Similar but different: досвід тимчасового релокейту у Чехію
Привіт, мене звати Олег, я Lead Software Engineer у SoftServe. У цій статті поділюсь досвідом тимчасового релойкейту до Європи, свого роду ’онсайд відрядження’ до клієнта, та особливостями вимушеної спонтанної подорожі з трьома маленькими дітьми.
Перші дні війни
Мій ранок 24 лютого почався зі слів дружини «Прокидайся, війна почалася! Нас бомблять!». Кількахвилинний шок спросоння, холодна вода, щоб переконатись що це не наснилось, швидке доскладання тривожної валізи, підготовка підвалу для укриття і я вже в авто, прямую до найближчого супермаркету зробити мінімальні запаси їжі та дитячого харчування.
У перший день найскладніше було прийняти рішення про подальші кроки. В якийсь момент ми спакували в авто все необхідне і навіть була думка все ж вивезти сім’ю з України. Але все закінчилось тимчасовим переїздом з передмістя Львова до батьків за 60 км.
Через кілька днів ми все ж вирішили повернутись додому. Непросто було пояснити
Робота в умовах війни
В усьому тому хаосі важко було зосередитись на роботі. Від клієнта відчувалася справді крута підтримка і розуміння того, що працювати в ці дні непросто. Ми з командою домовились зосередитись на тому, щоб максимально покрити всі критичні завдання, а їх було немало. Тож нам вдавалось певною мірою згладити вплив війни на клієнта.
Я не фанат роботи під відволікаючі відосики, але в перші дні війни працювати без увімкнених на бекграунді новин було просто неможливо.
Попри всю підтримку зі сторони клієнтів, всі чудово розуміли, що війна та невизначеність мають неабиякий вплив на їхній бізнес. Для мінімізації ризиків, компанії почали залучати підсилення працівниками в Європі, а також за можливості тимчасово релокувати ключових людей за межі країни. Оскільки згідно з законодавством, я маю можливість перетинати кордон (троє дітей віком до 18 років), ми почали обдумувати доцільність та можливість тимчасового переїзду, хоча б на кілька тижнів.
Рішення про переїзд
Час від часу ми з дружиною обговорювали потенційний релокейт, друзі та рідні теж підштовхували нас до цього. В якісь моменти ми вже були налаштовані, що варто їхати, але все закінчувалось на фразі ’та куди ми поїдемо з трьома дітьми, тут наш дім’.
Вранці 5 березня ми все ж таки наважились на кількатижневу поїздку. На щастя, в нас є досвід планування подорожей і резервування житла в останні години або ж вже з аеропорту. Але в попередні рази це було без дітей :)
Я працюю з клієнтом, який має офіс в Чехії, і моя команда складається наполовину з чехів, наполовину — з українців.
Позаяк однією з причин релокації була робота, ми вирішили, що є сенс їхати саме у Брно. Для мене це місто було знайоме: після декількох візитів там з’явилось багато знайомих серед колег, які допомогли б зорієнтуватись на новому місці.
Прапор України на мурі замку Špilberk Castle. Наш прапор можна було побачити в більшості місць поруч з чеським прапором
Перші кроки в Чехії
Чехія дуже швидко зреагувала на потребу приймати українців. У Брно велику будівлю одного з корпусів виставкового центру було переобладнано для центру допомоги українцям. Там можна було оформити всі документи, також при потребі отримати тимчасову ночівлю, харчування та іншу допомогу. Зараз центр допомоги перенесли в інше місце, адже кількість звернень значно скоротилася у порівнянні з березнем та квітнем.
Важливо знати, що у Чехії кожен іноземець повинен зареєструватися у Foreign Police протягом трьох днів. Якщо ви орендуєте житло подобово, в поліції вас зареєструє орендодавець, тому не дивуйтеся, якщо при поселенні у вас попросять документи усіх, хто буде проживати у помешканні.
Українці з біометричним паспортом можуть перебувати на території країн Шенгенської угоди як туристи протягом 90 днів.
Окрім цього, Чехія надає візу захисту (не плутайте зі статусом біженця) усім українцям, які покинули країну після 24 лютого 2022 року. Ця віза дає ряд важливих переваг:
- Отримання повноцінної медичної страховки на 1 рік (нещодавно було внесено зміни і термін скоротили до 150 днів).
- Право на освіту
- Право на працевлаштування на рівні з громадянами Чехії (за загальним правилом, є різні обмеження працевлаштування іноземців, одне з яких — іноземці можуть претендувати лише на вакансії, відкриті більше ніж 30 днів, і якщо немає кандидатів на цю позицію).
Віза видається на термін до одного року і з можливістю перебування в інших країнах Шенгенської зони за таким же правилом, як і для громадян Чехії. Також дозволено перетин кордону з Україною, проте віза автоматично анулюється, якщо не повернутися до Чехії протягом 90 днів.
Prague, May 2022
Легалізація
Ми були переконані в тому, що наш переїзд тимчасовий, і планували повернутися додому, як тільки все трохи стабілізується. Тому покладались на норму міжнародного права стосовно податкового резидентства. Таким чином, я міг працювати віддалено як український підприємець, все ще сплачуючи податки в Україні.
Якщо ж ви вирішили переїхати на довший термін, є кілька варіантів організації діяльності в Чехії:
- Офіційне працевлаштування. Ця опція підійде тим, хто працює на компанію з офісом у Чехії, або ж тим, хто вирішив працювати на місцеву компанію. В цьому випадку працівник є повністю соціально захищеним.
- Підприємницька діяльність. Серед переваг — те, що ви можете продовжувати працювати на українську компанію (в деяких випадках потрібно користуватись послугами сторонніх компаній) або ж фрілансити. Також податкове навантаження нижче, ніж при офіційному працевлаштуванні. З недоліків — соціальна незахищеність, ряд обмежень та нюансів у веденні діяльності.
Як переїзд вплинув на роботу
Як я вже згадував, це була не перша поїздка до клієнта. Взагалі я прихильник того, що для ефективнішої роботи та комунікації у командах та із замовником варто хоча б раз (а краще більше, ніж раз) організувати офлайн-зустріч, щоб спільно попрацювати, а після — поспілкуватись на неробочі питання, дізнатись більше про людей, їхні традиції, культурні особливості та особистості. В ідеалі — організовувати такі зустрічі хоча б раз на рік.
У доковідні часи, в нас була чудова традиція кожні декілька місяців організовувати командну поїздку до Брно, а трохи згодом — приймати і зустрічати команду також і у Львові. Ця вся історія почалась ще навесні
Цього ж разу візит був інакшим, через війну було не до розваг. Але роботу та спілкування ніхто не скасовував.
Оскільки половина моєї команди та інші дотичні до нас команди знаходяться саме в Брно, після переїзду ми почали працювати з офісу двічі на тиждень. Мій переїзд став невеличким поштовхом і колеги почали в офіс частіше ходити.
Також я вирішив під час релокейту перейти на
Ми звикли з командою зідзвонюватись, якщо потрібно швидко вирішувати різного роду питання. Але робота в одному спейсі була в рази продуктивнішою. Так зійшлося, що ми якраз працювали над важливим проєктом, який потрібно було зробити «на вчора», тож мій переїзд допоміг трохи його пришвидшити.
Ще однією відмінністю від попередніх поїздок було розуміння, що в нас є час. Якщо ти їдеш у відрядження на
Винний погріб, в якому дозріває/зберігається вино та власне відбуваються дегустації
Цього разу ми розуміли, що в нас є точно кілька тижнів. Пабів та вечер не планували, бо вдома чекала сім’я, та й в умовах війни не до тус.
Але все ж кілька зустрічей з командою вдалось запланувати. Одна з них була у винарні одного з моїх колег. Це був ще один цікавий досвід спілкування з командою не про роботу (хоча і про неї теж) в зовсім неформальній атмосфері, можливість послухати цікаві історії та відчути трохи буденної чеської атмосфери за містом. До речі, рекомендую відвідати винарні в цьому регіоні, або ж, якщо пощастить, один з винних фестивалів.
Всі ці тижні ми також багато говорили про Україну. Було багато питань про нас, наші цінності, культуру, мову, політику, людей. Це була гарна нагода розповісти багато про нас, чому ми дуже далекі від росії, чому наша історія самобутня і, попри спроби її вкрасти, вона ніяк не дотична до росії. Ми часто ділилися культурними цікавинками, знаходили спільні та відмінні моменти в наших культурах і традиціях, порівнювали слова в наших мовах. Я мав нагоду допомогти вивчити колегам українські слова та виправити хибне вживання російської мови.
Mikulov Castle
Особливості проживання в Чехії
Громадський транспорт
Тут дуже добре налагоджена мережа маршрутів, з хабами для пересадки в кількох точках навколо центру міста. В основному транспорт курсує по виділених смугах, оминаючи затори. Тому зазвичай відхилень від встановленого графіка немає.
Є різні варіанти оплати за проїзд. Вигідніший, звісно ж, місячний абонемент. Можна просто оплачувати банківською карткою безконтактно протягом дня, а в кінці система автоматично підбере найвигіднішу комбінацію квитків (наприклад, якщо протягом дня зробили 6 поїздок по 20 крон, то замість 120 крон, система оплатить 100 крон — вартість добового квитка). Також є нічні маршрути, які курсують після опівночі з інтервалом в годину.
Транспортна інфраструктура
Місто має доволі добре продуману мережу доріг, а також внутрішню кільцеву дорогу. Відповідно, навантаження трафіком значно зменшується. Іще додам, що трафік у Брно спокійніший, водії зазвичай користуються правилом «застібки-блискавки», що значно полегшує ситуації в місцях звуження смуг. Якщо ви на авто, прогляньте Основні правила дорожнього руху в Чехії.
Власний досвід: в Чехії заборонений розворот на регульованому перехресті. І хоча ви не побачите жодного знаку про заборону розвороту, поліція з червоними мигалками радо все роз’яснить.
Покупки
На більшість харчових продуктів ви побачите такі ж цінники, як в Україні, але через курсову різниці CZK:UAH переважно виходить на 30% дорожче, це дуже приблизно. З одягом та електронікою ситуація подібна, хоча багато товарів є дешевшими.
Чехи справжні слевомани (sleva — знижка), тож часто в магазинах та супермаркетах можна побачити справді величезні знижки на певні товари. Це гарна нагода зробити невеликі запаси таких продуктів.
Ще в багатьох супермаркетах є можливість сканування товарів протягом покупки: це значно економить час, адже ви одразу скануєте та пакуєте товари, а на касі лише розраховуєтесь за них. Асортимент товарів дещо відрізняється від наших маркетів, проте в містах є також українські магазинчики, в яких можна знайти більшість необхідного, а іноді навіть замовити щось з України.
Tip: коли ви бачите на продуктах в магазині позначку ‘черствий’, не думайте, що вам намагаються впарити щось зіпсоване — все якраз навпаки, це свіженький продукт.
Нічне місто Брно з оглядового майданчика Altánek
Кафе та ресторани
Мабуть, кожен знає, що в Чехії хороше пиво. Цікаво, що в доковідні часи воно коштувало дешевше. Чеська кухня доволі смачна, але чомусь так склалося, що коли я в Брно, полюбляю вибратись в індійські ресторанчики. Цінники в закладах харчування приблизно такі ж, як в Україні, але внаслідок курсової різниці виходить приблизно в 1,4 раза дорожче.
Tip: в Чехії дуже популярні ланч-меню. Зазвичай вони діють з 11 до 15 години (в деяких закладах — навіть у вихідні дні), тож можна заощадити та за
120-150 крон смачно і ситно поїсти.
Замок Lednice
Що робити у вихідні
У Чехії дуже добре піклуються про історичні та природні пам’ятки — неважливо, чи це Прага, чи маленьке містечко або віддалене село. У великих містах є багато парків, цікавих музеїв, наукових центрів та інших закладів.
Поділюсь кількома цікавими місцями в Брно та його околицях.
- VIDA! — науковий центр з цікавими експозиціями. Не скажу, що наш трирічний син зрозумів зміст усіх з них, але оглянув кожну і точно був у захваті.
- Spilberk — розташований поблизу центру міста, має гарний парк навколо. З самого замку та оглядових майданчиків відкривається гарний краєвид міста в усі сторони. Рекомендую відвідувати ближче до заходу сонця.
- Technical Muzeum — доволі цікаве місце для прогулянки в негоду.
- Замок Lednice — гарне місце, щоб вирватись з міської метушні на весь день та прогулятись із сім’єю чи друзями.
- Mikulov Castle — маленьке старовинне містечко з замком на горі та затишними автентичними вуличками.
- Catherine cave — з малими дітьми сюди трохи зарано, але був там з колегами кілька років тому. Місце справді дуже гарне — окрім печер, є прогулянковий маршрут та цікаві локації.
Note: Загалом у Чехії є дуже багато цікавих місць, щоб провести час з сім’єю. Гугл-карти і туристичні сайти підкинуть вам багато цікавих варіантів
Note 2: Всі вказані місця (окрім печер) ми безперешкодно відвідували з коляскою для двійнят.
Note 3: Доволі часто в Чехії організовують цікаві пізнавальні заходи для дітей. Рекомендую відвідувати, навіть якщо вони чеською мовою.
Екскурсія для дітей на чеське телебачення у Брно
Медицина в Чехії
Медицина в Чехії повністю страхова. Страховка є частиною соціального пакету для працевлаштованих, проте її можна придбати також самостійно, орієнтовна вартість — 2500 крон в місяць. Вона покриває лікування практично будь-яких захворювань, включаючи важкі випадки.
Але за медикаменти від нежитю чи подібних легких захворювань зазвичай потрібно частково заплатити.
У Чехії майже неможливо купити ліки без рецепта, окрім вітамінів та невеликого переліку медикаментів. До того ж, рецепт має бути від чеського лікаря. Тому рекомендую мати свій запас ліків на будь-які випадки, або ж не зволікати з підписанням декларації з місцевим сімейним лікарем/ педіатром для консультації та отримання рецепта.
Зазвичай лікарі приймають в робочі дні з 8:00 до 15:00. В інший час потрібно звертатися у лікарні невідкладної медичної допомоги.
Вакцинація для немовлят є обов’язковою, а вакцинація деякими рекомендованими препаратами повністю покривається страховкою.
Свята і традиції
Чехія — одна з найбільш атеїстичних країн в Європі. Востаннє під час перепису населення у
Великдень, як і у нас, в Чехії святкують декілька днів. Також є традиційна великодня випічка — мазанець — яка є основною стравою недільного великоднього столу. Але основне традиційне святкування припадає на понеділок, коли хлопці від ранку до обіду б’ють дівчат плетеними вербовими прутиками, щоб були здоровими та омолоджувались. Дівчата ж дарують пасхальні подарунки або ж обливають хлопців водою, а в деяких регіонах після обіду йдуть теж шмагати хлопців вербою.
Цьогоріч багато українців святкували Великдень в Чехії. Це була також гарна нагода поділитися нашими традиціями. Багато перехожих були здивовані, що суботнього вечора зазвичай одна з вулиць в центрі міста була вщент заповнена людьми з традиційними великодніми кошиками, та що церковна церемонія відбувається на вулиці. Для нас це був перший Великдень не вдома, але в той вечір атмосфера навколо була надзвичайно рідна, ніби ми в Україні.
Tip: якщо плануєте святкувати Великдень чи інші свята у Чехії, заздалегідь купіть все необхідне в українських магазинах. В останній тиждень знайти деякі необхідні товари ще той челендж, адже в звичайних чеських магазинах їх просто немає.
Освячення великодніх кошиків у Брно, субота, 23.04.2022
Освячення великодніх кошиків у Брно, субота, 23.04.2022
IT в Чехії
Як і в багатьох інших країнах, ІТ-галузь стрімко розвивається в Чехії. Маючи хороші технічні ВНЗ у Празі, Брно та кількох інших великих містах, країна приваблює великі продуктові компанії та заохочує відкривати тут свої розробницькі офіси. Серед них — Oracle, Amazon, Avast, Cisco, Expedia, IBM, Solarwinds, Microsoft, Red Hat та інші. Також є дуже багато аутсорс-компаній, проте, на відміну від України, їх частка не є панівною.
Як і в Україні, ІТ-спеціалісти отримують вищий дохід, ніж середньостатистична зарплата в інших спеціальностях.
Також варто зазначити, що багато працівників ІТ-сфери в Чехії — іноземці. Лише в командах, про які я знаю, є українці, серби, португальці, румуни, болгари. Окремо додам про словаків — їх, мабуть, найбільше після чехів. Їхні мови дуже схожі, тож проблем в комунікації немає. Ще звернув увагу, що чехи частенько підколюють словаків та навпаки, just for fun :)
У Чехії є по декілька технічних вишів у Празі та Брно, також є і виші і в менших містах. Саме вони займаються підготовкою майбутніх ІТ-спеціалістів. За формою навчання вони мають деякі відмінності.
От, наприклад, в Університеті Масарика студент має можливість самостійно обирати предмети для вивчення в межах навчального курсу. Головне — закрити необхідну кількість кредитів для обраної спеціальності. Це також дає можливість обрати кілька спеціальностей, і спільні предмети будуть закривати кредити для усіх напрямків, проте дипломну роботу все ж доведеться писати для кожного індивідуально.
У випускників вишів також є можливість обирати, коли складати фінальні іспити: одразу після закінчення навчання (травень/ червень) або ж у вересні, якщо потрібно ще декілька місяців на підготовку.
Парад вишиванок у Брно. На жаль не всім вдалось знайти вишиванку, але українці приходили з прапорами, стрічками та банерами на підтримку України
Українці в Чехії
Станом на 2021 рік, українці є найбільшою національною меншиною в Чехії — близько 30% від загального числа іноземців (це офіційна цифра, реальна ж може бути і вищою).
Українці в Чехії не лише інтегруються в чеське середовище, але і разом з тим дуже активно піклуються і підтримують українську автентичність, проводять традиційні культурні заходи.
Зі свого досвіду скажу, що чехи, принаймні точно в Брно, дуже відкриті і охочі дізнатись більше про Україну, її культуру та традиції, тож різного роду ініціативи та заходи дуже позитивно сприймаються місцевими.
Ми вільно спілкувались з іноземцями англійською. Були випадки, коли вони, почувши українську в розмові, одразу запитували, звідки ми, і розмова зав’язувалась на кільканадцять хвилин. Одні поляки попросили говорити до них українською, тому що вони хочуть більше чути і розуміти її. І я вам скажу, в той момент у моєму мозку робилось щось неконтрольоване, тому що я починав говорити українською, потім, розуміючи, що їм важко зрозуміти, автоматично переходив на польську або англійську, а вони повертали мене назад на українську. Оця відкритість європейців і бажання краще пізнати Україну справді надихає більше і більше ділитись.
Але була й інша сторона медалі, на жаль. Гуляючи містом або якщо виїжджали за місто, найчастіше від українців чули російську мову. Це засмучувало, тому що іноземці намагаються пізнавати Україну, а російська мова — точно не частина нашої автентичності. Хоча кілька разів чули, як люди спілкувались українською поруч, і було якесь миттєве розуміння, що вони перейшли на українську нещодавно. В багатьох випадках їхня мова, можливо, була навіть більш українська, ніж моя. Такі моменти емоційно надихали.
Ми з сім’єю приєдналися до святкування Дня вишиванки у Брно. До речі, багато місцевих зупиняли нас та запитували, що це за вбрання. Думаю, тепер вишиванка є ще одним візуальним ідентифікатором України та наших традицій
Стосовно чеської мови — якщо є бажання та необхідність, вивчити її не буде складно, особливо якщо ви інтегровані в середовище.
Власний досвід: якщо вирішили вивчити чеську, попросіть колег та друзів спілкуватись саме нею, це значно пришвидшить процес вивчення мови. Я мови не вчив: англійська + українська з польською закривала більшість потреб. Але після кількох тижнів розумів вже значну частину чеських балачок.
Поділюсь посиланнями на декілька ініціатив/організацій в Брно:
— Консульство України в Брно.
— Українці в Брно та Моравії — організовують українські культурні заходи.
— Український культурно-освітній центр — тут діє українська школа для діток.
— Греко-католицька парафія Брно.
Останній ранок у нашому тимчасовому домі в Брно
Коротко про головне
Як на мене, Чехія справді цікавий напрямок, якщо ви плануєте переїзд. З основних переваг: ментальна схожість, менший мовний бар’єр, чимала українська діаспора та відкритість чехів до інтеграції з українцями. В країні добре розвинені інфраструктура, громадський транспорт, соціальні сфери та захист громадян.
Але все ж, будьте готові стикнутися і з певними складнощами. В кожному суспільстві є різні люди з різним баченням, та й російська пропаганда теж працює проти нас і в Чехії. Мова хоча й схожа, але все ж потребує часу та зусиль, щоб її опанувати.
Медицина там якісна, але в певних ситуаціях потрібно чекати днями, а то й тижнями на ті чи інші процедури, які в Україні зазвичай швидко вирішуються. Пам’ятайте про ліки, беріть з собою або ж будьте готові спершу піти до лікаря за рецептом.
І не забувайте, що ті, хто зараз перебуває за кордоном, є обличчям України і всього нашого суспільства. Іноземці зараз як ніколи відкриті, щоб пізнавати Україну, її культуру й традиції. І дуже важливо це розуміти та підтримувати.
Для нас це був цікавий досвід, і Чехія справді цікава країна і потенційно гарний вибір для релокейту. Але наша подорож наразі завершилась, і ми повернулись в Україну.
Тому що вдома завжди краще ;)
Наостанок, ще корисні посилання:
Найкращі коментарі пропустити