резидентом другой страны в этом году
2) № 1 + если получил временное убежище, когда > 182 дней осталось до нового года. Нужно ли отказываться от убежища в этом случае или достаточно выехать в другую страну ЕС/другую страну не ЕС.
3) Что делать, если страна начинает считать тебя резидентом с первого дня временной защиты (Понимаю, что де юре должно быть по-другому, но по факту Португалия ставит именно такой статус в налоговом кабинете)
4) В каких из случаев нужно подавать декларацию в начале следующего года, а в каких — не нужно

Спасибо за вопросы, я уже было начал программировать опросник для их сбора через сайт) Часть ответа напишу сейчас в корневой ветке

Проблема в том, что Европа дает не «временное убежище», а «временный вид на жительство по параграфу TP», который по сути и в программе большинства стран вообще не отличается от ВНЖ. А разрешение на работу обычно подразумевает обязательство платить налоги. Вот США дает какуюто бяку, которая не виза, да. А Европа дает полноценную визу, налоги, соцпомощь включены.

Надо получать ту визу (разрешение), которая дается страной именно в связи с войной, это — главное. А как она называется не важно. А еще желательно сохранять все документы, которые были основанием получения визы — например, документы о дате(!) и способе въезда в страну, копии поданных анкет, заявлений и т.д. Если будет запрошен другой тип визы, и не будет документа о нахождении в стране изза войны, или если страна не дает такого разрешения, как например, Турция, — тогда работает правило 183 дней. Если страна не входит в ОЕСР и не имеет конвенции с Украиной, применяются местные правила.

Документом о дате вьезда является штамп в паспорте. Способ вьезда никого не интересует. Копии анкет в той же Испании никому не выдаются. Заполнение происходит в полиции на месте.

Вище написали, що Португалія дає не візу, а тимчасовий residence permit, який включає work permit. Для порівняння Канада дає візу, яка ставиться в паспорт. А дозвіл на роботу надається або ні за окремою заявкою. Тому ваше узагальнення, можливо й правильне, викликає сумніви й запитання.

за новим законом (ст. 3) до поняття грошові кошти (але тільки для цілей цього закону) також віднесено електронні та цифрові гроші

Як правильно розуміти «тільки для цілей цього закону»? Тобто зазвичай електронні гроші — не гроші, але в контексті даного закону — таки гроші? Звідки конкретно ПКУ бере визначення поняття грошей — з даного закону чи з чогось іншого?

92 коментарі і ніхто не облив брудом на доу — автор може не розуміти, але це однозначно перемога.

Дякую. Нажаль один кандидат вже там є внизу. 45 з 94 — це мої відповіді, тож мабуть я ще не дочекався)

топик настолько пресный что тут только удар в штангу произойдет

Спасибо за полезную статью.
Правильно ли я понимаю, что если, к примеру, пользоваться WISE business счётом в качестве счёта по принятию платежей за ФОП IT услуги, то лучше не закрывать ФОП в ближайшие пол года, что бы не получить штраф 17-51к? И это единственное, что грозит ФОПу при проверке, если налоговый представитель решит, что получение дохода на WISE business счёт не есть законным из-за того, что WISE не является банком? Или могут обязать заплатить налог 18% как получение дохода физ лицом?
Так же интересует вопрос, если не закрыть ФОП сейчас и переехать, предположим, в Канаду и получать доход там на канадский счёт и соответственно платить налог там, то нужно ли будет платить налог в Украине?

лучше не закрывать ФОП в ближайшие пол года

По ідеї, зараз перевірки не проводяться. Але неясно, чи заднім числом не будуть проводитися. коли після воєнного стану відновляться.

если, к примеру, пользоваться WISE business счётом в качестве счёта по принятию платежей за ФОП IT услуги, то лучше не закрывать ФОП в ближайшие пол года

А как предполагается платить налоги, если закрыть ФОП?

планируется переезд в другую страну

1) Верно. Даже если решат, то сначала они будут начислять 15%, а только потом 18%. Но если им дать обоснование как изложено выше, что вы провели безналичный расчет, то вопросом не будет. Также у вас есть презумпция невиновности в случае если законодательство не однозначно. То есть даже если локальный орган начислит, уже налоговая аппеляция должна вопрос снять.
2) Если вы станете налоговым резидентом Канады, то вам необходимо сняться с регистрации ЕН в Украине, но вы можете продолжать оставаться просто ФОП на 18%+1,5%. Соответственно если в Канаде вы начнете платить налоги как резидент, то в Украине будет облагаться только доход с источником из Украины. При этом необходимо пройти сложные процедуры сбора документов для зачета налога в Украине за счет уплаты налога в Канаде, чтобы не платить два налога на одну базу.
Поэтому как по мне лучше так 1) переехать в Канаду на условиях временной защиты 2) оставить ФОП в Украине и получать доходы на него 3) стараться не получать доход из Канады вообще. Из любой другой страны — сколько угодно. 4) Но даже если вы начнете получать доход из Канады лучше обеспечить чтобы его доля не превышала 50% общего дохода и получать его не дольше 183 дней в течение 365 дней на любую текущую дату.

1) Вы же писали, что:

Але головне що ризику 15% ЄП та злітання з системи ЄП — немає — розрахунки хоч через системи, хоч електронними грошима — вони всі а) грошові та б) безготівкові. Це головний висновок від новин 1 серпня.

так риск этих 15(или всё таки 18?)% есть или нет?
2)

Если вы станете налоговым резидентом Канады, то вам необходимо сняться с регистрации ЕН в Украине, но вы можете продолжать оставаться просто ФОП на 18%+1,5%. Соответственно если в Канаде вы начнете платить налоги как резидент, то в Украине будет облагаться только доход с источником из Украины

т.е. если я ФОП закрываю и уезжаю работать в Канаду на канадскую компанию, открываю там счёт, и никакой связи с Украиной уже не имею(кроме резиденства? ) то никаких налогов в Украине не плачу?

1) переехать в Канаду на условиях временной защиты

в Канаде нет этой программы, там гостевая виза с правом на работу. Резидентство с первого дня. Так что, вероятно ФОП придётся закрывать.

Резиденство при переезде в течение года никогда не бывает с первого дня. Только после 183 дней для первого года пребывания. Конкретно по Канаде, но если я правильно понимаю это должна быть все такие специальная виза типа Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET), она тоже дает статус временного пребывания, и дает те же последствия как я описал. Признавать вас сразу резидентом нет оснований только на основании визы по причине войны, если нет других причин вашего переезда. Например, если там уже все родственники давно, или муж давно там работает и вы приехали к нему воспользовавшись моментом и т.д. Это все индивидуально и до момента проверки сложно гадать.

Риска 15% нет, есть риск сразу 19,5%, но он никак не связан со способом получения дохода.
У нас по закону нерезиденты не могут быть на упрощенной системе вообще.
Об этом никто не думал еще, но если вы придете в обе налоговые и обоим скажете что вы у них резидент, то заплатите налог два раза и там и там. А если придете в украинскую и скажете что вы уже нерезидент, то спрашивается почему тогда на едином налоге. То есть скорее всего вы не будете туда приходить, ну а это как то не очень. Давайте вы дождетесь следующей консультации, чтобы был правильный контекст, там и поговорим

Похоже мне нужна личная консультация, а то уже каша в голове) Подскажите, вы проводите их?

Конечно, на профиле сайт, на сайте форма, пишите. Но я все таки прошу дождаться сначала консультации, это сократит время на пояснения) Вопрос даже не в гонораре, а чтобы быть на одной волне) Я думаю, гдето через 1.5 недели будет готова

Чтоб меня снова не начали проверять, сразу забегу наперед: с 1-го дня начинается облагаться только местная зарплата, кроме некоторых исключений. Для зарплаты — где живешь — там и платишь налоги, такое основное правило. Для прочих доходов все работает немного по другому. Платить налог и быть резидентом — разные понятия, тоже нельзя путать. Платить с зарплаты часто придется сразу, а резидентом стать через 183 дня. Чтобы вы не подумали что в разных источниках есть противоречия — их нет, просто надо очень четко определить ситуацию, о которой идет речь: 1) ФОП, контрактор, сотрудник, 2) резидент, нерезидент, 3) до 183 дня и после, 4) на временном статусе и на постоянном, 5) доходы из Украины, местные, из других стран тоже = минимум 72 ситуации. В статье рассмотрим ВСЕ случаи. И это только с местом жительства в другой стране. А есть еще период жизни в Украине в течение года, который надо закрыть в Украине. То есть 144 ситуации))))

А пока ознакомьтесь с официальным разъяснением по Канаде для КОВИД-19
Если будете оставаться в Канаде только изза войны — будут применяться теже правила
www.canada.ca/...​al-income-tax-issues.html

Раніше зустрічав твердження з посиланням на те, що було під час ковіду: коли людина опинилася за межами України й не могла повернутися через карантинні обмеження, то можна було працювати віддалено й сплачувати податки в Україні, а не країні перебування. Чи є відповідні рішення й нормативні документи щодо українців за кордоном через війну, зокрема, в Канаді чи країнах ЄС?

Я правильно зрозумів, що вище ви пропонували працювати з Канади як український ФОП і сплачувати ЄП та ЄСВ в Україні? Якщо так, то які для цього законні з точки зору канадських законів підстави?

Щодо податкового резидентства, то товариш у Португалії має статус податкового резидента з моменту отримання тимчасового захисту. Про це написано на порталі фінансів (податкової?) у обліковому записі, що відповідає коду платника податків у Португалії.

Щодо джерела отримання, то португальські консультанти стверджують: якщо український ФОП фізично знаходиться у Португалії, то він надає послуги у Португалії й має сплачувати за це податки. При цьому не має значення, що замовник знаходиться за межами ЄС і гроші приходять на рахунок в українському банку.

Прокоментуйте, будь ласка.

Будемо в окремій статті консультувати. По роз"ясненням зараз є Ірландія, Латвія, та відоме квазі-роз"яснення по Польщі. Ще Гетьманцев запитав в ОЕСР щось, то буде загальне роз"яснення десь на 35-38 країн відразу

Можете мені якось скрін надіслати що саме написано і де на порталі податкової?
Консультанти ще не те порадять))) Якщо суб"єкт перебуває в іншій країні тимчасово то до 183 днів він навіть представництво не утворює, і може робити що завгодно. А ось після 183 вже стає питанням чи створив він представництво чи ні. Після чого ще багато чого потрібно додати.
А консультанти розглядають простий варіант — приїхала людина і хоче бізнес робити. Ну так, якщо фізособа починає робити бізнес — вона починає його у Португалії, і вони праві. А якщо вона вже є діючим комерційним суб"єктом, то я вище описав. Крім того є конвенція, і в цьому пості в коменті я надсилав роз"яснення по ОЕСР, читайте розділ Permanent Establishment — там всюди написано що за Ковідом не визнається наявність представництва тільки на підставі того, що людина перебуває тимчасово. В Португалії є бізнес- та фріланс-візи — там да! Отримав візу і через 183 дні ти резидент, нема питань. А якщо що, то беремо довідку в ДПС України за минулий рік + Конвенція Украхна-Португалія

Нету у нас презумции в административной сфере. Вы сначала получаете штраф, потом судитесь.

Как вы считаете, при получении выплат от Apple (Swift платеж за доход от мобильных приложений) на корпоративный Wise, описанное выше, так же актуально?

Как вы считаете, при получении выплат от Apple (Swift платеж за доход от мобильных приложений) на корпоративный Wise, описанное выше, так же актуально?

Да, абсолютно. В соответствии с Налоговым Кодексом продажа экземпляров ПЗ является услугой, и дальше все как обычно.

Спасибо за ответ, еще возникают вопросы:
— Нет ли отличий для ФОП 2 группы?
— Будут ли какие то подводные камни при сдачи отчетов?

Дуже гарний текст. Дякую.

Чи можете далі розповісти, що потрібно робити з грошима після отримання на Wise Business? Переводити на Personal і далі куди заманеться чи тільки через ФОП рахунок в Україні?

Про обов"язковість переказу на рахунок в Україну, особливо протягом 365 днів — це невірна трактовка. 365 днів колись було як період між 1) виставленням рахунку та 2) отриманням оплати від покупця на ваш банківський рахунок. Якщо ж ми відходимо від обов"язковості валютного контролю для експорту послуг, то немає вимоги щодо 365-90-180 днів зараз. Тому отримали кошти, оподаткували і робіть що завгодно. Але, будь-те уважні, що ФОП рахунок є ФОП рахунок, тому відносьтесь так, що ви будете ВСЮ виписку показувати податковій, тому будь-яка незвична транзакція може бути недоречной. Особливо не робити з ФОП рахунку виплати на фізосіб, що це не трактувалося як зарплата. По Україні я роблю так: всі операції ФОП — на ФОП рахунку, заробили, перевели на особистий — там витрачаємо куди заманеться. Причому у мене ФОП та приватний в різних банках, щоб дані про доходи та витрати навіть не були в одному банку. Скоріш за все, такий самий підхід був би більш доречним (хоча б розділити рахунки).

По Україні я роблю так: всі операції ФОП — на ФОП рахунку, заробили, перевели на особистий — там витрачаємо куди заманеться.

Підкажіть, чи безпечно робити донати в благодійні фонди на валютні реквізити напряму з валютного фоп-рухунку.. без продажу за гривні, а напряму в евро\доларах? Щоб потім небуло якихось проблем з податковою (наприклад при закритті фоп).

Технічно самі платежі проходять без проблем. Призначення платежа, наприклад для зсу, як на офіційному сайті нбу — for crediting account 47330992708.

Якщо фонд — українська юрособа, то мабуть ні, тільки якщо іноземна. Розрахунки між українськими резидентами у нас можливі тільки в гривні. Якщо знайдуть, порушення валютних операцій, одноразово за перевірку штраф 17000-51000. Якщо це банк рахунок, то не приховати операцію. Ризик 80/20. Якщо МПС (плат система) то треба перевіряти що видно у виписці при надходженні, чи є там інформація про резидентность платника. Якщо ні, то переводити на приватний рахунок і платити з нього буде безпечно, ризик 1/99. Якщо так — то 20/80 — бажано посередника використовувати — іноземний фонд або іноземця-фізособу, і через них. Але в будь-якому випадку не через ФОП-рахунок

А, ось ще одне уточнення — якщо одна із сторін розрахунків має ліцензію на валютні операції, то можна. Тобто робити донати з іноземного рахунку (як ФОП, так і приват, неважливо банк чи МПС) напряму на Нацбанк — не буде ризику. Ну я би все такі з приватного платив би, щоб на 100% вже

Дякую. В укрсіб кабінеті зробили «офіційну кнопку» (шаблон) для сплати напряму з валютного фоп-рахунку до ЗСУ (нацбанк). Тож думаю повинно бути все ок.. подивимось)

Не дуже зрозумів, можете уточнити

Тому отримали кошти, оподаткували і робіть що завгодно.

Тобто в принципі, такий ланцюжок мав би підходити ?
1. Отримав гроші на business account Wise.
2. Задекларував ФОП дохід по курсу НБУ на момент попадання грошей на Wise бізнес рахунок.
3. Перевів на personal Wise рахунок.
4. Переказав на власний звичайний валютний рахунок в Україні.
5. Сняв валюту готівкою.
Підкажіть будь-ласка.

Я декілька раз отримував валютні надходження на приватний рахунок в Україні (компенсації за страховки, перекази від родичів тощо). Зарахування на приватні рахунки можливі. Тож думаю, що це абсолютно легальна і працездатна модель. Можу навіть запропонувати скоротити на 1 ланцюг: з бізнес-Вайз на приватний валютний в Україні відразу. В призначенні платежу — «Переказ між власними рахунками або на власний поточний рахунок». У разі якщо сума платежу буде вище екв.400000 банк спитає джерело отримання коштів. Витяг про реєстрацію ФОП та податкова декларація за останній квартал (або декілька декларацій за попередні місяці) на цю суму буде достатнім документом для банку

Це тільки в теорії, вірно ? Тому що з точки зору податкової, кошти ($) не потрапляли на ФОП рахунок в укр банку. І неможливо, знову таки з точки зору податкової, зясувати скільки ФОП насправді заробив, а скільки задекларував. Наприклад, отримав на Wise Business 10000 $, а задекларував и сплатив податки з 5000 $. А на фіз рахунок, вивів взагалі тільки 1000 $. Тому така схема не гарантує відсутність штрафу за несплату 19,5% з фіз рахунка.

неможливо, знову таки з точки зору податкової, зясувати скільки ФОП насправді заробив, а скільки задекларував

Так у них і з українськими банками нема такої можливості, поки ФОП не надасть виписки.

Я думаю це не відповідає дійсності. Ось, наприклад: nvp.tax.gov.ua/...​-ark/news-ark/509307.html
«• іншим банкам та НБУ в обсягах, потрібних у разі надання кредитів, банківських гарантій, а також під час здійснення валютного нагляду, у разі запровадження НБУ заходів захисту відповідно до Закону про валюту і валютні операції;»

іншим банкам
під час здійснення валютного нагляду

Ну правильно, податкова надала банкам повноваження здійснювати валютний нагляд, а не банки розкривають банківську таємницю напряму податковій.

не знаю таких кейсів де б це було. податкова накладає штрафи тільки під час перевірок, тому ніяки запити не потрібні — ви їи самі виписку надаєте. не заплутуйте самі себе) це як іпохондрія, волків боятися в ліс не ходити

Ви маєте надати податковій виписку з Вайз при перевірці. Тому потрібно мати чисту історію на рахунку. Якщо ви там щось не показали — для цього ж непрямі методи та з 2023 року обмін банківською інформацією за податковою про всі ваші рахунки будь-де. Ми за те щоб працювати офіційно. Як — описано в консультації

перепрошую, але навіщо переводити з вайз бізнес на приватний валютний рахунок? Чи можу я переводити на вайз персональний та витрачати?

Дякую

Дякую, чудове роз’яснення з обгрунтуванням! В «обране».

Тобто для приймання грошей на Wise треба в ньому створити «business account»?

Щоб можна було аргументувати що це дохід як ФОП, а не зарплата, так, краще бізнес

Як це відноситься до нас?
14-4. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією).
!!!!
Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

там все дуже докладно розписано, експорт послуг підпадає під звільнення по п. 14-3
це винятки за поданням Кабміну і є цілий перелік винятків
тому ніяк не відноситься )))

Буду вдячний де саме

Бо в законі
Термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Товар — будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі);

Допоможіть з цим, бо страшно що порушую 14-3

Дякую

Винятки з операцій, щодо яких не встановлюються граничні строки розрахунків, визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67. До таких винятків належить, в тому числі роботи та послуги (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, туристичні продукти (послуги), послуги оборонного замовлення та деякі операції з продажу товарів.

zakon.rada.gov.ua/...​aws/show/v0067500-19#Text

1. Установити, що граничні строки розрахунків...не поширюються на:

5) послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;

Питання саме про речения, яке на мій погляд не факт що відноситься до СТРОКІВ розрахунків, до ФАКТУ розрахунків за будь-які товари (і послуги).

Чи в мене дуже фіскальна позиція?

Яка відповідальність, тобто за бізнес рахунок в європейському банку для фопа якщо податкова таки захоче щтрафувати..?

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Будь-ласка, читайте уважніше:

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів виключно у банках України у разі встановлення Нацбанком України граничного строку для таких розрахунків.

Є два типи наслідків:
1) злітання з ЄП та 15% до доходу — якщо розрахунки не-безготівкові ТА не-грошові
Це питання ми закрили — розрахунки на МПС — і грошові і безготівкові, особливо після 1.08.2022
До 1.08.2022 — розглядали по аналогії, і знайшли що принципиво нічого не змінилося, так і раніше було

2) штраф за порушення правил здійснення валютних операцій
Це РАЗОВО 17000-51000, але тільки при податковій перевірці, і тільки не пізніше 6 місяців після порушення.

Якщо вас будуть перевіряти тільки в 2027 році, то на той момент все зміниться, і за останні 6 місяців у вас вже не буде порушення

Якщо вас будуть перевіряти тільки в 2027 році

А чому йдеться саме про 2027, я щось пропустив? Наразі перевірки призупинені, як мені відомо. Чому фігурує саме 2027 рік?

Також це правило 6 місяців поширюється лише на перевірку правил здійснення валютних операцій? Я чув інформацію про термін давності в 3 роки, він стосується чогось іншого?

тільки не пізніше 6 місяців після порушення

Якось розчаровує читати таке від людини яка позиціонує себе як спеціаліст бо навіть я знаю що строк давності в 6 місяців в адміністративній справі рахується з дати ВИЯВЛЕННЯ правопорушення.
В випадку з податковими перевірками строк давності для можливого виявлення правопорушення — три роки.

Для виявлення термін давності не знаю, а от для штрафу три роки. А ще пишуть, що відлік у три роки призупинено через ковід і війну, і перевіряти зможуть від 2017.

Я вже все прокоментував та виправився раніше.
1) штраф за недотримання порядку здійснення валютних операцій — 17000 разово, при перевірці податковою, 2-3 місяця після скоєння, якщо на момент перевірці зміниться законодавство та тлумачення і це вже не буде вважатися порушенням, якщо ще буде залишатися — ризик залишається. 6 міс то для юросіб
2) ризик злітання з ЄП та 19,5% податку — 3 роки після закінчення військового стану + штраф 25%
Для цілей цієї статті аналіз відповідальності не був метою та предметом консультації. Ми не консультуємо з приводу приховування від оподаткування, ми консультуємо як правильно та по білому працювати.

Альтернативна точка зору, для «підкріплення»
Ті ж висновки, крім питання електронних грошей, що було певним ризиком раніше, але повністю знято з 1.08.2022
ain.ua/...​тановою Правління НБУ № 5).

Я ФОП 3тя група , надаю послуги програмування і оплату отримую в валюті на пайонир. Чи потрібно реєструвати ПРРО?

Скоріш за все ні. (П)РРО може буде необхідним, коли у вас є сайт з якого ви щось продаєте, ви оформили там платіжну кнопку системи для швидкої оплати за продукт, і ця кнопка працює таким чином що покупець може завести там картку без відкриття рахунку у системі, і вам прийдуть кошти, і з виписки буде зрозуміло що це була оплата з картки. Наприклад, в угодах Paypal це називається Funding source, джерело поповнення рахунку, коли є різні методи оплати при здійсненні розрахунку. Якщо вам переказують на рахунок за email, то частіше це банківський платіж і там картки нема, або якщо з Payoneer на Payoneer, там теж картки нема

Уточніть, будь ласка, якщо я ФОП 3тя група, отримую в іноземній валюті кошти від покупців за надані послуги на payooner, я не повинна реєструвати ПРРО ?

Вичітуйте текст, бо помилок багато, а також схоже на якийсь автопереклад

Таким чином, отримання ФОП-ом оплати від покупців на рахунки платіжних систем було можливим та законным за умови, що такі системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи згідно з публічною офертою системи на сайті або індивідуальним договором з ФОП, а рахунки.

"

Дякую за статтю, дуже детально та професійно.

Скажіть, будь ласка, я так розумію після останніх уточнень зникла рекомендації НЕ використовувати wise? Тобто формальних перепон цьому немає? Також як технічно це відбувається? В податкову треба надсилати якісь виписки надходження на wise? Обов’язково має бути wise business я так розумію?

Так, краще «бізнес». Потрібно формувати та зберігати виписки по електронних рахунках так само як і по банківських. І зберігати принаймні починаючи з 2017 року до податкової перевірки. На жаль можливий період перевірки (2017) почне минати вже після війні (відміні військового стану). Нічого нікуди надсилати до перевірки не треба

Почему 2017, разве не 3 года максимальный срок проверки?

На сегодняшний день течение сроков налоговой давности прервано в связи с пандемием с перетеканием в войну. До конца войны + 60 дней течение всех сроков приостановлено. Это правило новое и работает буквально только с середины 2020 года

3 года с момента введения законов о пандемии — на тот момент были 2017, 2018, 2019, так что с 2017

Як і з банківськими рахунками можна мати і бізнес- і приват. Платежі на фізосіб (родину, друзів, родичів тощо) робимо через приват (щоб не було питань чи не є вони працівниками у ФОПа), а решту — можна і з бізнес

Konstantin Krasnoukhov, лишається чинна норма постанови НБУ від 02.01.2019 № 5: «Розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.».

Підкажіть, будь ласка, чи не суперечить вона вищеописаному?

Дякую!

Дякую, слушне питання! Є погляди в обидві боки.
Погляд «проти»: отже рахунок відкрити можна, я операції начебто можна, але є тимчасовий захід НБУ, шо каже що «ось зараз» — не можна.
Погляд «за»: ст. 12 Закона про валюту та ст. 7-1 Закону про НБУ не надають повноважень обмежувати право суб’єктів відкривати та використовувати для отримання виручки рахунки, яке надано їм законом. Ст. 4 п. 3 «Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.». Обмеження мають бути передбачені законом, а не нацбанком. Запроваджені НБУ заходи застосовуються виключно на території України. Також є норма положення «3. Норми цього Положення не регулюють правовідносини з електронними грошима.». Отже, якщо маємо право відкривати рахунки, проводити через них валютні операції, які не підпадають під валютний контроль за Законом, то нічого не порушили. але є погляд «проти».
В мене банківська освіта, то я знаю що НБУ писав той закон для того, щоб запроваджувати ті заходи вручу. Завжди були дискусії до якого ступеню можна надавати йому дозвіл на ручне регулювання. Але за законом 2019 року йому надали дозвіл запроваджувати тимчасові заходи на 6 місяців тільки, а він робить їх постійними всупереч закону.
Наразі штраф для фізособи можливий тільки макс 51000 грн.й одноразово. Слід мати на увазі, як потенційний ризик. Стягує податкова. не пізніше ніж за півроку після «порушення». Отже коли війна пройде, законодавство лібералізується, і при перевірці штраф вже не можна буде застосовувати

А те, що там не написано, що банк має бути українським, щось змінює?
Начебто умовний Wise (навіть якщо це не електронні гроші), що відкриває рахунок у банку для отримання грошей, підходить.

Wise не відкриває вам рахунок у банку, це на ваш рахунок. Перечитайте інші коментарі

Це рахунок на моє ім’я. Установа, де він відкритий називається «щось там Bank та ще щось». Цього не достатньо?
До того ж в постанові не написано, що це має бути мій рахунок :)

Там не написано що і банки повинні бути в Україні :)
Наразі не оновлював статтю, але на нашому сайті ми додали наступне:

Существующие риски

Положением НБУ «О мерах защиты и определении осуществления отдельных операций в иностранной валюте» до сих пор предусмотрено что «расчеты по внешнеэкономическим операциям производятся исключительно через счета в банках» (однако не определено, в банках Украины или и других стран тоже). Штрафы за нарушение порядка осуществления валютных операций для ФОП предусмотрены ст. 162-1 КЗпАП и составляют от 17000 до 51000 при первом наложении штрафа (для юридических лиц штрафы предусмотрены постановлением КМУ: 25% от суммы операции).

Данное положение принято НБУ на основании ст. 12 Закона Украины «О валюте и валютных операциях», которым предусмотрены права Национального Банка внедрять следующие валютные ограничения:
* обязательную продажу части поступлений в иностранной валюте в пределах, предусмотренных нормативно-правовыми актами Национального банка
* установление предельных сроков расчетов по операциям по экспорту и импорту товаров
* установление особенностей осуществления операций, связанных с движением капитала
* введение разрешений и (или) лимитов на проведение отдельных валютных операций
* резервирование средств по валютным операциям
* меры согласно статье 71 Закона «О Национальном банке Украины», исключительный перечень которых определяется нормативно-правовыми актами Национального банка

К пункту 6 относятся следующие меры: «Национальный банк Украины при наличии признаков неустойчивого финансового состояния банковской системы, возникновения обстоятельств, угрожающих стабильности банковской и/или финансовой системы страны, имеет право определять временные особенности регулирования и надзора за банками или другими лицами, которые могут быть объектом проверки Национального банка Украины , в том числе...

* особенности поддержания ликвидности банков
* применение экономических нормативов
* формирование и использование резервов для возмещения возможных потерь по активным операциям банков
* вводить ограничения на их (банков) деятельность, в том числе...
* ограничивать или запрещать выдачу средств с текущих и вкладных (депозитных) счетов физических и юридических лиц
* а также ограничивать или временно запрещать проведение валютных операций на территории Украины, в частности...
* операций по вывозу, переводу и пересылке за пределы Украины валютных ценностей.»

Таким образом, данную норму, на наш взгляд, следует рассматривать как ограничение на проведение валютных операций на территории Украины: на территории Украины валютные операции по внешнеэкономическим контрактам осуществляются только через счета банков. В то же время данное ограничение, по нашему мнению, не распространяется на осуществление субъектами хозяйствования валютных операций за границей, и не вносит ограничений на порядок открытия и использования субъектами хозяйствования других видов счетов за пределами Украины, отличных от банков. В этом и был весь смысл валютной либерализации 2019 года в Украине. Также следует отметить, что вышеупомянутое Положение НБУ (п. 3) «не регулирует правоотношения с электронными деньгами», что является дополнительным подтверждением, что иные формы расчетов, а именно электронные деньги остаются возможными.

Це все що я можу додати. З цього питання
Але головне що ризику 15% ЄП та злітання з системи ЄП — немає — розрахунки хоч через системи, хоч електронними грошима — вони всі а) грошові та б) безготівкові. Це головний висновок від новин 1 серпня.
Крім того штраф 17000-51000 може бути накладено не пізніше 6 місяців після порушення. А перевірка буде тільки після війни, якщо взагалі буде, тож на момент стягненя штрафу все вже зміниться.

Ще виникло питання звідки взялося 6 місяців? В статті на ain взагалі про 3 роки написано.
За статтею 221 адмінкодексу справу за статтею 162-1 розглядає суд, відповідно зі статті 38 строк 3 місяці з дня вчинення або виявлення, якщо порушення триває.

Так, 6 місяців — це для штрафів на юросіб, а на фізосіб — 2 місяці
Ось тут по-швидкому — news.dtkt.ua/...​-na-fop-ta-posadovix-osib

Андрію буду лімітувати кількість відповідів на одну особу, бо ваша особа з профілю не ясна, і здається що ви самі консультант, а не ІТ :) Або тестер, бо занадто налаштовані на пошук помилок)

Якщо воно виглядає як качка консультант, плаває як качка консультант і крякає як качка консультант, то це напевно і є качка консультант :) (спойлер: ні, але на цю тему вже скоро зможу сам консультувати)

Дякую, що ви допомогли доробити консультацію, ваш внесок був дуже цінний. Дякую, що так високо оцінили нашу консультацію та весь витрачений на неї час, в тому числі на мої коменти. Так, консалтинг — це не програма, «два юристи — три думки». Там в коментах є лінк на консультацію інших юристів, і ви можете побачити, що наша первісна думка такою ж як у них. Будь-ласка, ви вільні користуватись консультаціями інших консультантів та юристів. Вибачте, якщо мої слова вас зачепіли.

А можна детальніше як електронні гроші стали небезготівковими?
Є якийсь третій стан окрім готівки та безготівки (не готівки)?
Обліковий запис не те ж саме, що й рахунок?
В законі про платіжні послуги немає визначення просто рахунку, є платіжний рахунок — рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства;
а небанківський надавач платіжних послуг — надавач платіжних послуг, що не є банком. До небанківських надавачів платіжних послуг для цілей цього Закону належать надавачі платіжних послуг, передбачені пунктами 2-7 частини першої статті 10 цього Закону;
де пункт 4 це установи електронних грошей;
Отже виходить, що установи електронних грошей відкривають рахунки, які називаються гаманцями.

Для податкового кодексу саме безготівкові грошові розрахунки, а гроші — це національна та іноземна валюта. Є певна різниця між рахунком та гаманцем з точки зору що фінустанова може з ними робити, як повинна зберігати ваші кошти і розпоряджатися ними. Наприклад Пейпел тримає кошти в окремому фонді та не має права змішувати з своїми коштами. А електронні гроші — це коли ви віддали кошти, установа сама ними користується, а вам повинна їх віддати на вимогу.

А як саме це випливає з закону? Бо з закону випливає, що установи електронних грошей відкривають платіжні рахунки.
Ну і якщо є лише готівка та безготівка, то цього вже вистачить, бо для податкового кодексу підійде будь що з них.
Та звідки

гроші — це національна та іноземна валюта

? Наче до цього закону не було визначення грошової форми розрахунків. А тепер це й електронні гроші.

Ми дещо знайшли. Тож, ви праві, протягом години уточню матеріал

Проаналізували, внесли зміни, збила с пантелику стаття колегі на АІНі, що представники НБУ трактують що електронні гроші то не гроші. Наразі все ясно: менше слухаєм що кажуть, а читаєм законодавство.

отже крім революту варіантів дистанційно відкрити нормальний банківський рахунок нема? чи хтось знає ще варіанти?
та і револют блокує, якщо не бути резидентом країн, де він офіційно працює.

Наразі не можу підказати, буду сам радий дізнатися. Проте є ідея, що потрібно шукати банки або посередників для відкриття бізнес-рахунків, а не рахунків фізосіб. І так можна знайти. Бо це нормально мати рахунок для бізнесу в будь-якому банку. В мене оффшорні клієнти так працюють. Це юрособи, але так як підхід один, може бути можливість знайти щоб і ФОПу відкрили.

Як щодо платіжної системи Paysera? Чи можна/безпечно на неї отримувати кошти? Ця платіжна система зареєстрована в НБУ: bank.gov.ua/...​1Kp2sR9qf4IL5DJ0g65xx6rK6

пейсера так само має ліцензію ЕМІ, а не банку

у них дуже багато угод, але на перший погляд в основній прописано «електронні гроші». в усіх системах можуть бути окремі угоди для еквайрінгу та приймання інших видів платежів крім карток — наприклад, бачив у Пейпел. так, потрібно переглянути детально якось, не можу швидко сказати, повернусь через декілька днів

внесли зміни та погодилися що для всіх електронних грошей все ОК, тож і Пейсера буде ОК

«Отже приймання зазначених платіжних засобів для ФОП обмежено.»

Konstantin Krasnoukhov, підкажіть, будь ласка, про які саме обмеження йде мова? Просто не зовсім зрозуміло, що саме значить «для цілей цього Закону» в «Грошові кошти для цілей цього Закону включають також електронні гроші та цифрові гроші у випадках, передбачених цим Законом.»

Та чому саме така форма розрахунків може бути визнана відмінною від грошової (а отже оподатковуватися за ставкою єдиного податку 15%), якщо для цілей даного закону електронні гроші входять до грошових коштів?

Дякую!

Закон «Про платіжні послуги» регулює здійснення платежів. Отже з точки зору регулювання для кращого розуміння вимог закону електронні гроші прирівнені до грошей, а де потрібно — відокремлені. І там прописано що це зроблено тільки для цілей цього закону. У податковому кодексі немає поняття кошти не включає електронні гроші, тож поняття «грошові розрахунки» не включає розрахунки електронними грошима, як би вони не здійснювалися. Обмеження полягає в тому, що з таких доходів потрібно сплачувати 15% податку, а не 5%

Прошу також звернути увагу/висловитися з приводу згадування в законі можливості відкривати електронні гаманці фізичним особам — підприємцям:

«Стаття 64. Відкриття рахунків

3. Емітенти електронних грошей мають право відкривати електронні гаманці таким резидентам України: юридичним особам з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України, їх відокремленим підрозділам, відокремленим підрозділам юридичних осіб — нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи — нерезидента на території України, фізичним особам — підприємцям, фізичним особам, а також нерезидентам України — фізичним особам.»

Схоже на ще одне підтвердження, що електронні гаманці є рахунками.

Внесли зміни, погодились, електронні гроші = теж гроші. Див попередні коментарі

Wise для євро надає персональний рахунок в своєму банку TRWIBEB1XXX — TRANSFERWISE EUROPE SA NV — в Бельгії.
це все одно вважається електронними грошима?

Теж послухаю. І персональний, і бізнес акаунти для отримання USD проводяться через окремий акаунт в США.

Я дещо запитаю додатково у підтримки Wise-а...
Але як я розумію з угоди (для мене угода сильніше за факти) реквізити, які ви маєте — це є routing account — вам надали реквізити, щоб вам перераховували кошти, і вони з"являлися на вашему екаунті у Wise. Як зазначено в угоді, переказ платежу в Євро здійснюється відправниками через бельгійську компанію, тож все вірно. Але ваші вимоги ви маєте пред"являти до британської компанії, тому що вона є стороною вашої угоди. Бельгійська компанія робить авізо (міжбанківські розрахунки) всередині групи так, щоб боржником перед вами була британська компанія.
Якщо пам«ятаєте у нас в Україні для зарахування на картку банки вам також надають свої якісь технічні рахунки, і потрібно писати «Для зарахування на картку _____ ПІБ, код ___» = це теж саме.

Зайшов у свій Wise та знайшов деталі про реквізити:
This isn’t a bank account, but the IBAN and SWIFT/BIC code we give you work in the same way when receiving money. Just share your account name, IBAN and SWIFT/BIC code to your friends, company or customers, so they can send you EUR from their bank account.
wise.com/...​se-my-eur-account-details

ІМХО, найкраща стаття на тему податків/ФОПів за кордоном цього року!

Дякую! Про те, як бути ФОПу за кордоном — готуємо нашу наступну статтю! Вже з усім розібрались, але щоб перевести у формат статті, яку вам буде легше зрозуміти, потрібно деякий додатковий час.

Дуже цікаво буде все ж таки розібратись, чи потрібно сплачувати податки в ЄС українському ФОП, який отримує доходи лише з України. Чи стає він податковим резидентом через 183 дні?

Швидко: Ні, якщо він перебуває в ЄС на умовах тимчасового захисту і не робить ніяких дій що свідчасть що він змінив місце постійного проживання. 183 не має значення. Чому — у майбутній статті

В Германии имеет значение другое. Вот почему — "

на умовах тимчасового захисту

" вам выдается такой себе документ на пол года FiktionsBescheinigung, по которому у вас временная защита. Согласно закона у вас обязана быть страховка, вы должны ее оформить в одной из больничных касс в Германии и цена ее зависит от вашего дохода, либо же, если вы безработные, как в случае украинских граждан, то за нее платит JobCenter (ArbeitAgentur). Для того, чтобы оформить страховку к дополнению, у вас должен быть Streuer ID — аналог ИНН, его получают в в мэрии в RatHaus-e, а чтобы его получить, нужно снять квартиру и принести договор (Mietvertrag). И как только вы регистрируетесь в RatHaus-е — вы становитесь налоговым резидентом, вы обязаны платить подоходный налог независимо с каких источников доход в Германии.

насколько я помню по правилам ЕС документ должен быть с правом на 1 год
если вы сняли квартиру, вы не можете стать резидентом сразу, только через 183 дня
и в принципе вопрос намного сложнее и содержит несколько аспектов:
1) резидентом какой страны вы будете
2) какой вид дохода будет считаться — зарплата или ФОП
Как вы помните, IT ФОП у нас как бы не совсем ФОП, а почти сотрудник, так что в Европе тут могут быть риски
то есть будет ли доход облагаться как зарплата
3) наконец, если вы ФОП в Украине, и все таки идти по сценарию, что это не зарплата (я бы на европейский налоговый спор с нашими договорами не выходил бы, они такие себе — тем более там критерий простой — 100% дохода от одного заказчика — это зарплата)
так вот, если все-таки ФОП, то там вопрос постоянного представительства если свыше 183 дней, и это зависит сильно от того получаете ли вы доход из Германии или нет
Я ответил на конкретный вопрос — если нет дохода кроме Украинского, и если нахождение на временном статусе без запроса другого типа визы, то срок не имеет значения — получайте свой доход и спите спокойно. Причем это одинаково если это зарплата или ФОП. Главное не пытайтесь демонстрировать своими делами что вы больше НЕ будете возвращаться в Украину.

Так что ждите статью, это нельзя объяснить в двух словах

В нім без реєстрації як фрілансер чи бізнес максимум світить приватний рахунок. Все що на нього падає — приватний дохід бай діфолт. Якщо одного дня комусь попаде на очі фопська мутота, а з регулярними рахунками в кілька тисяч попаде, то готуйтесь відлистувати по повній з пенею, штрафами і соціалкою за весь айнкоммен. Це ще не рахуючи візових проблем, бо не кожна віза дозволяє самостійну діяльність і порушень законів на самостійну діяльність без сплати gewst

Я не думаю що в інших країнах ЄС щось кардинально краще в цьому плані, хоч звісно всюди свої приколи

Строк давності за податковими виплатами 10 років. Якщо життя занадто спокійне й нудне, і не вистачає гострих відчуттів — найкращий вихід це вести сіру фоп-діяльність через приватний рахунок в країнах за кордоном де податкова говорить на незрозумілій мові

Стаття шикарна, навіть забув що я на доу.

Друзі) Вже був КОВІД, вже були війни, є податкова практика минулих років. Є проблема з закордонними рахунками, так, але якщо ви отримуєте дохід в Україні то нема питання. Тому і є вихід — МПС. Забігаю наперед, щоб ви такі розслабилися — звід практик та офіційне роз"яснення ОЕСР щодо тимчасового перебування особи у країні через КОВІД. Якщо ви працюєте на українську компанію. Там ризик є тільки якщо визнати зарплатою. І то, країни дають звільнення індивідуальними роз"ясненнями. Ті ж самі правила працюють для війни. Час перебування на візі тимчасового захисту не буде рахуватися у 183 дні. Якщо ви тихеньно живете та не намагаєтеся отримати бізнес- або фірланс візу чи ВНЖ, то все в порядку. Крім випадку, коли ви не в ЄС, а десь в екзотичній країні.
Лінк на роз"яснення: www.oecd.org/...​vid-19-pandemic-df42be07

Ну це такі питання, що better be safe than sorry через років 5-6 як на мене )

Чекатиму наступний випуск!

Підписатись на коментарі