«Плюс» на мільйон, або як технічні навички та вигадливість збирають гроші на військо

Автор: Леся Мандзевич

Поєднання природньої креативності, технічних знань і бажання допомогти

ІТ безперечно належить до числа галузей, які донатять на українське військо чи не найбільше. Великі корпоративні збори, партнерство із провідними фондами, благодійні марафони, великі і малі донати.

Попри те, що минає шостий місяць війни, багато хто із нас досі задається питанням «як я можу допомогти?», або ж «як я можу допомагати більше?»

Чимало ІТ-фахівців не лише фінансово допомагають війську, а й волонтерять, організовуючи закупівлі і постачання обладнання військовим на фронт. Ми також знаємо випадки, коли технічні спеціалісти використовують свої безпосередні знання та навички, створюючи програмні рішення для оперативної роботи війська і для фандрейзингу.

Проект «Плюс» від Фундація UAID — якраз приклад такого симбіозу. У його основі — чат-історія переписки двох знайомих, хлопця та дівчини, що до війни були лише колегами по роботі. Починаючи з 24 лютого розмови частішають, а драматичні події війни поглинають героїв, одна за одною. Він опиняється у війську, вона — серед волонтерів.

Автори і виконавці ідеї — агенція Shoty, які створили двоє UX дизайнерів-львів’ян Богдан Романко та Наз Кулиняк. Богдан також разом із дружиною є засновником благодійної фундації UAID, для якої і втілили цей проект.

«Нашим завданням було передати настрій переписки, яка схожа на розмови у телефонах тисяч українців. Цей твір максимально заснований на реальних подіях, а прототипами героїв стала волонтерка нашого фонду та військовий, чиїй бригаді ми допомагали. Текст переписки — концентрована вибірка тисячі повідомлень, що ми отримували та надсилали, починаючи з 24 лютого».

Хлопці одразу погодилися, що це не буде відео, а реальний чат. Спершу, за задумом, глядачі могли навіть реагувати на повідомлення у переписці. Та згодом цей функціонал обрізали, через економію часу та брак безпосередньої цінності.

«Ми справді прагнули зробити усе мінімальними методами та ресурсами, — додає Наз. Занурившись в роботу, ми одразу й тестували на друзях та знайомих, що важливо, а що — ні. Так і „відсікали“ зайве».

Усі повідомлення — із датами, часом, даними та лінками Shoty «запакували» у бібліотеку JSON, які потім викидалися у реальний чат, написаний на Javascript. Переписка героїв у чаті відбувається під музичний супровід треку «Ой, ішов чумак» гурту ДахаБраха і ще один важливим, і непростим завданням було пристосувати діалог до розвитку музичного твору. Кожна похибка чи зміна у тайм скрипті спочатку означала мануальну зміну усіх тайм кодів наступних повідомлень. Побавившись із змінами вручну день, автори «допиляли» код, що автоматизовував і цей процес.

Зображення на фоні і, частково, у переписці — створені АI технологією MidJourney. «Для нас був дуже важливим реалізм, втім, контактувати із фотографами, багато з яких зараз перебувають на передовій, затратно по часу, та й не хотіли людей відволікати. Відтак, я скористався штучно синтезованими зображеннями MidJourney, рендерами на основі ML та AI, що створюються відповідно до запиту», пояснює Богдан Романко.

Загалом, майже два місяці пішло Shoty на створення проекту «Плюс», який можна переглянути тут. Звісно, все робилося вечорами, у перервах, на вихідних, адже робота і безпосереднє волонтерство займають більшість часу. Та результатом хлопці задоволені — пост отримав тисячі коментарів та поширень, а завдяки «Плюсу» фундації UAID вдалося зібрати вже більше мільйона гривень.

За словами Адріани Романко, засновниці організації, для малого фонду — це хороший показник. «У нас немає впізнаваних облич, хоча ми працюємо над залученням амбасадорів. Ми заснували фундацію весною і розуміємо, що впізнаваність і довіра будується поступово. Проект „Плюс“ — це якраз плюс в скарбничку, і в карму».

До речі, сторінка «Плюса» двомовна, користувач може одразу обрати, англійською чи українською переглядати твір. Богдан з Назом кажуть, робили це для аудиторії іноземної також. І не лише для того, щоб зібрати донатів з-за кордону, а навіть більше для олюднення постаті українського військового. «Хочемо показати, що наші люди на передовій — це не безликі постаті, цифри зі статистики, бойові машини. Кожен з них, як і кожен з нас, людина з почуттями, гумором, хорошими і поганими днями, мріями і справами. Ми ж просто допомагаємо їм, чим можемо, щоб зберегти їх життя і щоб кожен після перемоги зміг робити те, що хотів, але відклав, захищаючи нас».

Долучитися до збереження життя українських воїнів, переглянути проект «Плюс» і дізнатися більше про UAID можна тут:plus.u-aid.org

Інформація про UAID та статутні документи на офіційному сайті: https://www.u-aid.org/

Наші соцмережі:

FB: www.facebook.com/UAID.found

IN: www.instagram.com/uaid.foundation

LI: www.linkedin.com/company/81615905/admin