Про отримання клієнтських оплат ФОП на 3-й групі — з нововведеннями від 1 серпня 2022 року

Привіт всім! Мене звати Костянтин Красноухов, я — фінансист, аудитор та консультант з 24-річним стажем, 4 роки з яких — у міжнародній аудиторській фірми Deloitte в податково-юридичному відділу, а також фаундер консалтингової компанії «Красноухов і партнери». Ми надаємо підтримку різним компаніям в якості зовнішніх фінансових директорів/менеджерів, податкових консультантів, аудиторів та бухгалтерів.

Ми вирішили підготувати для айтівців податкову консультацію з найбільш поширених питань, зокрема з урахуванням останніх змін у законодавстві України, які набули чинності 1 серпня 2022 року. Хоча, як виявилося, кардинальних змін не відбулося, але деякі уточнення все ж такі були зроблені. Зокрема, ми маємо теперь нове законодавство про електронні гроші, і ми розглянемо як і на що це вплинуло.

Застереження: позиція, що викладена нижче, є нашою думкою як незалежних податкових експертів. Незважаючи на те, що ми впевнені, що наші висновки коректні та можуть бути використані для захисту у разі спору з податковими органами, не можна повністю виключати настання можливих негативних наслідків внаслідок такого спору. Відповідальність за рішення чи слідувати нашим рекомендаціям залишається за вами.

❗️ Ця консультація є актуальною на 1 серпня 2022 року. Ми не відповідаємо за можливі майбутні зміни законодавства, в зв’язку з якими наші висновки можуть втратити актуальність. Одними із таких змін, зокрема, можуть бути нововведення у сфері валютного регулювання. Ми будемо за можливості оновлювати наші висновки час від часу.

Якщо у вас є інший досвід або ви маєте питання — поділіться з нами в коментарях, ми їх врахуємо, внесемо зміни та/або роз’яснемо додатково.

Коротке резюме розглянутих питань

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні?

ФОП, що надає тільки послуги, НЕ зобов’язаний отримувати оплату від іноземних замовників на свій банківський рахунок у валюті в Україні.

Це обов’язково тільки у випадках продажу товарів та окремих видів послуг (транспортних, страхових, оборонного замовлення), та коли:

• сума отриманої оплати від одного замовника за один день перевищує еквівалент 400 000 грн за офіційним курсом НБУ, або
• покупець здійснює повну або часткову оплату одного рахунку замовника, сума якого перевищує еквівалент 400 000 грн за сумами оплат за офіційним курсом НБУ на день їх отримання,
• і при цьому ФОП не здійснював умисне дроблення операцій на окремі договори чи рахунки тільки з метою обходу зазначеного обмеження у 400 000 грн.

2. Чи має право ФОП відкривати банківські рахунки в іноземних банках?

Так, це можливо, якщо тільки відсутні заборони у країні відкриття рахунку.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця?

Чи є така необхідність — залежить від країни та окремого банку, тож ми рекомендуємо радитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

Як приватний, так і комерційних рахунки однаково створюють для ФОП додаткові податкові ризики, про які поговоримо в окремому матеріалі.

4. Чи має право ФОП отримувати дохід через міжнародні платіжні системи? Який тип рахунку платіжної системи використовувати: бізнес чи приватний?

Отримання ФОП-ом оплати від замовників на рахунки платіжних систем можливе за умови, якщо такі платіжні системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи згідно з публічною офертою системи на сайті або індивідуальним договором з ФОП. З метою зниження податкових ризиків ми радимо відкривати та отримувати оплати від клієнтів тільки через бізнес-рахунки. При цьому операції з зарахування оплати на рахунок ФОП за допомогою платіжних карток (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися за урахуванням зазначеного у наступному пункті.

Юридичну інформацію про найпопулярніші системи платежів надано у Додатку нижче.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу)?

ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу) в межах 400 000 грн від одного замовника за одним договором в один операційний день за умови, що рахунок, на який зараховуються кошти, є рахунком ФОП у будь-якій фінансовій установі.

В тому числі, це правило застосовується при отриманні ФОП коштів на рахунки міжнародних платіжних систем, у разі якщо таку операцію за випискою з рахунку можна ідентифікувати як операцію еквайрингу (поповнення рахунку ФОП напряму з платіжної картки покупця як оплата за продаж товарів чи послуг).

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від замовника:

• готівкою (крім оплати через системи грошових переказів готівкою) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
• платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу банку у місці продажу,
• платіжною карткою через платіжний сервіс або міжнародну платіжну систему за договором інтернет-еквайрингу або, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію інтернет-еквайрингу згідно з випискою по рахунку ФОП у такій платіжній системі,
• але крім здійснення операцій за обмеженим переліком, яким наведений у нашому аналізі нижче.

7. Чи має право ФОП приймати оплату криптовалютами?

Приймання таких засобів для ФОП обмежено. Такі доходи оподатковуються за ставкою єдиного податку 15%.

8. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Ні, така операція буде заблокована банком.

Детальний аналіз питань

Перш ніж розглянемо питання, хочемо звернути вашу увагу на деякі особливості оподаткування єдиним податком.

Якщо при отриманні оплати банки або інші учасники платежу утримують з ФОП будь-які комісійні винагороди, дохід ФОП, що оподатковується єдиним податком, визначається за сумою господарських операцій, що вказана у виставлених та оплачених замовниками рахунках без вирахування будь-яких комісій за здійснення платежів, навіть якщо не вся сума доходу була отримана на рахунок ФОП. Такі комісії є витратами ФОП та не впливають на базу оподаткування єдиним податком.

ФОП повинен зберігати первинну документацію, що підтверджує його доходи, зокрема:

• виписки банків чи інших фінансових установ за рахунками, якими користується ФОП для отримання задекларованих доходів;
• оригінали виставлених клієнтам рахунків (інвойсів) та/або підписаних актів виконаних робіт/ наданих послуг;
• оригінали договорів з клієнтами;
• рахунки від платіжних систем за комісійні та інші надані послуги (у разі потреби) тощо.

В зв’язку з тривалим періодом карантину через COVID-19 та військовим станом в країні на даний час податкові органи мають право перевіряти податкову звітність платників податків за податкові періоди, починаючи з 2017 календарного року включно.

Нижче ми розглядаємо тільки питання стосовно ФОП на 3-й групі спрощеної системи оподаткування. Висновки для ФОП на 2-й групі скоріш за все будуть аналогічними, але можуть бути нюанси, які ми з часом проаналізуємо окремо.

1. Чи зобов’язаний ФОП отримувати доходи від іноземних замовників тільки на банківський рахунок в Україні?

Відповідно до п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів виключно у банках України у разі встановлення Нацбанком України граничного строку для таких розрахунків.

При цьому відповідно до п. 2 ст. 1 цього Закону термін товар вживається у значенні, визначеному Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», згідно з яким товар — це не тільки будь-яка продукція, але й будь-які послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

В зв’язку з введенням на території Україні військового стану п.п. 14²-14³ постанови НБУ № 18 від 24.02.2022р. на момент написання цієї статті було встановлено граничний строк розрахунків 180 днів для всіх операцій, крім винятків за поданням Кабінету Міністрів та окремих операцій, сума за якими (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є незначною, але крім ситуацій дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій.

Винятки з операцій, щодо яких не встановлюються граничні строки розрахунків, визначені постановою НБУ від 14.05.2019 № 67. До таких винятків належить, в тому числі роботи та послуги (крім транспортних і страхових), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються, туристичні продукти (послуги), послуги оборонного замовлення та деякі операції з продажу товарів.

Під незначною сумою для цілей цього пункту слід розуміти порогову суму для підозрілих операцій, встановлений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», що для випадків, що розглядаються становить 400 000 грн.

Виходячи з нашого досвіду роботи в ролі суб’єкта фінансового моніторингу, під дробленням, на нашу думку, слід розуміти:

• здійснення оплати за одним рахунком чи договором (якщо без рахунків) частинами, якщо сума по рахунку перевищує порогове значення
• розбиття сум за окремими договорами або виставленими рахунками на частини за одним і тим самим договором, об’єктом (видами послуг, описом у рахунку) та періодом надання послуг (місяцем), якщо таке виставлення рахунків робиться навмисно та не узгоджується із предметом договору та характером послуг.

Таким чином, ФОП зобов’язаний отримувати оплату від іноземних замовників на свій банківський рахунок у валюті в Україні тільки у випадках продажу товарів та тільки обмеженого переліку послуг (транспортних, страхових, оборонного замовлення), і тільки коли:

• сума отриманої оплати від одного замовника за один день перевищує еквівалент 400 000 грн за офіційним курсом НБУ, або
• замовник здійснює повну або часткову оплату одного рахунку, сума якого перевищує еквівалент 400 000 грн за офіційним курсом НБУ на день його оплати,
• і при цьому ФОП не здійснював умисне дроблення операцій на окремі договори чи рахунки тільки з метою обходу встановленого обмеження у 400 000 грн.

2. Чи має право ФОП відкривати банківські рахунки в іноземних банках?

Відповідно до п. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту та валютні операції» резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. Будь-які заборони з цього питання на даний час законодавством не передбачені.

Це можливо, якщо тільки відсутні заборони у країні відкриття рахунку.

3. Чи потрібно при цьому відкривати спеціальний рахунок підприємця?

Відповідно до податкового законодавства більшості країн оподатковуються всі доходи фізичних осіб, як від отримання зарплати, так і від здійснення підприємницької діяльності. Тому, на нашу думку, слід виходити з того, що ФОП-у не заборонено здійснювати комерційну діяльність з будь-якого свого іноземного рахунку, якщо тільки інше не передбачене:

• законодавством країни, де відкривається рахунок,
• правилами чи вимогами конкретного банку.

Тому ми рекомендуємо порадитися з цього питання з місцевими бухгалтерами, юристами та представниками банківських установ.

В зв’язку з тим, що доходи від заробітної плати та від здійснення комерційної діяльності у країні перебування, як правило, оподатковуються по-різному, ми радимо завжди дотримуватися правил, встановлених законодавством або банком. Отримання оплати на приватні рахунки, якщо у країні є обов’язок відкривати окремі рахунки для ведення підприємницької діяльності, може бути використано як доказ визнання ФОП факту, що такі доходи фактично є зарплатою із застосуванням іншого режиму оподаткування у країні, де тимчасово проживає ФОП та відкрито рахунок. Строки давності за такими ризиками можуть бути досить тривалими (від 10 років для ЄС). В той же час, відкриття рахунку підприємця, навпаки, може створювати умови, за якими він повинен буде зареєструвати свою присутність у іншій країні з метою сплати місцевого податку на доходи та ПДВ. Аналізу цього питання ми присвятимо окрему статтю.

За наявною у нас інформацією на поточний момент у Польщі, наприклад, діють такі правила:

• чи розмежовуються приватні та комерційні банківські рахунки — кожен банк вирішує самостійно (є банки, що розмежовують, є такі, що ні),
• відсутні обмеження щодо ведення комерційної діяльності через приватні рахунки.

4. Чи має право ФОП отримувати дохід через міжнародні платіжні системи? Який тип рахунку платіжної системи використовувати: бізнес чи приватний?

Питання стосується отримання оплат від замовників через Payoneer, Wise, Revolut, Paypal та інші аналогічні сервіси, що забезпечують перерахування коштів клієнтів на рахунки у системі, але без їх автоматичного перерахування на банківські рахунки ФОП.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні ФОП повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. З 1 серпня 2022 році відбулися радикальні та наскрізні зміни у законодавстві України з цього питання, тому ми розглянемо їх окремо як було, і як стало.

Як було до 1 серпня 2022 року

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Відповідно до пізніших змін до цього Закону було додано норми, що установи-учасники платіжних систем можуть відкривати рахунки іншим учасникам платіжної системи (п. 7.2 Закону).

Отже, виходячи зі змісту закону до рахунків для зберігання коштів відносилися також рахунки, відкриті у фінансових установах, що не є банками. Аналогічний висновок можна було зробити і з п. 4 ст. 4 Закону України «Про валюту та валютні операції», згідно з яким резиденти мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції. А фінансові установи можуть бути як банками, так і не-банками.

П. 2 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» було передбачено, що термін фінансова установа вживається у значенні, визначеному Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а саме: фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, — інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг. А фінансові послуги — це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Міжнародні платіжні системи надають клієнтам фінансові послуги з переказу грошових коштів за рахунок коштів клієнтів, й отже, такі операції є фінансовими послугами, а самі міжнародні платіжні системи — фінансовими установами.

Відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. При цьому у Інструкції використовується як поняття рахунок, так і банківський рахунок, тобто для цілей визначення поняття безготівкові розрахунки, термін рахунок не обмежується виключно банківськими рахунками.

Відповідно до вищенаведеного, головною передумовою визнання форми розрахунку безготівковою було зарахування грошових коштів на рахунок ФОП у фінансовій установі незалежно від способу, яким була ініційована чи проведена така оплата (оплатою з рахунку платника, с картки платника або готівкою через касу банку тощо). Основною передумовою здійснення таких розрахунків було:

• належність особи, що надає послуги, до фінансової установи, що має відповідну ліцензію або внесена до відповідного реєстру,
• наявність у ФОП рахунку у такій системі для зберігання грошей

Таким чином, отримання ФОП-ом оплати від покупців на рахунки платіжних систем було цілком можливим за умови, що такі системи є належним чином зареєстрованими фінансовими установами у країні реєстрації юридичної особи згідно з публічною офертою системи на сайті або індивідуальним договором з ФОП.

Як стало після 1 серпня 2022 року

З 1 серпня 2022 року набув чинності новий Закон України «Про платіжні послуги», статті 3 та 64 якого дублюють попереднє законодавство стосовно визначення грошових коштів та платіжних рахунків. Проте, за новим законом (ст. 3) до поняття грошові кошти (але тільки для цілей цього закону) також віднесено електронні та цифрові гроші, а також врегульовані особливості їх обігу в Україні.

Електронні гроші — одиниці вартості, що зберігаються в електронному вигляді, випущені емітентом електронних грошей для виконання платіжних операцій (у тому числі з використанням наперед оплачених платіжних карток багатоцільового використання), які приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж їх емітент, та є грошовим зобов’язанням такого емітента електронних грошей. Цифрові гроші — цифрові гроші Національного банку України (далі — цифрові гроші) — електронна форма грошової одиниці України, емітентом якої є Національний банк України.

Відповідно Законом розширено перелік фінансових установ, що надають такі послуги: фінансова установа, що має право на надання платіжних послуг, — юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг та ліцензію на надання окремих фінансових платіжних послуг, з урахуванням обмежень, визначених цим Законом. Емітент електронних грошей — установа електронних грошей або інша визначена цим Законом юридична особа, яка надає платіжні послуги з випуску електронних грошей та виконання платіжних операцій з ними, у тому числі відкриття та обслуговування електронних гаманців, та має право на надання такої платіжної послуги відповідно до цього Закону.

До того Законом врегульоване і визначення безготівкових розрахунків — це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Відповідно до статті 64 Закону розширено перелік рахунків за урахуванням нових форм розрахунків: до рахунків тепер відносться також і електронні гаманці для обліку електронних грошей.

