Помилки на співбесідах та як їх уникати — висновки після пошуку Project Manager

Всім привіт! Мене звати Олена, я працюю Program Manager в Luxoft Ukraine. 42 — це кількість співбесід на вакансії Project Manager, які я провела за останні 2 місяці роботи. Мені пощастило зустріти класних людей, деякі з них скоро стануть моїми колегами. За свіжими враженнями зібрала список помилок кандидатів, які можуть вплинути на успішність співбесіди.

Сподіваюсь, мої спостереження стануть в пригоді тим, хто як раз планує зміну роботи.

Дисклеймер: Звичайно, мій досвід суб’єктивний, і базується на очікуваннях нашої команди від кандидатів. Але впевнена, що для багатьох компаній він також релевантний.

Отже, я виокремила 9 пунктів, які створюють перешкоди вам на шляху до успішного та взаємовигідного закриття вакансії.

1. Непевна мета зміни роботи

Що саме шукає кандидат, рухається звідки — і куди? Чого очікує від наступного кар’єрного кроку? Менеджер зі сторони компанії поставить ці запитання, щоб вирівняти очікування кандидата від компанії та навпаки, а також щоб зрозуміти, наскільки стратегічно та виважено кандидат підходить до планування. В цьому випадку, планування власного майбутнього.

Невдалі відповіді: можливість працювати remote, набридла поточна робота, хочеться чогось новенького.

2. Мотивація

Якщо кандидат в першу чергу (або взагалі — тільки це і нічого іншого) називає remote, IT-зарплату, роботу у великій компанії, або «чоловік/ дружина сказали, що мені варто перейти в айті» — скоріше за все, враження в інтерв’юера буде не дуже. До речі, навіть досвідчені менеджери не завжди можуть одразу відповісти, що їх мотивує. Краще подумати про це до співбесіди, на етапі планування майбутньої кар’єри.

У своїй книзі «Драйв» Деніел Пінк визначає 2 типи поведінки з точки зору мотивації: тип Х та тип І. Для типу Х характерний більший фокус на зовнішніх стимулах (наприклад, квартальні бонуси), тоді як для тип І керується в першу чергу внутрішніми бажаннями. Це не означає, що бонус залишить їх байдужими :) Але можливості розвитку, культура та стосунки в команді, робота над класним продуктом будуть важливішими.

Цікаво, що поведінка типу І не вроджена, а набута. Вона визначається обставинами та отриманим досвідом, і її можна розвивати в собі. Скоріше за все, менеджер буде шукати нового колегу на відкриту вакансію саме з такою поведінкою.

Для людей з поведінкою типу І Пінк виділив 3 ключові драйвери мотивації: автономність, компетентність та приналежність до чогось більшого, ніж сама людина.

Автономність (Autonomy) — простір для самостійності при виконанні завдання, креативності та ініціативи. Для співробітників з такою базовою мотивацією будуть важливими, наприклад, відсутність мікроменеджменту і в цілому стиль керування в проєкті/ компанії.

Компетентність (Mastery) — світогляд, при якому можливості людини розглядаються як такі, що піддаються нескінченному розвитку. Якщо для людини ключовий мотиватор — майстерність, при виборі нової роботи вона зверне увагу на можливості навчання та розвитку, кар’єрні шляхи, наявність програм з менторства, тип завдань в проєкті.

Приналежність до чогось більшого (Purpose) — людина за своєю природою схильна шукати ідею, що надає більше сенсу, ніж її індивідуальні потреби. Бути частиною чогось більшого, ніж сама людина, є потужним стимулом мотивації. На співбесідах я часто чую запитання про важливість проєкту, для кого і чому він цінний, про культуру в команді/ компанії. Це гарні приклади запитань кандидатів, для яких приналежність має велике значення.

Коли ці потреби задоволені, ми знаходимося в позитивному стані — піднесеному, продуктивному, відчуваємо задоволеність. Якщо ці потреби не реалізовано — моральний стан різко знижується. Отже, готуючись до інтерв’ю, подумайте, що саме вас мотивує і як краще сформулювати відповідь.

На завершення нагадаю про давній добрий інструмент для саморефлексії на тему мотивації: Moving Motivators (Management 3.0).

3. Неуважність до вимог вакансії

Коли ви проходите кілька співбесід за короткий період, легко заплутатись в очікуваннях компаній. Ризик — розповідати про свою суперсилу в people management на вакансію, де немає підлеглих і people management функцію виконувати не потрібно (натомість доведеться багато працювати з процесами). Ще невдаліший приклад — розповідати про мотивацію стати Product Owner на вакансію Project Manager.

Best practice: переглядати опис вакансії перед співбесідою, використовувати вордінг вакансії в тексті резюме та при відповідях на запитання. Так ви будете говорити з інтерв’юером однією мовою та краще зрозумієте одне одного.

4. Навіщо «увійти в айті»

Більш ніж половина резюме в пайплайні — досвідчені менеджери не з ІТ-сфери. Це ок, але знову ж — питання мотивації важливе. Якщо ви змінюєте сферу бізнесу (наприклад, як я: з диджитал-маркетингу в ІТ), будьте готові розповісти про причину такого серйозного кроку. Відповіді «за цим майбутнє», «ІТ сфера швидко зростає», «це щось нове і незнайоме, тому точно цікаве» звучатимуть не дуже переконливо.

Я не перший рік проводжу кар’єрні консультації. І виявляється, що практично всіх клієнтів це запитання приголомшує, мало хто готовий відразу впевнено та переконливо відповісти. Отже, продумайте свою відповідь заздалегідь та подивіться на неї з боку наймаючого менеджера.

5. «Питань немає»

Запитання, які кандидат ставить на співбесіді, багато про що інформують менеджера, який наймає працівника. Наприклад, про ступінь підготовки до інтерв’ю, пріоритети, вміння слухати, зацікавленість компанією.

Важливі не лише запитання, а і те, в якому порядку їх задано. На враження від інтерв’ю можуть вплинути перші (або взагалі єдині) запитання, що стосуються кількості днів оплачуваного лікарняного, тривалості notice period, наявності сертифікацій та доступності їх на випробувальному терміні.

Натомість менеджер від компанії із задоволенням відповість про команду, критерії оцінювання успішності роботи для відкритої посади, типовий робочий день.

6. Основна причина пошуку нової роботи — власний розвиток та навчання

Розвиток і навчання — це круто, і кожний continuous learner отримає в нашій команді величезну повагу та підтримку. Але якщо можливості компанії цікаві кандидату лише з метою безкоштовно навчити/сертифікувати і покращити резюме — це проблема, і це швидко з’ясує досвідчений інтерв’юер.

Коли кандидат розповідає про себе як людину, яка бажає навчатися і заради цього навіть змінює компанію — інтерв’юер захоче перевірити, чи ви дійсно сфокусовані на розвитку, та запитати вас про останні самостійно пройдені навчальні програми. І це переводить нас до наступного пункту:

7. Якість навчання

Тут рекомендація коротка: якщо ви нічого не вивчали самостійно, скажіть правду. Якщо вивчали — перед співбесідою перегляньте програму курсів, правильну назву отриманих сертифікатів, прокачані навички. Бо «сертифікаційний курс про Agile Basics.. або Framework.. або Fundamentals.. з сертифікатом, але не пам’ятаю, ким виданим» може не вразити інтерв’юера (і його важко осудити).

8. Непевні причини звільнення з 2-3 попередніх компаній

(Особливо, якщо ці зміни відбулися за невеликий період часу.) Запитання про причини звільнення точно будуть. Продумайте відповідь заздалегідь — вона має бути короткою, структурованою та зрозумілою. І недопустимо, щоб в ній звучала:

9. Токсичність на адресу колишніх колег

Блеймінг колишніх/ нинішніх колег для більшості менеджерів, що шукають нових співробітників — яскравий маркер того, що з кандидатом продовжувати не варто. Навіть не знаю, що тут деталізувати. Можливо, стане у пригоді порада: якщо в кандидата на минулих місцях роботи всі люди були підступні, конфліктні, заздрісні, — не факт, що в новій команді щось зміниться. Такій людині варто зробити крок назад і переконатись, що токсична людина — це точно не він/ вона сама.

Замість висновків відмічу, що підготовка — запорука вдалої співбесіди. Приділіть час та проаналізуйте свої справжні мотиви та мету, а потім продумайте та структуруйте відповіді на найпоширеніші запитання. Це допоможе вам підкоригувати напрямок пошуку та зробити саме той кар’єрний крок, що стане найкращим для вас. Успіхів та натхнення!

👍ПодобаєтьсяСподобалось39
До обраногоВ обраному9
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Автор, вы сами себе противоречите. С одной стороны отсутствие мотивации плохо, с другой наличие мотивации стать крутым Product Owner начиная с позиции Project Manager, по вашему мнению, еще хуже) Вы начитались западных книжек и под их влиянием нарисовали у себя в голове «маня-мирок», а в итоге от таких некомпетентных эйчаров страдают нормальные кандидаты

Или не она, а рекрутинг процесс такой весь из себя противоречивый

6. Основна причина пошуку нової роботи — власний розвиток та навчання

А якщо кандидат каже, що нічого не хоче вчитися — для вас це ОК?
не знаю, чи може цей пункт специфічний для PM, але якщо людина хочеться вчитися і вкладати зусилля у свою освіту, то ясно, що потім вона зможе застосувати її на робочому проекті. У чому тут проблема?

І недопустимо, щоб в ній звучала:
9. Токсичність на адресу колишніх колег

Не згоден.
Я б, напевно, у разі звинувачень у токсичності розпитав кандидата, як він справлявся з такими конфліктами, що вчиняв. Токсичні люди є скрізь, смішно думати, що їх немає в ІТ.

Справа, скоріш/частіше, в тому, що інші характеристики важливіше за здібність бути чесним. Привабливість питання саме в тому, що потрібно брехати. То, як ти викручуєшся, надає більше інформації, аніж пряма відповідь за суттю питання. Одним питанням можна відразу перевірити на винахідливість, здібність підставити, та зганьбити кар’єру боссу. Звісно, друга сторона монети таких питань: компанії з переважно безідейними працівниками, але суцільні банки з павуками та нікчемними керівниками.

Не нужно думать что все такие мягкие и пушистые, тем более в айти. Есть куча разбалованных высокими зп програмистов, которыми сложно руководить и конфликты будут возникать...так что тут нужно смотреть с двух сторон..

Так, робочі конфлікти неминучі. І до речі, не лише через токсичних людей.
Але ви можете уявити, щоб PM звільнився через токсичного підлеглого?

я вважаю, що задача РМ все таки вирішувати проблеми токсичності , а не тікати відних. Але раз одна РМ-ша звільнилась, бо отримала в обличча від розробника. Але це едж-кейс

Невдалі відповіді: можливість працювати remote, набридла поточна робота, хочеться чогось новенького.

Цікаво, чому це невдалі відповіді? Можливо людина саме на remote роботі краще розкривається, може на нього тисне офісна атмосфера?

Ходять такі уявлення що менеджер може щось побудувати для компанії, як от продукт, лінійку продуктів. Там де для звичайної людини нічого немає — для менеджера можливості побудувати систему яка створює гроші для інвесторів. Якщо в менеджера мотивація не створити / підтримувати такі системи в контрольований спосіб — це фіговий кандидат на менеджера.

Йшов 2022 рік, розмови про гроші все ще табуйовані...

Хотів наваять нєтлєнку ... але повністю згоден з попередніми дописувачами. Дуже поверхнева стаття. На відміну від ТС, я провів за 25 років напевно тисячі півтори співбесід, і на різні посади, в т.ч. менеджерські. Звичайно, хотілось би завжди бачити навпроти себе оченята які палають ентузіазьмом і пр. і пр. таке. Але зауважу: кваліфікація спеціаліста не залежить від «типу» його мотивації. Більше того, ті люди, які 100% мотивовані баблом — це в переважній більшості бувші «ентузіасти» :( (треба пояснювати чому?), а решта — навчились на досвіді інших. І ще: працювати із людьми які мотивовані баблом, менеджеру набагато простіше, ніж думати як не перетворити «ентузіаста» в циніка.
Ібо, як на мене, з баблом (точніше: по-перше, з його кількістю :) і по-друге, мотивує не бабло а обіцянки :) : як тільки людина отримує обіцяне, мотивація пропадає, тому і вимагають кандидати все більших зарплат сходу, і не варто дивуватись — варто торгуватись :) )... так от, з баблом може конкурувати тільки творча цікава робота, а такої на всіх не вистачає :( на одного гравця на роялі необхідно 7-8 тих, хто рояль носить, ІМХО.

Полностью согласен. Когда человек заходит в новую компанию, он хочет получить флеш рояль за свой труд, а не косточку. А для того, чтобы кинуть косточку и начинают «находить» ашипки.

по-друге, мотивує не бабло а обіцянки

Хіба з чіткими вимогами та строками виконання.

Бо в традиційному розумінні (працюй за трьох і може, якось та колись) це чіткий знак що пора тікать :)

Бо в традиційному розумінні

Ви все правильно розумієте.
Хоча ... останній раз можна і «в традиційному розумінні» :)))

Сорі, це людина з аутсорса пише про мотивацію і ціль зміни роботи? Яка може бути ціль крім бабок, або в кандидата супер погані теперішні умови? Якщо кандидат розуміє що це аутсорс і все залежить від проекту, а він може змінитись в любий момент, тобто це мега нестабільна робота, де буде каша зі зміною людей, технологій, кастомерів то яка ще мотивація? Може треба повертатися в реальність? Ці питання можуть задавати продуктові компаніі, але не аутсорс/аутстаф.

Зі статі — Project Manager на вакансію де немає підлеглих o_O Там напевно і бюджету теж нема? Хочь би називали тоді якось по іньшому, клерк там чи секретар-референт. Бо проектний управляючий яка/який не керує проектом і взагалі в компанії не проектна модель організації праці це м’яко кажучи дуже дивно. Аутстафінг насправді не проектна організація праці, проекти є в аутсурсінгу. За тим самим PM book — проект це тимчасове підприємство для отримання вимірюванного результату, обслуговування клієнта в рамках контракту без яких небуть вимірюваннях строків і очікуваних результатів дуже далеке від поняття проекту, це чисті послуги тобто сервіс, але якогось дідька прижилася назва — проект, яка по факту чистий сленг. За такою логікою обслуговування кожного клієнту в готелі чи кав’ярні — це проект. А збудувати котеджний будинок, тунель чи міст — це замовлення. Цікаво що в середені таких «проектів» і справді існують проекти, тільки їх там якось стрімами чи командами чи ще якось називають. І ці стріми там досягають визначених результатів, формуються розформовуються тощо, зазвичай і керують цим усім менеджери зі сторони замовника. А PM без команди, яка «займається процесами», тобто обдзвонює потенційних клієнтів чи робить рекламу, це в ту саму шкатулку, що і про менеджера з продажів який не займається навіть логістикою, немає підлеглих на складах тощо, це насправді не образлива назва банального продавця чи продавчині на телефоні. Нажаль в це можуть запихати і людей з хорошими знаннями саме з управління проектами.

Наймати керівника першим — це найліпша сітуація. Бо дозволяє керівникеві самому створити команду «під себе», а не думати як жити з тим, що дали. Введення керівника у вже існуючу команду, щоб вони один одного «признали» й могли разом працювати — операція значно складніша.

Це не про те зовсім. Це по розмежування личок. Коли лиску керуючого дають будь кому хто ним не є, то її ціна стає мізерна. Це погані наслідки імпортованого позітів майнду, коли імпортують зовсім не те що малось на увазі. Взагалі мало матись на увазі створення позитивного настрою у клієнта (якщо він певно платить, бо як ні — ввічливо допобачення, дякую що зайшли). А не «не треба нікого ображати» і тих робить лажу і прибиральника називати clean manager. А різних самозванців чи фальшиво-монетникив тому завжди люто страчували, бо як хто завгодно собі сам може присвоїти звання короля, генерала чи може якогось злодія в законі, або каже — що він нібито вигравав Містер Олімпія, чи олімпійську медаль, чи створює власні гроші або підробляє офіційні державні, і цій персоні за це нічого не буде (принаймі негативний фідбек від суспільства) — тоді ці тітули і досягнення, медалі або гроші нічого не варті. Вони легко дістались та за ними нема праці яка була необхідна для досягнення результату. Який тоді авторитет у цієї лиски і відповідно персони, що носить личку менеджера ? — Ніякого. Те саме з грошима чи медалями з сертифікатами, як за ними нема товарів чи послуг, освіти чи досягнень — то фантики та біжутерія.

Ясно, їм потрібен був не менеджер а сейлз. Але припустимо що таки менеджер, що Ви думаєте про питання і відповіді які задавали мають сенс?

Так в них є своя низка питань. Як оцінити проект в чому і яким чином? Як встановлюється строки здачі та розраховується бюджет? Як підбирати персонал? Як керувати ризиками? Які команди діють в ІТ і які не діють? Як вирішувати конфлікти? Як організовувати наради ? В цілому треба самих менеджерів і спитати бо їх тут як бачимо багато є. Так чи інакше коло 50 співбесід щоб отримати роботу, та середня зарплатня меньше, а подекуди і суттево меньша ніж у програмістів, які взагалі то є підлеглими, про щось таки каже. Тобто про специфіку аутстафінгового бізнесу та про те, що в ньому часто назва термінів не відповідає їх значенню повністю чи частково. На сам перед аутстафінг це взагалі не проектна організація праці, відповідно і проектний менеджер вже не проектний — а другого типу. Цей тип діяльності це комплексно-бригадний підряд. Підрядній організації все одно, що робитиме бригада, вона не вимірює ніяких результатів, тобто у неї і нема ніяких проектів. Завдання просте — треба отримати роботу і гроші за цю роботу. Тобто під сленговим поняттям проект насправді мається на увазі — підряд. Відповідно і менеджер тут не проектний — а бригадир, який адмініструє підрядну бригаду.

останнім часом щось пішли зашкварні статті від галерного менеджменту :D

Навіщо проводити співбесіду, до якої можливо «підготуватися»? Особливо подобається це «ми спитаємо А, треба відповісти Б».

Пропозиція до автора — пищіть у кожній статті що будете запитувати імена телепузиків. Хто відповість — одразу видно, що людина стежить за вашими публікаціями й готується до співбесед.

Навіщо проводити співбесіду — бо треба «тушка» робити якусь роботу, ваш кеп. А як відомо керівників просто з ринку не шукають, для їх пошуку задіюють оточення нетверкінг, а частіше за усе підвищують того з ким працюють коли самі отримують підвищення.

Співбесіди — це такий треш. А саме головне, що вони до самого робочого місця і обов’язків, не мають ЖОДНОГО відношення. А, «Драйв» Денієла Пінка, це в загалі шедевр. Ви серйозно? людина прийшла на конкретну посаду, а ви про якусь непрофільну книгу, якогось Пінка? Це те саме, щоб у вас, протилежна сторона, запитала про оптимізацію коду, з позиції Марка Прайса. Ні не читали, не по HR профілю, буває. Дві, головні складові, в організації робочого місця(роботи), це людський фактор і облаштування робочого місця(побут). От буває таке, і розташування Ок, і офісний центр Ок, а заходиш у офіс, а там «мати Василева». Один спортсмен, перед роботою бігає, а душ прийняти не встигає. Другий, любить снідати, на робочому місці, обов’язково, чимось дуже крихким(печиво/снеки/тістечка), і ці крихти в радіусі двох метрів, навкруги біля нього. Третя, вважає, що вона звєзда, і марнує свій час, перебуваючи в цьому офісі, на оточуваних лузерів. Власник фірми, для неї, звісно не лузер, але у нього вже є «звєзда», яка виявилася спритнішою. Робити, в такій фірмі — це псувати свої нерви та здоров’я. Але, що там нам казав HR, на співбесіді:" Молода, швидко розвивана компанія"...

Человек приходит работу работать.
А работодателю, чтобы понять что именно он подходит на это место и отфильтровать от 100 других приходится создавать этапы собеса, чтобы убедиться, что подходит именно этот чел.
Тут по-любасу схема купи-продай, где ваши услуги покупает галера.
Топик можно было бы назвать «Ошибки торговли лицом».
Но, как показывает практика, тот кто хочет найти ошибки и к чему-то придраться, их всегда найдет ))

так с співбесіда це найдешевий(не самий єфективний) спосіб відсіяти оцей весь контингент з вашого прикладу

Ви серйозно? От мені цікаво, як на співбесіді, ви відсієте індивідуума, котрий смердить потом в офісі весь час? Ви що, вважаєте, що він після пробіжки і на співбесіду прийде? Чи тіло, яке впевнене, що його створив всевишній, лише з однією метою, створити, як тільки можна більше крихт, біля себе, за найкоротший термін? Чи «звєзду»? До речі, в анкеті, вона ну няшка няшна. І тобі комунікабельна, і любить спілкування, полюбляє розділяти простір з іншими людьми, майже не користується соціальними мережами та месенджерами, майже не спілкується по телефону, під час роботи. Угу, ну прям, у самісеньке яблучко, тільки з іншого боку.

с 19 року працюю ремоут — крошки і запахи тільки від себе)
мені все одно скільки робочого часу людина сидить в соц мережах — головне щоб робота була виконана вчасно

Сподобався пунк «не має запитаннь». Справа в тому, що відповіді на ці питання до смішного однакові, то нащо їх задавати?

Також при 100500 раундах усе можна було вже запитати на попреднiх

Если ошибок на собеседовании нет, то сразу 100к зелени в год платить будут? )

І мені цікаво)) «стаття заради статті»

Не ошибается тот, кто ничего ни делает ))

Проблеми та помилки, що не дозволять вам потрапили саме до Люксу. А може нам туди й не треба. Зі свого досвіду, було багато спроб працювати з люксом, та кожного разу щось йшло не так. Зараз навіть не розглядаю їх пропозиції

Якшо опиратися на гіпотезу Пінка, — з Твого досвіду (і рекрутингу і комунікації у сфері загалом): хто переважає — тип Х чи тип І?

Невдалі відповіді: можливість працювати remote

Альо.

Все вірно, під наглядом та від колективного безмовного осуду працівник виробляє більше продукту за одиницю часу. Та різниця приблизно у діапазоні від 8 до 27%. Але чим більше потребує тіло кнута, тим менше воно здатне міркувати. Ремоут вже давненько застосовувався, щоб надати робітникам простір, коли компанії були вкрай залежні від винахідливості виконавчого корпусу. Звісно, то не для кожного. Тотальний ремоут 202х років всім надав можливість стати під єдиний гребінець. Деякім працівникам цікаво скористуватися. Але певним компаніям це, як серпом по ботом лайн. Відсутність опції ремоут це не про відсталість, це — характеристика завдань, котрі вони виконують, як коні на водокачці.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Боже мій, чи настане час, коли інтерв’юери будуть намагатися дізнатися правду про кандидата, а не вибирати хто краще підготувався давати шаблонні правильні відповіді по таким запитанням. Автор, ви мабуть з місяця прилетіли, 99% світчерів намагаються перейти в IT через більш високу зарплату, стабільність сфери та більш менш людське ставлення порівняно з так званим українським бізнесом. І більшість з них готові викладатись на цій роботі з ранку до пізнього вечора.
Якщо людина намагається змінити роботу, повірте, в неї вже є досить вагомі причини це зробити і не завжди вона готова ділитися цим з вами. Наприклад босс проходу не давав, ви дійсно вірите, що вам це скажуть? Хочете брехні про розвиток, вашу супер компанію або супер проект — слухайте)
Якщо питань немає — теж зрозуміло, які питання у людини з іншої сфери? Вона не розуміє взагалі що там в іт і як вона буде використовувати якісь свої навички з курсів.
Я на інтерв’ю, коли чую такі шаблонні відповіді, до яких ви закликаєте, одразу зупиняю людину. Головна мета тут зрозуміти що за людина перед тобою, а не як вдало вона відготувала відповіді на можливі запитання на інтерв’ю. Звісно не беручи до уваги технічні навички. Тут окрема тема.

А рекрутери хочуть подати працедавцю гламурну картину корпоративного раба, який говорить завченими штампами

Робить що йому/їй кажуть і не 3.14здить, є таке.

На посаду продавця, офіціанта, аустафіногово ПМ-а чи SA, тощо насправді саме це і шукають. Людину яка буде будь що усміхненою, привітливою та чуйною із клієнтом, а що там у нього насправді залишає при собі, це немає жодного значення — ми обслуговуємо клієнта і берем з нього гроші. Хоча за очі може матюкатись через якісь життєві обставини, скіжімо як обстріляли вчора чи в салоні краси не так нігті пофарбували, всеодно усмішка та покерфейс. Це ключова особливість аутстафінгу, це бізнес (для володарів) не про розробку програмного забезпечення — це бізнес із оренди персоналу. Це треба усвідомити особливо світчерам, бо альтернативу ви самі описали — злидні в бідній країні. Є ще варіант з продуктом, та сюрпрайз — продуктом теж треба торгувати і усміхнений продавець має набагато більше шансів ніж униле не голене 2.72бало. Фальшива американьска усмішка, це якраз про це. Вам там посміхаються тому що ви клієнт чи потенційний клієнт і питають «Як справи?» не тому що цікаво як справи, а тому що треба гроші, а ви потенційний клієнт чи клієнт, що іх платить. Від разного роду бригадирів та прорабів, чи дейлайт менеджерів в супермаркеті, чи сержантів навпаки треба, матюкати та ганяти тих хто налажав чи байдикує тощо.

Боже мій, чи настане час, коли інтерв’юери будуть намагатися дізнатися правду про кандидата, а не вибирати хто краще підготувався давати шаблонні правильні відповіді по таким запитанням.

Це доволі просто.
Закрити цю вакансію для 18..30-річних.

Подібні міркування як в ОП вельми характерні для осіб, яким в силу різних причин, бракує життєвого досвіду. І, як не крути, а в більшості випадків це напряму пов’язане з віком. І якщо ця наївність підживлюється зарплатнею як у всіх мешканців твоєї панельки (разом взятих), впевненість в своїй правоті стає міцнішою за сталь.

А оце от

шаблонні правильні відповіді

це просто «виконання вимог». Кандидат гуглить тему співбесід, бачить мани як їх проходити і, звісно ж, несе все це на реальну співбесіду. Йому там задають ті ж самі відповіді що читалися онлайн і він радісно тягне всі шаблони на стіл. І після 2014, а, особливо, після 2022.02.24, питання працевлаштування стоїть настільки гостро що відхилятися від того що ти там в неті нагуглив, кандидати, тим більш світчери, просто не ризикують.

99% світчерів намагаються перейти в IT через більш високу зарплату

Гроші, згідно всіх мануалів, люте табу спрівбесід. Але, оскільки я пробуюся на тестувальника, наступного разу планую спробувати зламати систему і звести частину процесів саме до них >;]

Я перепрошую, а в чому проблема з «Відповіді „за цим майбутнє“, „ІТ сфера швидко зростає“ звучатимуть не дуже переконливо», якщо це правда і всі це знають?

Потому, что это значит : хочу много денег

Цілком гарне бажання — заробляти багато (тобто покращувати свій рівень життя, відкривати для себе нові можливості). Як мені здається, тут немає нічого поганого, цього хочуть усі, а хто говорить інакше, явно не усвідомлює реалії нашого світу.

«continuous learner» і «сontinious worker» — мрія працедавця:)) А взагалі стаття корисна, дякую

Я смотрю всем страстно хочется найти лоха ушастого, но чтобы с работой справлялся.

Особливо куди? В аутсорс і ще в люкси. Велкам ту вигорання. Звісно вмотивовані треба щоб не одразу звільнялися

Усі прям хочуть щоб очі горіли і мотивація аж зашкалювала. А що якщо просто жосткий пресінг на поточній, продиху не має і/або зарплата низька? Це не комільфо так казати і треба казки вигадувати по книжкам і вумним статтям на гарвард ревью?

42 співбесіди 2 місяці роботи, а вакансій скільки ?)

Це не комільфо так казати і треба казки вигадувати

Ігри, у які грають люди

Теж ніхто не заставляє займати позицію і правила гри, сам прийшов на співбесіду. Це бізнес — заробляння грошей, хочеш щоб клієнт їх заплатив, повторюй те що дає результат. Якщо треба посміхатись і підтримувати позитивний настрій на зустрічі чи зівзвоні з клієнтом, посміхайся та роби добрий настрій — а не викаблучуйся та зривай контракт. Робити сервіс із чудовим хамством з радянської торгівлі, в капіталізмі не дуже ефективно, клієнт піде в іньше місце до конкурентів. А треба давати стусанів джунам щоб роботу робили — давай стусанів, як не перегнеш палицю і будеш давати виключно за ділоі і навпаки хвалити за добрі результати, начальство буде робити вигляд що нічого такого і не бачило. А от як не будеш — стусанів дадуть тобі. Правда існують іньщі біль тонкі методи ніж на кричати, наприклад заставити пісеньку співати тощо.

Что бы вы не сказали, будет использовано против вас)

А що там у пункті 8 ви викинули в кінці? )
Добре що не має питання про бачення на 5 років

Певно продовження 8го пункту в заголовку 9го

А якщо питань дійсно немає, тому що все зрозуміло?
Не витягувати їх же з пальця та аби які?

Ну хіба навчання це погана відповідь? Ще й на посаду геймдевелопера. (будь-який двигун). Ех, ох.

Якщо в кандидата немає питань- це нормально

Так, інколи правильні питання, треба ставити в правильний час. Я якось спитав СЕО на фінальному інтервью, чому у його компанії рейтинг 3/5, і чи немає там проблем з менеджментом та овертаймами, про що кожен 2-й відгук. То все неправда, як виявилось, навіть визнати проблему вони не готові, то про що можна говорити далі?

Нормально чи правильно? Якщо кандидат за годину інтерв’ю не поставив жодного (уточнюючого) питання, я дуже здивувався б.

якщо ці питання ставились впродовж інтерв’ю, то це норм. А коли потім у рекрутера є окремий блок на тему «Чи є у вас питання» (бо він так прочитав десь що такий блок має бути обов’язково і точно в кінці), а в пошукача їх вже немає — це нормально

коли задаю питання під час співбесіди, в блоці для питань даю резюме важливих речей для себе, які винесла зі співбесіди і дякую за інфо.

Підписатись на коментарі