IT пільга з ПДВ добігає кінця. Що буде після 1 січня 2023 року

Вітаю ІТ-спільноту, мене звати Вікторія Захарньова, я працюю в Legal IT Group та спеціалізують на питаннях українського та міжнародного оподаткування IT-бізнесу.

У цій статті розберу ситуацію з поширенням на ІТ-галузь дії пільги зі сплати ПДВ, а також те, як компаніям підготуватися до потенційного закінчення строку дії пільгового оподаткування. У тексті є прямі цитати з нормативно-правових актів, тож будьмо готові до не самого захопливого, але важливого читання.

Про що мова

Вже майже 10 років ІТ-галузь користується достатньо вагомою пільгою з податку на додану вартість (далі — ПДВ).

А саме, відповідно до пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі — ПКУ):

«Тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим — сьомим підпункту 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:
— результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
— примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі;
— будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
— криптографічні засоби захисту інформації».

Що це означає на практиці

Простою мовою — українські «виробники» програмної продукції звільнені від додаткового податкового навантаження у 20%. Наприклад, розробка програмного забезпечення чи сайту, або ж комп’ютерної програми на внутрішній ринок.

Крім того, за певних умов під пільгу підпадають супровідні послуги — налаштування, тестування, технічна підтримка, оновлення програмного забезпечення.

Звісно, все не так просто, як здається на перший погляд. Є досить багато нюансів та окремі узагальнені консультації від Державної податкової служби та Міністерства фінансів України щодо того, в яких випадках працює податкова пільга, а в яких — ні.

Розглянемо декілька прикладів, щоб зрозуміти, хто взагалі увесь цей час мав право користуватися ІТ-пільгою, а на які випадки вона не поширювалась. Можливо, саме ваша компанія і раніше не користувалась пільговим режимом, тож і його потенційне скасування вас не повинно хвилювати.

Приклад 1. IT-компанія здійснює розробку сайту. Цей процес, відповідно до умов договору, розбитий на декілька етапів: дизайн, програмування, тестування.

На якому етапі застосовується пільга з ПДВ, а на якому — ні, зважаючи на те, що у фіналі поставляється готовий програмний продукт?

Режим звільнення від ПДВ розповсюджується не на суб’єкти господарювання, а на конкретні операції.

Не має значення кількість етапів постачання програмної продукції від особи, яка її створила, до останнього покупця (споживача), якщо на цих етапах відбувається перехід права власності на програмну продукцію (згідно з договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності). На всіх етапах в ланцюгу постачань програмної продукції операції з такого постачання звільняються від ПДВ.

Якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операція з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) звільняються від оподаткування ПДВ.

Приклад 2. Є готовий сайт, в який вносяться зміни, наприклад, додається блог з новинами, тією ж компанією, що його розробила.

Чи буде застосуватись пільга з ПДВ в такому разі?

Якщо внаслідок постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних з програмною продукцією, не відбувається жодних змін у такій продукції (у тому числі встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, інформаційно-консультаційна підтримка), то операції з постачання таких послуг оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Якщо ж результатом постачання послуг (виконання робіт), пов’язаних із програмною продукцією, є будь-які зміни у такій продукції (у тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного проміжку часу), то такі операції для цілей оподаткування ПДВ розглядаються як операції з постачання програмної продукції (окремих її елементів та/або компонентів) та не підлягають оподаткуванню ПДВ відповідно до пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу або п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Приклад 3. Чи можна застосовувати пільгу з ПДВ на послуги з технічної підтримки, доопрацювання програмної продукції, яку створила інша компанія?

Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп’ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

Приклад 4. Юридична особа розробила CRM-систему для автоматизації бізнес-процесів. Планує укласти договір, відповідно до умов якого, надаватиме доступ до онлайн-сервісу за допомогою мережі Інтернет.

Чи не буде плата за користування таким сервісом вважатись роялті?

Щодо того, чи є ваш платіж роялті чи не є. Відповідно до статті 14 ПКУ:

Роялті — будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті (а отже, дають право на пільгу з ПДВ) платежі, отримані:

  • як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
  • за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
  • за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
  • за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
  • за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Якщо при постачанні результатів комп’ютерного програмування у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів постачальник передає/ надає замовнику майнові права інтелектуальної власності (у т.ч. право користування, право відчуження тощо) на такі об’єкти, така операція звільняється від оподаткування ПДВ згідно з п. 26-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

Якщо постачальник надає користувачеві доступ до онлайн-сервісу за допомогою інтернету (наприклад, поштового сервісу чи онлайн-редактора тексту) і стягує за це плату, то така операція є постачанням програмної продукції в розумінні положень п. 26-1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ і звільняється від оподаткування ПДВ.

Своєю чергою, якщо фактично доступ надається до певного контенту, який існує в електронній формі (наприклад, до телевізійної продукції, фільмів, музичних, літературних творів), така операція не є постачанням програмної продукції в розумінні вказаних вище положень ПКУ, а відповідні операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.

Отже, багато питань щодо оподаткування виникатиме при бізнес-плануванні діяльності ІТ-компанії, серед яких і визначення податкового навантаження з ПДВ.

Найнадійніший варіант отримання відповіді на питання, чи буде застосовуватись пільга саме у вашому кейсі, чи ні, — зробити запит у державну податкову службу на індивідуальну податкову консультацію саме під бізнес-процеси вашої компанії.

Треба враховувати, що спілкування з державними органами триватиме певний час, зате може позбавити у майбутньому непорозумінь з податковими органами.

Що ж буде далі з ПДВ пільгою для ІТ

На сьогодні є зареєстрований законопроєкт № 7611 від 28.07.2022 року, яким пропонується продовжити на 5 років — до 1 січня 2028 року — дію даної пільги. Тобто законодавці пропонують й надалі звільняти від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті.

Але, це тільки проєкт Закону, і в нього попереду ще довгий шлях до вступу у силу.

Не виключено, що будуть пропозиції від законотворців щодо особливої ставки ПДВ для IT-сфери (на кшталт особливої ставки ПДФО для резидентів Дія City), оскільки бюджет країни як ніколи потребує додаткових джерел надходжень.

Проте, яка реакція на таку ініціативу буде від галузі, яка попри всі перешкоди приносить суттєві валютні надходження до України? Питання відкрите і дуже гостре.

Якщо не продовжать — що зміниться та як готуватися

Якщо дію пільги не продовжать, то будуть працювати загальні правила обліку, розрахунку та звітності з ПДВ. Це торкнеться безпосередньо компаній, які працюють на внутрішньому ринку України, тобто постачання програмної продукції відбувається на митній території України, що є об’єктом оподаткування ПДВ.

Актуальними стануть багато нових термінів для IT-галузі: податковий кредит та податкові зобов’язання, податкові накладні, розрахунки коригування, реєстраційний ліміт, перехідні операції тощо. Увесь цей окремий всесвіт ПДВ, в якому без спеціально підготовленого бухгалтера можливо загубитись. Тобто IT-компаніям, скоріш за все, доведеться додавати у свій бюджет витрати на такого спеціаліста.

Ланцюг ПДВ запуститься, але ж податкове навантаження у вигляді 20% буде тягарем кінцевого споживача-користувача програмної продукції, чи то юридичної особи, чи звичайної фізичної особи.

Чи буде вартість послуг IT-компаній збільшена на ставку ПДВ 20%? Відповідь на це питання залежатиме від рішення власників компаній разом з фінансистами та бухгалтерами. Кожен кейс індивідуальний, а також варто зважати на те, що ПДВ до сплати в бюджет розраховується, як різниця між податковими зобов’язаннями (те, що продано з ПДВ) та податковим кредитом (те, що куплено з ПДВ).

Отже, які висновки можна зробити на сьогодні

1. Поки строк дії пільги ще не закінчився, пропоную переглянути та перевірити свої договори на відповідність пільговому режиму з ПДВ, щоб не отримати неприємний «сюрприз» у вигляді донарахування ПДВ у разі податкової перевірки.

Своєрідний check-up договорів може виглядати наступним чином (перелік не є вичерпним):

  • Фактичне сходиться з юридичним. Предмет, прописаний в договорі, повинен показувати реальні операції.
  • Сторони договору — резиденти/нерезиденти України. Пам’ятаємо, що об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1 ПКУ є операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

При цьому, місцем постачання послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем згідно з п. 186.3 ПКУ є місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання.

Отже, у разі постачання таких послуг нерезиденту місцем їх постачання є країна реєстрації замовника. Тобто таке постачання відбувається за межами митної території України, а отже, об’єкт оподаткування ПДВ відсутній. І тут важливо розуміти, що йдеться не про пільговий режим оподаткування ПДВ для операцій з постачання програмної продукції, а про те, що такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ в цілому.

  • Момент набуття права власності покупцем на програмну продукцію. Важливо, оскільки, звільненню від оподаткування підлягають операції з постачання програмної продукції, під час яких відбувається перехід права власності на програмну продукцію від постачальника до покупця.
  • Визначення виду платежу за договором. Роялті/ не роялті? Це впливає на отримання пільгового режиму ПДВ — нагадаю, він застосовується, якщо плата не вважається роялті.
  • Чи супроводжуються операції з програмною продукцією технічною підтримкою чи іншими додатковими послугами? Якщо так — то це варто зафіксувати в договорі.
  • Чи є програмна продукція невід’ємною складовою систем та/або устаткування/обладнання, що постачаються замовнику? Або ж це — окремий елемент? На це також впливає застосування IT-пільги з ПДВ.

2. Слід дочекатися офіційного опублікування та вирішення подальшої долі законопроєкту, яким передбачено продовження строку дії пільги з ПДВ для IT.

3. Рекомендую в цілому слідкувати за податковими новинами від законотворців та, у разі чого, бути готовим до швидкого налаштування своїх бізнес-процесів під нові умови.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А можна трошки перекласти із пташиної мови на Українську — наприклад я звичайний погроміст, розробив програму та виклав на закордонному сайті на продаж, отримую виплати через PayPal на картку Моно в $. Мені цю картку треба відкривати як звичайну чи картку ФОП? Взагалі в такому випадку потрібно думати про податки якщо за місяць на картку може нічого і не прийти? Дякую=)

окремий всесвіт ПДВ

Це все, що треба знати про лояльність держави до бізнесу. І це лише одна з причин, чому нема та не буде внутрішнього ринку, зокрема, програмного забезпечення. Простіше пустити це все через офшор.

Якшо не продовжать то походу буде 3 варіка
1. Платити +20% ПДВ
2. Зарегати галеру в умовній Румунії та платити гребцам свіфтом звідти
3. Дія.Сіті

Ну диви, це просто показує наскільки люди не розуміють як працює пдв

Платити +20% ПДВ

Ти платиш пдв в єдиному випадку — коли ти платник пдв + ти надаєш послуги клієнту з України, і ти вписуєш окремо +20% в свій інвойс, тобто цей податок фактично оплачується не тобою, а твоїм клієнтом

Айті — діяльність з високою доданою вартістю, наприклад якщо в тебе дохід 10000 уо а витрат у тебе 1000 уо, то звісно ти своєю діяльністю згенерував 9000 уо вартості, і з них маєш заплатити багато уо пдв але цей пдв вже прийшов тобі на рахунок від твоїх клієнтів.

Якщо ти ФОП ЄП 3ьої групи, це пролітає взагалі повз, не платник пдв от і все

2. Зарегати галеру в умовній Румунії та платити гребцам свіфтом звідти

В Румунії теж є пдв, яке ти будеш платити в румунії, там про такі пільги для айті з 0% пдв ніколи не чули, а якби почули то повмирали б від сміху

В Румунії теж є пдв, яке ти будеш платити в румунії, там про такі пільги для айті з 0% пдв ніколи не чули, а якби почули то повмирали б від сміху

Яким чином буде платитись ПДВ якщо команія в Румунії платить на український рахунок?)

Це питання настільки незрозуміле, що я навіть не знаю з чого почати, залежить від багато чого

Якщо ти фрілансер і отримуєш прибуток з умовних штатів на свою румунську прокладку — то пдв ти платиш тільки на послуги замовлені в єс твоєю прокладкою, там не знаю бухгалтера чи офіс

Але те саме стосується і України, чому тоді тебе хвилює +20% пдв? Прибуток зі штатів за кодинг не підпадає під пдв

Якщо отримуєш прибуток з ЄС — впишеш по повній пдв румунський в інвойс як положено

Знову ж в обох випадках — це якщо ти зареєстрований платник пдв

ПДВ виникає з операцій на митній території України (ну або ЄС)

Ось можеш глянути

taxation-customs.ec.europa.eu/...​ally-supplied-services_en

Отут краще і там є більше відповідей на різні варіанти

europa.eu/...​outsidetheeubuyservices-1

Про Румунію не правильно. Якщо ваш клієнт знаходиться за межами України в той час як ви український ФОП — ПДВ сплачувати не потрібно.

Ну то я про те й кажу так і є
Але що неправильно про румунію я не зрозумів

3. Дія.Сіті

Іншими словами — присісти на пляшку. Цікаво, скільки в нашому айті гребців-тєрпіл, які побіжать підписувати рабський гіг-контракт, і розробляти... ні, не проект, а самі знаєте що.

Цікава риторика, неначе уривок з рашатв прочитав.
... присісти на пляшку ... гребців-тєрпіл ... рабські гіг-контракти

Це не просто так, бо цифровий колгосп — це типовий продукт руського міра, який скопійований з білорашкінського ПВТ.

Т.е. дают 5 лет, чтобы встать бизнесу на ноги или не?

Можу тільки сказати що це не «пільга», а х*йня яка давить внутрішній ринок, заради того щоб «свої» не сплачували пдв

В нормальному світі ПДВ має бути сплачено всіма компаніями однаково. Коли десь «пільга» ПДВ, там айтішечка чи аграрії — це значить різницю заплатить хтось інший. Єдині пільги ПДВ можуть бути на кінцеві соціальні товари для людей, там книги чи хліб, а не на АйТі бляха послуги

Якщо умовна пекарня не може зарахувати веб-розробку сайта собі в податковий кредит, вона платить додаткове податкове зобов’язання яке мало бути б покрите пдв на IT-послуги

Через подібні «пільги» страждає економіка і в ній росте ж*па

Дивись, ПДВ в Україні нажаль це більше назва, насправді це радянський «податок з обороту коштів». ПДВ має бути повернуто тим хто є в ціпку виробництва. Скажімо в ІТ послугах використовується: електроенергія, послуги зв’язку, комп’ютерне обладнання, програмне забезпечення, книжки та навчальні матеріали та іньше. І по ідеї, якщо це усе купляти корпоративним шляхом з рахунків підприємства, то воно має бути дешевше, бо ПДВ сплачується з продажу кінцевому споживачу лише один раз. Так само і українські компанії, що замовили кастомну розробку ПЗ чи якісь іньщі ІТ послуги теж мали би мати дешевшу ціну за рахунок ПДВ. Але повернення ПДВ це і є головна фішка ПДВ який замість стимуляції економіки скоріше перетворився на експортно-імпортне мито. Так чи інакше ПДВ це принаймі в теорії краще ніж просто великій відсоток прямих податків. Українська система як відома найгірша у світі серед усіх держав, 135 податків та зборів, загальне навантаження 51% тобто не вигідно вести будь яку економічну діяльність (що власне і є базисом для корупції, або домовляєшся — або прогораєш).

я то згоден, але те що воно в нас працює через пзд і жп — це і є результат коли схему вписують в ПК під почьотною назвою «пільга для IT» ну і ще 100500 подібних «лазівок»

прикол тут в тому що кінцевий споживач — не тільки фізлюди а ще і на секунду держава!

коли мінцифри замовляє сайт — вони теж мають платити пдв на послуги вебстудії, які вебстудія потім заплатить назад державі, ну чи що там залишиться в кінці періоду

це все блеать такого неєбіческого масштаба схема на схемі що хочеться якогось гетьманцева задушить просто — а він до речі в комітеті по закону на продовження цього пільгового п**ца

коли вони в новинах об’являть якісь «ПДВ-пільги» для аграріїв у мене просто фейєрверк епітетів у мозку

на пальцях

ти — тов платник пдв
мінцифри замовляє в тебе вебсайт, ПДВ не платить бо «пільга»
тобі треба оплатити там ремонт офіса, пару серверів для розробки і там пару лептопів. лептопи і сервери — не айті послуги, це капітальні витрати. плати пдв за них з власної кишені будь-ласка, а кредит якось там тобі потім відшкодуємо. І відшкодовують «своїм», а решта має проблєми або роками чекає своїх грошей назад, або роками судиться в печерських судах.

Якби на твої послуги був пдв — то ти просто б зменшив свої податкові зобов’язання, а податок перетік би клієнту, а так у тебе замість доданої вартості і прибутку — головняк як повернути 20% витраченого. Все що в економіці генерує додану вартість має сплачувати однаковий пдв, інакше це десь закопаний схематоз

це просто наше наєбалово, яке тільки у нас може бути, виграють від цих «пільг» лише свої корєша, яким десь якось по іншому іншою рукою чи лазівкою відкатали, ну або просто «не прийшли» ) ми собі зробили пільги на твої послуги, а взамін ти просто існуватимеш, ось і вся домовленість. А плебс захлинається в оваціях, що держава підтримує айті, бо навіть не знає що то за пдв, ну там подумаєш якийсь рядок в чеку з циферками

Основная проблема с ПДВ — это его возврат, когда в наших условиях не работает никогда

Одне і те саме, коли комусь показуєш, що в тебе були гроші — оце усе і починається. Бо політика це мистецтво можливого. +20% податку остаточно закриває питання українського ІТ аутсурсінгу через ФОП. Або ІТ колгосп або нічого. З такими самими податками як і в США нічого аутсурсити нема жодного сенсу.

То це взагалі стосується ФОПів, чи лише галєр? Не бачу в статті відповіді на питання.

Это касается всех субъектов на общей системе налогообложения. Кстати, по нынешним «законам военного времени» галера тоже может перейти на упрощёнку 2%, т.к. верхний предел оборота временно повысили, если впишется в оный. «Эпицентр» вот перешёл. И тогда не будет заморочек с НДС.

Начала читать и через минуту поняла, что не осилю)) Объясните кто-то — мне уже начинать економить или ещё рано? 🤣

Тебя выпускают, надеюсь намек ясен (донатитить и от туда можно к тому же так даже эфективнее).

А смысл? Я вообще не парюсь, что по Киеву прилетит, так что лишняя аренда где-то в другой стране это слив денег на ровном месте.

Ну ты нет, а твои клиенты ещё как да! Поставь себя на их место. Есть вариант взять за примерно эти же деньги сокращённых с разных .com-в вроде снепчата или фангов, может не лучших из лучших но не худших и строить свой полностью контролируемый цифровий бизнес с собственной командой. И есть вариант пойти на аутсурсинг/аутстафинг со всеми рисками просадить деньги в никуда, на поддержку войны в чужой стране, не получив результата в виде финансовой отдачи. Следующие варианты — хабы в ЕС — Чехия, Польша, Венгрия и Прибалтика чуть по дороже, а так же естественно Индия сильно по дешевле. Так вот что ты выберешь ? Сразу учтем что это твои деньги, за которые можно: купить дом, машину, завести третьего ребенка, отправить старших в престижный вуз и т.д. Даже если эти деньги взяты в кредит или у инвестора под бизнес. Если сверху накидывают ещё 20% пошлины под названием НДС — то цена вообще становится такая же как и в Америке или Западной Европе, тоесть суда вообще в итоге ни один клиент не придет, смысла никакого нет — не выгодно это по цене получается. Чего нам остаётся делать если тут нет работы — валить туда где она есть, что в общем правило для любых подрядчиков строительных организаций, ИТ-шников и т.д.

Мои клиенты месяц+ назад открыли мою вакансию -> они не парятся, что тут война.

Ну есть разные клиенты. К примеру, клиенты Васи-соседа парятся, его уволят и он согласен будет на твое место на 30% дешевле.

Давление есть. Мои клиенты, к примеру, очень настаивали на том, чтоб я релоцировался. Причем ВСЕ(а их у меня немало, я настоящий фрилансер а не псевдо ФОП). Да, настаивали они мягко. Но давление вполне было.

У меня такие ттх, что Вася мне не конкурент 🤣 девушек эмбеддед тестировщиц с флуент инглишем почти не бывает 😂

Если мальчики вокруг станут получать меньше, то шанс вам получить больше тоже упадет, не?

Не, самок в эмбеддед будут активно нанимать и дальше, это как экзотика, украшение проекта так сказать 😁

Да всегда нанимали. Но зависимость все равно есть.

Это шикарная ниша так как подавляющее большинство мануал тестировщиков боятся линукса как огня, а сети последний раз в универе проходили.
Вот была бы я в вебе — действительно бы булки напрягла.

Донатьте далі гуськи, скоро буде черговий апгрейд або вступайте в дія сіті.

Дивно, що у цій статті аж ні разу не згадується ФОП 3 групи.

Теж зайшов почитати чи торкнеться це ФОПів.

Так, якщо замовник послуг буде платник ПДВ. Буде запущено ланцюг ПДВ при якому замовник буде обирати виконавців які також є платниками ПДВ.

Навіть працюючи напряму з замовником з ЄС та США?

В даному випадку ні, але якщо фоп отримує зпку в гривнях то скоріше за все треба буде ставати платником пдв

Не так

Отак

1) фоп має ставати платником пдв починаючи з певного порогу обороту, не пам’ятаю точно якого, але він точно вищий за медіанний дохід фопщика-айтішніка

2) пдв для інформаційних послуг обраховується по місцю отримувача послуг, а оскільки зед — експорт, то програмування там чи інші електронні експортні послуги й операції фоп на зед звільнені від пдв навіть якщо фоп платник пдв

Стаття стосується б2б послуг на ринку україни. Грубо кажучи на пальцях це коли мінцифри замовляє у дубілєта черговий лендінпейдж для крутого інноваційного проекта, дубілєт може не сплачувати пдв з інвойса

фопів 3 групи багато працюють і на ринку України, тому це також і для них корисно

Ну корисно для розвитку може, бо я за своє життя не зустрів ще жодного фопика платника пдв :)

Взагалі зав’язуватись на тісні відносини з дфс на дорослому рівні як фоп — це пряма дорога залишитись без трусів. Це треба бути безбашенним і безстрашним любителем гострих відчуттів

Їх дуже багато, без статусу платника ПДВ нормально працювати на українському ринку неможливо

та можна, глянь же, тут цілий доу таких )
мені тому й дивно чому тут ця стаття нарисувалася, це скоріше для дткт стаття

Не завжди прямий експорт, юридично принаймі. Юридично виходить послідовність, ФОП — посередник(ки) — споживач послуг. Посередник може бути як ціпочка компаній так і якась фріланс біржа. Скажімо канадська мережа супермаркетів Decmart уклала договір з послуг щодо офшорної розробки ПЗ у Cyberdan Systems Canada. Та в свою чергу уклала договір суб підряду з Cyberdan Systems Ukraine і в решті решт українська філія уклала низку договорів субпідряду з місцевими ФОП-ами. Тобто додана вартість в ланцюжку в Україні припиняється на рівні експорту послуг за кордон до українською філією до канадської філії Cyberdan. У фріланс бірж, дивлячись звідки вони самі, але усе те саме існує від одного до безлічі посередників, через що вартість для кінцевого споживача дуже росте і це знижує конкурентоздатність послуг. В ЄС для стимулювання експорту за межі ЄС ПДВ можна не сплачувати — tax free. Те саме в Великий Британії — там це називають tax back. Ну а в нас — тільки щіпати гуся лише, та купляти бітум без мита у федерації на гроші з оборонного бюджету. Десь на 330 повних комплектів «літачків», тобто розвідувальних дронів це 10 мілліардів гривень. Щось мені каже, що можна було забеспечити доронами і БТР-ами усі підрозділи що їх потребують і ще вистачило би багато на що. Та ще і взяли геолокацію усіх складів ГСМ після чого по ним ракети прилітають. Той раз скинулись на дрон — прибіг гетьманцев рушити бізнес, цей раз скинулись — знову прибіг. Не смішно не це — не смішно, що ніхто нічого не робить із ним і йому подібними. Железняк вже вийшов по ефірах казати, що ще хочуть відновити акциз на пальне і будувати дороги під час війни. Напевно щоб хазіям було швидше їхати до Києва, гусянки об погані дороги не ламати.

додана вартість в ланцюжку в Україні припиняється на рівні експорту послуг за кордон

Саме так

Тому українське айті — та сама ресурсна економіка, як і зерно чи метал, просто замість металу чи зерна — люди

Все було б набагато краще якби не було цієї дічі з пдв з 0% і не було б совкового засохлого кала під назвою податкова накладна.

В ЄС для стимулювання експорту за межі

Там не стимулювання, там просто виникають зобов’язання чи відшкодування в транскордонних операціях. ПДВ неможливо використати як стимулювання на рівні б2б, тільки на рівні б2с — кінцевого фізичного споживання, наприклад зробити ліки дешевшими для бабусь. Все інше «стимулювання» чи «пільги» за допомогою пдв українастайл насправді — заритий схематоз коли податок платить хтось інший або як у нас люблять — занести за повернення штучноствореного переплаченого податкового кредиту

В ЄС через різні рівні пдв між країнами через це серйозні тьорки завжди тому всі країни в ЄС мають однаковий пдв в плюсмінус кілька відсотків

Тому українське айті — та сама ресурсна економіка, як і зерно чи метал, просто замість металу чи зерна — люди

Какая же каша у тебя в голове! Как раз наоборот, люди — это прямая противоположность ресурсной экономике.

радий що зразу перейшли на образи, розумник, навзаєм

протівоположность це там де додана вартість створюється — на стороні замовника, ну і може ще в уяві весляра понтуватись перед колегами за пивом

коли вся цінність українського айті — продаж жопогодин людського капіталу, то жопогодини нічим не відрізняється від металу, просто добувають їх по різному

коли вся цінність українського айті — продаж жопогодин людського капіталу, то жопогодини нічим не відрізняється від металу, просто добувають їх по різному

Так ведь добавленная стоимость — это и есть производная труда! Ты добавляешь труд к сырью и получаешь продукт который стоит больше чем сумма затрат.
А в айти нет сырья! Тут добавленная стоимость просто огромная!

Ну я ж тобі й кажу

Праця в україні в жопогодинах
Похідна праці й додана вартість в замовника, агромная, за яку ти потім і платиш купляючи наприклад айхвон чи ауді, чи улюблений хвільм чи лептоп або клауд для відробітку своїх жопогодин

Додана вартість в айті знаходиться в інтелектуальній власності, а не в твоїх жопочасах, пролєтарій

Не бачу в українському айті шось фейєрверку інтелектуальної власності, одні жопочаси пихатих уставших архітекторів, і погонщиків які ці жопочаси косять і продають за бугор

Чим кіцмей відрізняється від ахметова?

Звісно це експортне мито виходить. Tax free/Tax back в нас не передбачено законодавством, хочь нібито ЄС йдемо.

Тобто компанія, яка платить ПДВ, не може працювати з ФОПом, який його не платить?

може, але в такому разі компанія не буде отримувати податковий кредит з цієї операції

99% доу це не стосується, я ваше хз чим думала авторка

Це стосується тільки внутрішньоукраїнських б2б транзакцій між платникамм пдв

99% доу це не стосується,

Насправді це стосується усіх, хто не має прямого контракту. А таких дуже багато.

я ваше хз чим думала авторка

Ось це я й мав на увазі — що тема не розкрита взагалі

Я не бачу як це стосується всіх, і кого багато

Платників пдв серед айті-фоп — добре якщо одиниці відсотків, з тих одиниць відсотків які працюють з ринком україни як основним — одиниці відсотків серед одиниць відсотків

Тобі вище приклад навели, з набором прокладок. Знаючи нашу державу, на думку приходить декілька варіантів як можуть «обскубти»:
— обов’язкова реєстрація платником ПДВ усіх експортерів послуг (у т.ч. і на спрощеній системі, бо взагалі і зараз існує такий варіант — 3% + пдв)
— українські прокладки галер тупо знизять рейти на відсоток пдв, щоб компенсувати втрати
І такеінше...

експорт послуг айті за кордон не обкладається пдв в україні, при чому тут галєри? Закордонні прокладки українських галєр платять пдв в своїх юрисдикціях вже і так — як положено, і в україні вони теж платять як положено хто зареєстрований платником пдв, а це вважай усі хто має з серйозний оборот

а уявляти можна що хочеш

І такеінше

Закордонні прокладки українських галєр платять пдв в своїх юрисдикціях вже і так — як положено

У більшості все зовсім навпаки — прокладки українські, через яких проходять гроші на фопів.

І шо це міняє? І при чому тут пільга зі статті і при чому тут нещасні фопчики грєбци які навіть не платники пдв?

Експорт айті послуг не обкладається пдв не через пільгу, а через те що замовник за кордоном

Є кагбе різниця між не обкладається пдв і обкладається пдв 0% єсішо

Учись itin.ua/...​poslug-platnikom-pdv.html

Хлопчику, цю різницю я знаю краще за тебе. Ти мабуть дуже молодий, і не пам’ятаєш усі ті приколи, котрі держава робила з податками за останні 30 років. Тим більше що зараз у бюджеті дира у яку космос видно, і цю диру будуть намагатися закрити нерахуючись із наслідками.

Гарбузику, що мені поки що видно, так тільки що ти взагалі не розумієш про що ти балакаєш, а щось доводиш, і уявляєш якусь нієбіческу зраду яка стосується раптом всіх хто навіть накладну в житті не бачив

Хочеш посперечатись — конкретний кейс будьласка, як «пільга айті» стосується галєр і фопів, а інакше засунь собі своє его, образи і уявну нієбіческу зраду поглибше куди тобі зручно

Підписатись на коментарі