Подібні фундаментальні зміни стосовно обігу електронних грошей торкнулися і податкового законодавства. Як ми вже зазначали, відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні ФОП повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 14.1.93 Податкового Кодексу кошти — це гривня або іноземна валюта. Податковий Кодекс не містить визначення, що таке гроші або кошти, тож потрібно виходити із визначень, які використовуються у загальному законодавстві із цих питань, або загальновживаною лексикою. Загальні поняття гривня та іноземна валюта надані у Законі України «Про валюту та валютні операції», і з 1 серпня 2022 року, їх зміст також було суттєво розширено (п. 1 ст. 1):

Іноземна валюта: а) грошові знаки грошових одиниць іноземних держав у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави або групи іноземних держав, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях (зокрема у спеціальних правах запозичення), що належать до виплати в іноземній валюті; в) електронні гроші, номіновані у грошових одиницях іноземних держав та (або) банківських металах.

Національна валюта (гривня): а) грошові знаки грошової одиниці України — гривні у вигляді банкнот, монет, у тому числі обігових, пам’ятних та ювілейних монет, і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені або такі, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, що перебувають в обігу; б) кошти на рахунках у банках та інших фінансових установах, виражені у гривні; в) електронні гроші, номіновані у гривні; г) цифрові гроші Національного банку України.

Виходячи з вищенаведеного, електронні гроші відносяться до грошових коштів й для цілей оподаткування. Це непрямо підтверджується також і деякими змінами до Податкового Кодексу. Зокрема, відповідно до п. 14.1.281 Податкового Кодексу до складу грошових активів фізичної особи для цілей одноразового декларування з метою оподаткування податком на доходи громадян також віднесено й електронні гроші.

Отже, питання віднесення переказів електронних грошей до дозволеного засобу платежу для ФОП з 1 серпня 2022 року стало більше врегульованим: платежі електронними грошима теперь є грошовими розрахунками згідно з законодавством.

Виходячи з характеру операцій та реєстрації найбільш популярних міжнародних платіжних систем у найбільш прозорих та розвинених юрисдикціях, які завжди мають законодавство про ліцензування фінансових послуг, скоріш за все всі міжнародні платіжні системи мають всі необхідні ліцензії. Проте у разі податкового спору можуть знадобиться відповідні юридичні докази. У Додатку нижче надаю інформацію, що може стати в пригоді.

З податкових причин, описаних у пункті вище, з метою зниження податкових ризиків радимо відкривати та використовувати для отримання оплат від замовників у таких платіжних системах тільки рахунки типу «бізнес».

Звертаємо вашу увагу, що при цьому операції з зарахування оплати на рахунок ФОП напряму з платіжних карток замовників (інтернет-еквайринг) повинні здійснюватися з урахуванням наступного.

5. Чи має право ФОП приймати в оплату платіжні картки (через платіжний термінал, е-термінал або за допомогою інтернет-еквайрингу)?

Виходячи зі змісту й тлумачення норм законодавства, що були наведені вище, у разі, якщо договір (операція) еквайрингу передбачає зарахування коштів від оплати картками на рахунки ФОП, відкриті у банку або будь-якій іншій фінансовій установі, такий розрахунок для ФОП є «безготівковим».

Відповідно до п. 32¹ положення НБУ «Про здійснення операцій із валютними цінностями» фізичні особи-підприємці мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір, під яким розуміється сума порогової операції для цілей фінансового моніторингу у 400 000 грн (п. 2 Розділу І).

Відповідно до п. 1.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, електронний платіжний засіб — це платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Платіжний пристрій — це технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування тощо), який дає змогу користувачеві здійснити операції з ініціювання переказу коштів, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою. Програмно-технічний комплекс самообслуговування — пристрій, що дає змогу користувачеві здійснювати операції з ініціювання переказу коштів, а також виконувати інші операції відповідно до функціональних можливостей цього пристрою без безпосередньої участі оператора (касира). Поняття пристрою не є обмеженим, і може включати будь-якій комп’ютер, за допомогою якого здійснюється ініціювання переказу коштів. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до Закону України «Про платіжні послуги», що діє з 1 серпня 2022 року: електронний платіжний засіб — платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Платіжний інструмент — персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції. Платіжна інструкція — розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Платіжна операція — будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. Платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.

Таким чином, ФОП має право приймати оплату від замовників за допомогою платіжних карток будь-яким способом (в тому числі за допомогою інтернет-еквайрингу) в межах 400 000 грн від одного покупця за одним договором в один операційний день за умови, що рахунок, на який надходять кошти є рахунком ФОП для зберігання грошових коштів (крім електронних грошей), що відкритий у будь-якій фінансовій установі.

Додаткові пояснення щодо ідентифікації операції інтернет-еквайрингу при отриманні коштів на рахунки міжнародних платіжних систем за допомогою платіжних карток надані у наступному питанні.

6. В яких випадках ФОП зобов’язаний зареєструвати (П)РРО?

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані використовувати (П)РРО, крім (1) здійснення розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або (2) сервісів переказу коштів, а також крім (3) розрахунків в межах обмеженого переліку операцій.

Відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті дистанційне обслуговування — комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта. Згідно п. 10.1 цієї Інструкції таке обслуговування може здійснюватися за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-інтернет-банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування. Таким чином, дистанційне обслуговування — це спосіб розпорядження рахунком з боку покупця. В зв’язку з тим, що ФОП не має права приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку, кінцевим результатом використання замовником дистанційного банківського обслуговування може бути лише зарахування коштів на рахунок ФОП у банківський або іншій фінансовій установі. Таким чином, (П)РРО не застосовується при переказі коштів з банківського рахунку клієнта на рахунок ФОП. Проте цей виняток стосується тільки переказів замовниками через установи банків, так як звільнення надано тільки для банківського дистанційного обслуговування.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що був чинним до 1 серпня 2022 року, переказ коштів — це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі (в тому числі коли ініціатор та отримувач є однією особою). Відповідно до діючого з 1 серпня 2022 року Закону України «Про платіжні послуги», переказ коштів без відкриття рахунку — платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Виходячи з наведеного вище, не вимагається застосування (П)РРО у разі використання покупцем сервісу переказу коштів, за допомогою якого оплата, що надіслана покупцем:

• зараховуються на рахунок ФОП, відкритий у будь-якій фінансовій установі,
• отримуються ФОП у готівковій формі безпосередньо в установі сервісу переказу коштів.

В останньому випадку відповідальною за реєстрацію операції особою є український сервіс переказу коштів або банківська установа, які зобов’язані використовувати (П)РРО під час приймання готівки для її подальшого переказу. Іноземні сервіси не підпадають під регулювання цим Законом.

Незважаючи на вищенаведене, ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прямо передбачає, що розрахунки в безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо вимагають (П)РРО. В тому числі, Закон передбачає замовлення та оплату товарів (послуг) через інтернет (п. 2 ст.3 Закону). Як ми вже зазначали вище, до електронних платіжних засобів відносяться також і платіжні картки. Подібний підхід було підтверджено 16.04.2021р. Верховним Судом у справі № 520/7835/19. Термін «тощо» в контексті статті 2 Закону охоплює інші замінники готівкових коштів (крім жетонів і карток платіжних систем — талони, ваучери тощо), що використовуються при продажу через торгові чи подібні автомати.

Слід зазначити, що операції зі здійснення оплати з картки покупця на рахунок продавця за допомогою міжнародних платіжних системах (див. питання 4 вище) потребують більш ретельного індивідуального аналізу у кожному окремому випадку в зв’язку з тим, що такі сервіси надають різноманітні та часто комбіновані послуги. Зокрема:

• у випадку, коли замовник є користувачем платіжної системи, має у ній свій рахунок, і платіж здійснюється у 2 етапи — спочатку зарахування коштів на рахунок замовника, а потім перерахування коштів на рахунок ФОП у цій системі — внаслідок чого таку операцію у виписці по рахунку ФОП можна ідентифікувати як переказ коштів з рахунку на рахунок — така операція не вимагає застосування (П)РРО;
• у разі якщо міжнародна платіжна система забезпечує прийняття оплат з картки замовника напряму на рахунок ФОП у платіжній системі, внаслідок чого така операція ідентифікується як платіж за товари (роботи, послуги) за допомогою платіжної картки — відповідно до вищенаведеного така операція є операцією з інтернет-еквайрингу та вимагає застосування (П)РРО у загальному порядку.

До окремих операцій за переліком, при розрахунку за які не вимагається застосування (П)РРО (ст. 9 Закону), відносяться (надаємо майже повний перелік, але не всі операції для вас будуть релевантні):

• торгівля продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання, але крім:
  
  • технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,
  • лікарських засобів,
  • виробів медичного призначення,
  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів,
  • дорогоцінного каміння, в т.ч. органогенного утворення та напівдорогоцінного,
• торгівля продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках, крім категорій товарів, зазначених вище,
• продаж проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів (крім приміського транспорту),
• продаж проїзних і перевізних документів на авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів,
• продаж проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю,
• продаж білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів,
• продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів,
• продаж у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу та за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення,
• продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів,
• продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Отже, застосування ФОП (П)РРО є обов’язковим у разі отримання оплати від покупця за товари та послуги (крім зазначених у переліку вище):

• готівкою (крім оплати готівкою через системи грошових переказів) або замінниками грошових коштів (талонами, жетонами тощо),
• платіжною карткою за допомогою платіжного терміналу у місці продажу,
• платіжною карткою через платіжний сервіс або міжнародну платіжну систему за договором інтернет-еквайрингу із зарахуванням на рахунок ФОП у такій системі або, якщо такий платіж можна ідентифікувати як операцію Інтернет-еквайрингу згідно з випискою по рахунку ФОП у такій платіжній системі (як переказ коштів за допомогою системи безпосередньо з платіжної картки покупця на рахунок ФОП за продаж товарів чи послуг).

7. Чи має право ФОП приймати оплату криптовалютами?

Спеціалізований закон про криптовалюти на даний момент ще не набув чинності. Криптовалюти, по своїй юридичній суті є об’єктами цивільних прав — тобто правами вимоги до інших суб’єктів господарювання.

Відповідно до п. 291.6 Податкового Кодексу Україні ФОП повинен здійснювати розрахунки виключно в грошовій готівковій та/або безготівковій формі. Відповідно п. 14.1.93 Податкового Кодексу, для цілей оподаткування кошти — це гривня або іноземна валюта. Поняття гривня та іноземна валюта надані у Законі України «Про валюту та валютні операції», і вони не включають в себе криптовалюти.

Отже приймання зазначених платіжних засобів для ФОП наразі обмежено. Відповідно до п. 293.4 Податкового Кодексу доходи, отримані у формі розрахунків, відмінній від грошової, оподатковуються за ставкою єдиного податку 15%.

8. Чи може ФОП приймати оплату на корпоративну (бізнес-) картку в українському банку?

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ положення НБУ «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» корпоративні (бізнес-) картки застосовуються виключно для здійснення платіжних операцій та зняття готівки. Банки-емітенти зобов’язані обмежувати та несуть відповідальність за проведення операцій, не передбачених цим положенням.

Зазначені норми були чинними до 1 серпня 2022 року. Проте, аналогічні норми містяться й у новому положенні НБУ «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (п.п. 103 та 105), що набуло чинності з 1 серпня 2022 року.

Юридична інформація про міжнародні платіжні системи (Додаток)

❗️ Інформація нижче є актуальною на 1 серпня 2022 року.

Paypal

Для України послуги надаються відповідно до User agreement.

Послуги надаються від імені компанії PayPal Pte. Ltd., Сингапур.

Компанія має допис у футері на головній сторінці про тимчасову діяльність без ліцензії:

PayPal Pte. Ltd. («3PL») has applied for a license under the Singapore Payment Services Act («PS Act») with the Monetary Authority of Singapore. During this statutory transitional period, 3PL is operating under an exemption from holding a license and is allowed to continue to provide specific payment services.

Компанію зареєстровано у бізнес-реєстрі компаній Сингапура з видом діяльності «Інші фінансові послуги».

Payoneer

Інформацію про юридичні угоди розміщено на сторінці.

Основна угода для інших країн, до яких відноситься Україна, за посиланням.

Послуги надаються від імені компанії Payoneer Inc., США (штат Делавер)

В преамбулі договору зазначене:

Payoneer Inc., a Delaware corporation, («we», «us», «Payoneer» or the «Company») is a Money Service Business («MSB») registered with FinCEN and is a licensed money transmitter under the laws of various states in the United States of America.

Інформація про всі наявні ліцензії є на сайті:

Реєстраційний номер МСБ № 31000110323072. Організація, що надає грошові послуги (MSB), і провайдер з передплаченим доступом, зареєстрований в Мережі з боротьби з фінансовими злочинами (FinCEN). Ліцензія на грошові перекази в 51 штаті і регіоні.

Wise

Інформацію про всі юридичні угоди розміщено на сторінці

Основна угода для України викладена тут. Угода зазначає:

For «Money Transfer» transactions, this Agreement applies individually to each transaction and is not a Framework Contract. Additionally, when paying for a Money Transfer transaction in a currency other than the Great British pound (GBP), you may be doing business with a different Wise entity, as listed here. In those cases, your money will be held in accordance with the regulations and licenses applicable to such entity, as described here.

Where you hold a balance with us (Borderless Account), this Agreement applies as a Framework Contract to your Borderless Account and any payment services involving your balances.

Таким чином, для операцій із зарахування та зберігання коштів, застосовується основна угода, а для операцій з їх перерахування з системи — угоди з іншими юридичними особами групи відповідно до обраної валюти платежу. Інформація про ліцензії цих установ розміщена на цій сторінці.

Особою, відповідальною за обслуговування рахунків клієнтів з України є Wise Payments Limited (UK):

Electronic Money Institution authorised by the UK Financial Conduct Authority («FCA») under the Electronic Money Regulations 2011 for the issuing of electronic money and providing payment services. Our FCA reference number is 900507.

Revolut

Всі угоди з користувачами знаходяться за посиланням.

Послуги Revolut не є доступними для резидентів України. Відкрити рахунок в Revolut можливо тільки у разі перебування за кордоном, і юридичні умови, що застосовуватимуться, залежатимуть від країни реєстрації рахунку.

На прикладі Польщі:

Угода з користувачем із Польщі — за посиланням.

Послуги надаються Revolut Bank UAB:

Revolut Bank UAB is a bank incorporated and licensed in the Republic of Lithuania with company number 304580906 and authorisation code LB002119 and whose registered office is at Konstitucijos ave. 21B, 08130 Vilnius, the Republic of Lithuania. We are licensed and regulated by the Bank of Lithuania and the European Central Bank as a credit institution. You can see our licence on the Bank of Lithuania website here and our incorporation and company documents on the Lithuanian Register of Legal Entities website here. The Bank of Lithuania is the central bank and the financial supervisory authority of the Republic of Lithuania whose address is Gedimino ave. 6, 01103 Vilnius, the Republic of Lithuania, registry number 188607684 (further information on the Bank of Lithuania can be obtained on its website at www.lb.lt, the Bank of Lithuania can be contacted at on telephone number +370 800 50 500).

Таким чином, послуги Revolut є послугами банку, а не міжнародної платіжної системи, тому будь-які обмеження на приймання оплат на рахунок ФОП — відсутні.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU