Чому я маю різні почуття до «критиканів» Ілона

Є така собі людина. Котра в своїй власній країні є укланістом від військової служби (спеціально імігрувала), хоча її батьківщина ні з ким не воювала. І живе вона на іншому боці Земної кулі.

А коли на нашу державу напала держава-однояйцевий-близнюк ця людина надала нам та військовим супутниковий зв’язок. Бо свого в нас, чомусь, не вистачає, хоча ми попереду всієї планети у «діджіталізації». В грошах це їй десь на 40 танків в еквіваленті обішлось.

За що отримала особисті погрози від держави-агресора.

Після чого війна йде вже з пів-року. Зв’язок так і базується на рішеннях від тої людини, наші постійно кричать що потрібні зв’язківці. Реляцій ані про виробництво пристроїв зв’язку ані про розробку ані про освоєння ремонту якось не чутно, навіть на єдиних новинах.

І ось та людина зробила в принципі адекватний твіт як вона бачить кінець війни. принаймі як для іноземця

І тут наші на неї понесли... А представники держави-агресора гігікають в стороні.

Панови критиканти — ви хоча б грошей на один танк з носа скинули?