Про отримання клієнтських оплат ФОП на 3-й групі — з нововведеннями від 1 серпня 2022 року

Привіт всім! Мене звати Костянтин Красноухов, я — фінансист, аудитор та консультант з 24-річним стажем, 4 роки з яких — у міжнародній аудиторській фірми Deloitte в податково-юридичному відділу, а також фаундер консалтингової компанії «Красноухов і партнери». Ми надаємо підтримку різним компаніям в якості зовнішніх фінансових директорів/менеджерів, податкових консультантів, аудиторів та бухгалтерів.

Ми вирішили підготувати для айтівців податкову консультацію з найбільш поширених питань, зокрема з урахуванням останніх змін у законодавстві України, які набули чинності 1 серпня 2022 року. Хоча, як виявилося, кардинальних змін не відбулося, але деякі уточнення все ж такі були зроблені. Зокрема, ми маємо теперь нове законодавство про електронні гроші, і ми розглянемо як і на що це вплинуло.

Застереження: позиція, що викладена нижче, є нашою думкою як незалежних податкових експертів. Незважаючи на те, що ми впевнені, що наші висновки коректні та можуть бути використані для захисту у разі спору з податковими органами, не можна повністю виключати настання можливих негативних наслідків внаслідок такого спору. Відповідальність за рішення чи слідувати нашим рекомендаціям залишається за вами.

❗️ Ця консультація є актуальною на 1 серпня 2022 року. Ми не відповідаємо за можливі майбутні зміни законодавства, в зв’язку з якими наші висновки можуть втратити актуальність. Одними із таких змін, зокрема, можуть бути нововведення у сфері валютного регулювання. Ми будемо за можливості оновлювати наші висновки час від часу.

Якщо у вас є інший досвід або ви маєте питання — поділіться з нами в коментарях, ми їх врахуємо, внесемо зміни та/або роз’яснемо додатково.

Ця стаття є републікацією статті з нашого сайту. У разі, якщо ви хочете сконтактувати зі мною — напишіть мену через форму на нашому сайті.

Довідник з нашої оцінці ризиків:

Високий ризик: >50% ймовірності настання (донарахування при податковій перевірці)

Середній ризик: 10-50% ймовірності настання (податковий спір, суд тощо)

Низький ризик: <10% ймовірності настання (негативні наслідки малоймовірні)

Короткі відповіді на питання

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні, чи можна отримувати оплату на рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном без наступного переказу на банківський рахунок в Україні?

Отримання ФОП оплати від клієнтів за ІТ- чи інші послуги (крім транспортних та страхових, якщо сума разової операції перевищує еквівалент 400 000 грн) виключно на банківський рахунок в Україні, не є обов’язковим, і використання для отримання оплати рахунків у інших фінансових установах та іноземних банках прямо не заборонене.

Проте, через неоднозначність нормативних актів НБУ існує середній ризик, що у разі використання для отримання оплати рахунків у інших фінансових установах за кордоном (але крім банків) до ФОП може бути застосований штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень). Штраф накладається податковими органами при податкових перевірках, але не пізніше ніж через 3 роки з дня вчинення (останнього) порушення.

Отримання оплати від клієнта на рахунок в іноземному банку чи фінансовій установі з подальшим перерахуванням на банківський рахунок ФОП в Україні не знижує даний ризик, тому що фактичне виконання зовнішньо-економічного контракту не відбувається безпосередньо через банківський рахунок в Україні, що буде виявлено при податковій перевірці. Проте, даний ризик є значно меншим у разі отримання оплати електронними грошима (про що нижче).

Слід зазначити, що ФОП не може приймати оплату готівкою в іноземній валюті, крім окремих дозволених випадків у сфері надання міжнародних транспортних послуг.

2. Чи має право ФОП відкривати рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном?

Так, якщо відсутні заборони у країні відкриття рахунку — має, це прямо дозволене законодавством України.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця (рахунок типу «бізнес»)?

Чи є така необхідність — залежить від країни та окремого банку чи фінансової установи, тож ми рекомендуємо радитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

Як приватний, так і комерційний рахунки однаково створюють для ФОП додаткові податкові ризики, про які поговоримо в окремому матеріалі.

З метою зниження податкових ризиків та ризиків фінансового моніторингу для ведення господарської діяльності ми радимо ФОП відкривати тільки бізнес-рахунки.

4. Чи має право платник єдиного податку отримувати дохід на рахунки у міжнародних платіжних системах та фріланс-біржах (Revolut, Payoneer, Paypal, Wise, Skrill, Upwork тощо)?

З урахуванням можливих ризиків, зазначених у пункті 1 вище, отримання платником єдиного податку оплати від замовників на рахунки міжнародних платіжних систем не заборонене за умови, якщо:

• такі платіжні системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи, і
• вони відкривають такі рахунки або гаманці для збереження електронних грошей клієнтам.

Рекомендуємо перевіряти відповідність послуг таких систем таким критеріям у публічних офертах, що розміщені на їх сайтах, або у індивідуальних договорах з ФОП. Юридичну інформацію про деякі найпопулярніші системи платежів надано у Додатку нижче.

При цьому операції з оплати послуг ФОП за допомогою платіжних карток (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися за урахуванням наступного.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу, в тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем)?

ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу), але для іноземних покупців — в межах еквіваленту 400 000 грн від одного замовника за одним договором в один операційний день, та за умови кошти від оплати зараховуються на рахунок ФОП, відкритий у банку чи іншій фінансовій установі, що відповідає критеріям, зазначеним у пункті 4 вище.

В тому числі, це правило застосовується при отриманні ФОП коштів на рахунки міжнародних платіжних систем, у разі якщо таку операцію за випискою з рахунку можна ідентифікувати як операцію еквайрингу (поповнення рахунку ФОП напряму з платіжної картки покупця як оплата за продаж товарів чи послуг).

У разі перевищення ліміту еквіваленту 400 000 грн для оплати від одного іноземного покупця до ФОП під час податкової перевірки може бути застосований штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень), але не пізніше ніж через 3 роки з дня вчинення такого порушення.

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від покупця за товари та послуги (але крім здійснення оплати за обмеженим переліком товарів та послуг, яким наведений у нашому аналізі нижче):

• готівкою безпосередньо ФОП (не через сервіси грошових переказів) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
• платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу у місці продажу або інтернет-еквайрингу
• на рахунок ФОП у платіжній системі, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію інтернет-еквайрингу (тобто переказ коштів безпосередньо з картки покупця на рахунок ФОП) згідно з випискою по такому рахунку.

При незастосуванні (П)РРО до ФОП може бути застосовано штрафи у розмірі 100% отриманої оплати при першому порушенні та 150% — при кожному наступному. Штрафи накладаються податковими органами при податкових перевірках.

7. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Така операція для корпоративних (бізнес-) карток не дозволяється, і може бути технічно заблокована банком.

Штрафи до ФОП за проведення таких операцій не передбачені.

8. Чи є якісь ризики, якщо при отриманні доходу стягнено банківські, платіжні (LiqPay, Wayforpay, Fondy, Stripe тощо) або агентські комісії (комісії маркетплейсів: Apple Store, Google Play тощо) чи іноземного ПДВ або податку з продаж (sales tax)?

Дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається в сумі до вирахування з нього будь-яких комісій на підставі виставлених клієнтам рахунків (або звітам посередників чи агентів). Суми комісій для ФОП є витратами, які не впливають на об’єкт оподаткування єдиним податком.

Утримання комісій банками чи іншими фінансовими установами не несе податкових ризиків, якщо утримання таких комісій відбувається з рахунку ФОП, що відкритий у фінансовій установі (тобто визнається безготівковим розрахунком).

Існує середній ризик, що утримання комісій агентами та посередниками з продажу (комісії маркетплейсів або за еквайринг без відкриття рахунку) може трактуватися податковими органами як проведення ФОП розрахунків у не-грошовій формі (тобто шляхом взаємозаліку) із оподаткування такої частини доходів за ставкою 15%, та загрожує ФОП-у примусовим переведенням на загальну систему та оподаткуванням його доходів за ставкою 18% ПДФО + 1,5% ВЗ з наступного місяця, що слідує за місяцем такої першої операції. А у разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

Суми ПДВ, в тому числі, іноземного, стягнені агентами чи посередниками (маркетплейсами) при продажу товарів чи послуг ФОП не впливають на об’єкт оподаткування єдиним податком. Проте, існує середній ризик, що податкові органи наполягатимуть на включення інших податків з продаж, утриманих з покупців під час продажу в іноземним юрисдикціях (США тощо), до бази оподаткування єдиним податком, із наслідками, що описані вище.

9. Коли та яким чином податкова перевірятиме, чи не занизив я свої доходи?

Для більшості ФОП єдиним ймовірним приводом для проведення податкової перевірки може бути тільки закриття ФОП. В інших випадках ймовірність податкової перевірки не перевищує 1%, і може бути спричинена помилками у податкових деклараціях, повідомленнями про порушення законодавства від інших органів (в тому числі банків та органів фінансового моніторингу тощо), у разі досягнення ФОП граничних обсягів обороту, для перевірки інформації, отриманої під час перевірки інших платників податків (контрагентів ФОП). До того ж діють й інші форми контролю за декларуванням доходів ФОП (фінмоніторинг тощо).

У разі проведення податкової перевірки перевірятимуться надані ФОП виписки по рахунках банків та фінансових установ, оригінали договорів та виставлених клієнтам рахунків (інвойсів) та/або актів наданих послуг та інші документи, що підтверджують задекларовані доходи. Наразі ФОП повинен зберігати для можливої податкової перевірки всю документацію починаючи з 2017 календарного року включно.

10. Чи має право ФОП-платник єдиного податку приймати оплату криптовалютами?

Ні, не може. Оплата криптовалютами вважаться розрахунком у формі, відмінній від грошової. Такі доходи мають бути включені до декларації про єдиний податок за ставкою 15%. Платник єдиного податку зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування (18% ПДФО + 1,5% ВЗ) з наступного місяця після здійснення такої операцій.

У разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

11. Що, якщо я не хочу показувати податковій виписку по моєму рахунку за кордоном або оплати у криптовалютах, але хочу задекларувати такі доходи та сплатити з них єдиний податок? Чи можу я просто збільшити свій дохід у декларації з єдиного податку?

У разі, якщо ФОП не надає до перевірки виписку про отримання оплати від покупців на рахунок у фінансовій установі, непідтверджені доходи у разі податкової перевірки можуть трактуватися податковим органом як доходи, отримані готівкою.

В такому випадку, є високий ризик застосування до ФОП штрафів і санкцій за незастосування (П)РРО як описано у пункті 6 вище.

Детальний аналіз

Матеріал даного розділу містить можливе тлумачення законодавства, що може бути використане вами самостійно для оскарження дій податкових органів у разі податкової перевірки та спору.

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні, чи можна отримувати оплату на рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном без наступного переказу на банківський рахунок в Україні?

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів виключно у банках України тільки у разі встановлення Нацбанком України граничного строку для таких розрахунків.

Слід відмітити, що відповідно до п. 2 ст. 1 цього Закону термін товар вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», згідно з яким товар — це не тільки будь-яка продукція, але й будь-які послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

В зв’язку з введенням на території Україні військового стану п.п. 14²-14³ постанови НБУ № 18 від 24.02.2022р. на момент написання цієї статті було встановлено граничний строк розрахунків 180 днів для всіх операцій, крім (1) винятків за поданням Кабінету Міністрів та окремих (2) операцій, сума за якими є незначною (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції), але крім ситуацій дроблення (операцій або оплат).

