Феномен розробки. Як аутсорс-компанії трансформуються у продуктову філософію

💡 Усі статті, обговорення, новини про продукти — в одному місці. Приєднуйтесь до Product спільноти!

Привіт, ком’юніті DOU, мене звати Максим Петрук і я співзасновник та СЕО української IT-компанії WeSoftYou. Розробивши чимало продуктів, ми всередині команди дійшли висновку, що сьогодні знаходимося на межі, де аутсорсери плавно трансформуються у продуктологів.

У чому полягає такий підхід, і загалом про феномен української «розробки» — у моїй статті, яка, сподіваюсь, стане корисною для топменеджерів та технічних лідерів компаній.

Я щиро переконаний, що український аутсорс можна вважати справжнім феноменом. Ще у 2005 році під час Всеукраїнського аутсорсинг-форуму лунали заклики, що «аутсорс — наше майбутнє». Станом на 2022 рік в Україні відкриті численні R&D-офіси великих компаній світу: Apple, Google, GlobalLogic, Glovo, Similarweb та інші. Не відстає і власна ніша розробки, на ринку продовжує працювати велика кількість аутсорс-компаній: з командами і по 10 людей, і більш як 1000.

Наша компанія — це також аутсорс-розробник. Але ми давно обрали вектор «на трансформацію в продукт». В першу чергу, намагаємось розробляти кожне замовлення як власний кейс, яким хочеться пишатися. Тож тут я б хотів розповісти: як розвивається ринок аутсорсу України і чому «трансформація в продукт» — це тепер нове майбутнє.

Як все починалося

Розвиток українського ІТ можна поділити на кілька декад. Перша — це період від початку 90-х і до початку 2000-х. Це епоха зародження аутсорсу, коли про продукти ще не було розмов. Тоді індустрії допомогло одразу декілька факторів: слабке державне регулювання (а це каталізувало швидкий ріст) та відносна ізольованість компаній одна від одної. Ізольованість була потрібна на перших етапах, коли ринок вивчав різні технології і кожна компанія намагалася нести своє, оригінальне рішення.

Проте досить швидко з позитиву ізольованість перетворилася на негатив. Інженери та розробники зрозуміли, що загальний розвиток індустрії потребує обміну досвідом. Так у 2004 році була заснована ІТ Асоціація України, яка продовжує свою активну роботу і досі.

Період «нульових» років варто сприймати, як етап становлення індустрії. Саме в цей момент держава і суспільство починає розуміти, що технологічний сектор — це дійсно цікавий бізнес. Особливо про це почали говорити під час кризи 2008-2009 років, коли ІТ-сектор витримав цей період без особливих проблем і втрат для себе. Навпаки, продовжуючи активний розвиток.

Третій етап розпочинається з 2010-х років і продовжується зараз. Це період появи продуктових компаній та українських стартапів. І тут нам дійсно вже є чим пишатися. Вже у 2011 році обсяг експорту ІТ-послуг вперше перейшов відмітку $1 млрд. Також у цей рік відбулось заснування дійсно важливих проєктів, зокрема GitLab чи компанії Ajax.

Вже сьогодні, під час війни, індустрія знову довела, що може розвиватися та зростати у будь-яких умовах. Лише за перший квартал 2022 року обсяг ІТ-експорту склав $2 млрд. Тисячі розробників паралельно займалися різною волонтерською діяльністю та активною підтримкою ІТ-фронту. Ми можемо говорити про зрілість і авторитетність індустрії. А головне — маємо бути готовими до появи нових продуктів.

Особливості українського аутсорсу

У світі є декілька країн, які варто вважати «хабом аутсорсу». Це Індія, Аргентина, Польща та Україна. Найбільший «гравець» у цьому складі, звичайно, Індія. Але останні декілька років є тенденції спаду рівня аутсорсу саме в цьому регіоні. Варто розуміти, що хоч і кінцевий результат розробки однаковий всюди, він має свої особливості у процесі. І тут Україна значно цікавіша, ніж східні колеги. Розглянемо основні причини.

1. Велика кількість Senior та Middle-спеціалістів

Приблизно 30-40% команди в українських компаніях — це розробники з досвідом понад п’ять років. Ще приблизно 40% — це middle-спеціалісти. І лише 20-25% можна віднести до джунів або інтернів.

Індійський «стиль аутсорсу» працює зовсім за іншими правилами. Тут майже 50% розробників — це джуни та інтерни, яких часто забирають просто «з вулиці», швидко навчають на курсах і відправляють працювати. Частка Senior-спеціалістів, зазвичай, не перевищує і 10%. Їх головна робота — бути «контролерами» великої частки джунів.

2. Відсутність складної бюрократії

Індійці перетворили свій бізнес на мінне поле бюрократії. Щоб зробити запит в компанію щодо розробки — потрібно проходити по 20 різних форм, детально описувати кейс і вести перемовини, щоб все було точно. І тут з’являється ще одна особливість індійського підходу — вони обіцяють набагато більше, ніж можуть виконати. Але їм простіше пообіцяти, зробити частину роботи, а потім вирішувати із замовником проблемні питання.

Ми працюємо інакше. Навпаки, часто українські компанії не дуже люблять себе «хвалити», але це помилка. Наш рівень розробки приблизно в 3-4 рази кращий за індійський, проте ми досі не дуже активно «продаємо» себе.

3. Проблема з кадрами

В Україні постійно існує проблема з новими фахівцями на ринку. Питання талановитих розробників має бути розглянуто на рівні освіти. При чому, не університетської, а шкільної. Підготовка «ІТ-геніїв» має відбуватися поступово ще з дитинства, як це відбувається в Штатах або країнах Європи.

Інша частина цієї проблеми — відтік цінних кадрів у інші країни. Це особливо активізувалося під час війни. Збереження талантів всередині України має бути стратегічною ціллю, як індустрії, так і держави.

Як аутсорс компанії трансформуються в продуктові

Розглянувши розвиток ІТ-ринку в цілому та, зокрема, особливості аутсорсу, ми можемо перейти до головної теми — трансформації з аутсорсу в продукт. І тут, на мою думку, є два шляхи.

Перший варіант можна назвати «стандартним» — вихід команди розробників з аутсорсу для розробки власного продукту.

Найчастіше це буває з senior-розробниками, коли вони розуміють свій рівень експертизи і проблеми ринку, які ще не вирішені. Це не зовсім про трансформацію бізнесу, а скоріш про те, що аутсорс виховує інженерів, які потім створюють продукти.

На мою думку, в найближчі 10 років ми будемо багато бачити подібних історій. Адже кількість спеціалістів збільшується, можливостей отримувати інвестиції також стає більше. На додачу, відкриваються численні інкубатори та ІТ-хаби, які зацікавлені у розвитку стартапів і створенні нових продуктів.

Другий варіант складніше, його варто назвати «повною трансформацією філософії компанії». Це процес, за яким аутсорс поступово переходить на «продуктове» мислення. Зазвичай, це дуже делікатна операція, яка триває довгий час. Розглянемо декілька ключових моментів.

По-перше, продуктова компанія — це зовсім інший тип бізнесу. Зазвичай, у більшості аутсорсів, розробники не знають про бізнес-процеси, розвиток компанії та плани. Не знають, що і як приносить кошти, чому саме це і який механізм усього.

У продуктових компаніях бізнес-процес має розуміти кожен член команди. І це перший важливий крок до втілення «продуктової філософії в аутсорсі». Ви маєте навчити своїх співробітників думати про компанію та її розвиток. Показати їм рівень їхньої цінності і впливу, а також дати більше свободи у прийнятті рішень.

Тобто, вам потрібно пояснити, що будь-яке замовлення — це відповідальний та творчий процес одночасно. Навчити розробників робити для когось так, як би вони робили це для власного продукту. Для цього не потрібно багато особливих дій, лише правильні метрики. Коли ви віддаєте кінцеве рішення, то варто слідкувати за ним ще певний час — який успіх має продукт, що приніс компанії, яку роль в цей процес приніс кожен зі співробітників.

По-друге, все залежить від ініціативності і сміливості. Часто аутсорс бізнес «боїться» виходити зі своїх стандартних рамок. Це виливається у декілька проблем: керівництво боїться інвестувати час та ресурси у власні проєкти, адже є вірогідність «не встигнути» на основних задачах. Проте будь-який бізнес-ризик має бути виваженим, зрозумілим і прорахованим. Якщо ви робите інвестицію — ви маєте розуміти, що ви отримаєте у кінцевому результаті.

Сучасний технологічний світ дуже стрімко розвивається, особливо у напрямках Metaverse, Web 3.0 та No Code технологій. Тому поле для нових рішень велике. Потрібно лише зрозуміти, чи готові ви ризикнути (і прорахувати все).

Отже, трансформація аутсорсу, на мою думку, відбувається за двома аспектами: принесення продуктової філософії і сміливість в дослідженні нових технологій. Можна сказати, що ці процеси поступові. Спочатку ваша команда починає думати, як продукт, а потім ви починаєте бачити, як цей продукт створюється у нових для вас напрямках.

На власному досвіді

Ми, наприклад, фокусувалися на продакт-інженірінгу як ключовому пріоритеті компанії, щоб створювати added value сервіс для клієнтів. «Продуктову філософію» намагаємося утримувати завдяки ряду таких компонентів:

  • цінностям компанії (важливо, щоб кожен співробітник розумів їх однаково та розділяв),
  • стратегії,
  • процесу контролю якості та
  • відділу продакт-дизайну.

Загалом трансформація аутсорса в продукт важка, бо це дві різних бізнес-моделі. Але такий підхід — «Process as a Product company» — дозволить автоматизувати та систематизувати процеси, що своєю чергою впливає на подальшу вибудову правильної юніт-економіки всередині індустрії.

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Те, про що пише автор — не продуктова розробка. Це в найкращому випадку «product development outsourcing»

Тобто, вам потрібно пояснити, що будь-яке замовлення — це відповідальний та творчий процес одночасно. Навчити розробників робити для когось так, як би вони робили це для власного продукту. Для цього не потрібно багато особливих дій, лише правильні метрики.

Оце так маячня! Почав з

трансформації філософії

а закінчилося замовленнями і метриками! Тобто тасочки в Жире та KPI — як у типовому аутсорсі. І це ваш магічний рецепт щоб робітники почали робити таски так, ніби вони це роблять для власного продукту?!

який успіх має продукт, що приніс компанії, яку роль в цей процес приніс кожен зі співробітників

І який відсоток від того успіху співробітник отримає ... чи ні?

Загалом трансформація аутсорса в продукт важка, бо це дві різних бізнес-моделі.
Ми, наприклад, фокусувалися на продакт-інженірінгу як ключовому пріоритеті компанії, щоб створювати added value сервіс для клієнтів.

Продуктова компанія створює продукт і продає його клієнтам. Якщо ви створюєте продукт на замовлення клієнта — це можна назвати продакт-інженірінгом, чи модною «діджиталізацією», але це усе ще залишається аутсорсом.
Я памьятаю як усе починалося і чим закінчилося. Як раз на початку доводилося робити повний цикл розробки, іноді навіть брати фіксед-прайс проекти та вигравати тендери. Тобто створювати продукт для замовника. І платив він саме за продукт, а не за «голови» чи гепа-часи.
Але потім, коли все українське ІТ заробило репутацію на тих проектах, бізнес перетворився на «галери» — тобто продавати почали девелоперів. Не треба експертизи, галера не бере на себе жодних ризиків продукту — клієнт платить за «рабів» — і вони роблять що він забажає.
Сподіваюся що зараз криза зупинить це божевільне марнотратство і ІТ компаніям справді доведеться повертатися до «повного циклу» розробки і проектів «під ключ».

Ребята извините, но когда идею придумали на западе, прототип создали тоже на западе, продажники полностью USA/Европа/Япония(Украину как рынок не рассматривают даже) а здесь только рабсилу наняли подешевле это нихера не продуктовая разработка

Чому власне феномен. Навпаки, це закономірність. Аустсурс конечна модель, ринок перенасичений пропозицією, особливо з Індії. Сама Україна як аутсурс локація це зараз не виправданий ризик для замовника. Продукт не має таких проблем. Коли ми робли продукт, навіть у 2008-10 роках, доки була криза, все одно вдавалось заробити, хочь і далеко не ті суми, що на аутстафінг була зарплатня (як я знаю прибуток був на одну людину більше). Аутсрсінг та аутстафінг мали одну перевагу над продуктом — набагато більш простий поріг входження, усе було просто як дві копійчини. Знайшли людей на ринку, він зростає поряд з центрами освіти і засафити їх в Америці чи західній Європі де попит на ІТ-шників на вкрай швидких і новою технологічно-економічною моделлю бізнесу перевищував пропозицію. Оскільки усе було так просто, а прибуток був подекуди 350% — аутсурс стрибнув так, що фактично задавив продуктові проекти і контори висмоктавши з них програмістів принципово іншим рівнем зарплат. Через велику конкуренцію, що утворилась та спадом попиту через ризики конкурувати ставало усе важче, потрібно вкладатись в освіту, підвищення кваліфікації тощо. Це ще тягне за собою ціну на пачосовий рейт, та самі ринки на заході з миттєвим перекидуванням фінансів воротил з Уолстріт з хайтечь на мілтечь цей ринок провалив, судячи з кількості вакансій на доу чи джинні — в дно, на 10 років назад. Але в самому мілтечі теж треба софт і багато, тобто продукти — компоненти зайдуть.

Наш рівень розробки приблизно в 3-4 рази кращий за індійський, проте ми досі не дуже активно «продаємо» себе.

А чого не в тисячу-мільйон разів?

Підписатись на коментарі