Хакерські атаки та платіжні дані українців за кордоном — що змінилося у галузі дата-центрів

Щодня ми обмінюємося інформацією, донатимо на підтримку ЗСУ та обмінюємося з рідними останніми новинами, не підозрюючи, що все це можливо завдяки дата-центрам.

Головна перемога українських дата-центрів на час війни в тому, що всі об’єкти продовжують працювати та на «вільних» територіях жоден центр обробки даних (ЦОД) не зупинився. Але значно змінилося життя та бізнесів, які користуються їхніми послугами.

Найбільший кошмар СЕО — втрата даних

В перші тижні війни найбільшим страхом бізнесу була втрата даних. Тому бекапи даних, резервування інформації та вивезення фізичної IT-інфраструктури в «безпечне» місце вийшли на перший план.

Так, згідно з дослідженням, проведеного серед клієнтів дата-центру GigaCenter, понад 45% опитаних приділили більше уваги питанням резервуванню інформації та захисту даних від вірусного трафіку.

Також підвищення ризику втрати даних пов’язані зі збільшенням кількості та потужності DDoS-атак. Метою хакерів на часи війни в першу чергу став державний сектор та критична інфраструктура, проте кількість атак на бізнес теж збільшилася в рази. Половина опитаних клієнтів стикнулися з DDoS-атаками.

Українські платіжні дані за кордоном

Значна частина клієнтів дата-центрів — бізнес із великою IT-інфраструктурою та петайбатами даних клієнтів: банки, фінансові компанії, хмарні оператори, державні установи, які зберігають не один десяток серверів у ЦОД. З початком війни головною задачею таких бізнесів став захист від можливої втрати даних. Тому компанії почали переміщувати дані в більш безпечні регіони: на захід України або за кордон.

Частково клієнти розмістилися на технічних майданчиках нових дата-центрів, інші — вивезли частину обладнання з ЦОД з метою створення резерву в іншому місці. Тобто якщо клієнти зберігали всю інформацію в одному місці, наприклад в Києві, то як мінімум зробили бекап за межами України або перевезли частину обладнання в інше місто.

Також для убезпечення даних бізнес використовував хмарні рішення AWS, Oracle, Azure. Адже ці вендори надавали безкоштовні «кредити» новим користувачам. А після закінчення «пільгового періоду» клієнти почали повертатися, через неможливість оплачувати сервіси й надалі.

Були й ті хто перевозив обладнання на захід Україну. Проте дата-центри цього регіону не зрівняються з технічними характеристиками ЦОД Києва за відповідністю вимогам рівня TIER III або стандарту TIA 942. Це головні міжнародні стандарти у питаннях будівництва ЦОД та надійності. Тому жоден клієнт не вивіз обладнання з дата-центру GigaCenter. Проте на перший план вийшли сервіси захисту даних та резервування.

Також 46 українських банків скористалися можливістю від НБУ щодо релокації чи дублювання даних у хмару за кордоном, щоб уберегти дані в умовах війни. Проте варто розуміти, що це тимчасова можливість та після закінчення війни НБУ скоріш за все «порекомендує» повернути клієнтські дані назад в Україну.

Тому зараз спостерігається тенденція повернення до України, а дата-центри залишаються основним майданчиком для розміщення IT-інфраструктури українського бізнесу.

Нові правила гри на ринку ЦОД

Якщо до вторгнення росії комерційні ЦОДи працювали у звичайному режимі, то сьогодні перейшли до воєнного. Посилилися питання контролю доступу та охорони периметра.

З початком війни ускладнився процес проведення робіт з розміщеним обладнанням зі сторони клієнтів. Деяким компаніям треба було здійснити роботи в межах дата-центру. Проте доступ до серверів в ЦОД мають лише обмежене коло співробітників компанії, що визначені договором. Частина таких спеціалістів виїхала з Києва, або не мала можливості приїхати в дата-центр. А тих, хто залишився, ми не могли допустити до обладнання згідно з політикою безпеки.

Також спостерігаються затримки в реалізації проєктів. Головна причина — міграція IT-спеціалістів в інші міста або за кордон. Інша проблема пов’язана зі збільшенням термінів постачання обладнання від вендорів. Якщо раніше процес доставки «заліза» займав три-чотири місяці, то зараз сім-вісім.

25% опитаних клієнтів дата-центру GigaCenter також стикнулися з такою проблемою.

В першу чергу на затримки поставки серверного обладнання вплинула війна, проте також на це вплинули затримки у виробництві чіпів та мікросхем.

Ринок напівпровідників швидко зростав, особливо через стрімке розгортання мереж 5G. Потім стався Covid-19, який одночасно закрив фабрики та ланцюжки постачання і різко збільшив попит, особливо на сервери дата-центрів.

За даними The Wall Street Journal, більшості основних гравців, зокрема Taiwan Semiconductor Manufacturing Co. та Sumsung цього ринку не вдасться збільшити виробництво чіпів у 2023 та 2024 роках, через проблеми з придбанням виробничого обладнання. Тому сьогодні виробники відправляють частину обладнання в китайський напівпровідниковий сектор, що розширюється.

Долар та тарифи диктують свої правила

Війна в Україні призвела до підняття цін на товари, послуги, а також на енергоносії, та паливо. І цей фактор безперечно негативно впливає на роботу будь-якого бізнесу.

Електроенергія — основа роботи дата-центрів. І сьогодні вона вже подорожчала приблизно на 30%. І не варто не забувати про послуги вендорів, які також здорожчали за останній час на 30% через зростання курсу. Все це вже призвело до підвищення собівартості послуг ЦОД. Адже клієнти сплачують за IT-сервіси у гривні, а обладнання від вендорів постачаються в доларах.

Як буде розвиватися ринок ЦОД

Власники багатьох бізнесів не вважають, що операційна діяльність компанії залежить від IT-складової. Але в найближчі рік або два цей пріоритет буде переглянутий в Україні. Певні країни вже давно розуміють, що IT-складова — двигун прогресу, а такі сервіси як резервування критичної інфраструктури та сервісів — основа будь-якого IT-бюджета. Економія на таких процесах має негативні наслідки для роботи всього бізнесу. Після війни такі процеси будуть основою функціонування будь-якого бізнесу.

Основним каталізатором розвитку ринку ЦОД залишається хмара, а також hyperscale-гравці — компанії, які генерують величезні об’єми трафіку. Наприклад, в Україні це Megogo, Rozetka, OLX, Prom.ua тощо. В майбутньому до них можуть доєднатися й інші гравці з міжнародних ринків. В таких компаній завжди буде потреба у хмарних сервісах та дата-центрах.

Під час війни головна мета держави полягає у захисті населення та створенні безпечних умов для життєдіяльності. Проте також важливою задачею постало збереження даних. Сьогодні в країні відсутня єдина стратегія зберігання даних.

Тому «українські дані» оперативно вивозилися за кордон аби убезпечити їх від знищення. Але після закінчення війни вони мають бути повернені на територію України. Адже стратегічно важливі дані українців та держави мають зберігатися лише на серверах, що розташовані в межах країни. І ніяк інакше. Після нашої перемоги в Україні має бути прописана єдина стратегія зберігання даних, яка буде включати в себе план дій щодо резервування даних, їх релокацію та адаптування юридичної бази для виведення даних за кордон випадку різних форс-мажорів в країні.

Також не виключаємо можливість побудови нових дата-центрів на заході України після закінчення війни. Це стане новим трендом у розвитку ринку комерційних ЦОД України.