Як ІТ-фахівцю вибудувати траєкторію навчання: важливі навички для майбутнього та зони росту

Привіт! Мене звати Ігор Бех. Я працюю Head of Education в Innovecs, старший викладач кафедри менеджменту та інновацій у Міжнародному університеті фінансів, ментор. Я є сертифікованим педагогічним дизайнером та тренером з 12-річним досвідом у навчанні дорослих, e-learning та маркетингу.

Наразі відповідаю за управління InnoCamp, освітнього кампусу Innovecs. А ще, я є постійним слухачем DOU-подкасту.

У цій статті розповім про те, наскільки ваша кар’єра залежить від обраної навчальної траєкторії. Ознайомлю з різними підходами до навчання й поділюся досвідом освітньої роботи з Junior Software Engineers й інженерами Middle та Senior рівня.

Як залишатися затребуваним через 5-10 років

Протягом останніх двох років прискорюється впровадження нових технологій. Штучний інтелект знайшов своє застосування у сферах цифрової інформації та зв’язку, фінансових послуг, охорони здоров’я, транспорту. З’явилися професії, які вимагають нових компетенцій у таких сферах, як: Data Science, Machine Learning, Emotional Intelligence тощо. Світ невпинно диджиталізується.

Відповідно до звіту The Future of Jobs 2020 у десятку найбільш затребуваних ІТ-напрямків увійдуть такі:

  1. Data Analysts and Scientists.
  2. AI and Machine Learning Specialists.
  3. Big Data Specialists.
  4. Digital Marketing and Strategy Specialists.
  5. Process Automation Specialists.
  6. Business Development Professionals.
  7. Digital Transformation Specialists.
  8. Information Security Analysts.
  9. Software and Applications Developers.
  10. Internet of Things Specialists.

Впродовж найближчих п’яти років 40% фахівців змушені будуть повністю змінити свої основні вміння та компетенції, а 50% усіх працівників — взагалі перекваліфікуватися до 2025 року. ІТ-фахівці стають все більш затребуваними, але водночас змінюється і парадигма їх розвитку.

Якщо раніше достатньо було знати JavaScript або Python, то зараз для розв’язання проблем бізнесу бажано володіти кількома мовами програмування, фреймворками та бібліотеками. Сучасна ІТ-команда складається з фахівців різних напрямів: Front-end, Back-end, DevOps тощо. Ще 20 років тому ми набували спеціалізації, поглиблюючи свою експертизу здебільшого у вертикальному напрямку. Зараз же варто здобувати знання й в суміжних напрямах.

Наприклад, фахівець, який займає позицію Team Lead, відповідає за роботу всієї команди і повинен орієнтуватися у всіх напрямках спеціалістів, які залучені в проєкт. Але все ж його експертиза не є настільки глибокою, тому, як правило, таких фахівців називають generalist — спеціаліст із широким кругозором, але неглибокими знаннями у напрямках.

Зросла кількість затребуваних компетенцій, і освіта не встигає за темпами росту бізнесу. Ми наближаємося до того періоду, коли найбільш конкурентоспроможними стануть компанії, які багато інвестували в людський капітал, у навички та компетенції співробітників.

Чому корпоративні компетенції важливі

Більшість міжнародних компаній розробляють корпоративні компетенції, які є орієнтиром для майбутніх працівників щодо навичок, яким можна навчитися у компанії. До уваги береться не лише технічна експертиза, але й soft skills. Вміння й компетенції майбутнього фахівця/ працівника можуть оцінювати не тільки ментор/ тренер, але і рекрутер чи Project Manager.

На цьому етапі оцінки вмінь та компетенцій кандидата можуть запросити долучитись до бізнес-гри або симуляції, під час якої можна виявити неформальне лідерство, емоційний інтелект, вміння комунікувати та співпрацювати в команді, а також низку поведінкових факторів.

Звичайно, є багато онлайн-тестів на визначення soft skills, але я не рекомендував би їх проходити замість практичних вправ в офлайн-режимі, адже так можна оцінити лише знання без поведінкових факторів.

Загалом soft skills найкраще розвиваються під час роботи на проєктах. Якщо ви потрапите у середовище, яке буде сприяти вашому розвитку, точно зможете це зробити.

Кожна компанія має власний набір корпоративних компетенцій, які можуть частково збігатися. Якщо ви є представником бізнесу, обов’язково сформуйте корпоративні компетенції, а ІТ-фахівцям, які тільки починають свій шлях або тим, які в пошуках розвитку кар’єри, рекомендую відвідувати сайти компаній і готувати себе на конкретну роль відповідно до набору корпоративних компетенцій.

10 найпопулярніших soft skills до 2025 року

Розробляючи формулу корпоративних компетенцій, можна взяти до уваги 10 найпопулярніших soft skills, які будуть затребуваними до 2025 року відповідно до дослідження Всесвітнього економічного форуму.

  1. Аналітичне мислення та інноваційність рішень.
  2. Активне навчання.
  3. Вирішення складних задач.
  4. Критичне мислення та аналіз.
  5. Креативність, оригінальність та ініціативність.
  6. Лідерство та соціальний вплив.
  7. Використання технологій, моніторинг та контроль.
  8. Розробка технологій.
  9. Стресостійкість та гнучкість.
  10. Інтелектуальна діяльність, вирішення проблем та формулювання ідей.

Відтак, я виділив би чотири основні групи вмінь, які потрібні у майбутньому:

  • Вміння, які допомагають бізнесу.
  • Вміння, які допомагають самоорганізуватися (управляти часом, енергією).
  • Вміння, які допомагають співпрацювати.
  • Вміння щодо технологій в окремому напрямі.

Досвід роботи з ІТ-лідерами вказує на незаперечний факт, що soft skills ніколи не втрачають своєї актуальності. Якщо hard skills потребують постійного удосконалення й швидко змінюються, то soft skills є більш довговічними.

Для інженера важливо розвивати обидва види навичок, а для Engineering Manager рекомендовано особливо сфокусуватися на soft skills. Кілька із найбільш важливих подаю у переліку.

Ефективна комунікація

Хороший комунікатор вміє знайти підхід і чітко висловити свої ідеї. І це не про передачу інформації, а про вміння обрати найкращий формат меседжу відповідно до типу аудиторії.

Також важливо бути гнучким і передбачати можливі сценарії розвитку подій та реакцію на них.

Розповідаючи про масштаби проєкту, ефективний комунікатор вміє лаконічно і максимально точно донести ключові меседжі. Що більше ви комунікуєте, то менше місця для непорозуміння.

Командна робота

Великі цілі досягаються лише завдяки злагодженій роботі усієї команди. Парадоксально, але не всі вміють бути хорошими командними гравцями. Але це прекрасна нагода навчитися бачити спільний результат, а не лише особисті цілі. У команді ви досягнете значно більше, ніж самотужки.

Ефективний командний гравець завжди створює навколо себе позитивну приязну атмосферу, поважає вміння і таланти своїх колег й вчасно приходить на допомогу.

Співпраця понад конкуренцією. Конкуренція — це як короткотермінова гра, а співпраця — це завжди взаємне зростання і довготермінові відносини. У співпраці поглиблюються стосунки, зростає креативність, а також народжуються інноваційні ідеї.

Вміння домовлятися

Як ІТ-лідер, ви повинні чітко розуміти свої пріоритети й встановлювати межі бажаного та недопустимого. Готуючись до переговорів, варто оперувати фактами та об’єктивними аргументами, завжди посилатися на джерело.

Стратегія win-win досягається вмінням слухати й поважати співрозмовника. Тільки так можна збудувати довгострокові бізнес-відносини. У перемовинах треба прагнути консенсусу, а не протистояння.

Іноді можна програти маленьку битву заради великої — у цьому вся майстерність ефективного перемовника.

Вміння розв’язувати конфлікти

Доволі часто саме конфлікти стимулюють розвиток, якщо вони розв’язуються конструктивним шляхом. Але не всі вміють зробити правильний висновок і чомусь навчитися після конфлікту. Це радше ознака досвідчених і сміливих лідерів. Щоб уникнути ескалації конфлікту, його варто розв’язувати ще на ранній стадії, не затягувати і не відкладати на потім.

Якщо бути чітким в очікуваннях, дедлайнах, політиках, комунікувати прозоро і бути справедливим, конфлікти не виникатимуть. А якщо вони й виникають, то лише для зростання обох сторін.

Адаптивність

Це дуже важлива якість для ІТ-лідерів, завдяки якій ви завжди рухаєтеся вперед і вчитеся нового. Це великою мірою про вміння виходити із зони комфорту заради досягнення більших цілей. Бувши гнучким, ви можете пристосуватися до будь-яких змін у процесах і оточенні. Незалежно від ситуації, ви вмієте знайти вихід, швидко перелаштуватися і знайти план С.

У кризових ситуаціях адаптивність є незамінною якістю, яка допомагає втриматися на плаву. Під час війни українські айтівці мають змогу тренувати свою адаптивність.

Емоційний інтелект

ІТ-лідери з високим рівнем EQ вміло управляють емоціями як своїми, так й інших. Саморефлексія — одна з ключових ознак людей з розвиненим емоційним інтелектом. Вони не приймають рішення в емоціях і проявляють стресостійкість у кризових ситуаціях.

Емоційний інтелект тренується впродовж всього життя і найкращим середовищем для цього є ІТ-команда, де треба і комунікувати з іншими, і справлятися з викликами, і проявляти гнучкість.

Позитивне мислення

Як би це не звучало для когось дивно, але люди з позитивним мисленням зазвичай ефективніші. Вони уникають негативних установок, стереотипів, шаблонності, пліток і нарікань. Позитивні люди знаходять можливості там, де інші вбачають проблеми.

Ви помічали, як часто вдалий жарт розряджає проблему з невиконаними дедлайнами або конфліктними ситуаціями? Це також про позитивний погляд на життя.

Бізнес-етика

Розуміння та повага до корпоративної культури компанії — ознака професійності і зрілості. Це приходить з досвідом роботи у різних компаніях. Інженери вчаться здавати проєкти вчасно, дотримуватися дедлайнів, поважати роботу колег.

Важливою ознакою високої робочої етики є вміння брати відповідальність і за успіхи проєкту, і за помилки. Золоте правило — ніколи не перекладати вину на інших, не заперечувати помилки, а приймати та вчитися.

Як будується навчальна траєкторія: про підходи I-shaped, Т-shaped, П-shaped й М-shaped

Розвиток корпоративного скілсету стає центральним фокусом навчальних програм й тренінгових курсів у компаніях. По суті, навчальна траєкторія вибудовується так, аби сприяти розвитку необхідних компетенцій. Для цього є кілька підходів залежно від розміщення горизонталі:

  • I-shaped (загальні знання та вміння);
  • Т-shaped (загальні знання та вміння+експертиза в одному з напрямів);
  • П-shaped (загальні знання та вміння+експертиза в двох напрямках);
  • М-shaped (загальні знання та вміння+експертиза в кількох напрямках);

Якщо йдеться про скілсет QA-інженера, він може розвиватися як I-shaped-спеціаліст, або generalist, тобто мати знання у кожному конкретному напрямі — як працювати зі Selenium, xPath, Maven, jUnit, SQL Databases, Cucumber, як писати тести на Java для автоматизованого тестування тощо.

Але якщо плануєте поглиблювати експертизу в конкретному напрямі, наприклад, в Java, то ви поступово зміщуєтеся від I-shaped інженера до Т-shaped, одночасно розвиваючись до рівня Middle\Senior фахівця.

Розвивати загальний кругозір і отримувати широкий спектр знань допомагають університети, а базові вміння можна здобути під час навчальних програм чи тренінгових курсів для початківців.

Т-shaped підхід

Т-shaped підхід з’явився ще у 1991 році й набув популярності завдяки Тіму Брауну, CEO компанії IDEO, який є основоположником і фундатором підходу Design Thinking. Тім Браун вважав, що команда, яка включає Т-shaped-спеціалістів, є значно ефективнішою з точки зору бізнесу. Адже окрім широкого кругозору, має ще й глибоку експертизу у певному напрямі. І йдеться не лише про human skills, але й про технічні вміння.

Так, один з варіантів розвитку кар’єри I-shaped інженера — це трансформація з Manual QA в Automation QA, якщо він починає поглиблено вивчати напрямок Java. До того ж свою експертизу в Java інженер зможе використовувати не лише для написання тестів, але і для переходу в напрям Back-end і використовувати Java як окрему мову програмування, а не лише як QA Automation engineer.

П-shaped підхід

П-shaped підхід передбачає паралельний розвиток основних soft skills і технічного скілсету окремої професійної галузі. Відтак, можна розвивати один з напрямків human skills і фокусуватися на розвитку технічної спеціалізації учасника. Якщо це Automation QA, варто поглиблювати експертизу в Java, адже для цього напрямку важливо вміти писати автотести. Залежно від здібностей, талантів і професійного бекграунду можна фокусуватися на розвитку вертикальної експертизи у кількох напрямках.

M-shaped, або combo-shaped

Для сучасного фахівця недостатньо розвивати лише human skills i tech skills, але й необхідно здобувати експертизу в домені. Наприклад, займатися програмуванням та заглиблюватися у специфіку домену (FinTech, HealthCare, Supply Chain тощо).

Технічний фахівець відповідальний не лише за якість коду й вибір найкращого рішення для розробки продукту, але й про ефективну взаємодію з командою та комунікацію з усіма стейкхолдерами проєкту. Не всі звертають на це увагу, але сучасні реалії вимагають експертизи й в домені, щоб з легкістю порозумітися з клієнтами та власником продукту.

Таким чином наша сучасна траєкторія розвитку ІТ-фахівця виглядає як M-shaped, або combo-shaped підхід. Автори цього підходу вказують на те, що можна винаходити безліч експертиз, не зупинятися лише на трьох напрямках.

Щоб оцінити успішність M-shaped скілсету, можна провести Performance review і квартальні оцінки за різними моделями. Одна з популярних моделей — оцінка «360 градусів», яка дозволяє оцінювати як human skills, так і технічні навички фахівця й отримати зворотний зв’язок від Team Lead, учасників команди й Product Owner. Ще одним інструментом є scorecard, яка дозволяє оцінити ваші навички у певному напрямі, і це допомагає спроєктувати ваш навчальний план на майбутнє.

Формуючи свою навчальну траєкторію, рекомендую обирати компанію-партнера, яка дозволяє розвивати вміння і компетенції впродовж всієї вашої кар’єри від I-shaped фахівця до T-shaped, П-shaped чи навіть М-shaped. Ви можете почати з курсів, які допоможуть зануритися у конкретний напрям, а в майбутньому розширювати свою горизонталь за допомогою soft skills, покращувати Business English і придивлятися до напрямків, які вас цікавлять.

Особливо це актуально для світчингу. Якщо здобута кар’єра перестала цікавити, і ви хочете спробувати щось нове, прагнете змін, маєте змогу за допомогою Т-shaped і П-shaped-траєкторій переходити з одного напряму в інший. Наприклад, знаючи Java, ви можете перейти з Automation QA в Back-end або з Automation QA зі знанням Java можете перейти в напрям Mobile.

Як позбутися блокерів у робочому процесі

Завдяки Т-shaped, П-shaped й М-shaped підходу, ми можемо змінювати командні компетенції й експертизи. Так можна застрахувати себе від bus factor, коли експертизою володіє лише один фахівець у команді. Скажімо, якщо один з фахівців з поважних причин не виходить на проєкт або змінив на інший, з команди можна вибрати спеціаліста з такими ж компетенціями, і він його може замінити. Навчальна траєкторія дозволяє спеціалістам володіти широким спектром знань й експертизою у декількох напрямках. У такому випадку вони завжди є конкурентоспроможними, адже зазвичай володіють експертизою у двох технічних напрямках або знають кілька мов програмування чи фреймворків. Команди розвивають одне одного і діляться експертизою. У цьому добре допомагає метод парного програмування або Extreme Programming, а також робота в кросфункціональних командах.

Сучасний ІТ-фахівець повинен постійно підвищувати кваліфікацію і дбати про Continuous Learning. Якщо ви задумуєтеся про зміну вашої кар’єри, перегляньте компанії й оберіть ту, з якою вам буде комфортно розвивати вашу навчальну траєкторію. Обов’язково зверніть увагу на корпоративні компетенції, експертизу в доменах, яка вимагається на певній ролі.

Знайшовши те, що вас цікавить і дозволяє постійно розвиватися, ви будете не лише кар’єрно зростати, але й отримувати задоволення від роботи. При цьому пам’ятайте, що human skills варто розвивати впродовж всього життя.

👍ПодобаєтьсяСподобалось23
До обраногоВ обраному18
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Про що стаття? Реклама які ми розумні?

В українських атсорсах беруть в першу чергу тих, хто знає англійську, а потім вся ця решта навичок.

То чому вчителі англійської не йдуть масово на галери грести гроші лопатою? Ото так багато заробляють

Бо мабуть дуже нудно з вами, такими розумниками :)

Мне кажется в 2015 была такая же статья, и такие же выводы.

Точно про те ж подумав, абсолютно таке саме читав років 5 тому назад. По факту, ну трошки більше на Дату поглиблення пішло, а так нічого не змінилось.

Що люди придумають, тільки щоб не програмувати, будуть плани складати на 10 років уперед, бо це простіше й крутіше.

Планувати на перед, принаймі стратегічно насправді дуже хороша річь. Бо за законами Мерфі: «події залишені на самоті мають тенденцію розвиватись від поганого до гіршого». Так по всьому від планів на проект, щоб не вляпатись в те що зробить для компанії збитки — а не прибуток, до планів по кар’єрі. Я знаю декілька людей, яким за 40 в них 10-15 років досвіду в ІТ — а вони й досі ще мідли і не дуже і намагаються навіть сініорску позицію зайняти. Як порівнювати успішні кар’єри з не успішними, то тренд стає очевидним — актуальні технології в тренді затребувані ринком, та перехід в менеджмент чи прямо в бізнес. Не успішні — супорт легасі, без ініціативність з не бажанням брати на себе відповідальність та без конфліктність з не бажанням казати ні. Тобто не такі вже і нісенітниці автор статті і написав.

Я ніколи у житті нічого не планував. Спочатку, коли я йошов у програмування, то був тренд що я лише зіпсую зір, у великих коштів темає, буде з/п інженера у НДІ, чай не робочий з халтурами, або торгівля. Потім мені казали, що зараз тобі трохи пощастило, але Індія вже розпочала освітню програму й скоро підготує стількі мільонів дешевих робзобників, скільки потрібно. Тому дивися на якусь бекапну професію. Я просто програмував, тому що це кльово, та вивчась щось нове, тому що це цікаво і ніколи не будував планів. І зараз вивчає те, що відсутнє у цих списках. Так, може це не буде потрібно, не виключаю, що може й знадобиться, але готовне це отримівати дофамін від процесу.

Але я бачив багато людей, котрі завжли багато планували, але нічого не робили. Бо планувати так солодко, а робити взападло. Усе написано вище, звучить для мене як тарабарщина, і я чесно не розумію, яка у цьому користь, окрім як дурити голову людям. Взагалі, я не бачу серед моїх успішних знайомих людей, які б так ретельно планували свій шлях.

Якщо людина не намагається зайняти сеніорську позицію, то виникує питання, а воно треба? Може лазати по скелям їм набагато цікавіше, й робота має давати змогу це робити.

Оті всі домейні знання це звичайно добре але щоб стати експертом в домейні треба на одному проекті сидіти років 5. За цей час можна змінити 3-4 роботи, навчитись міняти роботи правильно, набратись життєвого досвіду на різних проектах. В результаті зарплата буде раза в два вище, жодного страху міняти роботу (тому ніяких овертаймів, пресінгу зі сторони менеджмента), колеги будуть скілові і успішні.

Головне лише вчасно звалити, щоб не прийшлося доробляти «на 90% готовий» проект за «скіловими і успішними».

Або можливо міняти проекти в рамках одного домену.

Підписатись на коментарі