Винятки (1) з операцій, щодо яких не встановлюються граничні строки розрахунків, визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67. До таких винятків належить, в тому числі роботи та послуги (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, туристичні продукти (послуги), послуги оборонного замовлення та деякі операції з продажу товарів.

Під незначною сумою (2) слід розуміти порогову суму для підозрілих операцій, встановлену ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що для таких випадків становить 400 000 грн.

Таким чином, більшість ІТ- та інших професійних послуг, що надаються ФОП-ами на 3-й групі відносяться до винятків, стосовно яких граничні строки не застосовуються. У разі, якщо ФОП надає транспортні чи страхові послуги, до таких операцій також не застосовуються зазначені обмеження у разі, якщо разова сума операції не перевищує 400 000 грн.

Додатково, Положенням НБУ «Про заходи захисту та визначення здійснення окремих операцій в іноземній валюті» передбачено, що «розрахунки із зовнішньоекономічних операцій здійснюються виключно через рахунки в банках». Проте, це Положення на зазначає, чи маються на увазі рахунки виключено у банках України, використовувати рахунки в банках в інших країнах формально не заборонено.

Це положення прийнято НБУ на підставі ст. 12 Закону України «Про валюту та валютні операції», яким передбачені права Національного Банку впроваджувати такі валютні обмеження:

1. обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті в межах, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України
2. встановлення граничних термінів розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів
3. встановлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу
4. запровадження дозволів та (або) лімітів на проведення окремих валютних операцій
5. резервування коштів за валютними операціями
6. заходи відповідно до статті 71 Закону України «Про Національний банк України», винятковий перелік яких визначається нормативно-правовими актами Національного банку України

До останнього пункту належать такі заходи: «Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, має право визначати тимчасові особливості регулювання та нагляду за банками чи іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України, у тому числі...

• особливості підтримки ліквідності банків
• застосування економічних нормативів
• формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними операціями банків
• вводити обмеження на їхню (банків) діяльність, у тому числі...
• обмежувати або забороняти видачу коштів з поточних та вкладних (депозитних) рахунків фізичних та юридичних осіб
• а також обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема...
• операцій з вивезення, переведення та пересилання за межі України валютних цінностей.»

Таким чином, на нашу думку, норми цього Положення слід розглядати виключно як обмеження на проведення валютних операцій на території України: на території України валютні операції із зовнішньоекономічних контрактів здійснюються лише через рахунки банків. Тобто це обмеження не поширюється на здійснення суб’єктами господарювання валютних операцій за кордоном, і не вносить обмежень на порядок використання суб’єктами господарювання інших видів рахунків за межами України, відмінних від банків (що узгоджується із змістом валютної лібералізації 2019 року в Україні).

Згідно з п. 3 цього Положення НБУ, воно «не регулює правовідносини з електронними грошима». Виходячи із норм цього Положення можна зробити висновок, що операції із використанням електронних грошей (про що нижче) не є забороненими та проводяться з урахуванням загальних обмежень валютного законодавства.

Слід зазначити, що згідно з п. 16 Положення НБУ «розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) у готівковій формі заборонено, крім випадку, коли нерезидент — суб’єкт господарської діяльності згідно з умовами експортного договору резидента — суб’єкта господарської діяльності здійснює оплату фізичній особі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента — суб’єкта господарської діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резидентові — стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов’язань останнього за цим договором, за умови оприбуткування невикористаного залишку ввезеної в Україну готівкової іноземної валюти до каси резидента — суб’єкта господарської діяльності згідно з абзацом третім пункту 16 розділу I цього Положення.»

Таким чином, отримання ФОП оплати від клієнтів за ІТ- чи інші послуги (крім транспортних та страхових, якщо сума разової операції перевищує еквівалент 400 000 грн) виключно на банківський рахунок в Україні, не є обов’язковим, і використання для отримання оплати рахунків у банках та фінансових установах за кордоном не є забороненим.

Проте, через неоднозначність нормативних актів НБУ з питань валютного регулювання існує середній ризик, що у разі використання для отримання оплати рахунків у фінансових установах за кордоном (крім банків) до ФОП може бути застосований штрафи за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень) (довідково: а для юридичних осіб — 25% від суми операції), як це передбачене ст. 162-1 КЗпАП. Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону «Про валюту та валютні операції» такі штрафи можуть бути застосовані не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення, і накладаються податковими органами за результатами податкової перевірки (див. пункт 9 нижче).

Слід зазначити, що виходячи із вищенаведеного, отримання оплати від клієнта на рахунок в іноземному банку чи фінансовій установі з подальшим перерахуванням на банківський рахунок ФОП в Україні ніяк не знижує такий ризик, тому що фактичне виконання зовнішньо-економічного контракту не відбувається через банківський рахунок в Україні.

2. Чи має право ФОП відкривати рахунки в банках та інших фінансових установах за кордоном?

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту та валютні операції» резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Будь-які заборони з цього питання на даний час законодавством не передбачені.

Отже, це можливо, якщо відсутні інші заборони у країні відкриття рахунку.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця (рахунок типу «бізнес»)?

Відповідно до податкового законодавства більшості країн всі доходи фізичних осіб, як від отримання зарплати, так і від здійснення підприємницької діяльності, оподатковуються в загальному порядку. Тому, на нашу думку, слід виходити з того, що ФОП-у не заборонено здійснювати комерційну діяльність з будь-якого свого іноземного рахунку, якщо тільки інше не передбачене:

• законодавством країни, де відкривається рахунок,
• правилами чи вимогами конкретного банку чи фінансової установи.

Ми рекомендуємо радитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

За наявною у нас інформацією на поточний момент у Польщі, наприклад, діють такі правила:

• чи розмежовуються приватні та комерційні банківські рахунки — кожен банк вирішує самостійно (є банки, що розмежовують, є такі, що ні),
• відсутні обмеження щодо ведення комерційної діяльності через приватні рахунки.

Отримання оплати на приватні рахунки, якщо у країні є обов’язок відкривати окремі рахунки для ведення підприємницької діяльності, може бути використано як доказ визнання ФОП факту, що такі доходи фактично є зарплатою із застосуванням іншого режиму оподаткування у країні, де ФОП тимчасово проживає чи де відкрито рахунок. Відкриття рахунку підприємця, навпаки, може створювати умови, за якими він повинен зареєструвати свою бізнес-присутність у іншій країні з метою сплати місцевого податку на доходи ФОП та ПДВ. Строки давності за такими ризиками можуть бути досить тривалими (від 10 років для ЄС). Аналізу цього питання ми присвятимо окрему статтю.

З метою зниження податкових ризиків та ризиків фінансового моніторингу для ведення господарської діяльності ми радимо ФОП відкривати тільки рахунки типу «бізнес».

4. Чи має право платник єдиного податку отримувати дохід на рахунки у міжнародних платіжних системах та фріланс-біржах (Revolut, Payoneer, Paypal, Wise, Upwork тощо)?

Питання ризику порушення порядку здійснення валютних операцій розглянуті у пункті 1 вище. В цьому пункті розглянемо, чи є додаткові ризики з точки зору платника єдиного податку.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні платник єдиного податку повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. Отже при отриманні доходів через міжнародні платіжні системи необхідно, щоб отримання платником єдиного податку доходу відбувалося 1) грошима (коштами) та 2) шляхом безготівкового розрахунку.

Відповідно до п. 14.1.93 Податкового Кодексу кошти — це гривня або іноземна валюта. Відповідно до п. 5.3 Податкового Кодексу «інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами». Загальні поняття гривня та іноземна валюта надані у п. 1 ст. 1 Законі України «Про валюту та валютні операції»:

Іноземна валюта: а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

Національна валюта (гривня): а) грошові знаки грошової одиниці України — гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам’ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні; в) електронні гроші, номіновані у гривні.

Таким чином, отримання оплати на рахунки у банках та інших фінансових установах (в тому числі іноземних), в тому числі електронними грошима (починаючи з 07.02.2019 — дати набуття чинності цим Законом), відповідно до законодавства України відносяться до грошових розрахунків.

До 31 липня 2022 року

Інструкцією НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті було передбачене, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. При цьому у Інструкції використовується як поняття рахунок, так і банківський рахунок. Тобто для цілей визначення поняття безготівкові розрахунки, термін рахунок не обмежується виключно банківськими рахунками.

Таким чином, головною передумовою визнання форми розрахунку безготівковою було зарахування грошових коштів на рахунок ФОП у фінансовій установі незалежно від способу, яким була ініційована чи проведена така оплата (оплатою з рахунку платника, с картки платника або готівкою через касу банку тощо).

Після 1 серпня 2022 року

З 1 серпня 2022 року набув чинності новий Закон України «Про платіжні послуги», яким врегульоване визначення безготівкових розрахунків на рівні закону, а не підзаконного акту — це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Також статтею 64 цього Закону розширено перелік видів рахунків, що відкриваються у фінансових установах: до рахунків також відносяться й електронні гаманці для збереження електронних грошей. Отже, питання віднесення переказів електронних грошей до дозволеного засобу платежу для ФОП з 1 серпня 2022 року стало ще більше врегульованим.

Термін фінансова установа визначено Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»:

Фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Відповідно до цього Закону, фінансові послуги — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Міжнародні платіжні системи надають клієнтам фінансові послуги з переказу грошових коштів за рахунок коштів клієнтів, й отже, такі операції є фінансовими послугами, а самі міжнародні платіжні системи — фінансовими установами.

Таким чином, отримання платником єдиного податку оплати від покупців за допомогою міжнародних платіжних систем є можливим за умови, що:

• такі системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи,
• такі системи відкривають рахунки своїм клієнтам, та
• така оплата надходить на рахунок платника податку для зберігання грошей, відкритий у таких платіжних системах (тобто).

Виходячи з характеру операцій та реєстрації найбільш популярних міжнародних платіжних систем у найбільш прозорих та розвинених юрисдикціях, які завжди мають законодавство про ліцензування фінансових послуг, скоріш за все всі міжнародні платіжні системи мають всі необхідні ліцензії. Проте у разі податкового спору можуть знадобиться відповідні юридичні докази.

Ми рекомендуємо перевіряти дотримання даних умов у публічних офертах таких міжнародних платіжних систем, що розміщені на їх веб-сайтах, або у індивідуальних договорах з ФОП, та зберігати таку інформацію разом з виписками за попередні періоди у разі закриття рахунку. У Додатку нижче надаємо інформацію, що може стати в пригоді.

Звертаємо вашу увагу, що при цьому операції з зарахування оплати на рахунок ФОП напряму з платіжних карток замовників (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися з урахуванням наступного.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу, в тому числі за допомогою міжнародних платіжних систем)?

Виходячи зі змісту й тлумачення норм законодавства, що були наведені вище, у разі, якщо договір (операція) еквайрингу передбачає зарахування коштів від оплати картками на рахунки ФОП, відкриті у банку або будь-якій іншій фінансовій установі, в тому числі міжнародній платіжній системі, такий розрахунок для ФОП є «безготівковим».

Відповідно до п. 32¹ положення НБУ «Про здійснення операцій із валютними цінностями» фізичні особи-підприємці мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір, під яким розуміється сума порогової операції для цілей фінансового моніторингу у 400 000 грн (п. 2 Розділу І).

Відповідно до п. 1.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, електронний платіжний засіб — це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Платіжний пристрій — це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою. Програмно-технічний комплекс самообслуговування — пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира). Поняття пристрою не є обмеженим, і може включати будь-якій комп’ютер, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», що діє з 1 серпня 2022 року: електронний платіжний засіб — платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Платіжний інструмент — персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції. Платіжна інструкція — розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Платіжна операція — будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Таким чином, ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу), проте для іноземних покупців — в межах еквіваленту 400 000 грн від одного покупця за одним договором в один операційний день, та за умови, якщо кошти надходять на рахунок ФОП у банку або фінансовій установі, що відповідає умовам, зазначеним у пункті 4 вище.

У разі перевищення ліміту еквіваленту 400 000 грн для оплати від іноземного покупця до ФОП можуть бути застосований штраф за порушення порядку здійснення валютних операцій від 17000 грн до 51000 грн одноразово (незалежно від кількості порушень), як це передбачене ст. 162-1 КЗпАП. Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону «Про валюту та валютні операції» такі штрафи можуть бути застосовані не пізніше ніж через 3 роки з дня його вчинення, та накладаються податковими органами за результатами податкової перевірки (див. пункт 9 нижче).

Додаткові пояснення щодо ідентифікації операції інтернет-еквайрингу при отриманні коштів на рахунки міжнародних платіжних систем за допомогою платіжних карток надані у наступному пункті.

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані використовувати (П)РРО, крім (1) здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або (2) сервісів переказу коштів, а також крім розрахунків в межах (3) обмеженого переліку операцій.

Відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що була чинною до 31 липня 2022 року, дистанційне обслуговування — комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта. Згідно п. 10.1 цієї Інструкції таке обслуговування може здійснюватися за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування. Відповідно до ст. 1 Закону «Про платіжні послуги», що набув чинності з 1 серпня 2022 року, дистанційна платіжна операція — платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації, а засіб дистанційної комунікації — засіб комунікації, що використовується у процесі... ініціювання платіжних операцій без фізичної присутності надавача платіжних послуг та користувача. Таким чином, дистанційне обслуговування — це спосіб розпорядження рахунком з боку покупця.

Таким чином, з урахуванням викладено у пункті 4 вище, (П)РРО не застосовується при переказі коштів за послуги за допомогою дистанційного обслуговування (якщо ініціатором платежу є клієнт) з рахунку клієнта у банку на рахунок ФОП у банку чи іншій фінансовій установи.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, переказ коштів — це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (в тому числі коли ініціатор та отримувач є однією особою). Відповідно до діючого з 1 серпня 2022 року Закону України «Про платіжні послуги», переказ коштів без відкриття рахунку — платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Виходячи з наведеного вище, не вимагається застосування (П)РРО у разі отримання ФОП-ом оплати через сервіс переказу коштів (в тому числі через міжнародні платіжні системи), як готівкою та в безготівковій формі шляхом зарахування коштів на рахунок ФОП у банку чи фінансовій установі, якою може виступати сам сервіс переказу коштів (або міжнародна платіжна система). В такому випадку, обов’язок з реєстрації операції за допомогою (П)РРО покладено на український сервіс переказу коштів чи українську банківську установа, що надає таку послугу (наприклад, фіскальний чек видає Нова Пошта), а іноземні сервіси не підпадають під регулювання цим Законом.

До окремих операцій за переліком, при розрахунку за які не вимагається застосування (П)РРО (ст. 9 Закону), відносяться (надаємо майже повний перелік, але не всі операції для вас будуть релевантні):

• торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, але крім:
  
  • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
  • лікарських засобів,
  • виробів медичного призначення,
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,
  • дорогоцінного каміння, в т.ч. органогенного утворення та напівдорогоцінного,
• торгівля продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, крім категорій товарів, зазначених вище,
• продаж проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів (крім приміського транспорту),
• продаж проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів,
• продаж проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю,
• продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
• продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів,
• продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу та за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення,
• продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів,
• продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Незважаючи на вищенаведене, ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прямо передбачає, що розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо вимагають застосування (П)РРО, в тому числі при замовленні та оплаті товарів та послуг через інтернет (п. 2 ст.3 Закону). Як ми вже зазначали у пункті 5 вище, до електронних платіжних засобів відносяться також платіжні картки. А термін «тощо» в контексті статті 2 Закону охоплює інші замінники готівкових коштів (крім жетонів і карток платіжних систем — талони, ваучери тощо), що використовуються при продажу через торгові чи подібні автомати. Подібний підхід було нещодавно підтверджено 16.04.2021р. Верховним Судом у справі № 520/7835/19.

Відповідно до наведеного вище, застосування (П)РРО може бути обов’язковим у разі отримання оплати від клієнтів за допомогою платіжних карт на рахунок ФРП у міжнародних платіжних системах, якщо така послуга надається такими платіжними системами, та інформація про такі оплати може бути ідентифікована у виписках по рахунках таких платіжних систем. Зокрема:

• якщо платіж здійснюється у 2 етапи — спочатку зарахування коштів з платіжної картки на рахунок клієнта, а потім — перерахування коштів на рахунок ФОП (тип операції «переказ коштів з рахунку на рахунок» у виписці по рахунку ФОП) — така операція не вимагає застосування (П)РРО;
• якщо платіж здійснюється за допомогою платіжної картки відразу на рахунок ФОП (тип операції «платіж карткою (за товари, роботи, послуги)» у виписці по рахунку ФОП — послуга інтернет-еквайрингу міжнародної платіжної системи) — така операція вимагає застосування (П)РРО на загальних підставах.

У виписках PayPal:

Direct Credit Card Payment — платіж карткою (інтернет-еквайринг)

Express Checkout Payment — платіж у 2 етапи (з рахунку на рахунок)

Отже, застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від покупця за товари та послуги (крім зазначених у переліку вище):

• готівкою безпосередньо ФОП (не через сервіси грошових переказів) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
• платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу у місці продажу або інтернет-еквайрингу
• на рахунок ФОП у платіжній системі, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію інтернет-еквайрингу (переказ коштів безпосередньо з картки покупця на рахунок ФОП) згідно з випискою по такому рахунку.

При незастосуванні (П)РРО до ФОП може бути застосовано штрафи у розмірі 100% отриманої оплати при першому порушенні та 150% — при кожному наступному. Штрафи накладаються податковими органами при податкових перевірках.

7. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ положення НБУ «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», що були чинними до 1 серпня 2022 року, корпоративні (бізнес-) картки застосовуються виключно для здійснення платіжних операцій та зняття готівки. Аналогічні норми містяться й у новому положенні НБУ «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (п.п. 103 та 105), що набуло чинності з 1 серпня 2022 року.

Банки-емітенти зобов’язані обмежувати та несуть відповідальність за проведення операцій, не передбачених цим положенням.

Штрафи до ФОП за проведення таких операцій не передбачені.

8. Чи є якісь ризики, якщо при отриманні доходу стягнено банківські, платіжні (LiqPay, Wayforpay, Fondy, Stripe тощо) або агентські комісії (комісії маркетплейсів: Apple Store, Google Play тощо) чи іноземного ПДВ або податку з продаж (sales tax)?

Відповідно до ст. 291.1 Податкового Кодексу об’єктом оподаткування єдиним податком для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду (крім процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходів, отриманих від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності — що оподатковуються в загальному порядку за ставкою 18%+1,5% ВЗ).

Суми сплачених чи утриманих комісій є витратами ФОП, які не повинні впливати на об’єкт оподаткування єдиним податком. Якщо при отриманні оплати банки, інші учасники платежу, агенти або посередники утримують з ФОП будь-які комісійні винагороди, дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається в сумі до вирахування таких комісій. Зокрема, для ФОП, що надають послуги, доходами є, звичайно, суми згідно з виставленими та оплаченими замовниками рахунками, а продажу через агента чи посередника — звітами такого агента. Аналогічну думку висловила й податкова у офіційному роз’ясненні.

Утримання комісій банками чи іншими фінансовими установами, на нашу думку, не несе податкових ризиків, якщо утримання таких комісій відбувається з рахунку ФОП, що відкритий у фінансовій установі (що є безготівковим розрахунком).

Проте звертаємо увагу, що утримання комісій в інших випадках, в тому числі агентами та посередниками з продажу (комісії маркетплейсів, за еквайринг без відкриття рахунку тощо) може трактуватися податковими органами як проведення розрахунку з агентами та посередниками у не-грошовій формі (шляхом взаємозаліку). Суми оплат в межах сум таких комісій мають бути оподатковані ФОП за ставкою 15%, і ФОП має перейти на загальну систему оподаткування 18% ПДФО + 1,5% ВЗ з місяця, наступного за місяцем першого отримання доходу таким чином (пп. 4 ст. 298.2.2 Податкового Кодексу).

У разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

Ми оцінюємо такий податковий ризик як середній в зв’язку з наступним.

Відповідно до загальних норм цивільного права щодо комісійних угод (див., наприклад, Главу 69 Цивільного Кодексу України), грошові кошти, отримані комісіонером є власністю комітента. Водночас, комісіонер за угодою має право утримати свою винагороду з коштів, що належать, комітенту. Таким чином, на нашу думку, утримання комісій агентами та іншими посередниками з продажу (в тому числі платіжними системами, які не відкривають рахунки для зберігання коштів) є операцією з проведення ФОП грошового розрахунку за агентські послуги власними грошовими коштами, які були отримані за продаж послуг (товарів) та тимчасово знаходяться «на зберіганні» у агента (комісіонера).

Відповідно до п. 292.11 Податкового Кодексу суми ПДВ, що нараховується на вартість продажу, не включається (вираховуються) з бази оподаткування єдиним податком. При цьому Податковим Кодексом не встановлено жодних виключень стосовно ПДВ, що сплачується в інших країнах, стягнені агентами чи посередниками з продажу (маркетплейсами тощо) при продажу товарів чи послуг ФОП.

Відповідно до п. 292.10 Податкового Кодексу не вважаються доходом ФОП суми інших податків, стосовно яких ФОП виступає податковим агентом при їх нарахуванні. Податковим Кодексом не встановлено жодних виключень з цього правила стосовно податків, що сплачується в інших податкових юрисдикціях. Проте, податкове законодавство країн, що мають податок з продажів (як, наприклад, США), як правило, не зазначає, що такий податок сплачується покупцем, а продавець є податковим агентом. Таким чином, існує ризик, що сума податків з продажу, отриманих ФОПом у складі виручки з продажу буде визнаватися податковим органом базою оподаткування єдиним податком. Ми оцінюємо такий ризик як середній, виходячи із наступного:

Податковий Кодекс не дає визначання поняття «дохід». Відповідно до п. 5.3 Податкового Кодексу «інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами». Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Відповідно до Податкового Кодексу платниками єдиного податку на 3-й групі можуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи (підприємства), які відповідно до зазначеного Закону зобов’язані вести бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 6.1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» для підприємств, що ведуть бухгалтерський облік, не визнаються доходами надходження від інших осіб у частині податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів. Таким чином, податок з продажу, отриманий від покупців, не визнається доходом юридичної особи — платника єдиного податку відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.

Виходячи з того, що:

• не існує окремого законодавства, що визначає порядок формування доходу від надання послуг (продажу товарів) ФОП на 3-й групі
• Податковим Кодексом на встановлено окремих правил визначення бази оподаткування єдиним податком окремо для платників податку — ФОП та юридичних осіб
• Зазначені положення бухгалтерського обліку прийняті з метою забезпечення єдиного підходу до визначення змісту терміну «дохід»

— ці положення бухгалтерського обліку по аналогії закону можуть бути застосовані до визначення доходу з метою об’єкту оподаткування єдиним податком.

Таким чином, на нашу думку, надходження від інших осіб непрямих податків інших країн, не повинно включатися до об’єкту оподаткування єдиним податком аналогічно податку на додану вартість

9. Коли та яким чином податкова перевірятиме, чи не занизив я свої доходи?

Податкові органи перевіряють платників податків у випадках, передбачених законодавством або за власним рішенням на підставі оцінки податкових ризиків стосовно платника податків.

Випадки, передбачені законодавством, включають (в тому числі, але не виключно):

• за наявності помилок, допущених ФОП у податкових деклараціях
• у разі порушення правил здійснення валютних операцій, встановленого обслуговуючими банками (переважно через перевищення термінів розрахунків)
• при закритті ФОП

Про ризикованість платника податків може свідчити:

• значний оборот оподатковуваних операцій (з нашого досвіду, доходи в межах 1 млн грн на місяць не визнавалися ознакою ризикованості платника податків)
• невідповідність даних податкових декларацій відомостям, отриманим з інших джерел, в тому числі даним податкової звітності або податкових перевірок інших платників податків щодо виплати ФОП доходів, даних перевірок суб’єктів фінансового моніторингу тощо.

Таким чином, для більшості ФОП єдиним ймовірним приводом для проведення податкової перевірки може бути тільки закриття ФОП. В інших випадках ймовірність податкової перевірки не перевищує 1%.

За наявності у ФОП доходів на суттєві суми без підтвердження декларування таких доходів, такий ФОП може бути обмежений у проведенні грошових операцій через банки та інші фінансові установи світу. Операції на суму в еквіваленті від 400 000 грн потребують аналізу з боку фінансового моніторингу в Україні. В тому числі ФОП може бути обмежений у здійсненні проведення операцій придбання нерухомості чи інших активів на суттєві суми, стосовно яких суб’єктами фінансового моніторингу являються нотаріуси.

У майбутньому податкові органи планують запровадити наступні заходи додаткового контролю:

• подання фінансовими установами інших країн інформації про рахунки фізичних осіб до податкового органу України (очікується з 2023 року, про що ми зробимо окрему статтю)
• запровадження непрямих методів контролю (порівняння задекларованих доходів з річними витратами платника податку за даними, що є доступними для податкових органів)

У разі проведення податкової перевірки податкові органи можуть запитати у ФОП наступні документи:

• виписки банків чи інших фінансових установ за рахунками, якими користується ФОП для отримання задекларованих доходів (в тому числі за кордоном);
• оригінали договорів з клієнтами;
• оригінали виставлених клієнтам рахунків (інвойсів) та/або підписаних актів виконаних робіт/наданих послуг (якщо їх наявність передбачено договорами);
• рахунки/звіти від платіжних систем за комісійні та інші надані послуги (у разі потреби) тощо.

ФОП повинен зберігати первинну документацію, що підтверджує його доходи, протягом щонайменше періоду, для якого існує право податкового органу проводити перевірки із донарахуванням податків — 1095 днів після граничного терміну подання податкової декларації. Проте, в зв’язку з тривалим періодом карантину через COVID-19 та військовим станом в країні на даний час податкові органи мають право перевіряти податкову звітність платників податків за податкові періоди, починаючи з 2017 календарного року включно.

10. Чи має право ФОП-платник єдиного податку приймати оплату криптовалютами?

Спеціалізований Закон про криптовалюти на даний момент ще не набув чинності, але він визначає правову природу криптовалют: вони по своїй юридичній суті є об’єктами цивільних прав — тобто правами вимоги до інших суб’єктів господарювання.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні платник єдиного податку повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. Відповідно п. 14.1.93 Податкового Кодексу, для цілей оподаткування кошти — це гривня або іноземна валюта. Поняття гривня та іноземна валюта надані у Законі України «Про валюту та валютні операції», і вони не включають в себе криптовалюти чи інші аналогічні об’єкти цивільних прав, крім національної та іноземної валюти.

Відповідно до п. 293.4 Податкового Кодексу доходи, отримані у формі розрахунків, відмінній від грошової, мають бути включені до декларації про єдиний податок за ставкою 15%. Також, відповідно до п. 298.2.3 (4) Податкового Кодексу платник єдиного податку зобов’язаний самостійно перейти на загальну систему оподаткування (18% ПДФО + 1,5% ВЗ) з наступного місяця після здійснення такої операцій.

У разі, якщо платник податку не здійснює такий перехід самостійно, податкові органи можуть донарахувати такі податки та збори самостійно при податковій перевірці, із донарахування не тільки суми податку, а і штрафу у розмірі 25% від сумі недоплати плюс пеня 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочки (зараз 30% річних).

11. Що, якщо я не хочу показувати податковій виписку по моєму рахунку за кордоном або оплати у криптовалютах, але хочу задекларувати такі доходи та сплатити з них єдиний податок? Чи можу я просто збільшити свій дохід у декларації з єдиного податку?

У разі, якщо ФОП не надає до перевірки виписку про отримання оплати від покупців на рахунок у фінансовій установі, непідтверджені доходи у разі податкової перевірки можуть вважатися податковими органами доходами, отриманими готівкою.

В такому випадку, є високий ризик застосування до ФОП штрафів і санкцій за незастосування (П)РРО як описано у пункті 6 вище.

Юридична інформація (Додаток)

Revolut

Всі угоди з користувачами знаходяться за посиланням.

Послуги Revolut не є доступними для резидентів України. Відкрити рахунок в Revolut можливо тільки у разі перебування за кордоном, і юридичні умови, що застосовуватимуться, залежатимуть від країни реєстрації рахунку.

На прикладі Польщі:

Угода з користувачем із Польщі — за посиланням.

Послуги надаються Revolut Bank UAB:

Revolut Bank UAB is a bank incorporated and licensed in the Republic of Lithuania with company number 304580906 and authorisation code LB002119 and whose registered office is at Konstitucijos ave. 21B, 08130 Vilnius, the Republic of Lithuania. We are licensed and regulated by the Bank of Lithuania and the European Central Bank as a credit institution. You can see our licence on the Bank of Lithuania website here and our incorporation and company documents on the Lithuanian Register of Legal Entities website here. The Bank of Lithuania is the central bank and the financial supervisory authority of the Republic of Lithuania whose address is Gedimino ave. 6, 01103 Vilnius, the Republic of Lithuania, registry number 188607684 (further information on the Bank of Lithuania can be obtained on its website at www.lb.lt, the Bank of Lithuania can be contacted at on telephone number +370 800 50 500).

Таким чином, послуги Revolut резидентам Польщі є послугами банку, а не міжнародної платіжної системи, тому будь-які обмеження на приймання оплат на рахунок ФОП — відсутні.

Payoneer

Інформацію про юридичні угоди розміщено на сторінці.

Основна угода для інших країн, до яких відноситься Україна, за посиланням.

Послуги надаються від імені компанії Payoneer Inc., США (штат Делавер)

В преамбулі договору зазначене:

Payoneer Inc., a Delaware corporation, («we», «us», «Payoneer» or the «Company») is a Money Service Business («MSB») registered with FinCEN and is a licensed money transmitter under the laws of various states in the United States of America.

Інформація про всі наявні ліцензії є на сайті:

Реєстраційний номер МСБ № 31000110323072. Організація, що надає грошові послуги (MSB), і провайдер з передплаченим доступом, зареєстрований в Мережі з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN). Ліцензія на грошові перекази в 51 штаті і регіоні.

Paypal

Для України послуги надаються відповідно до User agreement.

Послуги надаються від імені компанії PayPal Pte. Ltd., Сингапур.

Компанія має допис у футері на головній сторінці про тимчасову діяльність без ліцензії:

PayPal Pte. Ltd. («3PL») has applied for a license under the Singapore Payment Services Act («PS Act») with the Monetary Authority of Singapore. During this statutory transitional period, 3PL is operating under an exemption from holding a license and is allowed to continue to provide specific payment services.

Компанію зареєстровано у бізнес-реєстрі компаній Сингапура з видом діяльності «Інші фінансові послуги».

Wise

Інформацію про всі юридичні угоди розміщено на сторінці

Основна угода для України викладена тут. Угода зазначає:

For «Money Transfer» transactions, this Agreement applies individually to each transaction and is not a Framework Contract. Additionally, when paying for a Money Transfer transaction in a currency other than the Great British pound (GBP), you may be doing business with a different Wise entity, as listed here. In those cases, your money will be held in accordance with the regulations and licenses applicable to such entity, as described here.

Where you hold a balance with us (Borderless Account), this Agreement applies as a Framework Contract to your Borderless Account and any payment services involving your balances.

Таким чином, для операцій із зарахування та зберігання коштів, застосовується основна угода, а для операцій з їх перерахування з системи — угоди з іншими юридичними особами групи відповідно до обраної валюти платежу. Інформація про ліцензії цих установ розміщена на цій сторінці.

Особою, відповідальною за обслуговування рахунків клієнтів з України є Wise Payments Limited (UK):

Electronic Money Institution authorised by the UK Financial Conduct Authority («FCA») under the Electronic Money Regulations 2011 for the issuing of electronic money and providing payment services. Our FCA reference number is 900507.

Зверніть увагу, що Wise є установою з обігу електронних грошей за законодавством Великобританії, і поняття «електронних грошей» за цим законодавством тотожнє такому поняттю за законодавством Україні.

Через це, відповідно до нашого аналізу у пункті 1 вище, використання Wise, на нашу думку, несе найнижчі ризики щодо дотримання валютного законодавства.

Upwork

Договор Upwork розміщено тут.

Послуги обслуговування платежів надає компанія Upwork Escrow:

Upwork Escrow will create and maintain an account to hold funds for you—called an Escrow Account—based on your needs. You authorize Upwork Escrow to be your escrow agent, which means to hold your funds and to follow your instructions on the funds held in your Escrow Account.

Upwork Escrow will use and release funds deposited in an Escrow Account only in accordance with this Agreement, the applicable Escrow Instructions, and applicable law. Depending on your needs and the applicable Escrow Instructions, Upwork Escrow will establish and maintain one of two different types of Escrow Accounts:

(A) Client Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Client makes a payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a «Client Escrow Account» to hold funds for the Client to use to make payments for Projects, to receive refunds in connection with Projects, and to make payments to Upwork.

(B) Freelancer Escrow Account. After entering into a Service Contract (hourly or fixed price) or Direct Contract, the first time a Freelancer uses the Site to receive payment for a Project, Upwork Escrow will establish and maintain a «Freelancer Escrow Account» for Freelancer to receive payments for Projects, withdraw payments, make payments to Upwork and issue refunds to Clients.

You hereby authorize and instruct Upwork Escrow to act as escrow agent in connection with the Escrow Accounts and the payment, holding, and receipt of funds for each Project and other specified purposes in accordance with the Terms of Service and the applicable Escrow Instructions. Client and Freelancer may access current information regarding the status of an Escrow Account on the Site.

Upwork Escrow Inc. provides escrow services solely to Users of Upwork and Elance. We provide these escrow services solely to deliver, hold, or receive payment for jobs for services engaged through, and to pay fees including service, membership and payment processing and administration fees to, Upwork. These escrow services are intended for business use, and the Users agree to use these escrow services only for business purposes and not for consumer, personal, family, or household purposes. UPWORK ESCROW INC. DOES NOT PROVIDE ESCROW SERVICES TO THE GENERAL PUBLIC. This escrow company holds California Department of Financial Protection and Innovation License No. 963 5086.

Тобто Upwork Escrow є спеціалізованою фінансовою установою, що надає послуги умовного зберігання коштів та ведення ескроу-рахунків за дорученням та за рахунок клієнтів (про правову природу послуг «ескроу» див. ст. 1076-1 Цивільного Кодексу України).