×

Новини банків та небанківських фінансових установ

Всім привіт! У даному топіку та в коментарях до нього, ми будемо публікувати важливі новини щодо банків та небанківських фінансових установ в Україні та за кордоном — для IT підприємців.

Так, у першу чергу ділимося наступною новиною — 26.10.2023 року підписаний законопроект № 8069. Він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Даним законопроектом пропонується надати Мінфіну право за пропозицією НБУ брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку з підстав, які настали під час здійсненої РФ агресії проти України.

Націоналізація системно важливого банку відбуватиметься через процедуру віднесення банку до категорії неплатоспроможних, однак не потребуватиме докапіталізації з боку держави — продаж банку за 1 грн буде проводитись незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку на день прийняття НБУ відповідного рішення.

Фонд не здійснюватиме зміну розміру статутного капіталу неплатоспроможного системно важливого банку, деномінацію акцій такого банку, у тому числі не буде проводити обміну грошових зобов’язань банку на акції додаткової емісії.

Зауважимо, що зараз за переліком, затвердженим НБУ в Україні існує 14 системно важливих банків:

  • АТ «А-БАНК»;
  • АТ «АЛЬФА-БАНК»;
  • АТ «КРЕДОБАНК»;
  • АТ «ОТП БАНК»;
  • АТ «Ощадбанк»;
  • АБ «Південний»;
  • АТ КБ «ПриватБанк»;
  • АТ «ПУМБ»;
  • АТ «Райффайзен Банк»;
  • АТ «ТАСКОМБАНК»;
  • АБ «УКРГАЗБАНК»;
  • АТ «Укрексімбанк»;
  • АТ «УКРСИББАНК»;
  • АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

але зараз під прицілом один — «Альфа-Банк», який минулого тижня потрапив під санкції.

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному4
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Затверджено Концепцію відкритого банкінгу в Україні — bank.gov.ua/...​itogo-bankingu-v-ukrayini

Ухвалено рішення про виведення з ринку АТ «СЕНС БАНК» — bank.gov.ua/...​ni-schodo-uchasti-derjavi

Затверджено Стратегію пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу і повернення до інфляційного таргетування — bank.gov.ua/...​lyatsiynogo-targetuvannya.

Всім привіт!
Є прецедент, що REVOLUT відмовляє у відправленні коштів на Monobank.
Відповідь —
I’ve checked it and I see what’s going on here. Sadly, this beneficiary is no longer supported and you won’t be able to transfer money to this bank account.

It happens due to internal security reasons and we won’t be able to share full logic behind it.

Чи є ще у когось проблеми з таким відправленням?
Якщо так, напишіть, будь ласка.

30.06.23 НБУ опублікував на офіційному сайті НБУ Постанову № 90 — bank.gov.ua/...​on/Resolution_30062023_90, згідно якої посилюються вимоги до надавачів платіжних послуг/комерційних агентів, які здійснюють свою діяльність з приймання готівки через платіжні пристрої.
А саме,
Квитанції, що формуються надавачем платіжних послуг/комерційним
агентом із використанням платіжних пристроїв за результатами операцій із
внесення готівки для зарахування її суми на рахунки, повинні містити такі
реквізити:
1) найменування платіжної системи, якщо операція здійснювалася з її
використанням;
2) найменування надавача платіжних послуг/комерційного агента або
реквізити, за допомогою яких є можливість ідентифікувати надавача платіжних
послуг/комерційного агента;
3) номер платіжного пристрою;
4) дату та час здійснення операції;
5) суму та валюту операції;
6) найменування платника;
7) призначення платежу/зміст операції;
8) номер мобільного телефону платника в разі ініціювання операції через
ПТКС (на який надавач платіжних послуг/комерційний агент надсилає платнику
присвоєний одноразовий пароль або повідомляє цей пароль платнику за
допомогою телефонного дзвінка для підтвердження операції з внесення готівки
на екрані ПТКС);
9) код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній
системі;
10) найменування отримувача;
11) номер рахунку/унікальний (повний) номер платіжного
інструменту/номер електронного гаманця отримувача;
12) найменування надавача платіжних послуг отримувача;
13) код отримувача;
14) суму комісійної винагороди.
Надавач платіжних послуг/комерційний агент зобов’язаний забезпечити під
час здійснення операції з внесення готівки для ініціювання платником переказу
готівки з використанням ПТКС незалежно від суми, на яку здійснюється переказ
готівки:
введення платником на екрані ПТКС номера мобільного телефону платника;
виконання процедури перевірки належності платнику зазначеного ним для
підтвердження операції з внесення готівки номера мобільного телефону одним з
таких способів: шляхом надсилання надавачем платіжних послуг/комерційним
агентом присвоєного одноразового пароля на введений платником на екрані
ПТКС номер мобільного телефону або передавання цього пароля платнику за
допомогою телефонного дзвінка на зазначений номер та введення платником на
екрані ПТКС отриманого одноразового пароля.

Пом’якшені вимоги до здійснення платіжних операцій з готівкою через ПТКС — bank.gov.ua/...​push-link&utm_source=push

Цікаві оновлення Приватбанку — з 01.06.2023 року вносяться зміни в Умови та Правила надання банківських послуг, а саме в частині «Розірвання Договору та закриття рахунків».
Що саме змінюється?
Додано згоду клієнта перерахувати залишок власних коштів на погашення кредитної заборгованості, якщо така є.
Ці зміни стосуються лише клієнтів, яким банк відмовив у підтриманні ділових відносин через недотримання чинного законодавства в частині незаконного використання та отримання коштів.

Вам не потрібно додатково нічого робити, всі зміни внесені автоматично.
Зміни будуть відображені в пункті 1.1.8 Умов та Правил надання банківських послуг «Розірвання Договору та закриття рахунків».

Пару годин тому НБУ повідомив, що даний збір інформації не буде стосуватись фізичних осіб, а тільки суб’єктів господарювання — ​​ web.facebook.com/...​sid=rdr_0jKALjo9nnTl1gf8l

Як даний лист НБУ від 01.06.2023 р. вплине на стан онлайн-розрахунків, наразі стверджувати рано, як і про те — саме для чого НБУ просить від банків відповідну інформацію — виключно для цілей фінмоніторингу чи для подальшого надання її іншим органам влади, наприклад податківцям.
Будемо стежити за розвитком подій по даному питанню.

Розмова про даний Лист НБУ в ефірі TSN в рамках телемарафону з членом Ради Національного банку України Василем Фурманом. Що змінюється у питання контролю обігу коштів?
tsn.ua/...​-chi-ni-vasil-furman.html
З 3 хвилини — важливі роз’яснення.

З цього понеділка, 5 червня, НБУ наказав українським банкам звітувати про всі карткові платежі населення незалежно від їхньої суми. Тепер щопонеділка до 16:00 кожен банк має подавати свій відповідний звіт НБУ.

Про це йдеться у внутрішньому листі Нацбанку № 25-0005/38228

Згідно з цим документом, фінансисти передаватимуть НБУ дані щодо трьох видів карткових операцій:

— P2P-перекази (коли фізособи перекидають гроші один одному);
— Поповнення/зняття готівки з карткових рахунків у касах або банкоматах;
— Оплати в Інтернеті.
За інтернет-проплатами НБУ запросив детальну інформацію з номерами карткових рахунків, з яких відбуватимуться платежі, а також із даними про одержувачів — ЄДРПОУ інтернет-майданчика/магазину, кількістю проплат, усіх сум. Причому в розрізі всіх карток — як карток, випущених українськими банками, так і карток іноземних банків. Українські банки, які обслуговують інтернет-торговців, мають інформацію про всіх.

У той же час НБУ не запитав відомостей про карткові оплати людей у магазинах.

За трьома вищевказаними картковими операціями банки передаватимуть НБУ дані про всі платежі. Не тільки щодо великих (від 400 тис. грн), за якими інформація і так автоматично йде до Держфінмоніторингу, як вимагає чинне законодавство. А про всіх без винятку — на будь-яку суму.

В документе нет ничего о понедельнике и 4 часах дня, откуда это? В целом как будто ссылка на документ и ваш комментарий не очевидно что про одно и то же, я не юрист/бухгалтер, может это конечно неумение переводить юридический

В документе нет ничего о понедельнике и 4 часах дня, откуда это?

minfin.com.ua/ua/2023/06/04/106998243, по даному посиланню і даний скрін Листа НБУ відразу відображається.

Спасибі, в тому то і справа що я читав лист і не бачу там те що було написано в вашому коментарі. Ви читали листа, чи тільки розшарили пост з minfin.com.ua, питаю не заради холівару, тільки тому що знаю що дана тема є вашою фаховою і тому коли бачу ваші коментарі сприймаю їх як слова людини що знається на справі, а не копіпаст без перевірки джерела, чи може на ваш погляд minfin.com.ua достатньо авторитетний ресурс що його пости можно сприймати на віру без перевірки джерела?

я читав лист і не бачу там те що було написано в вашому коментарі

У першому повідомленні підтягнувся не вірний Лист НБУ, ми вже виправили. У другому повідомленні — на скріні вже правильний Лист.

коли бачу ваші коментарі сприймаю їх як слова людини що знається на справі

Дякую.

на ваш погляд minfin.com.ua достатньо авторитетний ресурс

Доречі, вважаю даний ресурс авторітетним.

Також, той факт, що НБУ вже сьогодні дали УТОЧНЕННЯ по даному Листу, це дуже добре. (Вважаю, що такий резонанс у суспільстві міг зіграти відповідну позитивну роль).

Будемо стежити за розвитком подій по даному питанню.

Розмова про даний Лист НБУ в ефірі TSN в рамках телемарафону з членом Ради Національного банку України Василем Фурманом. Що змінюється у питання контролю обігу коштів?
tsn.ua/...​-chi-ni-vasil-furman.html
Інформація «з перших рук» — як кажуть. :)

Мінфін давно сказився до бульварного листка, не користуйтесь ним як перевіреним джерелом.

Можливо.
У будь якому разі, вищезазначене інтерв’ю з Василем Фурманом підтверджує, що цей Лист НБУ — не фейк. Даний Лист НЕ спростували, а саме уточнили — щодо нюансів по передачі інформації.
І добре, що він набув такого разголосу.

Фейком є тлумачення листа, бо в листі немає нічого нового.

НБУ давно збирає статистику по оборотах карткових операцій і регулярно звітує про успіхи переходу на кешлес. Цим листом він встановлює більш часту передачу даних, а також (можливо) більш деталізований варіант звіту.

ЗМІ з перебрехали абсолютно все:
— що це щось нове ніби раніше НБУ не збирав дані по карткових операціях bank.gov.ua/...​zrosla-bilshe-nij-utrichi
— що це буде порушення банківської тайні та більш того що дані будуть передаватись податковій яка потім буде донараховувати податки (Мінфін саме про це не писав, але інші писали чи принаймі натякали)

Я можу припустити що редактор новинної стрічки ТСН не знає хто такий банк-еквайр. Але Мінфін, ДТКТ, Бухгалтер це знають і поширили новину просто заради хайпу.
Ну або в Мінфіні та інших ЗМІ працюють люди які дупля не відбивають в фінансовій темі і це ЗМІ не може вважатись тематичним.

Ні, не згодна, акцент був на P2P перекази.

Я можу припустити що редактор новинної стрічки ТСН не знає хто такий банк-еквайр.

А розкажіть мені, будь ласка, хто такий — банк-еквайр)
Я так розумію, що Ви плутаєте 2 поняття: платіжні сервіси для підприємців (інтернет-еквайрінги) та банки-еквайери.

Ні, не згодна, акцент був на P2P перекази.

А раніше НБУ не отримував інформацію про це? Сумніваюсь. Але навіть якщо припустимо що не отримував то що такого незвичайного та сенсаційного в тому щоб тепер мати інформацію про те що наприклад EasyPay чи NovaPay виконав таких операцій на 1234567 гривень?

Я так розумію, що Ви плутаєте 2 поняття: платіжні сервіси для підприємців (інтернет-еквайрінги) та банки-еквайери.

Платіжні сервіси це як раз ті клієнти банків-еквайрів по яким буде надаватись щотижневий звіт. Банки еквайри як і еквайріпнг-сервіси займаються обробкою платежів зроблених за допомогою платіжних карт.

Мінфін же разом зі всіма іншими ЗМІ (які на відміну від Мінфіну часто не мають знань про роботу банків) подав інформацію так ніби звітувати про клієнтів будуть банки-емітенти надаючи інформацію по кожному своєму клієнту що відкрив рахунок і банківську карту до нього.

Платіжні сервіси це як раз ті клієнти банків-еквайрів по яким буде надаватись щотижневий звіт.

Вони не клієнти, а партнери.

Мінфін же разом зі всіма іншими ЗМІ (які на відміну від Мінфіну часто не мають знань про роботу банків) подав інформацію так ніби звітувати про клієнтів будуть банки-емітенти надаючи інформацію по кожному своєму клієнту що відкрив рахунок і банківську карту до нього.

Це Ваша особиста інтерпретація.
Тригером для всіх була фраза про передачіу інформації щодо (цитую) — «здійснення переказів з рахунку на рахунок з використанням реквізитів ЕПЗ (сервіс P2P — переказів)»

ЗМІ з перебрехали абсолютно все:
— що це щось нове ніби раніше НБУ не збирав дані по карткових операціях

Так збирали, але не в такому форматі.
Зверніть увагу на 2 абзац даного листа, у якому вигляді буде передаватись інформація — у розрізі найменування клієнтів.
Ви розумієте що це означає?
Звісно я рада, що ви так оптимістично дивитись на дану ситуацію. Але я не поділяю Ваш погляд у даному випадку.

Зверніть увагу на 2 абзац даного листа, у якому вигляді буде передаватись інформація — у розрізі найменування клієнтів.
Ви розумієте що це означає?

Звісно розумію. Клієнтами банків-еквайрів є Сільпо, EasyPay, Алло, WOG, АНЦ і так далі.

Клієнтами банків-еквайрів є Сільпо, EasyPay, Алло, WOG, АНЦ і так далі.

Так, але це не всі клієнти евайрів. Для повноти картини:
РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2015/751
від 29 квітня 2015 року
про міжбанківські комісії за платіжні операції з використанням платіжних карток — zakon.rada.gov.ua/...​984_016-15/ed20150429#n60
Стаття 2 —
«еквайр» означає надавача платіжних послуг, який укладає з отримувачем платежу договір на приймання та опрацювання операцій з використанням платіжних карток, результатом яких є переказ коштів отримувачу платежу;
«отримувач платежу» означає ФІЗИЧНУ чи ЮРИДИЧНУ особу, що визначена цільовим отримувачем коштів, які є предметом платіжної операції;

ЗАКОН УКРАЇНИ Про платіжні послуги —
zakon.rada.gov.ua/...​ws/show/1591-20/ed2021063
11) еквайрингова установа (далі — еквайр) — надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги;
10) еквайринг платіжних інструментів (далі — еквайринг) — платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів ОТРИМУВАЧУ та/або видача коштів у готівковій формі;
52) ОТРИМУВАЧ — ОСОБА, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі;
0#n18
Наприклад — i.wayforpay.com/uk

На початку травня в листі до Конгресу США міністерка фінансів Штатів Джанет Єллен відзначила, що 1 червня уряд країни може оголосити дефолт за боргом, якщо Конгрес не зможе підвищити верхній борговий ліміт у $31,4 трлн. Forbes проаналізував публікації Wall Street Journal, DW, Business Insider, New York Times, а також дані економічних радників Білого дому та наводить відповіді на найпоширеніші питання, повʼязані з боргом та можливим дефолтом США. Подробиці — forbes.ua/...​vitovi-zmi-11052023-13605.
Пропоную спільноті для обговорення. Цікаві ваші думки на цю тему.

При дефолте курс доллара резко подскочит в небо (т.к. самый крупный должник отказывается выплачивать счета = доступных долларов становится меньше = те кто сам должник в долларе должны будут искать этот самый доллар для выплаты), а потом будет бешенная волатильность с падением вниз.

Но я сомневаюсь что это произойдет. В статье не указана причина, а она заключается в чисто политическом противостоянии и почти не имеет ничего общего с экономикой

Каждый год одно и то же.

Минулого разу такі припущення були у 1979 році

Хм, дякую, вікі я не переглядала.

В статті вказано, що порог фінансування буде піднято, питання лише на яких умовах.
Республіканці хочуть скоротити витрати.

В Україні арештують понад мільйон банківських рахунків.

Раніше, Постанова № 198-р — www.kmu.gov.ua/...​ovah-voyennogo-stanu-198 на час дії воєнного стану забороняла арешти банківських рахунків українців, якщо вони були винні фінустанові менше ніж 100 тисяч грн.

Наразі, внесені зміни в закон № 3048-IX — zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text, які дозволяють клієнтам-боржникам (фізособам) користуватися коштами з арештованого рахунку, але у розмірі не більше двох мінімальних зарплат (13 400 грн) у місяць.
Для юр.осіб цей ліміт складає п’ять мінзарплат (33 500 грн), які можна витратити тільки для виплати заробітної плати співробітникам, сплати податків та зборів.
Для розблокування зазначених лімітів необхідно звернутись до виконавця, який потім надсилає фінустанові постанову на зняття арешту.
На повернення арештів рахунків боржників відреагував співзасновник monobank Олег Гороховський. Він зазначив, що це торкнеться приблизно 436 тисяч клієнтів Монобанку.

«Дуже шкода, але ми нічого не можемо із цим зробити. Усі банки його виконуватимуть», — написав Гороховський у своєму ТК.

UPD: Блокування рахунків проводиться БЕЗ попереднього повідомлення, по різноманітним боргам, тому раджу перевірити всі свої розрахунки та попереджати виникнення боргів.
Для детального вивчення даного питання, раніше писали про новини, які були передумовою цього процесу, читати ось тут — dou.ua/...​rums/topic/41526/#2600841.

🚫 У WayForPay призупинено прийом платежів у зв’язку із затриманням продовження ліцензії НБУ.

Банки-партнери призупинили роботу з сервісом. Більше ніж 35 000 онлайн бізнесів залишились без змоги приймати платежі через цей сервіс.
Нагадаємо, що з липня 2020 згідно закону про спліт до НБУ перейшли функції регулювання небанківського фінсектору. — m.facebook.com/...​sid=rdr_0DWtyRqaCaFTNOfUn

21 учасник ринку фінансових платіжних послуг вже отримав ліцензії, а процес «переліцензування» триває — bank.gov.ua/...​erelitsenzuvannya-trivaye

Національний банк України скасував реєстрацію міжнародної платіжної системи LEO — psleo.net/en/site/about та виключив інформацію про цю платіжну систему з Реєстру платіжної інфраструктури. Таке рішення ухвалене 20 березня 2023 року у зв’язку із застосуванням персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ «ФК ЛЕО», що є оператором цієї платіжної системи. Відповідно міжнародна платіжна система LEO повинна припинити надання послуг та завершити взаєморозрахунки за здійсненими в системі переказами згідно з правилами платіжної системи та відповідними договорами. Платіжна система LEO була зареєстрована Національним банком у січні 2017 року як внутрішньодержавна, у квітні 2019 року вона набула статусу міжнародної платіжної системи. Через скасування реєстрації міжнародної платіжної системи LEO Національний банк також скасував реєстрацію 21 її учасника, серед яких один банк-резидент (АТ «СКАЙ БАНК»), дві небанківські установи-нерезиденти [ТОВ «ФЕНІГЕ» (Польща) та ДЗІНГ ФАЙНЕНС ЛТД (Великобританія)] та 18 небанківських фінансових установ (ТОВ «ФК «СИСТЕМА», ТОВ «БІЗНЕС РІТЕЙЛ ГРУП», ТОВ «ФК «АБЕКОР», ТОВ «ФК МАГНАТ», ТОВ «ФК «ОКТАВА ФІНАНС», ТОВ «ФК «ФЕНІКС», ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ», ТОВ «СВІФТ ГАРАНТ», ТОВ «ПЕЙСЕЛЛ», ТОВ «ФК «АРТУА», ТОВ «ФІНТЕКО», ТОВ «ФК «ЕВО», ТОВ «ФК «№ 1», ТОВ «ФК «САН-РАЙЗ ФІНАНС», ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», ТОВ «ФК МБК», ТОВ «ФК «БІ.МАНІ»).

АТ «ПУМБ» — Ахметов. Очевидно, влада буде тиснути на Ахметова загрозою націоналізації його банку, щоб він не заходив на інфо-ринок України через виведені ним в Польщу медіа-активи.
АТ «ТАСКОМБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» — Тигипко. Теж цікаво. Можлива ситуація, що бородата бабушка таки полишить Приватбанк в спокої і забажає забрати, наприклад, універсал банк із його «Монобанком». Там і так всі свої — майже всі, хто розкрадав гроші Приватбанка, опинились в співзасновниках проекту Монобанк.

Підписатись на коментарі