Еміграція в Польщу (Варшава). Давайте обговоримо нюанси

Збирають емігрувати в ЄС, по сумі всіх критеріїв найбільше подобається Варшава, був там декілька років тому.

Єдине що бентежить, це потенційні неприємні моменти та дискримінація чоловіків від поляків. На ютубі та в фейбуці можна немало новин зустріти коли докопувались до українців в автобусах, на вулиці і т.д. Жінок це стосується менше, чоловіків набагато більше.

Цікавить думка комюніті і особливо тих, хто живе зараз в Польщі наскільки часто ви стикалися з подібним, від просто словесних перепалок чи притензій до махання руками чи бійки.

Польську мову планую вчити з перших тижнів, але спілкуватись стану коли буде більш менш нормальний рівень читання\розуміння на слух (знаю що рекомендують по іншому, але мені так комфортніше). Тому також виникає питання наскількі комфортно можна буде обходитись перші пару місяців англійською в Варшаві.

Взагалі, дуже цікаво було б почути ваш досвід еміграції сюди, особливо тих, хто приїхав після війни. Дякую.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

14 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Переїхали до Гданська всією сім’єю, я чесно не можу зрозуміти де ви берете ці історії про дискріманації🙃
Звісно якщо ви будете розгулювати з випивкою в руках серед білого дня з будь якого роду вигуками, то точно натрапите «на рожон».

Але назагал я більше помітила дискримінаційних позицій від рідних співвічизників, які до речі вважають що добре знають як має себе поводити польська влада та поляки у рідній країні.

Моя порада не будуйте собі гіпотез на основі чужого досвіду, у всіх все по різному, про одне і те ж саме можна нашукати протилежні думки.

Ввічливіть, приязність, гарне ставлення до людей,звичайна посмішка, а «морда кірпічом» і сумніваюсь, що хтось вас захоче дискримінувати😉

Місяць був у Варшаві. Із історій, що тут пишуть, то була тільки раз біда із українцями, які нажерлись і в парку в патріотів грали. При словах «викликай поліцію» — Їжак Сонік почав заздрити. Базові слова можна справді швидко вивчити (я за місяць базові речі міг вже легко сказати), а якщо на довго, то слова швидко вчаться. У дружини батьки переїхали вже як два роки так спокійно себе почувають у Польщі і ніяких бар’єрів мовних не мають) Так що питання в бажанні🤷‍♂️ Єдине, що я б подивився не на Варшаву може, бо досить багато українців і не завжди комфортно через це.

З досвіду можу сказати, що працюючи віддалено можна взяти будь-яке місто навколо Варшави, і мати кращий доїзд ніж з якогось регіону Варшави по часу. Також буде плюсом дешевше житло.
Кількість українців залежить від кіл в яких ви крутитесь. Інколи буває що жодного не зустрічаєте. Інколи так що просто всюди. Хоча можливо для когось важливо щоб була Церква, різні зустрічі де можна поговорити. Тоді можна вибрати Варшаву. Но тепер я б вибрав щось за Варшавою.

Я вже більше року живу в Оттаві і скажу так — в Канаді маленькі міста набагато комфортніші, ніж великі як от Торонто і Ванкувер. Тому я б напевно теж вибрав околиці Варшави і працював би на ремоуті чи гібридному графіку.

наскільки часто ви стикалися з подібним, від просто словесних перепалок

Ну за пол года аж два раза спросили «почему не кильчиш» (не идешь воевать с автоматом в руках). Один к счастью знал английский и удалось ему вкратце объяснить соотношение воюющих/поддерживающих, со вторым лингвистического контакта не было.

ваш досвід еміграції сюди, особливо тих, хто приїхав після війни

Ну жить тут можно, но лично мне не сильно понятно зачем.
Моря нет, гор нет, какого-то выдающегося уровня жизни нет, цены на недвижимость бессмысленные, язык не учится даже в упор с платными занятиями. Остальное население английский толком не учит. Пока идея мигрировать в Братиславу, там все видится лучше.

Щось ви таке пишете, а я коли за дружиною у Варшаву літав у травні, то мав лише одну передконфліктну ситуацію — коли білорус на Убері посмів спитати, звідки я з України, на що я відрізав, що завдяки йому я зараз з кантону Берн.
З усім іншим все було чудово. Правда, я на біженця не схожий (я себе називаю залишенцем), і польська в мене як у осілого там.

Прожил не так много в Варшаве.
С местными проблем пока не было
От украинцев было больше негатива: 2 раза мне на кассе в очереди в маркете желали вернуться в Украину, потому что не мужик, последний раз ночью после 24.08 очень агрессивная компания праздновала под окнами до 3 утра с криками слава Украине после каждой стопки.

За почти 2 года в Кракове у меня было конфликтных (потенциально мордобитных) ситуаций больше, чем за 10 лет в Украине. Навскидку: 1 раз у охранника паба чесались руки «наказать» меня за то, что вышел на улицу с бокалом. Один раз в клубе потолкались (правда, с лицом кавказской национальности, 2×2), и также один раз вечером гопники кинули в нашу сторону (нас было трое, но все айтишники, а их было больше) банку от пива. Я уж молчу о бытовых сюрпризах типа регулярно скидываемых с балкона яиц на капот авто с украинскими номерами, ор польских пограничников на границе, либо же о леденящих душу историях о Новой Хуте :-) Подробнее о жизни в Полске в частности и в Европе в целом я пишу у себя в книге (ссылки в профиле).

Якщо в тій книзі немає слів «буржуазно-помещичья панская Польша», то нізачот :)

Но тем не менее, куда-то перезжать не хочется.

Не совсем понял ваш комментарий. Откуда переезжать?

либо же о леденящих душу историях о Новой Хуте :-)

А можна про це детальніше? Наче такий милий райончик, сталінки і скверики, прямо як Солом’янка чи Стара Дарниця в нас.
Він кримінальний вночі?

Пів року вже у Польщі, з дискримінацією не стикався🤷‍♂️

Але я не у Варшаві😅

Два місяці у Варшаві — не стикався ні з якою дискримінацією, хоча можливо тому що не соціалізуюся тут

Підписатись на коментарі