×

Що варто запозичити з бізнес-культури Норвегії

Привіт! Мене звати Юля. Я Communication & Employer Brand Manager в Норвезькій ІТ-компанії Itera.

Сьогодні Норвегія є однією з найбільш інноваційних і технологічно привабливих країн. Цікавість до країни, її цінностей, культури та людей підштовхнула мене глибше дослідити цю тему. І в цій статті я поділюся досвідом та враженнями моїми та моїх колег від співпраці з норвезькими компаніями та спробую пояснити, в чому унікальність норвезького бізнес-середовища.

Цей допис буде цікавим та корисним для ІТ-фахівців та компаній, які в процесі перегляду підходів до корпоративної культури, комунікацій та cross-cultural collaboration.

Чому я вирішила написати цю статтю

Часом згадую перший робочий день в одній з попередніх компаній. HR показала мені робоче місце, дала підписати договір і папери для банку. Наступного разу я побачила її за місяць, коли прийшла сказати, що звільняюсь. Тоді мене переконали залишитися додатковою сумою за заробітної плати.

Я тоді була зовсім недосвідченою і не знала, що існують компанії з відкритою корпоративною культурою, де твій вклад і думку поважають, де ти маєш можливості постійно вчитися і розвиватися професійно.

Згадайте свій досвід, чому ви йшли чи залишалися в компаніях, — невже лише через фінансові аспекти? Здавалося б, наведений мною приклад вже радше артефакт минулого, зараз працедавці більше дбають про працівників і свою репутацію.

Про привабливість норвезьких компаній

Ймовірно, ви чули про різні бізнес-культури, наприклад, широко відому культуру стартапів чи сімейну. Скандинавська ж бізнес-культура стоїть окремо і все ще маловідома в широкому значенні.

Скандинавські компанії вважаються найбільш сприятливими для бізнесу компаній-працедавців, орієнтованими на інновації. Окрім того, за даними World Happiness Report, Норвегія входить до десятки (рейтинг 7.365) найщасливіших країн світу.

Що ж робить Норвегію такою особливою для ділових взаємин? Щоб знайти відповідь, треба зрозуміти цінності та культуру самих норвежців. Забігаючи наперед, скажу, що вони поділяють базові та життєво важливі цінності. Можна сказати, що це і є секретом їхньої унікальності, який робить їх несхожими на інших.

За даними дослідження Deloitte, коли справа доходить до рівня задоволеності працівників, лідирують рівність, баланс між роботою та особистим життям і, зрештою, корпоративна культура.

Відмінності норвезького бізнес-середовища

Найперше, що вирізняє норвезьке бізнес-середовище — це культура відкритості та рівноправності. На практиці це проявляється в повазі до співрозмовника, незалежно від віку, досвіду чи позиції. Норвежці відкриті до діалогу, завжди готові обговорити варіанти та продуктивні ідеї.

Рівність означає також рівні можливості для особистого та професійного зростання, незважаючи на кількість років в компанії та попередній досвід. Наприклад, співробітникам пропонуються комплексний план розвитку компетенції та інвестують в своїх людей.

Неважливо, хто ви, скільки вам років і який у вас попередній досвід, має значення лише ваш професійний внесок та бажання розвиватися.

Коли я обрала гроші замість розвиватися в професії, я спіймала себе на думці, що за 5 років не лише втратила інтерес до роботи, а й не мала жодного бажання чи мотивації зробити extra efforts для самої себе.

Гнучкість і автономія. Співробітники Норвезьких компаній зазвичай мають велику автономію та незалежність. Якщо ви наймаєте професіоналів і даєте їм свободу в роботі та ставитеся до них з довірою, їхнє ставлення буде відповідним.

Норвезькі компанії відрізняються гнучкістю робочого графіка та чітким балансом між роботою й особистим життям. Зазвичай норвежці працюють 38 годин на тиждень, а сімейний та особистий добробут є пріоритетом.

Середня фактична кількість робочих годин на тиждень у Норвегії з 2011 по 2021 рік

Чесність і прозорість. Норвежці відомі своїм чесним і відвертим характером, такий підхід допомагає створити відкрите середовище, де працівникам зручно ділитися своїми думками і вони знають, що це буде цінуватися.

Ієрархія. Норвезькі компанії менш формальні, а бізнес характеризується пласкою структурою та низькою ієрархією. На практиці це означає, що вам не обов’язково мати прямого начальника, якому ви повинні підпорядковуватися. В ІТ часто можна зустріти проєкти, де інженери працюють безпосередньо з представниками клієнтів і звітують безпосередньо перед ними.

У такої структури є свої переваги та недоліки. Серед переваг: працівник має більше свободи, а самі компанії більш орієнтовані на людей. Така модель зменшує мікроменеджмент.

Кожен має право надати відгук своєму менеджеру, команді клієнтів або іншим колегам. Є інструменти для регулярного збору зворотного зв’язку та рівня задоволеності й залученості, що дає змогу виявити сильні та слабкі сторони з точки зору управління людьми і продуктивності.

А з недоліків — іноді виникає нерозуміння, де починається і закінчується ваша відповідальність. Може виникнути ситуація, коли всі роблять все і ніхто не відповідає за кінцевий результат. Але це — найгірший сценарій.

Загалом, усієї члени команди мають бути залучені у процес визначення рамок та цілей роботи та розподілу обов’язків всередині. Коли все заздалегідь обговорено та пропрацьовано, усі в команді знають свою ділянку роботи і зону відповідальності.

Лідерство. Норвезькі компанії відрізняються лояльними працівниками та високим ступенем креативності. Однією з причин цього є специфічний стиль керівництва, який передбачає делегування повноважень і відповідальності працівникам, а також схильність до пошуку консенсусу.

Норвезькі лідери часто виступають радше як тренери для своїх співробітників, хоча й мусять зберігати фокус на далекоглядності та реалістичності дотримання робочих процесів.

Культура feedback. Окремої уваги заслуговує культура фідбеків. Ви повинні бути в курсі принципів спілкування, щоб прочитати та зрозуміти фідбек. Зазвичай це не так очевидно і не обов’язково означає саме те, про що йдеться.

В українській бізнес-культурі, втім, як і в американській, вітається прямий фідбек — прямі запитання, критика, загалом ставлення «кажу те, що думаю». Для норвезьких компаній характерна непряма комунікація без чітких вказівок, критики чи побажань зробити щось інакше.

Тож, фідбеки норвежців потрібно буквально читати між рядків, щоб зрозуміти, що тобі тільки що сказали і що далі з цим робити. Звичайно, конкретика присутня, але часто, якщо це критика чи побажання переробити — це буде завуальовано і може скластися хибне враження, що все чудово і вам нічого не потрібно змінювати.

Свої фідбеки норвежці завжди починають з визнання твоєї роботи та вдячності. Навіть якщо фідбек негативний, то він буде написаний культурно, з повагою та рекомендаціями в тій частині, де тобі потрібно пропрацювати свої помилки чи упущення.

Головне тут пам’ятати — ви ніколи не отримаєте прямих рекомендацій чи інструкцій, що вам робити і як покращити свою роботу, а радше пропозиції.

Джерело: Thesocialguidebook.no

Dos and Don’ts

Одна з найпоширеніших помилок людей, не знайомих з норвезькою бізнес-культурою та менталітетом полягає в тому, що вони вважають, що всі скандинави однакові. А отже мають ті самі цінності й традиції. Звичайно, у них є спільна історія, вони живуть в одній частині світу, але вони все одно різні.

Поважайте їхній простір і час, не будьте нав’язливими та дратівливими. Якщо є потреба у зворотному зв’язку чи відповіді на ваш запит, просто попросіть. Якщо вам не дають відповіді, це означає, що людині просто поки що немає чого вам сказати.

Норвежці мають так званий Закон Jante, який говорить: «Ви не повинні вважати себе кращими за нас», і навпаки: «Ми не думаємо, що ми кращі за вас».

А от що варто робити, щоб «розтопили лід», так це вивчити кілька найпоширеніших фраз норвезькою. Навіть просте «тюсен так» (норв. «tusen takk», в перекладі «дуже дякую») допоможе скоротити шлях до порозуміння з норвежцем.

Не бійтеся говорити про свої ідеї, висловлювати свою думку, давати свої фідбеки. Не соромтеся і просити додаткових пояснень, якщо щось незрозуміло. Будьте щирими та відкритими.

Що почитати/ подивитися

Щоб трохи більше зрозуміти норвежців та їхній менталітет, раджу подивитися серіал «Lilyhammer». Тут напрочуд правдиво та іронічно показано буденне життя іноземця у маленькому норвезькому містечку.

Медіаресурс The social guidebook в іронічній формі та з ілюстраціями пояснює «how it works for Norwegians».

А якщо ж ви хочете сильніше заглибитися в це питання, раджу почитати Karin Ellis «Working with Norwegians». Тут є поради, як впоратися з труднощами в робочих питаннях, як-от відсутність ясності, яка часто поєднується з недостатнім контролем і зворотним зв’язком.

Зараз все більше працівників шукають проєкти з додатковим смислом і компанії, чиї цінності й підходи поділяють. Можливо, норвезький підхід до співробітників і бізнес-культури підійде комусь із вас.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
За даними дослідження Deloitte, коли справа доходить до рівня задоволеності працівників, лідирують рівність, баланс між роботою та особистим життям і, зрештою, корпоративна культура.

На діаграмі гроші на 3 місці, 2 місце це навчання/розвиток які теж найбільш повязані з грошима.

Можливо, норвезький підхід до співробітників і бізнес-культури підійде комусь із вас.

ІМХО, бізнес культура не існує сама по собі а лише як відображення суспільства. Тому очікувати що українець чи американець буде працювати як норвежець це як чекати від кота що він буде поводитись як собака.

Бо коли в тебе соціальний захист від держави, іпотека під % як інфляція і місячним платнжем меншим за оренду то і спішити нема куди. Звідси і йде work/life balance.
А коли в тебе іпотека під 25% (і то хз чи ФОПу дадуть), соцзахисту 0 і ти живеш планами максимум на 1-2 роки то про який баланс може йти мова, треба хапати вже й зараз поки є.

Довелося у вас попрацювати, на жаль. Скажіть, ви досі не виплачуєте компенсацію працівникам, які у ЗСУ? а тільки «зберігаєте робоче місце»?

Доброго дня.
З перших днів повномасштабного вторгнення, враховуючи наші можливості, ми сформували пропозицію і повідомили офіційно — всі, хто долучився до лав ЗСУ та ТрО отримують 100% компенсації заробітної плати за перший місяць, та 50%, починаючи з другого місяця. І до моменту повернення. І, звичайно, робоче місце також зберігається за працівником.
Ми тримаємо контакт з членами нашої команди та будемо підтримувати їх до нашої перемоги.

Що помітив, від них недопросишся негативного фідбеку. І це може бути проблема, тому що набагато важче коригувати, куди і як рухається проект. Зате все дуже м’яко та ввічливо. Що є то є.

вже не перший рік працюю зі шведами, бачу багато спільного з норвежцямии, але воно і не дивно 🙂

Автор ну Дуже м’яко пише про Норвегію і «корпоративну культуру», Норвезькій бізнес а саме «культура» відносин побудована на як би сказати корректніше, ми хочемо робимо, не хочемо нас ніхто і ніколи не змотивуе, це стосункі «ліваків» які працюють на волонтерських засадах з вимогою великих заробітніх плат.

Автор, скажіть будь ласка скільки років ви прожили в Норвегії? Не знайшов у статті

Нажаль, жити в Норвегії не пощастило, проте провела там достатньо часу.

Хмм... Здається цей самий Янтельовен згадувати достить непристойно, це як заїжджений стереотип з скоріше негативним відтінком.

Можна ще підписатися на Magnus Carlsen www.instagram.com/magnus_carlsen.
Найбільш кульний норвежець сучасності. www.youtube.com/watch?v=WjEmquJhSas

Захоплювався ним ще з тих часів, коли він був хлопчиком одного зі мною віку :)

Є книга The Culture Map на цю тему цікава

techukraine.org/...​/2019/12/cultural-map.png

Ми на Францію досить схожі по багатьом ознакам, особливо ієрархічність і директивність фідбеку, а ось Наприклад Нідерланди на скріні

Фільму «Lilyhammer» не досить?

Досить для чого?

