Готуємось до технічних виступів. Частина 1, теоретична
Привіт! Мене звати Олександр Леущенко, я — SSE у Tide, а ще GDE у Flutter та Dart. З 2012 року я активно виступаю на локальних мітапах і міжнародних конференціях. Декілька компаній запрошували мене провести воркшопи для своїх співробітників на тему того, де шукати теми для виступів, як готувати доповіді, та щоб поділитися кількома лайфгаками про те, як саме виступати.
У цій та наступній статтях я хочу поділитися з вами самарі усього того, про що я говорю на таких воркшопах. Почнемо ми, звичайно ж, з теорії.
Навіщо виступати 🤔
На це питання немає правильної відповіді. Особисто я так вчусь. Беручись за якусь тему, доводиться занурюватись у неї на два чи три рівні глибше, ніж це потрібно просто для успішного її застосування.
Про які це я рівні? Уявіть, що ви розповідаєте щось трирічній дитині. Хай би що це було, щойно ви закінчите речення, вас очікує питання «Чому?». Відповідаючи на це, вам потрібно буде спуститись на одну сходинку униз і оперувати більш базовими поняттями. Ось це і є рівень. Рівні — це ключові елементи підготовки до виступів, але про це трохи згодом.
Отже, коли я хочу справді розібратись у чомусь, я починаю розповідати про це іншим, та готуюсь до їхніх «чому».
Але це далеко не єдина причина. Можливо, вам захочеться виступити для того, щоб поширити своє бачення. Завжди цікаво слухати авторів з оригінальними ідеями або унікальним досвідом, але якщо ви вправно вмієте подати стару ідею — це також супер!
Можливо, ви — та людина, яка знайшла якусь проблему, про яку мало хто замислюється? Презентація може бути чудовим способом донести інформацію про неї.
А можливо, ви — експерт у своїй галузі, який багато вміє та знає, але ніхто не знає про вас? Тоді презентація також може допомогти поширити ваші знання та авторитет.
Як я вже казав, на це питання немає правильної відповіді. Цікаво, що більшість людей, які спочатку мені казали «я не хочу виступати», після двох або трьох «чому?» приходили до того, що виступати їм все ж таки цікаво, але вони не знають, про що розповідати.
Де шукати теми 🕵🏻♀️
Навколо вас постійно тьма-тьмуща дуже цікавих тем для виступів. Але, можливо, ви ще не налаштовані їх бачити. На початку варто завести звичку шукати їх свідомо, але згодом (дуже швидко) ви почнете зустрічати теми повсюди. То де їх шукати?
Найпростіше — у вашій роботі. Дуже часто ми вважаємо нашу роботу чимось буденним. Ну, що такого у тому, що я сьогодні написав скрипт, який автоматично розгортує складний сервер десь у хмарі? Будь-хто може прочитати ті самі посібники, що й я, та вже через якісь два місяці також зможе це зробити. Про це годі і розповідати, правда?
Ні, неправда! Ви можете дуже сильно спростити життя тим, хто тільки починає розбиратися у темі. Тим паче, що ймовірно, поки ви писали цей скрипт, щось пішло не так, і ось те «сухе» знання з підручників збагатилось вашим персональним досвідом. Не нехтуйте шансом ділитися базовим знанням, на нього недарма є такий попит.
Де ще ховаються теми? У здивуванні. Побачили щось таке, що надихнуло вас? Подумайте, чи можна надихнути цим й інших. Зацікавились, як щось працює? Розберіться та розкажіть іншим. Здивувались або зацікавились? Можливо, варто замислитись, чи не «пробігає» десь зараз тема для виступу.
Окремою категорією я б виніс виступи, що пішли від гніву або роздратування. Ці почуття, звичайно ж, можуть бути підґрунтям для вашої презентації, але з ними варто бути обережнішими. Потішно спостерігати, як хтось буґуртить, але, по-перше, це непрофесійно, а по-друге, завжди краще нести позитив.
Вам здалося, що знайшли щось цікаве? Розкажіть про це комусь. Якщо ви почуєте «а це цікаво!» від трьох або чотирьох людей — 100% це гарна тема. Порада від професіонала: слухайте інших, не фокусуйтесь на тому, що цікаво тільки вам, але водночас — думайте про цільову аудиторію. Якщо під час романтичного побачення, розповівши про моноїди та функтори, ви не почули «а це цікаво!», — це не значить, що тема не є цікавою (і не значить, що побачення треба закінчувати).
Допоки теми не стали липнути до вас автоматично, я раджу завести вечірній ритуал — прокручувати у памʼяті минулий день та намагатися знайти такий епізод, з якого можна було б зробити бодай якусь тему. Не аналізуйте її надто критично на цьому етапі. Головне — не лінуйтесь та запишіть її. Періодично продивляйтесь свій список тем (я це роблю раз на тиждень), дуже ймовірно, що тема, яка спочатку вам здалась буденною або нудною, у якийсь інший день обернеться несподіваною стороною.
І от, продивляючись свій список тем, ви відчули натхнення та бажання її розвинути. Що далі? А далі подивіться, чи витримає ця тема наступний чекліст.
Чекліст теми ✅
Не реклама продукту або компанії 💸
Звичайно, цей пункт не є актуальним, якщо ви маєте прорекламувати щось на спеціалізованому івенті, коли ваша аудиторія чекає від вас саме цього. У всіх інших випадках намагайтеся зробити так, щоб ваша презентація мала цінність сама собою, без прив’язки до продукту чи компанії.
Не описує унікальні обставини 🦄
Нам подобається слухати історії про унікальні обставини, які допомогли людям чи компаніям досягнути успіху, але як їх повторити знову і чи призведуть вони до того ж результату — ніхто не знає.
Лишіть цей формат для творчих вечорів.
Має основну ідею 💡
Основна ідея теми не має бути складовою. Коли ви зустрічаєте «і», «та», «а ще» у описі своєї теми — це привід замислитись, чи це дійсно одна тема. Якщо виявиться, що ви хочете розповісти про три повʼязані теми — розбийте тему на три та зробіть серію виступів.
Ми поговоримо про те, як пересвідчитися, що презентація справді має одну ідею трошки згодом.
Посильна для аудиторії 🧙♂️
Пересічна людина з аудиторії від початку зможе зрозуміти проблематику, та її знань вистачить на те, щоб супроводжувати вашу думку впродовж усієї презентації.
Тема пройшла валідацію? Час її розвивати!
Розвиваємо презентацію 📝
Спробуйте запамʼятати ці слова: виноград, апельсини, молоко, масло, картопля, яблука, яйця, сметана, морква.
А тепер заплющте очі та спробуйте пригадати всі слова. Змогли? (Та ви ж не спробували 🙂) Чесно кажучи, у мене з першого разу вийшло так собі, але якщо ви часто ходите в магазин за покупками, то ваш мозок міг вам допомогти. Цей список дуже легко запамʼятати, якщо ви проасоціюєте його з відділами у магазині:
- молочні вироби: молоко, яйця, масло, сметана;
- фрукти: виноград, апельсини, яблука;
- овочі: картопля, морква.
Наша памʼять так влаштована, що запамʼятати три списки з
Цей самий принцип може бути застосований і для презентацій.
💡 Для того, щоб ваша доповідь сприймалася простіше — структуруйте її у вигляді піраміди.
Піраміда Мінто 🔺
Барбара Мінто написала про це чудову книгу — «The Minto Pyramid Principle». То чому піраміда?
Ви починаєте з однієї ідеї. Ця ідея — це своєрідна відповідь на тему вашого виступу. Наприклад, презентацію на тему «Чому небо блакитне?» я б почав зі слайду-відповіді «Через релеївське розсіювання світла на флуктуації густини повітря». Цей підхід має назву BLUF (bottom line up front).
💡 У деяких культурах піраміду заведено розгортати навпаки, та відповідь давати наприкінці виступу. Це одна з причин, з якої ви маєте знати вашу аудиторію. Більше про це можете дізнатися з книги Ерін Меєр «Культурна карта».
Відповідь про «релеївське розсіювання» може призвести до запитань, але нам того й треба. Ваша презентація — це уявний діалог між вами та аудиторією. Кожне ваше ствердження має призводити до запитань, відповідаючи на які ви наводите факти.
На певному етапі факти і ствердження перестануть породжувати запитання. Якщо ви почнете розповідати про «релеївське розсіювання» першокласникам, кількість питань зробить вашу презентацію нудною і всі (включно з вами) забудуть про те, з чого все почалося.
Ваша аудиторія — це люди, яким потрібно
Заповнюємо піраміду 👷
Верхівка👆
Верхівка піраміди — це відповідь на питання, яке ви поставили своєю презентацією. Розкажіть історію про це питання та опишіть ситуацію, яка змусила вас замислитись над відповіддю.
💡 Не варто починати з провокаційних стверджень. Почніть із чогось загально відомого, це змусить слухачів погодитись із вами. Погодившись від початку, аудиторії буде легше сприймати ваші інші ствердження.
У вступі вам потрібно завʼязати діалог. Не обовʼязково він має бути явним, але ваша задача — зробити так, щоб у пересічної людини в аудиторії виникло питання «що було далі?», «це як?», «чому?» та ін.
Вертикальний перехід👇
Ідеї та ствердження на кожному рівні мають бути виведені з ідей, стверджень та фактів, що під ними.
Переходячи від верхнього рівня до нижчого, переконайтесь, що верхній рівень поставив питання. Тобто вертикальний перехід у піраміді можливий тоді, коли твердження викликають питання.
Наприклад: «У нашій компанії працюють джуни, мідли, та сеньйори». Якщо в аудиторії виникло питання «хто такі джуни?», ми переходимо на рівень нижче, якщо ні — для цієї аудиторії цей рівень глибини достатній.
Це дуже важливо, тож я повторюсь — ваша аудиторія — це люди, яким потрібно
Горизонтальний перехід 👉
Горизонтальний перехід між ствердженнями має бути зроблений за допомогою дедукції або індукції. Тобто, ряд стверджень має закінчитись висновком (це легко перевірити, просто додайте наприкінці своїх стверджень «тому», «відповідно», або «це значить», і повторіть фразу з верхнього рівня піраміди), або має бути повʼязаний хронологічно (квітень, травень, червень), структурно (сорочка, штани, туфлі), або відносно (джуніор, мідл, сеньйор).
На цьому я закінчую з теорією. У наступній частині розповім, як застосовувати її практично.
Замість післямови 💙💛
Україна потребує допомоги кожного з нас. Будь ласка, якщо вам сподобалась ця стаття — задонатьте трошки грошей на армію ЗСУ. Хочу порекомендувати своїх друзів-волонтерів — «Жовтий скотч», ви можете бути на 100% певні, що гроші підуть на нашу перемогу. Дякую заздалегідь усім, хто долучився.
Слава Україні!
Наталья Мороз
Marian Zagoruiko
Vitaliy Rudnytskiy
3 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів