Чому ми забули про Пітера Друкера?

Всім привіт, я Макс Лойко — Delivery Manager в компанії Parimatch Tech. За більше ніж 6 років в сфері IT я встиг попрацювати з багатьма менеджерами і чомусь більшість із них навіть не чули про Пітера Друкера. На мій погляд, це проблема, бо Друкер — це один із батьків класичного менеджменту і його книжки допомагають побудувати необхідний фундамент для розвитку ефективного менеджера. Тож в цьому матеріалі я хочу розказати про найцікавіші ідеї з книжок Друкера та обґрунтувати їх актуальність для IT. Буде круто, якщо когось це змотивує ознайомитись із його книжками. Якщо вам сподобається ця стаття, то подібні є в моєму Telegram-каналі про проєктний менеджмент «ПОВІРИЛИ В ДЕЛІВЕРІ» (або Max Loyko в пошуку Youtube, якщо вам ближче відеоформат).

Коротенька ремарка про те, хто такий Друкер (цитата з Вікі):

«Американський вчений австрійського походження, був письменником, консультантом в галузі менеджменту, та, як він сам себе називав, — „соціальним екологом“. Його книги, підручники та популярні статті досліджують те, як люди організовують діяльність у бізнесі, державних установах та некомерційних організаціях. Його праці передбачили багато великих зрушень кінця ХХ сторіччя, в тому числі приватизацію, децентралізацію, підйом Японії до вагомої світової економічної сили, беззаперечну важливість маркетингу та появу інформаційного суспільства з його необхідністю вчитись протягом усього життя. У 1959 році Друкер ввів термін „інформаційний робітник“ (англ. knowledge worker) та пізніше в своєму житті вважав інформаційну продуктивність роботи наступною межею менеджменту.»

Я думаю, що коли ви ознайомитесь із його життєвим шляхом, з великою вірогідністю ви спитаєте, яким боком тут IT? І питання доречне, адже більшість свого життя Друкер працював із компаніями «старого типу». Але не поспішайте закривати статтю, адже далі приклади ідей і концепцій, які актуальні зараз і круто працюють в IT:

1. 1946 рік — Друкер описав ідею децентралізації корпорацій як шлях до більшої успішності. До речі, цю ідею керівництво General Motors тоді сприйняло як «зрадоньку» та розгорнуло хвилю хейта на автора 🙂
   
   
2. У 1967 році — вийшла книжка «Ефективний керівник» про те, як менеджери можуть підвищити свою ефективність. У ній він описує такі тези:
   — ефективні рішення не базуються на інтуїції, для них потрібні факти;
   — зустрічі не можуть бути основною задачею ефективного менеджера;
   — менеджери мають розвивати підлеглих.
   Зараз ці тези можна почути на різноманітних тренингах і вони не сприймаються як щось прогресивне. Але Друкер про них написав ще у далекому 1967 році, а проблеми, які вони вирішують, актуальні для айтішних компаній 21-го сторіччя.
   
   
3. У 1999 році вийшла книжка «Задачі менеджменту у XXI столітті» про челенджі 21 ст. Також кілька тез з неї:
   — нові ідеї — це не справа геніїв, а важка наполеглива робота;
   — бути готовим до інновацій — це не лише про пошук нового, а й про вчасне рішення «зламати» старе;
   — компанії 21 ст. мають займатися організовано;
   Розберу ці тези в практичній площині, щоб пояснити, чому я вважаю їх такими крутими та актуальними для менеджерів.

Візьмемо Scrum з його емпіричним підходом. На питання «Коли буде зроблено весь беклог?» Scrum дає відповідь: «Зараз ми перевіримо, скільки ми встигаємо за спринт на базі декількох спринтів, а далі буде відповідь». Або на інше питання: «Чи сподобається наш продукт користувачу?» відповідь буде: «Давайте зробимо MVP та подивимось». Що це як не «використовуйте факти для рішень, не інтуїцію»? (Так, я розумію, що MVP можна отримати і не через Scrum).

Або можемо взяти SAFe, який робить фокус на необхідності постійного навчання команд та їх розвитку для того, щоб у продукті з’являлись інновації на постійній основі.

Ще не переконав? Давайте візьмемо Lean і його концепцію зменшення всього, що не приносить value. На мій погляд, це класно метчиться із тезою «зустрічі не можуть бути основною задачею ефективного менеджера».

Звісно, для того, щоб застосовувати такі ідеї в своїй практиці, вам зовсім не потрібно знати, хто їх автор та як вони з’явились. Але на мій погляд, чим вище професійний рівень менеджера, тим більше йому потрібні фундаментальні знання та розуміння їх еволюції. Це потрібно для того, щоб бути не лише професіоналом своєї справи, а і просувати сферу в правильному напрямку. Тому я дуже раджу вам почитати класику від Пітера Фердинанда Друкера.