Кумовство в IT-компаниях

Всем привет.

Рассмотрим такую тему как кумовство в айти-конторах. Думаю многие из вас с таким сталкивались, что в самые трудные времена за борт галеры выкидывают не нужных, а приближенные остаются.

И думаю такие случае не единичны)

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

в самые трудные времена за борт галеры выкидывают не нужных, а приближенные остаются.

— а чего вы собственно ожидали, что не нужных будут оставлять, а приближенных выкидывать?

ніколи цим не переймався. мене це завжди обходило: скільки хто заробляє, які задачі виконує та з ким п’є та спить. просто слідкуйте за собою і зростайте професіонально і не забивайте дурнєю думки.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Читал исследования про влияния непотизма в американских компаниях. Сделали вывод, что особенно плохо влияет, когда отец пристраивает своих сыновей. Все остальное встречается реже и влияет меньше. Видимо используется ложный стереотип о наследственности, что мол мой ***дюк сможет делать мою работу также хорошо как и я.

Лично встречал, когда своих дам пристраивали на должности, обычно ничего хорошего не получалось. Дама становилась обузой коллектива. Но видимо на общую производительность это не влияет, потому как дама лишь сьедает ресурсы, а не влияет на процессы и конечный продукт. В то время как «папенькины сынки» обычно лезут своим носом во все.

Не сильно абмициозные дамы + минимум общения с коллективом из-за специфики работы.
Чуть больше амбиций и чуть больше общения на работе — и коллектив мгновенно перекраивается, неугодные увольняются или им создаются невыносимые условия работы, подхалимы — растут по карьерной лестнице.

Ну... во-первых, я скорее за сингапурскую модель, когда владелец бизнеса может уволить люого сотрудника, заплатив ему двухмесячную компенсацию. Он владелец, ему и решать что наиболее эффективно, а не политкорректно и т. п. Во-вторых, мне сложно понять обиду в случае увольнения, особенно в трудные времена. Для меня это показатель, что уволили человека не случайно, раз он не может сам найти работу, и для него это проблема. Там что моя позиция скорее такая: «Не хотите выдавать свою дочку замуж? Имейте с ней секс сами!» Их деньги, их видение.

мне сложно понять обиду в случае увольнения, особенно в трудные времена

А как же мы семья, один большой механизм... и прочие корпоративные уловки. Не говоря уже о том как подобные манипуляции используют на государственном уровне. Естественно, что когда человек верит и проникается, а потом обнаруживает себя брошенным, то у него возникают разные чувства.

Как правило, хорошию порцию говна человек черпает как раз таки от родственников :)

В епаме несколько раз сталкивался с семейными подрядами вроде муж дев, жена тестировщица, тёща в бухгалтерии сидит. Другой случай припоминаю когда работал в одной продуктовой компании, где сео несколько раз устраивал своих любовниц на должность прожект менеджеров, причём те были абсолютно «левые» и про айти знали только что там высокие зарплаты. Ещё сталкивался с тем как люди протаскивали разными путями своих людей в компании или просили поспособствовать, например более благосклонно написать фидбек после интервью (лично со мной было) либо даже сами интервью проводили делая вид что собеседуют незнакомого человека. Знаю даже целую схему по которой в команду набрали 4 «нужных» человека и организаторы получили за это референс бонусы. В общем, того что можно назвать «кумовством» я видел немало, хотя не могу сказать что это явление повсеместное, но оно совершенно точно присутствует в айти индустрии.

Поэтому и идет такой отсев толковых специалистов (

В пост-радянському суспільстві розповсюдженно це дуже сильно. Високій рівень кумовства зазвичай там де шеф намагається приховувати маніпуляції, корупційні схеми, виведення грошей з підприємства і обкрадання інвесторів тощо. А також в країнах де є великий дефіцит роботи з достатнім рівнем зарплатні, включно з Індією і до недавна Китаєм. В азіатських країнах сімейний бізнес, взагалі — традиція, від ідей Конфуція і ще раніше, бо Конфуцій лише її оформив письмово. В Японії традиція настільки потужна, що це почали обходити за рахунок всиновлення кандидатів на посаду топ менеджерів. Що виглядає кумедно коли 50 річний всиновлює 55 річного.

На постсовестском пространстве коррупция начинается с самых низких должностей ))
Не говоря уже о топовых.

Ніколи з цим не стикався.
І на мою думку, це дуже рідкісна ситуація для українського ІТ.
По-перше, якщо це аутсорсинг, то лише клієнт вирішуватиме, кого звільняти, а кого ні, а тут родинні зв’язки не допоможуть.
Якщо це продуктова компанія, то директор звичайно може залишити свого родича-човника, а звільнити якогось трудівника. Але чи довго він протримається з таким підходом?

У любой медали есть 2 стороны. Вы видите Орла, к примеру. А есть еще и Решка.
Вам никто никогда не расскажет про кулуары галеры.)

Та невже, якби спліток не було, та вони нікого не цікавили — жовта пресса та «прекрасне» припинили би своє існування. Та бачимо зовсім іньше, в Україні навіть є феномен Каті Осадчої — коли таке собі тусовочно-сплітково-гламурне видання перетворилось в стеб та оприлюднення діянь і способу життя януковича з бандою та іньших їм подібних, відверто схожих на бали аристократів у 16 сторіччя. В щось таке і прекрасне поступово перетворюється. А в Британії з королеви Вікторії та принца Альберта, жовта пресса постійно лізе до ліжка королівської родини, зробивши колишній привілей придворних на розвагу спочатку усієї країни — а потім і планети.

Так есть ещё куча персонала, работающего на галеру, а не на кастомера. Рекрутинг, HR, бухи, завхозы, менеджеры всякие. Рядовой гребец — не та фигура.

Я працював у чотирьох місцях, бачів абсолютно усюди. Де більше, де меньше. А відносини які на роботі і з’являються, так це взагалі постійно, навіть з тими від кого взагалі не чекав такого. Іноді ще так, що і сім’ї рушаться в тих, кому вдома стало чомусь не цікаво та на роботі знайшлась іньша пара. В американський поліції є правило розводити таких по різних департаментах, як таке сталось. Бо рано чи пізно сімейна пара/коханці почнуть один одним по роботі користуватись, що негативно впливає на організацію в цілому. Люди втрачають мотивацію працювати як бачать яким чином відбувається «кар’єрний зріст». Бізнес перестає йти, фінансовий потік зменшується тощо. Але і влазити в чуже особисте теж порушення прав людини — то просто розвести в різні місця та й усе.

Видел в одной из контор на входе, при заполнении апликухи есть очень интересный вопрос:
«У вас есть отношения с текущими сотрудниками компании?» Ответ Да/Нет ))

Треба робити свою ІТ компанію, всі чоловіки або всі жінки, та додавати таке питання.

Отношения ж тоже разные бывают: деловые, личные, приятельские, знакомый, друг моего друга и т.д. )))

Є досліди, що змішані команди більш ефективні. Робились психологами і соціологами, що працювали на космічні програми. Вашій ідеї багато тисячоліть фактично з древньої Спарти цим займались. За тисячоліття людство прийшло до того, що ця ідея працює гірше.

Такі ж питання задаються в іноземних не-ІТ компаніях іноді, нічого дивного. З одного боку, можна спитати про вас у теперішніх співробітників, з іншого — впевнитись, що не буде конфлікту інтересів під час найму і роботи.

Працював я якось у одному маленькому стартапі, ще коли був джуном (але це була не перша робота). Замовник був з Франції, на мітингах (щоденних) був присутній він, вся команда з України і проджект менеджерка з Мінська (того самого Мінська що в Білорусі, ага).
Спілкування проходило так:
— замовник щось каже французською
— менеджерка перекладає на російську
— ми віповідаємо російською
— менеджерка перекладає на французьску
Весь цимес був у тому, що перед тим як «ввійти в айті» менеджерка багато років працювала менеджеркою з туризму і до ІТ мала нульове відношення. Вона абсолютно не виконувала звичайних менеджерських активностей, просто була перекладачем на мітингах.

Треш ще той, цей цирк тривав досить довго (більше ніж півроку).
Потім якось клієнт запропонував перейти на англійську і, о боже, раптово виявилося, що й французи норм знають англійську, і українці. З того часу менеджерка просто мовчки сиділа на мітингах і фактично не робила абсолютно нічого (у порівнянні з іншими менеджерами, з якими я до цього і потім працював).

Це лише один яскравий епізод, але були й інші (наприклад, ставлення до підлеглих та різні преференції) що наводило на думку про тісні відносини з СЕО/СТО або кимось іншим з топ-менеджменту.

Слава богу, за всю кар’єру це був єдиний такий кейс, що явно кидався у очі.
Про всіх інших колег за 8+ років в ІТ абсолютно чесно можу сказати, що їх набрали саме за професійні якості, а не через інші причини.

Это хорошо, что есть компании без токсичных кумушек.
Но тут опят же, как повезет в них попасть.
Да и игру «сапер» в коллективе никто не отменял ))

Це 60% процентів менеджерів в аутстафінгу саме такі і є, я це називаю «принцеса з інязу». Бо ніякого менеджменту саме продукту на боці виконавців — підрядників і нема, як і взагалі прийняття будь яких рішень. Аутстафер не бере на себе жодних ризиків щодо бізнесу з П.З. Усе лідерство на боці клієнта, як бізнес так і технічне. Тому компанії яка надає сервіс, з забеспечення персоналу на посаду менеджера треба така собі стюардеса чи стюарт, щоб клієнту було приємно з нею чи ним спілкуватись. Та врешті решт це не працює в ІТ, бо це не махання лопатою і принцесам доводиться вчитись ІТ прожект менеджменту. Як обраховувати строки та бюджети, підбирати команди, керувати ризиками та конфліктами, співпрацювати з технічним менеджментом, враховувати інтереси зацікавлених сторін тощо. Насправді робота бізнес менеджера в ІТ теж не такий вже і цукор і по суті іньша спеціалізація за програмування чи тестування. Теж треба вчитись цій справі. Чому клієнт сам не може? Бо клієнт це іньша організація, кінцева мета якої якщо подумати — отримати усе на позавчора і безкоштовно, а краще коли виконавці ще і й самі приплатять і підуть по індустрії усім казати як було круто пропрацювати з овертаймами і за це бути звільненими по закінченні контракту.

Інфопульс. Коли чую про кумів на галері, то зразу згадую інфопульс. Там дуже махрово, якщо хто не в курсі

Может это болезнь всех крупных галер?)

В Ciklum щось такого не пригадую... було досить комфортно, але ж у мене з ними ніяких відносин не було — вони гарно робили свою роботу — надавали приміщення і вчасно виплачували гроші. ІМХО, кумовство — це там, де є всілякі лайн менеджери, груп лідери і тому подібна публіка. Там, де їх нема, — нема й передумов для цього. Навряд чи вдасться це провернути, коли працюєш з замовником безпосередньо

На итальянском сайте именно крупняки имеют большее количество историй.

Якщо в компанії є кумоство то вона рано чи пізно буде мати гірші результати і/або закриється
Рекомендація: Якщо бачите кумовтсво то шукайте нову роботу на іншому проекті/компанії, бо є дуже висока ймовірність що у іншому місці у вас буде і більше ЗП і кращі умови

В любой компании есть «неприкасаемые» лица.

На щастя — вже років 10 мінімум для укр айті це не проблема, бачиш кумівство — тебе чекають ще 3 таких самих компаній через дорогу(якщо ти вище джуна).

Пролетало уже :)))
Из год в год одно и тоже
Это авно тут жило живет и будет жить.... памушо биг бизинезз бааальшие бабки и такое можна разливать толька для сваих и доверенных :)))

Так «вышибала» еще цветочки, вот если бы был бывший ассенизатор, то тот бы сразу стал капитаном галеры )))

На одній з ґемблінгових контор тимлід — колишній «вишибала» з охоронної фірми, 2 роки тому світчнулся до ІТ. Намагається щось говнокодити в ІДЕшці. Про що з ними можна говорити, якщо там все життя було понятіє — бити в морду без розмов і перемовин. Кожен день перевдягається у спортивну форму та б’є грушу у спортзалі

Питання ж не у вишибалі, а у тому, хто найняв його тімлідом.

Де ж іще бути кумівству, як не на галерах. Галера — то суть не ІТ компанія, а «рекрутінгове агенство», яке наймає і пере-продає девелоперів. Особливо — зараз, коли усі працюють віддалено. Девелопер з дому закриває таски для американської компанії. А галера отримує за це гроші і залишає половину собі. Виникає питання: а що у цій схеми роблять усі люди, за кого клієнти не платять грошей? Усі менеджери, HR, секретарки? А вони харчуються з грошей, які заробили девелопери! І, звичайно, тут ніхто не заважає узяти кума, свата, брата чи навіть жінку або коханку.
Пригадав анекдот:

Приходить один бізнесмен до іншого і каже: у мене є син — телепень, хочу аби він працювати навчився. Візьми його до себе на роботу, бо якщо візьму до себе то він буде «синочком боса» і за нього усе будуть робити.
Другий відповідає: без проблем — буде моїм другим заступником, оклад 100 К баксів у місяць, машина з шофером, секретарка — усе шикарно.
Перший: так він нічого робити не буде — постав його звичайним інженером, щоб важко працював за копійки і зрозумів сенс життя.
Другий: вибачай, інженером — не можу: там знаєш скільки усього знати потрібно аби працювати?

HR, секретарши тебе билеты покупают, визы делать помогают, страховки, кофе заправляют, воду принимают. Если сам можешь гутарить и объясняться с клиентом — менеджеры особо не нужны, но будь готов 24/7 отвечать на вопросы, да еще и педалить в довесок.

HR, секретарши тебе билеты покупают, визы делать помогают, страховки, кофе заправляют, воду принимают.

Нє, ну такі послуги однозначно варті того, щоб віддавати за них 50% того рейту, який за тебе платить замовник))

З чого ти взяв, що в усіх «забирають» 50% рейту? Умовний сіньйор/лід/архітектор точно забирає більше 50%. Це може у мідлів забирають більше, якщо їх продають як сінйорів.

Где вы видели в западных галерах зарплаты юниоров в 500-700 баксов?
У них пособие минимум от 1000 евро )

Та хай навіть 30% з сеньйорів. Все одно це дофіга. Краще піти на прямий контракт і забрати ті кошти собі.

З трейні і джунів не сумніваюся, що всі 70% буває. Братан, до речі, розповідав таку інсайдерську інфу від якогось погонщика зі глобаллоджика.

Чтобы пойти на прямой контракт, прямой контракт нужно сперва найти и подписать.

Галери з’явилися заради ефективним сейлзам. Є дуже великі и жирні замовники які беруть одразу по 10-20 тушок на проект та зацікавлені, якщо один звалив, то галера швидко знайшла йому заміну

С переходом большинства на ремоут и распределенные команды по континентам, офисное кумовство отходит на задний план со временами обязательного посещения офиса и с понятиями «местный капитан галеры»

Агась, появилось удаленное кумовство.
Технологии не стоят на месте ))

В любой конторе( вне зависимости от формы собственности) есть категория людей, которые сидят там годами, заняты одновременно всем и ничем, пересидят там любой каталкизм. Уже даже не удивляюсь, когда вижу как реально занятых делом на мороз выставляют, а вышеуказанные сидят всем довольные.

ніколи цим не переймався. мене це завжди обходило: скільки хто заробляє, які задачі виконує та з ким п’є та спить. просто слідкуйте за собою і зростайте професіонально і не забивайте дурнєю думки.

Пока человека это лично не коснется, он обычно и не чухается ;)

Ви спілкуєтесь загадками, мені лінь здогадуватися що з вами трапилося. Напишить все як було. Наприклад, я пропрацював 15 років, віддав душу компанії, а та виставила мене на мороз, а от того-то і того залишила, бо цілували дупу. Розкажіть, що ви принесли компанії за цей час. А що ті, що залишилися.
Бо дуже часто все навпаки, ті які слідкують за іншими замість роботи, потрапляють на вулицю першими.

Это ваше субъективное мнение.
А на счет личной истории с автографом, вряд ли вам хватит финансов на нее.

-єсть лі кумавство?
-наведіть приклад
-у вас денех не хватит

Пример: Работает ли в Украине КСУ, профсоюзы и так далее)))
а что вообще работает.......

головне, що ви працюєте, як треба :)))

Работаем, чтобы иметь свободное время, и воюем, чтобы жить мирно. ;)

воюем, чтобы жить мирно.

сподіваюсь «кумавства» немає?

Наскільки я пам’ятаю, навіть у западні компаніі простіше попасти (точніше, більше вірогідність, що на твоє резюме хоч подивляться) якщо це буде по reference від сотрудника цієї компанії. Чи є це кумовством? www.quora.com/Is-nepotism-everywhere

Бывает, но не часто. Если нужно кого-то сократить по требованию инвестора и есть выбор кого.

Я останнім часом працював тільки в бездушних капіталістичних конторах, де викидували на мороз в першу чергу непотрібних на данний момент і не важливо який ти лояльний, рідний і т.д.
В Аутстафі замовник взагалі сам пальцем показує кому на вихід.

Увы, не сталкивался, хотя хотелось бы, и даже возможности теоретические есть, но вот на практике — фиг.

Мой мир рухнул!
Неужели?
Я думал айти конторы это образец порядочности)))

Обожемойнет, программисты открыли для себя, что мир не идеален. Стесняюсь спросить по теме сабжа. Наверно такие случаи могут встречаться. И чо?

Думаю, многие из вас в курсе, что такое «аутстафф», что значит это слово. А значит оно в аккурат, что когда перестанете быть нужны — вас выкинут. А уж кому нужны «приближённые» — тот пусть им и платит.

IMHO если вы не нужны — готовьтесь менять галеру сразу, как только вам это «показалось». Потому что остаться — означает взять на себя всю работу ушедших. Доплатят ли за это — догадайтесь с одного раза.

Оставаться на галере до последнего можно только в одном случае: вы — капитан этой галеры. Ну или ваш кум.

якось я залишився на тонущій шлюпці просто з цікавості бути в єпіцентрі подій та побачити як це... події розвивались так стрімко що було схоже на детективний сюжет(з поліцією, судами і шпигунством)
я ризикував невиплатою останної зп — але інтерес був вищий за це.
тепер я знаю що в життевому циклі любої компанії/стартапу є два складних моменти:
1й — коли грошей немає, і 2й — коли гроші з’явилися

Ти ризикував значно більше. «Утопающіє» шлюпки мають просто у 100% випадків звичку залишати по собі погану карму. І чим довше залишатимеся, и найважливіше, чим корисніше роботу виконуєш — тим сильніше на тебе спустять всіх собак і насправді щиро ображатимуться, що саме ти усіх підвів.

А те що інші нічого корисного не робили та суцільною бюрократією займалися — так «каждий должєн дєлать свойо дєло», і сидять собі каву з бутербродиками гоняють.

Про кумоство чув, але сам зустрічав рідко, навіть складно пригадати.

То треба звертати увагу на опис компанії, опис вакансії та відгуки, коли пишуть «ми сім’я» то можливо то буквально.

Хтось цілком цілеспрямовано може йти в такі компанії, щоб побудувати стосунки та закріпитись, як хлопці так і дівчата, як дівчата так і хлопці.

Видел кумовство сплошь и рядом, берутся по знакомству и ставятся тоже на высокие должности свои люди. И увольняли тоже неугодных по бредовым причинам.
1. СТО был поставлен директором галеры и выполнял лишь хорошо роль переводчика, как технарь нихрена не понимал и среди девелоперов пользовался крайним неуважением, все знали что он был засунут по знакомству. Итого спустя полгода назначения данного СТО случился очень крупный факап с падением всего прода на сутки ввиду неправильного обновления, которым руководил непосредственно данный СТО. Потом пошли очень серьезные разборки за финансовый и репутационный ущерб компании, и данный СТО был вышвырнут пинком под зад на улицу.
2. Небольшая галера, хорошие проекты и зарплату получали те, кто бухал с руководством или имел семейные связи (типа муж сестры), пешки сидели годами на говняных проектах на низких зарплатах, вариант только менять галеру, пересмотр зп от силы $100-200 в год.
3. Ябедничество и доносы. Высшее руководство прекрасно было осведомлено о критике и слухах в команде, вроде бы все свои, а кто-то регулярно стучал наверх. Потом неугодных вносили в негласный черный список с заморозкой рейта и роста зарплаты, ставили на самые говняные индусские проекты. Дошло до того, что стали обсуждать руководство и зарплаты только в крайне близком кругу знакомых

Аж противно читать

Нажаль можлива лише у розвиненому суспільстві

Хіба посеред менеджменту, програмісти — це ресурс, що обирається значно більш об’єктивно ніж ув інших різновидах бізнесу.

Самый большой прикол, что такая тенденция есть не только на укр.аусторс-галерах, в евро-галерах такая же картина)

А чим єврогалери краще? Думати що там якось краще то закладений комплекс меншовартості.

В какой стране ЕС рейты после налогооблажения лучше, чем в Украине?

Та везде оно есть.
Забавно, когда в не немецкой конторе вдруг обнаруживается серьезная оверрепрезентация немецких HR
VP по HR — внезапно немка. Чисто случайно совпало.

в самые трудные времена за борт галеры выкидывают не нужных, а приближенные остаются.

— а чего вы собственно ожидали, что не нужных будут оставлять, а приближенных выкидывать?

Підписатись на коментарі