Прокрастинація у працівників: чому так відбувається і як з нею боротися
Мені потрібне натхнення для роботи! Хапаюся за всі таски і не можу дати раду з жодною. А сьогодні і взагалі настільки ліньки працювати. Якщо вам знайоме хоча б одне із цих відчуттів, то у вас прокрастинація. Спочатку ви просто відкладаєте справи на наступний день, але з часом це може перетворитися у звичку і викликати проблеми.
Давайте розбиратися, що ж таке прокрастинація і як правильно з нею боротися.
Прокрастинація — це перекладання на потім (з лат. «перенесення на наступний день»). Сьогодні цей термін означає ситуацію, коли ви обіцяєте собі або іншим щось зробити, але перекладаєте це спочатку на завтра, потім на післязавтра, і так триває доволі довго. Прокрастинацію часто супроводжує почуття провини, а іноді навіть сорому.
Як пише психолог Анна Шийчук, прокрастинація — це наша ширма перед певними почуттями.
Але щоб не бути голослівними і надто теоретичними, ми провели опитування серед наших працівників. Ми запитали, як часто вони прокрастинують і як борються з цим. Анкета, звісно, була анонімна, тому за чесність результатів не переймаємось.
Лише 9% відповіли, що зовсім не прокрастинують, 36% майже не відкладають справи. 45% — інколи помічали за собою таке, а 9% помічали доволі часто.
І кілька коментарів, які нам залишили.
«Ніколи не відкладаю на потім. Дико нервую, якщо не встигаю і доводиться відкладати те, що запланувала на сьогодні. Оскільки час для мене — найцінніший ресурс, а я людина жадібна, то кожного разу, коли треба щось відкласти, я уявляю, як воно зростає в часовій ціні, і мені шкода тих витрат. Мені комфортно зробити все нудне і неприємне одразу, а тоді залишити найприємніше на кінець дня. Неприємні задачі — теж частина життя, вони приносять задоволення, якщо закриваєш їх швиденько і ефективно».
«Відчуття наче нема ресурсу щось робити або відкладаю, коли справа ну дуже неприємна для виконання».
«Коли працюєш на
«Часом не знаєш, з чого почати, або за що братись, складаю список термінових тасок і довготривалих, довготривалі ділю на маленькі і сідаю їх робити».
«Тільки через те, що бачу, що продуктивність падає і результат буде не якісний».
«Стараюся не відкладати, але буває. Причинами найчастіше є втома, з початку війни часто це апатія і небажання чогось робити в певний момент, або загалом».
«Бувають екстрені ситуації, які треба вирішити вже зараз і тоді попереджую пм-а і команду, що маю відійти, і доводиться відволікатись від роботи. Те, що не встигаю зробити за один день, роблю на наступний і стараюсь на наступний день зробити все заплановане».
«Можу відкласти щось менш важливе та нагальне, коли є більш приоритетні задачі або маю натхнення для іншого. Для певних рутинних справ або важливих, проте не нагальних, створюю нагадування та додаю в ту ду ліст».
А наша HR менеджерка Любов Вовк розповіла, як компанія допомагає працівникам боротися із прокрастинацією і бути продуктивнішими. Ділимось корисними порадами.
Як зрозуміти, що я прокрастиную, що це відбувається:
- Коли ви себе ловите на тому, що відкладаєте завдання з дня на день
- Коли є думки щось зробити, досягти (пройти курси, почати бігати, правильно харчуватись) і це як світла мрія — одного дня я почну це робити, я це зроблю. Але без визначеного часу старту, готовності розпочати діяльність, а значить докласти певних зусиль і таки зробити це.
Що з цим робити?
Спробувати проаналізувати, в чому причина небажання щось виконувати. Що саме заважає? Брак знань чи інформації, страх чи тривалість виконання.
Для уникнення прокрастинації у компанії ми практикуємо дейліки. Таким чином кожен знає, що відбувається у команді і може заручитися підтримкою колег.
Також важливо постійно комунікувати з командою. Наші менеджери практикують щомісячні one-on-ones. Тому, якщо є якісь затримки чи прокрастинування, завжди можна допомогти їх вирішити.
А як у вас із відкладанням справ на потім? Часто практикуєте?
22 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів