Податкове резидентство та питання подвійного оподаткування для ІТ в Польщі. Як нарешті визначитись

Вітаю, мене звати Костянтин Буяло, я адвокат та міжнародний адвокат в Україні, Польщі та Словаччині. Медіатор, включений до переліку медіаторі ТТП Мюнхену та Верхньої Баварії, медіатор та арбітр WIPO Arbitration and Mediation Center. Старший партнер Адвокатського об’єднання Officium.law.

За час з початку війни зацікавленість українського IT до Польщі, що й до того була великою, зросла до надзвичайної. Ця стаття адресована фахівцям в галузі ІТ та ІТ-компаніям, що працюють в Польщі.

В спільноті DOU ми багато говорили про питання оподаткування та подвійного оподаткування доходів ІТ фахівців, які переїхали з України та проживають в Польщі. На цю тему було достатньо багато та змістовно сказано і написано, однак питання виникають знову і знову.

Тому вирішив підготувати максимально чіткий та простий для сприйняття матеріал, за допомогою якого кожен може побудувати логічну схему та прийняти рішення.

Преамбулу закінчено, далі коротко та просто!

💡 Від редакції: свої питання на тему податкового резидентства та сплати податків ви зможете озвучити під час войсчату з Костянтином в Telegram-каналі ІТ-спільноти DOU в Польщі. Войсчат заплановано на 19 жовтня, 19:00 за київським часом. Почуємось!

Що таке податкове резидентство і кого воно стосується

Розмова сьогодні піде виключно про оподаткування доходів фізичних осіб (ФОП — це теж фізична особа, детальніше про це важливе питання трохи згодом) податком на доходи фізичних осіб чи аналогічним за змістом податком.

Перше, що необхідно усвідомити: так зване «податкове резидентство» та порядок оподаткування доходів завжди визначається індивідуально для кожної фізичної особи. Не існує та не може існувати універсального рішення або універсального розв’язання питання податкового резидентства для всіх або за аналогією.

Друге, що необхідно усвідомити: не існує жодних можливостей серйозно на професійному рівні говорити про податкове резидентство та порядок оподаткування доходів без визначення всіх конкретних юрисдикцій, де проживала фізична особа та/або отримала дохід.

Всі розмови, де за основу береться одна країна, як базова (наприклад, Україна) та у комбінації з нею розглядаються інші країни (наприклад, країни ЄС або всі у світі) є дуже цікавими з точки зору теорії права, правової аргументації, я із задоволенням читаю їх як фахівець. Так само все, що стосується посилань на Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР та Європейські директиви, прийняті під час ковіду — теж цікаво, але, по-перше, то все переважно несе «рекомендаційний характер», по-друге, повинно розглядатись виключно з правозастосовчою практикою конкретної країни (Коментар до Модельної конвенції ОЕСР широко зустрічається в судовій практиці в Україні).

Позиція ж польської сторони є наступна: Типова конвенція та Коментар не є джерелом загальноприйнятого законодавства в Польщі, але вони надають керівництво щодо тлумачення положень угод про уникнення подвійного оподаткування. Ці статті корисні для професійної спільноти, але якщо ви не є адвокатом, фахівцем у податкових питаннях, а намагаєтесь розібратись для себе, як для платника податку, то користь вам від них така, як від медичної статистики за країнами ЄС за попередній рік конкретному хворому, якому треба лікувати нежить сьогодні в Польщі.

Третє, що необхідно усвідомити: податкове резидентство як таке — це не кінцева крапка у визначенні порядку оподаткування доходів. Велике значення має вид доходів (дивіденди, проценти, заробітна плата, доходи від нерухомого майна, дохід від надання професійних послуг) та їх джерело; саме з урахуванням джерела та виду доходу визначається порядок оподаткування.

З огляду на наведене вище, вважаю всім зрозуміло, що улюблені багатьма «кейси» в цьому питанні не допоможуть! Так просто то не працює, ви є окремою фізичною особою та питання податкового резидентства та порядку оподаткування доходів завжди розглядається конкретно безпосередньо щодо вас.

Що ж варто робити та як діяти

В основу логічного мислення може бути покладений алгоритм. Нижче наведено детальний опис елементів алгоритму в чотирьох кроках щодо визначення податкового резидентства та порядку сплати податків для фізичних осіб громадян України, що проживають в Польщі.

  1. Визначити, чи є ви відповідно до законодавства країни проживання її податковим резидентом.
  2. Чи є ви податковим резидентом країни громадянства та попереднього проживання, відповідно до її законодавства.
  3. Зрозуміти, як вирішуються колізійні норми, якщо ви за національним законодавством є резидентом обох країни.
  4. Визначитись, як оподатковуються доходи з окремих джерел.

Наприкінці я поясню, яким чином підтвердити правильність висновків, отриманих за допомогою алгоритму.

Перший крок

По перше, необхідно отримати уявлення про те, як до питання податкового резидентства підходить країна, в якій ви проживаєте сьогодні та/ або скоріш за все будете проживати на кінець року.

Чому саме так? Дуже просто, ви перебуваєте на території. на якій діє саме це законодавство, та на якій органи, в тому числі податкові, здійснюють свою діяльність, а відповідно в першу чергу вам доведеться мати справу з ними.

❗️ Для більшості — це Польща тому розглянемо, що говорить нам Польське законодавство.

Основним нормативно правовим актом з цього питання в Польщі є USTAWA z dnia 26 lipca 1991 r. «О podatku dochodowym od osób fizycznych» (далі — Закон).

Положення артикулу 3 вищевказаного нормативного акту говорить нам про те, що в Польщі виділяють фізичні особи які мають:

  • «обмежені податкові зобов’язання»: такі особи відповідно підлягають податковим зобов’язанням щодо всіх доходів, отриманих на території Польщі;
  • «не обмежені податкові зобов’язання»: такі особи відповідно підлягають податковим зобов’язанням щодо всіх доходів, незалежно від місця розташування джерел доходів.

Основою для застосування до фізичної особи статусу особи з обмеженими або не обмеженими податковими зобов’язаннями є Проживання на території Польщі (має місце проживання).

Фізична особа проживає в Польщі, якщо:

  • має центр особистих чи економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів), або
  • перебуває в Польщі більш як 183 дні у податковому році.

Визначення місця проживання, включене в Закон, охоплює два критерії: перебування на території Польщі більш як 183 дні у податковому році або наявність центру життєвих інтересів у Польщі, що розуміється як центр особистих інтересів або центр економічних інтересів.

Сполучник «або» означає, що відповідність хоча б одному з цих критеріїв дозволяє платнику податку вважатися резидентом Польщі. При цьому кожен з цих критеріїв слід розглядати окремо та незалежно.

Центр життєвих інтересів у Польщі

Наявність центру життєвих інтересів у Польщі означає наявність тісних особистих чи економічних зв’язків з Польщею. Кожна з цих умов підлягає незалежній оцінці, що дорівнює тому, що достатньо виконати будь-яку з них, щоб визнати, що платник податків має центр життєвих інтересів у Польщі.

Під центром або «зосередженням» особистих інтересів слід розуміти місце, з яким платник податків має тісні особисті зв’язки. До особистих зв’язків належать наявність сімейних та соціальних зв’язків, ведення соціальної, культурної, спортивної, політичної діяльності тощо. На практиці найчастіше враховується фактор перебування в Польщі чоловіка/ дружини, партнера або неповнолітніх дітей.

Тому переїзд в іншу країну всією родиною в більшості випадків закінчиться перенесенням центру особистих інтересів в цю країну. З іншого боку, виїзд на заробітки за кордон, а чоловік і діти залишаються в Польщі, найчастіше залишатимуть центр особистих інтересів у Польщі.

У випадку самотнього проживання слід враховувати, зокрема, в якій країні є незалежне домогосподарство та в якій країні платник податків бере участь у соціальному, культурному чи політичному житті.

В правозастосовчій практиці Польщі про «Центр економічних інтересів» говорять, як про місце, з яким людина має тісні економічні зв’язки. У зв’язку з цим необхідно враховувати насамперед економічні зв’язки фізичної особи з даною країною, серед яких: місце економічної діяльності, основні джерела доходів платника податків, інвестиції, нерухомі та рухомі майно, отримані позики, банківські рахунки, місце, звідки особа управляє своїм майном тощо.

Перебування на території Польщі понад 183 дні у податковому році

Критерій тривалості перебування вважається виконаним після перевищення 183 днів перебування на території Польщі в даному календарному році (календарний рік є основним податковим періодом, який враховується при проведенні податкових розрахунків для фізичних осіб).

Неперевищення цієї кількості днів перебування на території Польщі в даному календарному році призводить до недотримання цього критерію. У такому випадку оцінка місця проживання платника податків у Польщі базується на другому критерії, пов’язаному з розташуванням центру життєвих інтересів у Польщі.

Умова перебування в Польщі понад 183 дні протягом календарного року не означає, що це має бути безперервне перебування.

Тривалість перебування в Польщі розраховується за методом «днів фізичної присутності». При підрахунку днів за цим методом слід враховувати всі дні, проведені в Польщі. Цей період також включає кожну частину доби, день прибуття або день виїзду особи з Польщі. Таким чином, будь-який повний день, проведений за межами Польщі, не буде враховано.

З іншого боку, кожна частина доби, навіть дуже коротка, проведена платником податків у Польщі, повинна враховуватися як день перебування до періоду перебування на території Польщі.

Таким чином з огляду на наведене вище:

  • платник податків, який проживає на території Польщі, зобов’язаний сплачувати прибутковий податок у Польщі з усіх своїх доходів, отриманих у країні та за кордоном. Однак доходи, отримані за кордоном, не оподатковуватимуться двічі. Якщо дохід можна оподатковувати в обох країнах, то уникнення подвійного оподаткування відбувається в результаті застосування методів усунення подвійного оподаткування, про які йдеться в Законі про податок на доходи фізичних осіб та в угодах про уникнення подвійного оподаткування, укладених Польщею.
  • Платник податку, який не проживає в Польщі, підлягає оподаткуванню лише з доходу, отриманого на території Польщі. Решта доходу, отриманого ним за кордоном, не підлягає оподаткуванню в Польщі.

Згідно із Законом, підлягають оподаткуванню для платників податків з обмеженими податковими зобов’язаннями доходи від:

1) роботи, яка виконується на території Республіки Польща на основі службових відносин, трудових відносин, надомної роботи та кооперативних трудових відносин, незалежно від місця виплати винагороди;

2) діяльності, яка виконується особисто на території Республіки Польща, незалежно від місця виплати винагороди;

3) господарська діяльність, яка здійснюється на території Республіки Польща, в тому числі через іноземну установу, яка знаходиться на території Республіки Польща;

4) нерухомого майна, що знаходиться на території Республіки Польща, або права на таке нерухоме майно, включаючи продаж його повністю або частково або продаж будь-яких прав на таке нерухоме майно;

5) цінні папери та похідні фінансові інструменти, допущені до публічного обігу на території Республіки Польща на регульованому фондовому ринку, у тому числі отримані від продажу цих цінних паперів чи інструментів та здійснення прав, що випливають з цього;

6) переходу права власності на частки (частки) товариства, усі права та обов’язки у товаристві, яке не є юридичною особою, або права власності на інвестиційний фонд, інститут спільного інвестування чи іншу юридичну особу та права подібних до них прав; характеру, або через реалізацію права вимоги, що випливають з володіння цими частками (частками), сукупними правами та обов’язками, титулами участі чи правами — не менше 50% вартості активів цього товариства, товариства, яке не є юридичною особою, чи інвестиційним фондом, установою спільного інвестування, прямо чи опосередковано, є нерухомим майном, розташованим на території Республіки Польща, або правами на таке нерухоме майно;

переходу права власності на частки (паї), ​​усі права та обов’язки, права участі або права подібного характеру в «spółce nieruchomościowej»;

7) врегульованої дебіторської заборгованості, у тому числі наданої, сплаченої або нарахованої фізичними особами, юридичними особами чи організаційними підрозділами без статусу юридичної особи, які мають місце проживання, юридичну адресу чи правління на території Республіки Польща, незалежно від місця укладення договору та виконання послуги;

8) нереалізовані прибутки.

Велике значення для нас має те, як податкові органи Польщі розглядають питання зміни податкового резидентства протягом податкового року, офіційна позиція податкових органів та правозастосовча практика зводиться до наступного твердження:

Зміна країни податкового резидентства може відбутися протягом податкового року. У такому випадку до дня перебування польським податковим резидентом платник податків несе не обмежені податкові зобов’язання у Польщі. Однак після переміщення місця проживання за кордон платник податку підлягає оподаткуванню в Польщі лише з доходів, отриманих на території Польщі.

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно та визначте, що відноситься до вас особисто. Саме це і є перший та наріжний камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства та порядку оподаткування доходів. Зробили? Ви є відповідно до законодавства Польщі її податковим резидентом? Тоді йдемо далі.

Другий крок

Другим пунктом у нашій схемі роздумів є законодавство країни громадянства та попереднього проживання.

❗️ Для більшості — це Україна тому розглянемо, що говорить нам українське законодавство.

Основним нормативно правовим актом з цього питання в Україні є Податковий кодекс України (далі ПКУ), відповідно до нього визначаються податкові резиденти та нерезиденти.

Резидент

Фізична особа — резидент — фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (увага, то і є ФОП — якщо ви маєте зареєстрований ФОП в Україні, то Україна вважає вас податковим резидентом).

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців 1-4 цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Крім того, важливим для розуміння є поняття «платника податків» та «об’єктів оподаткування» щодо податку на доходи фізичних осіб, стосовно фізичних осіб резидентів та нерезидентів.

Платник податку

Це фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа — резидент, яка володіє та/ або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;

фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування резидента є:

  • загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
  • доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
  • іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

  • загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
  • доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Як і у випадку з Польщею велике значення для нас має те, як податкове законодавство врегулювало питання зміни податкового резидентства протягом податкового року, відповідно до положень статті 162 ПКУ:

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Якщо фізична особа — платник податку вперше отримує оподатковувані доходи в середині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Необхідно звернути увагу, що «суб’єктивне визначення податкового резидентства» не є можливим повною мірою, але то, як ви розумієте та як бажаєте, щоб ваше податкове резидентство сприймали податкові органи, має значення.

Однак ви можете здійснити певні дії, щоб узгодити наявний стан речей з вашим бажанням. Наприклад ви бажаєте, щоб вас вважали податковим резидентом Польщі, ви перебуваєте в Польщі 183 дні разом з родиною, однак у вас є ФОП в Україні. Ви можете закрити ФОП в Україні (не є проблемою його відкрити знову та робити це скільки завгодно разів).

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно, та визначте, що відноситься до вас особисто. Саме це і є другий камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства та порядку оподаткування доходів. Зробили? Ви є відповідно до законодавства Польщі її податковим резидентом? Тоді йдемо далі.

Третій крок

Третім пунктом у нашій схемі роздумів є Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща (далі — Конвенція) про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання податковим ухиленням. Саме цей документ повинен якось зістикувати положення національного законодавства України та Польщі які, як ви можете побачити з наведеного вище, є достатньо різними.

Зупинюсь лише на деяких окремих положеннях конвенції, які мають найбільше практичне значення.

Зверніть увагу на перший пункт: «Ця Конвенція буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.»

Чому це важливо? Тому, що дасть відсіч у вашій свідомості безлічі провокативних тверджень з матеріалів, які розповідають, як просто та легко взяти довідку про податкове резидентство України онлайн, та що це підстава для того, що ви тепер є податковим резидентом тільки України і більше ніякої іншої країни. Як бачите, це не так: «або обох»...

На початку ми домовились, що «Розмова сьогодні піде виключно про оподаткування доходів фізичних осіб ... податком на доходи фізичних осіб чи аналогічним за змістом податком.» Стаття 2 Конвенції говорить, що вона застосовується до цих податків.

Відповідно до положень статті 4 Конвенції визначається питання у випадку, якщо ви в принципі прочитавши цей матеріал, визначили себе як податковим резидентом Польщі, так і податковим резидентом України, тоді вам до статті під назвою «Резиденція».

1. При застосуванні цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

2. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

a) він вважається резидентом Договірної Держави, де він має постійне житло. Якщо він має постійне житло в обох Договірних Державах, він вважається резидентом тієї Держави, де він має найтісніші особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);

b) у разі, коли Договірна Держава, в якій він має центр життєвих інтересів не може бути визначена, або коли він не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, він вважається резидентом тієї Договірної Держави, де він звичайно й проживає;

c) якщо він звичайно проживає в обох Державах або коли він звичайно не проживає в жодній з них, він вважається резидентом тієї Держави, громадянином якої він є;

d) якщо він є громадянином обох Договірних Держав або коли він не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно, та визначте, що відноситься до вас особисто. Цей третій камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства усуває колізію та допомагає визначитись, коли за національним законодавством особа є податковим резидентом обох держав (як бачите «вільного волевиявлення» у випадку з Польщею недостатньо). Зробили? Як вирішується питання вашого податкового резидентства відповідно до колізійних норм? Тоді йдемо далі до порядку оподаткування доходів.

Четвертий крок

Положення конвенції містять окремі норми, для таких видів доходів, як дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчужування майна, незалежні особисті послуги, залежні особисті послуги, директорський гонорар тощо.

У зв’язку з обмеженим обсягом статті зупинимось лише на трьох:

  • незалежні особисті послуги,
  • залежні особисті послуги,
  • директорський гонорар.

❗️Щоб розглянути належним чином це питання нам необхідно добре усвідомити, чим є, а головне — чим не є ФОП в Україні.

Відповідно до чинного законодавства та судової практики фізична особа підприємець — це фізична особа, яка реалізує своє конституційне право на провадження підприємницької діяльності, яке відповідно до законодавства України реалізується після державної реєстрації статусу. Державна реєстрація особи, яка бажає отримати статус підприємця здійснюється державними реєстраторами підрозділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань Державної реєстраційної служби.

Хоча фізична особа — підприємець не є різновидом юридичної особи, а тому не має організаційно-правової форми, проте для полегшення класифікації, відповідний код 910 включений до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання.

Відповідно до набутого статусу ФОП користується правами та обов’язками, наданими особам з таким статусом, в тому числі щодо податкового законодавства та права вибору спрощеної системи оподаткування.

Чітке розуміння наведеного вище приводить нас до можливості застосування до діяльності ФОП в ІТ певних спеціальностей статті 14 Конвенції — «Незалежні особисті послуги».

1. Дохід, що одержується резидентом одної Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли він володіє регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, дохід може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно доходу, що приписується до цієї постійної бази.

2. Термін «професійні послуги» включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, позаяк і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів.

Що ж говорить нам стаття 15 Конвенції якою регулюється оподаткування доходів від «Залежних особистих послуг» (наводжу тільки те, що стосується ІТ):

1. Платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі.

2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

a) одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 дні протягом календарного року; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.

3. Незалежно від попередніх положень цієї статті, винагорода, одержувана у зв’язку з роботою за наймом, що здійснюється на борту морського або повітряного судна, яке експлуатується в міжнародних перевезеннях, або на борту річкового судна, може оподатковуватись в Договірній Державі, резидентом якої є підприємство, що експлуатує морське, річкове або повітряне судно.

Як я вже роз’яснював у матеріалі на DOU, в Польщі існує багато організаційно-правових форм, та керівники цих організацій можуть не мати трудові відносини з таким підприємством, а отримувати гонорар (в тому числі таке можливо і у звичному нам ТОВ) — це веде нас напряму до статті 16 Конвенції, яка має назву «Директорський гонорар» та відповідно до положень якої:

Директорські гонорари та інші аналогічні виплати, які одержуються резидентом одної Договірної Держави як членом ради директорів компанії, яка є резидентом другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно та визначте, що відноситься до вас особисто. Саме це і є четвертий камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства. Зробили? Ви вже визначились раніше з податковим резидентством, тепер вам зрозумілий порядок оподаткування окремих видів доходів?

Тоді вам все зрозуміло, вітаю!

Якщо ні, або якщо ви як і я любите бути впевнені на 102%, тоді Uzyskaj podatkową interpretację indywidualną ви можете зробити запит самостійно при достатньому знанні мови та, скориставшись наведеним вище алгоритмом для обґрунтування своєї позиції щодо приналежності вас до одного чи іншого податкового резидентства. Якщо знадобиться допомога, ми з колегами завжди до ваших послуг.

Якщо ви підійшли до читання творчо, думаю, у вас з’явилися різні варіанти та багато думок, буду радий обговорити їх в коментарях.

👍ПодобаєтьсяСподобалось9
До обраногоВ обраному10
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Супер, дякую за статтю! Так і не зрозуміла, що робити, але написано красиво :)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Дійсно найкрищий матеріал з цього приводу, уточніть будь-ласка якщо застосовується конвенція між Україною та Польщою проподвійне оподаткування, то український фоп який отримує дохід в Україні і сплачує податки в Україні але набув статус податкового резидента в Польщі, він в Польщі взагалі не сплачує чи сплачує різницю в податках, якщо так то як вона розраховується? Буду вдячний за коментар

Зверніть увагу:
— інтерпретація індивідуальна, є дійсна для того кому видана;
— запит жодним чином не вказав та не довів, що місцем надання послуги або виконання роботи є «місце розташування замовника» або будь-яке інше по за теріторію Польщі...

дякую за статтю!
не зрозуміло як бути з прибутком, якій отримувався в Україні до момента входження в податкове резидентство, тобто за ці 183 дні, які до нього привели, чи треба платити з нього податки в Польщі

і якщо був оформлений договір з польськім роботодавцем через місяць після прибуття в Польщу, чі потрібно декларувати прибутки, які були отримані на території України до прибуття в Польщу в рамках поточного податкового року, та сплачувати з них податкі

Залежить від типу доходів.
Зверніть увагу на цей фрагмент «Велике значення для нас має те, як податкові органи Польщі розглядають питання зміни податкового резидентства протягом податкового року, офіційна позиція податкових органів та правозастосовча практика зводиться до наступного твердження:
Зміна країни податкового резидентства може відбутися протягом податкового року. У такому випадку до дня перебування польським податковим резидентом платник податків несе не обмежені податкові зобов’язання у Польщі. Однак після переміщення місця проживання за кордон платник податку підлягає оподаткуванню в Польщі лише з доходів, отриманих на території Польщі.»
Тобто в нашому випадку декларується все, що повинен декларувати податковий резидент Польщі з необмеженими податковими зобов’язаннями.

Не совсем понятно по налогообложению заработной платы полученной в Украине. С одной стороны согласно статье 15 налоги не нужно платить, с другой стороны ниже была ссылка на комментарий польского Минфина, где они говорят, что платить нужно. Кто-то уже окончательно разобрался с этим вопросом. Интересно мнение автора, т.к. статья у него получилась отличная для разъяснения по ФОП

з конвенції
«3. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток (доходи) підприємств; і
(ii) прибутковий податок з громадян України, іноземних
громадян та осіб без громадянства;
(надалі „український податок“);
»
з ПКУ
«291.2. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.»

виходить що якщо чітко прописана заміна ПДФО на Єдиний Податок то конвенція його покриває?

питання з зірочкою:
податкове резиденство приходить, якщо пробув 183 дні за податковий(він же календарний) рік
якщо я приїхав в Польщу в липні, то в 2022 я пробув менше 183 днів
то в 2023 відлік почнеться з 0 днів?

Думаю що якщо ти приїхав 20 липня, то через 183 дні ти стаєш податковим резидентом як і всі АЛЕ податки маєш сплатити тільки з доходів отриманих після 1 січня.

Чого це?
Податкове резиденство визначається за звітний рік, і на нього не впливає те, що було в минулі роки.

В 2022 — резидент України.

З 184-го дня 2023 року стаєш резидентом Польщі, якщо за цей час нікуди з Польщі не виїдеш.

трохи не так — якщо провести в Польші 183 дні з початку 2023, то податковим резидентом стаєш з 1.1.2023.

Звітність подається за весь рік. Але формально не набуваєш статусу резидента з початку року
«Велике значення для нас має те, як податкові органи Польщі розглядають питання зміни податкового резидентства протягом податкового року, офіційна позиція податкових органів та правозастосовча практика зводиться до наступного твердження:
Зміна країни податкового резидентства може відбутися протягом податкового року. У такому випадку до дня перебування польським податковим резидентом платник податків несе не обмежені податкові зобов’язання у Польщі. Однак після переміщення місця проживання за кордон платник податку підлягає оподаткуванню в Польщі лише з доходів, отриманих на території Польщі.»

Дзвольте уточнити, виходить якщо я приїхала у Польщу у вересні 2022 року, то з початком 2023 буде новий відлік 183 днів, бо це ной податковий (календарний) рік. Вірно?

Якщо навіть так, то ДО періоду зміни резиденства я маю не обмежені податкові зобов’язання у Польщі, тобто маю податкові зобов’язання щодо всіх доходів, незалежно від місця розташування джерел доходів? Тобто все рівно змушена буду заплатити податки. Чи це так?

Податкове резиденство визначається в межах календарного року.

розкажіть, будь ласка, детальніше, чому людина,яка працює онлайн не має бути визнана,як такою, яка має zaklad

Відсьогодні НБУ надав нам можливість купувати $ за офіційним курсом.
👆Але є 3 але:
— з подальшим їх розміщенням на строковий депозит (від 6 місяців);
— з обов’язковим зворотним продажем після закінчення строку депозиту;
— без права дострокового розірвання.
Мені це чимось нагадує мораторій на землю 🤔 У вас наче і валюта є, але розпорядитись ви нею повноцінно не можете 😤
Натомість ми, вже декілька місяців, пропонуємо своїм клієнтам відкривати рахунки в європейських банках 🤓
Для, увага, українських ФОПів!
Ключова перевага в тому, що ви не будете втрачати на рівному місці на різниці між офіційним курсом НБУ та ринковим! А це мінімум 10 відсотків! 🤑
🤩в певних випадках ви можете отримати валюту на руки в Україні!
Також це важливо і з точки зору безпеки. Оскільки, якщо ви знаходитесь за кордоном понад 183 днів є дуже велика ймовірність, що ви «отримаєте» податкову резидентність країни перебування.
У вас логічно можуть з’явитись багато запитань, такі як:
— чи можна це зробити не виїжджаючи з України?
— А звідки на цьому рахунку появиться валюта?...
На всі ці запитання я із задоволенням відповім при особистому спілкуванні.

Нещодаво вийшло роз’яснення податкової: eureka.mf.gov.pl/...​informacje/podglad/514263 Я так розумію що цього питання вже трохи торкалися (що треба мати в контракті те, що місце виконання робіт — Україна, офіс № 315, але можна віддаленно). Константин Буяло, можете підказати чи змінює щось це роз’яснення? «Боротьба триває» чи це вже остаточна відповідь польскої податкової?

Слід врахувати, що «Interpretacja indywidualna» діє тільки для особи якій (на чий запит) вона видана. Тому поки не буде, чи «загального роз’яснення» такі тут теж бувають, чи змін у законодавстві все вище сказане є актуальним.

Зверніть увагу, що в статті розбирається випадок з можливістю посилання на статтю 14 Конвенції, на яку не заявник не податкова не посилались.

Заявник, жодним чином не вказав та не аргументував місце надання послу «в Україні», навпаки, у своєму листі зверненні він говорить «...dla klienta z Ukrainy zdalnie.... » «...для клієнта з України віддалено...» — таке формулювання дозволило компетентному органу зробити висновок про те, що заявник стверджує, що послуги, які він надає, надаються в якомусь іншому місці не на території замовника.
Органу фактично залишалось, ґрунтуючись на твердженні заявника застосувати «метод виключення» та твердити, що якщо то не було виконано в Україні, про що заявлено, то місцем надання послуг буде Польща, ну і все інше випливає з цього.
При цьому зверніть увагу на певну «не відповідність», щодо терміну «zakład» між Конвенцією, та національним законодавством (орган сам звернув на то увагу) та на цьому ґрунті слабкість в аргументації.

якщо в інтерпретації прийшла відповідь, що податкова вважає мене резидентом через zakład, чи можна спробувати ще раз звернутись до них,але пояснивши це так як Ви?

дуже корисно та інформативно, дякую

В Вашої статті вказано, що

Відповідно до чинного законодавства та судової практики фізична особа підприємець — це фізична особа, яка реалізує своє конституційне право на провадження підприємницької діяльності, яке відповідно до законодавства України реалізується після державної реєстрації статусу. Державна реєстрація особи, яка бажає отримати статус підприємця здійснюється державними реєстраторами підрозділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань Державної реєстраційної служби.

Хоча фізична особа — підприємець не є різновидом юридичної особи,

Зможете додати до даного затвердження відповідний нормативний акт?
Хочу зазначити, що є ОФІЦІЙНЕ РОЗ’ЯСНЕННЯ Мінюсту України щодо цього питання — «Статус фізичної особи — підприємця: проблеми застосування законодавства» — zakon.rada.gov.ua/...​aws/show/n0012323-11#Text, в якому приведені відповідні конкретні посилання на КОДЕКСИ УКРАЇНИ та конкретну СУДОВУ ПРАКТИКУ по цьому питанню та згідно якого слідує зовсім протилежне.
Буду вдячна, якщо Ви надасте відповідні нормативні акти, які затверджують протилежне та згідно яких можна буде побачити правову колізію.

Аби не вдаватись в підробці, та не починати довгу фахову дискуссію, наведу вам, цитату з документа на якій ви посилаєтесь, якій показує, що НЕ «слідує зовсім протилежне», а саме:

«громадянин, який бажає реалізувати своє конституційне
право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних
реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за
жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи,
якого він набув з моменту народження, а лише набуває до нього
нової ознаки — «підприємець».

Це тільки коротка передмова, яка веде до подальшого аналізу з посиланнями на нормативи.
Як наприклад, до ЦИВІЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ:
Стаття 51. Застосування до підприємницької діяльності фізичних осіб нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб

1. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність ЮРИДИЧНИХ ОСІБ, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. -
zakon.rada.gov.ua/...​/sp:max50:nav7:font2#n316.
Також є посилання на Господарський кодекс України, та на судову практику).
Мені теж не потрібна дискуссія, просто приведить контр нормативні документи, в яких буде вказано то, що ви стверджуєте.

А що на вашу думку я стверджую? Чи може ФОП вступати в певних випадках в правовідносини, які регулюються господарським кодексом? — так можуть. Не стверджував, що не можуть.
Я не розумію, ваших тез. Ви відсилаєте мене до документа, я вам наводжу цитату з нього. Ви мені у відповідь «ви туди не дивіться, ви сюди дивіться». Якщо так підходити, як ви кажете, то так можемо, з будь-якого контексту, будь-що висмикнути. Дивлюсь і що далі? — Не бачу протиріччя.

А що на вашу думку я стверджую? Чи може ФОП вступати в певних випадках в правовідносини, які регулюються господарським кодексом? — так можуть. Не стверджував, що не можуть.

Ні. Я вище вам зазначила, що ви стверджуєте:

Хоча фізична особа — підприємець не є різновидом юридичної особи

Але вищезазначене роз’яснення Мінюсту говорить протилежне. Не тільки те, що ФОП має право вступати в правовідносини, які регулюються господарським кодексом, але й те, що ФОП у випадку господарських правовідносин відноситься до юридичних осіб. У підтвердження цього ствердження я відправила вище посилання на Цивільний Кодекс, ст. 51, це не висмикнуте з контексту будь що ). А в Господарському Кодексі всі юридичні та фізичні особи-підприємці зібрані до єдиного поняття «суб’єкт господарювання», який відноситься до поняття «підприємство».
Якщо ви не бачите протиріччя, вважаю питання закритим. Дякую.

В первому випадку цитував документ на який ви послались, тепер процитую ваше повідомлення: «До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність ЮРИДИЧНИХ ОСІБ,»

Застосування положень нормативних актів не дорівнює «відноситься до юридичних осіб».
Певні акти застосовуються, але юридична особа не створюється.

Телеграм канал для українців в Польщі:
t.me/iplanpl

Міністерство фінансів Польщі на запит польського ЗМІ заявило: «Відповідно до статті 15 польсько-української угоди про уникнення подвійного оподаткування, якщо український податковий резидент виконує оплачувану роботу на території Польщі і його винагорода виплачується українським роботодавцем, який не має постійного представництва або постійної посади в Польщі, він зобов’язаний сплачувати податок в Польщі, якщо його перебування перевищує 183 дні в календарному році.

У такій ситуації всі його доходи, пов’язані з виконанням роботи на території Польщі, підлягають оподаткуванню в Польщі, тобто також доходи, отримані до перевищення порогу 183 днів перебування на території Польщі».

АЄОА (але є одне але):
Схоже це стосується зп в штаті, про ФОПів нових розяснень немає.

t.me/iplanpl/58

Если работа удаленная, но по сути она выполняется в Украине, на серверах которые находятся также в Украине. Можно ли в этом случае трактовать, что работа не выполняется на территории Польши?

Дякую за статтю! Пане Костянтине, таке питання, якщо дозволите: в ситуації, коли я вважаюсь податковим резидентом Польщі (бо перебуваю тут більше 183 діб), але судячи зі статті 14 Конвенції лишаючись українським ФОПом (працюю незалежно) є можливість не сплачувати податки з доходу ФОПа, чи є рекомендації як потрібно діяти? Що я маю на увазі: чи треба самостійно звертатись до податкової, на випередження (або робити якісь інші дії схожого характеру), щоб «довести» своє право не оподатковувати свій дохід, чи можна (чи навіть варто) чекати, поки податкова сама мене «знайде» і спитає про доходи/податки (і далі вже аргументовувати і так далі)? Дякую

І та і та позиція має свої переваги та недоліки. Ви можете мати аргументовану та документовану позицію та вас про неї так можуть і не спитати. Але якщо спитають, то її можливо прийдеться доводити. Якщо звернутись, ви фактично самі ініціюєте процедуру доведення, але робити то заздалегідь.

Дякую за відповідь! А все одно ж очікується, незалежно від позиції, що треба подавати декларацію про доходи у податкову? Чи нема доходу в Польщі, то нічого і декларувати?

Декларація подається у випадку якщо є доходи які підлягають декларуванню та оподаткуванню.

Є люди які виїхали з України до 24.02 і приїхали в Польщу після 24.02? Я був в Таїланді до 13.08, а (13.08) приїхав до Польщі. Зараз намагаюсь отримати PESEL, але мені відмовили, тому що я не був в Україні на початку війни. Що взагалі робити в такій ситуації? І взагалі кажуть що я тут по безвізу і повинен звалити до 13.11

Був у Туреччині на початку війни, потім пожив у Хорватії, приїхав у Познань в липні. Коли робив песель просто спитали де печатка про перетин кордону, я сказав що їхав з Хорватії. Інших питань не було. Чув багато випадків коли спочатку відмовляли а потім оформлювали. Намагайтесь ще, інший працівник може оформити. Ще можна спробувати в іншому місті

Сходив сьогодні в іншу установу, там теж відмовили. Напевно поїду в інше місто

Яке місто?
В мене чимось схожа ситуація, але є відмінність. Заїхав вже після 24.02 з території України, поки всіх родичів відвідали, то вже підходив кінець безвізу. Виїхали за межі Шенгену, щоб пройшло 90 днів. Тепер плануємо повернутися в Польщу на час більше безвізу, але усюди пишуть, що необхідно податися протягом 60 днів від дати в’їзду в Польщу з території України.
Намагаємося отримати відповідь, чи дадуть нам PESEL, але, напевно, треба спробувати отримати, а далі вже планувати

Хз, спробувати тупо інший орган Польщі або тупо іншу країну для захисту

Була схожа ситуація. Були в Єгипті до початку війни. Коли війна почалася, то полетіли до Польщі. Пробували отримати песель, нам відмовили в місцевому ужонді та в установі по роботі з іноземцям. Літо провели поза шенгенською зоною і вже в вересні прилетіли знову в Польщу сходили в інший ужонд і нам відразу дали песель без будь яких питань.

Також є історія знайомої, яка була в Угорщині до початку війни, потім поїхала до Польщі і їй дали песель без проблем.

Тому, мені здається, найкраща стратегія для вас це ходити в різні ужонди поки не дадуть песель 😃

Я выехал из Украины до 24го, поехал в Хорватию и был там до июня. В средине июня отказался от временной защиты в Хорватии и поехал в Польшу. Тут, по приезду, спросили когда впервые приехал в Польшу, потом куда-то пошли, с кем-то советовались и, в итоге, дали Pesel. В моем случае их больше всего интересовал вопрос как так получилось, что я за два дня доехал из Хорватии до Польши на машине, почему-то ответ «молча» им не понравился. Не знаю какой подвох они пытались найти, есть же печати в паспорте, но я потратил минут 10 на то, чтобы показать как и куда я ехал, продемонстрировать хронологию на Гугл картах и успокоились они только когда я показал договор аренды квартиры, подписанный в день моего приезда (он же первый день в Польше). Замес происходил в городе Tarnow, 100км от
Кракова.

Я прилетів в Польщу в липні бо також був на відпочинку, отримав песель без проблем в Варшаві

Ну так як я бланк брав саме як українець то схоже на те, запитали лише як потрапив в Польщу і чому немає печатки про перетин, я сказав що прилетів до Австрії, а потім вже до Варшави, на цьому більш питань не задавали

Чим завершилось? Дали PESEL? Зі статусом UKR чи без?

Дали звичайний, по умові про винайм квартири. Не впевнений чи легально я тут зараз, але відкрив місцевий ФОП, і буду подаватись на карту побуту як можна швидше, щоб закрити питання.

Не впевнений чи легально я тут зараз, але відкрив місцевий ФОП,

До кінця серпня 23 року легально (якщо заїхав по безвізу).

буду подаватись на карту побуту як можна швидше, щоб закрити питання.

Поділись плз інфою як подаш документи. На основі чого подався (бо хз чи через ФОПа можна податись на карту побиту, тому я і працюю через інкубатор)

До кінця серпня 23 року легально (якщо заїхав по безвізу).

чи могли би поділитися звідки ця інформація? по умовах спецустави бачив що тількі якщо з України та тільки після 24го.

Якщо Ви прибули до Польщі до 24 лютого 2022 р. на підставі шенгенської візи, безвізового режиму чи дозволу на проживання, виданого іншим органом іншої держави, що входить до Шенгенської зони, а допустимий термін Вашого перебування на території Польщі закінчується після 24 лютого 2022 р., Ваше перебування в Польщі вважається законним протягом 18 місяців.
ukraina.interwencjaprawna.pl/...​помогу-громадянам-україн

так вказано ж що приїхати по безвізу в Польшу треба було ДО війни, але до речі саме цей пункт в спецуставі врегульовано в статті 42, і в новій редакції спецустави, котру мають от от прийняти, прибрали реквайремент «ДО».

так вказано ж що приїхати по безвізу в Польшу треба було ДО війни

Заїхав по безвізу до війни => можеш бути до 08.2023.
Заїхав по безвізу після початку війни => можеш бути до 08.2023.
Хз що тут незрозуміло)

Я знаю людей які подавались через 4-5 місяців після того як заїхали і недавно отримали карти побиту. Якби Польща вважала що вони тут нелегально то ніхто карт б не дав.

як незрозуміло, якщо прямим текстом написано тільки про «до» війни, про «після» ніде не сказано війни. Ось цитата з статті 42ї поточної устави:
If the last day of the permissible period of stay of a citizen of Ukraine on the territory of the Republic of Poland on the basis of visa-free travel falls in the period from February 24, 2022, and this stay began before that date, his stay in this territory is considered legal for a period of 18 months.

sip.lex.pl/...​rojnym-na-19216115/art-42

Але зновжтаки, якщо скоро приймуть нову редакцію спецустви, фразу «and this stay began before that date» прибирають.

Стосовно людей котрих ви знаєте, теж цікаво дуже насправді почути їх історії, адже а Польші наразі заборонено видавати та навіть розглядати заявки на карти побуту українцям що заїхали після 24го.

як незрозуміло, якщо прямим текстом написано тільки про «до» війни, про «після» ніде не сказано війни

За лінкою яку я кидав написано і за тих хто приїхав після війни.

Але зновжтаки, якщо скоро приймуть нову редакцію спецустви, фразу «and this stay began before that date» прибирають

І нічого не змінються, як я і писав вище всі хто заїхали по безвізу будцть мати можливість бути легально до. 08.2023

Стосовно людей котрих ви знаєте, теж цікаво дуже насправді почути їх історії, адже а Польші наразі заборонено видавати та навіть розглядати заявки на карти побуту українцям що заїхали після 24го.

Це люди (і я включно але ще чекаю карту) які заїхали ДО 24го, ми ж про них говоримо.

Заняття індивідуальною підприємницькою діяльністю (те що ви називаєте ФОП) є підставою на якій може бути отриманого вид на проживання.

У багатьох статтях конвенції використовується формулювання «може оподатковуватись». Наприклад, ст. 15: «...Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі.»

Як можна інтерпретувати це «може оподатковуватись»? Тобто можливо і протилежне — може і не оподатковуватись при наведених випадках?

Напевно найпростіше пояснення таке: використано логічний суматор якщо " то, однак існує виключення за вторинною ознакою, у випадку виключення, порядок оподаткування визначається за іншими критеріями.

Стаття супер, детально розписано.

Винагорода ФОПа, при наявності резиденства (перевищення 183), 100% буде оподатковуватись у Польщі. Хто працює в Україні за трудовим договором то з ЗП ситуація краща, оскільки потрібна наявність всі трьох критерії ст. 15 Конвенції. Ви можете перебувати більше 183 дні, але наймач, якиий вам платить є резидентом другої Договірної Держави і він самостійно несе витрати по сплаті винагороди без залучення постійного представництва.

Хто отримує ЗП, трохи легше. Бо в будь-якому разі, три критерії не буде дотримано. Так ви перебуваєте більше 183 дні, але ЗП вам платить наймач, який зареєстрований в другій договірній державі. І немає постійного представництва. А от винагорода ФОПа, при наявності резиденства, 100% буде оподатковуватись у Польщі

Александр, подскажите, пожалуйста, я правильно понимаю, что если работа удалено на работодателя в Украине, с официальным трудоустройством в штат, то налоги второй раз в Польше платить не нужно, при нахождении более 183 дней?

Думаю так. Оскільки не буде дотримано трьох критеріїв ст. 15 Конвенції, а робота здійснюється в другій договірній державі.

навпаки — оскільки всі 3 критерії не виконані, то не тільки Україна, а й Польща мають право оподатковувати (це якщо вважати вас податковим резидентом України, в іншому разі — тільки у Польща має право брати з вас податки на зп, отриману від укр. роботодавця за час находження в Польщі).

Дуже гарна стаття. Давайте я краще куплю у вас консультацію, бо скоро голова лусне х_х

Ну платити податки в країні проживання це ж наче правильно, вроді в Польщі ще навіть лояльне податкове навантаження, краще ж переплатити кілька відсотків і мати можливість вільно розпоряджатись своїми фінансами, а не чекати поки дяді з НБУ дозволять робити це.

Сьогодні по темі вийшла непогана стаття на Правді — www.epravda.com.ua/...​ations/2022/10/12/692515

Дякую авторові за найкращий матеріал на цю тему! Вичерпно, професійно 👍

Закрываешь украинский фоп, открываешь местный — и не морочишь себе голову.

Тут доречі є цікава проблема. Податкова не вважає ФОП закритим поки відкритий рахунок ФОП в банку.

Ну закрываешь его и все. Что за проблема то. Бухгалтер обслуживающий все сделает по доверенности.

Чи знає хтось чи до податків які треба сплатити у Польщі відноситься лише PIT, чи також і місцевий ЄСВ(ZUS)?)

ZUS не є податком як таким, це збір... Можливо не зрозумів сутніть вашого питання.

В Україні особи, що працюють за трудовим договором чи за контрактом як ФОП сплачують ЄСВ. Чи потрібно такий збір платити у Польщі фактично виконуючи з її территорії роботу за трудовим договором у компанії з іншої держави або надаючи послуги як ФОП

Ні, ZUS за тебе платить роботодавець якщо umowa o prace, або ти сам (якщо маєш відкритий аналог польського ФОПа).

Я маю на увазі сплату ZUS в Польщі за віддалену роботу в українській компанії чи в статусі українського ФОПа. Чув, що Україні можна теж працювати на компанію за трудовим договором у якої немає представництва і тоді ЄСВ маєш сплатити сам. Ну а про ФОПа і так ясно.

Якщо ти не є платником податків у Польщі, то ЗУС не платиш теж. А якщо є — там вже багато варіантів, як платити і як не платити. Залежить від конкретної ситуації.

Стосовно:

регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, дохід може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно доходу, що приписується до цієї постійної бази.

Що саме може вважатись постійною базою? Якщо я винайняв квартиру у Польщі та провів туди інтернет, то це вже база? Бо ж в звичайних людей, що ходять на роботу, теж зазвичай є квартири й інтернет там...

Що таке «приписується до цієї постійної бази»? Як це приписування документуєтся для того, щоб вважатися фактом?

Ви винаймаєте квартиру, з якою метою? — Якщо для проживання, то то не є створення постійної бази для незалежної професійної діяльності на мою думку.

Наведу Вам приклад, практикую як адвокат в тому числі в Польщі, для чого прикваліфікувався в місцевих оргнах адвокатського самоврядування та зареестрував адвокатську канцелярію, відкрив рахунки, винайняв офіс і т.і. таким чинов створив постійну базу. Коли дію від імені такої «бази» отримані доходи «приписуються доцієї бази». Фактично то є цілеспрямована діяльність для створення постійного місця ведення діяльності.

тобто те,що я сиджу собі в своїй квартирі(без офісу, без нічого) і працюю онлайн не прирівнюється до створення постійної бази для незалежної професійної діяльності?

Напевно в такому випадку краще притримуватись позиції накшталт, незалежна професійна діяльність проводиться (наприклад інженером) якій зареестрований як ФОП в Україні відповідно до контракту з українськими фірмами з гідно з якім місце надання послуг є офіс замовника.

Послуги можуть надаватись, як онлайн так і офлайн. У випадку надання послуг онлай немає необхідності у створенні додаткової постійної бази в іншій державі. В момент надання послуг онлайн в офісі замовника, здійснюється телекомунікаційний звязок в тому числі за допомогою мобільних пристроїв без теріторіальної привязки.

Так ви підкреслюєте, що ви можете працювати перебуваючи будь де, та не потребуєте створення постійних баз в інших країнах та місцях, тому, що ви надаєте послуги в офісі замовника, необхідні засоби носите скрізь с собою, реестарцію, рахунки та місце збереганьння документів (документи у бухгалтера) маєте в Україні.

Хоум офіс в принципі теж може бути постійною базою/постійним представництвом, питання тлумачення.

Може бути та тлумачення дійсно важливе. Тому важливо щоб кожний мав уявлення та міг чітко для себе сформулювати, що та як на справді він робить, яке місце надання послуг, як надаються послуги, чи облаштував він в дома «офіс».

якщо людина працює з дому (хоум офіс) — то це постійна база. І навіть робота з коворкінгу (одного або кількох в межах тієї ж громади/міста) — також.

На чому базується таке твердження?

Чи законно (гіпотетично) не говорити Польщі про доходи в Україні (бо я вважаю що не маю платити базуючись на 14 статті)? Додатково є доходи в Польщі (і сплачені з них податки), тому є як пояснити звідки гроші на життя.

Тобто я про дохід нічого не говорю, але якщо вони взнають і відкриють провадження (адміністративне, кримінальне?) тоді збираю всі інвойси/інженерний КВЕД код і т.п. і несу в податкову (суд).
Це буде оптимальна поведінка?

Почнемо з кінця, оптимально чи ні можна визначити тільки з точки зору критерія опимальності ви його не наводите, тому дати відповідь не є можливим.

Якщо ви отримуєте доходи, які не підпадають під оподаткування та відповідно під декларування в Польщі то ви маєте право пояснювати в тому числі в Польщі походження грошей в тому числі з джерел, які не підлягають оподаткуванню в Польщі.

Варто мати чітку аргументовану позицію. Якщо ви маєте якісь сумніви, щодо порядку оподаткування, то варто їх позбутися, шляхом підгоовки аргументованної та документованної позиції і направлення запиту з метою отримання індивідуальної інтерпритації.

Дякую за статтю, які документи треба підготувати для того щоб обгрунтувати законність несплати податків?

Доброго дня, дякую за статтю, тобто відповідно до статті 14 конвенції, якщо я працюю як фоп в Українi та пройшло бiльше 183 днiв, як я заїхав в польшу, я можу не сплачувати податок у польщi?

За певних умов так. Та слова «за певних умов» є в цьому реченні надзвичайно важливими, вам необхідно читко розуміти та бути готовим то аргументувати, які саме послуги ви надаєте, місце їх надання, відповідність контракту вашій позиції, готовність її аргументувати та відстоювати... В ідеалі належність діяльності до «незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, позаяк і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів»

дякую, чи можна вважати програмування як наукова або инжинерна діяльність відповiдно до польского законодавства?

Залежить від кокретного наповнення (та що в контракті написано). Наукову — повинно бути якесь накуове дослідження. З інженерною простіше трохи, є ж для прикладу «QA engineer». Тут треба готувати «аргументацію та документацію» напевно освіта буде гарним аргументом та непогано підкріпитись «інтерпритацією»

А взагалі таке може бути, що можна жити в Польщі більше 183 і не платити податки?
Хоча б в теорії

Немає доходів, які підлягають оподаткуванню нема податків.

Мені польска податкова відповідала, якщо отримувати прибуток з українського ФОП, який не отримує прибутків з Польщі, то це підпадає під уникнення подвійного оподаткування за методом виключення прибутку з оподаткування, але з включенням його до розрахунку податкової ставки на польський прибуток.
Але це була інформаційна відповідь, що не мала юридичної сили, а не рішення по особовій справі. Тож треба звертатися особисто у податкову щоб отримати відповідь, яка буде остаточною.
Також я не впевнений щодо моменту, чи врахували вони, що робота по факту зроблена у Польщі, хоч і не з польськими клієнтами.

Доречі, є офіційна польська книжка з кейсами про оподаткування. Там близько 15 кейсів і є наприклад кейс коли працював менше півроку віддалено та платити не треба. Але нажаль нема кейсу з ФОП та перебуванням понад 183 днів

не маєте часом посилання на цю книжку?

Супер, дякую за статтю! Так і не зрозуміла, що робити, але написано красиво :)

Ви працювали через укр ФОП та у Польщі більш ніж 183 дні, замовник не польський?
Тоді можна звернутися у податкову, там у кінці статті написано.
Я так розумію, що є шанс, що можуть визнати що діяльність не пов’язана з Польщею та тоді не треба буде платити податок з цього прибутку. Пане авторе, воно ж так?

Якщо ви то аргументуєте (а для аргументації в статті достатньо інформації) то відповідно до ст 14 конвенції так.

Тобто українські ФОП, що надають незалежні професійні послуги і є податковими резидентами Польщі згідно з Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування не платять податки на доходи у Польщі?

ФОП тут зайвий і додає додатковий тягар українського податкового резиденства не відміняючи польське

Якщо плануєш повертатись в Україну через півроку-рік, то скасовувати ФОП нема сенсу. Якщо плануєш залишатись. — то так, краще перереєструватись в Польщі.

Чому не має сенсу? В цьому місяці закрив за пів року відкрив.

Це якщо працюєш на іноземну компанію, а якщо на українську — то тільки складнощів додати.

Так, кожен випадок індивідуальний. У вашому випадку основний мотив є зручність замовника.

Но вот переоткрыть новый ФОП на едином налоге (5%) в том же календарном году в Украине нельзя, только на общей группе (налоги в полный рост). Пару лет назад я так попал по незнанию, когда в январе закрыл ФОП, но через месяц понадобилось его снова открыть.

Не зрозуміло чому у вас так вийшло. Звісно не бачу вашу ситуацію в повному обсязі для розуміння того, що сталося.

В загальному випадку, ФОП яка припинила підприємницьку діяльність, пройшла всі відповідні перевірки та була «знята з реєстрації», а потім знов виявила бажання провадити підприємницьку діяльність та пройшла відповідну реєстрацію вважається у розумінні Податкового Кодексу України «новоствореним суб’єктом господарювання».

Відповідно, необхідно протягом 10 днів з дня державної реєстрації подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, тоді відповідно до вимог абзацу другого 298.1.2. Податкового Кодексу України:
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Так є обмеження передбачені 298.1.4., але вони не стосуються новостворених суб’єктів господарювання та ліквідації і реестрації в одному році.

Тому, в загальному випадку, в законодавстві не вбачається жодних перешкод для користування тою схемою, яку описав вище.

Відповідно до статті 14 конвенції...

Дякую! Цікаво чи треба якось про це повідомити місцеву податкову. Але це вже мабуть краще у місцевих юристів питати.

Так ми маємо офіс в Польщі:) У випадку якщо то ваше єдине джерело доходів то треба мати всі документи підготовленні та позицію обгрунтовану на випадок питань.

О, дякую! Візьму до відома. Ще спробую з місцевими бухгалтерами поговорити) Бо в Україні точно треба було б подати декларацію. де вказати доходи, посилання на конвенцію і нуль податків)

Вже запитав скільки коштують ваші послуги. Здалося що дуже дорого.

Консультация стоит 150 евро плюс ндс.
Стоимость запроса в налоговый орган — 700 евро плюс ндс.

Olga
Attorneys union Officium

Здалося що дуже дорого

Ну хз, якщо жля рядового гребця то дорого.
А якщо фірма має 10 людей в Польщі і у всіх ± та сама ситуація то це ж дешево виходить.

Ви якщо вже оприлюднюєте з кимсь листування без дозволу особи з якою його вели, так хоч би наводили її повний та дійсний текс, а не відредагований вами самим як вам то заманеться.

P.S. Мої? Так я ж не Ольга!:)

Підписатись на коментарі