Як девелоперу зробити стартап з pet-project в Україні. Мій досвід, поради і корисні ресурси

Привіт, я Олександр Рубан — співзасновник Interview.top, з 2019-го займаюсь бутстрапінгом свого проєкту.

Існує 3 варіанти, як стати власником продукту і отримувати $$$:

  1. Купити готовий продукт на microacquire.com.
  2. Розписати бізнес-план -> підняти інвестиції (за % у власності майбутньої компанії) -> найняти людей -> розробити продукт з їх допомогою.
  3. Bootstrapping (розробити своїми силами).

Для нас як для девелоперів найкраще підходить варіант бутстрапінгу. Я б хотів, щоб українські розробники частіше запускали свої продукти, тому ділюсь досвідом зі спільнотою, можливо, комусь він стане у пригоді.

Примітка: цей матеріал був написаний до повномасштабного вторгнення, та був актуалізований і доповнений станом на жовтень 2022-го року.

Ідея

У 2019-му я шукав роботу Python Developer, проходив купу співбесід, відповідаючи на приблизно одні і ті ж самі питання, потім не завжди приходив фідбек, а ці співбесіди ще треба забукати й не проспати. Жах...

Прийшла ідея відправляти рекрутерам запис своєї (пристойної) техспівбесіди, і не проходити їх на кожну вакансію окремо.

Деякі компанії вже використовують записи співбесід, наприклад в Megogo:

«Сейчас мы ввели практику записывать зум-интервью, чтобы человеку по три раза не задавать одни и те же вопросы. Если все нормально, запись интервью кидают менеджерам внутри компании. На скорости Х2 просматриваем разговор, определяем, подходит ли нам этот специалист.»

Знаю ще одну топ outstaff-компанію, яка використовує записи для прийняття рішень при наймі C-level спеціалістів, але не можу публічно називати.

Так народилась ідея Interview.top — сервісу для шерінгу записів технічних співбесід.

Перші прототипи

Після того, як з’явилась ідея ми зі співзасновником (Данило Денисенко) почали накидувати прототипи сторінок майбутнього сервісу.

Прототипи — це важливо, бо:

  • можна показувати потенційним користувачам і отримувати фідбек;
  • за ними можна одразу робити backend-endpoint-и;
  • їх можна надіслати дизайнеру і не пояснювати на словах, що ти хочеш отримати, (+100 до швидкості розробки дизайну).

Перші прототипи виглядали ось так:

Прототипи робили на draw.io, використовували базові фігури, часто просто скріни шматків інтерфейсу інших сервісів

Валідація

З прототипами можна йти до потенційних користувачів. Скоріше за все, ви вже маєте приблизне уявлення про того, хто саме буде використовувати ваш продукт. Тоді можна розбити усіх користувачів на сегменти і початково спілкуватись з тим сегментом, який потенційно найбільш зацікавлений у майбутньому продукті.

Наприклад, ми першочергово виділили такі сегменти:

  • IT-рекрутери з агенцій;
  • IT-рекрутери з компаній;
  • IT-спеціалісти в пасивному пошуку;
  • IT-спеціалісти в активному пошуку;
  • технічні фаундери стартапів;
  • люди, що шукають першу роботу в IT (випускники IT-курсів, IT-факультетів універів).

Якщо в людей з різних груп не виникло жодної зацікавленості — краще не робити стартап з цієї конкретної ідеї, а шукати наступну (також юзери можуть дати інсайди, як змінити ідею).

На тему валідації є серія постів Артема Бородатюка (Netpeak Group), де він на прикладі розказує, як валідувати ідею за допомогою незнайомих людей з Linkedin. Пост 1, Пост 2, Пост 3.

Ми на той час не знали про таку схему, за інтуїцією спілкувалися з рекрутерами і кандидатами (потенційні користувачі), але як девелопери вирішили продовжувати розробку в будь-якому випадку, бо навіть якщо проєкт провалиться, він дозволить підвищити скіли, поглянути на IT зі сторони бізнесу і продавати свої послуги значно дорожче.

Дизайн

Коли були готові прототипи для більшості сторінок MVP — потрібно робити чистовий дизайн.

Для цього найкраще підходять 2 варіанти: дизайнер погодинно або підписка на Awesomic (український стартап, $900 на той час, зараз $1995).

Awesomic

Ми взяли підписку на місяць у Awesomic. Тут же розробили логотип і дизайн для лендінгу.

На сервісі автоматично призначається дизайнер, ти ставиш йому задачу, дизайнер раз на робочий день дає апдейт результату таски, уточнювати і т.д. можна скільки завгодно.

З плюсів:

  • не потрібно шукати дизайнера: оплатив підписку — і в той же день твої таски почали виконуватись;
  • гарантії: якщо вам не сподобається дизайнер, або через певні обставини він не зможе певний час працювати — вам замінять дизайнера на іншого;
  • результат роботи дизайнера належить вам (Awesomic стежить за цим, бо може втратити репутацію).

З мінусів:

  • ціна;
  • менший обсяг роботи за одиницю часу, ніж у full-time дизайнера.

Дизайнер погодинно

Як альтернативний варіант — можна звернутись до дизайнерів, що працюють погодинно. Зазвичай, дизайнера знайти та оцінити легше ніж розробника, бо одразу можна подивитись портфоліо на Behance чи в іншому місці.

Рейт стартує від $10.

З теоретичних плюсів:

  • той самий обсяг роботи може бути дешевше;
  • пряма комунікація;
  • правки одразу, а не на наступний день;
  • можливість перейти на full-time співробітництво у майбутньому.

З теоретичних мінусів:

  • потрібно шукати;
  • початок співробітництва може бути не одразу, а «з наступного понеділка» чи після закінчення поточного проєкту;
  • немає гарантій: людина може зникнути, не виконати зобов’язання, розмістити ваш дизайн у відкритому доступі і т.д.

Важливо чітко описувати побажання, розміщення елементів тощо, в цьому дуже допомагають прототипи. На дизайн однієї сторінки вистачало 2-3 робочих дні.

Оскільки ціна підписки зараз підвищилась, від себе раджу в першу чергу розглянути другий варіант (з наймом freelance-дизайнера).

Та сама сторінка з дизайном

Фейл з фронтендом

У нас не було людини, яка шарить у фронтенді, тому намагалися самостійно робити фронтенд на Vuetify. З одного боку — це дає змогу тестувати бекенд-ендпоїнти і розробити базовий функціонал для майбутньої чистової версії, з іншого — займає дуже багато часу для не-фронтендерів.

Коли був готовий чистовий дизайн (літо 2020-го) ми почали шукати розробника. ЗП Middle Developer ~$2 000 — це спалило б наші запаси кешу за пару місяців.

Вирішили найняти верстальника без знання фреймворків і прикрутити Vue до готової верстки.

Знайшли швидко, на «Джинні», за гроші в декілька разів менші ніж побажання фронтендерів. Через 1,5–2 місяці була готова верстка, подивитись, що вийшло можна тут.

Пізніше виявилось, що швидко перенести її на Vue неможливо.

Наприклад, наш верстальник використовував кастомізовані Jquery-плагіни, які нема сенсу використовувати на Vue, по-іншому розбивається код на компоненти. Навіть якщо багато попрацювати і все-таки перенести існуючу верстку — щоб робити правки все одно потрібна людина, знайома з Vue.

Плюсом є можливість використання верстки, залитої на сервер, як клікабельного прототипу, та можливість записати демовідео (позмінювавши в браузері HTML-код сторінки). Таким способом ми записали демо для CIG (детальніше у розділі нижче).

Підсумовуючи, варіант з перенесенням raw-верстки на JS-фреймворк виявився провальним, краще все-таки шукати людину, яка крім верстки розуміється ще й на потрібному фреймворку.

Глухий кут і гранти

Так восени 2020-го ми опинилися в ситуації, коли є тільки лендінг і нема фронтендера, щоб доробити продукт, а без цього ніяк не запуститися. Вирішили шукати грантові кошти, і паралельно йти працювати розробниками. Якщо не вдасться отримати грант — доробимо за свої кошти.

В цей час на лендінгу розмістили кнопку «Додати у waitlist», щоб не втрачати людей, що зацікавились ідеєю продукту.

Відмова від USF

Паралельно у квітні 2020 року ми подавали заявку на грант від Ukrainian Startup Fund. Заявки в USF оцінюються за прописаними критеріями, потрібно набрати середню оцінку 12 балів.

Нашу заявку розглядали 3 експерти замість двох (таке трапляється, якщо різниця між оцінками експертів більше ніж 6 балів), тому розгляд затягнувся на 3 місяці, та в кінці червня ми отримали відмову — недостатньо балів.

Заявки розглядають люди, тому оцінки можуть бути дуже суб’єктивними, і дуже сильно відрізнятись. Є випадки, коли стартап подавав другий раз одну й ту ж саму заявку без жодних правок, вона потрапляла до інших експертів, отримувала більшу кількість балів і стартап потрапляв на пітч-день. Nuff said.

YEP Starter

Одним з критеріїв є участь в акселераторах та інкубаторах, тому ми подали заявку у YEP-акселератор і влітку закінчили програму (участь безплатна).

YEP і подібні акселератори навчають приблизно за такою програмою:

На мою думку, проблема акселераторів в тому, що навіть маючи знання з цих тем, — це не наближає тебе до запуску стартапу. Інвестори не дають грошей без MVP або якщо фаундер не запускав успішних стартапів.

З плюсів:

  • можливість пропітчити на Demo-дні в кінці програми (наш пітч);
  • пітчі на Demo-дні оцінюються, переможці отримують призи. Наприклад, крайнього разу:
    «сертифікат на 1000-2000 євро, менторство з маркетингу і консультативну підтримку від Genesis » для 1 і 2 місця;
  • впродовж програми на сторінці YEP в соцмережах розмістять пост про ваш стартап.

CIG R&D Lab

Данило на той час закінчував магістратуру в Одеській Політехніці, і в один з чатів скинули запрошення на конкурс стартапів CIG R&D Lab.

Програма діє ~9 місяців, в кінці 2 команди з кожного універу отримують по 250 000 гривень, також надається стипендія (~$200) кожного місяця.

З командами працює Вадим Роговський-старший — засновник Startup School (btw, Роговський-молодший — засновник 3DLook). Тривалість: 20 раундів спілкування по 30 хвилин.

Умовою участі є наявність в команді студента Одеської Політехніки, Львівського чи Харківського політеху.

Пан Вадим часто бере участь у суддівстві пітчів USF, він допоміг нам проробити бізнес-складову проєкту та підготувати заявку для другої спроби отримати грант USF.

За результатами програми ми були обрані однією з двох найкращих команд (початково було ~12, залишилось 7) і отримали грант на 250 000 гривень, мінус податки = $8 000.

Розробка Beta-версії

Тож, маючи у липні 2021 року перший транш гранту ($4 000) та певну суму заощаджень з останнього рейду в outstaff ми мали змогу найняти фронтендера і доробити проєкт. Медіанна ЗП фронтендера з 2 роками досвіду була тоді ~$2 000.

Стартапам важко конкурувати грошима та соцпакетом, тож заманювали 4-денним робочим тижнем без трекінгу активності і свободою дій.

Оцінювати розробника з чужої сфери досить важко, просили зробити тестове завдання, виконання дивились наші друзі з досвідом у фронтенді. Кандидати в більшості випадків погоджувалися на тестове (сторінка реєстрації).

З наших спостережень: очікування по ЗП часто не корелюють з якістю коду. З цікавого: був кандидат, який скинув повністю код проєкту замовника з Ізраїлю (наступному замовнику він скине код вашого стартапа :)). У підсумку вдалося дуже вигідно знайти Strong Junior Vue Developer.

Тож за 5 місяців ми доробили Frontend для платформи і в лютому запустили Beta-версію.

Bug bounty

Ця стаття повинна була вийти на початку березня, але повномасштабне вторгнення росії змінило усі плани. Проте, в липні ми все ж запустили Bug Bounty у вигляді конкурсу.

Це дало можливість дізнатись про ~205 багів різної пріоритетності за невеликі кошти і без залучення QA на full-time.

Наша схема проведення:

  • Учасники репортили баги, використовуючи віджет Gleap на сайті, reported баги автоматично потрапляли на відкриту для всіх дошку у ClickUp.
  • Термін проведення обмежений — 1,5 місяця.
  • Схема підрахунку:
    • 0.5 балу за low-priority та typo баги;
    • 1 бал за баги без приорітету;
    • 2 за normal приорітет;
    • 3 за high;
    • 4 за urgent.
  • Залучити учасників можна на форумі DOU, в чатах для QA в телеграмі, через пост в LinkedIn.
    Для QA без досвіду — це гарна можливість попрактикуватись і отримати призи, вони із задоволенням беруть участь у подібних івентах.

Пофіксивши знайдені баги, ми отримали версію продукту, достойну релізу.

Витрати

Гроші

  • ~$1200 на дизайн;
  • ~$500 на верстку;
  • ~$500 за домен;
  • ~$3500 на фронтенд;
  • ~$100 на призи за Bug Bounty;
  • щомісячно ~$150-∞ на API.

Сумарно ~$6 000.

Якщо враховувати, що USF дає на розробку MVP $25 000 (~$20 000 після податків), то вийшло непогано.

Час

Також варто враховувати альтернативну вартість витраченого часу.

На мою думку, для фаундерів з попереднім досвідом можливо досягти того самого прогресу за проміжок часу в 2–2,5 рази менший.

Корисні сервіси

  • postale.io — поштовий сервіс для custom-домену з можливістю юзати smtp, $0.
  • Gleap — для репорту багів (є безкоштовна версія, інтеграція з Trello — $30 на місяць, з ClickUp — $80, є знижки для стартапів). Я написав тулзу, яка парсить emails від Gleap і створює таску у ClickUp, тож юзаємо free-версію.
  • Support-chat — Intercom ($65 на 12 місяців для стартапів) чи HelpCrunch (розробка в Україні! — від $30, є знижки).
  • ChangeCrub — changelog service, $0.
  • Sentry — error notifying service, ~$30.
  • Linode — для серверів від $5.

Бонуси для стартапів

Дуже багато сервісів мають спеціальні умови для стартапів, варто гуглити або питати у сапорту.

Список можливостей для стартапів в Україні

Other points

  • Стартапи змушують тебе отримувати досвід у різних сферах: прототипування, people-менеджмент, найм, презентація, маркетинг і багато іншого.
  • Second time founder має більше довіри ніж first time.
  • Full-time робота + стартап = 100% вигорання (вигорають навіть фаундери зі сфери mental-health).
  • Доки немає MVP, Landing + Waitlist — топ-тема.
  • Знайомі навряд будуть вам допомагати, бо в цей час вони втрачають тисячі баксів на галері (прямо зараз) і вигоряти за примарні перспективи ніхто не хоче, і це — нормально.

P.S.

👍ПодобаєтьсяСподобалось32
До обраногоВ обраному14
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Гарна історія і ви молодці. Успіху! Пишіть ще про ваші спроби просувати продукт.

Я декілька разів згадував про цю статтю за цей час.
По-перше, я спробував декілька згаданих сервісів і вдячний за нові референси.
По-друге, мені здається, було б круто, якщо б кожен, хто пробував ось так щось нове, не стидався і писав ось такий чесний розбір польотів.
Ще раз дякую!

До речі, є апдейт по сервісах:
Microsoft For Startups тепер дає ще й кредити на Linkedin ads ($500-$1000-?, залежить від рівня) + доступ до LinkedIn Sales Navigator, LinkedIn Talent Solutions, LinkedIn Business Premium на 3 місяці.

А як до речі з приводу участі в

Microsoft For Startups

? Потрібно мати юрособу якусь не в Україні наприклад? Чи можна і приватною особою бути?

нічо не треба, ФОП підходить. До речі, зара вони ще кредити на ChatGPT дають, так шо топ

бажаю проекту успіхів, радий бачити українські it-продукти!

Почему ни единого слова про рекламу и монетизацию? Стартап это маркетинг, монетизация и окупаемость. Сделать продукт !== запустить стартап

Сделать продукт !== запустить стартап

«Сдєлать прадукт» — це один з кроків.

Почему ни единого слова про рекламу и монетизацию?

Я поділився своїм досвідом. В мене є певні уявлення про

маркетинг и окупаемость.

але вони не перевірені на практиці.

Якщо ви можете поділитись своїм досвідом — you are welcome.

«Сдєлать прадукт» — це один з кроків.

А коверкание собеседника это тоже ваши уявления и натупни кроки?

Сприймаю вас як токсичну людину, продовжувати бесіду далі не буду.

Саме тому він і стартапер, який запускає стартапи, а ви — тімлід, який має уявлення про маркетинг і монетизацію.

Еще раз, сделать пет-проект != запустить стартап

Це все, звісно, цікаво, та чому компанії-рекрутери мають вірити цьому інтерв’ю?

Може тому, що «Якщо я пройду інтерв’ю невдало, чи можу я видалити запис?
Так, ви зможете видалити запис.»
А може просто можна буде попросити знайомого рекрутера фейкове інтерв’ю з заготовленими питаннями

По-перше, це технічне інтерв’ю — його проводить не рекрутер, а технічний спеціаліст.
По-друге, ніхто не заважає задати питання з надісланого запису (чи схоже) ще раз, щоб удостовіритись, що людина дійсно шарить.

Але це все теорія, подивимось як це буде на практиці. Не думаю, що в нас багато шахраїв.
В теорії і тестові завдання за тебе може зробити хтось інший, але я жодного разу не чув про такі кейси.

Я бажаю проекту успіхів, проте не бачу зацікавленості сторони-рекрутера в такому сервісі.
Не зрозумів чи тех спеціаліст буде від вашого сервісу чи від рекрутера.

Якщо вони перші проводять інтерв’ю, то зі своїм тех спецом:
— немає мотивації шарити інтерв’ю, простіше по-старому записати і зберігати всередині компанії
— після кількох інтерв’ю треба повністю змінити питання на цю посаду
— можна зловити хейт за некомпетентність тех спеціаліста на відео.
З вашим тех спеціалістом:
— немає довіри
— немає впевненості в об’ємах питань, можливо можна буде продивитись 10 записів інтерв’ю по певній професії і пройти відмінно
— стек на кожній посаді дууже відрізняється. Комусь треба один фреймворк, комусь інший, третьому треба наявність у кандидата знань з інших областей

Виходить, що після перегляду інтерв’ю все одно треба провести інтерв’ю.

Good points, абсолютно згоден.

Як ми це вирішуємо: буде дві версії інтерв’ю: одна — повна, доступна компанії, що проводила інтерв’ю для внутрішнього користування.
Інша — анонімізована. Тобто звідти вирізані всі згадування про компанію, вся приватна інформація і т.д. Записується тільки голос + шерінг екрану. Якщо потрібно буде — цілком можливо навіть змінювати тембр голосу.
Тобто ідея така, що з анонімізованого інтерв’ю неможливо буде визначити компанію і людину, що проводила інтерв’ю. Тобто таке інтерв’ю можна шерити.

Якщо інтерв’ю буде анонімізовано, тоді як викликати до нього довіру у інших компаній?

Я не розумію, чого до нього нема довіри by default.
Є умовно питання: «Що таке індекс в базі данних».
Чи є різниця інтерв’юер з якої компанії його задав? Думаю, що ні.
BTW, ось демо сторінка з прикладом пошереного інтерв’ю: www.interview.top/shared/I-9eE2/team

Можливо я неправильно зрозумів ваше питання.

Здається ви недооцінюєте кількість бажаючих «зайти в IT». Ось для прикладу. Manual QA, 5500 кандидатів на 13 вакансій djinni.co/salaries/qa/?exp=0

Не зрозумів чи тех спеціаліст буде від вашого сервісу чи від рекрутера.

Спеціаліст не від нашого сервісу.
Можливий навіть такий кейс: джуніор відчуває впевненість у власних силах, проходить інтерв’ю на сервісі Mock-інтерв’ю Дениса (dou.ua/users/ydivol) tada.training чи Pramp і в своїх аплікаціях на вакансію надсилає рекрутерам завантажений запис.
Впевнений, що це, як мінімум, виділить джуніора з натовпу бажаючих.

— стек на кожній посаді дууже відрізняється. Комусь треба один фреймворк, комусь інший, третьому треба наявність у кандидата знань з інших областей

Виходить, що після перегляду інтерв’ю все одно треба провести інтерв’ю.

Да, так і є.
Найм без проведення тех. інтерв’ю — це ідеальний кейс, в інших випадках наш сервіс працює як технічний прескріннинг, як тестове завдання зараз.

