IT пільга з ПДВ добігає кінця. Що буде після 1 січня 2023 року
Вітаю ІТ-спільноту, мене звати Вікторія Захарньова, я працюю в Legal IT Group та спеціалізують на питаннях українського та міжнародного оподаткування IT-бізнесу.
У цій статті розберу ситуацію з поширенням на ІТ-галузь дії пільги зі сплати ПДВ, а також те, як компаніям підготуватися до потенційного закінчення строку дії пільгового оподаткування. У тексті є прямі цитати з нормативно-правових актів, тож будьмо готові до не самого захопливого, але важливого читання.
Про що мова
Вже майже 10 років ІТ-галузь користується достатньо вагомою пільгою з податку на додану вартість (далі — ПДВ).
А саме, відповідно до пункту
«Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим — сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
— примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
— будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
— криптографічні засоби захисту інформації».
Що це означає на практиці
Простою мовою — українські «виробники» програмної продукції звільнені від додаткового податкового навантаження у 20%. Наприклад, розробка програмного забезпечення чи сайту, або ж комп’ютерної програми на внутрішній ринок.
Крім того, за певних умов під пільгу підпадають супровідні послуги — налаштування, тестування, технічна підтримка, оновлення програмного забезпечення.
Звісно, все не так просто, як здається на перший погляд. Є досить багато нюансів та окремі узагальнені консультації від Державної податкової служби та Міністерства фінансів України щодо того, в яких випадках працює податкова пільга, а в яких — ні.
Розглянемо декілька прикладів, щоб зрозуміти, хто взагалі увесь цей час мав право користуватися ІТ-пільгою, а на які випадки вона не поширювалась. Можливо, саме ваша компанія і раніше не користувалась пільговим режимом, тож і його потенційне скасування вас не повинно хвилювати.
Приклад 1. IT-компанія здійснює розробку сайту. Цей процес, відповідно до умов договору, розбитий на декілька етапів: дизайн, програмування, тестування.
На якому етапі застосовується пільга з ПДВ, а на якому — ні, зважаючи на те, що у фіналі поставляється готовий програмний продукт?
Режим звільнення від ПДВ розповсюджується не на суб’єкти господарювання, а на конкретні операції.
Не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від ПДВ.
Якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операція з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) звільняються від оподаткування ПДВ.
Приклад 2. Є готовий сайт, в який вносяться зміни, наприклад, додається блог з новинами, тією ж компанією, що його розробила.
Чи буде застосуватись пільга з ПДВ в такому разі?
Якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних з програмною продукцією, не відбувається жодних змін у такій продукції (у тому числі встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
Якщо ж результатом постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, є будь-які зміни у такій продукції (у тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного проміжку часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу або п.
Приклад 3. Чи можна застосовувати пільгу з ПДВ на послуги з технічної підтримки, доопрацювання програмної продукції, яку створила інша компанія?
Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.
Приклад 4. Юридична особа розробила CRM-систему для автоматизації бізнес-процесів. Планує укласти договір, відповідно до умов якого, надаватиме доступ до онлайн-сервісу за допомогою мережі Інтернет.
Чи не буде плата за користування таким сервісом вважатись роялті?
Щодо того, чи є ваш платіж роялті чи не є. Відповідно до статті 14 ПКУ:
Роялті — будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті (а отже, дають право на пільгу з ПДВ) платежі, отримані:
- як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
- за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
- за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
- за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
- за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Якщо при постачанні результатів комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів постачальник передає/ надає замовнику майнові права інтелектуальної власності (у т.ч. право користування, право відчуження тощо) на такі об’єкти, така операція звільняється від оподаткування ПДВ згідно з п.
Якщо постачальник надає користувачеві доступ до онлайн-сервісу за допомогою інтернету (наприклад, поштового сервісу чи онлайн-редактора тексту) і стягує за це плату, то така операція є постачанням програмної продукції в розумінні положень п.
Своєю чергою, якщо фактично доступ надається до певного контенту, який існує в електронній формі (наприклад, до телевізійної продукції, фільмів, музичних, літературних творів), така операція не є постачанням програмної продукції в розумінні вказаних вище положень ПКУ, а відповідні операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Отже, багато питань щодо оподаткування виникатиме при бізнес-плануванні діяльності ІТ-компанії, серед яких і визначення податкового навантаження з ПДВ.
Найнадійніший варіант отримання відповіді на питання, чи буде застосовуватись пільга саме у вашому кейсі, чи ні, — зробити запит у державну податкову службу на індивідуальну податкову консультацію саме під бізнес-процеси вашої компанії.
Треба враховувати, що спілкування з державними органами триватиме певний час, зате може позбавити у майбутньому непорозумінь з податковими органами.
Що ж буде далі з ПДВ пільгою для ІТ
На сьогодні є зареєстрований законопроєкт № 7611 від 28.07.2022 року, яким пропонується продовжити на 5 років — до 1 січня 2028 року — дію даної пільги. Тобто законодавці пропонують й надалі звільняти від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті.
Але, це тільки проєкт Закону, і в нього попереду ще довгий шлях до вступу у силу.
Не виключено, що будуть пропозиції від законотворців щодо особливої ставки ПДВ для IT-сфери (на кшталт особливої ставки ПДФО для резидентів Дія City), оскільки бюджет країни як ніколи потребує додаткових джерел надходжень.
Проте, яка реакція на таку ініціативу буде від галузі, яка попри всі перешкоди приносить суттєві валютні надходження до України? Питання відкрите і дуже гостре.
Якщо не продовжать — що зміниться та як готуватися
Якщо дію пільги не продовжать, то будуть працювати загальні правила обліку, розрахунку та звітності з ПДВ. Це торкнеться безпосередньо компаній, які працюють на внутрішньому ринку України, тобто постачання програмної продукції відбувається на митній території України, що є об’єктом оподаткування ПДВ.
Актуальними стануть багато нових термінів для IT-галузі: податковий кредит та податкові зобов’язання, податкові накладні, розрахунки коригування, реєстраційний ліміт, перехідні операції тощо. Увесь цей окремий всесвіт ПДВ, в якому без спеціально підготовленого бухгалтера можливо загубитись. Тобто IT-компаніям, скоріш за все, доведеться додавати у свій бюджет витрати на такого спеціаліста.
Ланцюг ПДВ запуститься, але ж податкове навантаження у вигляді 20% буде тягарем кінцевого споживача-користувача програмної продукції, чи то юридичної особи, чи звичайної фізичної особи.
Чи буде вартість послуг IT-компаній збільшена на ставку ПДВ 20%? Відповідь на це питання залежатиме від рішення власників компаній разом з фінансистами та бухгалтерами. Кожен кейс індивідуальний, а також варто зважати на те, що ПДВ до сплати в бюджет розраховується, як різниця між податковими зобов’язаннями (те, що продано з ПДВ) та податковим кредитом (те, що куплено з ПДВ).
Отже, які висновки можна зробити на сьогодні
1. Поки строк дії пільги ще не закінчився, пропоную переглянути та перевірити свої договори на відповідність пільговому режиму з ПДВ, щоб не отримати неприємний «сюрприз» у вигляді донарахування ПДВ у разі податкової перевірки.
Своєрідний check-up договорів може виглядати наступним чином (перелік не є вичерпним):
- Фактичне сходиться з юридичним. Предмет, прописаний в договорі, повинен показувати реальні операції.
- Сторони договору — резиденти/нерезиденти України. Пам’ятаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
При цьому, місцем постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем згідно з п. 186.3 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання.
Отже, у разі постачання таких послуг нерезиденту місцем їх постачання є країна реєстрації замовника. Тобто таке постачання відбувається за межами митної території України, а отже, об’єкт оподаткування ПДВ відсутній. І тут важливо розуміти, що йдеться не про пільговий режим оподаткування ПДВ для операцій з постачання програмної продукції, а про те, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ в цілому.
- Момент набуття права власності покупцем на програмну продукцію. Важливо, оскільки, звільненню від оподаткування підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця.
- Визначення виду платежу за договором. Роялті/ не роялті? Це впливає на отримання пільгового режиму ПДВ — нагадаю, він застосовується, якщо плата не вважається роялті.
- Чи супроводжуються операції з програмною продукцією технічною підтримкою чи іншими додатковими послугами? Якщо так — то це варто зафіксувати в договорі.
- Чи є програмна продукція невід’ємною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику? Або ж це — окремий елемент? На це також впливає застосування IT-пільги з ПДВ.
2. Слід дочекатися офіційного опублікування та вирішення подальшої долі законопроєкту, яким передбачено продовження строку дії пільги з ПДВ для IT.
3. Рекомендую в цілому слідкувати за податковими новинами від законотворців та, у разі чого, бути готовим до швидкого налаштування своїх бізнес-процесів під нові умови.
63 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів