Як це було, прийти в вишиванці до офісу Tesla? Про реакцію колег та українців

Всім привіт, ми вже трошки з вами знайомі за статтею Як я влаштувалась тестувальницею в Tesla — перші враження від компанії.

А можливо вже хтось з вас підписаний на наш з чоловіком YouTube канал про життя айтішників в Америці. На каналі ми розповідаємо про переїзд, роботу в Tesla, зарплати й витрати, складнощі, подорожі, розчарування тощо.

Якщо ще не підписаний — посилання тут, підтримай український контент 🇺🇦

В цій статті піде мова про моє рішення прийти у вишиванці до офісу Tesla, про реакціі колег, про хейт і чому американці стали забувати про війну в Україні.

(Fremont, California, офіс Tesla. 24 серпня 2022 р)

День Незалежності України. Частина 1

24 серпня був яскравий та сонячний день, як і більшість днів в Каліфорнії. Але для мене цей день був особливим, бо я українка.

Припаркувалась, крокую, відчуваю хвилювання, ще не знаю на яку реакцію очікувати від колег, бо сьогодні я для них виглядатиму незвично. Я таки наважилась одягнути українське національне вбрання: червону плахту, чільце та вишиванку до офісу Tesla.

Чотири місяці до того..Перший робочий день в Tesla, травень 2022

«Ну що, Віка, ти готова? Ми запізнюємось...» — питав чоловік, намагаючись прискорити процес мого підфарбовування очей. Це потім можна не фарбуватись до офісу, але тільки не в перший робочий день! Дівчата зрозуміють))l

До цього дня я трохи підготувалась і зазирнула в Google Translation, щоб перекласти фрази «гудуть сирени, прильоти, запускаються ракети, гради, окупація, ЗСУ тощо» бо очікувала на питання про війну в Україні.

І як же я зраділа, коли при знайомстві з командою, мене одразу ж почали запитувати: як я та мої рідні, в якому вони місті зараз (судячи по саме цьому питанню американці вже навіть і географію нашої країни вивчили).

Я розказала їм все, що могла, точніше все, що мені дозволив рівень моєї англійської: що мій брат-полісмен супроводжував колони евакуйованих людей із Харкова на початку війни, що мій дядько та одногрупник в лаврах ЗСУ, що моя мама і подруга плетуть сітки, що вся Україна донатить гроші і збирає за три дні 600 млн гривень на 4 "Байрактари«...що ми дуже сильна і вільна нація...Боже, я зараз це пишу, а очі наповнені сльозами смутку та гордості...

Американці забувають про війну...

І ось минали дні, тижні, я поринула у робочу рутину, про війну все менш і менш розмов, а згодом і зовсім зникли...

Про що розмовляють в офісі Tesla окрім деплойменту, дед лайнів, реалізаціі функціоналу та баг?

Під час ланчу ви почуєте різне: про погоду, про акції та відсоткові ставки на мортгейдж, які зараз підвищуються з космічною швидкістю і наразі складають вже майже 6 відсотків (це найвища ставка за останні 10 років, і що буде з ринком нерухомості-невідомо), про світову кризу, яка може статися найближчим часом, про сім’ю та дітей, про поїздки до Лос Анджелесу та озеро Тахо, про котів і собак, про пекельно гостру курку або смачний салат, який «looks good», і навіть пошепки про Ілона... Про все, крім війни в Україні...

Черговий ланч на роботі, і один з моїх колег запитує: «До речі, а чи ще триває війна в Україні?» Те, що я була шокована від цього запитання-це нічого не сказати, я ніби відчула, як мене всю гостро пройняло холодом, і мимоволі здригнулась.

Звісно ж я їм відповіла, що війна триває, кожного дня сирени, обстріли, багато людей гинуть, жорстоко катують українських полонених бійців...Але як же сильно мене зачепило це питання і довго не відпускало...Саме це стало тригером вдягнути на честь Дня Незалежності України національне вбрання, яке колись подарувала мені мама після подорожі до Карпат.

Universal Studios, Wizarding World of Harry Potter, Hollywood, Los Angeles, California

День Незалежності України. Частина 2. Реакції колег

Трохи жаркувато для такого вбрання, не маю відповідного взуття, хвилююсь, але відступати я не хотіла. Відчуття невпевненості і впевненості одночасно. Заходжу в офіс і одразу ж бачу легку посмішку і зацікавленість охоронця, пікаю бейджем, йду далі... Чесно кажучи, мені було трохи ніяково йти одній через коридори повз інші команди, люди витріщалися на диво-жінку, навіть бачила що хтось шепотівся, закладаюся, що це обговорювали саме мене. Нарешті бачу очі мого менеджера.

«О, вау! Нічого собі, оце так образ! На честь чого ти така гарна сьогодні?»-запитує він.

«В Україні велике свято — День Незалежності, і знаєш, цього року це свято ще більш особливе, бо в країні війна» — відповідаю я і відчуваю, що ось ось заплачу. Менеджер це бачить і одразу ж «Don’t cry, please» тут приходить ще одна колега, також тестувальниця як i я : «Wow, Victoria, is that you??». Вона почала розглядати мій наряд, посмикала трохи за бубенці на чільці (так, смішно звучить, я знаю) і попросила мене з нею сфотографуватися. В мене взагалі була ідея фоткатися за донати, але не думаю, що це дозволено корпоративними правилами.

І кожний колега, приходячи на работу запитував у мене, що за свято. Так, ніхто не знав, що в нас День Незалежності України...і тут я чую «Happy Independence Day!» В цей момент в мене ніби крила з’явилися за спиною, ніби хтось відкрив вікна і впустив свіже повітря у моє життя. Я цього ніколи не забуду.

Так і минув весь день в розмовах про Україну, про те, як ми зазвичай святкуємо цей день, які в нас національні страви, звичаї тощо

Sequoia National Park, California

Про реакцію українців

А після я виклала фото в соцмережі і отримала таку величезну підтримку і вдячність від українців, що я досі вражена. В Instagram майже 4к impressiond, а в Linkedin взагалі десь 140к. Вдячна кожному за вподобайки, коментарі та репости, особисті повідомлення та підписки. Я відчула себе майже celebrity ;-)

Але без хейту не обійшлося також.

Наприклад, ось цей коментар мені особливо «сподобався»

(Коментар з особистої сторінки Linkedin )

Тож, я хочу закликати: кажіть про події в Україні, не мовчіть. Ви самі бачите на моєму прикладі, що обговорень стає менше. Нагадуйте світовому суспільству про війну в Україні.

Перший шок минув, і люди знов поринули у власні справи. Наша задача не давати цій війні зникнути з інформаційного поля цього світу. Кожен українець і українка, а особливо ті, хто зараз за кордоном, не мовчіть, розповсюджуйте інформацію, ходіть на мітинги, вдягайте синьо-жовті кольори і маячте ними кожному іноземцю, бо ми-вільний народ незалежної України!

Дякую вам всім за увагу. Пишіть коментарі, всім відповім. І нагадую, що знайти мене можна також на YouTube каналі «Айтiшники в Америці».

Слава Україні! 🇺🇦