Податкове резидентство та питання подвійного оподаткування для ІТ в Польщі. Як нарешті визначитись

Вітаю, мене звати Костянтин Буяло, я адвокат та міжнародний адвокат в Україні, Польщі та Словаччині. Медіатор, включений до переліку медіаторі ТТП Мюнхену та Верхньої Баварії, медіатор та арбітр WIPO Arbitration and Mediation Center. Старший партнер Адвокатського об’єднання Officium.law.

За час з початку війни зацікавленість українського IT до Польщі, що й до того була великою, зросла до надзвичайної. Ця стаття адресована фахівцям в галузі ІТ та ІТ-компаніям, що працюють в Польщі.

В спільноті DOU ми багато говорили про питання оподаткування та подвійного оподаткування доходів ІТ фахівців, які переїхали з України та проживають в Польщі. На цю тему було достатньо багато та змістовно сказано і написано, однак питання виникають знову і знову.

Тому вирішив підготувати максимально чіткий та простий для сприйняття матеріал, за допомогою якого кожен може побудувати логічну схему та прийняти рішення.

Преамбулу закінчено, далі коротко та просто!

💡 Від редакції: свої питання на тему податкового резидентства та сплати податків ви зможете озвучити під час войсчату з Костянтином в Telegram-каналі ІТ-спільноти DOU в Польщі. Войсчат заплановано на 19 жовтня, 19:00 за київським часом. Почуємось!

Що таке податкове резидентство і кого воно стосується

Розмова сьогодні піде виключно про оподаткування доходів фізичних осіб (ФОП — це теж фізична особа, детальніше про це важливе питання трохи згодом) податком на доходи фізичних осіб чи аналогічним за змістом податком.

Перше, що необхідно усвідомити: так зване «податкове резидентство» та порядок оподаткування доходів завжди визначається індивідуально для кожної фізичної особи. Не існує та не може існувати універсального рішення або універсального розв’язання питання податкового резидентства для всіх або за аналогією.

Друге, що необхідно усвідомити: не існує жодних можливостей серйозно на професійному рівні говорити про податкове резидентство та порядок оподаткування доходів без визначення всіх конкретних юрисдикцій, де проживала фізична особа та/або отримала дохід.

Всі розмови, де за основу береться одна країна, як базова (наприклад, Україна) та у комбінації з нею розглядаються інші країни (наприклад, країни ЄС або всі у світі) є дуже цікавими з точки зору теорії права, правової аргументації, я із задоволенням читаю їх як фахівець. Так само все, що стосується посилань на Коментарі до Модельної конвенції ОЕСР та Європейські директиви, прийняті під час ковіду — теж цікаво, але, по-перше, то все переважно несе «рекомендаційний характер», по-друге, повинно розглядатись виключно з правозастосовчою практикою конкретної країни (Коментар до Модельної конвенції ОЕСР широко зустрічається в судовій практиці в Україні).

Позиція ж польської сторони є наступна: Типова конвенція та Коментар не є джерелом загальноприйнятого законодавства в Польщі, але вони надають керівництво щодо тлумачення положень угод про уникнення подвійного оподаткування. Ці статті корисні для професійної спільноти, але якщо ви не є адвокатом, фахівцем у податкових питаннях, а намагаєтесь розібратись для себе, як для платника податку, то користь вам від них така, як від медичної статистики за країнами ЄС за попередній рік конкретному хворому, якому треба лікувати нежить сьогодні в Польщі.

Третє, що необхідно усвідомити: податкове резидентство як таке — це не кінцева крапка у визначенні порядку оподаткування доходів. Велике значення має вид доходів (дивіденди, проценти, заробітна плата, доходи від нерухомого майна, дохід від надання професійних послуг) та їх джерело; саме з урахуванням джерела та виду доходу визначається порядок оподаткування.

З огляду на наведене вище, вважаю всім зрозуміло, що улюблені багатьма «кейси» в цьому питанні не допоможуть! Так просто то не працює, ви є окремою фізичною особою та питання податкового резидентства та порядку оподаткування доходів завжди розглядається конкретно безпосередньо щодо вас.

Що ж варто робити та як діяти

В основу логічного мислення може бути покладений алгоритм. Нижче наведено детальний опис елементів алгоритму в чотирьох кроках щодо визначення податкового резидентства та порядку сплати податків для фізичних осіб громадян України, що проживають в Польщі.

1. Визначити, чи є ви відповідно до законодавства країни проживання її податковим резидентом.
2. Чи є ви податковим резидентом країни громадянства та попереднього проживання, відповідно до її законодавства.
3. Зрозуміти, як вирішуються колізійні норми, якщо ви за національним законодавством є резидентом обох країни.
4. Визначитись, як оподатковуються доходи з окремих джерел.

Наприкінці я поясню, яким чином підтвердити правильність висновків, отриманих за допомогою алгоритму.

Перший крок

По перше, необхідно отримати уявлення про те, як до питання податкового резидентства підходить країна, в якій ви проживаєте сьогодні та/ або скоріш за все будете проживати на кінець року.

Чому саме так? Дуже просто, ви перебуваєте на території. на якій діє саме це законодавство, та на якій органи, в тому числі податкові, здійснюють свою діяльність, а відповідно в першу чергу вам доведеться мати справу з ними.

❗️ Для більшості — це Польща тому розглянемо, що говорить нам Польське законодавство.

Основним нормативно правовим актом з цього питання в Польщі є USTAWA z dnia 26 lipca 1991 r. «О podatku dochodowym od osób fizycznych» (далі — Закон).

Положення артикулу 3 вищевказаного нормативного акту говорить нам про те, що в Польщі виділяють фізичні особи які мають:

• «обмежені податкові зобов’язання»: такі особи відповідно підлягають податковим зобов’язанням щодо всіх доходів, отриманих на території Польщі;
• «не обмежені податкові зобов’язання»: такі особи відповідно підлягають податковим зобов’язанням щодо всіх доходів, незалежно від місця розташування джерел доходів.

Основою для застосування до фізичної особи статусу особи з обмеженими або не обмеженими податковими зобов’язаннями є Проживання на території Польщі (має місце проживання).

Фізична особа проживає в Польщі, якщо:

• має центр особистих чи економічних інтересів у Польщі (центр життєвих інтересів), або
• перебуває в Польщі більш як 183 дні у податковому році.

Визначення місця проживання, включене в Закон, охоплює два критерії: перебування на території Польщі більш як 183 дні у податковому році або наявність центру життєвих інтересів у Польщі, що розуміється як центр особистих інтересів або центр економічних інтересів.

Сполучник «або» означає, що відповідність хоча б одному з цих критеріїв дозволяє платнику податку вважатися резидентом Польщі. При цьому кожен з цих критеріїв слід розглядати окремо та незалежно.

Центр життєвих інтересів у Польщі

Наявність центру життєвих інтересів у Польщі означає наявність тісних особистих чи економічних зв’язків з Польщею. Кожна з цих умов підлягає незалежній оцінці, що дорівнює тому, що достатньо виконати будь-яку з них, щоб визнати, що платник податків має центр життєвих інтересів у Польщі.

Під центром або «зосередженням» особистих інтересів слід розуміти місце, з яким платник податків має тісні особисті зв’язки. До особистих зв’язків належать наявність сімейних та соціальних зв’язків, ведення соціальної, культурної, спортивної, політичної діяльності тощо. На практиці найчастіше враховується фактор перебування в Польщі чоловіка/ дружини, партнера або неповнолітніх дітей.

Тому переїзд в іншу країну всією родиною в більшості випадків закінчиться перенесенням центру особистих інтересів в цю країну. З іншого боку, виїзд на заробітки за кордон, а чоловік і діти залишаються в Польщі, найчастіше залишатимуть центр особистих інтересів у Польщі.

У випадку самотнього проживання слід враховувати, зокрема, в якій країні є незалежне домогосподарство та в якій країні платник податків бере участь у соціальному, культурному чи політичному житті.

В правозастосовчій практиці Польщі про «Центр економічних інтересів» говорять, як про місце, з яким людина має тісні економічні зв’язки. У зв’язку з цим необхідно враховувати насамперед економічні зв’язки фізичної особи з даною країною, серед яких: місце економічної діяльності, основні джерела доходів платника податків, інвестиції, нерухомі та рухомі майно, отримані позики, банківські рахунки, місце, звідки особа управляє своїм майном тощо.

Перебування на території Польщі понад 183 дні у податковому році

Критерій тривалості перебування вважається виконаним після перевищення 183 днів перебування на території Польщі в даному календарному році (календарний рік є основним податковим періодом, який враховується при проведенні податкових розрахунків для фізичних осіб).

Неперевищення цієї кількості днів перебування на території Польщі в даному календарному році призводить до недотримання цього критерію. У такому випадку оцінка місця проживання платника податків у Польщі базується на другому критерії, пов’язаному з розташуванням центру життєвих інтересів у Польщі.

Умова перебування в Польщі понад 183 дні протягом календарного року не означає, що це має бути безперервне перебування.

Тривалість перебування в Польщі розраховується за методом «днів фізичної присутності». При підрахунку днів за цим методом слід враховувати всі дні, проведені в Польщі. Цей період також включає кожну частину доби, день прибуття або день виїзду особи з Польщі. Таким чином, будь-який повний день, проведений за межами Польщі, не буде враховано.

З іншого боку, кожна частина доби, навіть дуже коротка, проведена платником податків у Польщі, повинна враховуватися як день перебування до періоду перебування на території Польщі.

Таким чином з огляду на наведене вище:

• платник податків, який проживає на території Польщі, зобов’язаний сплачувати прибутковий податок у Польщі з усіх своїх доходів, отриманих у країні та за кордоном. Однак доходи, отримані за кордоном, не оподатковуватимуться двічі. Якщо дохід можна оподатковувати в обох країнах, то уникнення подвійного оподаткування відбувається в результаті застосування методів усунення подвійного оподаткування, про які йдеться в Законі про податок на доходи фізичних осіб та в угодах про уникнення подвійного оподаткування, укладених Польщею.
• Платник податку, який не проживає в Польщі, підлягає оподаткуванню лише з доходу, отриманого на території Польщі. Решта доходу, отриманого ним за кордоном, не підлягає оподаткуванню в Польщі.

Згідно із Законом, підлягають оподаткуванню для платників податків з обмеженими податковими зобов’язаннями доходи від:

1) роботи, яка виконується на території Республіки Польща на основі службових відносин, трудових відносин, надомної роботи та кооперативних трудових відносин, незалежно від місця виплати винагороди;

2) діяльності, яка виконується особисто на території Республіки Польща, незалежно від місця виплати винагороди;

3) господарська діяльність, яка здійснюється на території Республіки Польща, в тому числі через іноземну установу, яка знаходиться на території Республіки Польща;

4) нерухомого майна, що знаходиться на території Республіки Польща, або права на таке нерухоме майно, включаючи продаж його повністю або частково або продаж будь-яких прав на таке нерухоме майно;

5) цінні папери та похідні фінансові інструменти, допущені до публічного обігу на території Республіки Польща на регульованому фондовому ринку, у тому числі отримані від продажу цих цінних паперів чи інструментів та здійснення прав, що випливають з цього;

6) переходу права власності на частки (частки) товариства, усі права та обов’язки у товаристві, яке не є юридичною особою, або права власності на інвестиційний фонд, інститут спільного інвестування чи іншу юридичну особу та права подібних до них прав; характеру, або через реалізацію права вимоги, що випливають з володіння цими частками (частками), сукупними правами та обов’язками, титулами участі чи правами — не менше 50% вартості активів цього товариства, товариства, яке не є юридичною особою, чи інвестиційним фондом, установою спільного інвестування, прямо чи опосередковано, є нерухомим майном, розташованим на території Республіки Польща, або правами на таке нерухоме майно;

переходу права власності на частки (паї), ​​усі права та обов’язки, права участі або права подібного характеру в «spółce nieruchomościowej»;

7) врегульованої дебіторської заборгованості, у тому числі наданої, сплаченої або нарахованої фізичними особами, юридичними особами чи організаційними підрозділами без статусу юридичної особи, які мають місце проживання, юридичну адресу чи правління на території Республіки Польща, незалежно від місця укладення договору та виконання послуги;

8) нереалізовані прибутки.

Велике значення для нас має те, як податкові органи Польщі розглядають питання зміни податкового резидентства протягом податкового року, офіційна позиція податкових органів та правозастосовча практика зводиться до наступного твердження:

Зміна країни податкового резидентства може відбутися протягом податкового року. У такому випадку до дня перебування польським податковим резидентом платник податків несе не обмежені податкові зобов’язання у Польщі. Однак після переміщення місця проживання за кордон платник податку підлягає оподаткуванню в Польщі лише з доходів, отриманих на території Польщі.

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно та визначте, що відноситься до вас особисто. Саме це і є перший та наріжний камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства та порядку оподаткування доходів. Зробили? Ви є відповідно до законодавства Польщі її податковим резидентом? Тоді йдемо далі.

Другий крок

Другим пунктом у нашій схемі роздумів є законодавство країни громадянства та попереднього проживання.

❗️ Для більшості — це Україна тому розглянемо, що говорить нам українське законодавство.

Основним нормативно правовим актом з цього питання в Україні є Податковий кодекс України (далі ПКУ), відповідно до нього визначаються податкові резиденти та нерезиденти.

Резидент

Фізична особа — резидент — фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності (увага, то і є ФОП — якщо ви маєте зареєстрований ФОП в Україні, то Україна вважає вас податковим резидентом).

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа — громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців 1-4 цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Крім того, важливим для розуміння є поняття «платника податків» та «об’єктів оподаткування» щодо податку на доходи фізичних осіб, стосовно фізичних осіб резидентів та нерезидентів.

Платник податку

Це фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

фізична особа — резидент, яка володіє та/ або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;

фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела їх походження в Україні і має дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує безпосередньо від провадження дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором діяльності.

Об’єкт оподаткування

Об’єктом оподаткування резидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
• іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є:

• загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
• доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Як і у випадку з Польщею велике значення для нас має те, як податкове законодавство врегулювало питання зміни податкового резидентства протягом податкового року, відповідно до положень статті 162 ПКУ:

У разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.

Якщо фізична особа — платник податку вперше отримує оподатковувані доходи в середині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Необхідно звернути увагу, що «суб’єктивне визначення податкового резидентства» не є можливим повною мірою, але то, як ви розумієте та як бажаєте, щоб ваше податкове резидентство сприймали податкові органи, має значення.

Однак ви можете здійснити певні дії, щоб узгодити наявний стан речей з вашим бажанням. Наприклад ви бажаєте, щоб вас вважали податковим резидентом Польщі, ви перебуваєте в Польщі 183 дні разом з родиною, однак у вас є ФОП в Україні. Ви можете закрити ФОП в Україні (не є проблемою його відкрити знову та робити це скільки завгодно разів).

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно, та визначте, що відноситься до вас особисто. Саме це і є другий камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства та порядку оподаткування доходів. Зробили? Ви є відповідно до законодавства Польщі її податковим резидентом? Тоді йдемо далі.

Третій крок

Третім пунктом у нашій схемі роздумів є Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща (далі — Конвенція) про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання податковим ухиленням. Саме цей документ повинен якось зістикувати положення національного законодавства України та Польщі які, як ви можете побачити з наведеного вище, є достатньо різними.

Зупинюсь лише на деяких окремих положеннях конвенції, які мають найбільше практичне значення.

Зверніть увагу на перший пункт: «Ця Конвенція буде застосовуватись до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.»

Чому це важливо? Тому, що дасть відсіч у вашій свідомості безлічі провокативних тверджень з матеріалів, які розповідають, як просто та легко взяти довідку про податкове резидентство України онлайн, та що це підстава для того, що ви тепер є податковим резидентом тільки України і більше ніякої іншої країни. Як бачите, це не так: «або обох»...

На початку ми домовились, що «Розмова сьогодні піде виключно про оподаткування доходів фізичних осіб ... податком на доходи фізичних осіб чи аналогічним за змістом податком.» Стаття 2 Конвенції говорить, що вона застосовується до цих податків.

Відповідно до положень статті 4 Конвенції визначається питання у випадку, якщо ви в принципі прочитавши цей матеріал, визначили себе як податковим резидентом Польщі, так і податковим резидентом України, тоді вам до статті під назвою «Резиденція».

1. При застосуванні цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави» означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

2. У випадку, коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

a) він вважається резидентом Договірної Держави, де він має постійне житло. Якщо він має постійне житло в обох Договірних Державах, він вважається резидентом тієї Держави, де він має найтісніші особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);

b) у разі, коли Договірна Держава, в якій він має центр життєвих інтересів не може бути визначена, або коли він не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, він вважається резидентом тієї Договірної Держави, де він звичайно й проживає;

c) якщо він звичайно проживає в обох Державах або коли він звичайно не проживає в жодній з них, він вважається резидентом тієї Держави, громадянином якої він є;

d) якщо він є громадянином обох Договірних Держав або коли він не є громадянином жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно, та визначте, що відноситься до вас особисто. Цей третій камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства усуває колізію та допомагає визначитись, коли за національним законодавством особа є податковим резидентом обох держав (як бачите «вільного волевиявлення» у випадку з Польщею недостатньо). Зробили? Як вирішується питання вашого податкового резидентства відповідно до колізійних норм? Тоді йдемо далі до порядку оподаткування доходів.

Четвертий крок

Положення конвенції містять окремі норми, для таких видів доходів, як дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчужування майна, незалежні особисті послуги, залежні особисті послуги, директорський гонорар тощо.

У зв’язку з обмеженим обсягом статті зупинимось лише на трьох:

• незалежні особисті послуги,
• залежні особисті послуги,
• директорський гонорар.

❗️Щоб розглянути належним чином це питання нам необхідно добре усвідомити, чим є, а головне — чим не є ФОП в Україні.

Відповідно до чинного законодавства та судової практики фізична особа підприємець — це фізична особа, яка реалізує своє конституційне право на провадження підприємницької діяльності, яке відповідно до законодавства України реалізується після державної реєстрації статусу. Державна реєстрація особи, яка бажає отримати статус підприємця здійснюється державними реєстраторами підрозділів державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань Державної реєстраційної служби.

Хоча фізична особа — підприємець не є різновидом юридичної особи, а тому не має організаційно-правової форми, проте для полегшення класифікації, відповідний код 910 включений до Класифікатора організаційно-правових форм господарювання.

Відповідно до набутого статусу ФОП користується правами та обов’язками, наданими особам з таким статусом, в тому числі щодо податкового законодавства та права вибору спрощеної системи оподаткування.

Чітке розуміння наведеного вище приводить нас до можливості застосування до діяльності ФОП в ІТ певних спеціальностей статті 14 Конвенції — «Незалежні особисті послуги».

1. Дохід, що одержується резидентом одної Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли він володіє регулярно доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, дохід може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно доходу, що приписується до цієї постійної бази.

2. Термін «професійні послуги» включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, позаяк і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів.

Що ж говорить нам стаття 15 Конвенції якою регулюється оподаткування доходів від «Залежних особистих послуг» (наводжу тільки те, що стосується ІТ):

1. Платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі.

2. Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

a) одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 дні протягом календарного року; і

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави; і

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі.

3. Незалежно від попередніх положень цієї статті, винагорода, одержувана у зв’язку з роботою за наймом, що здійснюється на борту морського або повітряного судна, яке експлуатується в міжнародних перевезеннях, або на борту річкового судна, може оподатковуватись в Договірній Державі, резидентом якої є підприємство, що експлуатує морське, річкове або повітряне судно.

Як я вже роз’яснював у матеріалі на DOU, в Польщі існує багато організаційно-правових форм, та керівники цих організацій можуть не мати трудові відносини з таким підприємством, а отримувати гонорар (в тому числі таке можливо і у звичному нам ТОВ) — це веде нас напряму до статті 16 Конвенції, яка має назву «Директорський гонорар» та відповідно до положень якої:

Директорські гонорари та інші аналогічні виплати, які одержуються резидентом одної Договірної Держави як членом ради директорів компанії, яка є резидентом другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Що нам дає все наведене вище? Перечитайте уважно та визначте, що відноситься до вас особисто. Саме це і є четвертий камінь фундаменту відповіді на питання вашого податкового резидентства. Зробили? Ви вже визначились раніше з податковим резидентством, тепер вам зрозумілий порядок оподаткування окремих видів доходів?

Тоді вам все зрозуміло, вітаю!

Якщо ні, або якщо ви як і я любите бути впевнені на 102%, тоді Uzyskaj podatkową interpretację indywidualną ви можете зробити запит самостійно при достатньому знанні мови та, скориставшись наведеним вище алгоритмом для обґрунтування своєї позиції щодо приналежності вас до одного чи іншого податкового резидентства. Якщо знадобиться допомога, ми з колегами завжди до ваших послуг.

Якщо ви підійшли до читання творчо, думаю, у вас з’явилися різні варіанти та багато думок, буду радий обговорити їх в коментарях.