Швидкий темп життя змушує нас хапатись за все на світі: різні проєкти, технології, хоббі змінюються з блискавичною швидкістю. Постійно перемикаючись, ми не концентруємось на чомусь одному і не досягаємо визначних успіхів у певній сфері (а можливо, ви заперечите і доведете, що це не так).
Давайте обговоримо: як обрати те, на чому варто сфокусуватись? І чи це правильна тактика для досягнення успіху? Можливо, пробувати все підряд — шлях до успіху?
чи це правильна тактика для досягнення успіху?
Давайте спочатку визначимо що таке «успіх» :) Принаймні, хто на думку ТС є еталоном успішної людини.
Можливо, пробувати все підряд — шлях до успіху?
Навряд чи. Це було реально років 200 тому, а щаз спробуйте взнати чи ви досконалі в ядерній фізиці чи в генетичній інженерії.
Єдиний шлях знайти свій хист — це перепробувати якомога більше занять. Саме для цього є перші 18 — 20 років життя.
Але справа у тому, що хист є не у кожного. У кого він є: буде малювати чи грати музику з 10 років — і нічого іншого йому не потрібно.
Але більшості доводиться таки іди до успіху не через хист — а через наполегливість і славнозвісні 10 000 годин практики.
Той, хто після 20 років хапається за усе і не досягає успіху ні в чому — типове «бидло», яке насправді не хоче ніякого успіху — а хоче пиваса і геймінга.
мене тут лякає «до 20 років», а потім шо, не можна нового пробувати або кар’єру змінювати? :))
Маючи двох дітей та кредит — важче
Вам кількість коментарів на форумі для якоїсь метрики треба? Бо активність краще накопичувати іншими способами
Початок циклу пошуку.
If напрямок приносить середні і більше гроші
Then if напрямок є етичним — не потрібно гемблити або робити цигарки-вейпи і так далі (кожному своє)
Then If вам це цікаво — це воно, вихід з циклу пошуку.
Кінець циклу пошуку.
:)
Ще варто згадати про концепцію ikigai саме на цю тему.
Але я її не люблю, там поділ не на 2, а на 4, я не розумію цього поділу:
Як можна бути хорошим в тому, що ти не любиш робити?
І як світові може бути щось потрібно, за що він не готовий платити?
Так, я не дуже вірю в волонтерство — в них немає грошового фідбеку, чи ефективно те що вони роблять, і чи потрібно було це взагалі.
Яскраві успішні приклади зараз в Україні — це те, що в цю сферу кинулися багато розумних людей, які цей фідбек вимірюють іншими методами (наприклад, близькі друзі або родичі на фронті).
Але, в цілому, у благодійності — набагато більше прикладів неефективного використання ресурсів, деякі дослідження показують до 90% витрат на функціонування організацій і лише 10% на їх мету.
Мабуть, те ж саме стосується і державних установ...
P.S.: ну зараз в любому випадку донатимо до перемоги, тільки якщо у вас немає кращих своїх проєктів для наближення перемоги :))
P.P.S.: у «Повернись Живим» така проблема вирішена кардинально — окремим рахунком з грошима на функціонування організації і окремими донорами для цих рахунків, основний фонд іде тільки на цільове призначення
І як світові може бути щось потрібно, за що він не готовий платити?
Мається на увазі оплата тільки грошима?
Ну гроші — сама просунута система обміну цінностями.
Звичайно, інші системи теж можуть бути, але там складніше вимірювати і аналізувати.
Ну наприклад, приносить бабуся їжу пригощає. Їй ввічливо дякують.
В неї немає чесного фідбеку чи це треба було і чи цьому раді.
В реальності може бути діапазон ситуацій — від «дуже вчасно нагодувала голодних» до «всі і так ситі, брезгують, цю всю їжу викидають, бісяться що треба виділити час прийняти і поспілкуватись».
Вона, звичайно, сподівається на першу крайність і починає готувати і приносити більше і частіше.
Як їй «поміряти» реальність?
Якби вона продавала пиріжки/кексики студентам або будівельникам (можна дешево, але не безкоштовно) — вона б миттєво побачила що саме потрібно.
о, я таке люблю :))
Cal Newport в книжці «So good they can’t ignore you» вважає, що принести багато цінності людина може після кількох років роботи в сфері, коли зрозуміє що до чого і обросте необхідними знаннями і навичками.
Цю думку також підкріплює дослідження по різним професіям (там є посилання), де кореляція «задоволеності» роботи була пов’язана з тривалістю роботи на одному місці. І всюди було десь 30% задоволених — тих, хто довго був на одному місці, однаково для «нудних» і «цікавих» професій. Самі нещасні виявилися job hoppers, які менше 2 років в кожному місці.
Там ще згадувалося смішне дослідження, щось типу — якщо студентів запитати ким вони хочуть стати, то десь 95% хочуть займатися спортом, музикою, малюванням, театром і тп.
Find vs Build
Деякі прості речі або ресурси можна знайти. Але більшість складних сутностей можна тільки вибудувати (комп’ютерний чіп серед корисних копалин не знайдеш). Або відібрати. Або знайти місце де щось зламалось, і там ці ресурси висипалися.
Це і фізичні ресурси, і про знання та навички, і про стосунки між людьми.
Якщо звузити до того що може робити людина своїм мозком і тілом.
То в нас є 2 стартових ресурса — генетичний (ділянки мозка теж наслідуються) і те, що ми пізнавали і тренували до сих пір.
Генетичний — можна озирнутися на біологічних батьків та дідусів і бабусь, подивитися що і як в них виходило, за що їх цінували інші люди. Це не абстрактна професія, медик може бути хірургом з точною мікрокоординацією, а може бути крутим діагностом і відстежувати свіжі роботи, або класним комунікатором з великим рівнем емпатії і розуміння людей. Треба дивитися на ось ці навички, які в них виходили краще за інших, не на професію чи індустрію.
Що пізнавали — це оточення, навчання, друзі, хобі, ситуації, проєкти, типажі робочих завдань. Тут теж можна провести ревізію які типажі процесів виходили краще/легше за інших.
Також в такій ревізії важливо зрозуміти що в нас виходило набагато гірше за інших. Їх розвиток напевне займе надмірно багато часу, але теж можливий.
Тож стратегія як знайти — це
1) провести ревізію що ми маємо зараз (генетика + поточний досвід)
2) пробувати потроху все що подобається, і поповнювати пункт 1
Ну і тут треба на навички дивитися, не на сферу. Якщо вам подобається зібрати експертизу по проблемі, розкласти на складові, і знайти вирішення проблеми, то цю навичку можна перенести з медицини на юриспруденцію. Або якщо вас вимотує спілкування з людьми — то можна спробувати спочатку змінити позицію всередині сфери.
Як використовувати:
1) будувати подальшу кар’єру все ж таки на основі пункту 1
2) регулярно дивитися на можливості навколо та ринок праці :)) посортований по спаданню зп :))
добре що людина адаптивна, а грошима ринок показує які проблеми людству треба вирішувати пріоритетніше
Самі нещасні виявилися job hoppers, які менше 2 років в кожному місці.
Може вони тому й скачуть, що на поточному місці не відчувають радості? Та не вистачає терпіння дорости до якогось рівня.
ну треба якийсь час погрузитися
зрозуміти як все побудовано і працює
вибудувати відносини з командою/юзерами/підрядниками/замовниками
довчити технічні скіли яких не вистачило
довчити нюанси індустрії
зрозуміти поточні тренди
вийти на передовий край розвитку індустрії
і вже там робиш щось дуже ефективне, достатньо швидко, з великою цінністю, і відчуваєш кайф
якщо студентів запитати ким вони хочуть стати, то десь 95% хочуть займатися спортом, музикою, малюванням, театром і тп.
Це Європа чи США?
мабуть США, це з книжки Cal Newport, і ще схоже десь бачила теж с числами >90% про творчість, але я останні роки в основному американських авторів читала
на доу недавно топік пробігав типу чим би ви займалися, якби непотрібно було заробляти гроші, там трохи ширший охват
dou.ua/...-would-developers-choose
але це люди, які вже багато чого спробували у житті
за ідеєю Cal Newport у So Good They Can’t Ignore You — кайфовати починаешь після якогось рівня експертизи
і можливо творчість, музика, спорт та робота руками — там де вже встигли щось кількарічне зробити і побачити результати
ну тобто набагато сильніший кайф — на досягненнях у великому довгостроковому складному проєкті, у студентів могло ще не бути такого досвіду в інших сферах
місце де щось зламалось, і там ці ресурси висипалися.
про знання та навички, і про стосунки між людьми
Цікава думка, але я особисто поки не бачу кореляції.
Може поясниш?
про стосунки між людьми — ну з часом, якщо людина себе регулярно пізнає, вона знає що їй подобається, що не подобається, може сформувати якісь цінності — цей набір дуже індивідуальний і слабо перетинається з іншими
тобто, якщо я складу такий лист і в мене там буде 100 пунктів, то досить вірогідно що серед 8 млрд людей у світі під нього підпадуть 0, під топ10 пунктів наприклад 1000 людей, а в зоні мого нетворку людей — теж 0 :))
тобто знайти те що треба — неможливо або дуже довго, швидше вибудувати
тоді розумна стратегія взяти топ3 бажаних пункта для швидкого стартового фільтру і далі комунікувати цінності що подобається і чому
якщо люди закохані, то ще під кілька десятків пунктів друг до друга адаптуються і донавчаться :))
про ресурси висипалися — ну в стосунках це всякі переїзди/розлучення/смерть/хвороби/зміна роботи — коли у людей кардинально щось в житті змінилося і якісь вже сформовані ресурси з’являються у зоні доступу
в мене є класна родичка, яка вийшла заміж за самого класного одногрупника, а потім вони поїхали на медовий місяць і вин пригнув зі скали у море, перебив шию, став інвалідом, жив у своєму містечку з матір’ю, вона працювала і приїзжала на вихідні.
Потім вони розлучилися — його «увела» закохана однокласниця з того ж містечка %)
У випадку з пошуком програмістів, наприклад, можна довго вирощувати своїх, а можна утащити від конкурента. Зараз іде волна скорочень по технічних компаніях. Це шанс на переманювання девелоперів з досвідом там.
Про find vs build для співробітників ще бачила багато кейсів, коли є вже свої хороші готові співробітники, їм пора делегувати якісь напрямки.
Але власник бізнесу думає що існують якісь сторонні консультанти або досвідчені керівники, їх шукає, наймає.
Відносно рідко тут бувають успішні кейси — щоб він прийшов і все круто зробив. Набагато більше історій про фейли, або ті ж самі
Є youtube відео з Гороховським «CEO на 1 день» за 50тис грн.
Там смішно було про компанію безпеки, коли Гороховський порозказував топ проблеми і що робити, а дівчина потім коментує «та ми це все знали, але ніхто ж своїх не слухає».
Повинен хтось авторитетний зі сторони задорого прийти сказати :))
Лінь покаже.
У тебе буде хист до того, на що ти витратиш 10000+ годин.
Стругацькі про це давно написали в «Равлику на узгірʼї». Парафразую.
От уяви собі, шо є спосіб викрити абсолютний талант конкретної людини. І я отримую результат, шо в мене хист до виготовлення досконалих неолітичних камʼяних наконечників для списів. А отой чувак — абсолютний чемпіон всесвіту з уловлювання якогось поля Х, яке відкриють років за 500.
Так не буває, так само, як не буває такого, шо в кожного є одне, абсолютне, ідеальне кохання на все життя, в одному-єдиному екземплярі. І причина всіх поганих стосунків у тому, що то не була ота ідеальна половинка.
Зазвичай ти починаєш щось робити, і відразу бачиш, чи тебе пре, чи тебе би перло більше в цілком іншій галузі й шо б воно була за галузь. Якшо тобі погано, ти пробуєш шось инше. Робиш бінарний пошук і поправку на те, чи то, шо ти робиш, комусь нафіг здалось. Не бува простих шляхів.
Всьо, пʼятиминутка хвілосохвії овер, пішов я ями копати.
Там же книжка за те, що жінки та телевізор правлять світом, а сусіди задовбують нескінченими розмовами.
А хіба так і не є? Але я тілько про коротенький епізод з поїздки по зарплату. Там один ідеаліст з горящім взглядом описує gay space communism of the future, а другий, цинічний математик, йому пояснює, що насправді оте «кожен робитиме, до чого має найкращий хист» зведеться до того, шо всі будуть перебігати від діамантової випивайки до бурштинової наливайки. Ідеаліст може в перерві між запоями повирізати з дерева якусь чортівню.
Вже забув)
Можливо, пробувати все підряд — шлях до успіху?
Або шлях до людини, яка пробує все підряд і ні в чому не добивається успіху.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Мабуть знайшли когось ще гіршого
На ютубі є безліч відео курсів по Технічним і не технічним професіям , так вони у більшості базові , але на позицію джуна їх більш чим вистачає при належному рівні Англійської.
Цікаво що щоб свій мозок обманути і провести гарну справу з засвоєнням інформації це прям реально постаратись треба щоб зрозуміти чи це твій шлях
Євген Лесько
Beaver Green
Oksana Lobko
Roman Gordiienko
Андрій Плотніков
Plastic Unicorn
Oksana Lobko
Volodymyr Yefremov
Dmytro Bezvoshchuk
Ювженко Денис
Никифор Неперепериндя
Denys Poltorak
Никифор Неперепериндя
Oleksii
Дмитрий Костенко
Vadym Bondarenko
John Appleseed
Otak
Mishka Mishka
29 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів