Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

War-Work-Life Balance: як отримувати задоволення від роботи в часи постійного стресу

Спершу, нумо знайомитися. Мене звати Ксенія Сербіна, і я працюю IT-рекрутером в компанії TRIARE. Мені пощастило стати частиною крутої команди, де всі поділяють однакові цінності. У цій статті зібрані прості, але робочі рішення, які допомагають ефективно виконувати задачі та нанести «превентивний удар» по вигоранню.

Я керуюсь одним-єдиним правилом, або (якщо ви — технарь), краще сказати, аксіомою: чарівна пігулка існує — і це дисципліна.

Так, згодна, звучить страшенно нудно! Але жодна методика від «багатих та успішних» не спрацює, поки залишається лише черговою вправою з книжки про miracle morning або фантастичну роботу по 4 дні на тиждень. Для змін замало одного бажання.

Спочатку виручає мотивація, але вона працює недовго і в «тепличних» умовах. Це забіг на коротку дистанцію. Дисципліна — це історія про марафон. Коли у вас є ціль, немаленький шлях до неї, але також є час, аби передихнути і впевнитися, чи варто бігти далі.

Якщо ця історія ваша, то щиро запрошую до chapter 2, де я поділюсь із вами тим, що дозволяє мені любити свою роботу і легко справлятися з усіма задачами.

Я працюю в задоволення та можу обирати звідки вести справи: сьогодні я в офісі, а завтра — на ремоуті. Моя робота, як і багато інших в ІТ та навколо ІТ — не прив’язана до робочого місця, тому достатньо мати ноут, стабільний інтернет і смачну каву. Однак, не залежно від локації, я завжди дотримуюсь наступних правил, які рятують мене від хронічної втоми і прокрастинації.

То як же працювати в кайф і врятуватися від вигорання

Ось ці 4 правила:

  • Порядок — це найперше. Всі таски мають бути в одному місці. У мене це Trello, ви можете обрати будь-який зручний для вас інструмент. Ще одне — мітинги, вони повинні бути заплановані та додані в календар.
  • Також кожного дня я розставляю пріоритетність своїм задачам. Спочатку найважливіше, звісно, а решта почекає своєї черги.
  • Якщо є можливість прийняти рішення сьогодні, не відкладаю на потім.
  • Делегую роботу. Навіть, якщо вам здається, що ви можете зробити краще, ніж хтось інший, — це не завжди є доцільним та ефективним.

Це мої особисті поради, розгляньмо й інші авторські методики та розробки.

Принцип Парето

Згідно з яким, 20% наших зусиль дають 80% результату. Тобто достатньо бути зосередженим на 1 важливій задачі, не переключаючись та не відволікаючись. Тут мені допомагає Potato — Stay Focused — це додаток, який можна завантажити на ноут чи телефон. Працює так: 25-30 хвилин безперервної роботи, 5-10 хвилин відпочинку та одна 60-хвилинна перерва на обід.

Матриця Ейзенхауера

Це про те, як розставляти пріоритети і навчитися розпізнавати важливість тасків. Спочатку це здається неможливим, та згодом ви розумієте, що це було необхідною умовою ефективності.

Диференціації така:

  • Терміново та важливо — завдання, які слід виконати негайно.
  • Важливо, але не терміново — завдання, які можна зробити згодом.
  • Терміново, але не важливо — завдання, які краще делегувати комусь іншому.
  • Ні терміново, ні важливо — завдання, які краще не виконувати зовсім.

Ще один спосіб визначити пріоритети — використати лінію самоопитування. Наступні питання допоможуть скоротити ваш список справ і залишити головне.

1. Якби це було єдиним виконаним завданням сьогодні, чи був би я задоволений своєю роботою?

Ймовірно, ви будете робити більше однієї справи на день. Але розподілити навантаження можна через визначення пріоритетності задач.

2. Я єдина людина, яка може/повинна це робити?

Питання про делегування обов’язків. Часто виникає спокуса зробити все самостійно (це стосується найчастіше вищого менеджменту компанії), щоб було зроблено добре, ви повинні зробити це самі. Часто таке твердження хибне. Навчіться розпізнавати те, що можете робити лише ви, і завдання, з якими інші справляються краще.

3. Який з цих пунктів, якщо його виконати, заощадить мій час наступного тижня/місяця?

Це про системи. Іноді списки справ переповнені крихітними завданнями, що повторюються. Визначайте такси у їх взаємозв’язку з іншими завданнями, загальною метою. Подивіться, першочергове виконання яких задач заощадить час і швидше приведе до результату.

Системні рішення, які усувають повторювані завдання, часто важливіші, ніж виконання невеликих завдань, які вони замінюють.

4. Це зараз найважливіше? Або я використовую це, щоб уникнути чогось іншого?

Часто, найпріоритетнішим завданням є те, яке робити хочеться найменше: важка розмова, остаточне рішення. Ми зробимо все, щоб цього уникнути, навіть якщо для цього доведеться заповнювати наші списки справ низькопріоритетною роботою. Не уникайте труднощів. Деякі справи потребують негайного вирішення.

Як бачите, дисципліна та правильний тайм-менеджмент дозволяє пофіксити всі баги.

Крім дисципліни, важливу роль відіграє почуття відповідальності. Я відчуваю відповідальність перед собою, колегами, керівництвом, своєю сім’єю. Відповідальність не можливо нав’язати. Ти або розумієш потребу викладатися в роботі, бути компетентними та ефективним працівником. Або шукаєш причини власної неефективності. І тоді грузнеш в наслідках: починаєш відчувати втому, апатію та гуглити симптоми «вигорання».

Як його розпізнати

Якщо ви відчуваєте, що робота, яка вам подобалась раніше набридла, а проєкт перестав бути цікавим — це воно.

Якщо ви змушуєте себе іти на роботу, колеги дратують, а керівництво не розуміє — це також сюди.

Якщо ви відчуваєте постійну втому, навіть після відпочинку. Або роздратування і виснаження, відчуття знецінення себе — цей стан називають «вигоранням».

Ми зробили опитування серед колег про їх власний досвід вигорання. Хтось вигорав декілька разів протягом професійною діяльності, і тільки радикальні дії, а саме світч в іншу професію допоміг пережити вигорання. Для когось це поняття зовсім незрозуміле: ніколи не відчували подібного, і навіть не до кінця розуміють цей термін.

Назвімо 4 основні компоненти відновлення ресурсу у людини:

  • тілесний ресурс;
  • емоційний ресурс;
  • інтелектуальний;
  • духовний.

Для мене важливий баланс між роботою та відпочинком, вміння завчасно відчути втому та вдало та швидко ліквідувати. Буває достатньо змінити «картинку» на короткий час, просто виїхати за місто сім’єю, — змінивши обставини ззовні, ви даєте мозку такий необхідний перезапуск.

Якщо у тебе є заняття «для душі» і час на це — «переключися» та зміни свій фокус. Тоді в роботу включаються гормони ендорфін, серотонін та дофамін. Саме вони допомагають подолати втому, роздратування та відновити сили. Дофамін відповідає за відчуття задоволення. Він активно виділяється, коли людина займається чимось приємним. Серотонін можна підняти під час прогулянок на сонці чи занять спортом. Крім того, важливий повноцінний сон.

Ендорфіни виділяються після фізичної активності, особливо після аеробних вправ. Приємні почуття, які виникають після пробіжки — це результат роботи ендорфінів.

Найпопулярніші способи, які майже безвідмовно допомагають відволіктися і відпочити:

  • якісно проведений час з сім’єю, близькими, друзями;
  • фільми/ серіали;
  • комп’ютерні ігри, приставка;
  • сон;
  • ручна праця (поприбирати вдома, поскладати пазли тощо);
  • спорт (бокс, футбол, баскетбол, вело, стретчинг, танці, медитація, йога, дихальні практики);
  • зовсім нічого не робити;
  • заповнювати щоденник вдячності;
  • час наодинці з собою.

Висновки

Працювати в задоволення можливо лише тоді, коли ви займаєтеся улюбленою справою і вам подобається результат вашої праці. Але викладатися роботі потрібно з розумом. Оберіть для себе правила та намагайтеся дотримуватися їх (на допомогу прийдуть поради вище).

Тримайте баланс між робочими процесами та особистими прагненнями. Приділяйте більше часу собі та спілкуванню з рідними і близькими, пізнавайте щось нове. І не бійтеся змінювати життя на краще!

👍ПодобаєтьсяСподобалось16
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Я відчуваю відповідальність перед собою, колегами, керівництвом, своєю сім’єю. Відповідальність не можливо нав’язати. Ти або розумієш потребу викладатися в роботі, бути компетентними та ефективним працівником. Або шукаєш причини власної неефективності.

ІМХО, оці завищені вимоги до себе і викликають проблеми.
Я ще розумію напрягатись перших 3-5 років поки доростеш до сіньор+, але потім робота має забирати 6 годин/день якщо не менше.

потім робота має забирати 6 годин/день якщо не менше

Ти забув що у синьора є 5 — 7 джунів, які пів — дня тільки чекають що ти покажеш їм як робити їхню роботу. 6 годин свої таски + 4 години їхні.

Ти забув що у синьора є 5 — 7 джунів, які пів — дня тільки чекають що ти покажеш їм як робити їхню роботу.

Так хай чекають. Або роблять роботу. Я тут до чого:)

Бобер, скопіюй і скидай своєм джунам «Скинь готовий пулл реквест я гляну, якщо щось не ясно то до менеджера або ліда».

Вы работаете рекрутером 1 год. (я работаю программистом 18)
Предлагаю встретиться еще раз в 2035 и обсудить все нюансы выгораний.

Працювати в задоволення можливо лише тоді, коли ви займаєтеся улюбленою справою і вам подобається результат вашої праці.

Це мало б бути першим реченням у статті, а дали: але якщо вам не пощастило то ...
І далі усі ці методики як примусити себе жерти кактус (45 хвилин жеремо — 15 хвилин відпочиваємо і жаліємо себе). Чи як переконати себе що кактус насправді смачний — а біль можна просто не помічати (як йоги лежать на цвяхах). А ще корисно обирати великий, старий, колючий кактус — і примусити себе зжерти його у першу чергу, не відкладаючи на потім. Зате решту дня можна себе тішити тим, що залишилися менші і не такі колючі кактуси.
Ніякого вигоряння насправді не існує — існує лише само-обман. Якщо у тебе є час на повноцінний сон, а потім ще на відпочинок, прогулянки, заняття «для душі» — то у тебе є засіб не думати про кактуси хоч би частину дня.
Але, звичайно, більшість живе за засвоєним з дитинства принципом: «справі — час, відпочинку — годину». Отже усі ці щасливі активності — самообман! У робочі дні нам не до приємних гормонів. Забутися сном — аби хоч так не думати про кактуси, ось чого бажає організм після роботи.
Мало хто це розуміє — але приємні заняття та відпочинок 1-2 години у день мають зворотній ефект! Цей підхід «ломає» людину і добре відомий як «добрий та поганий поліцай». Якщо людину тільки катувати — вона замикається у собі і перестає реагувати. Але якщо дати їй перепочити на кілька годин, попоїсти, покурити, побачити небо, знову відчути смак життя — то потім повернення до тортур стає ще більш нестерпним!
Саме це і є, на мій погляд, причиною вигоряння і депресії. У нас є у житті щось цікаве та приємне — але замість цього більшу частину життя ми повинні «жерти кактус» на роботі! Коли у віконце бачити Рай — життя в Аду стає ще більш нестерпним.

як я сказала на початку, мені подобається моя робота, тому працюю в задоволення.
погоджуюсь з думкою, що на роботі ми проводимо більше часу, ніж вдома. знаю, що деякі компанії впроваджують 4денний робочий день, а також необмежену відпустку.

мені подобається моя робота, тому працюю в задоволення.

Тоді до цього ця стаття? Коли людина працює в задоволення — йому не потрібно помідоро чи «Матриця Ейзенхауера» чи будь-яка дисципліна. Ти просто настільки зацікавлений що не помічаєш як плине час. Ми так писали GIS систему на диплом за одну ніч товаришу: один лягав спати — інший сідав і продовжував. Так люди на хакатонах по 24 години працюють «у потоці» — бо це натхнення.
На роботі тебе не питають що тебе цікаво, а що ні. От якби вам сказали: на сьогодні вже нема завдань, а ще 2 робочих години залишилося — давайте ви тут поли у офіси помиєте? Ну все одно ж гроші платять. Що б ви відповіли?

ну коли проблеми з концентрацією, або не декомпозована грамотно задача, то помодоро наче ок. Те саме з матрицею, якщо задач багато і валяться на тебе швидше, ніж ти встигаєш розбирати. Я менеджер і теж використовую різні інструменти і лайфгаки для ефективної роботи з фокусом на правильних пріорітетах.
Якщо людина не вміє довгостроково організовувати і планувати свою роботу та/або життя, і живе в постійному хаосі, то можна і до суїцида себе довести.
А ще треба усвідомлювати, що дисципліна підходить не всім. Комусь комфортніше за ніч писати додаток в потоці, а комусь жити за чітким графіком. І те, і інше — нормально.

Я керуюсь одним-єдиним правилом, або (якщо ви — технарь), краще сказати, аксіомою: чарівна пігулка існує — і це дисципліна.

Ви круто помиляєтесь, або вжили не досить точне слово. Якби ключовим фактором була дисципліна, то переважною формою держустрою у прямоходячих мамп була п військова диктатура, а така разгільдяйська держава як на північному сході від нас, пєнкнула п щє за часів Петра. Правильне слово — самодисципліна. Або, якщо хочете, усвідомлена необхідність, так само як і свобода :) І Ваші 4 правила це підтверджують: Ви свідомо плануєте свій день наперед, тому що це необхідно для ефективності, для збереження зусиль і часу.

По-друге, я ні грама не вірю у «вигорання», як мінімум вважаю цей термін невдалим. Багато разів полемізував, більше не хочу: не бачу предмету дискусії :8)

По-третє, як мінімум м-м-м дуже провокативним виглядає додавання War у стандартний вираз Work-Life Balance. Ви самі далі зауважили:

Для мене важливий баланс між роботою та відпочинком

— і де ж тут війна? Там де життя? А до речі, робота — це не життя? Здогадуюсь, Ви хотіли показати і підкреслити різницю між постійним стресом і не постійним, але ж не показали :( слова не було сказано. Тож не думаю що варто було втикати війну для красного слівця і такскать на потребу дня :( тим більше — лишень в заголовок.

«переключися» та зміни свій фокус. Тоді в роботу включаються гормони ендорфін, серотонін та дофамін.

Припустімо, тоді говоріть і радьте до кінця. Під час сексу організм виробляє гормони, що викликають задоволення (дофамін) і поліпшують настрій (серотонін), а під час оргазму в кров викидаються ендорфіни («гормони щастя») в нємєряній кількості. Підвищити рівень серотоніну допомагають певні пігулки, а делікатеси і благородні напої можуть у плані дофаміна суперничати з сексом. Куріння — фу! — також сприяє виробленню дофаміну. Ще одним варіантом є — вау! — шопінг. Точніше, його передчуття... :) Про спорт Ви згадували, але до речі не про екстремальний, «адреналіновий».
То що, людина яка смачно їсть і м-м-м добре спить, не може «вигоряти» на роботі бо гормонів в неї досить? Чи може по контрасту із життєдайним хоббі, навпаки, знуджується швидше? І навпаки, від холостяків і старих дєв чудес на роботі не варто чекати? У випадку з одинаками гадаю швидше навпаки, хоча точно не знаю. Але чув ще щось про піраміду Маслоу, і підозрюю шо дядько був правий: задовільняючи потреби певного рівня, ми дивимось вгору, там де повага інших, етика, естетика, професіоналізм, досконалість та інший дзен.
А от у Ваших висновках ОК, Ви ж піднялись по піраміді —

вам подобається результат вашої праці

. Погодьтесь, що коли той результат оцінили не тільки Ви, а й Ваші колеги (квітами чи «спасибі, круто!») або шефи (премією, а хоч і тою ж подякою, висловленою публічно) і замовники («я хочу працювати тільки з нею, і ніким більше!.. і чути нічого не бажаю!!») — це також куди як приємно.

Намана, дочитав і перечитав. Цікаво було :) ... Передивіться авторів, на яких посилаєтесь, ще раз, і гадаю що Вам відкриються нові глибини :8)

дякую за такий розгорнутий коментар! було цікаво!

Ейзенхауер — топ, завжди так намагаюся працювати

Заради чого оце усе?
Щоб хазяїн контори заробив більше грошей?
Чи щоб менеджеру премію видали?

К сожалению большинство на этом форуме верят в миф о «выгорании», «софт скилзах» и прочей фигне.. Если тебе что-то не нравится, твои права нарушены согласно законодательству, ты тратишь время на внутрикорпоративные разборки вместо профессионального роста и ты решил это закончить перейдя в контору за углом, а то и вообще не выходя из дома в эпоху ковида и пост-ковида, то это называют «выгоранием».. Однако, когда-то еще относительно недавно называли «мазохизмом» и слабым духом для изменений.. Печаль. Человек не дерево.. Если что-то не нравится, то нужно менять обстановку. Конечно, желательно, не очень часто.. Повторял это и буду повторять. Разговоры HR об выгорании, софт скилзах и прочей лабуде для создания hомо галерикус всегда вызывали только ухмылку..

Клиническая депрессия — тоже миф?

чогось згадав за crosovertowork та їх тайм трекер

дякую, не знайома, обов’язково подивлюсь!

Статтю звісно не читав, але гарно що українською мовою і ще коротенька)) За це лайк

дякую за чесність і лайк за українську!

Тема статті справді важлива, бо вигорання є досить поширенним і неприємним явищем.

Досить здивував підхід автора до матриці Ейзенхауера. Хочу зауважити, що в квадранті важливих, але нетермінових справ лежать такі важливі речі як навчання, розвиток, планування, інвестиції і навіть відпочинок. Можливо такі справи краще не відкласти, а запланувати?

Тому що саме фокус на термінових і важливих справах ставить людину в становище авралу, пожежника, який постійно має бігти на пожежу... Тож саме такий фокус часто і призводить до вигорання.

Звісно, такими справами не можна нехтувати, але жити тільки ними призводить до результативного, але неефективного життя.

Навпаки, фокус на важливих, але нетермінових справах приводить з часом до того, що кількість авралів в житті стає меншою.

В підтримку своєї точки зору можу навести ролик Стефано Кові youtu.be/RE19zmzv0gY
Він пропонує основну увагу при планування приділяти «великому камінню», — важливим, але нетерміновим справам.

дякую за додатковий цікавий матеріал!

в часи постійного стресу

Не соромтесь сходити до лікарні за професійною медичною допомогою :)

дякую!так, для когось потрібна медична допомога, хтось може справитися самостійно!

Скажіть будь ласка, як вдається досягти інклюзивності в команді, де всі поділяють однакові цінності?

однакові цінності дозволяють рухатися в одному напрямку, розуміти, де починається точка росту компанії та її співробітників, а різні інтереси допомагають досягти інклюзивності.

Дякую за відповідь.

Не зовсім зрозумів, чим однакові цінності виграють в плані пошуку точки росту перед різними.

Помітив ще, що останнім часом багато хто пропагує «value add» — доповнюючі цінності для формуванні різносторонньої команди замість однакових у всіх. Плюс такого підходу — більша креативність і варіативність вирішення задач. Мінус — більша схильність до конфліктів.

Підписатись на коментарі