В некоторых Скандинавских компаниях есть пятничные Beer-митинги.
Очень даже прикольный тимбилдинг такой)

Норвегія — класична стара європейська соцдемія з лівацьким ухилом на welfare-state і відповідними наслідками в бізнес-відносинах, коли бізнес-культура крутиться не навколо бізнесу, а навколо того щоб когось ненароком морально не згвалтувати на грунті нерівності

А стаття взагалі якась взаємовиключна, а часом і зовсім

Норвежці відомі своїм чесним і відвертим характером

з іншого боку

фідбеки норвежців потрібно буквально читати між рядків

і ні, в американців прямий фідбек не вітається, прямий фідбек на роботі — пряма дорога стати arrogant і незабаром спакувати речі. Якщо чесно то і стереотип про чесність і прямоту в українському бізнес-середовищі — повний нонсенс, це скоріше ознака інфантильного суспільства

таке штось, загалом хороші європейські речі про загалом хороших європейців в старій хорошій європі

В чому сенс якось приховувати свою думку, а не прямо сказати що круто, а що варто покращити? Зрозуміло що треба підбирати слова, але все ж

Ну це не приховування, це цілком прямий фідбек просто іншими фразами, які цілком однозначні у них, і по іншому не можна коли з людьми працювати треба не один рік.

Якщо американець не скаже тобі що ти щось зробив fantastic чи awesome — це як мінімум missed expectation. Сказали its ok — вважай не варто було показувати це на очі.

Можеш глянути american psycho, там яскраво це обсмоктано

youtu.be/cISYzA36-ZY

How is the project? It’s alright. Oh it’s not great?

Це тобі приклад далекої дистанції корпоративного спілкування між колегами чи менеджера з підлеглим.

На близькій дистанції там між друзями вже може бути що завгодно. Але і на близькій дистанції треба бути бовдуром щоб обсмоктувати когось чи бути відкритою рубахою. Друзі на роботі — поняття дуже розтяжне

В кожнії культурі по своєму, але у нас цього нема і не виховується, тому нам незрозуміло

Зазвичай прямотою якраз страждають якраз понаїхи з інших культур по обидві строни розмови, якщо це про фідбек

Це вже моє спостережне фе, але за спостереженням, основна ідея міжрядків у європі — це скругляти квадратні кути, пом’якшувати, а в америці це просто культура позитивного фідбеку з дитинства, коли просто некультурно прямо негативно критикувати людей без перебору з якими ще працювати не один рік. Результат же один і той же — дадуть фідбекбутерброд з якого ти сам маєш вицепить і розібратися де треба робити покращення щоб там рости професійно, чи просто не вилетіти — залежить.

Ну і не все звісно чорнобіло. Є і прямі американці і норвежці і німці, які залюбки смачно тебе ткнуть фейсом в лажу. Вище скоріше загальна норма бізнес спілкування

Нищенские зарплаты в местном ИТ точно не то, что нужно заимствовать)))

Саме так, жодної илітності для реальних багІв жизні в цій селянській країні. Неподобство!

Причем тут «илитность», в развитых странах дефицит в it как раз потому, что это не самая чилльная профессия, нужно постоянно что-то загружать себе в голову, часто не очень нужное. А вместо сериальчика иной раз сидеть читать технические статьи.
То ли дело работать водилой автобуса или каким-нибудь электриком — после работы голова вообще свободная и не нужно думать как бы английский подтянуть пока есть время или какую книгу найти время прочитать и понять.
В левацкой идилии как раз больше всех выигрывает рабочий класс, если очень хочется своими налогами эту идиллию подпитывать — велком ту Норвей.

почему-то при этом водил автобусов и электриков в тех самых развитых странах дефицит на уровне айти.

Потому что выбирают сидеть на пособии ?

крайне сомневаюсь. На пособии будет сильно хуже. Да и статистика говорит о том, что «на социале» сидят около 1% населения всего.

сидят около 1% населения всего.

гуглиться 4% трудоспособного населения но то был сарказм, в чем может быть причина дефицита водителей автобусов и электриков кроме нежелания работать в этих профессиях?

хз, не занимался исследованием вопроса. Но в целом очень высокий спрос на людей рабочих профессий — их сильно не хватает.

можно сидеть не на явном социале, а каком нибудь более завуалированном, например мелкий чиновник в местной администрации, координатор проектов в некомерческом фонде финансируемом правительством.

Там все в этом плане очень не просто, нету там «завуалированного» социала, там все работает иначе чем вы представляете, в каждой коммуне все как на ладони, зп любого чиновника это Да! — вопрос публичного обсуждения, оно тихое мирное, но зп у чиновника в коммуне это копейки, зато очень почетно, и многие выбирают почетно, там другая жизнь которую можно понять прожив там минимум пол года.

Водитель автобуса условно, любая профессия, не требующая постоянного изучения.
Дефицита такого как в айти явно нет, потому что в целом низкоквалифицированные работнички не сильно приветствуются, на сезонные работы разве что. Может спрос не до конца удовлетворяется, но это скорее от демографии.
А вот имея квалификацию в айти шансы получить разрешение на работу и потом гражданство сильно увеличиваются, я бы сказал они приближаются к единице.

Любая современная квалифицированная работа по идее требует постоянной поддержки актуальных знаний, доучивания или переучивания. А в айти тоже можно сидеть в одном месте 15 лет и не сильно тратить время на обновление знаний.
Чем работа архитектором, врачом, медсестрой, финансовым аналитиком, проджект менеджером, фармацевтом, школьным учителем или инженером в любом из направлений более «чильная» чем у программиста?
За рабочие профессии заметно меньше платят, и как правило сложнее работа, с гораздо меньшими перспективами по развитию. Местные не сильно хотят идти работать по таким специальностям.

www.paylab.com/no/salaryinfo?lang=en
Зачем напрягаться, если можно работать продавцом в магазине, залипать пол дня в телефоне при этом, а вечером стримить двум зрителям в свое удовольствие?

Ну я не знаю, доверюсь вашему опыту, вы видимо лучше разбираетесь.

Пока не дадут разгребать нескончаемое легаси, то интересней, конечно.
В среднем же, кол-во интересного и неинтересного стремится к обычной работе, т.е. к рутинным задачам.

Если все будут бежать от существующих проектов к новым, кто будет тогда поддерживать существующие? Так не бывает, что человек работает только со своим _идеальным_ кодом, только если пакостить в разных стартапах и сразу убегать.
И дело тут не в больше денег или меньше, любой проект обрастает кодом и становится легаси, дело только в том, насколько mature проект в данный момент.

Чем работа архитектором, врачом, медсестрой, финансовым аналитиком, проджект менеджером, фармацевтом, школьным учителем или инженером в любом из направлений более «чильная» чем у программиста?

Ничем разумеется, проблема в том что эти профессии обложены налогами что делает рост ЗП бессмысленным, а пиценосцы получают завышенные ЗП во имя социальной справедливости, что тянет стоимость жизни в космос. Европа вытягивает нынешний социализма чисто на запасах жиру от прошлых достижений в итоге, но запас уже явно на исходе.

Интересно, кто по вашему завышает зп пицценосцам? Думаете у нас тут благотворительные пиццерии или как вы вообще себе это представляете?

Элементарно установлена минимальная ЗП + субсидии ( Германия как пример)

Может в Германии и так, но ни в Норвегии, ни в Дании, ни в Швеции нет установленной минимальной зарплаты. Плати хоть ниже чем пицценосцам в Украине, только кто ж пойдет за столько работать?
То что в Украине есть большая прослойка населения — работающие нищие — когда люди живут хуже, чем у нас тут нищие на социале, ну то проблема украинцев. Совсем не означает, что другим странам нужно брать на вооружение такой пример.

В Швеции профсоюзы диктуют не просто уровень ЗП но и контролируют полностью процесс найма и увольнения не может быть такого чтобы вы это не знали

ну то проблема украинцев

То есть украинцы чем то принципиально отличаются от шведов и только потому работают за низкие ЗП?

и контролируют полностью процесс найма и увольнения не может быть такого чтобы вы это не знали

если мы говорим про большие предприятия и госсектор, то возможно. Я не состою в профсоюзе и ни разу не работал в компании с kollektivavtal — то есть через профсоюзный договор. И что-то мне подсказывает что в пиццериях и службах доставок их тоже нет.

То есть украинцы чем то принципиально отличаются от шведов

Вы в биологическом смысле спрашивается или в общественном? Если во втором, то да разница очень существенная.

Если во втором, то да разница очень существенная.

А что является причиной этой разницы?

история и культура у людей разные, общества находятся на совершенно разных этапах своего развития. Да и пути разные во многом.

Да что вы говорите, в Норвегии нет минималки, ее нет в совецько-колхозном понимании, но есть база начисления налога и да, можно не платить минималку:) но платить налог:) и тогда минималка «рисуется» сама:))

Во многих других европейских странах есть минимальная зарплата, определённая на уровне законодательства. В Норвегии такого нет.

Підписатись на коментарі