Як воно — «пилити» стартап у Долині та представляти Україну у світі зараз

Привіт! Я — Катя, кофаундерка стартапу Amadeo. У цьому блозі хочу поділитися своїм досвідом життя в Сан-Франциско, і як воно — бути тут стартапером з України зараз.

Але спочатку трохи передісторії. Ми почали розробку нашого продукту у травні 2021 року (трохи більше ніж рік тому), і вже у серпні подали заявку на грант до Ukrainian Startup Fund (USF) на pre-seed раунд. На той момент у нас була добре пропрацьована ідея і перша робоча версія прототипу.

Хто не в курсі, USF — це супер ініціатива нашого уряду для розвитку українських стартапів. На pre-seed раунді фонд надає стартапам $25К на розробку продукту, на seed — $50К. Оскільки це — грант, то не потрібно віддавати фонду відсоток свого бізнесу, як це буває з більшістю акселераторів або з інвестиціями. Головна умова — розвивати українські продукти і представляти їх всьому світу. Це чудова підтримка стартапу на перших кроках його великої подорожі до компанії-єдинорога 🦄.

Через деякий час нам прийшла відповідь від фонду, що за результатами конкурсу ми пройшли відбір і маємо пітчити у фіналі перед експертами. Наш пітч був назначений на 25 лютого. 25 лютого... Звісно, ми так і не виступили.

Ми поставили наш стартап на холд, волонтерили і зробили декілька ресурсів з нашими німецькими друзями для підтримки української армії. Наприкінці квітня поступово почали повертатися до роботи над стартапом.

У квітні ж 2022-го ми з частиною нашої команди приїхали в Штати, Сан Франциско. Чому саме це місце? Тому, що є мета запустити нашу платформу. А ще, тому, що у перші місяці війни було дуже важко знайти офіс і особливо житло в Європі (ми з Харкова).

Перше враження від Сан-Франциско

Рідкісне фото коли Golden Gate Bridge не в тумані

Тут холодно ❄️. Це стало справжнім відкриттям! Коли їхала сюди, то моя уява малювала сонце, чорні окуляри і вічне літо. В перший день у місті я купила собі теплу кофту, яку більше так і не довелося зняти.

Сан-Франциско називають природним кондиціонером — через холодний океан з одного боку, і затоку — з іншого. Але якщо від’їхати трохи від міста, то починається те саме вічне літо з моєї уяви.

Мабуть, найкращий краєвид на все місто з Twin Peaks

Самі місцеві називають місто San FranPsycho, адже тут всі трохи крейзі 🤪(звісно, в гарному сенсі).

Тут у людей немає жодних обмежень, ти можеш фарбувати волосся в зелений колір, бороду — в синій, голосно співати на автобусній зупинці і одягати, що завгодно.

Іноді я думаю, що мене вже не можна нічим здивувати — аж раптом бачу чергового перехожого в костюмі клоуна, лісоруба або середньовічного англійця. Всі місцеві кажуть, що після Сан-Франциско ти вже ніколи не будеш як раніше — і це правда, це не виліковується 😵‍💫.

У Сан-Франциско одразу розумієш, що ти — у самісінькому серці IT-індустрії світу: куди б ти не пішов, гарантовано буде людина, пов’язана з IT. Кожен другий працює в Google, Meta, Twitter або ще у якійсь корпорації. Тут на білбордах замість реклами товарів висить реклама стартапів, а саме місто щохвилини патрулюють гугловські Waymo.

Нетворкінг — візитівка Долини

Нам дуже пощастило і ми приїхали в Сан-Франциско якраз в той момент, коли всі компанії почали виходити з ковідної сплячки, нарощувати активність і робити івенти. До квітня тут не було нічого 2 роки: жодних конференцій, зустрічей, пітчей — все лише онлайн. Декілька знайомих розповідали, що приїхали минулого року в акселератори, а по факту просиділи вдома або в пустих коворкінгах весь рік. Тут треба відмітити, що Сан-Франциско і Долина — це історія про нетворкінг, саме це і приваблює сюди сотні тисяч стартаперів з усього світу.

Зараз майже всі компанії намагаються розворушити співробітників і стартап-ком’юніті: щодня декілька різних івентів у місті та в Долині. Співробітники все ще в режимі очікування, а ось зі стартаперами все набагато простіше, бо тобі завжди потрібні користувачі, зв’язки, інвестори, поради. У нас часто буває й таке, що приходимо на мітап, 11-та година вечора, час вже давно вийшов, а люди все ще не хочуть розходитися додому — всі скучили за звичайним людським спілкуванням.

За цей час ми встигли побувати на декількох десятках великих конференцій і зустрічах від відомих світових компаній (Airbnb, Pinterest, Databricks, Postman, Mux, Scribd та ін.). Більша частина з них — абсолютно безкоштовні. Тобто, якщо ти хочеш навчатися і розвиватися — це саме те місце, де тобі дадуть всі необхідні ресурси для цього.

Історія створення Scribd від фаундерів

Воркшоп у Postman

Hard work & keep moving

Нетворкінг — це супер, але головне — ще й знаходити час і для роботи. У Долині всі дійсно багато працюють, особливо на перших етапах, коли немає грошей і ви бутстрапите. Історія про те, що тут за ідею дають валізу з грошима — міф (ну, якщо ви не суперстар фаундер, як Адам Ньюман, зі зв’язками і дуже успішним стартапом за спиною).

Щоб отримати перші інвестиції у вас має бути робочий прототип і хоча б декілька користувачів. Тому половина моїх знайомих тут пише код вдень і вночі, а інша половина працює вдень в якійсь IT-компанії, а вже вночі пише код 🧑‍💻.

Найбільший челендж — при всьому цьому ще встигати робити безкінечні коли з потенційними клієнтами, партнерами та інвесторами. Саме тому треба мати кофаундера, бо дві руки добре, а чотири — краще ✌️.

Дуже влучний опис стартаперів знайшла нещодавно у книзі Скотта Купора ’Secrets of Sand Hill Road: Venture Capital and How to Get It’ (Скотт — керуючий партнер у славнозвісному a16z венчурному фонді):

«Ймовірно, ви щойно звільнилися з роботи, яка забезпечувала постійний дохід, вам довелося переконати свого чоловіка/ дружину чи іншу важливу для вас людину, що все це в кінцевому підсумку спрацює у вигляді більшої фінансової безпеки для вашої сім’ї. Але тим часом (а точніше — наступні десять або більше років) ви будете жити скромніше, не зможете брати відпусток, будете працювати більше, ніж будь-коли раніше, спати уривчасто (мій партнер Бен [Ben Horowitz] зауважив у своїй книзі про свій досвід як CEO стартапу, що він щоночі спав, як немовля, прокидаючись кожні декілька годин з плачем), і, крім усього цього, благати венчурних капіталістів профінансувати цей гламурний спосіб життя.»

Як це знайомо...

Для роботи ми знайшли нереально крутий офіс у AWS Startup Loft — це великий коворкінг у AWS офісі у даунтауні Сан-Франциско. Це місце абсолютно безкоштовне для всіх, хто використовує AWS ресурси на своєму проєкті. Ми почали ходити туди, коли крім нас було ще близько 10 інших стартаперів, але останнім часом реклама (в тому числі наша — ми активно підтягуємо своїх, українців) дається взнаки, і нас вже більш як 50 людей 💪.

Це я ‘work hard, have fun, make history’ в офісі AWS у Сан-Франциско

Багато стартаперів працюють у WeWork. У Сан-Франциско є декілька класних локацій їх офісів, більша частина з них працює цілодобово. Там є робочі місця, диван, кухня і навіть душ. Інколи, коли працюємо звідти, то мені здається, що деякі хлопці там навіть живуть, бо ходять у домашніх капцях і халаті, як у себе вдома, ну, а я така завітала до них в гості 😆.

Мій улюблений WeWork офіс у вежі Salesforce

Під час ковіду дуже багато IT-фахівців виїхали в дешевші штати і країни. Всі й досі працюють віддалено і в офіс нікого не заженеш. Практично всі офіси абсолютно і безповоротно пусті, інколи дуже дивно заходити в хмарочос (як Salesforce Tower), де на увесь 61 поверх можна зустріти лише персонал вежі. Моя особиста думка, що розробники (яких тут була переважна більшість), сюди більше не повернуться, а ось стартапери і менеджери будуть продовжувати тут тусити, бо їм ніяк не можна без комунікації.

Вже тут, у Сан-Франциско, ми вирішили крім головної платформи Amadeo запустити ще Google Chrome Extension. Ми розробили його трохи більше ніж за місяць абсолютно по фану. Він нереально спростив наше життя! Оскільки більшу частину часу я і тім проводимо на колах, то коли діло доходить до підсумовування цих колів, важко зрозуміти, з ким і про що домовились (іноді навіть складно згадати про що взагалі говорили 😄).

Тому ми зробили Amadeo Transcript, який робить транскрипт і нотатки впродовж сесії в Google Meet, а потім автоматично відправляє всі записи на пошту. Першу версію вже виклали на Google Chrome Extension, юхуу 🥳.

Є ще багато цікавих ідей, але треба час, щоб все втілити в життя.

Ситуація з інвестиціями

Стосовно інвесторів. Вони є. І це дуже тішить. Але літо в Каліфорнії — точно не найкращий період для активного пошуку інвестицій і налагодження зв’язків, бо більша частина інвесторів у відпустках або в режимі релаксу.

Як на мене, найкращий спосіб представити свою ідею інвестору — через ‘warm introduction’ і рекомендації, бо інвестор має вам довіряти. Я точно знаю, що багато стартаперів закидують бідолашних інвесторів тисячами ‘холодних імейлів’. Жодного разу не чула, щоб з цього щось вийшло, але напевно тут вже спрацьовує принцип: якщо людина поставила собі ціль пробити ‘стіну’ байдужості інвесторів, то нічого її не зупинить на цьому шляху.

В Долині є багато різних івентів, коли десятки стартаперів презентують (пітчать) свою ідею. Такі заходи здебільшого платні (від $100 за декілька хвилин, залежно від рівня заходу), і зовсім не означають, що до вас наприкінці підійде інвестор і випише чек. Це завжди лотерея, але в неї потрібно грати.

Стартапи на pre-seed і seed раундах намагаються сподобатися інвесторам, а починаючи з серії А (інколи з seed, залежно від сфери стартапу) інвестори намагаються сподобатися стартаперам. Так, після одного з пітчів інвестор підійшов до CEO компанії і запропонував проінвестувати їх на наступний раунд, а той сказав, щоб написали йому листа, він подумає 🤷.

На одному з пітч-днів

Сан-Франциско надихає

Щодо мого відчуття цього місця. Сан-Франциско надихає і надає крила. Це справді так. Тут унікальна атмосфера відкритості, приязності і прийняття всього та всіх. Я зустріла тут людей з усіх куточків планети — сюди злітаються авантюристи, як і за часів «Золотої лихоманки» 🤠.

За що супер-респект, так це за те, що тут можна зустріти керівника мільярдної корпорації, який на траві у парку у футболці Vans разом зі своєю командою їсть буріто болл з одноразових тарілок. На мітапах до мене постійно підходять поспілкуватися різні люди, і лише коли вони починають розповідати про щось зі сцени, я розумію що це були CEO, CTO відомих світових IT-компаній.

Регалії, звання і особливе відношення — це точно не про Долину. Думаю, це і є феномен цього місця, який ще ніде так і не змогли повторити: повна прозорість, постійний пошук можливостей, відкритість до всього нового. Це історія про те, коли ви кодите всі разом ночами, потім разом йдете в кафешку їсти такос і буріто, а на вихідних всією командою біжите марафон. Це завжди бути однією сім’єю, у злетах і падіннях, завжди мріяти і робити те, що іншим здається неможливим.

Щиро вірю в українські продукти

Моє перше житло: лендлорд повісив український прапор перед моїм заселенням

Наостанок хочу сказати, що я вірю в нас, вірю в Україну, бо знаю, що ми надзвичайно талановиті 😎. Дуже хочу допомагати розвивати українське IT — ми справді найкращі. Де б я не була тут, коли кажу, що я з України, то всі спочатку кажуть, що українці — герої, а потім кажуть, що українські розробники найкращі у світі. Ми вже маємо чим пишатися сьогодні: Petcube, Grammarly, People.ai, Ajax Systems відомі на весь світ. Далі — більше і крутіше! Хоч і на відстані, але всіх дуже міцно обіймаю і люблю 🤗.

Ще є багато чого розповісти, кожен день приносить з собою щось нове і цікаве. Але моя розповідь і так вийшла чимала, тому краще пишіть мені, ось мій Linkedin.