Як і навіщо створювати YouTube-канал про тестування

Привіт! Мене звати Олексій Остапов, я Test Lead в Infopulse, і разом з Михайлом Чубом, Chief Everything QA в Infopulse, ми створили освітній YouTube-канал про тестування. У цій статті хочемо поділитися досвідом створення контенту для українськомовного сегмента і розповісти, що нас драйвить, надихає та кому ми радимо дивитися відео. Тизер — його зміст буде корисним не тільки junior-тестувальникам.

Про мотивацію створення каналу

Прагнення вдосконалити навчальний процес почалося для нас з менторства в Bionic University, які проводили курси з QA-тестування. Ми занотовували все, що нам здавалось цікавим, у хмарне сховище, та ділилися зі слухачами, а із зібраної інформації створили сайт QA Mania, де намагалися структурувати ці знання. Кількість даних множилась, орієнтуватись у потоці ставало дедалі важче, тож ми запустили Телеграм-канал. Днем народженням саме YouTube-каналу QA Mania можна вважати 30 січня 2020 року.

Як каже Михайло, ми робимо свій маленький внесок у реформування освіти. Інструмент Google Class Room вже був нашою основною LMS за кілька років до того, як він прийшов у широкий загал. У класичному підході до навчання студент слухає лекцію в аудиторії, йде додому й намагається збагнути, «а що це було?», перед тим, як настає практична частина. Повноцінні університетські лекції важливі, оскільки допомагають утворити контакт зі студентами, зрозуміти, як засвоюється інформація, проте пандемія ковіду внесла свої правки.

Ще до карантину ми разом з ще одним колегою, Ігорем Шевченком (на той момент Test та Delivery Manager в Infopulse), планували диджиталізувати лекції, які читаємо студентам КПІ, щоб застосувати «Shift Left» підхід до освіти, тобто змінювати співвідношення аудиторного часу між лекційними та лабораторними заняттями на користь практики.

Яким чином це працює: записаний та змонтований відеозапис лекції дається заздалегідь, студент дивиться відео, а потім на парі з викладачем розбирає те, що йому не зрозуміло. Відео — це елемент лекційного матеріалу. Частину практичних ми теж переводили у відеоформат, на кшталт «дивись і повторюй», а після давали окреме завдання для самостійного виконання.

Не завжди все йде за планом

Розповім страшне — ми не маємо контент-плану. На старті хотіли писати 5 постів на тиждень у телеграм-канал та одне відео викладати на YouTube. Наразі контент оновлюється 2-3 рази на тиждень. Ми створюємо контент відповідно до кількох параметрів: наявності часу, бажання та запиту від аудиторії.

Перші відео для студентів мають хронометраж 30 хвилин, що для епохи Тіктока критично довго. Тому я вирішив, що коли матиму час, перезапишу всі навчальні відео для короткого формату з дотриманням правила — в одному ролику розкривається одна думка.

Наприклад, студент шукає відповідь на питання «Що таке Test case?» Навіщо йому дивитися цілий блок про Test design, якщо потрібна йому інформація вміщується у кілька хвилин? До того ж якщо якийсь контент застаріває, то коротке відео швидше оновити, ніж перезаписувати повноформатне.

Михайло:
«Згадалось, як ми домовилися робити якісний контент, а отже користуватись професійною технікою та не писати на мікрофон ноутбука. Записувалися в офісі, а потім почався карантин і відеоконференції перемістились у домашній формат. Наче все перевірили, хтось із нас поширює на екрані слайди, всі по черзі коментують. Настає черга Ігоря — і починається якийсь жах, який неможливо розібрати. Він показує на камеру свій мікрофон — індикація світиться, значить, все працює. Потім виявилося, що в нього підхопилися bluetooth-навушники сумнівної якості та через це одна з лекцій вийшла записаною зі звуковим браком. І перезаписувати немає часу, і слухати боляче».

Успішно інвестовані $50 у свою «фішку»

Ми шукали якусь «фішку» каналу — і нею стала анімація. Міша порекомендував мені програму, яка в цьому допомагає, тож під час новорічного розпродажу я придбав цей тул, і візуальна подача інформації зазнала кардинальних змін.

У програмі є власна бібліотека з близько 5 тисячами вже проанімованих картинок, що пришвидшує створення відео. Проте інколи за змістом мені підходять лише 1-2, а інші треба шукати на стоку та самостійно їх «оживлювати».

На перші ролики я витрачав по кілька годин, тому що намагався підібрати максимально гармонійну з контекстом візуалізацію. Зараз я стараюсь на етапі написання сценарію для ролика будувати тези так, щоб під них лягав продуманий відеоряд.

Міф про «увійти в ІТ» через тестування

Ми проводили опитування на тему «Хто наша аудиторія?». Виявилось, що 30% — це тестувальники, які займаються автоматизацією, 60% — мануальні тестувальники та люди, які хочуть «увійти в ІТ».

Існує припущення, що тестування — найлегший старт для кар’єри в ІТ, але це не зовсім так. У тестуванні доволі висока конкуренція та критерії для входу: тестування, програмування, знання англійської. І весь цей набір скілів має бути у студента-першокурсника.

З програмування, на мою думку, розпочинати легше. З іншого боку, нашим контентом я хочу продемонструвати, чим є тестування, і закохати в нього глядачів. Гроші, звичайно, — гарна мотивація, але якщо працюєш без вогню в серці до того, чим ти займаєшся, то успіху не буде.

Для кого підходить теоретичний контент

Трапляється, що номінально можна бути senior, але мати прогалини в теоретичних знаннях. Я сам спершу вважав, що теорія не так важлива, головне на практиці розібратись. Це омана. Без чітко вибудуваної в голові теоретичної системи легше припускатись помилок на практиці. Тож я рекомендую такі відео усім рівням тестувальників та фахівцям дотичних сфер. Особливо, якщо спеціаліст долучився до команди з іншої компанії.

«Тримати руку на пульсі» нам допомагає подруга Ольга, яка розуміється на PR та SEO-просуванні. Вона підказує, які теми варто висвітлити. З іншого боку, ми розпочинали вести блог про те, що цікаво саме нам, і хотіли ділитися своїми переживаннями, захопленнями, досвідом. За цим принципом і продовжуємо створювати контент для каналу.

До речі, нас дивляться і з-за кордону 😎, а після коментують, що попри мовні непорозуміння, відеоряд круто виходить.

Взагалі, як виявилося, у нас широке коло глядачів. Це не тільки тестувальники-початківці та студенти, а загалом спеціалісти, які хочуть дізнатися щось нове про інструментарій. І ми реагуємо на запити слухачів. До прикладу, коли у подкасті на Dou надійшло питання від слухача, одразу після ефіру ми підготували і надали відповідь у відеоформаті на QA Mania.

Блогерські бенефіти

Щоб розкрутити канал, ним треба займатися з повною віддачею: рекламувати на всіх можливих майданчиках, створювати контент з відповідними вимогами каналу просування та регулярно оновлювати .

Моя ідея полягає в тому, що доступ до інформації має бути вільним, тому ми не маємо планів робити платну підписку чи викладати його на передплачувані освітні ресурси. Наш канал — це хобі, а не робота, тому ми цілеспрямовано не займалися монетизацією у класичному розумінні.

Також треба усвідомити, що тестування — це не та сфера, в якій щотижня можна створювати контент у стилі «Абсолютно новий підхід до QA інжинірингу». Я рефлексую на запити від аудиторії та за можливості створюю контент, про який мене просять. Якщо тема «гаряча» та цікава для мене самого, то починаю роботу над цим без зволікань. Загалом ми вже маємо ту аудиторію, на яку розраховували, але хочемо збільшувати наше ком’юніті та масштабувати ідею серед однодумців.

Михайло:
«Завдяки блогінгу ми підвищуємо власну експертність, бо писати та говорити треба про те, в чому сам розібрався. Паралельно, сподіваюсь, хоч трішечки зростає й наша впізнаваність. Канал працює як інвестиція у власну експертну впізнаваність та імідж. І останнє (за порядком, але не за важливістю) — хочеться вірити, що ми робимо й внесок у розвиток українськомовної блогосфери. Ми почали це робити ще декілька років тому, до того, як це стало мейнстримом, і залюбки продовжуємо зараз».

Поради новачкам на YouTube

Щоб створювати свій контент, треба любити те, чим займаєшся. Потрібно не просто мати план, а брати й робити з розумінням того, що запис відео — це не просто 30 хвилин поговорити у камеру. Ми робимо це у свій вільний час, для запису треба налаштуватись, увімкнути апаратуру, надиктувати, прослухати, зробити «роботу над помилками» та записати ще раз. Задля якісного звуку і картинки, захочеться докупити техніки — штатив, камеру, мікрофон тощо.

Спершу на 5-хвилинне відео я витрачав до 4 годин. Зараз рука вже набита і я маю ширший інструментарій та технічні можливості, отже час скоротився вдвічі. Навчальний ролик з анімацією відбирає трохи більше часу — близько 2 годин на візуальний ряд, стільки ж на запис, звук та монтаж.

Я б радив уникати створення контенту або такого формату, який вам самим не буде цікаво дивитись. До прикладу, якщо я роблю запис екрана під час написання коду, то після додаю прискорення, щоб у відео зобразити концепцію з поясненням, що я роблю й навіщо, а не просто «сухий» екран і код. Моїм цензором та першим глядачем є Міша, і, залежно від його думки, я щось міняю чи лишаю як є.

Існує два типи аналізу контенту. Перший — вивчення. Тобто перед тим, як створювати контент, знаходьте «прогалини» і теми, на які контенту немає, і робіть відео на цю тему. Другий — дослідження ринку. Коли ми починали створювати канал, то нашою метою було просування саме українськомовного контенту з тестування. Зараз це вже мейнстрим, а от тоді це було майже унікальне явище.

Також вважаю, що лаконічне викладання теми — ознака високої майстерності автора, а не базовий рівень. Тому найкращий варіант — висвітлювати одну тезу в одному відео й не розпорошувати увагу. Міша завжди радить нам та іншим ютуберам дивитися для натхнення науково-популярні канали, наприклад: «Клятий раціоналіст», Alpha Centauri, «Was : Популярна історія» та «Всесвіт.Ua».

Ще можемо порадити інвестувати в створення певних відмінностей вашого каналу. Так, ми витратили час на опанування анімації, бо, на нашу думку, вона допомагає простіше пояснювати концепти й будує фундамент для розуміння. Окрім цього, я написав програму-генератор випадкових кольорових логів для нетипового заднього фону. Плануємо й надалі вдосконалювати відео та зробити підбірку коротких роликів-посібників для тестувальника.