Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Прокрастинація у працівників: чому так відбувається і як з нею боротися

Мені потрібне натхнення для роботи! Хапаюся за всі таски і не можу дати раду з жодною. А сьогодні і взагалі настільки ліньки працювати. Якщо вам знайоме хоча б одне із цих відчуттів, то у вас прокрастинація. Спочатку ви просто відкладаєте справи на наступний день, але з часом це може перетворитися у звичку і викликати проблеми.

Давайте розбиратися, що ж таке прокрастинація і як правильно з нею боротися.

Прокрастинація — це перекладання на потім (з лат. «перенесення на наступний день»). Сьогодні цей термін означає ситуацію, коли ви обіцяєте собі або іншим щось зробити, але перекладаєте це спочатку на завтра, потім на післязавтра, і так триває доволі довго. Прокрастинацію часто супроводжує почуття провини, а іноді навіть сорому.

Як пише психолог Анна Шийчук, прокрастинація — це наша ширма перед певними почуттями.

Але щоб не бути голослівними і надто теоретичними, ми провели опитування серед наших працівників. Ми запитали, як часто вони прокрастинують і як борються з цим. Анкета, звісно, була анонімна, тому за чесність результатів не переймаємось.

Лише 9% відповіли, що зовсім не прокрастинують, 36% майже не відкладають справи. 45% — інколи помічали за собою таке, а 9% помічали доволі часто.

І кілька коментарів, які нам залишили.

«Ніколи не відкладаю на потім. Дико нервую, якщо не встигаю і доводиться відкладати те, що запланувала на сьогодні. Оскільки час для мене — найцінніший ресурс, а я людина жадібна, то кожного разу, коли треба щось відкласти, я уявляю, як воно зростає в часовій ціні, і мені шкода тих витрат. Мені комфортно зробити все нудне і неприємне одразу, а тоді залишити найприємніше на кінець дня. Неприємні задачі — теж частина життя, вони приносять задоволення, якщо закриваєш їх швиденько і ефективно».

«Відчуття наче нема ресурсу щось робити або відкладаю, коли справа ну дуже неприємна для виконання».

«Коли працюєш на 2-х проектах одночасно, маєш дейлікі, стенд-апи з клієнтом, переписки і т.д. — інколи банально вже не лишається сил щось доробити сьогодні».

«Часом не знаєш, з чого почати, або за що братись, складаю список термінових тасок і довготривалих, довготривалі ділю на маленькі і сідаю їх робити».

«Тільки через те, що бачу, що продуктивність падає і результат буде не якісний».

«Стараюся не відкладати, але буває. Причинами найчастіше є втома, з початку війни часто це апатія і небажання чогось робити в певний момент, або загалом».

«Бувають екстрені ситуації, які треба вирішити вже зараз і тоді попереджую пм-а і команду, що маю відійти, і доводиться відволікатись від роботи. Те, що не встигаю зробити за один день, роблю на наступний і стараюсь на наступний день зробити все заплановане».

«Можу відкласти щось менш важливе та нагальне, коли є більш приоритетні задачі або маю натхнення для іншого. Для певних рутинних справ або важливих, проте не нагальних, створюю нагадування та додаю в ту ду ліст».

А наша HR менеджерка Любов Вовк розповіла, як компанія допомагає працівникам боротися із прокрастинацією і бути продуктивнішими. Ділимось корисними порадами.

Як зрозуміти, що я прокрастиную, що це відбувається:

  • Коли ви себе ловите на тому, що відкладаєте завдання з дня на день
  • Коли є думки щось зробити, досягти (пройти курси, почати бігати, правильно харчуватись) і це як світла мрія — одного дня я почну це робити, я це зроблю. Але без визначеного часу старту, готовності розпочати діяльність, а значить докласти певних зусиль і таки зробити це.

Що з цим робити?

Спробувати проаналізувати, в чому причина небажання щось виконувати. Що саме заважає? Брак знань чи інформації, страх чи тривалість виконання.

Для уникнення прокрастинації у компанії ми практикуємо дейліки. Таким чином кожен знає, що відбувається у команді і може заручитися підтримкою колег.

Також важливо постійно комунікувати з командою. Наші менеджери практикують щомісячні one-on-ones. Тому, якщо є якісь затримки чи прокрастинування, завжди можна допомогти їх вирішити.

А як у вас із відкладанням справ на потім? Часто практикуєте?



👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Прокрастинація — це перекладання на потім (з лат. «перенесення на наступний день»). Сьогодні цей термін означає ситуацію, коли ви обіцяєте собі або іншим щось зробити, але перекладаєте це спочатку на завтра, потім на післязавтра, і так триває доволі довго. Прокрастинацію часто супроводжує почуття провини, а іноді навіть сорому.

Прокрастинація це один з видів з уникнення роботи.
Відкласти на завтра — це не прокрастинація.
Раптово змінити приорітети, та вимити підлогу замість таски — ось це прокрастинація.

По перше її не треба лікувати. Вона вторинна. Якщо вона викликана лінню — то це спрацював запобіжний механізм у психіці.
По друге прокрастинація є продовженням глибоких невротичних розладів — ось з ними і треба працювати.

Слушні зауваження. Хоча відкладання на завтра теж може бути викликано вже наявною прокрастинацією, це не є її визначальною рисою.

прокрастинація є продовженням глибоких невротичних розладів — ось з ними і треба працювати

Абсолютно точно, це і є суть проблеми. І саме цього слона не побачив автор посту, видавши натомість архігеніальне

Для уникнення прокрастинації у компанії ми практикуємо дейліки.

«Не спіши, а то ще встигнеш» ©

як з нею боротися

Навіщо? о_О

Максима Дорофеева послушайте. Или почитайте. Не встречал еще того, кто бы раскрыл тему лучше чем он.

він же руснявий гній, котрий лупиться по деснам з гобліним пучковим. гарні у вас рекомендації, пане

Є такий маніпулятивний вислів — «не відкладуй на завтра те, що можна зробити сьогодні»
Значно краще він виглядає без «не»
Завжди відкладай. Краще трохи помєдєтіруй.
Ранок вечора мудріший. Хто спішить той людей смішить. А кого змушують поспішати — того розводять на роботу без компенсації в умовах стресу — а це зовсім не гарно.

Не відкладай на завтра те, чого можна взагалі не робити!

Ще є про 10 коробок. Принесли завдання — поклади його у першу. На завтра — поклади у другу. І так до тих пір — доки хтось не запитає про його виконання. Тоді знову поклади до першої. Завдання у першій виконуй послідовно, у порядку черги, старанно, з любов ю...

Для уникнення прокрастинації у компанії ми практикуємо дейліки.

Навіть з щоденними зустрічами можна спокійно прокрастинувати.

Маю комфортний ритм роботи. Якщо із-за бажань менеджерів доводиться активніше працювати день то вважаю за розминку й повертаюсь у комфортний ритм вже наступного дня.

Якщо доводиться активніше працювати два дні поспіль то на третій вже прокрастиную попри усі зустрічі.

Хотів написати змістовний коментар, але поки вирішив відкласти цю справу.

Не треба боротися із прокрастинацією! Навпаки — це корисний запобіжник, який рятує нас від безглуздих зусиль.
Якщо мені дуже не хочеться щось робити — я відкладаю. Мені відразу става легше — і це чудовий час, щоб подумати «чому?».
Причини можуть бути дуже різні — але основа в тому, що мозок вже проаналізував можливі варіанти — і зрозумів, що жоден з них не вартий змарнованих зусиль!
Одна з перших причин (для мене) — я не розумію, що потрібно зробити. Тобто не можу уявити кінцевий результат. Пам’ятаєте «шість червоних перпендикулярних ліній»? В ІТ дуже багато таких завдань: «Піди туди — не знаю куди, принеси те — не знаю що». Мозок розуміє що що б ти не зробив — буде «не те», то навіщо напружуватися?
Друга причина: добре не вийде. Тут ми чудово уявляємо як має працювати система в ідеалі. Ось тільки між цим ідеалом та чужим говнокодом зараз — прірва, яку не можна перескочити. І в будь-якому випадку ти будеш винен: або не зробив, або зробив, але витратив дуже багато часу.
Третя причина: це нікому не треба. Мозок пам’ятає як місяць тому тебе просили терміново зробити такий самий звіт. Його розсилають поштою щомісяця щоб показати що щось там росте — і всім на це загалом похер. Ти чудово розумієш, що замість цілого дня збирати дані можна просто взяти минулий звіт, додати «від балди» 10% і всім буде похер.
Четверта причина: ніхто не хоче це робити. І саме тобі віддали це завдання — тому що інші «відмазалися», що у них є щось термінове. Покрити юніт тестами чужий код? Ну, звичайно, це корисно — от нехай хтось (ти!) і займеться.
П’ята причина: ти знаєш правильну відповідь. Тобі кажуть зробити програму щоб циклами підсумовувати числа в прогресії. Ти кажеш: ось проста формула і за нею відповідь Х, але це нікого не цікавить — адже завдання в тому, щоб написати програму!
Шоста причина: просто нудно. Ти вже робив 100500 таких завдань і клепати форму 100501 тобі не додасть ні радості ні досвіду.
Можна наводити сотні таких прикладів, але факт однозначний — прокрастинація говорить тобі: «Стоп! Ти витрачаєш дорогоцінний час на марну тобі херню!».
Натомість краще витрачати цей час на «подумати»:
— Як взагалі не робити це завдання (спихнути на когось, відкласти на «ніколи» тощо)?
— Як зробити це завдання «на відвали»: поставити милицю чи результат «від балди» — якщо це все одно нікому не треба?
— Як перестати витрачати час на те, що не дає жодної віддачі (ні матеріальної, ні навіть моральної)?
Хочете боротися із прокрастинацією? Просто витратите цей час на перегляд вакансій, на зачісування свого резюме, на наповнення свого потрфоліо, на написання ІТ статей на ДОУ — все, що може посунути вас вперед з мілини, на якій ви застрягли.

Ти вже робив 100500 таких завдань і клепати форму 100501 тобі не додасть ні радості ні досвіду.

Підтримую, хочу додати. На мою думку, постійне повторювання таки необхідне. Я гадаю, що мозок постійно забуває все. Особливо те, що рідко трапляється. Або те, що вирішили не повторювати з причини: якщо вже у мозку, то ніколи звідти не зітреться.
На мою думку — воно таки забувається. І ось ще одна причина: якщо підсвідомо ви в чому з цього завдання 100500 невпевнені — вам не буде хотітися його виконувати. То напішіть скрипт — хай він виконає.

А ще прокрастинація — це страх білого листу. Створив проект — і там дуже багато всього потенційного... Як таке з являється — треба обмежити поле дій. Навіть визначити одну змінну буде важко — але це й буде — обмеження. І визначення. Перехід ідеї із квантового стану до стану матеріального.

Не треба боротися із прокрастинацією! Навпаки — це корисний запобіжник, який рятує нас від безглуздих зусиль.

Ахахаха, лол, нет. Бессознательное может только работать здесь и сейчас и посмотреть в завтрашний день неспособно.

Одна з перших причин (для мене) — я не розумію, що потрібно зробити. Тобто не можу уявити кінцевий результат

Т.е. не можешь спросить, уточнить, обсудить, проэкспериментировать. Это отсутствие скилла и синьорности.

Шоста причина: просто нудно.

Ахахаха, знаешь что делать, мозги не включаются, но теперь просто нудно.

Остальные причины — просто нытье.

Хочете боротися із прокрастинацією? Просто витратите цей час на перегляд вакансій, на зачісування свого резюме, на наповнення свого потрфоліо, на написання ІТ статей на ДОУ — все, що може посунути вас вперед з мілини, на якій ви застрягли.

А потом придет злобный дядя дедлайн и привет бессонные ночи

Ахахалол, жертва FOMO нахваливает свое болото))

Ты хоть в курсе что значит этот акроним, лалка?

Некоторым от прокрастинации действительно нужен погонщик!
Который будет следить что бы не отвлекался и напоминать:
Если тебе скучно — то на работе тебе платят не за то, что бы было весело!
Если тебе что-то не нравится — то это просто нытье!
Если не знаешь что или как делать — значит это отсутствие скила и синьорности!
Въебывай быстее — а то придет дедлайн и придется овертаймить по-ночам.
Уважающий себя человек конечно сразу пошлет такого начальника, но некоторым нравиться чувствовать себя рабами.
Возможно даже есть такие терпилы, которые сами преползают на коленях и говорят «я сегодня опять прокрастинировал — накажи меня, господин»!

Щось таке робити — це змінювати свою долю. Інколи змінювати свою долю не дуже хочеться. Тому з являється цілій потяг різного роду невідкладних справ.

Що з цим робити?

все просто — платити працівникам вище ринку і не завищувати об’єм завдань.
а хто буде сачкувати в таких умовах — за борт.

платити працівникам вище ринку і не завищувати об’єм завдань.
а хто буде сачкувати в таких умовах — за борт.

Не всі клієнти готові платити вище ринку => не всі компанії готові платити вище ринку.
Тут як з машинами, є преміум, є ціна/якісь, а є китайські копії.
І всюди треба людей)

Вища оплата не гарантує вищу продуктивність людей, бо продуктивність залежить від ще 100500 факторів окрім оплати

Підписатись на коментарі