Як написати статтю: поради менеджерам, розробникам, дизайнерам та іншим спеціалістам
Привіт👋 Мене звати Даша і я — копірайтерка з багаторічним досвідом роботи в IT. Окрім величезного практичного досвіду в копірайтингу, в мене за плечима є ще тони спеціалізованої літератури, що допомогла мені віднайти власний стиль і навчитись долати професійні труднощі.
Зараз я можу з легкістю написати статтю про регресивне тестування або Node.js. Однак я вважаю, що технічна стаття, написана експертом, є набагато кориснішою ніж та, яку напишу я. Тож, я закликаю усіх вас почати писати власний контент. І ось чому.
Чому спеціалістам варто писати власні статті
Відповідь на це питання є дуже простою — можна скільки завгодно читати про щось, але без практики ти ніколи не станеш професіоналом. Саме практичний досвід дозволяє авторам зробити матеріал експертним, глибоким та дійсно корисним для інших практиків.
Але це — бенефіт для читача. А що ж отримує автор статті, тобто спеціаліст, який не має райтерського досвіду? Насправді автор отримує дуже багато. На роботі я поспілкувалася з експертами, які часто і за власним бажанням пишуть статті та виділила наступні їх мотивації.
- Поширення знань. Це, мабуть, найчастіша мета авторів, що пишуть за власним бажанням. Мотив допомогти іншим швидше оволодіти певними знаннями у масштабі пришвидшує усю галузь. Тобто, якщо я напишу гайд як робити той чи інший процес, мені не доведеться повторювати цей матеріал знову, коли до команди приєднаються новачки, коли мій колега стикнеться з такою ж проблемою або ж коли кандидат запитає, як ми робимо той чи інший процес у команді.
- Можливість озвучити власні ідеї та отримати зворотний зв’язок. Якщо ви напишете пост з власними спостереженнями та припущеннями та відкриєте можливість читачам залишати коментарі, у вас з’явиться чудова можливість з’ясувати, що люди, з якими ви працюєте в одній індустрії, думають з того чи іншого приводу. ІТ-рекрутери, наприклад, можуть розказати де та за якими параметрами вони зараз шукають кандидатів, в той час, як читачі, що є потенційними працівниками, можуть поділитися ресурсами, де вони шукають вакансії й таке інше.
- Поділитися наболілим. Дехто з моїх колег пише про те, що їм наболіло або накипіло. Такий собі спосіб виговоритися та допомогти іншим більше не робити певних помилок.
- Швидше згадувати те, що вивчили. Цей пункт особливо корисний спеціалістам, які стикаються зі складними задачами, а потім можуть довго не повертатися до них. Наприклад, якщо сьогодні інженер розібрався як використовувати певний патерн або інструмент, через рік послідовність дій майже неможливо згадати. А якщо цей процес законспектувати, то і згадувати нічого не доведеться. Щобільше, якщо такий конспект трохи причепурити, то ним можна поділитись і тоді інші зможуть зекономити свій час.
- Стимул вивчити щось нове. Один інженер розказав мені, що іноді він обирає для статті певну тему, яку сам ще не почав вивчати. Він домовляється з медіа про тему та дедлайн, а отже тепер «мусить» розібратися, щоб вчасно здати матеріал.
- Побудова власного бренду (напевно, найбільш вагомий мотив). Для того, щоб покращити свої шанси на ринку праці, деякі спеціалісти вибудовують образ досвідченого професіонала, ділячись знаннями та досвідом з іншими. Вони виступають на конференціях, проводять воркшопи, менторять трейні та пишуть статті, які потім додають до LinkedIn профілю та резюме. І якщо сам досвід, скажімо, менторства, не є підтвердженням знань, то написаний матеріал досить легко оцінити.
Єдина причина, що на мою думку не є достатньою мотивацією для спеціаліста — це примус зі сторони компанії. Часто компанії, що хочуть створити імідж експертного вендора, мотивують спеціалістів писати статті лише для власного блогу в обмін на підвищення зарплатні. Такий вид зовнішньої мотивації працює не дуже ефективно, особливо, коли тему обирає компанія, маркетинг, або ж SEO-спеціаліст, а не сам автор.
З власного досвіду можу сказати, що працювати з таким матеріалом (а у 90% випадків саме райтери мають доопрацьовувати такі статті) досить важко. Часто такі пости здають за день до дедлайну і досить низької якості. Тож, якщо вам все ж потрібно щось написати, спробуйте знайти для себе інший мотив окрім фінансового. Оберіть тему, яка подобається вам та обов’язково додайте готовий матеріал до CV та сторінки в Linkedin.
Як бачите, є багато причин для того, щоб почати писати власний контент. Вважаю, що було б круто, якби усі спеціалісти писали про свою роботу та ділилися актуальною інформацією про професію чи сферу з іншими. Нехай не професійно, без гарних ілюстрацій та зі стилістичними помилками, але робили б це регулярно.
Тоді знання у сфері передавалися б швидше, спеціалісти навчалися швидше та прогрес також пришвидшився. Згодні? Тоді розгляньмо, як виглядає сам процес написання статті.
Як написати статтю, крок за кроком
Нещодавно я вирішила навчитись їздити на велосипеді. Пояснення мого чоловіка з цього приводу були приблизно такими: сідаєш і починаєш крутити педалі. Звучить логічно, але навчити так когось їздити навряд чи вийде.
Те ж саме часто відбувається з тими, хто хоче почати створювати контент. І пояснення на кшталт: напишіть вступ, основну частину та висновок тут мало допоможе. Тому, розберімо покроково, як створити вашу власну статтю та поділитися нею зі світом.
Крок 1. Оберіть тему та узгодьте її із медіа
Обрати тему для статті досить просто — подумайте, які знання ви можете передати іншим. Це може бути щось, що ви вивчили нещодавно, або ж навпаки, щось, що є базою для вашої професії.
Мої колеги часто роблять робочі записи типу TIL (today I learned), а потім з них формують тему для посту. Бонусом є те, що велика частина матеріалу уже написана у вигляді нотаток.
На цьому етапі мусите чітко сформувати портрет читача, тобто людину, для якої пишете матеріал. Якщо це початківець, то не варто використовувати складну термінологію у тексті. Якщо ж це людина приблизно вашого рівня експертності, тут можна інкорпорувати складніші поняття.
Коли у вас сформувався образ читача, подумайте/ погугліть, що ця аудиторія читає. Зв’яжіться з редакцією медіа та запропонуйте їм ваш матеріал. Варто це робити ще до написання тексту, оскільки редакція може попросити вас трохи змінити тему.
Є й інший варіант для публікації статей, який обирають ті, хто чітко вирішив писати багато та розвивати свій бренд — це створити власний блог. Так ви будете впевнені, що жодна стаття не загубиться та зможете своєчасно оновлювати старі статті за потреби.
Крок 2. Проведіть дослідження (опціонально)
Якщо тема статті пов’язана з персональним досвідом або думками, то дослідження може не знадобитися. Як основу мої колеги часто використовують нотатки, які роблять кожного разу, коли натикаються на щось цікаве в роботі.
Однак дехто все ж проводить дослідження опублікованих статей перед написанням власного матеріалу, щоб не повторювати уже сказане, а додати власних прикладів, юзкейсів та охопити те, що ще не сказали інші автори.
Крок 3. Складіть план
План — це один з найважливіших етапів створення великого текстового контенту. Він допомагає зробити статтю цілісною, не загубити важливі деталі, не відхилитись від основного топіку та чітко бачити обсяг роботи.
Дехто формує план в голові, але я раджу усе записувати. До записів ви відразу можете додавати свої ідеї щодо прикладів коду, ілюстрацій або відео, якщо таке планується.
Крок 4. Напишіть текст
Сприймайте ваш план як дорожню карту та почніть писати текст. Якщо не знаєте, з чого саме почати, уявіть, що розмовляєте з другом або родичем, який цікавиться темою.
Якщо ви ділитесь своїми знаннями, думками та досвідом, варто представитись та трохи розповісти про свій бекграунд на початку статті (див. перший абзац). Так ви поясните чому пишете на цю тему та створите довіру до матеріалу.
Коли працюєте, не перечитуйте та не виправляйте кожне речення після його написання. Відкладіть редагування на потім. Зараз просто записуйте власні думки потоком.
Крок 5. Відредагуйте написане
Вже закінчивши, перечитайте текст та подивіться на нього цілісно. Чого не вистачає? Може, забули додати якийсь приклад чи пояснити новий термін? Допишіть текст, що заповнить пробіли у розумінні матеріалу.
Настав час позбутися зайвого. Можливо, якісь абзаци насправді недотичні до теми і лише роздувають об’єм матеріалу? Видаляємо.
Перечитайте кожен абзац окремо та подивіться, які речення не несуть нової інформації. Інколи, редагуючи текст, я заливаю речення червоним кольором та читаю абзац без нього. Якщо ідея все ще зрозуміла, сміливо видаляю зайве.
Коли зупинитися? На це питання відповісти можете лише ви. Напевно тоді, коли вам сподобається результат. Все ж раджу не заганятися та не перечитувати 200 разів одне і те саме. Так ви лише заплутаєтесь ще більше.
Поверніться до візуальної складової вашої статті. Перевірте, щоб у вас усе було готово.
Крок 6. Публікуйте та пишайтесь
Зв’яжіться з медіа та віддайте ваш матеріал. Запитайте, коли вони опублікують його.
У визначений день та час відкоркуйте шампанське та обдзвоніть усю рідню, щоб похвалитися (опціонально).
Що робити і чого не робити, коли пишете статтю
Ось ще декілька порад, які допоможуть почати писати та вибудовувати вам, як спеціалісту, власний, впізнаваний бренд.
Робити:
- Якщо писати дуже важко, але є велике бажання поділитися знаннями та досвідом, зверніться до райтера. Такий формат авторства досить розповсюджений та часто вигідний компанії, у якій ви працюєте. Заздалегідь обговоріть, хто буде значитись автором статті (важливо, щоб ваше ім’я було згадане тут). Перевірте готовий матеріал перед публікацією. Контентрайтер не має такого тонкого розуміння предмета як ви, тож вичитка є обов’язковою.
- Регулярно робіть нотатки, такі як щоденні TIL, або ж просто спостереження за тиждень або місяць. Це чудовий спосіб попрактикуватись та звикнути до активності. У якості бонуса отримаєте купу ідей для повноцінних статей.
- Якщо вирішили написати статтю, ставте собі чіткий дедлайн. У іншому випадку, це так і залишиться ідеєю.
- Обирайте цікаву для вас тему. Не варто писати на «хайпові» топіки, якщо вам нема чого сказати. Краще візьміть тему, у якій ви розбираєтесь та дійсно можете поділитись корисною інформацією.
- Завжди перевіряйте, щоб ваша стаття відповідала на ті питання, які заявлені у її темі. У тексті зробіть наголос на власних рекомендаціях щодо вирішення проблеми.
- Додавайте приклади з власного життя. Саме персональний досвід робить вашу статтю унікальною та не схожою на матеріал з Вікіпедії.
- Якщо вам важко відразу редагувати статтю, зробіть перерву в
1-3 дні . Поверніться до матеріалу й тримайте план перед очима. Звіртеся з планом, щоб впевнитись, що вас не занесло в іншу сторону. - Переконайтесь, що статтю легко сканувати. Не всі читачі будуть читати від початку до кінця, більшість спробує відразу знайти відповіді на свої питання. Це значить, що ваш матеріал не має бути суцільним текстом з величезними абзацами. Розбивайте текст на блоки та пункти, використовуючи підзаголовки. Подавайте інформацію у нумерованих або булетних списках.
- Ілюструйте важку для сприйняття інформацію, якщо це можливо. Будь-яку діаграму або схему легше зрозуміти у вигляді картинки, ніж текстового опису.
- Додавайте ілюстрації, схеми, відео, анімацію, аудіо до вашого тексту. Таку статтю набагато приємніше та легше читати, ніж суцільні #багатобуков.
- Використовуйте онлайн-інструменти для перевірки тексту на унікальність та помилки.
- Якщо редактор медіа просить вас скоротити статтю, пріоритезуйте блоки та позбавтесь тих, що є менш корисними саме для читача (як би боляче це не було).
Не робити:
- Не намагайтесь відповісти на всі питання в одній статті. Краще розбити велику тему на декілька менших та створити серію статей, ніж писати величезний лонгрід.
- Не починайте писати пост, не підготувавши план та не продумавши тему. Без чіткого плану (хоча б у вашій голові), ви скоріше за все почнете відхилятися від обраної теми або ж взагалі зміните її повністю. Найчастіше такий матеріал дуже важко завершити, оскільки він не є структурованим та комплексним.
- Коли працюєте над туторіалом, не пояснюйте усе кодом та не робіть приклади великими. Не описуйте того, що не стосується вашої теми. Нехай туторіал буде коротким, але на конкретну тему.
- Не робіть приклади коду у вигляді ілюстрацій. Ваші читачі скоріше за все захочуть скопіювати код, тож не ускладнюйте їм життя.
Висновок
Власний контент — це безумовно величезний «плюсик» у скриньку вашого персонального бренду. Але не тільки. Це ще й багато інших бонусів, які ви отримуєте коли починаєте ділитися досвідом через контент. Головне — почати (сподіваюсь, що моя стаття вам у цьому допоможе), тим паче, що писати ви ж і так вмієте😉
P.S. Величезна подяка Юлії Романенковій, Дмитру Щербаканю, Леоніду Шевцову, Юлії Старун та Дарині Кузьмук за те, що поділилися своїм досвідом та історіями про початок створення власного контенту.
13 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів