Книжкове guilty pleasure: яка ваша остання прочитана книга?

Привіт! Розкажіть, що читаєте або прочитали останнім часом? Це не обов’язково має бути професійна література.

Яка ваша остання прочитана книга? Чому ви серед сотень інших обрали саме її? Які ваші улюблені: паперові, електронні, чи може аудіокнижки? Яка ваша улюблена поза та час для читання? Чи відмовилися від російськомовних книжок? Зізнавайтеся!

P.S Цей простір вільний від засудження та насмішок, бо як кажуть, на колір і смак товариш не всяк. І якщо ваша guilty pleasure після складного дня почитати Пауло Коельйо, йой, най буде. Головне, аби вам подобалося. ❤️‍🔥

Мої книжки за жовтень. А які ваші?📚🤓

Скільки книжок ви прочитали за останній місяць?

42%
10%
2%
1%
15%
11%
15%
2%
👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Перестал читать. Раньше любил антиутопии, теперь в ней живу.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Empire of Liberty. Gordon Wood

Шикарна книженція — історія ранніх сша

з недавнього, все імхо звісно

попнаука, дуже добрі, перша вимагає доброї загальної підготовки в природничих науках:
What’s Gotten into You: The Story of Your Body’s Atoms, from the Big Bang Through Last Night’s Dinner by Dan Levitt
Origins: How Earth’s History Shaped Human History + Being Human: How our biology shaped world history by Lewis Dartnell

нелегко завдяки обєму, Сапольскі майстер розповідати про подібні речі (є переклад російською, кому англійська важка буде)
Behave: The Biology of Humans at Our Best and Worst by Robert Sapolsky

кругозір-ерудиція (у автора ще є):
The Skeptics’ Guide to the Future: What Yesterday’s Science and Science Fiction Tell Us About the World of Tomorrow by Dr. Steven Novella

арт і його історія (італійський ренесанс у флоренції, автор також має офігєнний атлас картин-фресок тусканіі в паперовому варіанті)
The Bookseller of Florence: The Story of the Manuscripts That Illuminated the Renaissance
Brunelleschi’s Dome: How a Renaissance Genius Reinvented Architecture

історія-сьогоденність-кругозір
Ancient Greek Civilization by Jeremy McInerney
The Battle for God: A History of Fundamentalism by Karen Armstrong
Outrage Machine: How Tech Amplifies Discontent, Disrupts Democracy—and What We Can Do About It by Tobias Rose-Stockwell

Книгомани, відгукніться, будь ласка, чи є сенс купувати книги Богдана Коломійчука «Готель Велика Прусія» та «Експрес до Галіції»? І на шо вони схожі. Бо буде прикро схибити.

Дмитре, вітаю! На жаль, не читала. Але можу порадити почитати в цій групі www.facebook.com/groups/423796004645511 Там гарантовано будуть відгуки про обидві книги. Можна через пошук по групі знайти. Бажаю успіхів!) І цікавого читання)

Г’ю Гоуї (англ. Hugh Howey, Hugh C. Howey) — американський письменник. Насамперед відомий як автор науково-фантастичної книжкової серії «Бункер».

капець, ніяк не звикну до гемінгвея, гендрікса і гоуї.

мені сподобалося, хоча загалом немало wtf-моментів. Вже після прослуховування я побачив, що є такий серіал. Кажуть кіно достатньо близько до книги.
До «Кантика за Лейбовіцем» далеко, проте сюжет досить нечастий і екшо́ну вистачає.

Дякую, що поділилися) Затишного читання!

Ну як ви, книголюби? Хто що читає? Розказуйте)))

Давайте також ділиться книжками які розчарували, було б корисно

«Андрофаги» (ВСЛ, 2022) я очікувала щось геть інакше, а отримала кров‘янку(((

Team Topologies. зараз читаю The Phoenix Project. наступною буде Drive. з художньої літератури остання книжка була «Впусти меня» (Låt den rätte komma in) — то взагалі треш угар и содомія в порівнянні з фільмом. Одна з найулюбленіших — Кріптономікон. Періодично почитую щось з історії України, можу порекомендувати «Україна брама Європи»

Дякую! Нещодавно придбала «Збагнути Росію» Палія. Поки в черзі.

Дякую за рекомендацію, почитала відгуки про книгу і також замовила :)

апдейтну
Фредерік Бакман ’Чоловік на ім’я Уве’ - можливо, краще з прочитаного з художньої літератури за останні кілька років, і точно найкраще за 2022. Дуже класно написана історія, де переплітається багато всього від комедії до особистих трагедій, хто особливо сентиментальний може і сльозу пустити на певних моментах, але тут це буде цілком оправдано.
’Татарська пустеля’ Діно Буцатті — щойно перечитав ще раз, тепер вже в паперовому вигляді — це, звісно, одна з найтоповіших книжок в світі, а для тих, хто цікавиться екзистенційними питаннями долі, призначення, втрачених можливостей, життєвого шляху та смерті і т.п. — це однозначний негайний must read. Може стати краще, може гірше, але без відгуку не залишить точно. Я до сих пір вдячний за рекомендацію від незнайомої людини з твіттеру, прочитав її вперше в ненайкращий період життя, коли події теж нагрузили мене екзистенційними роздумами, і вона мене тоді вразила надзвичайно.
Роман сам по собі невеликий, там відносно мало дійових осіб, не так багато подій і мінімум локацій, але цього достатньо для автора, щоб за допомогою дуже вдалих тонких метафор на прикладі життя буквально кількох людей дуже класно розглянути ці питання, при цьому однак не даючи однозначної відповіді, чи це було правильно, чи варто було чинити інакше, і чи набагато кращим би в такому випадку був фінал — це вже вирішує читач. Геніальний твір.

Дякую за ваш коментар. У мене є дві книги автора — «Бріт-Марі була тут» та «Тривожні люди». Поки жодної не прочитала. Зараз читаю книгу «Скарга — це подарунок. Як зберегти лояльність клієнтів». Вирішила розбавити художку чимось іншим))

В минулому місяці закінчив читати пару книг:

«iWoz» Стіва Возняка, співзасновника компанії Apple (багато хто не знає, хто це такий).
Книга пропитана любов’ю до інженерії та дає пояснення і уточнення тому, що і як відбувалося тоді, коли комп’ютери були в перехідному періоді між спеціалізовано-професійним обладнанням та девайсом для кожного, і період цей стартував у тому числі завдяки Apple та самому Возняку.

«Autonomy» Ларрі Бернса та Кристофера Шульгана.
Книга від одного з босів General Motors про історію виникнення та ходу по миру такого явища, як безпілотний транспорт.
Поворотним моментом в історії безпілотних авто були змагання «DARPA Grand Challenge» та «DARPA Urban Challenge», про які я ще тоді, в дитинстві, коли вони проходили, дивився передачі на Viasat Explorer, якщо я не помиляюся.
Зараз про створення Self-driving car є курси на Coursera, Udacity, Udemy. У вільному доступі є датасети для навчання машин орієнтації у просторі.
Один з авторів цих курсів — Sebastian Thrun, голова команди переможців в DARPA Grand Challenge, про нього та його команду в книзі написано багато цікавого.
Взагалі це надихаюча книга про дивовижних інноваторів та їх роботу над втіленням фантастики в життя.

Зараз читаю «Стів Джобс» Волтера Айзексона, вже більшу частину прочитав.
Те, що показано в художніх фільмах про Джобса, дуже відрізняється від того, що розповідається в книгах «iWoz» та «Стів Джобс» про нього.

А так, що купуєш букрідер, деякий час з нього читаєш в хвилини затишшя або в спокійних місцях, а потім, після активної їбaшки, дістаєш його з кишені і бачиш, що екран poзйoбaний вщент. Або після прильоту ракети він опиняється десь під завалами. Потім купуєш новий.
В мене з 25 лютого вже третій букрідер.
За покетбуком не жалкував, те ще одоробло, а кіндл, що пав смертю хоробрих, буду пам’ятати завжди, в мене одинадцяте покоління зараз.

Ото жага до читання. А слухати не варіант в «одне вухо», чи незвично аудіокниги споживати?

Слух потрібен, бо прильоти, бойові тривоги, накази..

Михайло, бережіть себе! Дякую, що поділилися. Я зараз читаю Ілларіона Павлюка «Танець недоумка», перед цим читала «Керрі» Кінга (моя перша книга Кінга), ще перед тим «Яблука Єви» Коціри. Планую цього місяця прочитати «Американський снайпер» Кріса Кайла і Кінга.

а хто може поділитися ресурсом з найбільшою бібліотекою для купівлі електронних книг українською чи англійською (крім bookclub.ua чи якабу)?

Я ще купляв електронні книги на
nashformat.ua (тут правда є обмеження на кількість скачувань придбаної книжки)
на
starylev.com.ua
і на
abuk.com.ua (тут крім аудіокниг є і електронні книги в додатку, але можливо, ще не дуже зручно їх читати).

Хороше питання. Про загальну всеохопну базу сказати не можу, бо люблю паперові книги, але я би радше йшла на сайт того видавництва звідки книга, а також раджу зазирнути на сайт «Лібраріуса».

Зазвичай читаю кілька книг одночасно — художку, нонфікшн та ще щось.
Недавно закінчив «Біллі Саммерс» Стівена Кінга — нетипово для маестро, бо без містики, але захоплююче, прочитав дуже швидко.
Мені подобаються книги про інші країни та їх жителів. Зараз читаю «Усе, що ви знаєте про Ірландію, — правда, але...» Максима Беспалова, що вийшла у видавництві «Віхола». Цікаво про сьогодення та історію ірландців — читаєш про конфлікт у Північній Ірландії, про відродження ірландської мови — і одразу в голові паралелі про нас і агресивного сусіда на сході. У книзі багато власного досвіду подорожей автора по країні, це справжня гонзо-література :) Взагалі варто приглядатися до книг, що виходять у «Віхолі», добре що частина команди «Нашого формату» попрощалась із хамовитим душнілою власником і створила власне видавництво.
Маю збірку «Триста поезій» Ліни Костенко, люблю читати вранці за кавою, коли немає термінових справ і нікуди не поспішаєш. По кілька сторінок за один раз, повільно, смакуючи кожне слово.
Люблю альбоми про мистецтво видавництва «TASCHEN», зараз почав знайомитись із Модільяні.
Інколи читаю мальописи, якраз закінчив перший том «Ходячих мерців».

Андрію, привіт! Дуже дякую за таку розгорнуту відповідь. Я теж ризикнула в цьому місяці почати читати Кінга і одразу замовила три книги «Воно», «Керрі» і «Мертву зону». Будь ласка, нічого не кажіть і не спойлеріть)))) Мене до цього підштовхнув канал «Палає», де авторки обговорювали 10 найкращих творів Кінга (на їхню думку). Побачимо, чи сподобається мені) «Віхолу» читаю і моніторю регулярно. Із останнього у них прочитала «Матера вам не наймичка» та «Сміх у кінці тунелю». Хочу придбати «Танці з кістками» та «Пташину історію». Теж маю цю збірку Ліни Костенко. Взагалі ця серія від Абабагаламаги виглядає дуже стильно і вдало. Альбомів із мистецтва не маю, але якщо фантазувати, то хотіла би книгу із роботами Марії Приймаченко та ELLIOTT ERWITT: DOGS із фотографіями собак, бо я затята собачниця.

Дякую, що поділилися)

+ «Толлак Інґеборґи» Туре Ренберґ, «Кактус» Сара Гейвуд. В процесі «Моя темна Ванесса» Кейт Рассел.

А хто що може порекомендувати з української контркультури?

Дністровий «Пацики» звісно ж, кращого, мабуть, нема.

Здається, я її колись брала, щоб почитати, але не пам‘ятаю, чи прочитала. В загальних рисах знаю про що книга, свіжа обкладинка, до речі, досить стильна.

Про життя на самому-самому початку 90-х, більш контркультурний період в історії навряд чи був, і навряд чи ще буде. Але основна перевага її в тому, що вона написана з власного досвіду, з власного кола спілкування, деякі факти прямо-таки автобіографічні (вітчим з двома відсидками на зоні і т.п.). Бо коли про якісь контркультурні речі, умовно пробуючи описати гопніків, пише автор з інтелігентської родини і такого ж соціального кола спілкування, то часто це виглядає перебільшено, недолуго, смішно, фальшиво і т.п., бо він поняття не має про деякі речі, які описує. А тут це все написано правдиво, бо автор сам був ’пацаном’, трусив ’лохів’, ходив район на район, чи їздив в село різати мак і допомагав ширяти своїх друзів і т.д., в його розповіді немає фальші чи чогось додуманого, все точно як і було в таких випадках, тож і читати цікаво.

Крута рецензія, дякую!))))

Прочитав нещодавно книгу Номад жанр кіберпанк рекомендую.

Борисе, дякую що поділилися. Що плануєте далі читати?

«Как выжить в тюрьме» Симонова

Ой леле! Радикально. А чому її обрали? І що цікавого дізналися?

«Республіка» Платона. Річ, що й досі не втрачає актуальності. Місцями застаріла, місцями — прогресивна, якщо вийти на вулицю і подивитись навколо, місцями по-своєму смішна якщо аналізувати написане з кількатисячолітнім плином часу до сьогодення.

З більш розважального — «Expanse», що пишуть пара авторів під псевдонімом James S.A. Corey. Гарна наукова фантастика, по якій ще й серіал зняли. Яскравий синтез соціальних проблем сьогодення, детективу, інтриг та пригод. Така собі «Гра престолів», але з значно меншою кількістю контенту 18+.

Алексе, привіт! Дякую, що поділилися. Гарантую, що цей коментар оцінять поціновувачі жанру) І респектую за класику. Можливо, когось із сучасних українських мислителів читали, чи плануєте почитати? Я маю слабкість і дуже люблю Володимира Єрмоленка.

Ні, не читав. Та й наврядчи я зможу ось так взяти і прочитати/зрозуміти/критикувати наприклад Гегеля. Тому почав із чогось більш-менш зрозумілого) Та й зациклюватись у такій сфері на принадлежність мислителя до якоїсь держави чи нації не маю бажання, думки та ідеї ж не стримують себе такими «кордонами»)

Я не натякала, щоб ви обирали лише українських. Просто порадила дотепного та розумного інтелектуала, професора Могилянки. Але якщо немає бажання, то силувати себе не варто.

Я теж читав «Державу» Платона. На мою думку, з точки зору історії філософії досить цікаво :) Але дуже далеко від сучасних уявлень про державу. Я маю на увазі демократію. Хороша книга для начитаного, досвідченого читача, який не буде, надихнувшись, нести ідеї Сократа в сучасний світ :)

Дмитре, до речі, мені здається, що вас може зацікавити. Ось щойно знову з’явилася у продажі duh-i-litera.com/...​bookstore/plynni-ideologi

Останнє, що прочитав — «Таємна Історія» Донни Тартт. Не дуже рекомендую, бо сильно затягнуто, але перша половина дуже цікава — такий собі психологічний детектив-трилер. А зараз читаю «In defense of Ska» — буде цікаво хіба тим, хто любить таку музику або хоче більше дізнатися про жанр.

Прорекламую свою улюблену книжкову барахолку, де я здибала велику кількість класних книжок, недоступних у магазинах www.facebook.com/groups/502568983168314 Бажаю і вам знайти тут щось для себе 😊

Прочитав: Смерть і життя великих американських міст. Джейн Джейкобс
Це книга по урбанізму, можна сказати одна з найвпливовіших, досить цікава, деякі розділи були дуже хороші.
Але найбільша проблема для мене це було те що це паперова книга, я їх терпіти не можу, дуже не зручно читати.

Вікторе, дякую, що поділилися. До речі, якщо вам цікава тема урбаністики, то можу порадити книгу «Акупунктура міста» Жайме Лернер. Тираж закінчився, але на олх чи книжковій барахолці можна знайти. Також вас може зацікавити «Balcony Chic» Олександра Бурлака (видавництво Основи, 2019) про київські балкони 😊

Порекомендую і я декілька книжок з тих, що не так давно прочитав або читаю зараз.

1. Томас Пінчон: «Виголошення лоту 49». Сповнений параної постмодерністський роман.

2. Сергій Жадан: «Інтернат». Перечитую вже вдруге. Роман про Донбас 2015.

3. Максим Беспалов: «Східний вал». Що було б, якби після закінчення Другої світової війни Україна опинилася розділеною між Заходом та Сходом на успішну капіталістичну державу та радянську республіку.

4. Джеффрі Госкінґ: «Росія і росіяни». Книга, в якій ви прочитаєте, що Росія завжди була агресивною державою, яка нападала на своїх сусідів, як-от Польщу, Татарстан, Чечню і Фінляндію, а диктатор Путін міг бути справжнім організатором вибухів житлових будинків у Москві та Волгодонську 1999 року з метою звинуватити чеченців.

5. Ярослава Литвин: «Рік розпусти Клауса Отто Баха». Пригоди німця в Україні у пошуках свого кохання.

Ще хочу згадати пару дитячих книжок з тих, що я читав своєму сину, які запам’яталися мені найбільше.

1. Лариса Денисенко: «Майя та її мами». Книга про те, що всі сім’ї різні, і кожен має право бути собою.

2. Maki Saito: «Animals brag about their bottoms». Яким би не було твоє тіло, ти в будь-якому разі можеш ним пишатися.

Дмитре, ваш список це просто ласий шматочок! «Animals brag about their bottoms» дуже класна, шкода, що українською немає. «Майя і її мами» у мене колись була, але я її подарувала. А як вам книга Ярослави Литвин? Я так розумію, це щось легке і дуже кумедне?))) Перші чотири позиції теж шикарні. Дужееее вам дякую!

Так, книга Ярослави Литвин дуже легка, надзвичайно кумедна, і не відпускає до самого кінця :)

Класно! Дякую) Мій список поповнився ще одним пунктом)))) А я від себе раджу всім прочитати Ілларіона Павлюка «Я бачу, вас цікавить пітьма» Я у захваті від книги.

Прозівала я Литвин за 116 грн придбати, зараз знову 290,а Пінчона «Лот 49» вже замовила, тож у листопаді матиму книгу))))

Чекатиму на Ваші враження від книги! Мені взагалі дуже подобається ця тема, яку Ви створили. Подобається бачити DOU таким інтелектуальним майданчиком. Значно краще, ніж сваритися, змагаючись, хто більший патріот, чи розводити чвари з інших причин :)

Дмитре, дуже дякую за теплий відгук. Тему підказав створити колега, бо мені дуже хотілося поговорити про книжки)))) Маю ще один задум щодо топіку, щоправда, не знаю, чи ви будете ЦА, але буду рада вас бачити у коментарях, коли він нарешті з’явиться))) Пінчона годину тому оплатила і тепер чекаю)))))

Ні 😋, але гарна спроба і чудовий варіант))))

Прям перед війною минулого року прочитав «Веселку Тяжіння» Пінчона. Це найважче, що я читав в житті, скажу відверто. Хоча лот 49 мені сподобався і «нетямущій учень» теж

Кириле, що ви накоїли! Маю +2 захцянки тепер. Скажіть, будь ласка, цікаво було читати? Бо по опису не надто зрозуміло про що ці книги. Тільки не спойлеріть, будь ласка. Розкажіть детальніше про свої враження.

«Веселка Тяжіння» це така книга, як «Улісс», про яку всі знають але ніхто не читав (навіть так жартував герой Деніела Крейга у фільмі «ножі наголо»). Тому що зрозуміти її важко пересічній людині, це треба прям вивчати, занюруватись і роками досліджувати. Я не жартую навіть. Тому мені важко буде щось детальне сказати, я — як пересічна людина — просто прочитав (на характер так би мовити) і все. Це психоделічний тріп по Європі часів кінця другої світової — ракети, банани на сніданок, культи, поток свідомості, відверті порнографічні сцени і так далі. І все це приблизно на 800 сторінок.

Хммм...мені подобається така анотація. Заінтригована. Дуже дякую) А як щодо «Лот 49»? Там теж усе дуже туманно? І з якої книги ви радите почати знайомство?

Ну, мабуть починати треба з лоту, там в стилі Пінчона така собі шизофренічна історія про secret society. Якщо сподобається стиль, то можна далі, наприклад «Вроджена Вада» (і дуже непогана екранізація від Пола Томаса Андерсона з Гоакіном Феніксом в головній ролі), але її наче не перекладали українською. В оригіналі Inherent Vice. Ну і в кінці, коли морально вже приготуєтесь, то можна спробувати Веселку, але це реально важко і надовго (в мене зайняло три місяці), так що будьте обережні))

Дуже дякую за класну пораду, бо я вже встигла збігати на сайт Жупанського і прицінитися. А чим пояснюєте для себе таке тривале прочитання? Які емоції?

Після прочитання Лоту 49 я теж купив собі Веселку, але поки що не почав читати :) Дуже радий зустріти на форумі людину зі схожими смаками! Коли прочитаю, відпишу тут про свої враження :)

Дякую за класні та влучні поради! Чекатиму ваші враження щодо книги. Я поки що читала дві лайливі книги, а сьогодні почала трохи хардовішу «Моя темна Ванесса». Це сучасне переосмислення Лоліти, а також рефлексії на пласт питань піднятих під час «Я не боюсь сказати».

«10 успішних українських компаній», ну дуже надихаюча книга. Особливо сподобалася історія франківських підприємців urban space, хоча по факту там не всі здається з Франківська

Круто! Дякую. Чула про таку, але у руках не тримала.

Читаю багато. Останнім часом намагаюся перейти з російськомовної літератури на україномовну. Бо чим більше читаєш, тим краще говориш та пишеш.

Частину із перерахованого починав читати ще влітку.

За останній місяць я прочитав:
— «The Coding Career Handbook» — одна книга, що допоможе осмислено підійти до побудови кар’єри незалежно від того — джун ти, чи сивочолий сіньйор.
— «Steal This Computer Book» — напевне та сама книга, якої не вистачало перед тим, як я обрав свою спеціальність в університеті. Дуже захопливий опис різних методів хакінгу та інших напівлегальних речей у мережі. Більша частина вже не актуальні — але як історичний нарис — цікаво.
— «Шифр» (И. Мальдонадо) — непоганий триллер про серійного вбивцю та його полювання на нього.
— «Жребий Салема» (С. Кінг) — атмосферні опис невеличкого американського містечка 70х років. Доволі змазаний фінал. «Мобильник» мені сподобався набагато більше.
— «Згодом» (С. Кінг) — захопливий опис світу очима дитини та підлітка. При наявності у нього паранормальних здібностей.
— «Фундація» (А. Азімов) — перша книга із циклу Фундації. Давно хотів її прочитати. Дуже сподобалося її читати — особливо українською. Буду читати й інші книги — але трохи згодом.
— «Всі крапки над Історією» (С. Гаврилов). Невеликий, але дуже змістовний посібник з побудови історії. Багато прикладів та практичних завдань.

Олександре, дякую дуже, що поділилися! Вам можна сміливо вести книжковий клуб) Вражаючі показники. 🥇

Читання допомагає відволіктися.

Так давайте організуємо книжковий клуб десь в Телеграмі хоча б?

Бо в цій темі обговорювати книжки через деякий час стане не дуже зручно. Бо завантажувати по 1000+ повідомлень буває трохи складно).

Я поки що пасивно приєдналася до книжкового клубу «Вовчиці» на каналі «Палає», але ідея цікава. До речі, у нас на ютюб-каналі є книжковий клуб для айтівців. Ви бачили?

Так, переглядав одне відео діагонально. Відео, звичайно, зроблене гарно. Але книжковий клуб — це місце, де люди у форматі чату (або на дзвінку) можуть висловити свої думки щодо прочитанних книг. У форматі діалогу. А такі відео — це просто розповідь чотирьох людей про книгу. До якої приєднатися можливо лише у коменті).

Олександре, дякую за ідею!) Перекажу колегам 🙂

так там весь сенс в тому що книжковий клуб це прямий ефір який запускають онлайн з чатом і там можна спілкуватись) але після ефіру чат зникає, а просто відео подивитись то таке)
upd: сорі, зрозуміла що ви про доу клуб писали, повністю погоджуюсь

Ось книжковий клуб DOU www.youtube.com/...​qJ_TU40Wx_&ab_channel=DOU поки там лише 3 відео, але буде більше.

Ігор Рущенко, «Війна цивілізацій. Анатомія російсько-українського конфлікту».

Легко читається, не перевантажена науковою термінологією, видана до повномасштабного вторгнення (2020), але дуже актуальна, гарно пояснює who is who)

Дякую, що поділилися!)

Сейчас читаю: Форд «Моя жизнь мои достижения» — не со всеми мыслями согласен, но много интересной информации, он был гением
На днях прочел Васильев «В списках не значился» — сильная книга, она про защиту Брестской крепости, не понравилось только возвеличивание совка

«Моя жизнь мои достижения»

прикольна книжка. Пригадую наскільки лаконічно і простою мовою вона написана. Одне задоволення було її читати.

«Владыки Рима», читаю уже 4й том. Хочу добить всю серию до конца.

«Фактор Черчилля» Джонсонюка)

Ух! Для мене щось геть загадкове і нове. Вам сподобалося?

«Земля загублених» Катерини Калитко (стилістично прекрасна книжка, цікаві оповідання)
«Moonlight murders» by Antony Horowitz (трохи ескапізм в класичний детективний жанр)
в процесі — Quicksilver та Poisonwood Bible

цього року декілька місяців з початку війни не читала книжок взагалі, зараз потроху повертаюся до читання.
Російськомовних книжок майже не читаю вже багато років, намагаюся по максимуму читати в оригіналі або англійською. Було пару виключень, коли книжка написана російською і автор мені цікавий, наприклад, Замировская з її Смерти.net

Світлано, дякую, що поділилися) А ви не знаєте «Moonlight murders» by Antony Horowitz українською не видавалася?

наскільки мені відомо, поки не видавали

За последние пару месяцев:
Джоджо Мойес, цикл «До встречи с тобой» — первый роман цикла отлично, остальные не очень — автор скатилась в жанр «розовые сопли для девочек».
Джо Аберкромби, цикл «Первый закон» — отличное «черное фэнтези», особенно первые 3 романа.
Гарри Гаррисон, «Молот и Крест» — в принципе неплохо, суровые викинги, сражения и всё такое, но после Аберкромби показалось несколько примитивным, пока отложил на середине.
Джейн Остен, «Гордость и предубеждение» — мой примитивный мозг не осознал почему это считается шедевром мировой классики.

Дмитре, воу-воу щодо «рожевих шмарклів для дівчат» ⛔ Не треба так, будь ласка. Люди різні. У всіх свій смак. Зводити все до статі дууууже спрощено.

Поэтому я и взял эту фразу в кавычки ;)

Наявність лапок не робить її менш образливою для жінок 💔

Не хочу спорить, но действительно любопытно ваше виденье: что обидного в этой фразе?
Наличие как в кино, так и в литературе жанров с определённой гендерной ориентированностью это факт. При этом вовсе не значит что типичный «женский роман» это что-то плохое или примитивное, просто в большинстве случаев он будет менее интересен мужской аудитории. Тоже самое верно и для типично «мужского чтива». Разница между мужским и женским восприятием не делает какой-то пол лучше или хуже, а её отсутствие в частных случаях не отменяет того факта что в общей массе она имеет место быть. :)

Дмитре, якщо ви дійсно відкриті та вам дійсно цікаво зрозуміти, то раджу youtu.be/pUD2LTFyTxc а також youtu.be/1XMevPr-G5Q (загалом весь канал) Крім того www.facebook.com/groups/624825991049669 та www.facebook.com/groups/278393488858364 Але це якщо вам самому цікаво і ви готові самостійно провести рісорч і знайти відповідь на ваше запитання.

Насколько я понимаю, тут происходит гендерный стереотип про «розовые сопли», мол, эмоциональные тексты — это только для девочек.
Якобы потому что девочки эмоционируют, а мальчики — нет.

Я думаю, этот стереотип вредит всем. Он задаёт рамки, непонятно кому нужные.

Нет, в плане эмоций главной героини первый роман цикла как раз то выглядит гораздо сильнее остальных. Так что речь не об эмоциях как таковых, а об их качестве. — «розовые сопли» это когда живые реалистичные эмоции заменяются суррогатом не очень высокого качества в стиле Cosmopolitan.

Понятно. Я думаю, это можно обобщить как «скатывание в бульварщину».

Читала Джоджо Моейес книг 8, тоже думаю что это книга на женскую аудиторию, (думаю, идеальный возраст ЦА −13-25). По сути, паттерн всех книг: несчастная героиня с ребёнком, которую спасёт прекрасный принц. Понравилась книга Корабль Невест. По первой книге Фильм с Emilia Clarke ещё есть) Забавно было смотреть одновременно с Игрой Престолов.

«Чорний Ворон» Василь Шкляр

Віталію, дякую, що поділилися. А фільм бачили? Як вам книгу? Теж маю, не читала ще.

Фільм бачив, але то скоріше короткий витях. Зі слів автора, було дуже багато перешкод при зйомках. Книга дуже сподобалася! Однозначно рекомендую до прочитання.

мені здається, хтось тут в клубі вовчиць) бо в мене на 4 книги перетин зі списку вашого)

Вовчиця вовчицю бачить здалеку. 😁 Я із тих небагатьох, кому вдалося знайти «Будденброки» (Веселка, 1973) не за 500 грн)))) іф ю ноу вот ай мін.

це знахідка) я читаю в електронному форматі, теж хочу пошукати цю книжку, не впевнена що зможу взагалі знайти українською, а з клубу доречі мені наскладніше «За лаштунками імперії» заходила, дочитала, але було складно.

Я насправді тільки на Савариній долучилася. Агєєвої у мене нема, а про наступну оголошену книгу ще думаю, бо не дуже зацікавила (якщо чесно). Але пробудити жагу до читання Емма змогла. На олх всі із Манном подуріли, у книжковій барахолці теж. Я в перший день цілий день моніторила і майже вночі за адекватні гроші змогла придбати. Тепер чекаю. Але я також написала в бібліотеку, тобто якби я її не купила, то взяла би почитати. Бо підігравати людям, які спекулюють на цінах через раптовий спалах цікавості, не хочеться))))

мене теж не зацікавила) але читати буду, бо і попередні три не зацікавили описом, а як почала читати, теж Саваріной і продовження прочитала і Бльостку вже заразом, перед цим Гарсії дуже крута книжка була, перекликається з нашими подіями, мені взагалі клуб подобається більше тим що я би ці книжки ніколи би сама не читала, взагалі навіть не подивилася на них, а так і читаєш і цікаво навіть і кругозір ширший)

Я вчора прочитала дуже дивну книгу «Толлак Інґеборґи» і почала «Кактус» Сари Гейвуд. Чекаю у листопаді додатковий наклад «Танця недоумка» Павлюка. І ще 5 книжок вже в дорозі, серед яких «Собакознавство», «Щось лихе насуває», «Моя темна Ванесса», Томас Манн та «Мочи манту»)))

Ну що я вам скажу? Пішла я дивитися, які книги вже були у клубі. І замовила собі «Кімнату» Емми Доног’ю і захотіла «Мертву зону» 😄

обидві дуже класні, але мене про Кінга можна не питати, це мій улюблений автор, я читала всі його книжки), багато чого перечитувала згодом, але це все ще російською, зараз навіть боюсь починати українською бо просто не зможу зупинитися)
Доречі, по питанням самого топіка, перестала читати російською з початком війни повністю, тільки українською.

У мене є книжки російською, але переважно це ті книги, які ще не видавалися українською. Я Кінга жодної книги не читала. Це ж жахачки, правда? Я і фільми жахів не дивлюся. Але от «Мертва зона» зацікавила)

ну це не класичні жахи, він у всіх книжках піднімає дуже глибокі проблеми і переживання людей, в багатьох його творах навіть жахів у вигляді чогось потойбічного немає, спобуйте почитати, потім поділитесь думками) я багатьох на Кінга «підсадила» свого часу, навіть клінічно не читаючих людей)

думаю, що «Мертву зону» точно читатиму, а там як піде) дуже дякую! А щодо класичних жахів маю дитячу травму. Пам’ятаєте часи, коли всі користувалися аською? І коли в моді були скрімери, які не зчитувалися допоки ти не переходив на лінк? Так от скинув мені однокласник цей скрімер, я відкрила лінк і там як почався крик. У мене в ту ж секунду почалася сильна носова кровотеча від миттєвого переляку. Я і до цього фільми жахів не дивилася, але цей випадок для мене остаточно закрив цей жанр )

впевнена майже на 80%, що це застарілі списки. Актуальніші треба дізнаватися конкретно у дітей чи вчителів. Хоча мені здається, що якась мінімальна різниця між сучасними списками все ж буде залежно від області та школи.

Из программ предметов по литературе изъяли русских и белорусских авторов.

Так, в рамках предмета «Зарубежная литература» вместо русских, будет изучать творчество таких писателей, как Жан де Лафонтен, О. Генри, Анна Гавальда, У. Старк, Джон Бойн, Э. Шмитт, Йозеф Рот, А. Гранах и т.д.

Вместо произведений русских поэтов в программу включены шедевры мировой лирики

При этом в курсе «Зарубежная литература» будут изучаться произведения писателей, которые писали на русском языке, но чья жизнь и творчество были тесно связаны с Украиной — Николай Гоголь, Владимир Короленко, произведение Михаила Булгакова «Собачье сердце» (по выбору учащихся и учителя).

В списке произведений для дополнительного чтения оставлено для выбора учителем произведения Ильфа и Петрова («12 стульев») и Анатолия Кузнецова («Бабий Яр»). Оставлено изучение произведений крымскотатарского писателя Т. Халилова.

Вместо произведений русских поэтов в программу включены шедевры мировой лирики

У перекладі на Українську?

по-моему всем пофиг, хоть на японском, на литературе обсуждают содержание
пышаются на уроках украинского

Олександре, попрошу вас не коментувати у такому зневажливому тоні. І не поширювати подібні меседжі. Дякую за розуміння.

О. Генрі ми ще у 90-х в школі вивчали на зарубіжці. Гавальда в списку — це взагалі дуже непогано.

Не зрозумілий посил, цього посту? Предмет, в школі, має назву «За рубіжна література». За кордонами України, якщо ви так переймаєтесь, за держави, які мають фізичні кордони з Україною, також є Угорщина, Румунія, Молдова, Польща. Там є гідні і поети і письменники. Які, я впевнений, що на 100% будуть доцільніші у вивченні, а ніж Достоєвський, твори якого, межують з психіатрією. Як на мене, було б дуже цікаво, як би проходили, з початку творчість Байрона, а потім Пушкіна. Ото б кіно було. Там плагіату, ну прям ні разу =)

Байрона, а потім Пушкіна. Там плагіату, ну прям ні разу =)

Писали ніби-то різнима мовами.
<Стеб_mood_on>
То ж «технічно» це не плагіат :-)))
</Стеб_mood_off>

На мою, особисту, думку — це плагіат. Це те саме, що в усьому цивілізованому світі, першим, хто втілив і продемонстрував, комерційно дієве використання радіо, визнають Марконі. А в СРСР, нам вперто доводили, що все створив Попов. І такої альтернативної історії в РФ(як і в СРСР) вистачає. Хто винайшов паровоз, радіо, антибіотики і таке інше. А як що, брати до уваги, лише літературу, на вашу думку «Буратіно», це плагіат «Пінокіо», чи теж «Писали ніби-то різними мовами»? =)

на вашу думку «Буратіно», це плагіат «Пінокіо»

Я колись думав, що автор Буратіно просто переклав літературно, Пінокіо
А щоб у буцегарню не запротурили совєти, підписав своїм ім"ям :-)

p.s. Там же СтебMood я приписав. Недаремно

(всім щастя-здоровля-книжок цікавих. Оригінальний зміст коментаря видалено через порушення правил)

Для ЗНО укрлит пришлось каждому осилить. Я два раза перечитывал весь укрлит. Больше туда не ногой.

Річард Бах, як на мене, нагадує Коельо по стилю, і це не комплімент. А загалом у тому переліку багато достойної літератури. Що не так?

На колір і смак, як то кажуть) Мабуть, корисно саме у шкільний час ознайомитися із геть різною літературою, щоб зрозуміти свої власні уподобання. Але для мене беззаперечним лишається факт, що нема меж досконалості у тому із якої літератури і авторів складати подібні списки. І якась ротація авторів/авторок і переосмислення їхніх робіт точно мають бути, а не «плани уроків» написані за царя Гороха, які із року в рік переказують все новим учням. Тут ще рефлексії самого вчителя неабияк важливі і чи любить він сам свою «сродну працю».

А чого quilty pleasure? Ви про книжки, за які трохи соромно?
Закінчила от «Танці з кістками» Сем’янківа :)

Та насправді для «красного слівця», початкова назва мала дещо інший вигляд) Я теж хочу цю книжку придбати. Було цікаво?

Так, вона цікава :) якщо хочете, то я надішлю вам, можемо мінятися🙈
А яке в вас книжкове guilty pleasure? Бо в мене, напевно, Люко Дашвар :)

Спокуслива ідея направду!) 🥰 Але я трошки зараз видихну і пригальмую, бо щойно 1 листопада, а я вже 6 книжок чекаю і ще купу хочу. Здається Люко Дашвар я читала в 10 чи 11 класі, у нас книга по класу мандрувала

Роберт Веґнер. Цикл «Оповістки з Меекханського прикордоння».

Дякую, що поділилися. Було цікаво? Маєте вже плани на майбутню читанку?

Так, було дуже цікаво й дуже сподобалася. Зараз я читаю (ще не прочитав, але читаю) книгу Девіда Склански «Теорія покеру».

Цікавий вибір. Дякую, що поділилися)

«В стальных грозах» Эрнст Юнгер

Я теж її маю. Вам сподобалося?

Так. Але тяжка книжка.
Нажаль sci-fi або fantasy вже не так цікаво читати як раньше. Яку ні почну, більшість кидаю десь напівдороги, втрачаючи інтерес. Мабуть став застарілий для фантастики. :)

У мене теж бувають періоди, коли починаються «тематичні читання» (про війну, про Голодомор тощо) Не застарий, просто зараз у вас інший внутрішній запит і потреба 😊

Дайте собі часу ⏳ І не тисніть на себе))) Якщо вас це починає бентежити, можна зайти на сайт якого класного видавництва чи інтернет-магазину. Вийти без книжок для мене ще той челендж))))

Нажаль sci-fi або fantasy вже не так цікаво читати як раньше.

Слухати — ОК.
Читати, так, на жаль «не йде»....

Кому как. Нередко озвучка книги совершается каким-то таким противным голосом, что пропадает весь кайф от восприятия. Лучше уж печатные буквы, пока глаза есть.

каким-то таким противным голосом

ну такого «ф топку» одразу :-)))

Актор дубляжу — це професія. Це тембр, інтонація, паузи. В мене, зі строї школи, в фаворі Карапетян Артем Яковлевич. Це неймовірне. Але, крім нього є ще Левашов, Віторган, Кірсанов, Герасімов. З новими біда. Читав в паперовому варіанті братів Стругацьких, а саме: «Гидкі лебеді», «Друге нашестя Марсіан», «Понеділок починається у суботу», «Важко бути Богом». А потім мав змогу послухати в мр3. Перші дві, зайшли від Карапетяна. А останні дві, сподобалися в озвучці Левашова.

Не можу слухати. Або слухаю та в процесі занурююсь у власні думки та перестаю слухати що воно там каже, отже потрібно вертатися, слухати ще раз. Або просто тягне спати.

Не можу слухати.

Ну, мені зайшло. Але слухаю на ходу...
Якщо лежачи — то вірогідність заснути немала :-)

Хоча останнім часом перейшов на Google podcasts англійською.

Podcasts — для мене, незрозуміла річ. Наче нічого складного, розкладіть по полицях всі жанри і все. Але ні, на кожній платформі, кожний вигадує ровера з нуля, з незрозумілою фільтрацією, вподобаннями. Знайти те, що подобається тобі, майже не можливо. Вже змиривсі з цим, слухаю ютуб, в режимі підкасту, з вимкненим екраном, і норм. Особисто в фоні — перфекто белісімо. Щось типу IT-камасутри чи Сергія Немчинського(FoxMinded). На ходу і на вулиці не ризикую, форм-фактор TWS каплі, дуже часто випадають. Вагаюся, чи варто придбати спортивний варіант TWS, з завушними фіксаторами, чи то дурня?

Podcasts — для мене, незрозуміла річ

Я слухаю здебільшого Люка Томпсона. То вчитель англійської.
Чисто, щоб не втрачати навички сприйняття на слух.
Зовсім не для пізнання світу, бо що подкастери там бла-бла-блакають, забувається за тиждень

форм-фактор TWS каплі, дуже часто випадають. Вагаюся, чи варто придбати спортивний варіант TWS, з завушними фіксаторами, чи то дурня?

Так, слухаю у tws з aliexpress.
Перепробував ї декілька
1. Краплі (xiaomi air dots тестив) мені не зайшли. Не випадали, але я ще для розмови використовую.
2. Спортивні з фіксаторами (Mpow flame, загуглиш та побачиш які це)
Як на мене ок, але власне фіксатори не те, що дуже тримають. Залежить від форми вух.
В мене амбушюри тримають.
Правда я головою не мотаю.
Ну ї дріт у mpow іноді чіпляється за комір.

Для розмов, дуже всі оглядачі QCY T13 нахвалюють. А от за тримання в вухах, нахвалюють Lenovo XT80 / LP7 /LP75. Там, де дроти, то не моє :(

На даний момент юзаю
Ugreen hitune t1
Форм фактор такий самий як і у QCY T13
Все ОК.
Не випадають.
«Крюки», як у Lenovo xt80 не потрібні мені, хоча маю YZTEK 5.0 tws sport.
Теж суперові.
По назвам гугляться.

Вмовили, замовив собі

Ugreen hitune t1

. Їх там наче і Бабл з технозону нахвалював :)

Я роки два тому просто «на ура» взяв.
Не читав про них і не гуглив.

Кльові, і дійсно, можливо відповісти на дзвінок, але біда,- все одно випадають. Всі насадки перепробував. Буду, все ж таки, замовляти з дужками(фіксаторами)

Илон Маск: Tesla, SpaceX и дорога в будущее

Цікаво було? Раптом цікава саме персоналія Маска, то є ще книга «Жінка, яка має план: Життя, сповнене пригод, краси й успіху» від його матері Мей Маск (а раптом!)

Цікаво було?

Так, дуже
Скоро почну читати про засновника Apple — Джобса

то є ще книга «Жінка, яка має план: Життя, сповнене пригод, краси й успіху» від його матері Мей Маск (а раптом!)

О превелике дякую! =)

Будь ласка!) Приємного читання)

Guy de Maupassant, La parure.
Гі де Мопассан, «Намисто».
Супер.

Дякую, що поділилися)

Комуністичне викладання літератури в школі, відбило бажання щось читати. Але, завдяки Голлівудівському кінематографу, було цікаво, а чи є по цих фільмах книжки. І вони дійсно були. Так були прочитані «Хижак», «Чужі», «Щелепи». Не кидайте шкарпетками, але всього Сапковського(Відьмак), переслухував по сто разів, в MP3 форматі. Довго, в мене, не складалася дружба з Булгаковим. Але років п’ять тому, зірки зійшлись на небі, і ось і «Рокові крашанки», і «Собаче серце», і «Майстер і Маргарита» готові. Мої улюблені автори,- це брати Натановичі Стругацькі. Дуже легкі на сприйняття, завжди з гумором.«Понеділок починається в суботу», «Казка про трійку», «Важко бути Богом», «Гидкі лебеді». На зараз, «замахнувся» на «Атлант розправив плечі», Айн Ренд. Цікава книга, але щось пішло не так, застряв, одним словом. Для саморозвитку купив відразу і аудіо і паперову книгу Дорофєєва «Путь джедая». Це просто відпадна книга. На фоні неї, придбав і підбираюся до Грега МакКеона «Есенціалізм шлях до простоти». Були прочитані «Чорновик», «Чистовик», «Візити восени», «Лабіринт відзеркалень», «Застава», «Реверс», «Нічний дозор», але після того, що воно меле(автор цих творів) в бік України, тільки 404 в його бік, і ніяк інакше.

Дмитре, дякую, що поділилися. Ми тут не кидаємося тапками. Цей топік вільний від засудження)))) Нічого із цього не читала, крім «Майстра і Маргарити» у школі. А якщо любите аудіоформат, то Абук мав би вас порадувати)))

На жаль, Абук, нічим не порадував. Тицьнув, першу книгу з титулу сайту «Фактор Черчиля», і все. Як каже Лесь Подерев’янський,- «Завіса». Книгу повинен читати або автор, або професійний дублер. Це як хірург. Як дивишся, наче нічого складного людина не робить, а відтворити — зась. Я, в своєму смартфоні, встановив браузер EGE, бо в нього читання в голос українською навіть краще, ніж у дублера з Абук (що жіночий, що чоловічий). ДігіБукс — в телеграмі, теж рівень аматорства. Є ще ютубер-початківець «Аудіокниги Українською — Студія КАЛІДОР». Але теж, поки що ні. Карапетян, Левашов, як би з’явилося щось подібне, в україномовній озвучці, було б чудово :(

Наскільки я знаю, то там якраз професійно (і у тому числі) акторами озвучуються книжки. Але погодьтеся ніша аудіоукнижок ще вільна, тому слід очікувати, що хтось захоче її зайняти і відповідно буде старатися догодити слухачеві) Чекаємо!

Професійний дублер і професійний актор, погодьтеся, це ну дуже різні напрямки і поняття. Я, не скільки не сумніваюся, у талановитості тих акторів. Але, саме у сфері дубляжу, здобутків, на жаль, не вистачає.

Я не наполягаю і не переконую))) Просто вони перші у пам’яті зринули) будемо сподіватися, що вони не спинятимуться у розвитку і досягнуть у тій ніші успіху.

Почав копати глибше, сподобалася озвучка Дениса Денисенка. Так що, не все так безнадійно ;)

Тішуся цьому відкриттю))))

Перепрошую, але я чув що дублер це «актор дубляжу».
Обидва — люди мистецьства, мають ораторскі навички, та мають воплотитися у персонажеві.

Щодо аудіокниг — це вже читачева праця. Він як актор дубляжа усіх ролей, перепрошую за каламбур. Але я хочу наголосити, що читачі теж бувають як гарними сторітелерами, так і text-to-speech-please-shut-up

Дайте відповідь на просте питання, дублер,чи як ви зазначили вище, «актор дубляжу», запам’ятовує свої репліки, чи читає з паперу? Сподіваюся, що я відповів на ваш каламбур, і довів що різниці між актором дубляжу фільму/анімації і дублером аудіо- книг не має? Бо, в обидвох випадках, актор знаходиться в одній і тій самій студії звукозапису, біля одного і того самого мікрофону, в руці/столі/стелі/підставці тримає текст, який читає, все. Для крутезності, може використовуватися суфлер. Єдина різниця — екран. Для озвучки відео контенту,- він обов’язковий (синхронність з персонажем), для аудіо- книг,- це зайва річ.

Ні, не запам’ятає. Він же не на сцені.
А яке це має ставлення до містецьтва взагалі?

Ми, скоріше всього, не зрозуміли одне одного. І хід думок, пішов у різні боки. Я мав на меті, висловити те, що дубляж (озвучка) це не легка праця. І легковажне, зверхнє відношення до цієї роботи, відчувається при прослуховуванні відразу. Як що, читає автор, то він ніколи так себе не поведе. Бо цінить свою попередню працю, написання книги.

Будьяка робота постраждає через відношення.
Але профессіоналізм теж впливає на результат.

І актор дубляжа, чи чтець, може гарно грати роль у репліці персонажа, або погано, як і актор на сцені.

Дитинство та студентські роки.
Читав виключно фантастику.
І «комуністичну» також, бо іноземну було важче дістати....
Комуністом не став 🤣.
Ідеї, що їх там проталкували...
Навіть вже і не пригадаю...
Як і самі книжки.
Але тоді було цікаво....

Прочитав Айн Ренд «Атлант розправив плечі». Така муть, що перетворила мене на антікапіталіста, став «паразитом»)
Став більше розуміти сюжет, що стоїть за серією ігр Bioshock (світ міста Rapture та ідеологія місцевих «атлантів» взята якраз з книги Айн Ренд)

Фільм, перша частина, захопив.
Подальші частини — якась маячня 🤣

Чесно кажучи застряг на ній. І не те щоб, ну геть «муть». Але, щось в ній є, вивернуте на зовні.

Из недавно прочитанного,

— Гиперфокус. Крис Бейли.
Книга подробно, простым языком, описывает модель работы внимания, предлагает ряд практик для улучшения показателей обучаемости.
Что я вынес:
— контроль внимания (фокуса)
— восстановление внимания
— методики ловли инсайтов
— методику эффективного закрепления

Рекомендую работать с этой книгой всем, кто хочет повысить свою обучаемость.

---

Выбор. Эдит Егер.
Размышления автора о собственных переживаниях. Там были тяжелые травмы психики, 40е годы. Главная мысль для меня — проблема не в самих ситуациях, а в наших отношениях к ним. Мы можем оказаться жертвой обстоятельств, но у нас есть выбор — становиться жертвой (принимать это на себя), или нет. Как говорил Нэо — The Problem is the choice. В таком духе.

Рекомендую для глубокой рефлексии. Любая жизнь и судьба не уникальна — вон Эдит, как психотерапевт, разобрала множество ситуаций в стройную картину. Я после прочтение изменил отношение к ситуации вокруг себя, и выбрал внутреннюю свободу.

---

Далее, Т.Г. Шевченко — сборник.

Спасибо.

Дякую вам за детальний розбір «чому» саме ці книги. 😊 До речі, «Навчитися вчитися» Барбари Оклі (навіть на Прометеусі є курс) має багато схвальних відгуків. Читали?

З задоволенням!

Щодо «Навчитися вчитися» Барбари Оклі.
Ні, вперше чую. Я ознайомився з відгуками — знайомі поради, теж підписуюсь щодо сна, репетицій та пауз. Але взагали щодо книзі або автора складно щось казати зараз.

Ну звісно, складно сказати, якщо читав особисто. Написала, бо здалось, що вас могла би вона зацікавити))

Це так, зацікавило. Я уявляю собі, десь у майбутньому побачу цю книгу та хочаб пролистаю. Я зараз більш відпрацьовуваю практики з YT-каналу Cojun Koi Academy. Сьогодні зловив інсайт — як далеко просунулось людство у уяві щодо навичок навчання. Мені не вистачало цих досліджень років десять тому XD

Заінтригували ви мене Гіперфокусом, від Кріса Бейлі, але мені попала на очі книга Канімана «Шум». Треба визначитися. Візьму уривок, з понеділка, в видавництві, спробую оцінити «Гіперфокус», підійде особисто для мене, чи ні =)

Здається, чув за Канімана. Мабуть у одному шоу щодо когніктивних спотвореннь. Декілька різна тематика. Приємного читання!

Каніман — це один із стовпів, в західній науці. Його підхід — це досліди і спостереження. Постійні експерименти, всі досліди виключно з людьми. Висновки, як завжди, не такі вже і передбачувані.

зараз читаю (перечитую) «Тореадори з Васюківки». перед нею був «Юпак»

От буквально тиждень чи два тому придбала собі «Юпак». У вас українською (українська + суржик) чи авторська версія (російська + суржик)? Як вам ця книга? (Тільки без спойлерів, будь ласка)

українською. книга читається на одному диханні :)
P. S.: обережно там багато нецензурної лексики. чимось мені нагадує творчість Андрія Кузьменко. чекаю на ваше ревью)

Я дуже довго думала, яку придбати, оскільки шукала її на барахолці, щоб дешевше. Я хотіла українську версію, але, на жаль, людина так і не вийшла на зв’язок. А потім підвернулася авторська версія за дуже привабливою ціною. Що ж, побачимо, яке там сільське життя прости хлопів.

мені російською зараз не читається. боюсь і не читатиметься вже ніколи.

зараз кум у черзі на Юпак. дружина та мама вже прочитали. ще раніше мене.
дітям поки таке чтиво рано)

через місяць ± можу вам її відправити якоюсь дешевою доставкою

Та я ж вже купила, ех!))) Я просто багато книжок купую, тому зважаю на ціну. Теж про це думала, чи зможу читати російською? Побачимо.

«Тореадори з Васюківки» в дитинстві перечитував багато разів, а собак досі часто називаю «товариш Собакевич»:)

культова книга. я в дитинстві читав тільки шкільну програму і то поверхнево. не було часу. 90-ті в селі не сприяли читанню)

за те зараз такі твори як «Тигролови» читаються під іншим кутом, з іншим багажем знать та розумінням історії і від того стають ще кращими

Я в дитинстві дуже любив Жуля Верна і подібних пригодницьких авторів, також у батьків був збірник романів Еміля Золя — звичано не зовсім література на мій тодішній вік, але мені було цікаво. Також пам’ятаю зачитувся О.Генрі, подобався «Айвенго» Вальтера Скотта і Дон Кіхот (останні два мабуть єдине зі шкільної програми, що читав з задоволенням). А почалося все наскільки я пам’ятаю саме з Тореадорів і «Гаррі Поттера».

А я у школі прозівала «Тигролови» 🙃

«Принципи. Життя і робота». Рей Далiо

Прочитала опис. Серйозна така книга. Треба буде зафіксувати собі десь назву. Дуже дякую!

Дюна, українською. Поки першу книгу завершив.

Артеме, дякую, що поділилися. Як вам вона?

Ну таке. Напевно для свого часу крута книга, але не кайфонув. Читаю, бо класика ж.

З одного боку розумію вас, а з іншого, не знаю, чи варто дочитувати, якщо не цікаво? Мабуть, так.

Всім привіт , порадьте книги або відео або статті щоб розвинути і вдосконалити пам’ять і концентрованість і запам’ятовування

Привіт.

У книзі «Гіперфокус» дуже добро про когніктивни науки, простою мовою.

Щодо відео. Томас Френк та Cajun Koi Academy — ось ці два канали на YouTube присвячені покращенню когніктівних здатностей.

Пуш! Пуш! Пуш!

вдосконалити пам’ять і концентрованість і запам’ятовування

Это инструменты насколько я понимаю. А что за результат в итоге вы хотите получить с помощью этих инструментов?

Хочу вміти програмувати на будь якій мові , і пам’ятати синтаксис та як писати код на пам’ять щоб не підглядати за відео тренером а самотужки писати

Хорошо, что я задал правильные вопросы. Выбранные тобою инструменты годятся чтобы карты считать в казино. К программированию они отношения никакого не имеют.

Какое казино? Какие карты? Я говорю про Java , имею 2 проекта лендинга написанных

Аааа. Ну ок. Тогда попробуй еще навыки скорочтения развить. Ну мало ли. А вдруг поможет читать чужой код?

Хочу вміти програмувати на будь якій мові

Для цього не потрібно запам’ятати конструкціі. Достаньо багато писати, спочатку з підручником, невеличкі програмки потрохи розшируєш лексікон, конструкціі. Навичок приходить згодом. Як з природними мовами.

Не кидайте тапками, але тільки завершила Сорокіна. Зараз Ремарка (якось дуже заходить в ці часи).

І як вам?) У мене теж є дві книги Сорокіна, але українською мовою, куплені за царя Гороха у супермаркеті.

Мені особисто подобається. Навіть ранній скандальний Сорокін. Але це дійсно guilty pleasure (для мене)

Дякую, що поділилися))))

Як результат читання Насті отримав психологічну травму. Довго жалкував що відкрив її. Читайте тільки якщо є бажання добряче проблюватись.

Лишенько! Навіть про цю розповідь не чула. Потужний відгук. Шкода, що ви таке відчули. Навряд це було приємно.

Вимагаю створити окремий тред книжок у стилі

guilty pleasure

! :D

Бо треба щоб заголовок відповідав дійсності! :D

У мене є телевізійне guilty pleasure, але це настільки сороміцьке, що про це знають лише найближчі))))

Джаред Деймонд — «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами»

Виглядає вражаюче і коментарі про неї схвальні. Цікава?

Дякую, по можливості придбаю. Мені сьогодні вдалося вхопити «Мочи манту» задешево. І хоч нижче у коментарях мені не радили, все ж спробую зробити власні висновки)

А є тут «бидло», що книг не читає? Мені по фану подивитись серіальчики чи ток-шоу, чи щось науково-пізнавальне. Декілька разів вже у дорослому віці пробував читати, але мені воно якось не йде. Чи то примусове читання в школі так вплинуло чи то я просто сам такий, хз.
P.S. у дорослому житті прочитав 3 книги, тому обрав «свій варіант». Це наче ганьба-ганьба на фоні «100 книг на рік», але якогось відставання у порівнянні з однолітками наче не бачу.

Тут элитная тусовка, которая думает, что если читает «Новая сила киски», Оруэлла или Искусство войны или там «Размышления» Марка Авлрелия — неважно, то они типа развиваются. По сути это все бесполезный неприменимый к реальной жизни мусор. Сериальчики на английском будет полезнее раз в 500.

Добрий вечір, будь ласка, уникайте переходу на особистості та осуду. Кожен має право на свій смак і свою думку. Ви теж. Але не варто висловлювати її у такий отруйний спосіб, зачіпаючи і принижуючи людей, чиї смаки та думки не збігаються з вашими. Будь ласка, ознайомтеся із правилами коментування dou.ua/comment-policy

Ну я весь этот мусор прочитал. В итоге, чтобы люди не тратили время сообщаю: ежедневные качественные приседания за несколько подходов, 200 раз в сумме, изменят вашу жизнь в 50 раз сильнее чем чтение всего мусора выше.

Ми тут не вказуємо, що і кому робити. Кожен (кожна) самостійно прийме власне рішення. Дякую!

а еще лучше стремиться к 200 раз за один подход ))
у меня пока только 100 получалось

Оруелл допоміг побачити сітуации навколо мене, щодо диктатур та інфошуму.
Аврелій допомогає мені спокійно реагувати на ваши гострі, достатньо агресивні заяви.

Якщо накачена дупа так може... то я зацікавлен, яким чином?

Вова кожаєв ти нік змінив?

Читати книги англійською буде в 500 разів корисніше, ніж дивитися серіальчики англійською. Чи нєасіліл?

Читати книги англійською буде в 500 разів корисніше, ніж дивитися серіальчики англійською.

Читаючи, лише читаючи розвинеться навик розуміти текст + писати.
Ні розмовляти, ні розуміти розмовну англійську читання не прокачує :-(

Прокачує читання і писання англійською. Бо не розмовною мовою єдиною. Ви артикулюйте, коли читаєте — допоможе вчитися розмовляти, як на мене, принаймні я б не заходив настільки далеко, щоб казати немов це не має значення.

щоб казати немов це не має значення.

А такого ніде не було сказано :-)

Бо не розмовною мовою єдиною.

Ну без неї теж далеко не піти, буде щось отаке
www.youtube.com/watch?v=1jHfY0dDZxA

Ви зробили мій вечір, цим відео. Два носії англійської мови, від народження, не можуть зрозуміти одне одного =)

Ну Шотландец міг би хоч у парламенті розмовляти нормально 😁😁😁

Якось я в Україні за кавою спілкувався з Шотландцем. Так він розмовляв без їх приколів з акцентом.
Хз, може розумів, що тут його акцент викличе WTF 😒

До речі, в Україні теж є діалекти, що їх без підготовки важко зрозуміти...

Был таким же 4 года назад. Потом за три года прочел порядка 150-ти книг. Мировоззрение меняется кардинально, но есть момент. Нужно читать правильные книги из рекомендаций авторитетных книжных клубом и т.д. Иначе можешь прочитать сотни историй и ничего не вынести. Хорошая книга это как разговор с очень умным человеком, не всегда есть такие люди в доступности. После сотни хороших книг начинаешь понимать, что все авторы, во все времена, говорят об одном и том же. Как по мне тут и вырисовывается правильная модель человека и общества. Ради такого образа и стоит потратить тысячи часов.

На мою думку у цьому є раціональне зерно, але я не згодна загалом із ідеєю про «авторитетні» списки складені кимось. Варто складати власний список, враховуючи, як загальні тенденції, так і особисті уподобання. Так чи інакше вони перетнуться. Але читати «Топ-100» виключно тому що це «Топ-100» я би не стала.

Некоторые жанры я читал взахлеб, и потом все равно приходил к выводу, что лучше прочитать было основные рекомендации, и не тратить время. Это как читать 10 книг по устройству туалета, хотя достаточно одной брошюры. Заметил, что многим людям вообще не помогает чтение книг, потому что оно превращается в разряд просмотра сериалов. Когда люди не стараются понять что и зачем, а следят только за героями (что будет дальше).

А які жанри ви читали із задоволенням?

Заметил, что многим людям вообще не помогает чтение книг, потому что оно превращается в разряд просмотра сериалов. Когда люди не стараются понять что и зачем, а следят только за героями (что будет дальше).

Смотрели фильм «начало»? Там люди погружались в осознанный сон, где они могут заново переживать приятные события из прошлого, чувствовать себя счастливыми, снова и снова испытывать гамму эмоций «как в первый раз». Мне кажется и книги и фильмы — о том же. Большинство читает просто для эмоций. Люди, как в детстве, отыгрывают разные роли у себя в голове: сегодня я полицейский, завтра супергерой, а послезавтра — молодая девушка/парень, которые парятся по поводу всякой ерунды.
В этом ключе я тоже не вижу принципиальной разницы между интеллектуальным развитием человека, который смотрит фильмы и который читает.

да, согласен. Поэтому и считаю, что нужно читать только крайне рекомендованную литературу умными людьми. Иначе проще посмотреть сериал, чем ото глаза портить.

.. Умными людьми...
Да не сотворим кумиров себе 🙄

Свого часу, в школі, для школярів, «розумні люди відібрали» книги, для шкільної програми. І що з цього вийшло? Любі топи, це рамки, та обмеження. Вирішувати, що, особисто Вам підходить, повинні особисто ви. Не сподобалася автор/книга, то це не Семен/Галина, які порекомендували винні, а ви, і тільки ви. До прикладу, Ернест Хемінгуей, з його «Старий і море», це те що «розумні люди відібрали» до школи. І візьміть його "По кому подзвін",- це протилежне, сумне, трагічне, але життя, а не белетристика з попереднього.

Різниця є. Книга, дає Вам опис, а все інше,- це гра Вашої уяви. А кіно/серіал,- це бачення опису, уявою іншої людини(бачення від режисера). Відчуваєте різницю? Моє бачення, дуже рідко збігається з уявою режисерів. Тому, при можливості, спочатку читаю книгу, а вже потім, дивлюся кіно/серіал. Дуже подобалися кінострічки «Хижак», «Чужі», «Щелепи». Але, коли прочитав книги, то кіно, було, м’яко кажучи, не те пальто. Є і винятки. Хто читав Яна Флемінга, той зрозуміє і підтвердить, що Бондіана виглядає на голову вище за оповідання ;)

Ок, згоден в цьому контексті. Різниця є, але що я мав на увазі — все одно все зводиться до отримання кайфу від емоцій.

Так, звісно що емоцій. Книга, яка, останнім часом, ну дуже заганяла мене в пік емоцій,- це «11/22/63» Стівена Кінга. Мені, взагалі то, його творчість, не заходить. Але тут, маестро перевершив сам себе. Тепер, ось, вагаюсь, чи дати йому другий шанс реабілітуватись, і спробувати «Під куполом»?

«11/22/63» Стівена Кінга

О, бачив мінісеріал.

спробувати «Під куполом»?

Under the dome, tv series, невже теж по ньому.

Не гуглив цю тему

Обидва ці серіали не додивився. Поки не дочитаю книги. Те, що намалювала моя уява, по книзі «11/22/63», і емоції, це не можливо екранізувати. Це те саме, щоб «Аватар» знімали, років сорок тому назад. Спойлерну, обидва серіали, з книгами не сходяться ;)

Спойлерну, обидва серіали, з книгами не сходяться ;)

Ну це як правило очевидні речі.

Уява та емоції у кожного власні.
Серіали то емоції режисера..

Не шукайте змісту по між строк. Читайте сам зміст. Серіали відзняті не по книгах, а по мотивах. Вони не сходяться зі змістом книг взагалі. Один з ключових персонажів, що в книзі помирає, в серіалі живе собі далі. Вся увага переноситься на те, на що в книзі, взагалі, не було приділено уваги, і написано на два абзаци, однієї сторінки. От Вам і «очевидні речі».

Так для мене то, неспівпадіння/по-мотивам, і є «очевидна річ».
Чому не знімають точно за книгою?
Без поняття...
Але як вже є.

З приводу знімання. Самим показовим є Толкін Дж. Р.Р., зі своїми фентезі. На кожну книгу, з трилогії «Володаря Перснів», зняли повнометражну стрічку. Сама менша, за паперовим змістом, книга, з цих 3-ох — це майже 600 сторінок. А «Гобіт» був відзнятий з двох повнометражних частин, хоча, саме оповідання це 300 сторінок =)

Хоббіт знято на хайпі від Володаря....
Мабудь тому «розтягнули».

Але ж то не серіали.
У серіалі, де часу завались, навіщо міняти чи скорочення робити 🙄

Потом за три года прочел порядка 150-ти книг

Было ли сложно по началу? Приходилось ли читать через силу?

Мировоззрение меняется кардинально

Можете привести пример какого-то неочевидной мысли, которую вы не слышали раньше?

Было ли сложно по началу? Приходилось ли читать через силу?

У меня началось все с беспроводных наушников, несколько десятков загруженных аудиокниг и 3 часа свободного времени из офиса домой. Потом продолжилось 2 часа в зале. Когда появился интерес к книгам как таковой, то и читать уже не в тягость.

Можете привести пример какого-то неочевидной мысли, которую вы не слышали раньше?

Вся мудрость очевидна, но чтобы научиться ей следовать нужно пройти путь. Например, уловить разницу между чувством вины и стыда. Нас постоянно учат на чувстве стыда, что скажут соседи, окружающие и т.д., то есть соотношение себя с общественной моралью. А правильным является соотношение себя с собственными нравственными принципами по средством чувства вины. Оттачивать свой моральный базис ты можешь всю жизнь, а следовать переменчивой общественной морали довольно сложно и бесперспективно, то что считается хорошо сегодня не будет таковы завтра и наоборот. Чувство стыда вызывается только при наличии наблюдателя, в то время как чувство вины всегда с тобой. Если ты решил самосовершенствоваться, то ты не остановишься, если за тобой перестали наблюдать. И так далее... уловив мысль на основе сотен рассказов начинаешь замечать социальные уловки текущего времени, что весьма полезно в жизни.

Сором, що базується на «ой, а що ж скажуть інші», його ігнорувати одразу.
Це не з книжок.
Відчуття провини залежить від самої людини.
Хтось париться, хтось ні.
Як на мене то є очевидні речі.
Хоча, можливо для цього і потрібно 100 книг рекомендованих, але я таких точно не читав.

Было ли сложно по началу? Приходилось ли читать через силу?

Було таке. «Майстер і Маргарита» розпочинав читати безліч разів і закидував. Дозрів і прочитав за одну ніч. Стівена Кінга «Воно», «Ящик», «Безсоння» так і не змусив себе дочитати до кінця :(

Можете привести пример какого-то неочевидной мысли, которую вы не слышали раньше?

Безліч. В цьому сенсі Дорофєєв моє все. Загугліть на ютюбі, його будь який виступ, і ви отримаєте купу позитивних емоцій і дуже неочевидних думок, які ви 100% ніколи не чули раніше. А його «думкопаливо» і «мавпочка»... Одним словом, це треба особисто прочитати/подивитися.

Аміго, привіт! Не бачу жодної ганьби навіть у 0 книжок на рік. Інформцію люди споивають у різних обсягах і темпах. Це нормально. Ви, здається, вдягли біле пальто у ставленні самого до себе. Дякую, що поділилися) До речі, які ваші улюблені ток-шоу/серіали?

«Сліди на дорозі» Валерія Маркуса

У мене теж є, скоро планую прочитати. Помітила, що там рясно-рясно QR-кодів, які книгу і розповідь роблять об’ємнішою. Як вам, до речі?

Як на мене — цікава книжка.

коди там на доповнений матеріал типу відео

Хоч я її читав, але вперше я насправді її слухав на абук, мені насправді аудіо й зачепило, бо там Валерій сам читає, раджу.

Але текстова книжка теж супер і аудіо звісно без кодів, тому паперова книга теж крута

Не певен правда що дівчаткам книжка буде всюди зрозуміла й цікава буде, там такі досить хлопчачі переживання. Книга скоріше не про війну, а про дорослішання і як ми самі вибираємо хто ми. Раджу в будьякому разі

Так, я про це і писала, що коди роблять книгу багатовимірною, занурюючи ще глибше в історію. Про «дівчаток» категорично не згодна. Дякую, стоїть в списку очікування) Олексію, дякую за відгук.

System Design Interview.
Peopleware — в процесi. Книжка стара, але там добре розписано чому опенспейси — зло.

Дякую, що поділилися)

Остання прочитана — «Інтернат» Жадана. Зараз «Московіада» Андруховича. Надолужую українську літературу, тому що соромно, що читаючи достатньо багато (60-90 на рік), не приділяла належної уваги українській літературі... мабуть, це і був один з проявів меншовартості, який в певній мірі є в багатьох з нас(((((

Як мені відгукуються слова про меншовартість. Щоправда дещо в іншому. Переосмислюю своє життя, починаючи від дитинства. І якби була зараз машина часу, то я би сіла і поговорила із собою в минулому. Пояснила, що не обов’язково в Києві було зрештою переходити на російську, щоб «всім було зручно», що не варто соромитися суржика (як явища), не дивилась би російський контент у ютюбі у таких обсягах і по-іншому зреагувала на зауваження знайомої, що вона із «Аддєсси», а не Одеси (бо одеситів, бачте, це дратує) Купа всяких історій у пам’яті зринає. І цей внутрішній «малорос» от тільки зараз почав зникати. При чому ці прояви завжди були дуже раптові і ніколи би не подумала раніше, що це аж настільки важливо. Вчуся жити вже цілком усвідомлюючи свою українську ідентичність.

Якби не русня, то про меншовартість би й не замислились.
Бо її нема, тої меншовартості.
Людина сприймає все так як їй зручно.
От мені теж не проблема перейти на русский, якщо у групі так зручніше.
Адже я не «пуп землі ».
І ніколи це не вважав чимось.... Особливо меншовартістю.
Бо як так? Я володію двома мовами, а він однією...
😁

Замислилися, але не так масштабно. І внутрішній «малорос» продовжив би паразитувати і пускати корінці глибше й глибше.

Ну не знаю.
Взагалі ніколи така думка не приходила.
Меншовартість у контексті «менше знаю/вмію» — так.
Але за мовною ознакою , чи національністю...
Ні, це мазохізм 😂

Винничук читається легко і в задоволення. Прочитав десь за тиждень-два. Це швидко, бо читаю лише ввечері у ліжку.

А я в ліжку засинаю, тому читаю за робочим столом. А щось ще у Винничика читали?

Винничук чудовий, мій улюблений сучасний український письменник, а Танґо топ у нього.
На рівні з «Танґом смерті» можу порекомендувати (на мій смак) лірично-мемуарні «Вікна застиглого часу» і фентезі-історичну дилогію «Аптекар» та «Сестри крові».

Сергію, дуже дякую за рекомендацію. У мене ще є його книга «Весняні ігри в осінніх садах». Читали?

Хороша книжка :)
У Винничука багато кохання і еротики, там теж є ;-)

Та, він тим відомий)))) як багато всього цікавого навколо і як мало часу)

По темі сабжу — я в лютому перед війною поїхав до Швейцарії з трьома книжками. Читав на той момент «Месію Дюни» Герберта в перекладі моєї віртуальної знайомої Наталі Михайловської, але так з лютого книжки мені і не лізуть...
Якби не німецький інтенсив, який я зараз проходжу, то може б і читав, та наразі у вільний від навколовоєнного читання (і роботи само собою) час більше в ньому.

«Пака ми з вами отут теревенили» ©, Винничук мене відфрендив за недостатньо палку підтримку Андруховича в конфлікті з Остапом Українцем :-)

Мати Василева! Нічого собі. Ну але завжди можна натиснути «відстежувати» 😉

Е, ні. Гудименко залишиться єдиним, кого я продовжив читати в ФБ після відфренду. Так читатиму, а в ФБ ні.

Теж непоганий варіант)))

Олександро, як ваші враження?)

Words of Radiance by Brandon Sanderson.
Oathbringer у процесі.
Обидві — mass market paperbacks, не набагато дорожче цифрових версій на амазоні, тож замовив пересилкою з нової пошти.

То ви в процесі очікування чи вже прочитали? Пишуть, що 96% читачів ця книга сподобалася. Вражаючі показники)

Асоціюєте себе із героями? Впізнаєте у комусь себе, або може хтось дратує?)

Точніше із останніх дочитаних — Edgedance того ж Сандерсона, але я його за день в електронці прочитав та забув :D

А як щодо українських авторів(ок)? Хтось викрав ваше серденько?)

В мене вже такий беклог з англомовних must read в комбінації з бажанням продовжувати прокачувати англійську, що українські автори поки що почекають.

Ох вже ця англійська) План чудовий! Бажаю, щоб ніщо не відволікало від процесу і не було нудно)

Збагнути росію: свідчення очевидців від Геродота до Кюстіна. Укладач О.Палій.
5/5. Цікава книга, яка дозволяє зрозуміти хто такі росіяни, що ними рухає. Вони раби, вбивці, дикуни, брехуни, підлабузники, пияки, содомити, розпусники та безбожники.

Я досить давно придбала книжку «Путінократія» ще здається кілька подібних (бо говорили, що це сильні журналістські розслідування) Зараз корінець книжки так і муляє на полиці. Але я для себе вирішила, що намагатися зрозуміти не буду і не хочу. Чесно. Коли твій будинок здригається від того, що поряд знищили приватний будинок (залишився лише фундамент) і ти подумки думаєш, що зараз твоя панелька складеться, як картковий будиночок, багато переосмислюєш. І це ще враховуючи, що наше місто майже не постраждало.

Я оцю книгу чекаю і хочу прочитати «Архіви КГБ. Невигадані історії» vivat-book.com.ua/...​SuC-mn0VFfOcaAiQ7EALw_wcB

Дякую за наводку, зробив замовлення)

Клас! Рада, що вас теж зацікавила тематика книги)

Ще на схожу тематику «Чорнобильське досьє КДБ»
uinp.gov.ua/...​id-budivnyctva-do-avariyi

Прочитав про архіви кгб. Цікава

Круто! А я ще не замовила. Рада, що вам було цікаво)

Какой ужас. Они же первопроходцы и носители цивилизации

Software architecture in practice

Дякую, що поділилися) А які у вас плани? Можливо полюєте на якусь книгу?)))

Чапек — Війна з саламандрами

Прочитала опис, цікаво. Якісь плани на майбутнє?)

Планів дуже багато, часу на все не вистачає :)
Тим паче, читаю я дуже різноманітну літературу.
До цього прочитав казкову трилогію про Бартімеуса.
Зараз читаю Бредбері — Із праху посталі і Плохій — Брама Європи.
Дякую за топік, почитаю коменти з цікавістю.

Я тут тільки сиджу і гуглю, гуглю))) Я вам від себе пораджу «Я бачу, вас цікавить пітьма». Це неймовірне переживання. А книга, яка красива! (візуальне оформлення) Я три дні не могла відірватися поки не дочитала. Ось у листопаді у ВСЛ вийде додатковий тираж.

Матиму на увазі ;)
Планую зараз ще замовити:
— Що ви несете? Дмитро Дубілет розповідає найцікавіші історії про прапори усіх країн світу
— Лінгвістика на карті світу. Непорозуміння, кримінал та інтриги в різних мовах

А я оце сиджу, а олх, гівнюк малий, вимахується. Я цілий день шукала книгу Томаса Манна «Будденброки» і коли знайшлася людина і книга ми не можемо провести олх-доставку)))) І я переживаю, що я прокинуся, а людина книгу комусь іншому продасть)

До речі, щодо інших питань.
Паперові читати найприємніше, але всю квартиру ними захаращувати не дуже хочеться. Тому часто доводиться читати електронні.
Від покупки російськомовних книжок відмовився вже давно, а від читання — ні. Мова — мій інструмент. Я декілька книжок навіть білоруською читав і одну польською.
p.s. Білий попіл Павлюка — цікава книжка. Планую інші його твори також прочитати.

«Білий попіл» читала, ще чекаю «Танець недоумка» у листопаді їх ВСЛ теж додрукує. Класна, але неможливо навіть порівняти до пітьми. У мене багато книжок російською тих, які не були перекладені українською. Але зараз бачу, що частина з них вже існує українською і це чудово. Я би із радістю обміняла рос.версію на українську. Та ж книга «Оповідь» (українською) і «История на миллион» Роберта Маккі

У мене не аж така велика бібліотека, щоб не було місця, але електронні ну взагалі не моє. Та й у мене нема читалки, хоч це і не обов’язково. Зараз книжки так дорожчають, що мені аж страшно стає скільки буде коштувати класна якісна книга.

Пару років тому почав купляти цікаві книги, але коли 3 полиці виявились зайнятими, то зрозумів, що потрібно збавляти оберти.

Я би дивилася на це під іншим кутом: купити ще полиць або книжкову шафу))))

Це якщо є їх куди ставити. Я кілька років тому перебирав всі книжки, що зберігались у сестри, мами, у мене — так тільки під улюблені мені б треба кілька великих шкафів... Де їх ставити — велике питання ;)

То у вас нічогенька така бібліотека! Мені рости і рости до таких масштабів.

Насправді — вона тільки в голові. Так сталося, що в 90-ті, коли я був підлітком, мені не дуже було цікаво гуляти, та й можна сказати, не було де, особливо взимку. А телевізор я не люблю. І все що мені залишалося — читати книжки. Перший чоловік моєї старшої сестри мав дуже величезну бібліотеку — 5 чи 6 шкафів від полу до стелі у 2 ряди заставлені книжками. Майже вся фантастика та фентезі та й детективи, що були перекладені на російську та українську за радянськіх часів (ще його батьки почали збирати) та ще саміздат (батьки мали можливість роздруковувати на принтері, матричному). І мені так від 5 до 10 книжок раз на тиждень приносили... ;) Вже в університеті я «дочитав» з бібліотеки універа все, що не дочитав раніше (не всі книги серії, наприклад, були придбані). Потім у мене з’явився доступ в інтернет, я став качати книжки звідти... А як народилася старша донька часу на книжки стало меньше, а як друга — то й ще меньше (там ще й робота була така, що не до книжок)... ;(

Великий шлях починається з малого кроку ;) Не зупиняйтесь ;)

Дякую!) Я стараюся, але вдома час від часу мене просять пригальмувати. Бо від моменту, що я замовила одну книгу до п’яти книг — кілька кліків))))

От вранці був тільки Томас Манн, а вже йому у компанії «Моя темна Ванесса», «Собакознавство» і «Мочи манту». Тому коли в квартирі тихо до мене час від часу заходять глянути, чи не скуповую я книжки))))

Зроблю камінг-аут: час від часу я качаю книжкі з флібусти чи інших бібліотек, не купуючи їх... ;)

А я рекомендував би вам спробувати читалку. Бо сприйняття книжки з неї відрізняється від сматрфону — бо екран відрізняється. Наприклад мені дуже важко читати зі смартфону (я намагався ще з нокії, яка не смартфон ;) ). Очі дуже втомлюються.
Та й Amazon Kindle не така вже й дорога. Приблизно 10 паперових книжок. А дозволяє з комфортом прочитати тисячі (наприклад, всі «старі» книжки можна скачати вільно). Ну і в дорогу брати з собою значно легше одну читалку, ніж купу паперових. Теж важливо, бо коли, наприклад, я їду у відпустку, брати 3-5 книг вже важкувато ;)
Також, велика різниця зі смартфоном — на читалці немає відволікаючих сповіщень, тож можна відкласти смартфон подалі і насолодитися книгою.
У мене багато років була noname з алі, але я взяв Kindle, бо там є словник і можна читати англійською та перекласти слово, що не зрозуміло, майже не відволікаючись від книжки.

Я час від часу про це думаю, але ніколи не доходила до покупки. Мабуть, я книжковий старовір. Але не виключено, що колись читалку все ж придбаю)))

Гоголь «Мертвые Души», Ильф Петров «12 Стульев», Булгаков «Собачье Сердце». Всё в формате аудиокниг.

А скільки часу одна книга в середньому триває?

Зависит от размера книги. Я слушаю по вечерам когда есть настроение, в среднем уходит 3-4 недели на книгу, но вот Гоголя 3-4 недели ушло только на первый том :)
Если вопрос про длительность трека, то может обычно 8-10 часов.

Якщо любите аудіоформат, то Абук вас може зацікавити і порадувати)

З недавнього — Марко Клоос — Вугли атаки (англійською, нема перекладу) — прикольний бойовичок. Але не перший в цій серії, третій, перші 2 російською читав. Далі по серії поки не пішов, мабуть тому, що серіали швидко набридають.

Муракамі якось дуже заходить остані роки за 2... 1Q84, Хроніки заводного птаха... ще кілька.

The Birth of Plenty: How the Prosperity of the Modern World was Created by William Bernstein — Взагалі чудова книжка, дуже погано, що її не переклали — бо це те, що потрібно читати якщо не у старшій школі, то хоча-б вдрізу після. Майже прочитав. Не дуже швидко, бо, по-перше — англійською, а по-друге — треба поміркувати над прочитаним...

Нажаль, часу майже немає — робота, діти, справи... Це у підлітковому віці можна було «ковтати» по книжці за вечір... ;(

Хочу більше читати англіською, але або мені не цікаво, або дуже складно ;) Ну, або я вже читав російською/українською. Та й взагалі, не завжди можна знайти гарну кижку, коли всі, що цікаві за тематикою (як-то наукова фантастика, іноді фентезі) що старше за 15 років, з вірогідністю 90% читав ;(

А як вам варіант почати із адаптованих книжок англійською?) Для початку, а там, дивись, і звичайні би підтяглися)))

Так я ж кажу — або не цікаво — або складно ;)

Я ж балуваний, читав дуже багато і люблю слог (чим, доречі, той-же Муракамі і чипляє) ;)

Насправді, все, що я поки бачив із адаптованих — ну дуже «підліткові» й банально не цікаві мені... Хоч ридай... ;(

Можливо ви могли би звернути увагу на серію «Macmillan Readers» (просто вищий рівень) або на Фоліо, там багатенько англійською випускають (а раптом!)

Спробуйте Klara and the Sun by Kazuo Ishiguro почитати англійською www.goodreads.com/...​4120408-klara-and-the-sun. Текст досить легкий.

Ерік Фромм Бути чи Мати щойно закінчив. Читаю Ніно Хараташвілі The Eighth Life paperback :)

А у мене лежить «Мистецтво любові» вдома) Як вам?

Якщо не дратує марксизм, лівацтво і юдейство, то ОК. Взагалі наївний наїв. Вартова Вежа на стероїдах.

Дякую, що поділилися)))

Читал какое-то время назад. Не совсем понимаю причину ее популярности. Совсем не то чего я ожидал, половина книги про любовь к Богу и про то что любовь к богу такая же как и любая другая. Знал бы что в книге есть словосочетание «любовь к Богу» — точно бы не читал. Но у меня есть проблема с этим: всегда дочитываю мутные книги если уже начал

Не очікувала, що там про Бога. Інакше б, мабуть, і не купила. До речі, у мене теж є така потреба дочитати. Була нещодавно жахлива книжка, одна вода, то я її одним оком, вздовж, але домучила.

Ахаха, типовий айтішнік є прихожанином церкви воїнствующіє атеисти. Деякі книжки можна читати хоча б для того щоб знаходити знайомі букви )

Gwynne Dyer. “The Shortest History Of War”

Artemis та Project Hail Mary від автора Марсіанина, читав англійською, щоб попрактикуватись

До цього ще «4000 тижнів. Тайм-менеджмент для смертних»

І як вам ця книга? Я купила щось подібне перед війною, але бажання читати мотивуючу літературу наразі нуль.

Місцями вона навіть демотивуюча (memento mori і все таке). Мені нагадала «Есенціалізм», але з мотиватором у вигляді неминучої смерті. Тому під нинішні часи якось навіть підходить

Та і книжка досить маленька, за пару вечорів можна прочитати та трохи важче засинати ще тиждень (але то може я такий ніжний)

Ой, ні. Щоб мені ще автор про смерть нагадував, без того око сіпається))))

«Проект Аве Мария» крутейшая книга, думаю, через пол года-год перечитаю
Пожалуй, лучший сайнс фикшн, что я прочел

читаю вики и quora, книжки ради развлечения давно перестал читать, последняя книга: мемуары Скоропадского. 10/10
есть todo список книг для чтения, но похоже ему не суждено быть прочитанным потому что в 10/10 случаев я выбираю поиграть или youtube+wiki+quora

У мене книжки по настрою стають у чергу одна за одною, інколи по тематиці, а список є книжок, які хочу купити/знайти найближчим часом. Сьогодні цілий день шукала «Будденброки» Томаса Манна, Веселка, 1973. Але олх-продавці тримають ніс по вітру і вміють вмить виростити із 50 грн. до 400+. Що ж, чекаємо)

если не пользоваться цифрой то это затратно и многое тупо не найти. но своя бумажная библиотека выглядит солидно для гостей )

Не люблю взагалі електронні книжки. Ну не моє і хоч ти трісни!) Тому останній рік відкрила для себе чарівний світ під назвою книжкова барахолка.

Останньою була «Спокуса існуванням» Еміля Сьорана. Зараз дочитую «Живе кіно» Форда Копполи.

Гарний вибір! Можливо вас зацікавлять також книги Юрія Іллєнка «Доповідна апостолові Петру» (там 3 книги) або «Парадигма кіно», або збірка інтерв’ю із Кветніном Тарантіно (на жаль, російською)

Вікторіє, вдячний за рекомендації 😉 Іллєнко, так розумію,один із трійці братів і той, що знімав «Тіні...» для Параджанова?

Так))) Рада підказати щось цікавеньке. Це оператор «Тіні забутих предків». Дуже харизматичний, на жаль, вже покійний, кіномитець.

Харизматичний і своєнравний, моцний дядько був. Пам’ятаю, як він у вдало «опрацював» Кисельова в етері ICTV 👍

Я читала ці книжки, вони такі якоюсь мірою у стилі щоденника. То він писав, як біг проти руху ескалатора, щоб тренувати дихання. То він був моцний 100% і фізично, і морально.

Люблю «щоденниковий» стиль прози. Одразу згадується «Записки українського самашедшего» або «Квіти для Елджернона» (хоча там не чистий «щоденник», наскільки пам’ятаю)

Одну читала, а інша стоїть на полиці. Тоді вам мало би бути цікаво) До речі, я поки не придбала, але хочу «Листи сину» Стуса. Теж щоденниковий стиль)

Стус вельми цікавий. У мене друкована версія «Небо. Кручі. Провалля. Вода» — збірка статей, віршів і листів. Було, про що поміркувати, поки гортав сторінки: «Терпи, терпець тебе шліфує...»

Я найбільше люблю поезію Іздрика. Якщо на фото придивитися, то позаду всі його книжки)))

Вам ще можуть сподобатися листи Кафки, але він страждалець такий трохи))) і листування Томаса Манна.

З творчістю Манна не знайомі, Кафка —ванлав (особливо лист до батька, якщо правильно згадав). Вкотре дякую за коштовні рекомендації!

Кафка класний! Давно дуже читала, але пам’ятаю, що мені подобалося, навіть цитати якісь виписувала. Я теж незнайома, це відголоски Емми Антонюк у інстаграмі)))

Згадав останнє.
Перед війною три аудіокниги.
Рей О́лдрідж (Raymon Huebert Aldridge)
Трилогія «Емансіпатор»
1. Контракт на Фараоні
2. Імператор усього
3. Машина Орфей
👌

Дякую, що поділилися) Перепрошую, загубився коментар.

Почала і читаю декілька книжок по черзі, хоча концентруватись непросто. Найцікавіша, певно, «Історія України-Русі» Миколи Аркаса, яка вперше була видана ще до I WW. В якийсь момент зрозуміла, що хочу у ній віднайти момент в нашій історії, з якого все пішло «не так». Але читаю і переконуюсь, що все «так» завжди і було, і враження, що ніяких шансів прожити без війни з р***ньою у нас немає.

Катю, дякую, що поділилася! А як тобі книги Олени Дубчак?)

Корисні більше ніж читабельні, але я стараюсь :D

Складний (коцюрбатий) стиль у авторки?))))

раджу фейсбучну «Книжкову барахолку». Ви її впізнаєте, там 90+тисяч користувачів. Там можна знайти дуже класні штуки. Українською, англійською мовами, російською заборонили продавати) (це і не дивно)

Будь ласка, вам точно туди! Але готуйтеся, що на книжкових полицях буде тісно))))

Як це перечитую? Як довго?

Книга (принаймні художня)читається десь 100кб за годину

Середня книга 3-4 години

Це хіба щось як Біблію чи якиц довідник можна перечитувати щоб щось конкретне взяти

А я тим часом нагадаю, що ми у цьому топіку не гойдаємо човник «Срач» не сідаємо туди самі і не запрошуємо інших))))

Ты сама-то Кастанеду читала? Там активно пропагандируется принятие пейота называемого «Мескалито», курение галюциногенных грибов и употребление дурмана. Магии дона Хуана без грибочков не выйдет

Разом з сином читаємо і обговорюємо шкільну програму з літератури за 6-ий клас :)
«Різдвяна історія», «Джури козака Швайки», «Острів скарбів», «Жага до життя»

Для себе зараз читаю оповідання О.Генрі англійською — колись читав українською, хочу порівняти. Поки що подобається. До цього читав «Викинь мотлох із життя» — не сподобалося, одна вода. Ще до цього читав 3 книги «Оповістки з Меекханського прикордоння» — сподобалося, багатогранний логічний світ, цікаві сюжети.

Як сину шкільна програма, щось щиро із того подобається? Ох, теж не люблю книги, де суцільна вода. Нещодавно таку читала, в кінці вже просто перегортала сторінки і одразу ж продала її.

Про козаків та піратів — подобається, а там де починається філософія та повчання життю — не дуже. Що цікаво, далі у програмі «Моя бабуся просить їй вибачити» Бакмана — трохи несподівано.

Ух ти, нічого собі. У мене є дві його книги, але інші. Класна тенденція. А який клас, якщо не секрет?

Не можу сказати, що ця книга про бабусю погана, але з 5 прочитаних книг Бакмана ця мені зайшла найменше.

У мене «Бріт-Марі» і «Тривожні люди» є)

Про Уве — найприємніша книга у Бакмана, як на мене.
А Ведмеже місто — геть інша, але теж дуже цікава. Там ще стиль написання цікавий — все в теперішньому часі — типу, вони ідуть туди, бачать щось, розмовляють про щось.

John C. Bogle — The Little Book of Common Sense Investing: The Only Way to Guarantee Your Fair Share of Stock Market Returns,
Grant Cardone — Be obsessed or be average

Книга «Принципи» Рея Даліо
youtu.be/3zAD1PV8gxM

КНИГИ про фінанси, економіку, інвестиції.
www.youtube.com/...​fdcunp0NiYOl3pGn_mhSJ4jPd

Клас! Професійна література для самоосвіти — це чудово. А на художню вистачає часу?

На це питання немає загальної відповіді. Для кожного вона своя)

під час воєнного часу ні, і так радий що хоч щось читаю.

Френк О’Коннор «Гості Ірландії» (збірник новел)

Дякую, що поділилися. Як вам ця книга, до речі?

Є досить хороші, є так собі, в цілому непогано.
Yeats said «he did for Ireland what Chekhov did for Russia» — це найкраще описує, якщо подобаються невеликі оповідання, то в цілому зайде.

Люблю Андрія Бондаря, есеїста 😌

У процесі читання Віктора Франкла. Йде важко.
Вибрані статті нашого пророка Степана Андрійовича — просто топ. От все він передбачив. Як ніхто розумів гнилу сутність росії.
Богдан Коломійчук «Справи комісара Вістовича» зайшов чудово — треба було переключитись на щось, не прив’язане до сьогодення.

Читала Франкла, але чомусь повз мене книга пройшла. Але чесно скажу, не пригадую у якому настрої і життєвих обставинах її читала. Не дарма вони його бояться!)

що ж, як казав п«ятий Президент України, «камінгаут так камінгаут»
свого часу я певним чином був причетним до створення і видання однієї книги у жанрі «підліткового фентезі» :)
www.yakaboo.ua/...​riemnosti-zamovljali.html
найперший паперовий екземпляр книги (який власне треба було подати у видавництво на рецензію) я під ром-колу до середини ночі друкував на прохання авторки у себе на роботі на матричному принтері (це ще був початок нульових), читаючи при світлі ліхтарика роздруковані сторінки. після чого зрозуміло, ліг спати на столі, де мене вранці з батареєю порожніх пляшок і знайшла охорона, після чого моя професійна кар"єра з телекомунікацій вимушено заклала крутий віраж у напрямку класичного укроаутсорінгу). також мій прототип можна знайти в якості одного з персонажів)

Нічого собі! А я бачу, що її навіть зараз можна придбати)

Перестал читать. Раньше любил антиутопии, теперь в ней живу.

З вами складно не погодитися. Ніби якесь кіно, яке ніяк не можна вимкнути.

Тореадори з Васюківки.
Нарешті українською :) Бо свого часу в шкільній бібліотеці цю книгу неможливо було зловити, купити десь в книжковому теж. Але тато десь наколядував був російською то я радів і такій.

АБАБАГАЛАМАГА видала і я все ніяк не придбаю собі цю красунечку) у вас їхнє видання?

Ага. Версія 38.0 :) Там щоправда є трохи текстових бажиків. Зарепортив але то вже певно в наступну версію піде

Тарасе, маєте на увазі зараз бажики щодо внутрішнього дитятка чи якісь абабагаламагівські?)

Друге :) То знак % посеред слова, то ^ то ще щось. Текстові :)

Оце так несподіванка!) Але все одно одне із улюблених видавництв.

На Саймона Гріна підсів. Прочитав декілька оповідань

Раніше не чула про нього. Що саме у книгах стало «зачіпкою» для вас? :)

Я шукав фантастичний хорор, щоб було по типу Чужого, Дещо. і декілька його оповідань повністю задовольнили мої запити.

остання — Василь Барка «Жовтий князь»
зараз читаю «Тигролови» Багряного

у школі не читав і не дуже розумію як дітям таку важку літературу дають

Я в школі старалася все читати, оскільки вже погано пам«ятаю програму, то не пригадаю, що було найскладніше. Але розчарування дитинства, це коли я примушувала буквально себе читати «Звіробій» Купера, а потім на зарубіжній л-рі всім, хто просто підняв руку, що читав, поставили відмінні оцінки, а я в цей час хворіла)))) Із шкільної програми найбільше подобався Стефаник, Коцюбинський «Intermezzo», Підмогильний «Місто». Це перші книжки, які пригадую) А ваші, які улюблені?

я в школі мало читав,тому важко сказати шо було улюблене. останні 10 років наздоганяю програму :) ось недавно дізнався що в школі Данте читають. я читав Данте в дорослому віці і не все зрозумів (школу закінчив надцять років тому)

За Підмогильного «Місто» чув у подкастах, радили і планую також читати після Тигроловів

а взагалі, є книги які попали у руки у потрібний час, за що їм вдячний

Для мене «Місто» якесь таке зрозуміле було, бо там про хлопця, який вирвався в Київ із провінції і як його місто почало змінювати. Почитайте обов’язково при нагоді)

І я вам дякую, що поділилися)

в школах программа близко повторяет ru.wikipedia.org/...​(Норвежский_книжный_клуб

ну то есть в 16 лет читать это невозможно. Чему может научить «госпожа Бовари» — ничему, это кал

Або список з часів випускного змінився, або...Багато незнайомих творів. У кожного є своя шкільна травма і своя «госпожа Боварі». Ми її точно проходили, але я взагалі не пригадала зміст поки щойно не освіжила в пам’яті.

Специфічно. Хочеться вірити, що в школах ще лишися вчителі у яких горять очі і вони не вигоріли на роботі.

«Сад Гетсиманський» читав класі в 9-му чи 10-му. «Архіпелаг ГУЛАГ» після цього видається якимось недоречним.

Зараз ще більше починаєш переосмислювати історію та й власне життя. Мені соромно за те, що в якийсь момент, потрапивши в Київ і будучи україномовною через рік здалася і перейшла, щоб всім було комфортно. Зараз би я так ніколи не зробила. Все стає на свої полички і стають очевидні причини цієї внутрішньої «меншовартості».

Добре, перед цим читав «Искуство Чтения» Фостера, так що можна сказати була практична робота, тому що якщо читати «в лоб» можна сидiти з лицем ЯННП

Із подібної тематики маю вдома «Як писали класики» Ростислава Семківа і ще є книга цього ж автора «Як читати класиків». Можливо, вас зацікавлять) Ростислав Семків — письменник та професор у Могилянці.

Власне думаю купити Як читати класиків

Я теж про неї думала. Думаю, що рано чи пізно вона у мене теж буде)))

Почему чтение книг вдруг стало guilty pleasure?
Из последнего Жан Жене «Кэрель» — люблю реализм, когда есть немного порнографии :)

Для гарного заголовку насправді 😅 Хоча після деяких книг інколи і правда є таке відчуття))) Остання книга у якій були елементи порнографії чи то такого реалізму, що аж шкірою відчуваєш це була «Хтивня» Міхала Вітковського, але я її так і не дочитала. Читали?

а Гранже читала? там тааааакі дивні речі відбуваються, від яких не можна відірватись. перечитав його всього, радив друзям — хто читав то дуже сподобалось

захопливе і «швидке» чтиво. «швидке» маю на увазі що як взятись за книгу то вона не відпустить допоки не дочитати. і тому виходить шо швидко читаєш

На мій сором я ще і Ремарка не читала. У мене взагалі дивна історія. Я роками купувала книжки, які мені хочеться прочитати, але не читала. Таке собі «відкладене життя». І нарешті в цьому місяці цей день настав. І виявляється стільки прогалин, що треба і вдень, і вночі читати)))

та чому «на сором», всьому свій час. навіть відкладене життя колись настане. всіх цікавих книг на світі не перечитати за одне життя ;)

Це дуже мудра відповідь. Я дивлюсь часом на свою бібліотеку і жаліюся, що вона маленька. Але мені вчасно домашні кажуть, що у когось і такої немає. І я думаю собі, що дійсно, є у тому правда))) Так і з книгами, визнаю, що багато «класики» не прочитано, але ми над цим працюємо) А Гранже пішла гуглити) Із останнього, що мене привело в неймовійний захват. Я так читала тільки Гаррі Поттера в дитинстві це Ілларіон Павлюк «Я бачу, вас цікавить пітьма». ВСЛ ось у листопаді додатковий наклад видасть. Дууууже раджу.

дякую за рекомендацію, зараз почитаю в інтернеті про книгу, а там мо і куплю

згадала за Потера.а таке читала? en.m.wikipedia.org/...​he_Methods_of_Rationality

скачав собі на електронну книгу і поки не вирішив чи вартує книга уваги чи ні. та опис у вікі інтригує

Я оце тижня два тому її побачила, але якось взагалі не тягне. Це ж не Роулінг наскільки я розумію? І це ж зовсім якась окрема історія, правда? Я читала п’єсу Роулінг про ГП і мені вона взагалі не зайшла. Тому якось дуже боюся чіпати сердечний зв’язок із ГП)

та, це інший автор і окрема історія. наскільки я зрозумів там історія не така казкова як в Роулінг. так сказати приземлений Гарі :)
та ше не читав тому важко сказати що там і чи цікаве

У мене із ГП найкращі спогади дитинства пов’язані. Як читала, як ми родиною в Київ спеціально їздили в кінотеатр (бо у нас в місті не було), як до дірок задивлялися потім дівідішки. Оскільки у мене в місті і книгарні не було (і нема досі нормальної), то у мене була половина книжок із Абабигаламаги і половина жахливого «Росмена», яку вже батьки із Петрівки привезли. Інтернет-магазинів в ті часи не було. Вже більше 10 років мої книги знаходяться у недоступному для мене місці. І ось тільки в кінці 2022 року за «ковідну» тисячу я придбала весь комплект від Абабигаламаги. Я ледь не плакала від щастя. Бо завжди хотіла, але все було не на на часі. Я була неймовірно щаслива. Досі радію коли на них дивлюся))))

в мене також є своя історія з Потером. фільми про ГП — це різдвяний настрій уже довгий час

пробував читати книги — на першій розбіжності з фільмом зрозумів що най краще буде в голові одна казкова історія, тому досі не читав і не планую. а за ковідгу тисячу хотів купити Данте «Божественну комедію з ілюстраціями Доре» та не знайшов у нас, тому купив племіннику казки про Різдвозавра (там декілька книг)

і до речі маю ще одну історію. зазвичай книга краща за фільм. та у мене є виключення. це «побіг з шоушенка». книга не зайшла зовсім, а от фільм дуже сподобався

Фільм хороший, щира правда. То я правильно зрозуміла, що вам чарівним чином вдалося не подивитися фільми про ГП? Серйозно?))) То яку треба мати витримку?)))

навпаки, по 100 разів передивлятися фільми і на разу не прочитати. очі чешуться інколи почитати його, та розум каже що краще не тра, най в пам’яті буде гарна картинка з захоплюючим сюжетом

Та ви що!!! Я вам заздрю. У мене дуже чухається язик терміново радити придбати собі ці книжки і пірнути в дитинство))))

о, нііі, не тра спокошувати, бо я ше візьму тій поведусь ))

ги, точно шо тра тікати

та насправді я ці книги планую купити племіннику. я його ввів в світ Потера, він поки дивитись фільми. а в цих книгах ілюстрації ж кльові. ох guilty pleasure

Купуйте вже, без жартів. Я в кінці 2021 року купувала і це було 1100 приблизно. Одну книгу власним коштом брала. Зараз 2090 грн, а було 2700. Різниця колосальна. Вже купуйте, не тягніть. Серйозно)))

сміюсь

спокуса у чистому вигляді, на доу! ой леле :)

Ви ще тут?))) Біжіть, Форесте, біжіть)

не такі дивився, тут не вказано чи ілюстрації Доре. та знаю шо переклад Дроб‘язка найкращий, а от за переклад Стріхи не чув ні разу

Я Павлюка за 3 дні прочитала. Це неймовірно класна книжка. Я навіть йому особисто у фб написала і подякувала. Потім ще трошки розговорилися. Ще прочитала «Білий попіл» і чекаю додатковий наклад книги «Танець недоумка». Вона дуже цікава і круто оформлена. *верещить від захвату*

клас, це прекрасне відчуття коли книга вчасно попала у руки

Обожаю Гранже. Перечитала всего, так и не нашла никого кто плюс минус похоже пишет. Несбэ не зашёл(

о, дякую. я не чув за Несбе. записав собі щоб ознайомитись з ним

Зараз «підсіла» на Агату Крісті! У меня в библиотеке местной на украинском просто новенькая коллекция Агаты, класс!

Крутяк! А я от в шаленому захваті від «Я бачу, вас цікавить пітьма». Це, до слова, теж детектив. Дуже раджу!)

Наталіє, дуже дякую, що поділилися!)

А яку плануєте наступну? Читаєте в електронному вигляді?

аудіо. не планую, там як бажання виникне — щось інше послухаю

Правильний здоровий підхід) Дякую, що поділилися)

Працюю, сплю, їм
Мабуть можна замість фрайдей муві найт.
Але ж то сімейний час...

Последнюю прочитал «Понедельник начинается в субботу». Не очень понравилась, возможно для советских людей тех годов было чем-то невероятным. Думаю это что-то типа как песни «Арии» для тех времён: аналогов доступных особо нет, не с чем сравнить. Сейчас читаю «Выбор. О свободе и внутренней силе человека». Мемуары женщины, которая прошла Аушвиц (Освенцим) и ещё пару концлагерей. Решил что тема актуальная для меня сейчас. Ожидал большего от книги, хотя безусловно есть что почерпнуть

Дякую, що поділилися. Якісь плани на майбутню читанку вже є?

А Грицака щось читали? Мені здається, вам би могло сподобатися)

Нічого собі) А я так не можу. Вирішую тут і зараз. Взяла була нещодавно книгу, дуже хвалили по рекомендаціям, але із першого речення не пішло. Значить її час ще не прийшов)

Ширер, Вільям. Злет і падіння Третього Рейху. Історія нацистської Німеччини.

Із росіянами подібність є?

Взагалі то подібності є, але й розбіжностей багато. В них буда їдеологія, велика ідея, населення було активне, все було дуже серьезно підготовано, в рашистів цього нема.

Бо у них принцип, як у Чіпа і Дейла «слабоуміє і отвага». А я би сказала, що тільки першого пункту в надлишку.

По опису дуже цікаво. Додав в свій to read лист

audiobook: Full Spectrum: How the Science of Color Made Us Modern by Adam Rogers)
ebook: Common Cold (Birkhäuser Advances in Infectious Diseases) (Ronald Eccles, Olaf Weber)

А я от хочу собі «Мочи манту» і Мед Гобліна на цю тему колись почитати. Сподобалася книга?

ця книжка наукова, не научпоп, вона складається зі статей різного авторства, це досить специфічний формат і трохи нудний як на непрофі типу мене

зацікавився, бо хотів перевірити «калібрацію» своєї імунної відповіді на останню «застуду» але читаючи подібне часто шукаєш і читаєш й інше (тут цікавим ще було глянути як вчені оцінювали декотрі речі, тепер сильно деформовані маніпулятивними техніками новітніх медія під час пандемії)

в принципі не жалкую бо воно мені також поукладало деякі речі які я вважав, що добре знаю (самому смішно звісно з подібної впевненості разом зі свідомим розумінням її безпідставності), і чимало нового для себе познаходив

чи порадив би читати всю книжку цілком іншим — мабуть ні, не той формат, деякі статті можуть бути варті як довідник

Дуже дякую за таку детальну відповідь. Якщо назвати дууууже умовно «медичною» темою, то я час від часу книги +/- подібні до «Морга» читаю. Років 5 тому «Вскрытие покажет» читала, ще 2-3 подібні книжки вдома є.

Якщо ви хочете прочитати Мочи манту, я б радила краще будь-яку книгу Дарки Озерної. Більше деталей у моєму відгуку про Мочи манту.

Ольго, дякую! Не гарантую, що прочитаю, щоб не було «спойлерів». Бачила книги пані Дарки і чомусь не викликали інтересу. Але знову ж таки, це питання настрою, смаку, тощо))) Але дуже вам дякую за пораду) Мені ще Мед Гобліна хочеться у майбутньому почитати. Ви читали?

Книги это бесполезный мусор. Не читаю уже лет 5.

Це справа добровільна. 😉 А яке у вас хобі?

Дітей теж вчите, що книжки — це сміття? Чи то згори не ваш коментар?

Може він їх їсть або ще щось. Там не вказано що він з ними робить :)

Тортик у вигляді книги — це дуже апетитно, погоджуюся) а деякі книги на деякій мові чудово можуть зігріти взимку) іф ю ноу вот ай мін)

Ліл так
Але мені здалося що мова за дітей була %)

А яка ваша остання прочитана книга? Або просто улюблена?)))

Та я вже десь вище тойво.
Остання — Тореадори з Васюківки. Покращене, доповнене і так далі, видання.

Улюблена, гм, якщо відштовхуватися від потертостей то певно Таємничий голос за спиною, теж від Нестайка. Вона не просто потерта, там аж обгортки вже нема.

Резервація гоблінів, Саймака

Пригоди Електроника та (продовження) дівчинки з очима що не сміються. Лютий кіберпанк мого дитинства, куди там Кібермісту Едо чи Привиду в мушлі :)

Ой, перепрошую) Сповіщення вчасно не прийшло. Я все ніяк не придбаю у АБАБАГАЛАМАЗІ, але теж маю дуже теплі спогади про «Тореадорів із Васюківки» зі шкільних часів) і «Лісові пригоди» це щось зовсім із дитинства) Собі перечитували «Тореодорів» чи маленьким слухачам?)

Собі, я ше малий :)

У кожного всередині є малий п*здюк)))

Мій внутрішній п*здюк хоче ямаху ср400 але вчора в нього згорів монітор :( ну і взагалі сусід притрушений

А шо сусід? Якісь капості зробив, через нього монітор згорів? Головне на мотоциклі (на мою думку) не їздити на задньому колесі і не диринчать під вікнами. Гляньте оцей уривок, то дуже смішне про мотоцикли youtu.be/C34z0ozw_9E?t=1248

А сусід то, типу, москаль :) З-за нього багато з нас розбили скарбнички щоб купити щось корисне хорошим людям, а не різні там дурнички собі. А дирчик... Ну, задні колеса й диринчання мені не цікаві. Побутові мотоцикли чути хіба вночі, коли навіть кіт не хропе. Я з гірської велотусовки, місцями спортивний фотограф. Повозити дупу полями й забутими дорогами, привезти гору фоток та синців, оце весело :)

А йой! Я чомусь подумала про справжніх сусідів по будинку))) Все ще попереду)

Краще б ти років 5 не висирав безцільні каменти, користі було б більше для всіх

Денисе, доброго дня! Будь ласка, будьте трошки стриманішим і доброзичливішим. Нехай цей топік буде вільний від сварок і незадоволення одне одним. Долучайтеся до розмови про літературу та особистості письменників (не користувачів). Дякую за розуміння.

На русском читал, читаю и читать буду — украинского попадается интересного мало, хочу чтобы было больше, но увы. В основном художественное, техническое всё на английском.

Володимире, а що останнє читали із художньої літераратури? Чи сподобалося?

Вот прямо перечитываю Хаггард «Ледяные Боги», до этого читал его — же «Мамина», до этого Дмитрий Вересов «Ледяные Боги», до этого историю Крыма, до этого историю Египта. Всё на русском, или в переводе. Из украинского начал читать «Я Богдан» Загребельного, не пошло — очень длинные предложения

Паперові, до речі, чи електронні?

И так и эдак. Предпочитаю бумажные, но не всегда есть под рукой

А я не люблю електронні, взагалі не моє(

Ну слушай, не всегда с собой на природу возьмёшь книжный шкаф

Ну....)))) Шафу не треба, а одненьку можна взяти.

Тоді живе спілкування, милування природою, прогулянки, фотографування) То вже від людини залежить) Або просто помовчати і повітрям свіжим подихати.

Предпочитаю иметь с собой телефон и почитать

Вату навіть ніхто не питав якою мовою читаєте, а воно кричить про свій узькій язік.
Ідь в ДНР/ЛНР так всє на руськом ще й можна носити футболку с написом СССР і співати пісні типу: «Комсомольцы Доброврльцы» після пів літри горілки.

Максиме, будь ласка, не потрібно перетворювати топік про книжки на поле боротьби. Якщо ви будете продовжувати, я буду змушена видалити коментарі. Будь ласка, зверніть увагу на моє прохання у тексті:

P.S Цей простір вільний від засудження та насмішок, бо як кажуть, на колір і смак товариш не всяк. І якщо ваша guilty pleasure після складного дня почитати Пауло Коельйо, йой, най буде. Головне, аби вам подобалося. ❤️‍🔥

Краще розкажіть, яку книгу ви прочитали останньою і чи сподобалося вам?

Лучше я буду злить вышивату, рррр

Володимире, будь ласка, не потрібно цього робити. Нехай мій топік залишиться місцем, де ми говоримо про приємне і близьке кожному. Цей простір вільний від срачів. Дякую за розуміння

говоримо про приємне і близьке

Этим нужно заниматься, а не читать

Будь ласка, прочитайте і видихніть перш ніж коментувати dou.ua/comment-policy Ми тут спілкуємося про книги, а не агресуємо. Дякую за розуміння.

А де варіант 100+?

6 книг за місяць це 72 за рік, таких людей немає, якщо і є, то їх приблизно 0,05
А так за минулий рік у мене було 45+ десь, якщо мірятись

Там є останній пункт «Свій варіант у коментарях» 😉

Тепер хочу зробити 50+ за рік для рекорду і потім десь по 10-15 за рік йти, розуміючи, що головне для мене це практика і досвід з перших рук

«Бог подорожує інкогніто» одна з тих, що згадалась, рекомендую

У вас все вийде. Головне, аби було цікаво. Звісно, що не далеко не кожен місяць будуть подібні показники. У жовтні багато, а потім, наприклад, півроку затишшя, всяке буває) Якщо процес приносить задоволення, то чому б ні? Кинути самому собі челендж найцікавіше.

Взагалі мої думки на тему це

— читати книгу, маючи відповідь на запитання «чому саме ця книга?»
— можна читати вголос іноземною мовою, так покращується вимова
— перші сторінки дивитись скільки виходить часу на одну сторінку і згідно з цим скласти план, наприклад по 25 сторінок в день
— а ще просто ходити по книжкових магазинах, роздивляючись книги, це для естетичних потреб)
— обрати неймовірно корисну книгу і прочитати її багато разів, бо краще знати «не 10 тисяч ударів, а один удар 10 тисяч разів»

Цікавий підхід, дякую) Я взагалі люблю нові книги, але є у фейсбуці класна барахолка на майже 100 тисяч учасників, от там бувають знахідки дуже класні.

Ну вот я есть, читаю по одной — две книги в неделю. Как раз так и выходит

Почитайте щось про державу, націю і щось про долю людей, які підтримували нацистів і їх ідеї

про долю людей, які підтримували нацистів і їх ідеї

Про еврейские погромы во Львове, к примеру?

В сенсі немає таких людей? 60-90 книг на рік читає багато людей з мого оточення, це ж 1-2 книги на тиждень (тобто один тиждень може бути одна, інший — 2). Зараз через війну в мене дуже просіло, тому на поточний момент лише 42 книги, не читала взагалі з березня по липень. Хоча хотіла 100 цього року. Минулого року — 75 книг з запланованих 90.

Мені подобаються книжкові річні підсумки переглядати. У Романа Голубовського (UaReview) завжди вражаюча башта із книжок.

Колодец Единорога прочитал. Лучшее что есть у Флетчера Прэтта

А я нещодавно придбала із фантастики дві книги Бредбері. Буду читати) Любите Бредбері?

Читал в детстве — 450 по фаренгейту, Вино из одуванчиков и ещё много чего. В настоящее время больше фэнтези читаю (Пехов, Суржиков)

Я придбала «451 за Фаренгейтом» і ще чекаю «Щось лихе насуває» Бредбері.

«Жертвам сниться велика воєнна перемога» Міленка Єрґовича. Переклад чудовий, і добре лягає на те, що маємо зараз

А я все хочу придбати собі «Ніби мене нема(є)» Славенки Дракуліч та «Жінка в Берліні», але для цих книжок треба мати хоч краплю внутрішнього спокою.

Намагаюсь добити theMystery.doc від Matthew McIntosh, але від початку війни кількість днів, що виділяю під читання, критично впала.

Англомовні книжки — це кайф (коли рівень англійської дозволяє). Я кілька місяців тому адаптовані Macmillan Readers читала.

Якщо хочеш почитати щось англійською і не «боротися» з текстом — дуже раджу What Purpose Did I Serve in Your Life, Марі Келловей.

Дуже дякую, погуглю зараз. Із неадаптованих книг колись придбала Бріджит Джонс і Трумена Капоте. Стоять чекають своєї черги.

адаптовані Macmillan Readers читала

Audiobooks від них слухав.
Все ОК, але вони спрощені занадто.
З іншого боку «не спрощені» часом надихають на «та ну його нафіг» :-)))

Це правда, якщо йдеться про текст, то всі його особливості втрачаються і це все більше перетворюється у тренування англійської. Які слухали? Мені, коли я купляли ці книги, ще жменю дисків подарували. Тільки от у мене немає куди їх вставити у ноуті))))

Які слухали?

L.A. Movie by Philip Prowse
Officially Dead by Richard Prescott
The Woman Who Disappeared by Philip Prowse
мабудь ще, щось, але не можу пригадати.
Потрібно ще раз переслухати :-)

У мене всього 9 книжок із цієї серії, 2 прочитала — це «Таємний сад» і «A Kiss Before Dying». Було досить непогано) Якщо ви любите аудіоформат, то можу порадити український сервіс «Абук». Заходили туди колись?

український сервіс «Абук». Заходили туди колись?

Ну, вперше чую.
Дякую.

Але там англомовного нема, вірно?

Здається, немає. Там професійно озвучують книжки українською мовою. Вмощуються зручненько у цю поки вільну нішу))))

«Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдер. Все не було часу, тільки прочитав. Рекомендую.

Чудовий вибір! Думала про цю книгу, але поки ще не придбала. А взагалі я підписана на одну «барахолку» у фейсбуці, то вона причина пустого гаманця. Там щомиті можуть визирнути такі перли, тільки встигай ловити. Особливо, якщо наклад розпродано, або книга, яка не перевидавалася. Зі справжніх скарбів я зловила «Місто» Валеріана Підмогильного видавництва «Основи». Там дурні гроші за неї просять, а мені вдалося придбати за адекватну суму. Тішусяяя страшно. Перед самою війною вхопила.

Іванно, а ще щось у нього читала? Чи це перше знайомство із автором?

Я ще прочитала Станчишин «Стіни в моїй голові» (Віхола, 2020). Її немає на фото, бо я її благополучно продала, оскільки вона мені не сподобалася від слова зовсім. І твердження, що жінки переживають зґвалтування легше, ніж чоловіки, була щонайменше дивною (м"якоооо кажучи).

На все свій час. Можливо, зараз у домашній бібліотеці у вас відсутня «та сама» книга 😊

нажаль внутрішня тривога не дає розслабитись з книжкою ...

Ловіть мою віртуальну підтримку. У складний та бентежний час живемо.

Джордж Оруел «Данина Каталонії»
Звичайно, і 1984 і Колгосп тварин — чудові твори. Але інші книги Оруела затьмарені ними геть незаслужено.

На тому тижні якраз придбала ці дві книжки і абсолютно з вами погоджуюся. Особливо в нинішніх реаліях буде читатися геть із іншими думками та підтекстами.

«Берлинский дневник. Европа накануне Второй мировой войны глазами американского корреспондента», Уильям Ширер.
Очень много забавных и грустных параллелей с современной рашкой.

Із останнього історичного вразили роботи львівської історикині Оксани Кісь, наприклад, «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти», «Жінки Центральної та Східної Європи у другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства». Ґрунтовні роботи.

Е.М. Ремарк. «На західному фронті без змін»

Теж маю цю книгу, але поки що не читала. Складно дається?

Мені сподобалася. Зараз читаю «Чорний обеліск» того ж автора. Також цікава.

Багато часу вдається виділяти на читання? Ви по принципу «щодня, але потрошки» чи стихійно, коли є час?)))

Переважно на ніч під настрій. До 24 лютого читав більше. Зара часу не вистачає(

Я теж ввечері читаю після роботи і до ночі. Головне у сидячому положенні, бо чомусь засинаю, якщо лежачи читати (навіть якщо не хочу спати). 😴

Після Фронту раджу почитати і «Повернення», фактично його продовження, мені сподобалося більше

кого зацікавить, уточню, що це книга Ремарка)

не можу не прокоментувати. Ремарк — то мій улюблений письменник. настільки його люблю що перечитав всі його твори по декілька разів.
Самий сильний для мене — «Іскра Життя», щоразу сльози на очах, сильна книга

сьогодні якраз подумала, що вдома жодної його книги, треба виправляти) дуже дякую за рекомендацію)

Перепрошую, щойно насвистіла. У мене є вдома книга, а в ній три твори «На Західному фронті без змін», «Три товариші» і «Повернення».

По иронии судьбы, первая книга Ремарка которую я читала, его последняя (насколько я помню).Земля Обетованная. Читала ее перед иммиграцией. Когда была на острове Элис, все время думала про Ремарка. Книга класс.

Коли від книги отримуєш задоволення, чи не це найбільша радість?)))

ще є «Три товариша». Е-МР улюблений письменник з дитинства.

Смотрела замечательный спектакль Три товарища в театре. Сильно

Це був театр Пушкіна в моєму рідному Харкові (чула, що вже не Пушкіна). Та в мене був улюблений режисер, який встиг пробудити Харківську театральну сцену тому ще ставив дуже оригінальні спектаклі, як за романами (Нігілісти, Герой нашого часу, Орфей та Еврідика, Три товарищі, так і про Харків (наприклад спектакль Люся). Дуже модерновий погляд на театр.
Of course, талановитим людям важко в держ умовах працювати, поэтому театр остался со своей Маргаритой, которая томным голосом уже 20 лет мажется кремом. (У режисера все добре, продовжує розвивати свій потенціал, але не в Харкові).

На жаль, не була у харківському театрі. А у Харкові була аж у сивому 2009-му. Коли війна скінчиться ми всі відкриємо для себе Україну по-новому.

Вебновеллу, в якій 40+ томів і яка ще виходить як рахувати?

Андрію, а що це? Розкажіть детальніше)

www.wuxiaworld.com/novel/nine-star-hegemon

наприклад. Одна глава ~ 6 сторінок. 3247 глав на зараз. Це десь 20000 сторінок. Але сама вебновела — як одна книга.
та і більшість того що я читаю має 11+ томів по мінімуму. зазвичай 25 або 50 глав ~ 1 книга. Але всередині вони на томи\книги зазвичай не розділяють

Цікаво! Не чула раніше про таке) Це ви за місяць такі обсяги читати встигаєте?

Читаю не регулярно. Швидкість десь — 6 глав на годину. Якщо цікаве — читаю по 20 годин, але це не регулярно, бо стільки книг нема. Зазвичай читаю лише оновлення. Місяць тому прочитав 200+ глав, с того часу як останній раз читав оновлення іншої вебновели.
В принципі, 200-250 глав можна сказати, нормальний об’єм в місяць, якщо нічого цікавого не знайду.

Можна і 1000 глав прочитати, за пару днів, але ж де їх взяти?

Нічого собі!) Бажаю якомога більше розділів і більше вільного часу для читання. Що ще любите читати, крім вебновел? Можливо, українських сучасних письменників?

Так а де їх взяти, щоб читати онлайн? Знаю що на Author today були, але це рускоє, і там їх вже нема. (а ті хто є — не українці)

Я би могла щось порадити, але щойно від вас про це явище дізналася)))

Із Українського можу порекомендувати Дяченків (Мідний Король, наприклад, вам може сподобатись)
А із сяньсі дуже рекомендую cradle

Підписатись на коментарі