Для того, щоб можна було максимально повно розкрити знання кандидата — плануємо зробити оцю фічу з комбінуванням нарізаних пар питання-відповідь з різних інтерв’ю (поки не реалізовано).

Перш за все, дякую за

до повномасштабного вторгнення

, а не «до війни» (як кажуть довбні).

Статейка також крута, дякую 🤘

Років 14 назад працював в проекті www.hirevue.com . Подивись, дуже подібний проект

Вчора випадково побачив цю платформу на Mock-interview індуса у ютубі)
Я з їх лендоса не сильно зрозумів як то всьо працює, але шо 14 років+ ця штука працює — це прикол.

Вибач за затримку, тільки добрався до дна поштового ящика.

В багатьох країнах є проблема з часовими зонами. До прикладу тобі треба проспевбісідувати 20 людей, а у вас 10 годин різниця. Тобто хтось з вас буде на співбесіді не в зручний час. Також не всі учасники можуть приїднатись, але вони б залюбки б послухати співбесіди підходящих кандидатів.

Це працює наступним шляхом. Є два вида інтервю. Онлайн, де з тобою на зустрічі є і людина яка задає питання. І офлайн (забув назву), де кандидат заходить і бачить питання. Точніше він бачить 1 питання і на камеру має певний час щоб на нього відповісти.

Потім це інтервю записується і його можна продивитись, прокоментувати і тд

Це B2B продукт, відповідно клієнти купляють пачками інвайти на на інтервю

Виглядає так, що там все автоматизовано, бот тебе інтерв’юває і потім ці результати шаряться із зацікавленими особами, це так?
Із сайту мало що зрозуміло.

Вони типу надають компаніям функціонал по налаштуванню автоматизованих рекрутмент процесів включно із самим інтерв’ю під себе.
Якщо так, то це геть інший продукт ніж в Олександра, спільне в них тільки те, що ведеться відеозапис.

Це зручніше, бо:
— при проходженні інтерв’ю через Interview.top — запис підтягнеться автоматом
— можна управляти доступом до цієї співбесіди
— в тебе будуть проставлені таймкоди питань на цю співбесіду (це насправді дає дуже багато value, бо навряд хтось буде переслуховувати всю годину+ твоєї співбесіди)

В майбутньому є плани додати фічі тіпа:
— посилання на відповідь на одне конкретне питання
— компанування свого sharable інтерв’ю з нарізаних пар питання-відповідь з різних співбесід
— аналітика по частоті питань які задають, наприклад, в категорії Java

Private video на YouTube такого не може дати.

Компонування пар питання-відповідь з різних інтерв’ю — це круто, бо можеш зробити собі ідеальні відповіді, показати себе з найкращого боку))
Хмм...але час покаже як це будуть оцінювати рекрутери/техн.інтерв«юери — «оце він/вона вибрав тільки свої сильні відповіді, типу може чіттер, має листочок під партою» АБО «найс, добре знає тему, але як він/вона себе веде якщо не знає відповіді на питання»

x3, треба на практиці пробувати

В мене всі мої власні ідеї пет-проектів закінчуються на запитанні «так а навіщо, якщо є %PRODUCT_NAME%»

Існує така концепція як founder-market fit.
У Макса Іщенка (якраз фаундер Djinni і DOU) є стаття про це:
newsletter.maxua.com/p/founder-market-fit

Щиро бажаю, щоб саме «ваша» ідея до вас прийшла і ви спробували її реалізувати :)

так а навіщо, якщо є %PRODUCT_NAME%
  • %PRODUCT_NAME% може займати не весь ринок (навіщо Tinder, якщо є Badoo)
  • %PRODUCT_NAME% може бути неякісним чи не мати певних важливих фіч для певних користувачів (навіщо Telegram, якщо є WhatsApp)
  • %PRODUCT_NAME% може не відповідати часу (навіщо Facebook, якщо є MySpace)
  • %PRODUCT_NAME% можуть не користуватись з політичних, ідеологічних чи етичних причин (навіщо Вчасно, якщо є 1C)
Таке питання передбачає, що всі користувачі мають бути раціональними холоднокровними біомашинами, що не є дійсністю. І це одна з причин провалу більшості стартапів, коли фаундери вважають, що знають, що потрібно користувачам. Єдиний спосіб дізнатись, чи потрібний продукт користувачам, це показати його їм.

Product_name приносит деньги, но не тебе. Очевидно же. Если всю жизнь искать оригинальную идею, можно так и дожить до пенсии, вечно гребя на дядю и не заработав и доллара на своих проектах.
P.S. Хотя дожить до пенсии — тоже норм тема в нынешней ситуации =)

фронтенд для стартапів це завжди біль, свого часу купували готовий статичний шаблон з вбудованим jquery, і воно ± працювало як треба, бо якщо брати реакти та інші vue з ангулярами, то це можна почати і не закінчити, або витратити купу грошей/часу на фронтенд розробників

Вітаю! Радий, що релізнулись!
Буду з нетерпінням чекати, коли продукт заробить свій перший 1$.

Перехід від 0$ до 1$ є тим великим фільтром, який багато хто не може здолати.

ох, а потім тим фільтром буде від $1 до $100, а потім від $100 до $10000, і... все одно це ще не буде ознакою що воно летить. Як дев девам, пораджу максимум часу витратити на пошук дешевих каналів виходу на ЦА, але це все одно що порадити мишам стати їжачками.

Шо таке «летить»?

Так, погоджуюсь, але як на мене, перехід від 0 до 1 є найвизначнішим, бо це означає:
— продукт достатньо завершений аби за нього заплатив хоча б хтось хоча б щось
— є бізнес-модель і схема монетизації
— прикручений весь необхідний функціонал по обробці замовлень, пейментам і т.д.
— про продукт дізнався хоча б один клієнт якому він потрібен
— продукт вирішує проблему хоча б когось

Подальші переходи від 1 до 100 чи до 10000 це вже питання масштабування, маркетингу, подальшого розвитку. Для стабільного бізнесу це також дуже важливо, але якщо порівнювати, то перехід від 0 до 1 це як навчитися ходити, а від 1 до 1000 це як бігати на змаганнях.

Блін, взагалі перестав розуміти dou-ком’юніті.
Я самотужки зробив пет-проект, який моментально подолав і поріг від 0$ до 1$, і від $1 до $100.
Здавалося б — цікавий кейс?
Написав про це великий допис на dou — не побачив жодного інтересу чи підтримки.
Зробив висновок, що dou’вчанам цікавіше вкотре обговорювати мовне питання, ніж щось про IT :(

Здавалося б — цікавий кейс?

Імхо, то не в ком’юніті справа.

Я прочитав ваш пост, для мене він не дуже актуальний, тому що:
— Сам продукт — х3 в чому новизна, таких додатків мільйон (+мільйон сайтів без додатків і онлайн-шкіл), переклад на укр. vs українська локалізація — мало для кого грає роль, а це єдина відмінність від інших, якшо я правильно зрозумів
— в пості немає якоїсь корисної інфи, яка могла б допомогти іншим людям, які хочуть створити свій продукт. Там є трохи про no-code тулзи, але без детального огляду
— про донати на ЗСУ — це круто, але ж з посту (чи коментарів) незрозуміло скільки ви задонатили

З цієї точки зору, найкорисніше там — це перелік «що треба зробити, щоб запустити власний додаток» (ну як на мою думку).

А взагалі я чомусь очікував, що в коментах всі кому цікаво задаватимуть питання, бо в мене великий досвід і в створенні продуктів і в запуску пет-проектів.

Ну, втім, якщо не зайшло, то й гаразд, нав’язуватись не буду :)
Прост свого часу мої пости на Хабрі непогано злітали, тож здавалося що і тут буде інтерес.
Для себе зробив висновок, що на DOU немає сенсу базікати про IT, цей форум більш щоб перетерти за життя.

А взагалі я чомусь очікував, що в коментах всі кому цікаво задаватимуть питання, бо в мене великий досвід і в створенні продуктів і в запуску пет-проектів.

Так на доу же не знають про це :)

що треба зробити, щоб запустити власний додаток

Статтю з таким заголовком — я б точно прочитав би) Може має сенс написати, враховуючи ваш досвід.

Прост свого часу мої пости на Хабрі непогано злітали

Пости були про «спосіб допомогти ЗСУ» сподіваюсь?

Вітаю! Це також дуже хороший результат!
Більшість того, що є в житті це лотерея, іноді щастить більше, іноді менше.
Аналогічно з постами та коментарями, щось хайпує , щось ні, при тому що і те і те може бути аналогічне.

Стосовно вашого додатку — ідея звісно не нова і купа конкурентів, але ринок великий і якщо знайти свою цільову аудиторію, все вийде.

Стосовно фронтенду/дизайну.
По досвіду десятків пет-проектів веб — краще брати готову тему bootstrap/tailwind etc..
можна як Free так і за 20-50уе магазинів і готових тем просто купа.

Тема і протестована буде, і якіснійша ніж кастомний фронтенд і часто йде з інтегрованим Vue/react/etc..

унікальний дизайн — насправді сильно переоцінений і дорого дуже для бутстрапінгу.
Лого замінили (лого можна самому або за ~50уе десь замовитит) / тему підібрали і вуаля.

Головне що сам продукт робе і як.
Тим більше на етапі бустрапінгу — ви ж не робите «фестивальний» сайт на конкурс реклами/креативу.

Та і коли через пів року проект може померти чи зробити півот — дизайн за дорого — це печаль.

Краще не тратити на дизайн/фронтент а закинути ці гроші на рекламу / маркетинг щоб швидше гіпотизу протестувати

Цікаво, я взагалі не в курсі за такі теми, шарю тільки за теми тіпа для WordPress та інших CMSок.
Можете плз скинути приклад?

www.creative-tim.com/templates/tailwind
wrapbootstrap.com
www.tailwindtoolbox.com
www.hyperui.dev
їх мілйони
google -> Free (чи не фрі =) ) VueJs/tailwind/bootstrap theme etc...

в ідеалі підібрати ± що подоб і візуально накладается з тим що є в прототипі
часто в таких темах є мінус що в них гори фронтових «фіч» графіків/слайдерів/каруселей і в ідеалі підтюнити лишне викинути

ну і шукати краще якщо у вас уже є який бекенд і вміете в Vue/react то одразу і тему можна знайти під це

А, я зрозумів про що ви, це тіпа як набір компонентів готових.
Топ тєма, абсолютно makes sense для мене.

Може не для всіх підходить, але 100% варто розглянути як варіант.

Цікава стаття, думаю краще не повністю відмовлятись від дизайнера, щоб на основі готових компонентів і ваших потреб зробив дизайн.

Повністю підтримую ідею теми. Для diffy.website так і робив (creative tim). Тільки вже після трьох років «виріс» з компонентів дизайну і коли вже занадто уродським став UI — запросив професійного дизайнера.

Саша — бажаю по-більше платних клієнтів!

пошук інвестицій в Україні то біль, все ще вважаю що простіше назбирати грошей (для розробників то не є велика проблема), та робити mvp за власні кошти

Гранти від USF топ тєма, шкода що вони не працюють зараз :(

Прикол в тому, що в медіа в основному обговорюють: як підняти інвестиції, як підготувати підч-дек для інвестора і т.д.
Це як дефолтний і єдиний спосіб, наче інших і не існує.

не можу підтвердити ваш досвід з usf нажаль, для себе вирішив що краще робити за свої гроші і не витрачати час на пошук перших інвестіцій, бо час це найдорожчий ресурс

Я или невнимательно читал или вы не написали. Так какой у вас сейчас MRR ?

В целом, мне было интересно и полезно почитать. Спасибо за статью.

MRR станом на зараз: $0.0 :)

Сподіваюсь викатити апдейт через якийсь час, в якому будуть вже норм цифри.
Якшо нє — то спробую проаналізувати чому.

Вражаюче!

Спочатку був дещо здивований, що ви ніяк не хотіли самі сісти і написати той фронтенд, і думав що ж то за стартапери такі тепер пішли :) А потім нічо так, гарно променеджили, знайшли верстальщика, виграли грант, найняли фронта. Це справді круто!

Все одно прийшлося багато чого з фронту самому робити :)
Але да, вьорстка то біль для бекендера.

Зато тепер можна продаватись як Middle Full-Stack чи Junior Vue Developer :)

Підписатись на коментарі