Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Відкриваємо очі і починаємо прибирання, або Перший метод FinOps стратегії

Усі статті, обговорення, новини про DevOps — в одному місці. Підписуйтеся на DOU | DevOps!

Привіт, я Антон Грішко, клауд архітектор у Profisea Labs. Ми продовжуємо говорити про FinOps, а саме про культурну практику хмарного фінансового менеджменту. Завдяки їй бізнеси можуть отримувати максимальний прибуток, оскільки їхні команди (технологічні, інженерні, фінансові тощо) прийматимуть рішення щодо витрат на основі чітких аналітичних даних.

Я вирішив написати цикл статей про хмарні витрати, щоб допомогти читачам знайти відповідь на чи не найпопулярніше питання, яке я регулярно отримую від власників хмарної інфраструктури. Щоденно стикаючись з перевищенням хмарних бюджетів та роздутими рахунками на хмарні сервіси, вони цікавляться, які конкретні кроки зробити, щоб зменшити ці витрати. Їм потрібні чіткі відповіді. Сьогодні, продовжуючи тему дієвих FinOps методів, розпочату у попередній статті, хочу поговорити про перший метод FinOps стратегії.

Першим методом FinOps стратегії є забезпечення повномасштабної візуалізації та візібіліті хмарної інфраструктури, в результаті чого реалізується повноцінне керування cloud waste, яке і сприяє першому (часто — значному) зменшенню витрат у хмарному середовищі.

Ця інформація знадобиться власникам хмарної інфраструктури, а саме IT-менеджерам (CTO, CFO, CIO) а також інженерам (девопсам, девелоперам та іншим), яким небайдужа проблема вперто зростаючих витрат на хмари, і які шукають способи оптимізації хмарних витрат.

FinOps — жива модель хмарного управління витратами

Сьогодні, коли компанії зважують варіанти ІТ-інфраструктури, обираючи між тим, щоб продовжувати працювати локально або перейти на хмару, багато сумнівів розвіює FinOps.

Найголовніша причина, чому будь-яка компанія вирішує перейти на хмару — це бажання використовувати переваги хмарної інфраструктури. Інновації, масштабування і швидкість, що, своєю чергою, скорочує час виходу на ринок та підвищує конкурентоспроможність шляхом розширення бази користувачів. Gartner прогнозує, що до 2025 року 80% підприємств перейдуть на хмару.

Ці відсотки значно перевищують середину, але деякі організації все ще вагаються. Причини різняться, найпоширеніші — занепокоєння щодо наслідків для безпеки та вартість. Давайте зосередимось на проблемі високої вартості хмари, адже страх великих витрат небезпідставний, як ви знаєте з попередніх статей.

Організації продовжують збільшувати витрати на хмарні технології, хоча темпи зростання сповільнюються. Респонденти Flexera повідомили, що їхні витрати на публічну хмару перевищили бюджет у середньому на 13%. Крім того, вони очікують, що витрати на хмарні технології зростуть на 29% протягом наступних дванадцяти місяців. Ця тенденція вказує на те, що зараз як ніколи важливо впоратися з прогнозуванням і оптимізацією витрат.

Ніхто не хоче платити більше, ніж повинен, і саме тут FinOps приходить на допомогу, якісно змінюючи культуру фінансової звітності в моделі мінливих витрат у хмарі, дозволяючи розподіленим інженерним і бізнес-командам балансувати між швидкістю, вартістю та якістю у своєму хмарному середовищі та інвестиційними рішеннями.

Source: Flexera

Враховуючи той факт, що при переїзді на хмару кожен, хто використовує хмарні ресурси повинен розділити відповідальність за свою частину витрат, існуючі процеси керування програмними активами, розроблені для локальних технологій, просто не враховують різнорідну природу хмари. Потрібна нова стратегія, яка гарантуватиме відповідальність усіх користувачів за витрати на хмару.

І хоча створення зрілої стратегії FinOps потребує багато часу, зусиль і співпраці, це принесе дивіденди в майбутньому. Грамотна FinOps стратегія допоможе максимізувати кожен долар, який витрачається в хмарі, створюючи прозорі процеси підзвітності, поки співробітники здійснюють хмарні трансформації.

Ні кроку вперед навпомацки — проливаємо світло

Забезпечення тотальної візуалізації та візібіліті в інфраструктурі має вирішальне значення на початку вашої FinOps подорожі. Оскільки відкрити обліковий запис на AWS і почати розкручувати інстанси не потребує багато зусиль, спеціалісти часто не роблять належної початкової підготовки, щоб витрати не вийшли з-під контролю. Справа стає ще складнішою, враховуючи той факт, що у хмарі часто працює багато відділів і окремих осіб, тому брак розуміння, що відбувається всередині інфраструктури, управління та підзвітності може стати (і обов’язково стане) проблемою.

Дата аналіз та візуалізація від клауд провайдерів

AWS, Google Cloud та Microsoft Azure піклувались, щоб їхні клієнти відстежували зміни та витрати у хмарній інфраструктурі й запропонували такі рішення:

  • Amazon QuickSight, який дозволяє легко розробляти та розміщувати уніфіковані інформаційні панелі та отримувати миттєві відповіді на запити місцевою мовою.
  • Azure Data Explorer — служба інтелектуального аналізу даних з високою масштабованістю, яка використовується для створення складних рішень для обробки даних. Azure Data Explorer має високу інтеграцію, а також здатний об’єднуватися з інструментами візуалізації.
  • Data Studio від Google Cloud, яка може допомогти зрозуміти дані та допомогти в інтерактивному аналізі. Data Studio допомагає тримати польові тенденції поза радаром, швидко реагувати та використовувати прогнозування даних.

Source: cloud.google.com

Насправді попри те, що провайдери хмарних технологій забезпечують своїх користувачів інструментами хмарної візуалізації, більшість з них мають кілька суттєвих недоліків:

  • немає статистики в реальному часі. Більшість звітів оновлюється кожні 24 години або навіть рідше, що викликає відчутну нестачу даних для розуміння картини в реальному часі.

Source: Profisealabs

  • Занадто складний для неспеціалістів. У більшості випадків організаціям доводиться звертатися до хмарних експертів, щоб налаштувати, автоматизувати інформаційні панелі візуалізації та, що більш важливо, перекласти дані з мови експерта на повсякденну.
  • Немає єдиної інформаційної панелі для всіх статистичних даних, отже, багато звітів з різних наборів даних, через що на пошук необхідної інформації та відстеження всіх оновлень витрачається досить багато часу та енергії.

Source: Profisealabs

  • Відсутнє повне/ візуальне уявлення про ваше хмарне середовище у формі списків та діаграм (кому як зручніше), щоб експерти могли контролювати всі використовувані ресурси, розуміти їх місце в інфраструктурі та розуміти всі залежності між машинами.

Source: Profisealabs

  • Відсутня функція автоматичного підтягування інформації щодо кожного екземпляра, яка надає можливість одним клацанням миші отримати всі деталі щодо машини та керувати даними прямо на діаграмах, включаючи завантаження інформації у форматі PDF або Excel.

Source: Profisealabs

  • Дефіцит багатофункціонального обміну/ звітування в інших середовищах. Бізнес-користувачі здебільшого витрачають час на переклад і розробку звітів, і їм бракує версій, у яких вони могли б просувати звіт з одного середовища в інше для швидкої та чіткої інтерпретації. Крім того, обмін звітами з користувачем, якого не додано в IAM, надто складний.
  • Немає функції негайного керування хмарним середовищем. Тільки уявіть, як було б круто, якби ви могли не лише мати діаграму хмарної інфраструктури для перегляду, але й керувати нею прямо там: деактивувати неправильно керовані екземпляри, змінювати розмір або перетворювати їх на споти, переглядаючи всі деталі прямо в інтерфейсі. Ця розширена функціональність є дуже рідкісною перевагою серед існуючих інструментів хмарної візуалізації.

Source: Profisealabs

  • Відсутня можливість одночасного моніторингу кількох хмарних середовищ. Уявімо, що у вас сервіси придбані у декількох провайдерів. Думаю, налаштовувати процес відстежування кожної інфраструктури буде, м’яко кажучи, дуже затратним.
  • Нестача функції відслідковування змін у системі, включаючи деталі, хто саме, що і коли зробив.

Source: Profisealabs

  • Дефіцит функції відстежування загроз безпеці хмарного середовища з автоматичними порадами щодо вирішення та передбачення загрозливих ситуацій.

Source: Profisealabs

  • Немає функції поради. Сучасні інструменти хмарної візуалізації повинні не лише надати точну інформацію про ваше хмарне середовище, але й забезпечити практичними порадами щодо оптимізації вашої хмарної інфраструктури, її оновлення, економії грошей, часу тощо.

Source: Profisealabs

Протягом восьми років DevOps майстри користувались і користуються поєднанням таких моніторингових рішень, як Grafana та Prometheus для зберігання показників (Prometheus) та візуалізації даних (Grafana). І хоча робота з даними інструментами є достатньо ефективною, планування, встановлення, налаштування і підтримка цих моніторингових пайплайнів потребує неабиякої експертизи і досвіду в сфері DevOps. Не кажучи вже про відсутність зазначених вище функцій (усіх або деяких) та можливості відразу виправляти недоліки інфраструктури на основі проведеної аналітики прямо на місці.

Все ясно, починаємо прибирання!

Як і будь-які інші відходи, cloud waste накопичується, коли організація набирає більше потужностей, ніж потрібно, і коли перевірка працездатності та регулярне очищення не відбуваються.

Cloud waste виникає, коли:

  • Ресурси некеровані. Багато серверів даних та інших служб, які беруть участь у тестуванні, розробці та навчанні, можна звинувачувати в накопиченні debris, що дозволяє екземплярам працювати повний робочий день, а це є абсолютно непотрібним.
  • Ресурси завеликі або їх забагато. ІТ-лідери схильні думати, що чим більше, тим краще, прогнозуючи, скільки та якого типу хмарних екземплярів їм потрібно. Як наслідок, вони часто обирають більший екземпляр ніж їм потрібно. Це означає, що зміна розміру невикористаних томів, сховищ баз даних, реляційних баз даних, екземплярів і неактивних інструментів розміщеного кешування є рішенням, яке нам потрібно вивчити.
  • Ресурси втрачаються. Ресурси стають бездомними та самотньо блукають по інфраструктурі. Це відбувається, коли віртуальна машина припиняє існування, але ресурси, приєднані до цього екземпляра, продовжують працювати і витрачати гроші. Основна проблема полягає в тому, що власникам хмарної інфраструктури важко виявити ці volumes та припинити їхню роботу.
  • Нехтування варіантами збереження. Постачальники хмарних технологій пропонують різні варіанти ціноутворення, націлені на економію значної суми грошей при правильному використанні. Таким чином, слід використовувати параметри ціноутворення, незалежно від того, як вони називаються, будь то зарезервовані екземпляри в AWS чи Azure, обмеження використання в Google Cloud, орієнтовані на підписку моделі ціноутворення в Alibaba Cloud та інші варіанти економії.
  • Нехтування регулярними перевірками здоров’я та чищенням. Коли ви востаннє прибирали cloud waste? І проблема навіть не в тому, що власники хмарної інфраструктури не хочуть проводити очищення; вони не можуть побачити всю картину, не виявляють втрачених елементів і в кінцевому підсумку отримують величезні хмарні рахунки, які потребують спеціально навчених експертів навіть для читання.

Отже, чітко побачити, проаналізувати й виявити некеровані та втрачені ресурси ми можемо, налаштувавши правильну візуалізацію та візібіліті у хмарному середовищі за допомогою сучасних інструментів та платформ. Що ж робити, коли виявили cloud waste? Адже перевірки працездатності та очищення хмарних відходів, щоб позбутися старих томів, знімків і машинних іміджів мають стати регулярною процедурою. А це само собою — неабиякий процес, який вимагає часу і зусиль від клауд експертів. Рішенням може бути платформа, яка не тільки допомагає візуалізувати хмарну інфраструктуру, але й керувати cloud junk саме там, не відходячи від каси, 1-2 рази клікнувши мишкою.

Waste manager виявляє неприкріплені, подвоєні ресурси, ресурси неправильного розміру та перевіряє час їх створення. Якщо їм n+ днів, waste manager позначає їх як відходи. Ви матимете їх усі в списку диспетчера відходів з усіма деталями, у тому числі де саме можна віднайти цей інстанс.

Зауважте: якщо waste manager займається фактичними резервними копіями, ситуація може відрізнятися. Наприклад, у нас є 2 AMI для одного екземпляра EC2. Одному з них 14 днів, а другому 34 дні. Waste manager позначатиме як відходи лише ті, що мають 34-денну давність. Він залишить одну резервну копію, незалежно від того, наскільки вона давня, оскільки це — єдина резервна копія примірника. Крім того, екземпляри неправильного розміру також видаються в waste manager, щоб користувач міг оперативно це побачити і застосувати рекомендації щодо правильного розміру.

І найкраща частина полягає в тому, що користувачам не потрібно виконувати перевірку працездатності вручну; усі хмарні відходи автоматично збираються менеджером з утилізації й чекають, поки власник хмарного середовища прийде й очистить їх за лічені хвилини, щоб заощадити сотні чи навіть тисячі доларів.

Source: Profisealabs

Далі буде

Сьогодні я поділився з вами першим дієвим методом FinOps стратегії, який полягає у забезпеченні сучасної візуалізації/ візібіліті вашої хмарної інфраструктури та керуванні cloud waste, що допоможуть значно знизити витрати на хмарі.

В наступній статті розкрию другий FinOps метод, а саме: як підібрати правильне сімейство, розмір та тип машин, які не призведуть до різкого зростання рахунків за хмарні обчислення.

Сподіваюсь, ця інформація була корисною. До нових зустрічей!

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Хмм, а множити і додавати треба вміти? Бо мене на праві вчили тільки віднімати і ділити.

Бюрократия разрастается, чтобы поспеть за потребностями разрастающейся бюрократии. :)
Интересная статья в рекомендуемых выскочила...

Підписатись на коментарі